Календарно - тематичне планування біологія 8 клас

№

№

Теми уроків

Дата

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Примітка

Вступ(2 год.)

 Біосоціальна природа людини.

Науки, що вивчають людину.

Методи дослідження організму людини.

виявляє ознаки: - біологічної та соціальної сутності людини в людських спільнотах оперує термінами:- біосоціальна природа людини називає: - науки, які вивчають людину;

 пояснює:- місце людини в системі органічного світу;- особливості біологічної природи людини та її соціальної сутності;

характеризує: - методи дослідження організму людини

висловлює судження: - про організм людини як біологічну систему;

виявляє ставлення:- щодо значення знань про людину для збереження її здоров’я

Значення знань про людину для збереження її здоров’я.

ТЕМА 1. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА (7 год)

Організм людини як біологічна система.

розпізнає:- органи та системи органів людини;

- типи тканин організму людини (на малюнках, фотографіях, мікропрепаратах);

установлює взаємозв’язок:- між будовою тканин і виконуваними функціями;

порівнює та зіставляє

- органи й системи органів в організмі людини й інших організмах;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням

оперує термінами:

- тканина, орган, система органів, механізми регуляції (нервова, гуморальна, імунна), нейрон, рефлекс, рефлекторна дуганазиває: - тканини, органи та фізіологічні системи організму людини; - частини рефлекторної дуги;

характеризує: - клітинну будову організму людини;- тканини організму людини;- будову нейрона;- шлях нервового імпульсу по рефлекторній дузі;

наводить приклади:

- різновидів тканин; - органів, фізіологічних систем; пояснює:- відмінності між нервовою й гуморальної регуляцією фізіологічних функцій організму

обґрунтовує судження: - про організм людини як цілісну та відкриту біологічну систему;

робить висновок:- нервово-гуморальна регуляція — основа цілісності організму

Будова клітини. Різноманітність клітин організму людини

Тканини.

Лабораторне дослідження:

ознайомлення з препаратами тканин людини

Органи. Фізіологічні системи.

Нервова регуляція. Нейрон. Рефлекс. Рефлекторна дуга.

Поняття про механізми регуляції.

Гуморальна регуляція. Поняття про гормони. Імунна регуляція.

Узагальнення знань

ТЕМА 2. ОПОРА ТА РУХ (6 год)

Значення   опорно-рухової системи, її будова та функції.. Кістки, хрящі. З’єднання кісток.

Лабораторні дослідження мікроскопічної будови кісткової, хрящової та м’язової тканин;

розпізнає (на малюнках, муляжах, фотографіях, власному організмі):
- види кісток, частини скелета, типи з’єднання кісток, групи скелетних м’язів.
порівнює:

- скелет людини і ссавців.

застосовує знання для:
- попередження травм і захворювань опорно-рухової системи;
- надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи.

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням

оперує термінами:- скелет, кістка, хрящ, з’єднання кісток, м’яз, постава, гіподинамія

називає:- частини опорно-рухової системи;- відділи скелета;- види кісток;- типи з’єднання кісток; - особливості скелета людини, зумовлені прямоходінням;- основні групи скелетних м’язів.характеризує:
- функції опорно-рухової системи;- тканини: кісткову, хрящову, посмуговану м’язову;
- ріст та вікові зміни складу кісток.пояснює:- значення фізичних вправ для равильного формування скелету та м’язів;

- вплив способу життя на утворення і розвиток скелета.

наводить приклади:

- статичної та динамічної роботи

висловлює судження про:

- роль рухової активності для збереження здоров’я;

- вплив фізичних вправ на розвиток скелетних м’язів

оцінює:

- важливість надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи

Огляд будови скелета

Функції і будова скелетних м’язів Основні групи скелетних м’язів.

Робота м’язів.   Втома м’язів Основні групи скелетних м’язів.

Лабораторні дослідження

розвитку втоми при статичному і динамічному навантаженні;

впливу ритму і навантаження на розвиток втоми.

Розвиток опорно-рухової системи людини з віком. Надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи. Профілактика порушень опорно-рухової системи.

Проект

Гіподинамія- ворог сучасної людини. Рухова активність - основа фізичного здоров’я

ТЕМА 3. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ (4 год)

Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини – основна властивість живого.

застосовує знання для:
- обґрунтування способів збереження вітамінів у продуктах харчування;

- аналізу харчового раціону;

- складання харчового раціону відповідно до енергетичних витрат організму

оперує термінами:- обмін речовин, енергетичні потреби, вітаміни називає:

- компоненти їжі

наводить приклади:- вітамінів (водорозчинних і жиророзчинних)

характеризує: - склад харчових продуктів;
- їжу як джерело енергії;- обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини;- харчові й енергетичні потреби людини

пояснює: - функціональне значення для організму білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, води та мінеральних речовин

висловлює судження:- щодо значення збалансованого харчування для нормального розвитку і збереження здоров’я;

обґрунтовує с удження:- про значення білків, жирів і вуглеводів рослинного і тваринного походження в раціоні підлітка;оцінює:

- значення метаболізму для нормального функціонування організму;робить висновок: - про необхідність дотримання співвідношення ваги і зросту;усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток знань про вітаміни

Харчування та обмін речовин.

Дослідницький практикум

Самоспостереження за співвідношенням ваги і росту тіла.

Їжа та її компоненти.

Склад харчових продуктів.

Значення компонентів харчових продуктів.

Харчові та енергетичні потреби людини.

 Проект

Збалансоване харчування

Узагальнення знань

ТЕМА 4. ТРАВЛЕННЯ (6 год)

Значення травлення. Система органів травлення.

розпізнає (на малюнках, фотографіях, муляжах):
- органи травлення;- елементи зовнішньої будови зубів;

спостерігає та описує:

- дію ферментів слини на крохмаль;

застосовує знання для:

- профілактики захворювань зубів;

- профілактики захворювань органів травлення, харчових отруєнь

оперує термінами:

- травлення, травна система, травний тракт, травні залози, ферменти, смоктування

називає:- органи травної системи;- травні залози;

- хвороби органів травлення; характеризує: - функції органів травлення; - будову та функції зубів;- процеси ковтання, травлення, всмоктування;

- регуляцію травлення;наводить приклади:- ферментів;
пояснює: - роль травних ферментів;- роль печінки та підшлункової залози в травленні;- значення зубів у травленні;- значення мікрофлори кишечнику;- негативний вплив на травлення алкогольних напоїв та тютюнокуріння;- причини виникнення захворювань травної системи

висловлює судження:

- щодо значення знань про функції та будову травної системи для збереження здоров’я;

усвідомлює: - значення профілактики захворювань травної системи;

усвідомлює значення: - внеску вчених у  розвиток знань про травлення (І. П. Павлов, О. М. Уголєв та ін.)

Ротова порожнина будова зубів.  Процес травлення у ротовій порожнині

 Лабораторні дослідження

зовнішньої будови зубів (за муляжами, моделями)

Процес травлення: ковтання, перистальтика, всмоктування.

Дослідницький практикум

Дія ферментів слини на крохмаль

Процес травлення в шлунку і кишечнику

Регуляція травлення.

Харчові розлади та їх запобігання.

ТЕМА 5. ДИХАННЯ (5 год)

Значення дихання.   Система органів дихання.

розпізнає (на малюнках, фотографіях, муляжах):
- органи дихання;
порівнює: - різницю складу повітря, що вдихається й видихається;

- газообмін у легенях і тканинах;

встановлює взаємозв’язок:

будови та функцій органів дихання;

застосовує знання для:- профілактики захворювань органів дихання

оперує термінами:- дихання, повітроносні шляхи, легені, газообмін, життєва ємність легеньназиває: - етапи дихання;- органи дихання; - хвороби органів дихання;характеризує: - процес утворення голосу та звуків мови;- процеси газообміну в легенях і тканинах;- процеси вдиху та видиху;- життєву ємність легень;- нейрогуморальну регуляцію дихальних рухів;пояснює:- значення дихання;- вплив навколишнього середовища на дихальну систему

висловлює судження:

- щодо значення знань про функції та будову дихальної системи для збереження здоров’я;

усвідомлює:негативний вплив куріння на органи дихання

Газообмін у легенях і тканинах.

Дихальні рухи. Нейрогуморальна регуляція дихальних рухів.

Профілактика захворювань дихальної системи.

Узагальнення знань

ТЕМА 6. ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН (6 год)

Внутрішнє середовище організму. Поняття про гомеостаз. Кров, її склад та функції. Лімфа

Лабораторні роботи:

.Мікроскопічна будова крові людини

.

розпізнає (на малюнках, фотографіях):
- клітини крові;- органи кровообігу;- елементи будови серця;

порівнює:будову артерій, вен і капілярів;

- вроджений (неспецифічний) і набутий (специфічний) імунітет;

розрізняє: - види кровотеч; спостерігає та описує:
- мікроскопічну будову крові людини;
застосовує знання: - для профілактики серцево-судинних хвороб;

- надання першої допомоги при кровотечах;
уміє:- вимірювати пульс; дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

- виконання малюнків біологічних об’єктів

оперує термінами:- внутрішнє середовище організму (кров, лімфа, тканинна рідина), еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, зсідання крові, групи крові, кровообіг, ртеріальний тиск, імунітет

називає:- склад внутрішнього середовища;- склад і функції крові, лімфи;- кровоносні судини;- фактори, які впливають на роботу серцево-судинної системи; - види імунітету;- органи, що беруть участь у забезпеченні імунітету;характеризує:- плазму крові;- зсідання крові як захисну реакцію організму;
- групи крові системи АВО, резус-фактор;- імунні реакції організму;- особливості будови та властивості серцевого м’яза;

- будову та роботу серця;- серцевий цикл;- автоматію роботи серця; - будову кровоносних судин;
- велике й мале кола кровообігу;- рух крові по судинах;- артеріальний тиск крові;- лімфообіг;пояснює:

- взаємозв’язок будови та функцій еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів, кровоносних судин, серця;

- значення лімфи, тканинної рідини;- роль внутрішнього середовища в життєдіяльності організму людини; - правила надання першої допомоги при кровотечах

висловлює судження:- про значення сталості внутрішнього середовища організму людини (гомеостаз);

- щодо значення знань про функції та будову кровоносної системи для збереження здоров’я;

- про важливість імунізації населення;

оцінює: - епідеміологічний стан захворювання на СНІД в Україні;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про внутрішнє середовище організму та кровоносну систему (У. Гарвей, Е. Дженнер, П. Ерліх, К. Ландштейнер, Л. Пастер та ін.), в тому числі українських (І. І. Мечников, М. М. Амосов)

Зсідання крові. Групи крові та переливання крові.

Імунна система. Імунітет. Специфічний і неспецифічний імунітет. Імунізація.. Алергія. СНІД.

 Система кровообігу.

Серце: будова та функції. Робота серця

Лабораторні дослідження:

вимірювання частоти серцевих скорочень

Дослідницький практикум

Самоспостереження за частотою серцевих скорочень упродовж доби, тижня.

Будова та функції кровоносних судин. Рух крові.

Кровотечі.  

Серцево-судинні хвороби та їх профілактика.

ТЕМА 7. ВИДІЛЕННЯ. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ (5 год)

Виділення - важливий етап обміну речовин. 

Будова і функції сечовидільної системи.

розпізнає (на малюнках, фотографіях, муляжах):

- складові нефрону; - складові шкіри; - органи сечовидільної системи,

встановлює взаємозв’язок: між будовою і функціями шкіри

застосовує знання для:- профілактики захворювань сечовидільної системи;
- профілактики захворювань шкіри;

- запобігання теплового й сонячного удару;

- надання першої допомоги в разі теплового й сонячного удару

оперує термінами:- виділення, нирки, нефрон, сечоутворення, шкіра, терморегуляція

називає:- органи виділення; - органи та функції сечовидільної системи;характеризує: - будову та функції нирок;- процес утворення сечі;- регуляцію сечовиділення;- роль нирок у здійсненні водно-сольового обміну;- чинники, що впливають на функції нирок;- негативний вплив алкогольних напоїв на функції нирок;- роль шкіри у виділенні продуктів життєдіяльності;- роль шкіри в регуляції температури тіла;

пояснює:- біологічне значення виділення продуктів обміну речовин; - причини теплового й сонячного удару

висловлює судження:- про важливість виведення кінцевих продуктів обміну речовин з організму людини;

обґрунтовує судження:- про значення дотримання правил догляду за власною шкірою для збереження здоров’я.

Захворювання нирок та їх профілактика

.

Значення і будова шкіри. Терморегуляція.

Перша допомога при термічних пошкодженнях шкіри (опіки, обмороження), тепловому та сонячному ударі. Захворювання шкіри.

 Проект

Визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та складання  правил догляду за власною шкірою профілактика.

Узагальнення знань

ТЕМА 8. ЗВ’ЯЗОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ. НЕРВОВА СИСТЕМА  (5 год)

Будова нервової системи. Центральна і периферична нервова система людини.

розпізнає (на малюнках, муляжах, моделях): - елементи будови спинного мозку; - відділи головного мозку; застосовує знання для:

- профілактики нервових захворювань;

- дотримання режиму праці й відпочинку

оперує термінами:- нервова система, центральна нервова система, периферична нервова система, автономна (вегетативна) нервова система, соматична нервова система

називає: - компоненти центральної й периферичної нервової системи; - функції спинного мозку, головного мозку та його відділів, оматичної нервової системи, вегетативної нервової системи
(симпатичної та парасимпатичної);- фактори, які порушують роботу нервової системи; характеризує: - будову головного мозку, спинного мозку;- нервову регуляцію рухової активності людини;- роль кори головного мозку в регуляції довільних рухів людини;- роль вегетативної нервової системи в роботі внутрішніх органів людини;наводить приклади

- захворювань нервової системи

висловлює судження: щодо значення нервової системи для:

- забезпечення взаємозв’язку між органами й фізіологічними системами;

- узгодження функцій організму зі змінами довкілля;

усвідомлює значення: - внеску вчених у розвиток знань про нервову систему (І. П. Павлов, І. М. Сечєнов), у тому числі й українських (В. О. Бец)

Спинний мозок Лабораторні дослідження Вивчення будови спинного та головного мозку людини (за муляжами, моделями,   пластинчастими препаратами).

Головний мозок.

Поняття про соматичну нервову систему. Вегетативна нервова система.

Профілактика захворювань нервової системи.

ТЕМА 9. ЗВ’ЯЗОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ (7 год)

Загальна характеристика сенсорних систем, їхня будова.

розпізнає (на малюнках, муляжах, моделях):

- елементи будови ока, вуха

встановлює взаємозв’язок:

між будовою й функціями ока, вуха

спостерігає: - сліпу пляму на сітківці;

- акомодацію ока;

- зміни слухової чутливості;

- температурну адаптацію рецепторів шкіри;
застосовує знання для:
- дотримання правил профілактики порушення зору, слуху та попередження захворювань органів зору й слуху

оперує термінами:- сенсорні системи, органи чуття, рецептори

називає:

- основні сенсорні системи;

- складові частини аналізатора
характеризує:- особливості будови та функції зорової, слухової сенсорних систем;
- сенсорні системи рівноваги, нюху, смаку, руху, дотику, температури, болю;

пояснює:

- процеси сприйняття: світла, кольору, простору, звуку, запаху, смаку, рівноваги тіла

оцінює:

- значення сенсорних систем для забезпечення процесів життєдіяльності організму та зв’язку організму із зовнішнім середовищем

Зорова сенсорна система. Око. Гігієна зору.

Сприйняття світла, кольору, простору

Лабораторні дослідження:

визначення акомодації ока;
виявлення сліпої плями на сітківці ока;

Слухова сенсорна система. Вухо. Гігієна слуху. 

Лабораторні дослідження:

вимірювання порога слухової чутливості

Сенсорні системи смаку, нюху

Сенсорні системи рівноваги, руху, дотику, температури, болю.

Дослідницький практикум

№4Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри.

Узагальнення знань

ТЕМА 10. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ (7 год)

Поняття про вищу нервову діяльність та її основні типи.

Дослідницький практикум

.Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту

розрізняє: - типи вищої нервової діяльності та властивості темпераменту;

порівнює: - умовні й безумовні рефлекси;

- першу і другу сигнальні системи;

застосовує знання для: - дотримання правил розумової діяльності

оперує термінами:- безумовний рефлекс, умовний рефлекс, мислення, мова, пам’ять

називає:- нервові процеси (збудження, гальмування);- показники нервових процесів (сила, рухливість, урівноваженість);- види сну;

- причини біоритмів;наводить приклади: - умовних та безумовних рефлексів людини;

- біоритмів людини;характеризує:- особливості вищої нервової діяльності людини; - інстинктивну та набуту поведінку людини;- види навчання, види пам’яті;пояснює:- значення другої сигнальної системи;

- роль кори головного мозку в мисленні;- причини індивідуальних особливостей поведінки людини

висловлює судження: - про значення пам’яті для інтелектуального розвитку людини;- щодо ролі самовиховання у формуванні особистості; - щодо впливу соціальних факторів на формування особистості; - про значення біоритмів і сну для повноцінного функціонування організму;усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток знань про вищу нервову діяльність

Умовні та безумовні рефлекси

Лабораторне дослідження:

Інстинкти.

Лабораторне дослідження:

дослідження різних видів пам’яті

Сон. Біоритми.

Узагальнення знань

ТЕМА 11. ЕНДОКРИННА СИСТЕМА ( 3 год)

Ендокринна система. Залози внутрішньої та змішаної секреції.

застосовує знання для:
- профілактики йододефiциту в організмі та інших захворювань, пов’язаних із порушенням функцій ендокринних залоз

оперує термінами:- ендокринна система, гормони, гомеостаз

називає:- залози внутрішньої та змішаної секреції;- місце розташування ендокринних залоз в організмі людини;

характеризує:- нейрогуморальну регуляцію фізіологічних функцій організму;- вплив гормонів на процеси обміну в організмі;

пояснює:- роль нервової системи в регуляції функцій ендокринних залоз; - роль ендокринної системи в розвитку стресорних реакцій;- значення ендокринної системи в підтриманні гомеостазу й адаптації організму

Профілактика захворювань ендокринної системи.

Проект.

Йододефіцит в організмі людини, його наслідки та профілактика

Взаємодія регуляторних систем

ТЕМА 12. РОЗМНОЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛЮДИНИ (4 год)

Будова та функції  репродуктивної системи.

порівнює:- будову чоловічої та жіночої статевих клітин;

застосовує знання для:
- запобігання хворобам, що передаються статевим шляхом, та попередження ВІЛ-інфікування

оперує термінами:- ембріональний розвиток, гамети (сперматозоїд, яйцеклітина), запліднення, зигота, вагітність, плацента

називає:- функції статевих залоз людини; - первинні та вторинні статеві ознаки людини; - еріоди онтогенезу юдини;характеризує: - процес запліднення;- розвиток зародка і плода;- розвиток дитини після народження; - функції плаценти;- статеве дозрівання;- вікові періоди індивідуального розвитку людини;- особливості підліткового віку;- захворювання, що передаються статевим шляхом;пояснює: висловлює судження: - про необхідність збереження репродуктивного здоров’я молоді; - про залежність розвитку дитини в материнському організмі від здоров’я матері, її поведінки;

обґрунтовує судження: - про вплив нікотину, тютюнового диму, алкоголю на розвиток плода;оцінює: - значення дотримання особистої гігієни юнаками та дівчатами; виявляє ставлення:

Статеві клітини. Запліднення. Менструальний цикл.

Вагітність. Ембріональний період розвитку людини. Плацента, її функції.

Постембріональний розвиток людини.

Репродуктивне здоров’я.

УЗАГАЛЬНЕННЯ (1 год)

Цілісність організму людини  Взаємодія регуляторних систем організму Повторення вивченого.

пояснює:

- як забезпечується цілісність організму людини

називає:

- функції, що підтримують цілісність організму;

- способи підтримання гомеостазу;

характеризує:

- інтегруючу функцію кровоносної, нервової та ендокринної систем