Календарно- тематичне планування на 2018-2019 навчальний рік. Хімія. 10 клас (рівень стандарту). Відповідає новій програмі 2017 року. Містить графу "Очікувані результати навчання", що дає змогу постійно тримати в полі зору знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти навчання.
ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО
Заступник директора з навчально-виховної Директор школи ______ ______________
роботи_____ ___________________ «__» _________ 2018 року
«__» ________ 2018 року
Кивачівська ЗОШ І – ІІІ ступенів
Вчитель: Мукоїда М. М.
Кивачівка - 2018
Хімія. 10 клас
52 год, 1,5 год на тиждень
№ з/п |
Дата |
Зміст навчального матеріалу |
Практична частина |
Очікувані результати навчання |
І семестр |
||||
Повторення початкових понять про органічні речовини (2 год.) |
||||
1 |
|
Склад, властивості, застосування окремих представників вуглеводнів (метан, етан, етен, етин). |
|
Учень/учениця: Знаннєвий компонент називає десять членів гомологічного ряду алканів (СН4 – С10Н22); розуміє належність речовин за їхнім складом до вуглеводнів, оксигеновмісних, нітрогеновмісних сполук. Діяльнісний компонент складає молекулярні, структурні і напівструктурні формули метану та дев’яти його гомологів (С2Н6 – С10Н22), етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот; рівняння реакцій: горіння (повного окиснення) вуглеводнів; заміщення для метану (хлорування); приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування); що описують хімічні властивості етанової кислоти (взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями з точки зору електролітичної дисоціації). Ціннісний компонент обґрунтовує застосування метану, етану, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти; роль органічних сполук у живій природі; оцінює вплив на здоров’я і довкілля окремих органічних речовин; висловлює судження щодо необхідності знань про органічні сполуки для їх безпечного застосування.
|
2 |
|
Склад, властивості, застосування окремих представників оксигеновмісних (метанол, етанол, гліцерол, етанова кислота) і нітрогеновмісних (аміноетанова кислота) органічних речовин. |
|
|
Тема 1. Теорія будови органічних сполук (5 год.) |
||||
3 |
|
Теорія будови органічних сполук. Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул.
|
Демонстрації 1. Моделі молекул органічних сполук (у тому числі 3D-проектування). |
Учень/учениця: Знаннєвий компонент пояснює суть явища ізомерії; залежність властивостей речовин від складу і будови їхніх молекул на основі положень теорії будови органічних сполук; наводить приклади органічних сполук із простими, подвійними, потрійними карбон-карбоновими зв’язками. Діяльнісний компонент розрізняє органічні сполуки за якісним складом: вуглеводні, оксигено- і нітрогеновмісні речовини; простий, подвійний, потрійний карбон-карбонові зв’язки; характеризує суть теорії будови органічних сполук; розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання. Ціннісний компонент усвідомлює необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля; висловлює судження про значення теорії будови органічних сполук для розвитку органічної хімії; робить висновки про багатоманітність органічних сполук на основі теорії хімічної будови. |
4 |
|
Поняття про явище ізомерії та ізомери.
|
Демонстрації 2. Моделі молекул ізомерів (у тому числі 3D-проектування). Навчальні проекти 1. Ізомери у природі. 2. Історія створення та розвитку теорії будови органічних сполук. 3. 3D-моделі молекул органічних сполук. |
|
5 |
|
Ковалентні карбон-карбонові зв’язки у молекулах органічних сполук: простий, подвійний, потрійний.
|
|
|
6 |
|
Виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів. |
Розрахункові задачі 1. Виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів. |
|
7 |
|
Класифікація органічних сполук. |
|
|
|
|
ТЕМАТИЧНА (« Повторення початкових понять про органічні речовини», « Теорія будови органічних сполук») |
||
Наскрізні змістові лінії Екологічна безпека і сталий розвиток. Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул. Підприємливість і фінансова грамотність. Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул. Розв’язування розрахункових задач на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів. |
||||
Тема 2. Вуглеводні (13 год.) |
||||
8 |
|
Класифікація вуглеводнів. Алкани. Загальна формула алканів, структурна ізомерія, систематична номенклатура. Методи одержання алканів, етену, етину, бензену. Застосування вуглеводнів. |
|
Учень/учениця: Знаннєвий компонент називає алкани, алкени і алкіни за систематичною номенклатурою; загальні формули алканів, алкенів, алкінів; фізичні властивості бензену; пояснює суть структурної ізомерії вуглеводнів; розпізнає структурні ізомери певної речовини; наводить приклади насичених, ненасичених й ароматичних вуглеводнів; структурних формул ізомерів алканів, алкенів і алкінів. Діяльнісний компонент розрізняє вуглеводні різних гомологічних рядів; складає на основі загальної формули молекулярні формули вуглеводнів певного гомологічного ряду; молекулярну і структурну формули бензену; структурні формули алканів, алкенів і алкінів; структурні формули ізомерів алканів, алкенів і алкінів за молекулярною формулою сполуки; рівняння реакцій, які описують хімічні властивості алканів (термічний розклад, ізомеризація, галогенування), етену і етину (часткове окиснення, приєднання галогеноводнів, гідратація), бензену (горіння, галогенування, гідрування), одержання алканів (гідрування алкенів, алкінів), етену (дегідрування етану), етину (дегідрування етану, етену, гідроліз кальцій ацетиленіду), бензену (із етину, дегідрування н-гексану); класифікує вуглеводні різних гомологічних рядів, порівнює їхні будову і властивості; характеризує хімічні властивості алканів, етену та етину, бензену, способи одержання їх; установлює зв’язки між складом, будовою, властивостями, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вуглеводнів та їхнім впливом на довкілля; взаємозв’язки між гомологічними рядами вуглеводнів; дотримується правил безпечного поводження з вуглеводнями і їхніми похідними у побуті; розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною; масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання. Ціннісний компонент робить висновки щодо властивостей речовин на підставі їхньої будови і про будову речовин на підставі їхніх властивостей; усвідомлює необхідність збереження довкілля під час одержання і застосування вуглеводнів; обґрунтовує застосування вуглеводнів їхніми властивостями; оцінює пожежну небезпечність вуглеводнів; екологічні наслідки порушення технологій добування і застосування вуглеводнів та їхніх похідних; висловлює судження про значення засобів захисту рослин і їхній вплив на здоров’я людей та довкілля за їх неправильного використання. |
9 |
|
Хімічні властивості алканів. Методи одержання алканів, етену, етину, бензену. |
Демонстрації 3. Відношення насичених вуглеводнів до лугів, кислот. |
|
10 |
|
Алкени. Загальна та молекулярні формули алкенів, структурна ізомерія, систематична номенклатура.
|
|
|
11 |
|
Хімічні властивості етену. Методи одержання етену. |
|
|
12 |
|
Алкіни. Загальна та молекулярні формули алкінів, структурна ізомерія, систематична номенклатура. |
|
|
13 |
|
Хімічні властивості етину. Методи одержання етину. |
|
|
|
|
ТЕМАТИЧНА («Вуглеводні», І частина) |
||
14 |
|
Арени. Бензен: молекулярна і структурна формули, фізичні властивості.
|
|
|
15 |
|
Хімічні властивості бензену. Методи одержання бензену. |
|
|
16 |
|
Виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною.
|
Розрахункові задачі 2. Виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною. |
|
17 |
|
Виведення молекулярної формули речовини за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції. |
Розрахункові задачі 3. Виведення молекулярної формули речовини за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції. |
|
18 |
|
Застосування вуглеводнів. |
Навчальні проекти 4. Октанове число та якість бензину. 5. Цетанове число дизельного палива. 6. Ароматичні сполуки навколо нас. 7. Смог як хімічне явище. 8. Коксування вугілля: продукти та їх використання. 9. Біогаз. 10. Вплив на довкілля вуглеводнів та їхніх похідних. |
|
19 |
|
Взаємозв’язки між гомологічними рядами вуглеводнів. Виконання тренувальних вправ та розв’язання розрахункових задач. |
|
|
20 |
|
Контрольна робота з теми «Вуглеводні». |
|
|
|
|
ТЕМАТИЧНА («Вуглеводні») |
||
Наскрізні змістові лінії Громадянська відповідальність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток Значення засобів захисту рослин і їхній вплив на здоров’я людей та довкілля за їх неправильного використання. Забезпечення збереження довкілля під час одержання, зберігання, транспортування і застосування вуглеводнів та їхніх похідних Підприємливість і фінансова грамотність Одержання алканів, етену, етину, бензену, їх застосування. Взаємозв’язок між вуглеводнями. Розв’язування розрахункових задач на виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною; за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції. |
||||
Тема 3. Оксигеновмісні органічні сполуки (18 год.) |
||||
21 |
|
Спирти. Поняття про характеристичну (функціональну) групу. Гідроксильна характеристична (функціональна) група. Насичені одноатомні спирти: загальна та структурні формули, ізомерія (пропанолів і бутанолів), систематична номенклатура. Водневий зв’язок, його вплив на фізичні властивості спиртів. |
|
Учень/учениця: Знаннєвий компонент називає загальні формули та характеристичні (функціональні) групи спиртів, альдегідів, карбонових кислот, естерів; за систематичною номенклатурою спирти, альдегіди, насичені одноосновні карбонові кислоти, естери; пояснює вплив характеристичної (функціональної) групи на фізичні і хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук; водневого зв’язку на фізичні властивості оксигеновмісних органічних сполук; наводить приклади спиртів, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів і їхні тривіальні назви; поширення оксигеновмісних органічних сполук у природі і харчових продуктах. Діяльнісний компонент розрізняє насичені й ненасичені жири; моно-, ди-, полісахариди; реакції естерифікації; класифікує оксигеновмісні органічні сполуки за характеристичними групами; складає молекулярні і структурні формули спиртів, фенолу, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів (за назвами і загальними формулами відповідних гомологічних рядів); рівняння реакцій, які описують хімічні властивості насичених одноатомних спиртів (повне і часткове окиснення, дегідратація, взаємодія з лужними металами, гідроген галогенідами), гліцеролу (повне окиснення, взаємодія з лужними металами), фенолу (взаємодія з лужними металами, лугами, бромною водою), етаналю (часткове окиснення і відновлення), одноосновних карбонових кислот (взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями, спиртами), естерів (гідроліз), жирів (гідрування та лужний гідроліз), глюкози (часткове окиснення, відновлення воднем, бродіння спиртове і молочнокисле), сахарози, крохмалю і целюлози (молекулярні рівняння гідролізу), одержання етанолу (гідратація етену, бродіння глюкози), етаналю (гідратація етину, окиснення етанолу), етанової кислоти (окиснення етаналю, етанолу), фотосинтезу, утворення сахарози, крохмалю і целюлози у природі ; порівнює будову і властивості сполук з різними характеристичними групами, одноатомних спиртів і фенолу, крохмалю і целюлози; хімічні властивості насичених одноосновних карбонових і неорганічних кислот; властивості натуральних і штучних волокон; характеризує хімічні властивості одноатомних насичених спиртів, етаналю, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів; способи одержання етанолу, етаналю, етанової кислоти, глюкози, сахарози, крохмалю і целюлози; прогнозує хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук на основі знань про властивості характеристичних (функціональних) груп; установлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями, застосуванням і впливом на довкілля оксигеновмісних органічних сполук; генетичні зв’язки між оксигеновмісними органічними сполуками; виявляє наявність альдегідів, карбонових кислот, глюкози; дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами; обчислює за хімічними рівняннями кількість речовини, масу або об’єм за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання; розв’язує експериментальні задачі, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання. Ціннісний компонент робить висновки щодо властивостей оксигеновмісних органічних речовин на підставі їхньої будови і про будову оксигеновмісних речовин на підставі їхніх властивостей; на основі спостережень; усвідомлює взаємозв’язок складу, будови, властивостей, застосування оксигеновмісних органічних речовин і їхнього впливу на довкілля; необхідність охорони довкілля від промислових відходів, що містять фенол; висловлює судження щодо впливу продуктів органічного синтезу на здоров’я людини та екологічний стан довкілля; розв’язує проблему власного раціонального харчування на основі знань про жири і вуглеводи; оцінює біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування людини; раціональне співвідношення вживання рослинних та тваринних жирів, перевагу одягу з натуральних тканин; безпечність органічних речовин і приймає обґрунтоване рішення щодо їхнього використання. |
22 |
|
Хімічні властивості насичених одноатомних спиртів. Одержання етанолу. |
Демонстрації 4. Окиснення етанолу до етаналю. |
|
23 |
|
Поняття про багатоатомні спирти на прикладі гліцеролу, його хімічні властивості. |
|
|
24 |
|
Фенол: склад і будова молекули, фізичні та хімічні властивості. |
|
|
ІІ семестр |
||||
25 |
|
Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок. |
Розрахункові задачі 4. Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок. |
|
26 |
|
Альдегіди. Склад, будова молекул альдегідів. Альдегідна характеристична (функціональна) група. Загальна та структурні формули, систематична номенклатура і фізичні властивості альдегідів. |
|
|
27 |
|
Хімічні властивості етаналю, його одержання.
|
Демонстрації 5. Окиснення метаналю (етаналю) амоніачним розчином арґентум(І) оксиду (віртуально). 6. Окиснення метаналю (етаналю) свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом (віртуально). |
|
28 |
|
Карбонові кислоти, їх поширення в природі та класифікація. Карбоксильна характеристична (функціональна) група. Склад, будова молекул насичених одноосновних карбонових кислот, їхня загальна та структурні формули, ізомерія, систематична номенклатура і фізичні властивості. |
|
|
29 |
|
Хімічні властивості насичених одноосновних карбонових кислот. Реакція естерифікації. Одержання етанової кислоти. |
Лабораторні досліди 1. Виявлення органічних кислот у харчових продуктах. |
|
|
|
ТЕМАТИЧНА (« Оксигеновмісні органічні сполуки», І частина) |
||
30 |
|
Естери, загальна та структурні формули, систематична номенклатура, фізичні властивості. Гідроліз естерів. |
Демонстрації 7. Ознайомлення зі зразками естерів. |
|
31 |
|
Жири як представники естерів. Класифікація жирів, їхні хімічні властивості.
|
Демонстрації 8. Відношення жирів до води та органічних розчинників. 9.Доведення ненасиченого характеру рідких жирів (віртуально). |
|
32 |
|
Вуглеводи. Класифікація вуглеводів, їх утворення й поширення у природі. |
|
|
33 |
|
Глюкоза: молекулярна формула та її відкрита форма. Хімічні властивості глюкози. Способи одержання глюкози. |
Демонстрації 10. Окиснення глюкози амоніачним розчином арґентум(І) оксиду (за відсутності реагентів – віртуально). Лабораторні досліди 2. Окиснення глюкози свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом. |
|
34 |
|
Сахароза, крохмаль і целюлоза: молекулярні формули, гідроліз. Способи одержання сахарози, крохмалю і целюлози. |
|
|
35 |
|
Практична робота 1. Розв’язування експериментальних задач. |
Практичні роботи 1. Розв’язування експериментальних задач. |
|
36 |
|
Генетичні зв’язки між оксигеновмісними органічними сполуками. Виконання тренувальних вправ та розв’язання розрахункових задач. |
|
|
37 |
|
Значення та застосування оксигеновмісних органічних речовин і їхній вплив на довкілля. Захист навчальних проектів. |
Навчальні проекти 11. Екологічна безпечність застосування і одержання фенолу. 12. Виявлення фенолу в екстракті зеленого чаю або гуаші. 13. Вуглеводи у харчових продуктах: виявлення і біологічне значення. 14. Âèðîáíèöòâî öóêðó. 15. Натуральні волокна рослинного походження: їхні властивості, дія на організм людини, застосування. 16. Штучні волокна: їхнє застосування у побуті та промисловості. 17. Етери та естери в косметиці. 18. Біодизельне пальне. |
|
38 |
|
Контрольна робота з теми «Оксигеновмісні органічні сполуки» |
|
|
|
|
ТЕМАТИЧНА («Оксигеновмісні органічні сполуки») |
||
Наскрізні змістові лінії Громадянська відповідальність Одержання етанолу, етаналю. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток Біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування людини. Підприємливість і фінансова грамотність . Одержання етанолу, етаналю. Реакція естерифікації. Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок. |
||||
Тема 4. Нітрогеновмісні органічні сполуки (5 год.) |
||||
39 |
|
Насичені аміни: склад і будова молекули, назва найпростішої за складом сполуки. Будова аміногрупи. Аміни як органічні основи. Хімічні властивості метан аміну.
|
|
Учень/учениця: Знаннєвий компонент називає загальні формули та характеристичні (функціональні) групи амінів та амінокислот; пояснює структурні формули амінів та амінокислот; амфотерність амінокислот; зміст понять: характеристична (функціональна) аміногрупа, пептидна група, поліпептид; наводить приклади амінів, амінокислот, білків. Діяльнісний компонент розрізняє насичені й ароматичні аміни; складає молекулярні та структурні формули амінів та амінокислот за назвами і загальними формулами; рівняння реакцій, які описують хімічні властивості метанаміну (горіння, взаємодія з водою і хлоридною кислотою), аніліну (взаємодія з хлоридною кислотою, бромною водою), аміноетанової кислоти (взаємодія з натрій гідроксидом, хлоридною кислотою, утворення дипептиду) та одержання аніліну (відновлення нітробензену); класифікує нітрогеновмісні органічні сполуки за характеристичними (функціональними) групами; прогнозує хімічні властивості амінокислот, зумовлені особливостями будови їхніх молекул; характеризує хімічні властивості метанаміну, аніліну, аміноетанової кислоти і білків (гідроліз, кольорові реакції); біологічну роль амінокислот, білків; установлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями нітрогеновмісних органічних сполук; дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами. Ціннісний компонент усвідомлює вплив аніліну та його похідних (вогненебезпечність, подразливість, отруйність) на довкілля та організм людини; висловлює судження про вплив окремих нітрогеновмісних органічних сполук на організм людини; обґрунтовує застосування речовин їхніми властивостями; оцінює біологічне значення амінокислот і білків; розв’язує проблему власного раціонального харчування на основі знань про білки; робить висновки про властивості амінів, амінокислот та білків, виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей; на основі спостережень. |
40 |
|
Ароматичні аміни: склад і будова молекули, назва найпростішої за складом сполуки. Хімічні властивості аніліну. Одержання аніліну. |
Демонстрації 11. Взаємодія аніліну з хлоридною кислотою (віртуально). 12. Взаємодія аніліну з бромною водою (віртуально). |
|
41 |
|
Амінокислоти: склад і будова молекул, загальні і структурні формули, характеристичні (функціональні) групи, систематична номенклатура. Пептидна група.
|
|
|
42 |
|
Хімічні властивості аміноетанової кислоти. Пептиди.
|
|
|
43 |
|
Білки як високомолекулярні сполуки. Хімічні властивості білків (без запису рівнянь реакцій). |
Лабораторні досліди 3. Біуретова реакція. 4. Ксантопротеїнова реакція. |
|
|
|
ТЕМАТИЧНА («Нітрогеновмісні органічні сполуки») |
||
Наскрізні змістові лінії Здоров’я і безпека. Громадянська відповідальність. Екологічна безпека і сталий розвиток. Íåáåçïå÷í³ñòü àí³ë³íó òà éîãî ïîõ³äíèõ äëÿ ëþäèíè òà îòî÷óþ÷îãî ñåðåäîâèùà. Підприємливість і фінансова грамотність Одержання аніліну. |
||||
Тема 5. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі (5 год.) |
||||
44 |
|
Синтетичні високомолекулярні речовини. Полімери. Реакції полімеризації і поліконденсації. Пластмаси. |
Демонстрації 13. Зразки пластмас, каучуків, гуми, синтетичних волокон. |
Учень/учениця: Знаннєвий компонент пояснює суть поняття полімер; реакцій полімеризації і поліконденсації як способів добування полімерів; наводить приклади синтетичних високомолекулярних речовин і полімерних матеріалів на їх основі; рівнянь реакцій полімеризації і поліконденсації. Діяльнісний компонент розрізняє реакції полімеризації і поліконденсації; пластмаси, каучуки, гуму та синтетичні волокна; описує властивості полімерних матеріалів; порівнює природні, штучні і синтетичні волокна, пластмаси; установлює причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями та застосуванням полімерів; дотримується правил безпечного поводження з синтетичними матеріалами. Ціннісний компонент обґрунтовує значення полімерів у створенні нових матеріалів та синтетичних волокон. |
45 |
|
Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання. Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля. Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства. |
Демонстрації 13. Зразки пластмас, каучуків, гуми, синтетичних волокон.
|
|
46 |
|
Захист навчальних проектів.
|
Навчальні проекти 25. Рециклінг як єдиний цивілізований спосіб утилізації твердих побутових відходів. 26. Переробка побутових відходів в Україні та розвинених країнах світу.
27. Перспективи одержання і застосування полімерів із 28. Дослідження маркування виробів із полімерних матеріалів і пластмас. 29. Виготовлення виробів із пластикових пляшок. |
|
47 |
|
Каучуки, гума.
|
Демонстрації 13. Зразки пластмас, каучуків, гуми, синтетичних волокон.
|
|
48 |
|
Синтетичні волокна: фізичні властивості і застосування. |
Навчальні проекти 24. Синтетичні волокна: їх значення, застосування у побуті та промисловості. |
|
Наскрізні змістові лінії Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання. Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля. Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства. Громадянська відповідальність. Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля. Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства. Підприємливість і фінансова грамотність Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання. |
||||
Тема 6. Багатоманітність та зв’язки між класами органічних речовин (4 год.) |
||||
49 |
|
Зв’язки між класами органічних речовин.
|
|
Учень/учениця: Знаннєвий компонент пояснює причини багатоманітності органічних речовин; наводить приклади гомологів та ізомерів; сполук із простими і кратними зв’язками; сполук з різними характеристичними (функціональними) групами; природних та синтетичних біологічно активних речовин. Діяльнісний компонент розрізняє органічні сполуки за належністю до відповідних гомологічних рядів; складає рівняння реакцій, які характеризують генетичні зв’язки органічних сполук; досліджує наявність органічних кислот у продуктах харчування за допомогою індикаторів; установлює зв’язки між класами органічних сполук; використовує знання про органічні сполуки для пояснення їх різноманітності; дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами. Ціннісний компонент усвідомлює необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля; роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів; оцінює значення біологічно активних речовин для організму людини; популяризує хімічні знання; усвідомлює право на власний вибір і прийняття рішення; відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів; висловлює судження про можливості використання органічних сполук залежно від їхніх властивостей; обґрунтовує значення органічних речовин у створенні нових матеріалів; робить висновки про важливість знань про органічні сполуки. |
50 |
|
Загальні поняття про біологічно активні речовини (вітаміни, ферменти).
|
Навчальні проекти 31. Доцільність та шкідливість біологічно активних добавок. |
|
51 |
|
Роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної проблем. |
Навчальні проекти 30. Найважливіші хімічні виробництва органічної хімії в Україні. |
|
52 |
|
Роль органічної хімії у розв’язуванні продовольчої проблеми, створенні нових матеріалів. |
Навчальні проекти 30. Найважливіші хімічні виробництва органічної хімії в Україні.
|
|
|
|
ТЕМАТИЧНА («Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі», «Багатоманітність та зв’язки між класами органічних речовин») |
||
|
Громадянська відповідальність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність Біологічно активні речовини. Роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів. |