Календарно-тематичне планування корекційної роботи з розвитку мовлення для дітей з ЗПР 2 клас (2 год/тиж))

№

Дата

Зміст корекційно-логопедичної роботи

(реалізує вчитель-логопед)

Очікувані результати

корекційно-розвиткової роботи (учень /учениця)

Примітки

МОДУЛЬ І. СЛУХАННЯ-АУДІЮВАННЯ (ПРОВІДНИЙ АНАЛІЗАТОР: СЛУХОВИЙ)

1

Сприймання на слух рядів з кількох звуків, складів, слів, словосполучень.

Визначає на слух кількість звуків, складів, слів у реченні. Усвідомлює значення почутих слів, словосполучень, зміст речень.

2

Зіставлення ряду прослуханих слів із малюнком, на якому зображено один із названих предметів.

Зіставляє прослухані слова з малюнком.

3

Поділ прослуханих слів на групи за поданою вчителем чи обраною самостійно ознакою.

З допомогою вчителя виділяє слова та звуки за певними ознаками.

4

Сприймання на слух текстів художнього, розмовного або науково- художнього стилів (казка, художня розповідь, сюжетна розповідь пізнавального характеру, вірш), усвідомлення елементів фактичного змісту прослуханого.

Усвідомлює зміст прослуханого тексту (при потребі з допомогою учителя). Виділяє головних персонажів, послідовність подій тексту.

5

Розвиток смислової здогадки – антиципації під час слухання (читання), умінь прогнозувати орієнтований зміст тексту на основі його заголовка, розгляду ілюстрацій.

Самостійно формулює найпростіші запитання до окремих частин тексту.

6

Сприйняття на слух інструкцій, що стосуються виконання навчальних дій

З допомогою вчителя визначає основну думку окремих частин тексту.

Розвиток фонематичного сприймання, уявлень, навичок звукового аналізу та синтезу складів, звукового аналізу слів

7

Уточнення понять: звук, голосний- приголосний звук;

Розуміє та виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань. Володіє навичками звукового аналізу та синтезу складів, слів.

8

диференціальні ознаки голосних і приголосних звуків;

9

звуковий аналіз закритих і відкритих складів, слів із 3-ох звуків; визначення наявності звуку, місця звуку в слові (кінець, початок, середина), кількості звуків у складі, в слові з 3-ох звуків; звуковий синтез закритих і відкритих складів; формування уявлення про дзвінкі та глухі приголосні звуки; виділення дзвінких та глухих приголосних звуків із низки звуків, слів; підбір слова з заданим звуком.

10

звуковий синтез закритих і відкритих складів; формування уявлення про дзвінкі та глухі приголосні звуки; виділення дзвінких та глухих приголосних звуків із низки звуків, слів; підбір слова з заданим звуком.

11

формування уявлення про дзвінкі та глухі приголосні звуки;

12

виділення дзвінких та глухих приголосних звуків із низки звуків, слів; підбір слова з заданим звуком.

МОДУЛЬ ІІ. ГОВОРІННЯ (ПРОВІДНІ АНАЛІЗАТОРИ: АРТИКУЛЯЦІЙНИЙ І СЛУХОВИЙ

Корекція і розвиток загальномовленнєвих умінь і навичок.

13

Нормалізація м'язового тонусу мімічної і артикуляційної мускулатури (з використанням технології логопедичного масажу в залежності від стану м'язового тонусу в мускулатурі з врахуванням рівневої організації рухів М. Бернштейна і взаємозв'язку між дрібною моторикою рук і артикуляційною М. Кольцової): для формування кінестетичої та кінетичної основи рухів.

Володіє навичками правильного нижньодіафрагмального дихання, голосоведення, темпо-ритмічними рухами органів артикуляції та їх синхронним функціонуванням у мовленні. Послуговується голосом у процесі артикуляції звуків. Узгоджує в процесі читання монологічні та діалогічні тексти із силою голосу і темпом мовлення, наближеними до природного говоріння і спілкування.

Користується прийомами плавного темпу мовлення в процесі читання, говоріння, діалогічного спілкування.

14

Нормалізація голосу: стимулювання сильного голосу; розвиток його модуляції за висотою і силою.

15

Вправи з розвитку сили голосу: подовження вимови звуків (при середній силі голосу); посилення голосу (беззвучна артикуляція-шепіт-тихо-голосно); послаблення голосу (голосно-тихошепіт-беззвучна артикуляція).

16

Вправи з розвитку висоти голосу: підвищення і зниження сили голосу (при вимові голосних, вимові поєднань із двох, трьох звуків, складів).

17

Нормалізація мовного дихання: вироблення тривалого плавного та економного видиху.

18

Застосування дихальних вправ (три групи вправ, що виконуються в наступній послідовності: розвиток діафрагмального дихання і тривалого ротового видиху; розвиток вокалізованого видиху; розвиток мовного дихання).

19

Нормалізація просодичної сторони мовлення: формування темпу; робота над ритмом проводиться в двох напрямах: сприймання і відтворення різних ритмічних структур; робота з формування інтонаційної (питальної, окличної, розповідної) виразності мовлення.

Корекція вимови звуків. Формування первинних вимовних умінь і навичок.

20

Подолання порушень шиплячих [ш, ж, ч, дж, щ] приголосних звуків (заміни або змішування): постановка (за наслідуванням, механічним, змішаним способом, від інших звуків).

Володіє навичками правильної ізольованої вимови групи шиплячих [ш, ж, ч, дж, щ] та сонорних [л], [л′], [р], [р′] приголосних звуків у складах різної структури.

21

Уточнення артикуляції звуку з опорою на зорове, слухове, тактильне сприймання, кінестетичне відчуття, формування артикуляційного та слухового (сенсорного та перцептивного) образу ізольованої вимови звуків – [ш, ж, ч, дж, щ], [j] .

22

Введення поставлених звуків і первинна автоматизація навичок вимови в складах різної структури (прямих, обернених, відкритих, закритих, із збігом приголосних).

23

Подолання порушень сонорних [л], [л′], [р], [р′] приголосних звуків (заміни або змішування): постановка (за наслідуванням, механічним, змішаним способом, від інших звуків). 

24

Уточнення артикуляції звуку з опорою на зорове, слухове, тактильне сприймання, кінестетичне відчуття, формування артикуляційного та слухового (сенсорного та перцептивного) образу ізольованої вимови звуків – [л], [л′], [р], [р′].

25

Введення поставлених звуків і первинна автоматизація навичок вимови в складах різної структури (прямих, обернених, відкритих, закритих, із збігом приголосних).

Корекція і розвиток активного і пасивного словника

26

Формування елементарних уявлень про поняття «слово».

Послуговується в мовленні іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками, прийменниками (з, на, над, від, з-під, біля).

27

Розширення словника уявленнями про об'єкти довкілля, їх призначення, ознаки.

28

 Уточнення розуміння і правильного використання в мовленні: конкретних і узагальнюючих іменників, дієслів, прикметників у лексичних темах.

29

Іменників, що позначають форму предметів; матеріалів з яких зроблені предмети, речі; абстрактне значення; протилежних за значенням.

30

Дієслів, що позначають емоційний стан людей; протилежних за значенням.

31

Прикметників, що позначають кольори відтінки, форму, величину, смак, запах; якісних прикметників, що характеризують людей; присвійні прикметники. Займенників: зворотних, вказівних, питальних. Числівників: кількісних і порядкових. Прийменників (у, на, за, під, з, над, через, перед). Сполучників (і, а, але, що, тому що).

32

Займенників: зворотних, вказівних, питальних.

33

Числівників: кількісних і порядкових.

34

Прийменників (у, на, за, під, з, над, через, перед).

35

Сполучників (і, а, але, що, тому що).

Корекція і розвиток граматичної будови мовлення

36

Робота зі стійкими аграматизмами.

Володіє правильним використанням граматичних форм слів і словотворчих моделей в словосполученнях і реченнях.

Послуговується навичкою словотворення.

 Володіє навичками аналізу та синтезу слів у реченні: виділенням першого та останнього слова, місця слова в реченні (початок, середина, кінець,);

Складає речення із 3-4-ох слів із опорою на предметні картинки.

Має уявлення про значення спільнокореневих слів.

З допомогою вчителя виділяє корінь у поданих спільнокореневих словах. Розпізнає серед поданих слів спільнокореневі.

37

Розвиток навичок правильного вживання слів, порядку слів у реченні, побудови простих і складних речень правильного узгодження слів у реченнях.

38

Закріплення поняття «слово», ознайомлення з поняттям «речення».

39

Елементарний аналіз та синтез слів у реченні. Словозміна.

40

Уточнення правильного вживання множини іменників: дитинчат тварин у називному та непрямих відмінках; іменників чоловічого роду, що використовуються на позначення живих істот і неживих предметів у знахідному відмінку; іменників однини та множини в родовому відмінку з прийменниками; іменників, що використовуються на позначення неживих предметів чоловічого роду в місцевому відмінку.

41

Закріплення правильного вживання: іменників однини та множини, чоловічого, жіночого та середнього роду в непрямих відмінках (без прийменників і з прийменниками, що виражають просторові стосунки); диференціація прийменників: (під, з-під, за, із-за, біля, перед) із значенням місця, положення і непрямої дії; вживання дієслів однини та множини теперішнього часу; зворотних, вказівних займенників у відмінках).

42

Словотворення: іменників, прикметників із емоційно-пестливими відтінками за допомогою суфіксів; коротких форм якісних прикметників; відносних прикметників; прислівників у формі порівняльного ступеня; диференціація зворотних і незворотних дієслів; дієслів доконаного та недоконаного виду.

43

Синтаксис: побудова речень-звертань; простих поширених речень без прийменників і з прийменниками; поширення речень за рахунок однорідних членів; побудова складносурядних речень із сполучниками (а, але); складнопідрядних речень із сполучниками (що, щоб, якщо, тому що) із врахуванням інтонаційного забарвлення.

44

Корінь слова. Спільнокореневі слова.

45

Спостереження за значенням спільнокореневих слів. Виділення кореня в поданих словах. Складання речень зі спільнокореневими словами з метою усвідомлення значення кореня.

Розвиток зв'язного мовлення.

46

Складання оповідань за тематичними картинами.

Складає речення із спільнокореневими словами. Володіє навичками побудови цілісної і зв'язної розповіді розповідного характеру (за планом, самостійно), включаючи в оповідання опис дійових осіб, природи, діалогів героїв; розповіді на основі активізації уяви. Володіє навичками побудови цілісної і зв'язної розповіді (за планом, самостійно); опису дійових осіб, природи, діалогів героїв. Володіє уміннями і навичками слухання і говоріння у різних видах діалогічного і монологічного мовлення (самостійно чи з допомогою вчителя). З допомогою вчителя передає свої враження, почуття від прочитаного у зв’язних висловлюваннях. З допомогою вчителя намагається висловлювати елементарні оцінні судження морального та етичного характеру про події, явища, персонажів прочитаних творів з використанням оцінної лексики.

47

Складання оповідань із виходом за межі заданого.

48

Складання оповідань-описів.

49

Складання оповідань- порівнянь.

50

 Складання оповідань за малюнками розповідного характеру (з опорою на серію сюжетних картин, за запитаннями, за зразком, за планом) із розвитком здатності до встановлення причинно- наслідкових зв'язків.

51

Переказ тексту, знайомої казки або короткої розповіді (з допомогою та самостійно; з опорою на ілюстрації та без опори).

52

Складання розповіді, розповіді-опису предмета, явища природи, дійства (з допомогою та самостійно; з опорою на картинку з одноплановим та багатоплановим сюжетом).

53

Складання закінчення розповіді за заданим початком і закінченням (з елементами творчості).

54

Складання розповіді за подіями з особистистого досвіду, складання творчих розповідей за обраною тематикою.

МОДУЛЬ ІІІ. ЧИТАННЯ (ПРОВІДНІ АНАЛІЗАТОРИ: ЗОРОВИЙ, СЛУХОВИЙ, АРТИКУЛЯЦІЙНИЙ)

55

Вдосконалення і корекція навичок усного мовлення. Вдосконалення мовного аналізу і синтезу: розвиток аналізу структури речення (визначення меж речення в тексті без крапки)

Виконує аналіз структури речення, складовий, фонематичний аналіз і синтез слів. Намагається послуговуватися при висловленні думки правильними формами словозміни та словотворення.

56

Вдосконалення мовного аналізу і синтезу: розвиток аналізу структури речення (складання речення за картиною).

57

Вдосконалення мовного аналізу і синтезу: розвиток аналізу структури речення (із заданим словом)

58

Вдосконалення мовного аналізу і синтезу: розвиток аналізу структури речення (робота з деформованим реченням, складання графічних схем речення і речення за схемами, визначення місця заданого слова в реченні).

59

розвиток складового аналізу та синтезу (аналіз і синтез складів за допомогою фішок, складання складів і слів із розрізної абетки);

60

розвиток складних форм фонематичного аналізу та синтезу: (виділення голосних із складів і слів, визначення кількості та послідовності звуків у словах із опорою і без опори на допоміжні засоби).

61

Вдосконалення морфологічної системи мови: диференціація граматичних значень (вправи на диференціацію частин мови); вдосконалення навичок словозміни

МОДУЛЬ ІV. ПИСЬМО (ПРОВІДНІ АНАЛІЗАТОРИ: РУКОМОТОРНИЙ, ЗОРОВИЙ, АРТИКУЛЯЦІЙНИЙ, СЛУХОВИЙ)

62

Розвиток базових психологічних функцій і міжфункціональної взаємодії.

Виконує вправи на розвиток сприймання, уваги, пам'яті та мислення. Виконує вправи з розвитку механізмів читання і письма.

63

 Розвиток зорових функцій (об'єму та концентрації уваги, пам'яті, поля зору); слухових функцій (уваги, пам'яті); зорово-моторної координації; графомоторних навичок.

64

Розвиток вибірковості сприймання; навчання сприймання тексту з урахуванням окремих елементів на тлі цілого; розширення поля зору; розвиток зорово- просторового орієнтування і зорово- моторної координації.

65

Вдосконалення складового аналізу та синтезу слів. Звуки та букви. Диференціація понять "звук" і "буква". Голосні, приголосні звуки та букви. Склад. Складотворча роль голосного. Наголос.

МОДУЛЬ V. СПІЛКУВАННЯ

66

Простір спілкування. Спілкування у просторі соціуму. Культура ввічливого спілкування.

Знає і вживає найпростіші українські формули мовленнєвого етикету: вітання, прощання, прохання, вибачення. Намагається правильно обирати відповідні формули мовленнєвого етикету у спілкуванні з різними людьми, залежно від їхнього віку, статусу, родинних стосунків тощо. Дотримується правил етикету в стосунках з членами родини (батьками, бабусями-дідусями, братами-сестрами).

67

Вивчення найпростіших формул мовленнєвого етикету вітання (повторення форм високої тональності: «Добрий день! «Дозвольте Вас привітати! від імені... дозвольте привітати...»; форм нейтральної тональності: «Доброго ранку! Добрий день!», «Доброго дня!», «Добрий вечір!», «Здрастуйте!», прохання («Просимо..», «Дозвольте…», «Будьте ласкаві!», «Будь ласка!»), прощання (форм високої тональності: «До побачення!», «Прощайте!»; форм нейтральної тональності: «До побачення!» «На все (вам) добре!», «До нових зустрічей!»), вибачення (форм високої тональності: «Просимо (прошу) вибачити (вибачення) за...»); форм нейтральної тональності: («Вибачте!», «Пробачте!», «Даруйте!», «Перепрошую!», «Прошу вибачення!»).

68

Добір формул мовленнєвого етикету залежно від віку і статусу особи, з якою відбувається спілкування. Родинні стосунки

69

Правила етикетної поведінки в громадських місцях (кінотеатрі, музеї, поліклініці, на шкільному святі).

70

Узагальнення.