Календарний та історичний час. Підрахунок історичного часу. Робота зі шкалою часу.

Історія України                   Урок № 2

Тема: Календарний та історичний час. Підрахунок історичного часу. Робота зі шкалою часу.

Мета:

Навчальна:сформувати початкові знання про історичний час, історичний простір та одиниці його вимірювання;знайомити учнів у загальному вигляді з поняттями хронологія, дата, лінія часу;

Розвиваюча:розвивати хронологічні просторові вміння; формувати історичну свідомість;

Виховна: прищеплювати відчуття причетності до минулого України, бажання більше дізнатися про нього

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І . Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Періевірка домашнього завдання

1 Гра «оплески»

Учитель називає поняття, терміни, прізвища. Якщо поняття або термін використовувались на попередньому уроці, учні підтверджують це оплесками,  якщо  ні —  мовчанням:  історія­наука,  історія  капітана Гранта, літопис,  математика,  зірка,  народ,  літописець, оповідь про події, квітка, Нестор Літописець, визначні постаті.

2.Прийом «Крос»

1.Що вивчає історія? Які джерела інформації допомагають вчити історію?

2.Які види історичних джерел вам відомі? ( речові, усні та писемні)                   

3. Наведіть приклади речових джерел? ( давні монети, знаряддя , хатнє начиння, посуд, одяг, прикраси)

4.До якого виду історичних джерел належать наступні: написи на каменях, кістках, металі, літописи, листи, щоденники?( це писемні історичні джерела)

5.Наведіть приклади усних історичних джерел. ( давні міфи, легенди, перекази, казки, обрядові пісні).

3. «Вгадай за описом історика»

1. Йому належить близько 2000 праць з історії України, а також 10-томна «Історія України-Руси». (М.Грушевський)

2. Займався дослідженням трипільських поселень на території України. (В.Хвойко)

3. Засновник історії, як науки, його низають «батьком» історії. ( Геродот).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.

Відгадайте загадки

• Ніг не маю, а ходжу, рота не маю, а скажу, коли обідати, коли спати, коли роботу починати. (Годинник)
• Не старіє, не вмирає, а все нищить, забирає. (Час)

  Як ви вже зрозуміли сьогодні ми на уроці проаналізуємо  як повязані історія і час.

ІV. Вивчення нового матеріалу:

План:  1) Хронологія 2) Історичний час 3) Шкала часу

Розповідь з елементами бесіди

Можливо, ви чули оповіді про подорожі в часі. Але що таке час? Відповісти на це запитання не просто. Навіть вчені висловлюють із цього приводу різні точки зору. Що ми знаємо про час тільки те, що він не існує сам по собі. Час

завжди пов’язаний з чимось, що відбувається у світі: з рухом Сонця чи Місяця, з обертанням Землі, з подіями людського життя. Тож час – це вимір, у якому все відбувається. Усі речі, явища, люди, існуючи в часі, ніби рухаються крізь нього, з доби на добу, з року в рік, від народження до смерті, з минулого в майбутнє.

 Земля робить повний оберт навколо своєї осі за добу, а оберт навколо

Сонця – за 365 діб, тобто за рік. Добу умовно ділили на день та ніч, які теж

періодично змінюють одне одного. День теж можна розділити на частки: ранок, полудень, підвечір’я, а ці частки – умовно на дрібніші: години, хвилини, секунди. Циферблат годинника, як Ти знаєш, має 12 таких умовних поділок – годин, кожна година – 60 хвилин, а кожна хвилина – 60 секунд. Слід зазначити, що секунда, хвилина, година, доба, місяць, рік – це

не всі одиниці виміру часу.

 

Розповідь з елементами пояснення

1. Що таке хронологія

Вивчаючи минуле історики раз по раз змушені відповідати на запитання: коли сталася та чи та подія? Визначити точний час певної події, тобто її дату, допомагає хронологія - наука, що вивчає способи обчислення часу. Кожна з історичних подій має свою дату – рік, місяць, число. Щоб краще розуміти минуле люди запам’ятовували або  записували події в хронологічній послідовності -  послідовність подій за роком.  Наприклад, коли розпочалася якась подія і коли вона закінчилася, що відбувалося напередодні цієї події і що по завершенні

Отже, хронологія —  наука що вивчає способи обчислення часу.  (Записати визначення поняття в зошити).

 

Послідовність подій у часі називають хронологічною послідовністю(запис в зошит)

Виявляється, що саме хронологічне (за часом) розміщення подій дає нам змогу їх пов’язати, зрозуміти, що одні події залежать від інших і трапилися тільки тому, що їм передували ці, інші події. Не знаючи датування події, ми не можемо її пояснити,тобто виявити зв’язки з іншими подіями

 

Цінність часу в тому, що він минає безвідносно до нашої волі, але ми вимірюємо ним власне життя.

 

Що означає – володіти часом? Володіти часом – означає керувати ним і

використовувати його. Керувати часом можна за умови, що ми будемо планувати свої дії. Спланувати – означає попередньо розписати справи на день, місяць, рік, тобто розмістити їх у бажаній для себе хронологічній послідовності. Наприклад, землероб мусив точно спланувати, коли

йому сіяти і коли збирати. Зокрема, моркву й петрушку сіють ранньої весни, картоплю – пізніше, у квітні-травні, озиму пшеницю – восени. Важливі також погодні умови. Звідси потреба в календарі. Для жителів міст час іще щільніший. Працівнику важливо знати, о котрій годині починається й закінчується його робочий день. Подорожуючому – якої години і хвилини вирушає корабель, літак, потяг. Продавцеві – коли (день,

година) прибуде замовлений ним товар. Тому люди винайшли годинники.

 

Хронологію людської діяльності називають історичним часом. (запис в зошит)

Історичний час умовно зображають як односпрямовану (з минулого в майбутнє) шкалу – лінію, розбиту на проміжки: декади, місяці, роки, століття, тисячоліття й ери.

Календар-це система обрахунку часу(зошит)

«Цікаво знати»

   Саме ж слово «календар» походить від латинського слова «calendarium»-боргова книга. У Стародавньому Римі боржники платили належні з них відсотки першого числа кожного місяця, яке оголошувалося глашатаями, і називалося «календи» від латинського слова «caleo» - проголошувати.

Зародження календаря можна з повним правом віднести до найдавніших завоювань людства, тобто до таких же категоріям, як писемність і рахунок.
  Місячний календар- заснований на тривалості місячного місяця (29,53059 діб), що визначається періодом зміни місячних фаз. Місячний календар один із найстаріших календарів.

 Зараз ми користуємось  григоріа́нським календарем.  Він запроваджений 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII, і нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт. Календар ділить час на календарні роки тривалістю 365 або 366 днів. Роки тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366 днів — високосними. Середня тривалість року в григоріанському календарі становить 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд.

    Таким чином, календарний час- це точний час, або дата тієї чи іншої події.

І навпаки , дата- це точний календарний час певної події. (зошит)

Історичнй час- це конкретний історичний період у світовій історії. Наприклад:

стародавній час, новітній час, середньовіччя.

Для вивчення історії важлива і тривалість події, тобто з’ясування періоду часу, протягом якого вона відбувалася. Наприклад, як довго володарював той чи інший правитель, будувався замок тощо. І тому історикам важливо знайти відповіді на запитання «Коли?» та «Як довго?».

 

Робота з підручником с. 18 ( століття, тисячоліття, ера, літочислення, історична хронологія)

 

Розповідь

Історії різних людей починаються зрізних дат. Відлік свого історичного часу народи теж починали неоднаково.

Літочислення – відлік історичного часу від певної події.  (зошит) У різних народів були різні системи літочислення.

Ось основні з них: 
1. Візантійське/православне - бере початок з міфічного створення світу, яке відбулося в 5508 році до нашої ери. Незвичні роки в руських літописах - саме за таким літочисленням (тобто 6748 рік - 1240 рік)
2. Єврейське  літочислення також починається  зі створення світу, тільки євреї вірять, що воно відбулося в 3761 році до нашої ери
3. Давньогрецьке  велося від перших олімпійських ігор, що відбулися 776 року до нашої ери. Втім, рік 427, наприклад, за давньогрецьким літочисленням ви не зустрінете, скоріше: "це відбулося за три роки від N-ної олімпіади"
4. Римське - від заснування Риму (753 р. до н.е.). Отже, 786 рік за римським літочисленням - 33 рік нашої ери
5. Арабське - від події, яка позначається словом хіджра. Тобто, втеча пророка Магомета до Мекки, 622 рік нашої ери. Втім, літочислення це використовувалося і використовується дуже рідко
6. І нарешті - християнське. Те, яким ми всі користуємося. Те, за яким через деякий настане 2021рік. Початок цього літочислення  - народження Ісуса Христа.

 

«Мозковий штурм»

Як уявити собі час, якщо він всеосяжний і неперервний? Як побачити, що подій поза часом не існує? Як зрозуміти, що й час немислимий без подій? Як показати, що для нас час протікає в одному напрямку – від початку і до кінця існування людини, нашого існування? Пошуки відповідей на ці запитання привели до думки про так звану «шкалу часу».

 

Робота з підручником с.18, табл. 1,2

Пояснення

  Час від першого року до теперішніх днів називають нашою ерою. Кожні сто років називають століттям, або віком. Тисяча років - це тисячоліття. Щоб уявити плин часу, намалюймо пряму лінію. На ній позначатимемо один за одним різні роки. Праворуч розташуємо рік, у якому ми живемо, ліворуч - попередні роки або століття.

  Великі  проміжки  часу  лічать століттями — 100 років, тисячоліттями — 1000 років. Наша ера бере свій початок від дати народження Ісуса Христа. Отже, зараз 2020 рік від Різдва Христового, 2020 років нашої ери. Час до народження Ісуса Христа – це період до нашої ери

 

Час тече з минулого в майбутнє, тож на шкалі всі часові позначки від першого року нашої ери розміщено по зростаючій зліва направо. Спочатку перше тисячоліття, тоді друге і третє; спочатку перше століття, далі

друге, третє аж до двадцять першого. Натомість усі часові відтинки до нашої ери позначені на шкалі у зворотному порядку. Перед першим роком нашої ери був перший рік до нашої ери, а сотий рік до нашої ери був на сто річних відтинків далі вліво. Ще далі вліво був двохсотий рік до нашої ери, ще далі –

трьохсотий і т. д.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу:

Запитання та завдання

• Що таке хронологія?
• Історичний час?

Врави на закріплення

1. Познач на шкалі часу такі дати:

а) 852 р.; б) 33 р.; в) 988 р.; г) 1240 р.; д) 1199 р.; е) 1648 р.;

є) 1991 р.; ж) 1917 р.; з) 2014 р.; к) 215 р. до н. е.; л) 7 р. до н. е.

Поясни (усно), як Ти виконував/ла це завдання.

2. Встанови, у якому столітті та тисячолітті відбулася подія, якщо її

дата:

а) 33 р.; б) 900 р.; в) 1199 р.; г) 1648 р.; д) 1917 р.; е) 1991 р.

V.  Домашнє завдання:

1. Опрацювати §  3, 4                           2. Виконати завдання в зошит с.31, завд 1

 

Список використаної літератури:

1. Вступ до історії : підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти. –

Тернопіль : Астон, 2018. – 272 с. : іл.

2. Конспект уроку ТКАЧУК М. М. Календарний та історичний час. Підрахунок історичного часу.