Календарно-тематичне планування уроків

Про матеріал

календарно-тематичне планування з біології для 7-8-9 класів

Складений згідно програми для ЗОШ Біологія зі змінами, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804




Перегляд файлу

Календарний план біологія 7 клас

Складений згідно програми для загальноосвітніх навчальних закладів 

Біологія,   7 клас зі змінами,  затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

№п/п

Тема уроку

Дата проведення

Наскрізні змістові лінії

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

4

Вступ

 

 

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

1

Вступний інструктаж з ТБ під час занять з біології. Основні відмінності тварин від рослин та грибів.

 

Підприємливість і фінансова грамотність

(орієнтує на практичне використання тварин у фермерському господарстві, розвиток лідерських ініціатив)

розпізнає: - клітини, тканини, органи, системи органів тварин;

описує: - будову тіла тварин, використовуючи опудала, муляжі, вологі препарати, колекції;

характеризує:- типи живлення: автотрофний та гетеротрофний;

порівнює:- клітини тварин, рослин, грибів

оперує термінами:- тварини, автотрофний організм, гетеротрофний організмназиває:- середовища існування тварин; - прояви життєдіяльності тварин;- ознаки тваринної клітини;- тканини тварин, органи, системи органів та їхні функції;пояснює:- відмінності тварин від рослин та грибів

висловлює судження:

- щодо значення знань про тварин у природі та житті людини

2

Особливості живлення  тварин.

 

 

3

Будова тварин: клтини, тканини,

 

4

Будова тварин:  органи та системи органів

 

Тема 1. Різноманітність тварин (26+5резерв)

 

5

Способи класифікації тварин (за середовищем існування, способом пересування, способом життя тощо).

 

Здоров’я і безпека

(орієнтує на формування у школярів ціннісного ставлення до власного здоров’я)

 

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на розвиток у школярів екологічної свідомості, соціальної активності та відповідальності за збереження тварин)

 

розпізнає:
- тварин на зображеннях, у колекціях (на прикладі зазначених у змісті груп тварин);

характеризує:

- пристосування тварин до життя у воді;

- пристосування тварин до життя на суходолі;

- пристосування тварин до життя у ґрунті;

- пристосування тварин до польоту;

- пристосування тварин до паразитичного способу життя (на прикладі паразитичних червів та членистоногих);

установлює зв’язок

- між будовою тварин і способом життя;

вдосконалює уміння

- роботи з натуральними об’єктами та лабораторним обладнанням;

дотримується правил

- особистої гігієни для попередження зараження паразитичними безхребетними тваринами

оперує термінами:

- вид, безхребетні, хордові

- середовища існування та способи життя тварин;
- особливості зовнішньої будови, які відрізняють тварин зазначених груп серед інших організмів;

- рідкісні види тварин України та свого краю;

наводить приклади:

- тварин зазначених груп;
- видів тварин, поширених в Україні та своїй місцевості;

- видів тварин, що є паразитами людини та переносниками збудників хвороб

висловлює судження:

- щодо різноманітності тварин, їх ролі у природі та значення в житті людини;

- щодо значення знань про біологічні особливості паразитичних безхребетних тварин для попередження зараження ними;

виявляє:

- ціннісне ставлення до тварин та власного здоров’я;

робить висновок:

- особливості будови організму тварин є результатом пристосування до характерного для них способу життя

6

Загальна характеристика й розмаїтість багатоклітинних тварин

 

7

Загальна характеристика й розмаїтість кишковопорожнинних

 Міні-проект

Як утворюються коралові острови?

 

8

Загальна характеристика типу Кільчасті черви

 Лабораторні дослідження :

зовнішньої  будови та  руху кільчастих червив (на прикладі дощового черв’яка або трубочника);

 

 

9

Пристосування в будові й процесах життєдіяльності паразитичних червів до їхнього способу існування

 

10

Узагальнення матеріалів теми. Тематичне оцінювання

 

11

Загальна характеристика типу Членистоногі

 

12

Загальна характеристика класу Ракоподібні. Розмаїтість ракоподібних. Їхня роль у природі й житті людини

 

13

Загальна характеристика класу Павукоподібні

 

 

 

14

Загальна характеристика класу Комахи

 

 

 

15

Практична робота:

1. Виявлення прикладів пристосувань до способу життя у комах.

 

 

16

Розмаїтість комах. Їхня роль у природі й житті людини

 

 

 

17

Загальна характеристика типу Моллюски  Лабораторні дослідження :

будови черепашки (мушлі) черевоногих та двостулкових молюсків.

 

 

18

Класи Черевоногі та Двостулкові молюски

Міні-роект Як утворюються перлини?

 

 

 

19

Клас Головоногі молюски

 

 

 

 

 

20

Паразитичні безхребетні тварини.

 

 

 

 

21

Узагальнення матеріалів теми. Тематичне оцінювання

 

 

 

 

22

Загальна характеристика типу Хордові. Підтип Безчерепні Підтип Черепні. Загальна характеристика класу Хрящові риби

 

 

 

 

 

23

Загальна характеристика класу Кісткові риби

 

 

 

 

24

Значення риб у житті людини. Рибне господарство. Охорона риб

 

 

 

 

25

Загальна характеристика класу Амфібії

 

 

 

 

 

 

26

Рептилії. Особливості процесів життєдіяльності й поводження плазунів

 

 

 

 

 

27

Роль плазунів в екосистемах, їхнє значення для людини. Охорона плазунів

 

 

 

 

 

28

Загальна характеристика класу Птахи Внутрішня будова й особливості життєдіяльності птахів

 

 

 

 

 

29

Розмноження й розвиток птахів. Виводкові та нагніздні птахи

 

 

 

 

 

30

Розмаїтість птахів. Роль птахів у екосистемах, їхнє значення для людини

 

 

 

 

 

31

Практичні роботи:

2. Виявлення прикладів пристосувань до способу життя різних у птахів. 

 

 

 

 

 

32

Узагальнення вивченого

Контрольна робота №1

 

 

 

 

 

33

Загальна характеристика класу Ссавці

 

 

 

 

 

 

34

Практична робота3. Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з пристосуванням до різних умов існування. 

 

 

 

 

 

35

Міні-проекти

Тварини - будівельники.

Зуби ссавців.Тварини рекордсмени.

 

 

 

 

Тема 2.  Процеси життєдіяльності тварин (16+1р)

36

Живлення і травлення.

Особливості обміну речовин гетеротрофного організму.

 

 

 

розрізняє (на зображеннях):

- системи органів тварин;

- типи симетрії тіла тварин;

типи кровоносної системи;

- типи розвитку тварин;

характеризує:

- різноманітність травних систем тварин;

- транспорт речовин у тварин різних груп;

- радіальну та двобічну симетрії тіла;

- способи пересування тварин;

- різноманітність покривів тіла тварин;

- особливості нервової системи та органів чуття в різних груп тварин;

- форми розмноження, запліднення тварин;

- прямий та непрямий розвиток;

порівнює:

- органи та системи органів в різних груп тварин;

- прояви життєдіяльності у різних груп тварин (живлення, травлення, дихання, виділення);

дотримується правил:

- роботи з натуральними об’єктами та лабораторним обладнанням;

вдосконалює уміння:

- порівнювати, робити висновки

оперує термінами:

- живлення, дихання, транспорт речовин, виділення, рух, подразливість, розмноження, ріст, розвиток

називає:
- процеси життєдіяльності тварин: живлення, дихання й газообмін, транспорт речовин, виділення, рух, подразливість, розмноження, ріст і розвиток;

- органи травлення, дихання (газообміну), кровообігу, виділення;

- основні функції крові та типи кровоносних систем;

- види скелета;

- типи симетрії тіла;

- органи чуття;

- форми розмноження;

- статеві клітини;

- типи розвитку;

пояснює:

- значення живлення, дихання, газообміну, транспорту речовин, виділення, розмноження, покривів тіла, нервової системи та органів чуття для організму

 

робить висновок:

- ускладнення будови організму тварин пов’язане з удосконаленням

і розширенням функцій;

обґрунтовує:

взаємозв’язок між будовою органів та їхніми функціями

37

Різноманітність травних систем.

 

 

 

38

Дихання та газообмін у тварин.

 

 

 

39

Органи дихання, їх різноманітність. Значення процесів дихання.

 

 

40

Транспорт речовин  у тварин.   Незамкнена та замкнена кровоносні системи. Кров, її основні функції

 

 

41

Практичні роботи:

4. Порівняння будови кровоносної системи хребетних тварин

 

 

42

Виділення, його значення для організму. Органи виділення тварин.

 

 

43

Узагальнення вивченого

 

 

 

44

Опора і рух. Види скелета. Значення опорно-рухової системи. Два типи симетрії як відображення способу життя. Способи пересування тварин

 

 

 

45

5. Порівняння будови скелетів хребетних тварин

 

 

 

46

Покриви тіла тварин, їх різноманітність та функції.   

Лабораторні дослідження:

особливостей покривів тіла тварин;

 

 

 

47

Органи чуття їх значення.

Міні-проекти

Як бачать тварини.

Як тварини визначають напрям руху.

 

 

 

48

Нервова система, її значення, розвиток у різних тварин.

 

 

 

49

6. Порівняння будови головного мозку хребетних тварин (на муляжах/моделях

 

 

 

50

Розмноження та його значення. Форми розмноження тварин.   Статеві клітини та запліднення.

 

 

 

51

Розвиток тварин (з перетворенням та без перетворення).

Періоди та тривалість життя тварин.

Лабораторні дослідження:

визначення віку тварин (на прикладі двостулкових молюсків і кісткових риб).

 

 

 

52

Узагальнення вивченого

 

 

 

 

10

Тема 3. Поведінка тварин

 

 

 

 

 

53

Поведінка тварин, методи її вивчення. Вроджена і набута поведінка.

Лабораторні дослідження:

спостереження за поведінкою тварин

 

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на розвиток у школярів екологічної свідомості, соціальної активності та ціннісного ставлення до тварин)

розпізнає (за описом та відеоматеріалами):

- форми поведінки тварин;

- типи угруповань тварин;

характеризує:

- біологічне значення вродженої та набутої поведінки;

- форми поведінки;

спостерігає та описує:

- поведінку тварин;

планує хід дослідження, прогнозує очікувані результати та фіксує їх

оперує термінами:

- інстинкт, научіння, поведінка тварин, міграція

називає:

- методи вивчення поведінки тварин;

- форми поведінки тварин;

- угруповання тварин;

наводить приклади:

- міграцій тварин;

- способів орієнтування тварин;

- використання тваринами знарядь праці;

пояснює:

- зміни поведінки тварин з віком;

- циклічні зміни поведінки

робить висновок про:

- пристосувальне значення поведінки в житті тварин;

виявляє:

- ціннісне ставлення до тварин

54

Способи орієнтування тварин. Хомінг. Міграції тварин.

 

55

Форми поведінки тварин: дослідницька, харчова, захисна, гігієнічна, репродуктивна (пошук партнерів, батьківська поведінка та турбота про потомство), територіальна.

 

56

 Соціальна поведінка тварин. Типи угруповань тварин за К. Лоренцем. Ієрархія у групі.

 

57

Практичні роботи:

8. Визначення форм поведінки (або типів угруповань) тварин (за відео матеріалами або описом).

 

58

Представлення міні-проектів (за вибором):Угруповання тварин.

Чому мігрують тварини.

 

59

Комунікація тварин. Міні-проект (за вибором):

Як спілкуються тварини.

 

60

Використання тваринами знарядь праці. Елементарна розумова діяльність. Міні-проект (за вибором):Як вчаться пташенята.

Як тварини користуються знаряддями праці

 

61

Еволюція поведінки тварин, її пристосувальне значення.

 

 

62

Узагальнення вивченого

 

 

 

6

Тема 4. Організми і середовище існування

 

 

 

 

 

63

 Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища. 

 

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на розвиток у школярів екологічної свідомості, соціальної активності, відповідальності за збереження організмів й етичне ставлення до природи та її охорони)

Громадянська відповідальність

(орієнтує на формування відповідального члена суспільства, який усвідомлює необхідність збереження природоохоронних об’єктів держави)

описує:

- передачу енергії в екосистемі;

характеризує:
- взаємодію організмів між собою та середовищем життя;

визначає:

- роль організмів як компонентів екосистеми

оперує термінами:

- екосистема, рослиноїдні тварини, хижі тварини, паразити, ланцюги живлення, охорона природи, Червона книга України

називає:

- чинники середовища існування;
- заповідники й заповідні території України;
наводить приклади:
- пристосування тварин до впливу різних чинників середовища (температури, освітленості, вологи);
- форм співіснування організмів в угрупованнях;
- впливу людини на екосистеми

висловлює судження:

- щодо взаємозв’язку між організмами в екосистемі;

усвідомлює значення:

- етичного ставлення до природи та її охорони;

виявляє:

- ціннісне ставлення до живої природи;

оцінює:

- стан заповідних територій України та свого краю

64

Ланцюги живлення. Кругообіг речовин і потік енергії в екосистемі.

 

65

Співіснування організмів в угрупованнях.

 

66

 

Вплив людини та її діяльності на екосистеми. Екологічна етика.

 

67

Природоохоронні території.

Червона книга України.

 

68

Міні-проект :

Як тварини пристосовані до життя в різних умовах.

Заповідні території України.

 

2

Узагальнення

 

 

 

 

 

69

Подібність у будові та проявах життєдіяльності рослин, бактерій, грибів, тварин - свідчення єдності живої  природи

 

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на розвиток у школярів екологічної свідомості, соціальної активності та відповідальності за збереження живої природи)

порівнює:

- будову і процеси життєдіяльності основних груп організмів (рослин, тварин, грибів, бактерій)

називає:

- ознаки основних груп організмів (рослин, тварин, грибів, бактерій);

- представників основних груп організмів на малюнках, фотографіях та за описом

робить висновок:

- про єдність живої природи

70

Контрольна робота№2

 

 

Екскурсії

Різноманітність тварин свого краю.

Пристосованість рослин і тварин до сумісного життя в природному угрупованні

 

 

 

 

 

 

 

 

Календарне планування уроків біології людини у 8 класі

Складено згідно з навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів, БІОЛОГІЯ 6– 9 класи.

Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

 (70 годин – 2 години на тиждень, із них 4 години – резервних)

п/п

Теми уроків

Лабораторні роботи,дослідження,проекти

Дата

 

Наскрізні змістові лінії

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Вступ(2 год.)

 

 

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

1

Вступний інструктаж з ТБ під час занять з біології. Біосоціальна природа людини. Науки, що вивчають людину. Методи дослідження організму людини.

 

Громадянська відповідальність

(націлює на усвідомлення відповідальності за власне життя і здоров’я своє та оточуючих)Здоров’я і безпека(зорієнтовує на формування в учнів розуміння, що здоров’я — найвища особистісна й суспільна цінність)

виявляє ознаки:

- біологічної та соціальної сутності людини в людських спільнотах

оперує термінами:- іосоціальна природа людини називає: - науки, які вивчають людину;

пояснює:- місце людини в системі органічного світу;

- особливості біологічної природи людини та її соціальної сутності;

характеризує: - методи дослідження організму людини

висловлює судження:
- про організм людини як біологічну систему;

виявляє ставлення:

- щодо значення знань про людину для збереження її здоров’я

2

Значення знань про людину для збереження її здоров’я.

 

ТЕМА 1. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА (орієнтовно 7 год)

 

 

 

 

 

3

Організм людини як біологічна система. Різноманітність клітин організму людини

 

 

Здоров’я і безпека

(спрямовує на розуміння учнями:

- організму людини як цілісної та відкритої біологічної системи;

- значення регуляторних систем для забезпечення повноцінного функціонування організму людини)

 

розпізнає:

- органи та системи органів людини;

- типи тканин організму людини (на малюнках, фотографіях, мікропрепаратах);

установлює взаємозв’язок:

- між будовою тканин і виконуваними функціями;

порівнює та зіставляє

- органи й системи органів в організмі людини й інших організмах;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням

оперує термінами:

- тканина, орган, система органів, механізми регуляції (нервова, гуморальна, імунна), нейрон, рефлекс, рефлекторна дуганазиває: - тканини, органи та фізіологічні системи організму людини; - частини рефлекторної дуги;

характеризує: - клітинну будову організму людини;- тканини організму людини;- будову нейрона;- шлях нервового імпульсу по рефлекторній дузі;

наводить приклади:- різновидів тканин; - органів, фізіологічних систем; пояснює:- відмінності між нервовою й гуморальної регуляцією фізіологічних функцій організму

обґрунтовує судження:

- про організм людини як цілісну та відкриту біологічну систему;

робить висновок:

- нервово-гуморальна регуляція — основа цілісності організму

 

4

 Тканини. Органи. Фізіологічні системи

Лабораторне дослідження:

ознайомлення з препаратами тканин людини

 

 

5

Поняття про механізми регуляції.

 

 

6

Нервова регуляція. Нейрон. Рефлекс. Рефлекторна дуга.

 

7

Гуморальна регуляція. Поняття про гормони.

 

 

8

Імунна регуляція.

 

 

9

Узагальнення знань

 

ТЕМА 2. ОПОРА ТА РУХ (орієнтовно 6 год)

 

 

 

 

 

10

Значення   опорно-рухової системи, її будова та функції.. Кістки, хрящі. З’єднання кісток. Лабораторні дослідження

 мікроскопічної будови кісткової, хрящової та м’язової тканин;

 

Здоров’я і безпека

(зорієнтовує на усвідомлення значення рухової активності для збереження фізичного здоров’я людини; на дотримання правил безпечного поводження під час катання на роликах, ковзанах, лижах, скейтах, сноубордах, велосипедах та при використанні різноманітного спортивного приладдя)

розпізнає (на малюнках, муляжах, фотографіях, власному організмі):
- види кісток, частини скелета, типи з’єднання кісток, групи скелетних м’язів.
порівнює:

- скелет людини і ссавців.

застосовує знання для:
- попередження травм і захворювань опорно-рухової системи;
- надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи.

 

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням

оперує термінами:- скелет, кістка, хрящ, з’єднання кісток, м’яз, постава, гіподинамія

називає:- частини опорно-рухової системи;- відділи скелета;- види кісток;- типи з’єднання кісток; - особливості скелета людини, зумовлені прямоходінням;- основні групи скелетних м’язів.характеризує:
- функції опорно-рухової системи;- тканини: кісткову, хрящову, посмуговану м’язову;
- ріст та вікові зміни складу кісток.пояснює:- значення фізичних вправ для равильного формування скелету та м’язів;

- вплив способу життя на утворення і розвиток скелета.

наводить приклади:

- статичної та динамічної роботи

висловлює судження про:

- роль рухової активності для збереження здоров’я;

- вплив фізичних вправ на розвиток скелетних м’язів

оцінює:

- важливість надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи

11

Огляд будови скелета

 

12

Функції і будова скелетних м’язів Основні групи скелетних м’язів.

 

13

Робота м’язів.   Втома м’язів Основні групи скелетних м’язів. Лабораторні дослідження

розвитку втоми при статичному і динамічному навантаженні;

впливу ритму і навантаження на розвиток втоми.

 

 

14

Розвиток опорно-рухової системи людини з віком.

Надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи.

Профілактика порушень опорно-рухової системи.

 

15

Проект (за вибором)

Гіподинамія- ворог сучасної людини

Рухова активність - основа фізичного здоров’я

 

 

ТЕМА 3. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ (орієнтовно 3 год)

 

 

 

 

 

16

Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини – основна властивість живого.

 

 

Здоров’я і безпека

(зорієнтовує на усвідомлення значення збалансованого харчування для збереження здоров’я людини)

Сталий розвиток і екологічна грамотність

(спрямовує на формування в учнів розуміння прав споживача, які передбачають запровадження обов’язкового маркування якісного складу харчових продуктів)

застосовує знання для:
- обґрунтування способів збереження вітамінів у продуктах харчування;

- аналізу харчового раціону;

- складання харчового раціону відповідно до енергетичних витрат організму

оперує термінами:

- обмін речовин, енергетичні потреби, вітаміни

називає:

- компоненти їжі

наводить приклади:

- вітамінів (водорозчинних і жиророзчинних)

характеризує:

- склад харчових продуктів;
- їжу як джерело енергії;

- обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини;

- харчові й енергетичні потреби людини

пояснює:
- функціональне значення для організму білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, води та мінеральних речовин

висловлює судження:

- щодо значення збалансованого харчування для нормального розвитку і збереження здоров’я;

обґрунтовує удження:

- про значення білків, жирів і вуглеводів рослинного і тваринного походження в раціоні підлітка;оцінює:

- значення метаболізму для нормального функціонування організму;робить висновок: - про необхідність дотримання співвідношення ваги і зросту;усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про вітаміни

17

Харчування та обмін речовин. .Дослідницький практикум

№1.Самоспостереження за співвідношенням ваги і росту тіла.

 

 

 

18

Їжа та її компоненти.

Склад харчових продуктів.

Значення компонентів харчових продуктів.

Харчові та енергетичні потреби людини. Проект

Збалансоване харчування

.

 

ТЕМА 4. ТРАВЛЕННЯ (орієнтовно 6 год)

 

19

Значення травлення. Система органів травлення.

 

 

 

Здоров’я і безпека

(зорієнтовує на:

- усвідомлення важливості дотримання гігієни харчування; профілактики захворювань зубів та інших органів травної системи; небезпеки харчових отруєнь;

- розуміння негативного впливу на травлення алкогольних напоїв і тютюнопаління)

розпізнає (на малюнках, фотографіях, муляжах):
- органи травлення;

- елементи зовнішньої будови зубів;

спостерігає та описує:

- дію ферментів слини на крохмаль;

застосовує знання для:

- профілактики захворювань зубів;

- профілактики захворювань органів травлення, харчових отруєнь

оперує термінами:

- травлення, травна система, травний тракт, травні залози, ферменти, всмоктування

називає:- органи травної системи;- травні залози;

- хвороби органів травлення;

характеризує: - функції органів травлення; - будову та функції зубів;- процеси ковтання, травлення, всмоктування;

- регуляцію травлення;наводить приклади:- ферментів;
пояснює: - роль травних ферментів;- роль печінки та підшлункової залози в травленні;- значення зубів у травленні;- значення мікрофлори кишечнику;- негативний вплив на травлення алкогольних напоїв та тютюнокуріння;- причини виникнення захворювань травної системи

висловлює судження:

- щодо значення знань про функції та будову травної системи для збереження здоров’я;

усвідомлює:

- значення профілактики захворювань травної системи;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у  розвиток знань про травлення (І. П. Павлов, О. М. Уголєв та ін.)

20

Процес травлення: ковтання, перистальтика, всмоктування.

Процес травлення у ротовій порожнині

Лабораторні дослідження

зовнішньої будови зубів (за муляжами, моделями)

Дослідницький практикум

№2Дія ферментів слини на крохмаль.

 

21

Процес травлення в шлунку і кишечнику.

 

 

22

Регуляція травлення.

 

 

23

Харчові розлади та їх запобігання..

 

24

Узагальнення знань по темі Обмін речовин» «Травлення»

 

ТЕМА 5. ДИХАННЯ (орієнтовно 4 год)+1 р

 

 

 

 

 

25

Значення дихання.   Система органів дихання.

 

 

 

Здоров’я і безпека

(зорієнтовує на розуміння негативного впливу тютюнопаління й забрудненого повітря на дихання та здоров’я людини)

Сталий розвиток і екологічна грамотність

(спрямовує на усвідомлення учнями важливості підтримання чистоти повітря в громадських місцях, зокрема необхідність провітрювання класних кімнат)

розпізнає (на малюнках, фотографіях, муляжах):
- органи дихання;
порівнює:
- різницю складу повітря, що вдихається й видихається;

- газообмін у легенях і тканинах;

встановлює взаємозв’язок:

будови та функцій органів дихання;

застосовує знання для:
- профілактики захворювань органів дихання

оперує термінами:- дихання, повітроносні шляхи, легені, газообмін, життєва ємність легеньназиває: - етапи дихання;- органи дихання; - хвороби органів дихання;характеризує: - процес утворення голосу та звуків мови;- процеси газообміну в легенях і тканинах;- процеси вдиху та видиху;- життєву ємність легень;- нейрогуморальну регуляцію дихальних рухів;пояснює:- значення дихання;- вплив навколишнього середовища на дихальну систему

висловлює судження:

- щодо значення знань про функції та будову дихальної системи для збереження здоров’я;

усвідомлює:

негативний вплив куріння на органи дихання

26

Газообмін у легенях і тканинах.

 

 

 

27

Дихальні рухи. Нейрогуморальна регуляція дихальних рухів.

 

 

28

Профілактика захворювань дихальної системи.

 

 

29

Контрольна робота №1

 

ТЕМА 6. ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН (орієнтовно 7 год)

 

30

Внутрішнє середовище організму. Поняття про гомеостаз. Кров, її склад та функції. Лімфа

Лабораторні роботи:

1.Мікроскопічна будова крові людини

.

 

Здоров’я і безпека

(зорієнтовує на усвідомлення важливості дотримання:

- правил переливання крові для запобігання інфекційних захворювань, що передаються через кров (СНІД, гепатит С тощо);

- заходів запобігання хворобам серцево-судинної системи: фізичні навантаження, уникнення емоційних стресів, раціональне харчування, відпочинок на природі тощо)

Сталий розвиток і екологічна грамотність

(спрямовує на розуміння залежності роботи імунної системи від екологічного стану навколишнього середовища)

Громадянська відповідальність

(націлює на важливість толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих; усвідомлення особистої відповідальності за збереження власного здоров’я та здоров’я оточуючих)

 

 

розпізнає (на малюнках, фотографіях):
- клітини крові;

- органи кровообігу;

- елементи будови серця;

порівнює:

будову артерій, вен і капілярів;

- вроджений (неспецифічний) і набутий (специфічний) імунітет;

розрізняє:

- види кровотеч;

спостерігає та описує:
- мікроскопічну будову крові людини;
застосовує знання:
- для профілактики серцево-судинних хвороб;

- надання першої допомоги при кровотечах;
уміє:

- вимірювати пульс;

дотримується правил:

- роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

- виконання малюнків біологічних об’єктів

оперує термінами:- внутрішнє середовище організму (кров, лімфа, тканинна рідина), еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, зсідання крові, групи крові, кровообіг, ртеріальний тиск, імунітет

називає:- склад внутрішнього середовища;- склад і функції крові, лімфи;- кровоносні судини;- фактори, які впливають на роботу серцево-судинної системи; - види імунітету;- органи, що беруть участь у забезпеченні імунітету;характеризує:- плазму крові;- зсідання крові як захисну реакцію організму;
- групи крові системи АВО, резус-фактор;- імунні реакції організму;- особливості будови та властивості серцевого м’яза;

- будову та роботу серця;- серцевий цикл;- автоматію роботи серця; - будову кровоносних судин;
- велике й мале кола кровообігу;- рух крові по судинах;- артеріальний тиск крові;- лімфообіг;пояснює:

- взаємозв’язок будови та функцій еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів, кровоносних судин, серця;

- значення лімфи, тканинної рідини;- роль внутрішнього середовища в життєдіяльності організму людини; - правила надання першої допомоги при кровотечах

висловлює судження:

- про значення сталості внутрішнього середовища організму людини (гомеостаз);

- щодо значення знань про функції та будову кровоносної системи для збереження здоров’я;

- про важливість імунізації населення;

оцінює:

- епідеміологічний стан захворювання на СНІД в Україні;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про внутрішнє середовище організму та кровоносну систему (У. Гарвей, Е. Дженнер, П. Ерліх, К. Ландштейнер, Л. Пастер та ін.), в тому числі українських (І. І. Мечников, М. М. Амосов)

31

Зсідання крові. Групи крові та переливання крові.

 

 

 

32

Імунна система. Імунітет. Специфічний і неспецифічний імунітет. Імунізація.. Алергія. СНІД.

 

 

33

 Система кровообігу.

Серце: будова та функції. Робота серця

Лабораторні дослідження:

вимірювання частоти серцевих скорочень

Дослідницький практикум

№3.Самоспостереження за частотою серцевих скорочень упродовж доби, тижня.

 

34

Будова та функції кровоносних судин. Рух крові

 

 

35

Кровотечі.  

 

 

 

36

Серцево-судинні хвороби та їх профілактика.

 

 

 

37

Узагальнення по темі « Транспорт речовин»,

 

ТЕМА 7. ВИДІЛЕННЯ. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ (орієнтовно 4 год)

 

 

 

 

 

38

Виділення - важливий етап обміну речовин. 

Будова і функції сечовидільної системи.

 

 

 

Здоров’я і безпека

(зорієнтовує на:

- розуміння негативного впливу алкогольних напоїв на функцію нирок;

- усвідомлення значення шкіри у пристосуванні організму до умов навколишнього середовища;

- на дотримання правил техніки безпеки під час виконання практико-орієнтованих робіт з біології, хімії, фізики, трудового навчання тощо;

- дотримання безпечної поведінки в побуті, на пляжі)

 

розпізнає (на малюнках, фотографіях, муляжах):

- складові нефрону;
- складові шкіри;

- органи сечовидільної системи,

встановлює взаємозв’язок:

між будовою і функціями шкіри

застосовує знання для:

- профілактики захворювань сечовидільної системи;
- профілактики захворювань шкіри;

- запобігання теплового й сонячного удару;

- надання першої допомоги в разі теплового й сонячного удару

оперує термінами:- виділення, нирки, нефрон, сечоутворення, шкіра, терморегуляція

називає:- органи виділення; - органи та функції сечовидільної системи;характеризує: - будову та функції нирок;- процес утворення сечі;- регуляцію сечовиділення;- роль нирок у здійсненні водно-сольового обміну;- чинники, що впливають на функції нирок;- негативний вплив алкогольних напоїв на функції нирок;- роль шкіри у виділенні продуктів життєдіяльності;- роль шкіри в регуляції температури тіла;

пояснює:- біологічне значення виділення продуктів обміну речовин; - причини теплового й сонячного удару

висловлює судження:

- про важливість виведення кінцевих продуктів обміну речовин з організму людини;

обґрунтовує судження:

- про значення дотримання правил догляду за власною шкірою для збереження здоров’я;

оцінює:

- значення шкіри у пристосуванні організму до умов навколишнього середовища

39

Захворювання нирок та їх профілактика.

 

 

 

40

Значення і будова шкіри. Терморегуляція.

 

 

 

41

Перша допомога при термічних пошкодженнях шкіри (опіки, обмороження), тепловому та сонячному ударі.

Захворювання шкіри та їх Проект

Визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та складання  правил догляду за власною шкірою профілактика.

 

ТЕМА 8. ЗВ’ЯЗОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ.

НЕРВОВА СИСТЕМА  (орієнтовно 5 год)

 

 

 

 

 

42

Будова нервової системи. Центральна і периферична нервова система людини.

 

 

 

Здоров’я і безпека

(зорієнтована на

розуміння профілактики захворювань нервової системи, зокрема дотримання правил чергування розумової діяльності та відпочинку)

розпізнає (на малюнках, муляжах, моделях):

- елементи будови спинного мозку;

- відділи головного мозку;

застосовує знання для:

- профілактики нервових захворювань;

- дотримання режиму праці й відпочинку

оперує термінами:- нервова система, центральна нервова система, периферична нервова система, автономна (вегетативна) нервова система, соматична нервова система

називає: - компоненти центральної й периферичної нервової системи; - функції спинного мозку, головного мозку та його відділів, оматичної нервової системи, вегетативної нервової системи
(симпатичної та парасимпатичної);- фактори, які порушують роботу нервової системи; характеризує: - будову головного мозку, спинного мозку;- нервову регуляцію рухової активності людини;- роль кори головного мозку в регуляції довільних рухів людини;- роль вегетативної нервової системи в роботі внутрішніх органів людини;наводить приклади

- захворювань нервової системи

висловлює судження:

щодо значення нервової системи для:

- забезпечення взаємозв’язку між органами й фізіологічними системами;

- узгодження функцій організму зі змінами довкілля;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про нервову систему (І. П. Павлов, І. М. Сечєнов), у тому числі й українських (В. О. Бец)

43

Спинний мозок Лабораторні дослідження Вивчення будови спинного та головного мозку людини (за муляжами, моделями,   пластинчастими препаратами)..

 

44

Головний мозок.

 

 

 

 

45

Поняття про соматичну нервову систему. Вегетативна нервова система.

 

 

 

46

Профілактика захворювань нервової системи.

 

ТЕМА 9. ЗВ’ЯЗОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ (орієнтовно 7 год)

 

 

 

 

 

47

Загальна характеристика сенсорних систем, їхня будова.

 

Здоров’я і безпека

(спрямовує на розуміння учнями дотримання правил:

- гігієни зору та слуху;

- техніки безпеки під час виконання практичних занять з хімії, фізики, біології, технологій і трудового навчання тощо)

Сталий розвиток і екологічна грамотність

(спрямовує на усвідомлення учнями залежності функціонування слухової сенсорної системи від шумового забруднення навколишнього середовища

розпізнає (на малюнках, муляжах, моделях):

- елементи будови ока, вуха

встановлює взаємозв’язок:

між будовою й функціями ока, вуха

спостерігає:

- сліпу пляму на сітківці;

- акомодацію ока;

- зміни слухової чутливості;

- температурну адаптацію рецепторів шкіри;
застосовує знання для:
- дотримання правил профілактики порушення зору, слуху та попередження захворювань органів зору й слуху

оперує термінами:

- сенсорні системи, органи чуття, рецептори

називає:

- основні сенсорні системи;

- складові частини аналізатора
характеризує:
- особливості будови та функції зорової, слухової сенсорних систем;
- сенсорні системи рівноваги, нюху, смаку, руху, дотику, температури, болю;

пояснює:

- процеси сприйняття: світла, кольору, простору, звуку, запаху, смаку, рівноваги тіла

 

оцінює:

- значення сенсорних систем для забезпечення процесів життєдіяльності організму та зв’язку організму із зовнішнім середовищем

48

Зорова сенсорна система. Око. Гігієна зору.

 

49

Сприйняття світла, кольору, простору Лабораторні дослідження:

визначення акомодації ока;
виявлення сліпої плями на сітківці ока;

 

50

Слухова сенсорна система. Вухо. Гігієна слуху. 

Лабораторні дослідження:

вимірювання порога слухової чутливості

 

51

Сенсорні системи смаку, нюху

 

52

Сенсорні системи рівноваги, руху, дотику, температури, болю. Дослідницький практикум

№4Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри.

 

53

Узагальнення знань по темі «Сенсорні системи»

 

ТЕМА 10. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ (орієнтовно 7 год)

 

 

 

 

 

54

Поняття про вищу нервову діяльність та її основні типи.

Дослідницький практикум

№5.Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту

 

Здоров’я і безпека

(зорієнтовує на усвідомлення учнями:

- значення самовиховання у формуванні особистості;

- значення сну для повноцінного функціонування організму;

- безпечного впливу соціальних факторів на формування особистості)

розрізняє:

- типи вищої нервової діяльності та властивості темпераменту;

порівнює:

- умовні й безумовні рефлекси;

- першу і другу сигнальні системи;

застосовує знання для:

- дотримання правил розумової діяльності

оперує термінами:- безумовний рефлекс, умовний рефлекс, мислення, мова, пам’ять

називає:- нервові процеси (збудження, гальмування);- показники нервових процесів (сила, рухливість, урівноваженість);- види сну;

- причини біоритмів;наводить приклади: - умовних та безумовних рефлексів людини;

- біоритмів людини;характеризує:- особливості вищої нервової діяльності людини; - інстинктивну та набуту поведінку людини;- види навчання, види пам’яті;пояснює:- значення другої сигнальної системи;

- роль кори головного мозку в мисленні;- причини індивідуальних особливостей поведінки людини

висловлює судження:

- про значення пам’яті для інтелектуального розвитку людини;- щодо ролі самовиховання у формуванні особистості; - щодо впливу соціальних факторів на формування особистості; - про значення біоритмів і сну для повноцінного функціонування організму;усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток знань про вищу нервову діяльність (І. П. Павлов, І. М. Сєченов, О. О. Ухтомський та ін.)

55

Умовні та безумовні рефлекси Лабораторне дослідження:

визначення реакції зіниць на світло;  

 

 

56

Інстинкти.

 

57

Мова. Мислення та свідомість

 

 

58

Навчання та пам’ять.

Лабораторне дослідження:

дослідження різних видів пам’яті

 

59

Сон. Біоритми.

 

60

Узагальнення по темі « Вища нервова діяльність»

 

ТЕМА 11. ЕНДОКРИННА СИСТЕМА (орієнтовно 3 год)

 

 

 

 

 

61

Ендокринна система. Залози внутрішньої та змішаної секреції.

 

 

Здоров’я і безпека

(спрямовує на розуміння учнями:

- впливу гормонів на процеси обміну речовин в організмі людини;

- профілактику йододефiциту в організмі та інших захворювань, пов’язаних із порушенням функцій ендокринних залоз)

застосовує знання для:
- профілактики йододефiциту в організмі та інших захворювань, пов’язаних із порушенням функцій ендокринних залоз

оперує термінами:- ендокринна система, гормони, гомеостаз

називає:- залози внутрішньої та змішаної секреції;- місце розташування ендокринних залоз в організмі людини;

характеризує:- нейрогуморальну регуляцію фізіологічних функцій організму;- вплив гормонів на процеси обміну в організмі;

пояснює:- роль нервової системи в регуляції функцій ендокринних залоз; - роль ендокринної системи в розвитку стресорних реакцій;- значення ендокринної системи в підтриманні гомеостазу й адаптації організму

висловлює судження:
- щодо значення ендокринної системи для повноцінного функціонування організму людини;

робить висновок:

- про взаємодію регуляторних систем організму

62

Профілактика захворювань ендокринної системи.

Проект.

Йододефіцит в організмі людини, його наслідки та профілактика (або тематика за вибором учителя)

 

 

 

 

63

Взаємодія регуляторних систем

 

 

ТЕМА 12. РОЗМНОЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛЮДИНИ (орієнтовно 4 год)

 

 

 

 

 

64

Будова та функції  репродуктивної системи.

 

 

 

Здоров’я і безпека

(націлює на розуміння учнями необхідності збереження репродуктивного здоров’я молоді та здорового способу життя як необхідної умови народження здорової дитини)

порівнює:

- будову чоловічої та жіночої статевих клітин;

застосовує знання для:
- запобігання хворобам, що передаються статевим шляхом, та попередження ВІЛ-інфікування

оперує термінами:- ембріональний розвиток, гамети (сперматозоїд, яйцеклітина), запліднення, зигота, вагітність, плацента

називає:- функції статевих залоз людини; - первинні та вторинні статеві ознаки людини; - еріоди онтогенезу юдини;характеризує: - процес запліднення;- розвиток зародка і плода;- розвиток дитини після народження; - функції плаценти;- статеве дозрівання;- вікові періоди індивідуального розвитку людини;- особливості підліткового віку;- ахворювання, що передаються статевим шляхом;пояснює:- роль ендокринної системи в регуляції гаметогенезу, вуляції, вагітності, постембріонального

висловлює судження:

- про необхідність збереження репродуктивного здоров’я молоді;

- про залежність розвитку дитини в материнському організмі від здоров’я матері, її поведінки;

обґрунтовує судження:

- про вплив нікотину, тютюнового диму, алкоголю на розвиток плода;

оцінює:

- значення дотримання особистої гігієни юнаками та дівчатами;

виявляє ставлення:

- щодо здорового способу життя як

65

Статеві клітини. Запліднення. Менструальний цикл.

 

 

 

66

Вагітність. Ембріональний період розвитку людини. Плацента, її функції.

 

 

 

67

Постембріональний розвиток людини.

Репродуктивне здоров’я.

 

68

Узагальнення

Цілісність організму людини. Взаємодія регуляторних систем організму.

 

 

пояснює:

- як забезпечується цілісність організму людини

називає:

- функції, що підтримують цілісність організму;

- способи підтримання гомеостазу;

характеризує:

- інтегруючу функцію кровоносної, нервової та ендокринної систем

робить висновок:
- про біосоціальну природу людини

69р

Контрольна робота №2

 

 

70р

Повторення вивченого

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Календарне планування уроків біології людини у 9 класі

(70 годин – 2 години на тиждень, із них 2 години – резервних)

Складено згідно з навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів, БІОЛОГІЯ 6– 9 класи.

Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

 

п/п

Теми уроків

Лабораторні роботи,дослідження,проекти

Дата

 

Наскрізні змістові лінії

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Вступ (орієнтовно 2 год)

 

 

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

1

Вступний інструктаж з ТБ під час занять з біології.

Біологія як наука. Предмет біології. Основні галузі біології та її місце серед інших наук.

 

 

 

 

 

 

 

практикує:- методи біологічних досліджень у пізнанні окремих явищ живої природи (описовий, експериментальний, моделювання, моніторинг, статистичний — редставлення даних); аналізує та порівнює: - біологічні системи, що перебувають на різних рівнях організації;моделює / створює моделі:- простих біологічних систем різних рівнів (

оперує термінами:- описовий метод, експериментальний метод, моделювання

називає: основні галузі біології;

- рівні організації життя;наводить приклади:- біологічних систем, що перебувають на різних рівнях організації;пояснює: - значення методів біологічних досліджень у пізнанні живої природи;- зв’язок біології з іншими природничими й гуманітарними науками;характеризує:

- методи біологічних досліджень (описовий, експериментальний, моделювання)

усвідомлює:

відмінність системи від її дискретних елементів та залежність функціонування системи від взаємозв’язків між елементами різних рівнів

2

Рівні організації біологічних систем. Основні методи біологічних досліджень

 

 

Тема 1. Хімічний склад клітини (орієнт.8 год)

 

 

 

 

 

3

Вода та її основні фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки.

 

 

розпізнає:

- приклади органічних речовин за назвами;

досліджує / спостерігає:

- приклади дії ферментів;

розв’язує:

- елементарні вправи з молекулярної біології зі структури білків та нуклеїнових кислот;

аналізує та порівнює:

- структурні рівні організації білків;

- властивості органічних молекул

оперує термінами:- полімер, білки, нуклеїнові кислоти, фермент

- органічні та неорганічні речовини, що входять до складу організмів;

- складові атома (міжпредметні);

- типи хімічних зв’язків (ковалентні, йонні, водневі), гідрофобна взаємодія(міжпредметн);описує:- властивості та біологічну роль води, ліпідів, вуглеводів;- будову, властивості та функції білків, структурні рівні організації білків;- будову й функції нуклеїнових кислот;наводить приклади: - продуктів, що містять білки, ліпіди та вуглеводи;пояснює:- необхідність зовнішніх джерел енергії для існування біологічних систем;- роль АТФ у життєдіяльності організмів;- роль білків у життєдіяльності організмів; - роль нуклеїнових кислот у спадковості організмів

висловлює та обґрунтовує судження: - про спільність складу та різницю вмісту хімічних елементів у живій та неживій природі;- щодо необхідності різних продуктів харчування в раціоні людини;

робить висновок:- про необхідність вживання людиною різноманітних продуктів харчування;- про значення моделювання в розумінні хімічної будови живих організмів;

усвідомлює значення внеску вчених у розвиток біохімії (

4

Органічні молекули.

Поняття про біологічні макромолекули – біополімери.

 

 

5

Білки, їхня структурна організація та основні функції.

 

 

6

Ферменти, їхня роль у клітині.

Лабораторні дослідження:

Властивостей ферментів

 

 

7

Вуглеводи

 

 

 

8

Ліпіди.

 

 

 

9

Нуклеїнові кислоти. Роль нуклеїнових кислот як носія спадкової інформації. АТФ.

Практичні роботи

№ 1. Розв’язання елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот

 

 

10

Узагальнення

 

 

Тема 2. Структура клітини (орієнтовно 6 год)

 

 

 

 

 

11

Методи дослідження клітин.

Типи мікроскопії.

 

 

порівнює:- будову клітини прокаріотів й еукаріотів;

- будову клітин рослин, тварин, грибів;дотримується правил:

- виготовлення мікропрепаратів та розгляду їх за допомогою мікроскопа;

- виконання малюнків біологічних об’єктів;

спостерігає:

- елементи будови клітини на постійних і тимчасових мікропрепаратах;

аналізує:- взаємозв’язок між будовою та функціями органел;

- взаємозв’язок між будовою та функціями ядра

оперує термінами:- еукаріоти, прокаріоти, віруси, клітинна мембрана, цитоплазма, ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі, цитоскелет

називає:- методи дослідження клітин;- складові цитоплазми;

- основні клітинні органели та їхні функції;- основні компоненти та функції ядра;наводить приклади:

- про- та еукаріотичних організмів;

- рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів;розпізнає:- компоненти клітин на схемах та електронних мікрофотографіях;пояснює:- роль мембран у життєдіяльності клітин;

- взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем; характеризує:- хімічний склад клітинної мембрани

застосовує знання:

- для доказу єдності органічного світу;

висловлює судження:

- щодо ролі клітини як елементарної структурної одиниці живих систем;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про клітину (Т. Шванн, М. Шлейден, К. Гольджі та ін.)

12

Структура еукаріотичної клітини: клітинна мембрана Лабораторні роботи  1. Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин

 

 

13

Структура еукаріотичної клітини: цитоплазма .

 

 

 

14

Структура еукаріотичної клітини: основні клітинні органели.

 

 

15

Ядро, його структурна організація та функції.

 

 

16

Типи клітин та їхня порівняльна характеристика: прокаріотична та еукаріотична клітина, рослинна та тваринна клітина.

 

 

Тема 3. Принципи функціонування клітини (орієнтовно 6 год)

 

 

 

17

Обмін речовин та енергії.

Основні шляхи розщеплення органічних речовин в живих організмах.

 

 

 

Здоров’я і безпека

(орієнтує на застосування знання про процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя)

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення планетарної ролі фотосинтезу як одного з основних механізмів підтримання гомеостазу в атмосфері)

характеризує:

- процеси фотосинтезу, клітинного дихання як джерел енергії для клітин;

аналізує:
- вплив зовнішніх факторів на протікання клітинних процесів (зокрема, чим зумовлений зелений колір рослин);

порівнює:

- процеси фотосинтезу та хемосинтезу

оперує термінами:

- метаболізм, клітинне дихання, мітохондрії, фотосинтез, пластиди, хемосинтез

називає:

- процеси обміну речовин та енергії, які відбуваються в цитоплазмі клітини;

- органели клітини, у яких відбувається дихання та фотосинтез;

наводить приклади:

- процесів розщеплення органічних речовин, що відбуваються в клітині

 

висловлює судження:- щодо значення процесів фотосинтезу, хемосинтезу, клітинного дихання для забезпечення енергетичних потреб організмів;- щодо планетарної ролі фотосинтезу;застосовує знання про:- процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя;робить висновок:- про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються в клітинах організмів різних груп організмів;- про значення методу моделювання у вивченні клітинних процесів

18

Клітинне дихання. Біохімічні механізми дихання.

 

 

19

Фотосинтез: світлова та темнова фаза

 

 

20

Хемосинтез.

 

 

 

21

Базові принципи синтетичних процесів у клітинах та організмах

 

 

22

Контрольна робота №1

 

Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації (орієнтовно 11 год)

23

Гени та геноми.

 

 

 

характеризує:

- процес транскрипції;

- процес біосинтезу білка;

- процес реплікації ДНК;

- генетичний код та його значення в біосинтезі білків;

- взаємозв’язок між будовою та функціями хромосом;

- процеси мітозу та мейозу в еукаріотів;

- етапи клітинного циклу;

- етапи онтогенезу в рослин і тварин;

порівнює:

- процеси транскрипції та реплікації;

- процеси мітозу та мейозу

оперує термінами:

- ген, генетичний код, ядро, хромосоми, рибосоми, транскрипція, трансляція, мітоз, мейоз

називає:

- типи генів;

- етапи реалізації спадкової інформації;

- фази мітозу та мейозу;

- періоди онтогенезу в багатоклітинних організмів;

наводить приклади: 

- застосування принципу комплементарності нуклеотидів

робить висновок: - про визначну роль спадкового апарату клітини

24

Будова генів та основні компоненти геномів про- та еукаріотів.

 

 

25

Транскрипція.

Основні типи РНК.

 

 

26

Генетичний код. Біосинтез білка.

 

 

 

27

Подвоєння ДНК; репарація пошкоджень ДНК.

 

 

28

Практичні роботи

2. Розв’язування елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції

 

 

 

29

Поділ клітин: клітинний цикл, мітоз. Мейоз. Рекомбінація ДНК.

Лабораторні дослідження:фаз мітозу (на прикладі клітин кореня цибулі).

 

 

30

Статеві клітини та запліднення.

 

 

 

31

Етапи індивідуального розвитку.

 

 

 

32

Етапи індивідуального розвитку.

 

 

 

33

Узагальнюючий урок з теми «Збереження та реалізація спадкової інформації»

 

 

Тема 5. Закономірності успадкування ознак (орієнтовно 10 год)

34

Класичні методи генетичних досліджень. Генотип та фенотип. Алелі.

 

Здоров’я і безпека

(орієнтує на розуміння важливості генетичного консультування та молекулярних методів діагностики задля народження здорових дітей, на глибоке засвоєння впливу на потомство шкідливих звичок батьків: тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин)

застосовує знання:

- для складання схем схрещування;

- для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини;

- для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів;

характеризує:

- успадкування, зчеплене зі статтю;

- мінливість: комбінативну, мутаційну, модифікаційну;

- можливості діагностики спадкових хвороб людини;

порівнює:

- модифікаційну та мутаційну мінливість;

- успадкування домінантних і рецесивних ознак;

дотримується правил:

- складання схем родоводів;

застосовує знання: для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини

оперує термінами:

- алель, генотип, фенотип, мутація (точкова, хромосомна, геномна), мутаген

називає:

- методи генетичних досліджень;

- закони Менделя;

- форми мінливості;

- мутагенні фактори;

- види мутацій;

- зчеплення генів у хромосомах;

наводить приклади:

- спадкової мінливості;

- неспадкової мінливості;

- спадкових захворювань людини;

пояснює:

- поняття: домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота;

- значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу

висловлює судження:- про важливість генетичного консультування та молекулярних методів діагностики в сучасній генетиці;- щодо впливу на потомство шкідливих звичок батьків (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин);усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток генетичних знань (Г. Мендель, Т. Х. Морган та ін.), у тому числі й українських (С.М. Гершензон)

35

Закони Менделя.

 

 

36

Ознака як результат взаємодії генів.

Практичні роботи

3. Складання схем схрещування.

 

37

Поняття про зчеплення генів і кросинговер.

 

 

38

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

 

39

Форми мінливості.

Лабораторні дослідження

мінливості в рослин і тварин.

 

40

Мутації: види мутацій, причини та наслідки мутацій.

 

41

Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування.

Проект

Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак (за вибором учня) / родовід родини видатних людей (за вибором учня)

 

42

Сучасні методи молекулярної генетики

 

 

43

Узагальнюючий урок з теми «Закономірності успадкування ознак»

 

Тема 6. Еволюція органічного світу (орієнтовно 7 год)

44

Популяції живих організмів та їх основні характеристики.

 

 

характеризує:

- розвиток поглядів на походження різноманіття живих істот;

порівнює:

- географічне й екологічне видоутворення;

дотримується правил:

- складання елементарних таблиць, схем, що демонструють еволюційний розвиток рослинного й тваринного світу Землі

оперує термінами:- вид, популяція, еволюція, природний добір, антропогенез

дає визначення понять:- конвергенція, дивергенція, паралелізм;

пояснює:- основні положення сучасної теорії еволюції;

- популяцію як елементарну одиницю еволюції;- основні характеристики популяції;- елементарні фактори еволюції;- критерії виду;

- способи видоутворення;- докази еволюції;- види природного добору;- різні погляди на виникнення життя на Землі (креаціонізм, спонтанне зародження, біохімічна еволюція, панспермія); - етапи еволюції людини;

- різноманіття організмів як результат еволюції;наводить приклади:

- адаптації організмів до умов середовища;- викопних організмів різних геологічних епох

висловлює судження:- щодо співвідношення біологічних та соціокультурних факторів у розвитку людини;робить висновок:- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;- про значення моделювання в дослідженні еволюційних процесів різних рівнів;усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток еволюційного учення

45

Еволюційні фактори. Механізми первинних еволюційних змін.

 

 

46

Механізми видоутворення.

 

 

 

47

Розвиток еволюційних поглядів. Теорія Ч. Дарвіна.

Роль палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні теорії еволюції.

 

 

48

Еволюція людини. Етапи еволюції людини.

 

 

 

49

Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя

 

 

 

50

Узагальнюючий урок з теми «Еволюція органічного світу»

 

 

Тема 7. Біорізноманіття (розглядається опційно, орієнтовно 4 год)

51

Основи еволюційної філогенії та систематики.

 

 

 

характеризує:

- основні принципи біологічної систематики;

аналізує та порівнює:

- засоби боротьби із хворобами різної природи (вірусні, бактеріальні, протозойні тощо)

називає:

- таксономічні одиниці;

- основні групи організмів

робить висновок:- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;усвідомлює :- значення різних форм життя для збереження здоров’я людини

52

Основні групи організмів: бактерії, археї, еукаріоти.

 

 

53

Огляд основних еукаріотичних таксонів

 

 

 

54

Неклітинні форми життя: віруси.

 

 

Тема 8. Надорганізмові біологічні системи (орієнтовно 7 год)

55

Екосистема. Різноманітність екосистем

 

 

 

 

Екологічна безпека та сталий розвиток

(розуміння антропічного впливу на природні екосистеми, природоохоронній діяльності та вияв громадянської позиції в галузі збереження довкілля)

Підприємливість та фінансова грамотність(усвідомлення відмінностей між природними та штучними екосистемами за показниками продуктивності й ефективності; впливу на них; спрямовує на дотримання екологічної культури в бізнесі). Здоров’я і безпека

(розуміння наслідків антропічного впливу на природні екосистеми Громадянська відповідальність

(спрямовує на активну участь у природоохоронній діяльності

застосовує знання:

- про особливості функціонування популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх збереження, прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних екосистемах;

розпізнає: - основні групи організмів за екологічною роллю в мережах живлення екосистем;

застосовує знання:

- для складання ланцюгів (мереж) живлення в екосистемах;

дотримується правил:

- побудови екологічних пірамід різних типів;

спостерігає:

дію екологічних факторів на різні групи організмів;

аналізує та порівнює:

- різні середовища життя;

- природні та штучні екосистеми;

описує:

- антропічний вплив на природні екосистеми;

бере участь у природоохоронній діяльності та дотримується екологічної культури в повсякденному житті

називає:

- методи дослідження процесів в екосистемах;

- екологічні фактори;

наводить приклади:

- угруповань, екосистем;

- пристосованості організмів до умов середовища;

- ланцюгів живлення;

пояснює:

- структуру екосистем;

- взаємодію організмів в екосистемах;

- структуру ланцюгів живлення;

- правило екологічної піраміди;

- значення колообігу речовин у збереженні екосистем;

- функціональні компоненти біосфери;

- роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері;

порівнює:

- природні та штучні екосистеми;

- роль продуцентів, консументів, редуцентів у штучних і природних екосистемах

робить висновок:

- про цілісність і саморегуляцію живих систем;

- про значення природних угруповань для збереження рівноваги в біосфері;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток екології (Е. Геккель, Ю. Лібіх, Е. Шелфорд та ін.), у тому числі й українських (М. І. Вернадський);

формує громадянську позицію:

- в галузі збереження довкілля

56

Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах.

 

 

 

57

Біотичні, абіотичні та антропічні (антропогенні, техногенні) фактори.

 

 

 

 

58

Стабільність екосистем та причини її порушення.

 

 

 

 

 

59

Біосфера як цілісна система.

.

 

 

 

60

Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища

Проект (дослідницький)

Виявлення рівня антропогенного та техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості

 

61

Узагальнення знань

 

Тема 9. Біологія як основа біотехнології та медицини (орієнтовно 6 год)

 

 

 

62

Введення в культуру рослин Одомашнення тварин.

 

 

 

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на розуміння переваг сучасних біотехнологічних підходів над методами класичної селекції; спрямовує на

Громадянська відповідальність

(спрямовує на розуміння моральних і соціальних аспектів біологічних

Здоров’я і безпека

(орієнтує на розуміння сучасних технологій у застосування сучасних біотехнологій, генетично модифікованих організмів)

Підприємливість і фінансова грамотність

(класичними методами селекції; значення для підприємницької діяльності сучасних наукоємних технологій, )

порівнює:

- класичні методи селекції із сучасними біотехнологічними підходами

оперує термінами:

- біотехнологія, селекція, генетична інженерія, генетично-модифіковані організми

називає:

- методи селекції;

- завдання та основні напрями сучасної біотехнології;

- методи сучасної біотехнології;

- можливості діагностики спадкових хвороб людини;

пояснює:

- переваги та можливі ризики використання генетично модифікованих організмів;

наводить приклади:

- речовин (продукції), які одержують методами традиційних біотехнологій;

- речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії

застосовує знання для оцінки:

- можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій;

висловлює судження:

- щодо можливості використання генетично модифікованих організмів;

- щодо моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень

63

Поняття про селекцію. Методи селекції рослин Методи селекції тварин.

 

 

 

64

Огляд традиційних біотехнологій.

 

 

 

 

65

Основи генетичної та клітинної інженерії.

 

 

 

66

Роль генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях і медицині.

 

 

 

 

67

Генетично модифіковані організми

 

 

 

 

68р

Узагальнюючий урок з теми «Біологія як основа біотехнології та медицини»

 

 

 

 

 

 

 

69

Узагальнення Основні загальні властивості живих систем

 

 

характеризує:

- основні загальні властивості живих систем

оперує термінами:

- система

робить висновок:

- про єдність живих систем різних рівнів

70р

Повторення вивченого

 

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Біологія, Інші матеріали
Додано
31 липня 2018
Переглядів
1009
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку