Календарно тематичне планування хімія 9 клас 1,5 год

Про матеріал
Календарно тематичне планування уроків хімії у 9 класі на 1,5 год / тиждень (51 год на рік).
Перегляд файлу

Календарно – тематичне  планування уроків хімії 9 клас  (51 годин на рік, 1,5 години на тиждень)

2022-2023 навчальний рік

Складено відповідно до Програми для загальноосвітніх навчальних закладів  7-9 класи Хімія. 2017. Наказ МОН України  від 07.06.2017 № 804 зі змінами 2022-2023 н.р.

Підручник: Григорович О.  В.  Хімія  :  підруч.  для  9  класу  загальноосвіт.  навч.  зак л.  /    О.  В.  Григорович.    Х.  :  Вид-во  «Ранок»,  2017.    256  с.  :  іл.

 

№ з/п

Дата

Зміст (тема) уроку

Практична частина

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Примітка

 

 

Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу

1

 

 

 Склад і властивості основних класів неорганічних сполук.

 

Знаннєвий компонент

наводить приклади назв і формул речовин, що належать до основних класів неорганічних сполук.

Діяльнісний компонент

класифікує неорганічні сполуки;

порівнює склад і властивості неорганічних сполук різних класів; властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови;

характеризує йонний і ковалентний хімічні зв'язки; хімічні властивості основних класів неорганічних сполук.

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність властивостей речовин від їхніх складу і будови.

 

2

 

 

Хімічний зв’язок і будова речовин

 

 

Тема 1. Розчини

3

 

 

Поняття про дисперсні системи. Колоїдні та істинні розчини. Суспензії, емульсії, аерозолі.

Будова молекули води, поняття про водневий зв’язок.

Домашній експеримент

1. Виготовлення колоїдних розчинів (желе, кисіль тощо).

Знаннєвий компонент

наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, розчинників, суспензій, емульсій, аерозолів, електролітів і неелектролітів, сильних і слабких електролітів, кристалогідратів;

пояснює вплив різних чинників на розчинність речовин; утворення водневого зв’язку; суть процесу електролітичної дисоціації.

Діяльнісний компонент

розрізняє компоненти розчину, насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони, електроліти й неелектроліти, сильні й слабкі електроліти; рН лужного, кислого та нейтрального середовища;

описує розчинення речовин у воді як фізико-хімічне явище; якісну реакцію на хлорид-іони; виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену;

складає рівняння електролітичної дисоціації лугів, кислот, солей, рівняння реакцій обміну в повній та скороченій йонній формах; рівняння якісних реакцій на хлорид-іони в молекулярній та йонній формах;

розв’язує експериментальні задачі, обираючи й обґрунтовуючи спосіб розв’язання .

обчислює масу, об’єм, кількість речовини за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

характеризує електроліти за ступенем дисоціації;

визначає  характер середовища за значенням рН;

проводить реакції між розчинами електролітів з урахуванням умов їх перебігу; якісні реакції на карбонат-, сульфат- хлорид-іони;

виявляє у розчині гідроксид-іони і йони Гідрогену;

використовує значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища.

Ціннісний компонент

обґрунтовує перебіг реакцій між електролітами у водних розчинах;

оцінює важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо;

висловлює судження про значення розчинів у природі та житті людини; про застосування знань щодо  виявлення деяких йонів; про роль експерименту в науці.

 

4

 

 

Розчинність речовин, її залежність від різних чинників. Насичені й ненасичені, концентровані й розведені розчини. Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин.

Демонстрація:

1.Теплові явища під час розчинення (розчинення амоній нітрату і безводного кальцій хлориду у воді).

 

5

 

 

Розчинення як фізико-хімічний процес. Поняття про кристалогідрати.

 

 

6

 

 

Розв’язування задач за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини.

 

 

7

 

 

Тематичний контроль знань з теми «Розчини»

 

ТО

8

 

 

 

Електролітична дисоціація. Електроліти та неелектроліти. Електролітична дисоціація основ,кислот та солей у водних розчинах. Інструктаж  з  БЖД. Лабораторний дослід №1.

Демонстрація:

  1. Дослідження речовин та їхніх водних розчинів на електричну провідність (кристалічний натрій хлорид, дистильована вода, розчин натрій хлориду, кристалічний цукор, розчин цукру, хлоридна кислота).

Лабораторний дослід:

1. Виявлення йонів Гідрогену та гідроксид-іонів у розчинах.

 

9

 

 

Ступінь електролітичної дисоціації. Сильні й слабкі електроліти.

 

 

10

 

 

Поняття про рН розчину (без математичних розрахунків). Значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища. Інструктаж  з  БЖД. Лабораторні досліди №2,3

Лабораторні досліди:

2. Установлення приблизного значення рН води, лужних і кислих розчинів (натрій гідроксиду, хлоридної кислоти) за допомогою універсального індикатора.

3. Дослідження рН харчової і косметичної продукції.

 

11

 

 

Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Інструктаж  з  БЖД. Лабораторні досліди №4-6.

Демонстрація:

  1. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах

Лабораторні досліди:

4. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються випаданням осаду.

5. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються  виділенням газу.

6. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються утворенням води.

 

12

 

 

Йонно-молекулярні рівняння хімічних реакцій. Представлення результатів навчальних проектів №1-8.

№1:«Електроліти в сучасних акумуляторах.»;

№2: «Вирощування кристалів солей.» ;

№3:«Виготовлення розчинів для надання домедичної допомоги»;

№ 4:«Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості.»;

№5 «Дослідження впливу кислотності й лужності ґрунтів на розвиток рослин.»;

№6 «Дослідження рН атмосферних опадів та їхнього впливу на різні матеріали в довкіллі.»; №7 «Дослідження природних об’єктів в якості кислотно-основних індикаторів.»; №8 «Дослідження рН середовища мінеральних вод України.».

 

13

 

 

Інструктаж  з  БЖД .Практична робота №1. Реакції йонного обміну між електролітами у водних розчинах.

 

 

14

 

 

Виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену. Якісні реакції на деякі йони. Застосування якісних реакцій. Інструктаж  з  БЖД. Лабораторні досліди №7-9.

Лабораторні досліди:

7. Виявлення хлорид-іонів у розчині.

8. Виявлення сульфат-іонів у розчині.

9. Виявлення карбонат-іонів у розчині.

 

15

 

 

Інструктаж  з  БЖД .Практична робота №2. Розв’язування експериментальних задач.

 

 

16

 

 

Розв’язування задач за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини.

 

 

17

 

 

Тематичний контроль знань з теми «Розчини»

 

 

 

 

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Поняття про суспензії, емульсії, аерозолі. Розв’язування розрахункових задач за цією темою.

Здоров’я і безпека

Розв’язування розрахункових задач за цією темою. Поняття про суспензії, емульсії, аерозолі. Колоїдні та істинні розчини. Безпечне поводження з речовинами. Електроліти й неелектроліти. Поняття про рН розчину.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Розв’язування розрахункових задач за цією темою. Поняття про рН розчину. Застосування якісних реакцій.

Тема 2. Хімічні реакції

18

 

 

Класифікація хімічних реакцій за кількістю і складом реагентів та продуктів реакцій: реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну.

Демонстрація:

  1.   Реакції розкладу, сполучення, заміщення, обміну, екзо- та ендотермічні реакції

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

знає і розуміє суть понять: хімічна реакція, ступінь окиснення, окисник, відновник, процеси окиснення і відновлення, тепловий ефект реакції, швидкість хімічної реакції;

наводить приклади основних типів хімічних реакцій; відновників і окисників.

Діяльнісний компонент

визначає ступені окиснення елементів у сполуках за їхніми формулами;

розрізняє реакції сполучення, заміщення, обміну, розкладу; окисно-відновні та реакції без зміни ступеня окиснення; екзо- та ендотермічні, оборотні й необоротні реакції; окисники і відновники; валентність і ступінь окиснення елемента;

складає хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів; рівняння найпростіших окисно-відновних реакцій на основі електронного балансу, термохімічні рівняння; рівняння оборотних і необоротних реакцій;

класифікує реакції за різними ознаками;

характеризує процеси окиснення, відновлення, сполучення, розкладу, заміщення, обміну; вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій; роль окисно-відновних процесів у довкіллі;

дотримується правил використання побутових хімікатів.

Ціннісний компонент

обґрунтовує процеси окиснення й відновлення з погляду електронної будови атомів;

висловлює судження про значення хімічних реакцій та знань про них у природі, промисловості, побуті.

 

19

 

 

Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки.

Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів.

 

 

20

 

 

Окисно-відновні реакції. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники.

Складання рівнянь окисно-відновних реакцій.

 

 

21

 

 

 

Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці.

Швидкість хімічних реакцій, залежність швидкості реакції від різних чинників. Інструктаж  з  БЖД. Лабораторний дослід №10.

Демонстрація:

5. Залежність швидкості реакцій металів (цинк, магній, залізо) з хлоридною кислотою від активності металу.

Лабораторний дослід:

10. Вплив концентрації і температури на швидкість реакції цинку з хлоридною кислотою.

 

22

 

 

Інструктаж  з  БЖД .Практична робота №3. Вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій.

 

 

23

 

 

Контрольна робота №1.

 

 

24

 

 

Аналіз контрольної роботи. Екзотермічні й ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння. Оборотні та необоротні реакції. Представлення результатів навчальних проектів №9,10

№9 «Ендотермічні реакції на службі людині.»; №10 «Екзотермічні реакції в життєдіяльності живих організмів.»

 

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці.

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність

Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці. Екзотермічні та ендотермічні реакції. Оборотні й необоротні реакції. Швидкість хімічної реакції.

ІІ СЕМЕСТР

Тема 3. Початкові поняття про органічні сполуки

25

 

 

 

Особливості органічних сполук. Елементи-органогени. Метан як представник насичених вуглеводнів. Фізичні властивості.

 

 

Знаннєвий компонент

знає і розуміє суть понять гомолог, гомологія; поділ органічних речовин за якісним складом на вуглеводні, оксигеновмісні та нітрогеновмісні сполуки;

називає елементи-органогени, найважливіші органічні сполуки (метан і перші десять його гомологів, етен, етин, метанол. етанол, гліцерол, етанова кислота, глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза, стеаринова, пальмітинова, олеїнова, аміноетанова кислоти), основні продукти перегонки нафти;

наводить приклади гомологів метану; природних і синтетичних речовин, спиртів, карбонових кислот, жирів, вуглеводів;

пояснює реакції горіння органічних речовин, заміщення для метану, приєднання для етену й етину; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти.

Діяльнісний компонент

складає молекулярні й структурні формули метану та перших десяти його гомологів, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот; молекулярні формули глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози; рівняння реакцій горіння (метану, етену й етину, метанолу, етанолу), заміщення для метану (хлорування), приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування), етанової кислоти (електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями); загальну схему полімеризації етену;

розрізняє за складом метан, етен, етин, метанол, етанол, гліцерол, етанову кислоту, вищі карбонові кислоти, глюкозу, сахарозу, крохмаль, целюлозу, мило, природні й гідрогенізовані, тваринні й рослинні, тверді й рідкі жири,

 білки, поліетилен, природні і штучні жири;

порівнює: органічні й неорганічні речовини, крохмаль і целюлозу, склад гомологів метану, насичені й ненасичені вуглеводні;

характеризує склад, фізичні властивості метану і його гомологів, етену, етину, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти, жирів, глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози, білків, поліетилену;

визначає дослідним шляхом гліцерол, етанову кислоту, глюкозу, крохмаль;

розв’язує розрахункові задачі на обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями та інших раніше вивчених типів на прикладі органічних сполук;

дотримується правил безпечного поводження з горючими речовинами, побутовими хімікатами.

Ціннісний компонент

усвідомлює значення вуглеводневої сировини в енергетиці; природних і синтетичних органічних сполук; моральну та соціальну відповідальність за насідки вживання алкогольних напоїв; необхідність збереження довкілля для майбутніх поколінь;

обґрунтовує роль органічних сполук у живій природі;

оцінює згубну дію алкоголю на здоров’я; вплив продуктів синтетичної хімії на навколишнє середовище в разі неправильного використання їх;

висловлює судження щодо значення органічних речовин у суспільному господарстві, побуті, харчуванні, охороні здоров’я тощо; захисту довкілля від стійких органічних забруднювачів.

 

26

 

 

Гомологія. Гомологи метану, їхні молекулярні і структурні формули та назви.

Демонстрація:

  1. Моделі молекул вуглеводнів (у тому числі 3D-проектування).

 

 

27

 

 

Реакція заміщення для метану.

Демонстрація:

  1.    Горіння парафіну, визначення його якісного складу за продуктами згоряння.

 

28

 

 

Етен і етин як представники ненасичених вуглеводнів. Молекулярні і структурні формули. Фізичні властивості.

 

 

29

 

 

Реакція приєднання для етену й етину.  Горіння вуглеводнів.

 

 

30

 

 

Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену.

Демонстрація:

8. Ознайомлення зі зразками виробів із поліетилену Виявлення властивостей поліетилену: відношення до нагрівання, розчинів кислот, лугів.

 

31

 

 

Розрахункові задачі на обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями.

 

 

32

 

 

Поширення вуглеводнів у природі. Природний газ, нафта, кам’яне вугілля – природні джерела вуглеводнів. Перегонка нафти.

 

 

33

 

 

Вуглеводнева сировина й охорона довкілля. Застосування вуглеводнів. Представлення результатів навчальних проектів: №11,12.

 

№11 «Використання полімерів: еколого-економічний аспект.»

№12 «Альтернативні джерела енергії.»

 

34

 

 

Тематичний контроль знань  з теми «Вуглеводні»

 

ТО

35

 

 

Оксигеновмісні органічні речовини

Поняття про спирти, карбонові кислоти, жири, вуглеводи.

 

 

36

 

 

Метанол, етанол, гліцерол: молекулярні і структурні формули, фізичні властивості. Отруйність метанолу й етанолу. Згубна дія алкоголю на організм людини.

 

 

37

 

 

Горіння етанолу. Якісна реакція на гліцерол. Інструктаж  з  БЖД. Лабораторний дослід№11

Лабораторний дослід:

11. Взаємодія ліцерилу з купрум(ІІ) гідроксидом.

 

38

 

 

Етанова кислота, її молекулярна і структурна формули, фізичні властивості.

 

 

39

 

 

Хімічні властивості етанової кислоти: електролітична дисоціація, дія на індикатори, взаємодія з металами, лугами, солями. Застосування етанової кислоти.

Демонстрації:

9. Дія етанової кислоти на індикатори.

10. Взаємодія етанової кислоти з металами, лугами.

 

40

 

 

Інструктаж  з  БЖД .Практична робота №4. Властивості етанової кислоти.

 

 

41

 

 

Вищі карбонові кислоти: стеаринова, пальмітинова, олеїнова. Мило, його склад, мийна дія.

 

 

 

42

 

 

Жири. Склад жирів, фізичні властивості. Природні й гідрогенізовані жири. Біологічна роль жирів.

 

 

43

 

 

Вуглеводи: глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза. Молекулярні формули, фізичні властивості, поширення і утворення в природі. Представлення результатів навчальних проектів №13-17

 

№13 «Екотрофологія – наука про екологічно безпечне харчування.»

№14 «Виготовлення мила з мильної основи.»

№15  « Дослідження хімічного складу їжі.»;

№16 «Хімічний склад жувальних гумок.»;

№17 «Хімічний склад засобів догляду за ротовою порожниною.»

 

44

 

 

Крохмаль і целюлоза – природні полімери. Якісні реакції на глюкозу і крохмаль. Застосування вуглеводів, їхня біологічна роль.

Інструктаж  з  БЖД. Лабораторні досліди №12-14.

Лабораторні досліди:

12. Взаємодія глюкози з купрум(ІІ) гідроксидом.

13. Відношення крохмалю до води (розчинність, утворення клейстеру).

14. Взаємодія крохмалю з йодом.

 

45

 

 

Нітрогеновмісні органічні речовини.

Поняття про амінокислоти.

 

 

46

 

 

Білки як біологічні полімери. Денатурація білків. Біологічна роль амінокислот і білків.

 

 

47

 

 

Інструктаж  з  БЖД .Практична робота №5. Виявлення органічних сполук у харчових продуктах.

 

 

48

 

 

Контрольна робота №2.

 

ТО

49

 

 

Аналіз контрольної роботи. Значення природних і синтетичних органічних сполук. Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів. Представлення результатів навчальних проектів №18,19

 

№18 «Друге життя паперу.»;

 №19 «Джерела органічного забруднення території громади (мікрорайону).»

 

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Застосування органічних речовин. Отруйність метанолу й етанолу. Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів.

Здоров’я і безпека

Безпечне поводження з речовинами. Згубна дія алкоголю на організм людини. Природні й гідрогенізовані жири. Мило, його мийна дія. Біологічна роль жирів, вуглеводів, амінокислот і білків.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Природні й синтетичні органічні речовини. Вуглеводнева сировина й охорона довкілля. Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів.

Підприємливість і фінансова грамотність

Поняття про полімери. Переробка нафти. Мило, його склад. Застосування органічних речовин.

Тема 4. Роль хімії в житті суспільства

50

 

 

Багатоманітність речовин та хімічних реакцій. Взаємозв’язки між речовинами та їхні взаємоперетворення

 

 

Знаннєвий компонент

називає: імена видатних вітчизняних учених-хіміків; найважливіші хімічні виробництва в Україні;

наводить приклади: взаємозв’язків між речовинами; застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті.

Діяльнісний компонент

характеризує: значення хімії у житті суспільства, збереженні довкілля, для здоров’я людей.

Ціннісний компонент

усвідомлює значення громадянської позиції вченого, причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність;

поважає авторське право;

обґрунтовує: роль хімії у пізнанні хімічних процесів;

критично ставиться: до хімічної інформації з різних джерел;

оцінює: внесок хімічної науки в  розвиток вітчизняного виробництва; значення хімічних знань як складника загальної культури людини.

 

51

 

 

Місце хімії серед наук про природу, її значення для розуміння наукової картини світу. Хімічна наука і виробництво в Україні.

Представлення результатів навчальних проектів №20, 21,22,23

 

№20 «Видатні вітчизняні хіміки як учені й особистості.»

№21 «Екологічна ситуація в моїй місцевості: відчуваю, думаю, дію.»;

№22 «Анкетування учнів навчального закладу щодо їхньої участі у розв’язуванні екологічних проблем місцевості.»

№23 «Дослідження достовірності реклами з погляду хімії.»

 

 

 

 

 

 

 

 

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Видатні вітчизняні вчені – творці хімічної науки. Значення хімії для розуміння наукової картини світу.

Здоров’я і безпека

Багатоманітність речовин та хімічних реакцій. Взаємозв’язки між речовинами та їхні взаємоперетворення.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Хімія та екологія.

Підприємливість і фінансова грамотність

Хімічна наука і виробництво в Україні.

 

 

docx
Пов’язані теми
Хімія, 9 клас, Планування
До підручника
Хімія 9 клас (Григорович О.В.)
Додано
18 вересня 2022
Переглядів
925
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку