Урок "Житло і побут давніх мешканців України"

Енергодарський навчально-виховний комплекс № 1

 

 

Урок з історії України у 5-му класі

на тему:

«Житло і побут давніх мешканців України

в межах проведення психолого-педагогічного консиліуму “Адаптація учнів 5-класів до нових умов навчання”

 

Вчитель історії: Черненко Аліна Ігорівна,

        молодий спеціаліст  

 

 

 

 

 

Енергодар, 2018

Тема: «Житло і побут давніх мешканців України»

Мета:

  Пояснити зміст понять «землеробство», «скотарство», «гончарство», напівземлянка», показати трипільське житло як житло давніх українців, охарактеризувати житло часів Київської Русі, як у сільській місцевості так і у місті, розповісти про господарську діяльність давніх мешканців України, описати меню давнього українця.

Розвивати уміння чітко й логічно висловлювати свої думки, продовжити формування хронологічних навичок

Виховувати інтерес до дослідження історичного минулого українського народу, почуття патріотизму, національної гордості

 

Обладнання: мультимедійна установка для показу презентації, підручник Власов В.С. Історія України (Вступ до історії). – К., «Генеза», 2013 (параграф 13 «Хліб насущний, або повсякденне життя за часів Київської Русі»), смайлики для рефлексії, макет трипільського поселення (виготовлено учнями).

Основні терміни та поняття:  «землеробство», «скотарство», «гончарство», «напівземлянка», «дитинець», «городище» під запис в зошит

Методи навчання: словесні (розповідь, опис, пояснення); наочні (ілюстративні)

Форми організації пізнавальної діяльності: фронтова, колективна

Тип уроку: урок вивчення первинного закріплення знань (комбінований)

 

Хід уроку

І. Організаційний етап . Інформація про оцінювання учнів. Сьогодні на уроці кожен учень має змогу отримати оцінку.  (2 хв.)

ІІ. Перевірка домашнього завдання (3 хв.)

Бесіда за запитаннями:

1. Що таке «стани»? Як це поняття відрізняється від поняття «народ»? (стани – група людей у суспільстві, що мають схожі заняття та становище (селяни, міщани, інтелігенція), народ – група людей. Пов’язані спільною територією проживання, мовою, традиціями, звичаями)
2. Пригадайте, що таке етноніміка? Чи може вона допомогти у вивченні минулого нашої країни? (історична дисципліна, яка вивчає етноніми (назви етносів) вказує не лише на походження назви, а й розселення, устрій, діяльність, культуру, зв'язки із іншими етносами та ін., )
3. Які народи проживали на території України з давніх часів? (скіфи, трипільці, кіммерійці)
4. Чи проживали ці народи одночасно? Що їх могло об’єднувати? (деякі – так, об’єднувати могло схожий спосіб життя, територія, торгівля)
5. Як відігравали люди та події в історії?

ІІІ. Мотивація (3 хв.)

Як нам відомо, історію створюють люди. Але не тільки окремі історичні діячі, а часто великі групи людей, які заселяли в той чи інший час певну територію. Нашу територію населяли багато різних етносів, народів, культур, які навіть існували в одночасно і мали взаємовплив, в першу культурний. На теренах нашої землі проживали землеробські племена, які вели осілий спосіб життя, в першу чергу це прослідковувалося трансформацією житлового помешкання і побуту. Саме перші землеробські племена, предки українців, зберегли традиції будівництві житлових помешкань, в сучасному розумінні.  У ХХІ столітті український народ зберіг ці традиції, які використовуються  і сьогодні. В першу чергу, ми можемо говорити про мальований орнамент хатин в Західній та Центральній Україні. Навіть зараз, не лише в сільській місцевості, а й містах, зокрема в Києві на під’їздах. (слайд 3) 

Обійдіть весь світ безмежний,

І скажіть, в якій країні

Так зберігся скарб безцінний,

Як у нашій Україні!

Вчитель: Діти, скажіть, а що в цьому вірші мається на увазі «скарб» - це що? Можливо, це традиції, чи… Як ви вважаєте?

Сьогодні ми на уроці будемо працювати за таким планом

1. Ми дізнаємося про житла трипільських поселень як найдавніших мешканців України. Макет трипільського міста.
2. Розкриємо питання забудови міст Київської Русі. Причини виникнення міст. Проведемо онлайн-екскурсію київським містом.
3. Розглянемо господарство давніх мешканців України. Складемо меню давнього українця.
4. Охарактеризуємо вбрання часів Київської Русі

 

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Житла трипільської цивілізації.

Розповідь вчителя. Перші люди на території України з'явилися близько 1 млн. років тому. Звичайно, вони намагалися захистити себе від негоди та хижих звірів. Першим житлом у них були печери, потім люди навчилися робити житло з кісток мамонтів, вкритих шкурами(слайд .

Але про повноцінне житло ми можемо говорити тільки після появи трипільських поселень. Більш як 100 років тому в Україні було відкрито знамениту Трипільську цивілізацію. Археолог Вікентій Хвойка в 1897 р. розкопав неподалік від містечка Трипілля Київської області селище стародавніх людей. Він був глибоко вражений тим, що знайшов, і назвав нову археологічну культуру трипільською. В. Хвойка вважав, що трипільці були давніми предками українців, бо вони жили на тих самих землях і так само були хліборобами.

Трипільська культура  це багата і висока культура землеробів, наших далеких пращурів. Учені виявили, що подібні племена у VI—II тисячоліттях до н. є. займали також широкі простори сучасної Молдови та Румунії.

На території Трипілля траплялося два типи жител.

Трипільці будували землянки  заглиблені житла глибиною 0,6-1,5 м. У кожному з таких жител було по два-три вогнища.

Другим типом житла були дерев'яні або плетені з хмизу та обмащені глиною охайні будиночки, часом навіть двоповерхові. Конструкція жител була досить складною. Підлогу настилали на дерев’яному помості з глиняних обпалених вальків, а зверху замазували глиною. Така підлога добре захищала житло від вологи. Стіни споруджувалися на дерев’яному каркасі і теж обмазувалися глиною. Двосхилий дах перекривали соломою або очеретом. Вікна були невеликі, округлої форми. Всередині житла було від однієї до трьох кімнат. У кожній з них стояла піч, лежанка, сімейний вівтар – жертовник.

Трипільські племена в Україні проживали у величезних селищах або в первісних містах, яких не знав на той час жоден інший народ світу. Усього в Україні відкрито понад 20 трипільських міст.

Трипільські селища розташовувалися на високих рівних місцях поблизу річок чи потоків, там, де була вода. В одному селищі нараховувалося від десятка до сотні жител та господарських споруд. Такі селища мали чітке планування. Всі будови стояли кількома рядами або концентричними колами навколо великого майдану, на якому розміщувалися громадські споруди — святилища. Від майдану радіально розходилися вулиці, обабіч яких розташовувалися садиби. Таким чином утворювали трипільські протоміста (слайд № 11).

Вчитель. Діти, давайте разом з вами зараз власноруч виготовимо макет трипільського поселення.

Бесіда за запитаннями.

1.        Скажіть, чи однаковими будуть помешкання в різних регіону України? Від чого це залежить? (від матеріалу, від природних умов)
2.        Назвіть основний матеріал з якого будували житла в Україні.
3.         

2.  Міста Київської Русі.

Руські землі ІХ-Х ст. у скандинавських джерелах названо «Країною градів» — так багато виникло тоді укріплених поселень-фортець. У ті часи на Русі налічувалося близько 30  великих міських центрів з укріпленнями-фортецями.

Вчитель. Діти, відкрили підручники на сторінці 98 зараз з’ясуємо, чому територію нашої країни називали в давнину «країною градів»? (коментоване читання).

Об'єднувалися навколо княжих дворів (Київ, Чернігів); Відділення ремесла від землеробства.  Вдосконалення ремесла (залізообробного, гончарного, ювелірного); Поява плугу, поширення орного землеробства;  Боротьба окремих князівств для боротьби із зовнішньою загрозою; Засновувалися князями; Виникли зі сторожових фортець; Були центрами племінних княжінь

Разом з коментованим читанням проводимо онлайн-екскурсію…

Робота з історичним джерелом

«Усередині селянські хати були прибрані суворо, але ошатно. У хаті в передньому кутку під іконами — великий стіл для всієї родини, вздовж стін широкі вбудовані лавки з різьбленою опушкою, над ними полиці для посуду. Північна шафка-поставець ошатно прикрашена розписом — тут птах Сирін і коні, квіти і картинки з алегоричними зображеннями пір року. Святковий стіл накривали червоним сукном, ставили на нього різьблену і розписну посуду, ковші, різьблені светци для скіпки».

Запитання

1. Назвіть основні елементи оздоблення селянської хати.

2. Чим вирізнялось вбрання святкового столу?

 

Запитання до учнів:

1. Чим відрізняється село від міста?
2. Які особливості забудови привертають увагу?

 

Вчитель. Усі діти мають право на відпочинок, так чи ні? Я пропоную зараз усім відпочити і збадьоритися, але одна умова, щоб рухи всі діти робили правильно і старанно.

Фізкультхвилинка

Працювати перестали

І тепер всі дружно встали.

Будемо відпочивати,

Нумо вправу починати!

 

Руки вгору, руки вниз

І легесенько пригнись.

Повертілись. Покрутились,

На хвилинку зупинились.

 

                                                     Пострибали, пострибали,

                                                    Раз – присіли, другий – встали.

                                                        Всі за парти посідали.

 

3. Господарство давніх мешканців України. Меню давніх українців.

Відомо, що мешканці Київської русі були землеробами. Давайте діти разом з вами, з’ясуємо за допомогою підручника, які культури сіяли та чим займалися (ст.101).

Робота з історичним документом

«При обіді стояло багато посуду золотого й срібного, великі срібні позолочені чаші, кубки і чарки. Було багато різних страв: тетереви, гуси, лебеді, журавлі, рябці, голуби, кури, зайці, оленина, вепровина, телятина, воловина, всякі напої: вино, мед чистий і варений з перцем, квас. Бенкетували до пізньої ночі, з гуслями й дудками, була велика забава з приятелями і сміхунами, танці, співи. Багато кухарів трудилося, обливаючися потом, слуги бігали, носячи тарілки, інші обережно махали віялами для прохолоди, інші тримали срібні умивальниці, ще інші — посуд з гарячою водою...»

Запитання до тексту:

1. Яке враження справив на вас цей опис бенкету в заможного русича?

2. Що ви дізналися про страви тих часів?

3. Хто, на вашу думку, міг дозволити собі таке святкування?

Прочитавши текс складіть меню давнього українця

Здавна в харчуванні українців головну роль відігравали страви із зернових, хліб і хлібні вироби. Із різних часів маємо згадки про каші з просу, ячменю, вівса, пшениці, гороху, сочевиці; приблизно з XIII-XIV ст. поширюється також гречка. Із цих же круп готували й рідкі юшки, зокрема поширеними були кашоподібні страви з борошна: гречана лемішка, пшенична або житня соломаха, вівсяне толокно, пшоняні малаї. Вживалися й такі страви з борошна, як затирка, галушки, вареники, локшина.

Хліб у середньовічній Україні випікали переважно з житнього борошна, рідше — з ячмінного або з домішками ячменю та вівса, хоча відомий був і білий хліб з пшениці. Хліб і хлібні (борошняні й круп'яні) страви символізували добробут, гостинність, родючість. До хліба ставилися як до живої істоти і предмета культу, його вважали святим. Випікання хліба було привілеєм жінок, готувала його головна господиня родини.

В українській кухні були популярні овочеві страви: насамперед з капусти, буряків, моркви, пастернаку, ріпи. Варили капусняк та борщ, який, наприклад, згадано в козацьких думах. Капусту й огірки їли свіжими і квасили, гарбузи та інші овочі йшли в начинку для пирогів. Багато споживали фруктів і ягід (як свіжих, так і сушених та для начинок, квасів, узварів).

Готували м'ясні страви зі свинини, яловичини, домашньої птиці, дичини, яєць (сало, кров'янка, печене й варене м'ясо). Рибу варили, смажили, солили, в'ялили. Досить широко вживали молочні продукти, у тому числі масло, сири, а також мед. Із напоїв були поширені різні кваси, хмільний мед, пиво, а з XVI ст. і горілка. Вино (найдешевше — угорське, далі — польське, найдорожче — грецька малмазія) вживали найбагатші верстви населення.

 

     V. Первинне закріплення знань

 

Бесіда за запитаннями:

1. Як називалася українська землеробська культура?
2. З чого будували житла трипільці?
3. Які існували причини виникнення міст Київської Русі?
4. З яких частин складалося стародавнє місто Київ?
5. Що таке «дитинець»?
6. Чому називали Київську Русь «країною градів»?
7. Які культури вирощували 

Бесіда кінець уроку

6. Підсумки урок. Рефлексія

1. Що нового ви почули на уроці?
2. Що вас найбільше зацікавило?
3. Чи хотіли б ви прочитати додатково про те, що почули? Про що саме?
4. Уявіть себе давнім українцем, що належить до знатного роду, і розкажіть, де ви будете жити, як одягатися і чим харчуватися.
5. Якщо ви — незнатна особа, як зміниться ваше життя порівняно із заможною людиною?

 

Цінування – вчитель (відзначити, як працював весь клас, кращих учнів, за допомогою смайликів визначити сподобався урок чи ні ).

Оцінювання – вчитель (за загальною кількістю балів отриманих на уроці).

Я б хотіла такими словами закінчити наш урок І. Щоголів «Хата»

 

Наша хата під горою, край долини,

У вишневому садочку та в калині.

Попід лісом млин подався у ставочок,

Через воду перекинувся місточок.

Наші ниви золотіють так, як сонце.

Вишні й сливи лізуть з гілок у віконце.

Нашу гору всі кругом далеко знають,

Добрі люди нашу хату привітають.

 

7. Інформація про домашнє завдання:

1. Опрацювати у підручнику параграф 13.
2. Вивчити терміни з зошита
3. В зошиті намалюйте дизайнерські ексклюзивні  костюми княжих часів (високий рівень)