Календарно - тематичне планування із зарубіжної літератури для 8 класу розроблено з згідно з вимогами програми та з урахуванням предметних та ключових компетентностей.
Зарубіжна література
П/п |
Дата уроку |
Тема уроку |
Програмові рубрики |
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
Прим. |
|||||||||||
ВСТУП (2 години)
|
||||||||||||||||
1.1 |
|
Література і культура. Роди літератури (епос, лірика, драма), їхні характерні ознаки. Літературний процес. |
ТЛ) Рід літератури, епос, лірика, драма. Початкові поняття про літературний напрям, літературну течію. (ЛК) Своєрідність культури різних країн, народів, національностей. (УС) Взаємозв’язки української і зарубіжних літератур. (ЕК) Порівняння ознак епосу, лірики, драми. |
Ключові компетентностіУчень (учениця):усвідомлює розмаїття культур різних країн, місце української літератури у світовому історико-літературному процесі (НЛ-2).Предметні компетентності Учень (учениця):розрізняє поняття «культура» і «література»;розуміє поняття «літературний процес»;називає основні епохи (періоди) літературного процесу в різних країнах;характеризує поняття «літературний напрям», «літературна течія», розрізняє їх (як ціле та часткове);дає визначення понять «рід літератури», «епос», «лірика», «драма», називає їхні характерні ознаки, демонструє прикладами з прочитаних творів. |
|
|||||||||||
2.2 |
|
Основні літературні епохи, напрями, течії, специфіка їхнього розвитку в різних країнах. |
|
|||||||||||||
СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ'ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ ( 7 годин )
|
||||||||||||||||
3.1 |
|
Загальнокультурне значення священних книг народів світу, найвідоміші з них. Священні книги як вихідна основа світових релігій, етичних уявлень, мистецтва різних народів. |
(ТЛ) Поглиблення понять про міф, міфологічний образ. (ЛК) Утілення сюжетів і образів священних книг людства у мистецтві (література, живопис, музика, скульптура, архітектура, кіно та ін.). (УС) Звернення українських письменників до образів, сюжетів, мотивів Біблії, Корану. Визначні пам’ятки християнства та ісламу в Україні й за кордоном. (ЕК) Схожість і відмінність між Біблією і Кораном як пам’ятками культури. |
Ключові компетентностіУчень (учениця):обґрунтовує взаємозв’язок людини з природою (НЛ-1);розуміє спільні для різних народів морально-етичні принципи, розрізняє поняття добра і зла (НЛ-2). Предметні компетентності Учень (учениця):називає найвідоміші священні книги людства, розуміє їхнє значення для розвитку світових релігій, культури, мистецтва;розповідає про походження та побудову Вед, Біблії, Корану;називає основні міфи (їхні різновиди) священних книг – Вед, Біблії, Корану;переказує окремі міфологічні сюжети (передбачені програмою), розкриває їхній морально-філософський зміст;характеризує міфологічні образи, символи, що трапляються в сюжетах священних книг;виявляє гуманістичні цінності, утілені у священних книгах людства;пояснює окремі вислови зі священних книг; порівнює священні книги людства як пам’ятки культури – Біблію і Коран, виявляє схожість і відмінності між ними;називає 1-2 твори українських і зарубіжних письменників, які зверталися до образів, сюжетів, мотивів священних книг;розкриває особливості відображення сюжетів і образів священних книг у творах світового мистецтва – живопис, музика, кіно та ін. (1-2 твори за вибором);називає визначні пам’ятки християнства та ісламу в Україні й за кордоном, виявляє в них особливості культури, утілення ідей, сюжетів і образів священних книг. |
|
|||||||||||
4.2 |
|
Веди (огляд). Веди як пам’ятка індоєвропейської словесності II-I тис. до н.е. Образи ведійської міфології (боги, напівбоги, герої, ворожі сили, символи та ін.). Космогонічні міфи Вед. |
|
|||||||||||||
5.3 |
|
Біблія. Старий Заповіт (Створення світу. Каїн і Авель. 10 заповідей). Біблія як основа двох релігій – юдейської і християнської. Зв'язок Біблії з історією і міфологією. Структура Біблії, її складники. |
|
|||||||||||||
6.4 |
|
Біблія. Старий Заповіт (Створення світу. Каїн і Авель. 10 заповідей). Ключові ідеї та образи Старого Заповіту |
|
|||||||||||||
7.5 |
|
Новий Заповіт Притча про блудного сина. Морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів. |
|
|||||||||||||
8 |
|
Урок позакласного читання «Вавілонська вежа», «Суд царя Соломона» Урок розвитку мовлення Біблійні сюжети у літературі та мистецтві. |
|
|||||||||||||
9.6 |
|
Коран (огляд). Коран – головна книга ісламу. Побудова Корану, охоплення в ньому різних сфер людського життя. |
|
|||||||||||||
10.7 |
|
Контрольна робота №1 за темою «СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ'ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ» |
|
|||||||||||||
АНТИЧНІСТЬ (11 годин)
|
||||||||||||||||
11.1 |
|
Поняття про античність, її хронологічні межі. Основні етапи, роди і жанри античної літератури. Специфіка розвитку літератури в Давній Греції і в Давньому Римі. Концепція людини і світу в античній літературі (ідея гармонії тілесного і духовного, любов до життя в усіх його проявах, відкриття світу, героїчне служіння, катарсис, поєднання реального і міфологічного та ін.). |
(ТЛ) Героїчний епос, елегія, ода, віршовий розмір (гекзаметр, пентаметр), трагедія. (ЛК) Вічні образи античності в мистецтві (живопис, скульптура, музика, кіно та ін.). Античні образи й мотиви у творчості письменників різних часів і народів. (УС) Українські переклади творів античних митців. (ЕК) Ахілл і Гектор (порівняльна характеристика образів). Зевс і Прометей у міфах і в трагедії «Прометей закутий» Есхіла. Елегії Тіртея і Овідія.
|
Ключові компетентності Учень (учениця):усвідомлює війну як катастрофу, розуміє необхідність гармонійного співіснування людини і природи (НЛ-1);наводить приклади героїзму та самопожертви заради захисту рідної землі, шанує сімейні традиції, усвідомлює взаємозвязок між ухваленим рішення та його наслідками (НЛ-2);висловлює судження про цінність життя, гармонійну красу людини (НЛ-3);усвідомлює підступність стратегії завойовників (НЛ-4). Предметні компетентності Учень (учениця):знає загальні особливості розвитку античної літератури;називає видатних представників античної літератури, їхній внесок в історію світової культури;розкриває концепцію людини і світу в античній літературі та її втілення у прочитаних творах;називає основні цикли давньогрецьких міфів (троянський, фіванський, про аргонавтів), їхні ключові міфологічні образи і сюжети;переказує та інтерпретує сюжети троянських міфів, передбачених програмою;характеризує центральні міфологічні образи й символи троянського циклу;розповідає про основні факти життя і творчості митців;розкриває специфіку втілення міфологічних образів і сюжетів у творах античних авторів;знає визначення понять «героїчний епос», «елегія», «ода», «трагедія», їхні характерні ознаки, які виявляє у прочитаних текстах;знає визначення поняття «віршовий розмір», виявляє гекзаметр і пентаметр у прочитаних творах;аналізує вірші поетів з акцентом на розкриття античних ідеалів, авторської позиції;знає загальні особливості розвитку лірики, епосу і драми в добу античності; розкриває художні конфлікти в прочитаних творах;характеризує образи Ахілла, Гектора («Іліада» Гомера), Прометея («Прометей закутий» Есхіла), Енея («Енеїда» Вергілія);установлює схожість і відмінності міфологічних образів та їхнім утіленням у літературних творах (на прикладі прочитаних текстів);розкриває специфіку втілення вічних образів античності в зарубіжній і українській літературі, у творах світового мистецтва (на прикладі 1-2 творів за вибором);називає імена відомих українських перекладачів творів античності, висловлює судження про їхній внесок у розвиток української культури, прилученні українства до світових вершин. |
|
|||||||||||
12.2 |
|
Давньогрецька міфологія. Основні цикли давньогрецьких міфів. Міфологічна основа героїчного епосу. |
|
|||||||||||||
13.3 |
|
Міфи троянського циклу. Троя. Паріс викрадає Єлену. Смерть Ахілла Відображення історичних подій у міфах троянського циклу. Ключові образи циклу, їхній гуманістичний зміст. Міфологічні символи (яблуко розбрату, троянський кінь та ін.). |
|
|||||||||||||
14.4 |
|
Гомер. «Іліада» (огляд). Гомер та його значення в історії розвитку європейських літератур. Міфологічна основа гомерівського епосу. |
|
|||||||||||||
15.5 |
|
Гомер. «Іліада» (огляд). «Двобій Ахілла і Гектора» (пісня 22, вірші140-410), «Пріам у Ахілла» (пісня 24, вірші 470-670). Образи Ахілла і Гектор. Гуманістичний зміст «Іліади». Катарсис. |
|
|||||||||||||
16.6 |
|
Особливості розвитку і види лірики в Давній Греції. Сапфо (VII-VI ст. до н.е.). «До Афродіти» («Барвношатна владарко, Афродіто…). Звернення у вірші до Афродіти – богині кохання. Образ ліричної героїні, глибина її почуттів і переживань. |
|
|||||||||||||
18.7 |
|
Тіртей (VII ст. до н.е.). «Добре вмирати тому…». Ідея захисту рідної країни в елегії. Античний ідеал героя. Авторська позиція. |
|
|||||||||||||
17.8 |
|
Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві. Основні жанри давньогрецької драми – трагедія і комедія. |
|
|||||||||||||
19.9 |
|
Есхіл (бл. 525-бл. 456 рр. до н.е.). «Прометей закутий». Значення творчості Есхіла для розвитку європейської драми і театру. Втілення міфу про Прометея у трагедії «Прометей закутий». Основний конфлікт трагедії. «Дари» Прометея людству. Ідеї служіння, самопожертви, свободи. |
|
|
||||||||||||
20. 10 |
|
«Золота доба» давньоримської літератури. Публій Вергілій Марон (70-19 рр. до н.е.). «Енеїда» (огляд, 1-2 уривки за вибором учителя). Зв’язок твору з гомерівським епосом, міфологією. Ідея громадського служіння, утвердження величі держави. Образ Енея та його значення в композиції твору. |
|
|||||||||||||
21. 11 |
|
Квінт Горацій Флакк (65-8 рр. до н.е.). «До Мельпомени» («Мій пам’ятник стоїть…»). Тема мистецтва і призначення митця у творі. Пам’ятник як символ вічності поезії. Розуміння автором значення свого доробку. |
|
|||||||||||||
22. р |
|
Публій Овідій Назон (43р. до н.е. – бл. 18 р.н.е.). «Сумні елегії» («Життя поета» (IV, 10)). Життя і творчість поета. Міфологічний і філософський зміст поеми «Метаморфози» (огляд). Конфлікт митця з владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у «Сумних елегіях». Образ відторгненого поета. Любов до вітчизни як провідна ідея твору (в межах циклу «Сумні елегії»). Вплив античності на розвиток світової літератури й культури. |
|
|||||||||||||
23 |
|
Контрольна робота №2 за темою «АНТИЧНІСТЬ» |
|
|
|
|||||||||||
СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (8 годин)
|
||||||||||||||||
24.1 |
|
Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських і східних літератур. Вплив релігії, філософії на літературу і культуру в добу Середньовіччя. Основні жанри середньовічної літератури на Заході й Сході. |
(ТЛ) Поглиблення понять про героїчний епос (середньовічний). Рубаї, сонет. (ЛК) Культурні центри Середньовіччя на Сході і Заході. Ключові поняття китайської міфології, філософії (конфуціанство, даосизм), які знайшли відбиток у літературі. Християнство. Іслам. (УС) Українські перекладачі середньовічних творів. (ЕК) Порівняння образів ліричних героїв Лі Бо, Ду Фу, Омара Хайяма. Порівняння персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд – Ганелон, Карл – Ганелон).
|
Ключові компетентності Учень (учениця):цінує красу природи, сприймає людину як частку навколишнього світу (НЛ-1);усвідомлює вплив історичних подій на долю людини, висловлює судження щодо активної громадянської позиції (НЛ-2);розуміє вплив позитивного мислення на відновлення душевної рівноваги (НЛ-3). Предметні компетентності Учень (учениця):знає і пояснює хронологічні межі доби Середньовіччя, основні ознаки й тенденції розвитку середньовічних літератур Заходу і Сходу;називає видатних представників середньовічної літератури Заходу і Сходу, визначає їхній внесок у розвиток світової культури;характеризує історичний і культурний контекст розвитку середньовічних літератур; розповідає про основні віхи життя й творчості письменників (твори яких передбачені для текстуального вивчення), про їхню роль у розвитку національних літератур;показує вплив релігії, філософії на художню літературу на прикладі прочитаних текстів;знає ключові періоди й жанри середньовічної літератури на Заході та Сході;дає визначення жанрів «героїчний епос» (середньовічний), «рубаї», «сонет», виділяє їхні жанрові ознаки у прочитаних творах; виявляє основні теми й мотиви в ліриці митців;визначає символи та їхній прихований зміст у творах поетів; характеризує образ ліричного героя у текстах, рекомендованих програмою;знає історичну основу «Пісні про Роланда» та особливості її художнього втілення у творі;переказує, аналізує й інтерпретує окремі частини (епізоди) «Пісні про Роланда»;характеризує образи персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд, Карл, Ганелон), визначає засоби їхнього художнього зображення (на прикладі уривків із тексту);висловлює власне ставлення до персонажів та їхніх вчинків;порівнює художні образи персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд – Ганелон, Карл – Ганелон);виявляє риси фольклору в «Пісні про Роланда»: символи, повтори, постійні епітети, метафори тощо (на прикладі уривків із тексту за вибором учня);зіставляє образи ліричних героїв у східній поезії (Лі Бо, Ду Фу, Омар Хайям);виявляє актуальний зміст середньовічних творів, вічність порушених у них проблем;знає українських перекладачів середньовічних творів;виявляє особливості художньої мови творів митців (в українських перекладах). |
|
|||||||||||
25.2 |
|
Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан. Лі Бо (701-762). «Печаль на яшмовому ганку», «Призахідне сонце навіює думки про гори», «Сосна біля південної галереї» (1-2 за вибором учителя). Основні теми і мотиви лірики митця. Вплив даосизму на його світогляд. Своєрідність пейзажів Лі Бо, втілення в них краси природи і духовного життя. |
|
|||||||||||||
26.3 |
|
Ду Фу (712-770). «Пісня про хліб і шовк», «Весняний краєвид», «Подорожуючи, вночі описую почуття» (1-2 за вибором учителя). Зв'язок поезії Ду Фу з історичною реальністю. Вплив конфуціанства на його світогляд. Національні образи, символи в ліриці митця. Образ ліричного героя, його сприйняття життя і природи, почуття, мрії, ідеали, дума про батьківщину. |
|
|||||||||||||
27.4 |
|
Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники. Омар Хайям (бл. 1048-після 1122). Рубаї. Лаконізм і місткість жанру рубаї. Основні теми і мотиви творчості Омара Хайяма |
|
|||||||||||||
28.5 |
|
Література середньовічної Європи: основні тенденції і жанрово-тематичне розмаїття. «Пісня про Роланда» (X ст.) (2-3 розділи за вибором учителя). Історична основа твору і поетичне переосмислення в ньому реальних подій. Патріотичні ідеї в «Пісні про Роланда». Образна система (Роланд, Ганелон, Карл та ін.). Елементи фольклору. Особливості поетичної мови твору. |
|
|||||||||||||
29.6 |
|
Аліг’єрі Данте (1265-1321). Сонет 11 («В своїх очах вона несе кохання…»). Данте як ключова постать італійського Середньовіччя і переходу до Відродження. Загальна характеристика його творчості. Утілення в сонеті 11 Данте краси високого почуття кохання. |
|
|||||||||||||
30.7 |
|
Контрольна робота № 3 за темою «СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ» |
|
|||||||||||||
31 |
|
Урок розвитку мовлення № 2 Ідейно – художній аналіз лірики Данте Алігєрі (письмово) |
|
|||||||||||||
32 |
|
Урок позакласного читання № 2 Данте Алігьєрі «Божественна Комедія» |
|
|||||||||||||
ВІДРОДЖЕННЯ (12 )
|
||||||||||||||||
33.1 |
|
Епоха Відродження (Ренесансу) в Європі. Гуманізм. Культ античності. Характерні риси ренесансної культури і літератури. |
(ТЛ) Поглиблення поняття про вічний образ, сонет, роман, трагедію. Катрен, терцет, ямб. (ЛК) Образи Ромео і Джульєтти, Дон Кіхота і Санчо Панси у світовому мистецтві (живопис, кіно, музика та ін.). Музей В. Шекспіра у Великобританії (Стретфорд-на-Ейвоні). Музей М. де Сервантеса Сааведри в Іспанії (Мадрид). (УС) Видатні українські перекладачі творів Ренесансу. Вершини українського сонету. (ЕК) Порівняння оригіналів і художніх перекладів сонетів В. Шекспіра. Порівняння образів героїнь сонетів Ф. Петрарки і В. Шекспіра, художніх засобів створення жіночих образів.
|
Ключові компетентності Учень (учениця):виявляє повагу до людини, усвідомлює роль кохання і дружби, засуджує розбрат між людьми, розуміє гуманістичні ідеали (НЛ-2);цінує людське життя (НЛ-3);висловлює думку щодо необхідності виявлення ініціативи для досягнення мети, критично оцінює засоби досягнення поставленої мети (НЛ-4). Предметні компетентності Учень (учениця):знає хронологічні межі Відродження, особливості світоглядного перевороту того часу, історичний і культурний контекст, роль античності в розвитку літератури;визначає риси гуманізму в літературних творах доби Відродження;розповідає про ключові віхи життя й творчості митців, розкриває їхній внесок в історію національних літератур і світової культури;дає визначення поняття «сонет», виявляє особливості його структури у творах Ф. Петрарки і В. Шекспіра;визначає провідні теми, мотиви в ліричних творах письменників (сонетах), розкриває специфіку художнього втілення високого почуття кохання; характеризує образ ліричного героя в сонетах Ф. Петрарки, В. Шекспіра;зіставляє образи героїнь у сонетах митців;порівнює оригінали й художні переклади сонетів В. Шекспіра (за умови володіння англійською мовою);розкриває загальнолюдський зміст вічних образів ренесансних творів (Ромео і Джульєтта, Дон Кіхот і Санчо Панса); виявляє жанрові особливості творів («Ромео і Джульєтта», «Дон Кіхот»);аналізує ліричні твори (цілісно), драматичні і прозові твори (в окремих частинах і цілісно), виявляє в них морально-філософські проблеми, засоби художньої виразності;розкриває особливості художньої мови творів (в оригіналах і перекладах), наводить відповідні приклади, цитати;знає про втілення сюжетів, образів, мотивів ренесансної літератури у світовому мистецтві (1-2 твори за вибором); називає відомих українських перекладачів творів доби Відродження; виявляє окремі особливості відтворення перекладачем тексту оригіналу засобами української мови (за умови володіння іноземною мовою). |
|
|||||||||||
34.2 |
|
Франческо Петрарка (1304-1374). Сонети № 61, 132. Історія кохання в сонетах Ф. Петрарки. Образ ліричного героя і героїні. Втілення гуманістичних ідеалів у поезії митця. Структура сонетів Ф. Петрарки. |
|
|||||||||||||
35.3 |
|
Вільям Шекспір (1564-1616). Сонети № 66, 116, 130. Виняткова роль В. Шекспіра в розвитку англійської національної літератури і світового мистецтва. Основні теми сонетів В. Шекспіра – кохання до Смаглявої леді, дружба. |
|
|||||||||||||
36.4 |
|
Вільям Шекспір (1564-1616). Сонети № 66, 116, 130. Відображення внутрішнього світу ренесансної людини (через описи природи, змалювання сили почуттів та ін.). Художні особливості сонетів В. Шекспіра. |
|
|||||||||||||
37.5 |
|
Трагедія «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра. Історія створення. Конфлікт справжнього почуття і забобонів. |
|
|||||||||||||
38.6 |
|
Трагедія «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра. Оспівування чистого пристрасного кохання Ромео і Джульєтти, вплив кохання на людську особистість (зміни в характерах головних героїв, їхня еволюція). Проблема життя і смерті. |
|
|||||||||||||
39.7 |
|
Трагедія «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра. Трактування фіналу. Гуманістична цінність трагедії В. Шекспіра, її популярність серед різних поколінь. |
|
|||||||||||||
40 |
|
Урок розвитку мовлення № 3 Диспут «Конфлікт людини та родинної ворожнечі» |
|
|||||||||||||
41.7 |
|
Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616). «Дон Кіхот» I частина (огляд, 2-3 розділи за вибором учителя). Історія створення роману, його зв’язок із лицарськими романами, пародійний характер. |
|
|||||||||||||
42.8 |
|
Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616). «Дон Кіхот» Особливості сюжету і композиції твору. Конфлікт високих прагнень Дон Кіхота і буденної дійсності, неможливості реалізації ідеалів героя. |
|
|||||||||||||
43.9 |
|
Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616). «Дон Кіхот» Дон Кіхот і Санчо Панса – парні образи, у яких утілено високу мрію і прагматизм. |
|
|||||||||||||
44. 10 |
|
Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616). «Дон Кіхот» «Донкіхотство». Синтез різних жанрових ознак у романі (героїчного епосу, лицарського, авантюрно-пригодницького, філософського роману, пародії). |
|
|||||||||||||
45. 11 |
|
Мігель де Сервантес Сааведра (1547-1616). «Дон Кіхот» Широта філософського змісту твору, можливість його різних тлумачень. Популярність вічних образів до сьогодні. |
|
|
||||||||||||
46. 12 |
|
Урок – віртуальна подорож. Образи Ромео і Джульєтти, Дон Кіхота і Санчо Панси у світовому мистецтві (живопис, кіно, музика та ін.). Музей В. Шекспіра у Великобританії (Стретфорд-на-Ейвоні). Музей М. де Сервантеса Сааведри в Іспанії (Мадрид). |
|
|||||||||||||
47 |
|
Контрольна робота № 4 за темою «ВІДРОДЖЕННЯ» |
|
|
|
|||||||||||
БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ ( 8 годин) |
||||||||||||||||
48.1 |
|
Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки (огляд). |
(ТЛ) Поглиблення понять про вірш (філософський). Комедія, сатира, сарказм. Поглиблення понять про гумор, іронію. (ЛК) Бароко в різних видах мистецтва (живопис, архітектура, музика, паркове мистецтво та ін.). Класицизм у різних видах мистецтва (живопис, архітектура, музика та ін.). (ЕК)Порівняння образів персонажів (Журден – Клеонт, Журден – Дорант). Комедія, сатира, сарказм. Поглиблення понять про гумор, іронію.
|
Ключові компетентності Учень (учениця):розрізняє істинні та фальшиві цінності, розуміє необхідність шанобливого ставлення до людини незалежно від її соціального стану (НЛ-2);усвідомлює важливість здорового глузду (НЛ-3);висловлює критичне судження щодо різних моделей поведінки людини (НЛ-4). Предметні компетентності Учень (учениця):визначає провідні ознаки бароко як художнього напряму;розкриває специфіку барокового світосприйняття у прочитаних творах;виявляє у поетичному тексті провідні теми, ідеї, символи бароко, розкриває їхній філософський зміст;аналізує образ ліричного героя вірша, виявляє засоби його створення (монолог, риторичні питання, заглиблення у внутрішній світ, епітети, метафори та ін.), наводить відповідні цитати; розповідає про чинники формування класицизму як літературного напряму (історичні, філософські, естетичні);називає основні ознаки класицизму, демонструє їх на прикладі комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич», а також на прикладі творів (1-2 за вибором) класицистичного мистецтва (живопису, архітектури та ін.);дає визначення поняття «комедія», відрізняє від поняття «трагедія» (що вивчалося раніше);виявляє ознаки комедії у творі Мольєра «Міщанин-шляхтич»;називає основні теми і проблеми в комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»;характеризує персонажів комедії «Міщанин-шляхтич» (окремо і в порівнянні);дає визначення понять «сатира», «сарказм», знаходить приклади сатири й сарказму та інших видів комічного (гумор, іронія), установлює їхню роль у тексті;розкриває сутність морального уроку, утіленого митцем засобами комедії;виявляє зв’язок комедії Мольєра з народним мистецтвом. |
|
|||||||||||
49.2 |
|
Луїс де Гонгора-і-Арготе (1561-1627). «Галерник». Втілення у вірші провідних тем барокової літератури: людина і Доля, блукання людини у Всесвіті, залежність від вищих сил, драматизм духовного життя. |
|
|||||||||||||
50.3 |
|
Луїс де Гонгора-і-Арготе (1561-1627). «Галерник». Символіка твору. Образ ліричного героя. |
|
|||||||||||||
51 |
|
Урок позакласного читання Джонн Донн «Священні сонети» (19-й сонет «Щоб мучить мене…»).Напруга почуттів ліричного героя. Символіка. Поетична мова. |
|
|||||||||||||
52.4 |
|
Історичні умови, філософське та естетичні підґрунтя класицизму. Характерні ознаки класицизму як художнього напряму. |
|
|||||||||||||
53.5 |
|
Мольєр (1622-1673). «Міщанин-шляхтич». Мольєр – майстер класицистичної комедії. Художнє новаторство Мольєра у драматургії, вплив його відкриттів на світове театральне мистецтво. |
|
|||||||||||||
54.6 |
|
Мольєр (1622-1673). «Міщанин-шляхтич». Історія створення комедії «Міщанин-шляхтич». Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення. |
|
|||||||||||||
55.7 |
|
Мольєр (1622-1673). «Міщанин-шляхтич». Основні образи комедії (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт та ін.). |
|
|||||||||||||
56.8 |
|
Мольєр (1622-1673). «Міщанин-шляхтич». Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). |
|
|||||||||||||
57 |
|
Урок розвитку мовлення №4 Порівняльна характеристика образів (Журден – Клеонт, Журден – Дорант). |
|
|||||||||||||
58 |
|
Контрольна робота № 5 Контрольний твір за темою «БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ» |
|
|||||||||||||
ЛІТЕРАТУРА XX-XXI СТ. У ПОШУКАХ СЕБЕ І ВИСОКОГО ПОЛЬОТУ (6 годин)
|
||||||||||||||||
59.1 |
|
Антуан де Сент-Екзюпері (1900-1944). «Маленький принц». Людські взаємини, моральні цінності в казці-притчі «Маленький принц». |
(ТЛ) Поглиблення понять про метафору, алегорію. Притча. (ЛК) Сучасні літературно-художні видання творів зарубіжної літератури. (УС) Українські перекладачі творів зарубіжної класики і сучасної літератури. (ЕК) Порівняння образів персонажів.
|
Ключові компетентності Учень (учениця):висловлює особисте ставлення до проблем навколишнього середовища (НЛ-1);розуміє особисту відповідальність перед людьми; усвідомлює право на свободу вибору (НЛ-2);відповідально ставиться до власного здоров’я, цінує життя (НЛ-3);критично осмислює методи досягнення мети; усвідомлює важливість креативних рішень для самореалізації (НЛ-4). Предметні компетентності Учень (учениця):виявляє актуальність порушених письменниками тем і проблем;розкриває особливості сюжету і композиції творів, їхні жанрові ознаки;характеризує головних персонажів твору, визначає засоби їхнього створення у тексті;називає жанрові ознаки прочитаних творів;знаходить у прочитаних творах символи та розкриває їхній зміст;зіставляє персонажів творів;розповідає про свої улюблені книжки, пояснює свій вибір, визначає їхні художні ознаки. |
|
|||||||||||
60.2 |
|
Антуан де Сент-Екзюпері (1900-1944). «Маленький принц». Філософський зміст твору. Художні образи. |
|
|||||||||||||
61.3 |
|
Річард Бах (нар. 1936). «Чайка Джонатан Лівінгстон». Сюжет твору Р. Баха як філософська метафора людського буття. Утілення прагнення до високої мети в образі чайки Джонатана. |
|
|||||||||||||
62.4 |
|
Річард Бах (нар. 1936). «Чайка Джонатан Лівінгстон». Алегоричні образи повісті. Художній конфлікт і можливість його подолання. Ознаки притчі у творі. |
|
|||||||||||||
63.5 |
|
Марина Аромштам (нар. 1960). «Коли відпочивають янголи». Учителька (Марсем) та її учні: два погляди на один світ. |
|
|||||||||||||
64.6 |
|
Марина Аромштам (нар. 1960). «Коли відпочивають янголи». Моральні проблеми (сімейні драми, перше кохання, конфлікти батьків і дітей, пошуки шляху в житті та ін.) та їхнє осмислення у творі. |
|
|||||||||||||
65 |
|
Урок позакласного читання № 3 Шеймас Гіні. Лірика |
|
|||||||||||||
66 |
|
Контрольна робота № 6 № 3 ЛІТЕРАТУРА XX-XXI СТ. |
|
|||||||||||||
67 |
|
Українські перекладачі творів зарубіжної класики і сучасної літератури. |
|
|||||||||||||
68 |
|
Розвиток мовлення Захист проекту «Твір, який запам’ятався» |
|
|
|
|||||||||||
ПІДСУМКИ ( 2 години) |
||||||||||||||||
69 |
|
Узагальнення і систематизація навчального матеріалу. |
|
Ключові компетентності Учень (учениця):критично оцінює результати людської діяльності в природному середовищі (НЛ-1);цінує людську гідність, усвідомлює право кожного на власну думку (НЛ-2);осмислює взаємозв’язки між рішеннями та їхніми наслідками, безпечною поведінкою та здоров’ям (НЛ-3);розуміє роль ініціативності та підприємливості в суспільстві (НЛ-4). Предметні компетентності Учень (учениця):знає основні епохи, напрями (їхні ознаки) літературного процесу від античності до XVII ст.;аналізує та інтерпретує твори письменників у контексті літературних напрямів і культури доби;знає визначення основних літературознавчих понять, що вивчалися протягом 5–8 класу, застосовує їх у процесі аналізу й інтерпретації тексту;визначає жанрові ознаки, специфіку образів, оповіді, мови пропонованих для вивчення творів;демонструє вміння порівнювати твори різних видів мистецтва, твори українських і зарубіжних авторів. |
|
|||||||||||
70 |
|
Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.
|
|
|
||||||||||||
Для вивчення напам’ять
Омар Хайям (2-3 рубаї за вибором учня)
Ф. Петрарка. Сонет № 61
В. Шекспір. Сонет № 66