13 серпня о 18:00Вебінар: Готуємось до навчального року з онлайн-тестами «На Урок»: плануємо наперед

Календарно - тематичне планування з всесвітньої історії 9 клас.

Про матеріал

Повторення. Людство в епоху Нового часу.

Вступ. Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та електронні ресурси.

Світ наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.

Періодизація Нової історії. Загальна характеристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства.
Перегляд файлу

 

 

 

/п. п

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Примітка

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Розділ 1. ЄВРОПА В ЧАС ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН

1

 

1

 

Повторення.  Людство в епоху Нового часу.

Вступ.  Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та електронні ресурси.

Світ наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.

Періодизація Нової історії. Загальна характеристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства.

Знаю:

  •      хронологічні межі й періодизацію Французької революції, час існування імперії Наполеона І, дату Віденського конгресу й утворення Священного союзу;
  •      напрямки походів Наполеона І.

Розумію:

  •      причинний зв’язок між ідеями епохи Просвітництва, кризою «старого порядку» і революцією у Франції;
  •      Французьку революцію як поштовх до модернізації в соціальній та культурній сферах життя Європи;
  •      поняття «конституційна монархія».

Умію:

  •      показати на карті напрямки походів Наполеона І і територіальні зміни, пов’язані з наполеонівськими війнами та рішеннями Віденського конгресу;
  •      розкрити передумови і сутність Французької революції;
  •      визначити вплив Французької революції й політики Наполеона на розвиток європейських країн;
  •      пояснити причини краху наполеонівської імперії, наслідки рішень Віденського конгресу;

обґрунтувати судження про історичне значення Декларації прав людини і громадянина, Цивільного кодексу Наполеона, діяльності Дантона, Робесп’єра, Наполеона Бонапарта.

2

 

 

 

Початок Великої французької революції кінця XVIII ст. Криза «старого порядку» (французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст., доба Просвітництва).  Практична робота:  на основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет діяча Французької революції (на вибір учителя/учительки).

3

 

1

 

Завершення  Великої французької революції кінця XVIII ст. Французька революція кінця XVIII ст.

4

 

1

 

Консульство та Імперія у Франції. Наполеон Бонапарт. Історичне значення Французької революції. Віденський конгрес. Священний союз.

5

 

1

 

Практичне заняття: підготувати есе на тему «Права людини і громадянина в якобінській Франції», «Утвердження принципів громадянського рівноправ’я: від Декларації прав людини і громадянина до Цивільного кодексу Наполеона» та ін.;

6

 

1

 

Урок контролю та корекції навчальних досягнень учнів

Розділ 2. ЄВРОПА ТА АМЕРИКА В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЙ І НАЦІОНАЛЬНОГО ОБ’ЄДНАННЯ (1815–1870 рр.)

7

 

1

 

Початок становлення індустріального суспільства Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки. Парламентаризм. Спроби осмислення нової дійсності. Консерватизм, лібералізм, соціалізм. Національна ідея (націоналізм).

Знаю:

  •      дати Липневої революції у Франції, збройного виступу декабристів у Росії, «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни в США, час розгортання чартистського руху, здобуття незалежності країнами Латинської Америки, Східної (Кримської) війни.

Розумію:

  •      поняття «індустріальне суспільство», «ідеологія», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «нація», «націоналізм», «соціалізм», «реставрація», «парламентська демократія», «чартистський рух», «професійна спілка», «західники», «слов’янофіли», «карбонарії», «Весна народів», «аболіціонізм».

Умію:

  •      пояснити вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу;
  •      охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині ХІХ ст., соціальну структуру європейських суспільств, зміни в повсякденному житті;
  •      простежити становлення парламентської демократії в Європі;
  •      визначити передумови і наслідки «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни та Реконструкції в США;
  •      визначити причини формування національно-визвольних рухів у країнах Європи, національні особливості й наслідки революцій 1848–1849 рр.;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка, Авраама Лінкольна, Сімона Болівара.

 

 

8

 

1

 

Практичне заняття: Повсякденне життя.  підготувати аналітичну записку (після пояснень учителя і відповідно до запропонованої ним схеми) про суспільні наслідки індустріальної революції, зміни в житті та побуті різних верств населення в ХІХ ст., інше (на вибір учителя/учительки);

9

 

1

 

Велика Британія Парламентські реформи у Великій Британії. Чартизм. Велика Британія – «майстерня світу». Зовнішня і колоніальна політика Великої Британії.

10

 

 

 

Франція. Бельгійська революція. Франція у період Реставрації Бурбонів. Революція 1830 р. Липнева монархія.

11

 

 

 

Автрійська та Російська імперії. Росія у першій половині ХІХ ст. Австрійська імперія доби Клемента фон Меттерніха. Суспільні рухи в Російській імперії в першій половині ХІХ ст.

12

 

1

 

Революції 1848–1849 рр. «Весна народів». Революції 1848–1849 рр. в Західній і Центральній Європі. Національні рухи слов’янських народів. 

13

 

1

 

Об’єднання Німеччини та Італії. Практична робота: на основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет лідера національного руху (на вибір учителя/учительки).

14

 

1

 

Сполучені Штати Америки Громадянська війна у США і Реконструкція Півдня.  Утворення незалежних держав у Латинській Америці (оглядово).

15

 

1

 

Урок контролю та корекціїнавчальнихдосягненьучнів

Розділ 3. МОДЕРНІЗАЦІЯ КРАЇН ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. ПРОБУДЖЕННЯ АЗІЇ

16

 

1

 

Основні тенденції соціально-економічного і політичного розвитку провідних країн Західної Європи та Америки Монополізація економіки. Зростання ролі держави в суспільному житті. Завершення формування індустріального суспільства в розвинених країнах світу.

Знаю:

  •      час парламентських реформ у Великій Британії, «великих реформ» у Росії, «доби Мейдзі» в Японії, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;
  •      дати утворення дуалістичної Австро-Угорщини, першої російської революції, столипінських реформ.

Розумію:

  •      вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Франції та Німеччини;
  •      поняття «гомруль», «домініон», «експансіонізм», «дуалістична монархія», «антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «колоніальна імперія», «дискримінація», «сегрегація», «суфражизм», «фемінізм», «пробудження Азії».

Умію:

  •      показати на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Великої Британії, Франції та Німеччини, території незалежних держав на Балканах, Японію, Китай, Османську імперію;
  •      охарактеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн Європи та Північної Америки, парламентські реформи у Великій Британії, «великі реформи» в Російській імперії, особливості розвитку Австро-Угорщини;
  •      визначити причини і наслідки індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки, переходу Німецької імперії до «світової політики», впровадження антитрестівського законодавства в США, російських реформ 1860–1870-х років, російської революції 1905–1907 рр., столипінських реформ, національних рухів слов’янських народів;
  •      пояснити причини відмінностей у темпах розвитку країн Європи та Америки, сутність революції Мейдзі, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності королеви Вікторії, Олександра ІІ, Отто фон Бісмарка, Франца-Йосифа І, Теодора Рузвельта, Девіда Ллойд Джорджа, Жоржа Клемансо, Сунь Ятсена.

 

 

 

 

 

17

 

1

 

Практичне заняття Суперечливі наслідки колоніальної політики для метрополій і країн Азії та Африки (на підставі доступних текстових і візуальних джерел підготувати замітку (репортаж)

18

 

1

 

Франція Франко-прусська війна та її наслідки. Третя Республіка у Франції. Жорж Клемансо.

19

 

1

 

Німеччина Німецька імперія. Канцлерство Отто фон Бісмарка. Перехід Німеччини до «світової політики».

20

14.02.

 

 

Велика Британія Втрата Великою Британією промислової першості. Посилення колоніальної експансії.

21

21.02.

 

 

Практичне заняття укласти порівняльну таблицю реформаторських заходів, що їх здійснювали під впливом модернізаційних процесів у ХІХ і на початку ХХ ст. уряди Росії, Австро-Угорщини, Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії (на вибір учителя/учительки);

22

28.02.

 

 

Сполучені Штати Америки Ліберальні реформи Девіда Ллойд Джорджа. Економічне піднесення США. Антитрестівське законодавство. Експансіонізм. Режим сегрегації в південних штатах. «Справедливий курс» Теодора Рузвельта. «Нова демократія» Томаса Вудро Вільсона

23

07.03.

 

 

Російська імперія «Великі реформи» в Росії. Зовнішня і колоніальна політика Російської імперії. Революція 1905–1907 рр. Столипінські реформи.

24

14.03.

 

 

Австро-Угорщина – дуалістична монархія. Утворення нових незалежних держав на Балканах.

25

 

 

 

Японія Доба Мейдзі» в Японській імперії. Початок японської територіальної експансії.

26

 

 

 

Китай Сунь Ятсен. Сіньхайська революція.

27

 

 

 

Спроби модернізації Османської імперії.

28

 

 

 

Урок контролю та корекціїнавчальнихдосягненьучнів

Розділ 4. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

29

 

1

 

 

 

Міжнародні відносини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.  Міжнародні відносини наприкінці ХІХ ст. Утворення військово-політичних блоків – Троїстий союз і Антанта. Початок боротьби за переділ колоніального світу. Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку ХІХ ст. Україна в геополітичних планах Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст.  Практична робота:   простежити (за доступними історичними джерелами) динаміку міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., результати міркувань представити в резюме.

Знаю:

  •      час створення Троїстого союзу і Антанти.

Розумію:

  •      поняття «геополітика», «військово-політичний союз», «мілітаризація», «метрополія».

Умію:

  •      показати на карті країни Троїстого союзу й Антанти, колоніальні володіння і сфери впливу великих держав (метрополій);
  •      охарактеризувати основні тенденції міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.;
  •      пояснити причини міжнародних криз і збройних конфліктів початку ХХ ст., створення військово-політичних блоків;
  •      визначити наслідки боротьби європейських держав, США та Японії за перерозподіл світу;

пояснити місце України в геополітичних стратегіях Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст..

30

 

1

 

Урок контролю та корекціїнавчальнихдосягненьучнів (Тематичний контроль)

 

Розділ 5. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ І ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)

 

 

31

 

1

 

Наука і техніка ХІХ ст. Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Університет як автономна інституція. Поява вищих навчальних закладів технічного профілю. Наукові й технічні досягнення. Література та мистецтво. Практична робота:зібрати й укласти в таблиці перелік фактів, які свідчать про зародження в ХІХ ст. масової культури / масового виробництва.

Знаю:

 важливі для сучасності наукові й технічні винаходи, здійснені впродовж «довгого» ХІХ ст.;

 найвідоміші правові пам’ятки ХVІІІ–ХІХ ст.;

 основні наукові й культурні центри Європи та США.

Розумію:

 тенденції розвитку культури, основні стилі мистецтва, зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» ХІХ ст.;

 поняття «романтизм», «класицизм», «реалізм», «еклектика», «модерн», «імпресіонізм», «масова культура», «масове виробництво».

Умію:

 охарактеризувати досягнення науки і

техніки, духовної культури в провідних країнах світу, зміни у світогляді й повсякденному житті;

 визначити прояви взаємодії культур народів Європи, Америки, Азії та Африки. Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Університет як автономна інституція. Поява вищих навчальних закладів технічного профілю. Наукові й технічні досягнення. Література та мистецтво. Зародження масової культури. Масове виробництво. Науково-технічна революція зламу ХІХ–ХХ ст. та її вплив на людину й суспільства. Зміни у вигляді міст і сіл. Одяг. Індустріальні та традиційні суспільства. Емансипація.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

 підготувати презентацію «Повсякденне життя людей на початку ХХ ст.»;

 зібрати й укласти в таблиці перелік фактів, які свідчать про зародження в ХІХ ст. масової культури / масового виробництва.

32

 

1

 

Література та мистецтво ХІХ ст.  Зародження масової культури. Масове виробництво. Науково-технічна революція зламу ХІХ–ХХ ст. та її вплив на людину й суспільства. людей на початку ХХ ст.»

33

 

 

 

Практичне заняття підготувати презентацію «Повсякденне життя людей на початку ХХ ст.»;Зміни у вигляді міст і сіл. Одяг. Індустріальні та традиційні суспільства. Емансипація.

34

 

 

 

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу «Міжнародні відносини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)» та «Розвиток культури і повсякденне життя (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)».

Узагальнення до курсу. Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» ХІХ століття

 

Узагальнення до курсу. ОСНОВНІ ІДЕЇ, ЗДОБУТКИ, ВИКЛИКИ «ДОВГОГО» ХІХ СТОЛІТТЯ

35

 

 

1

 

 

Довге» ХІХ століття: основніідеї, здобутки, виклики.

Особливості української історії ХІХ ст. Внесок українського суспільства в загальноєвропейську культурну спадщину ХІХ ст.

Знаю:

  •      хронологічні межі «довгого» ХІХ ст. і його внутрішню періодизацію;
  •      взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного розвитку українського та інших європейських суспільств у ХІХ ст.

Розумію:

  •      поняття «модернізація».

Умію:

  •      охарактеризувати основні тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку світу впродовж «довгого» ХІХ ст.;
  •      визначити внесок українського суспільства в загальноєвропейську культурну спадщину ХІХ ст.;
  •      зіставити типові явища і процеси європейської та української історії в ХІХ – на початку ХХ ст.;
  •      оцінювати історичні події ХІХ ст. з позиції формування «першого покоління» прав і свобод людини;

висловлювати судження щодо значення «довгого» ХІХ ст. для подальшого розвитку світу.

 

 

 

 

docx
Додано
8 липня 2018
Переглядів
679
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку