Календарно-тематичне планування з хімії для 7-11 класів на 2018-2019 навчальний рік

№

Тема уроку

Хімічний експеримент

Дата

Тема 1. Органічні сполуки.   ( 30 год + 5)

1

Теорія як вища форма наукових знань. Теорія хімічної будови органічних сполук О.М.Бутлерова

2

Явище ізомерії. Структурна ізомерія, номенклатура насичених вуглеводнів

3

Явище ізомерії. Структурна ізомерія, номенклатура насичених вуглеводнів

Л.Р. №1Виготовлення моделей молекул парафінів.

4

Багатоманітність органічних сполук, їх класифікація

5

Багатоманітність органічних сполук, їх класифікація

6

Органічні речовини в живій природі. Рівні структурної організації органічних речовин.

7

Природні джерела органічних речовин. Природній і супутній нафтові гази, їх склад, використання.

8

Нафта. Склад, властивості нафти.

9

Продукти перегонки нафти, їх застосування. Детонаційна стійкість бензину.

Л.Р. №2Ознайомлення зі зразками нафтопродуктів.

10

Кам’яне вугілля, продукти його переробки.

Л.Р. №3Ознайомлення зі зразками продуктів коксування вугілля та різних видів палива.

11

Основні види палива та їх значення в енергетиці країни.

12

Охорона навколишнього середовища від забруднень під час переробки вуглеводневої сировини та використанні продуктів її переробки.

13

 Охорона навколишнього середовища від забруднень під час переробки вуглеводневої сировини та використанні продуктів її переробки.

14

Синтез органічних сполук різних класів на основі вуглеводневої сировини.

15

Органічні речовини як основа сучасних матеріалів. Пластмаси.

Л.Р. №4Ознайомлення зі зразками пластмас.

16

Контрольна робота № 1

17

Синтетичні каучуки, гума.

Л.Р. №5Ознайомлення зі зразками канчуків.

18

Штучні й синтетичні волокна.

Л.Р. №6Ознайомлення зі зразками натуральних, штучних і синтетичних волокон.

19

Практична робота №1 Видалення забруднень органічного походження з поверхні тканини

20

Органічні сполуки і здоров’я людини.

21

Жири як компоненти їжі, їх роль в організмі.

22

Білки  як компоненти їжі, їх роль в організмі.

23

Вуглеводи як компоненти їжі, їх роль в організмі.

24

Вітаміни як компоненти їжі, їх роль в організмі.

25

Харчові добавки. Е – числа.

Л.Р. №7Ознайомлення зі змістом етикеток на харчових продуктах.

26

Поняття про синтетичні лікарські засоби (на прикладі аспірину).

27

Шкідливий вплив вживання алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння на організм людини.

28

Органічні сполуки в побуті.

29

Поняття про побутові хімікати. Загальні правила поводження з побутовими хімікатами.

Л.Р. №8Ознайомлення зі змістом інструкцій до товарів побутової хімії.

30

Мило, його склад, мийна дія.

31

Синтетичні мийні засоби.

Л.Р. №9Порівняння властивостей мила і СМЗ.

32

Органічні розчинники, їх застосування.

33

Попередження забруднення довкілля при використанні органічних речовин у побуті.

34

Контрольна робота № 2

35

Підсумковий урок

№

Зміст (тема) уроку

К-ть годин

Дата

Примітка

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Вступ

3

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає  лабораторний посуд і основне обладнання кабінету хімії;

знає і розуміє  правила поведінки учнів у хімічному кабінеті та правила безпеки  під час роботи з лабораторним посудом і обладнанням кабінету хімії;

пояснює призначення лабораторного посуду та обладнання кабінету хімії.

Діяльнісний компонент

виконує найпростіші лабораторні операції з використанням обладнання кабінету хімії за вказівкою вчителя;

дотримується  правил поведінки учнів у хімічному кабінеті та правил безпеки  під час роботи з лабораторним посудом та обладнанням кабінету хімії.

Ціннісний компонент

висловлює судження про застосування хімічних знань та історію їхнього розвитку; доцільність марковання небезпечних речовин,  які  входять до складу харчових продуктів і побутових хімікатів; 

робить висновки щодо безпечного використання речовин, з урахуванням їхнього марковання;

усвідомлює право на власний вибір і прийняття рішення.

1

Вступний  інструктаж з БЖД (61-1,65-1,71-1,

72-1).  Хімія — природнича наука. Речовини та їх перетворення у навколишньому світі. Короткі відомості з історії хімії.

Навчальний проект №1: «Хімічні речовини навколо нас.»

Демонстрації

1. Взаємодія харчової соди (натрій гідрогенкарбонату) з оцтом (водним розчином етанової кислоти).

2. Зміна забарвлення природних індикаторів у середовищі побутових хімікатів і харчових продуктів.

1

2

Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті.  Ознайомлення з  лабораторним посудом та обладнанням кабінету хімії, маркованням небезпечних речовин.

Навчальний проект №2:«Історичне значення вогню.»

Інструктаж з БЖД . Лабораторні  досліди

1. Дослідження будови полум’я.

2. Ознайомлення з маркованням небезпечних речовин (на прикладі побутових хімікатів).

1

3

Правила безпеки під час роботи з лабораторним посудом та обладнанням кабінету хімії. Інструктаж з БЖД (59-1,65-1,68-1,72-1).  Практична робота№1:

« Прийоми поводження з лабораторним посудом, штативом і нагрівними приладами.  Виконання найпростіших лабораторних операцій.»

1

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Громадянська відповідальність. Екологічна безпека і сталий розвиток.

Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з маркованням небезпечних речовин.

Тема 1. Початкові хімічні поняття

23

4

Фізичні тіла. Матеріали. Речовини. Як вивчають речовини. Спостереження й експеримент у хімії. Фізичні властивості речовин.

Інструктаж з БЖД (65-1,66-1,72-1). Лабораторний дослід №3 «Ознайомлення з фізичними властивостями речовин. Опис спостережень. Формулювання висновків.»

1

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;  найпоширеніші хімічні елементи в природі;

наводить приклади простих і складних речовин, хімічних явищ у природі та побуті;

пояснює зміст хімічних формул, сутність закону збереження маси речовин, рівнянь хімічних реакцій.

Діяльнісний компонент

розрізняє фізичні тіла, речовини, матеріали, фізичні та хімічні явища, фізичні та хімічні властивості речовин, чисті речовини і суміші, прості й складні речовини, металічні та неметалічні елементи, використовуючи періодичну систему; метали й неметали, атоми, молекули;

спостерігає хімічні й фізичні явища;

описує якісний і кількісний склад речовин за хімічними формулами; явища, які супроводжують хімічні реакції;

використовує Періодичну систему як довідкову для визначення відносної атомної маси елементів;

складає формули бінарних сполук за валентністю елементів, план розділення сумішей;

визначає валентність елементів за формулами бінарних сполук;

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою; масову частку елемента в складній речовині та масу елемента в складній речовині за його масовою часткою, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

дотримується правил поведінки учнів у хімічному кабінеті та правил безпеки  під час роботи з лабораторним посудом і обладнанням кабінету хімії;

виконує найпростіші лабораторні операції з нагрівання речовин, розділення сумішей;

Ціннісний компонент

усвідомлює необхідність збереження власного здоров’я і довкілля при використанні хімічних речовин;

висловлює судження про багатоманітність речовин та значення закону збереження маси речовини;

виробляє власні ставлення до природи як найвищої цінності;

робить висновки на основі спостережень (за допомогою вчителя).

5

Молекули. Атоми.

1

6

Хімічні елементи, їхні назви і символи. Поширеність хімічних елементів у природі. Ознайомлення з періодичною системою хімічних елементів Д.І. Менделєєва.  

Демонстрації

3. Періодична система хімічних елементів.

1

7

Чисті речовини і суміші (однорідні, неоднорідні). Способи розділення сумішей.

1

8

Інструктаж з БЖД (65-1,68-1,72-1). Практична робота №2: «Розділення сумішей».

1

9

Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносні атомні маси хімічних елементів.

1

10

Хімічні формули речовин. Прості та складні речовини. Інструктаж з БЖД. Лабораторний дослід №4 «Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин.»

1

11

Багатоманітність речовин. Метали й неметали. Металічні та неметалічні елементи.

Демонстрації

4. Зразки металів і неметалів.

1

12

Валентність хімічних елементів. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів.

1

13

Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук.

1

14

Валентність хімічних елементів. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів. Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук

1

15

Контроль знань з теми «Початкові хімічні поняття». Самостійна робота

16

Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою. Розв’язання розрахункових задач №1:«Обчислення відносної молекулярної маси речовини за її формулою.»

1

17

Масова частка елемента в складній речовині. Розв’язання розрахункових задач №2: «Обчислення масової частки елемента в складній речовині».

1

18

Розв’язання розрахункових задач№3: « Обчислення маси елемента в складній речовині за його масовою часткою».

1

19

Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції

та явища, що їх супроводжують.  Інструктаж з БЖД (65-1,66-1,72-1).Лабораторний дослід №5-9 «Дослідження хімічних реакцій, що супроводжуються виділенням газу, випаданням осаду, зміною забарвлення, появою запаху, тепловим ефектом.».

Домашній експеримент

1. Взаємодія харчової соди із соком квашеної капусти, лимонною кислотою, кефіром.

1

20

Хімічні властивості речовин. Представлення результатів навчальних проектів №3 «Хімічні явища у природі», №4  «Хімічні явища в побуті.»

1

21

Інструктаж з БЖД (65-1,68-1,72-1). Практична робота №3: «Дослідження фізичних і хімічних явищ на прикладах побутових хімікатів і харчових продуктів».

1

22

Представлення результатів навчальних проектів №5 «Використання хімічних явищ у художній творчості й народних ремеслах.», №6 «Речовини і хімічні явища в літературних творах і народній творчості.»

1

23

Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння.

Інструктаж з БЖД (65-1,66-1,72-1).Лабораторний дослід №5-9 «Дослідження хімічних реакцій, що супроводжуються виділенням газу, випаданням осаду, зміною забарвлення, появою запаху, тепловим ефектом.»

Демонстрації

5. Дослід, що ілюструє закон збереження маси речовин (реальний або віртуальний).

1

24

Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння.

Інструктаж з БЖД (65-1,66-1,72-1).Лабораторний дослід №5-9 «Дослідження хімічних реакцій, що супроводжуються виділенням газу, випаданням осаду, зміною забарвлення, появою запаху, тепловим ефектом.»

1

25

Контрольна робота №1.

1

26

Аналіз контрольної роботи та коригування знань

учнів.

1

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека

 Безпечне поводження з речовинами.

Підприємливість і фінансова грамотність

Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій.

     Розв’язування розрахункових задач за темою «Масова частка елемента в складній речовині».

Тема 2. Кисень

11

27

Повітря, його склад.Оксиген. Поширеність Оксигену в природі. Кисень, склад його молекули, поширеність у природі. Фізичні властивості кисню.

1

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає склад молекул кисню, оксидів, якісний та кількісний склад повітря;

наводить приклади оксидів, реакцій розкладу і сполучення;

пояснює суть реакцій розкладу і сполучення, процесів окиснення, колообігу Оксигену.

Діяльнісний компонент

розрізняє процеси горіння, повільного окиснення, дихання, реакції розкладу і сполучення;

описує поширеність Оксигену в природі;  його фізичні властивості;

характеризує хімічні властивості кисню;

аналізує умови процесів горіння та повільного окиснення;

складає рівняння реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом;

використовує лабораторний посуд для добування (з гідроген пероксиду) і збирання кисню;

визначає наявність кисню дослідним шляхом;

дотримується запобіжних заходів під час використання процесів горіння; інструкції щодо виконання хімічних дослідів та правил безпеки під час роботи в хімічному кабінеті.

Ціннісний компонент

обґрунтовує застосування кисню;

оцінює значення кисню в життєдіяльності організмів; озону в атмосфері; вплив діяльності людини на стан повітря;

усвідомлює наслідки небезпечного поводження з вогнем,  відповідальність за збереження повітря від шкідливих викидів.

28

Добування кисню в лабораторії та промисловості. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор. Способи збирання кисню. Доведення наявності кисню.

Демонстрації

6. Добування кисню з гідроген пероксиду.

7. Збирання кисню витісненням повітря та витісненням води.

8. Доведення наявності кисню.

1

29

Інструктаж з БЖД (59-1,61-1,68-1,71- 1).

Практична робота №4 «Добування кисню з гідроген пероксиду з використанням різних біологічних каталізаторів, доведення його наявності.»

1

30

Хімічні властивості кисню: взаємодія з простими речовинами (вуглець, водень, сірка, магній, залізо, мідь). Реакція сполучення.

Демонстрації

9. Спалювання простих і складних речовин.

1

31

Повторний інструктаж з БЖД (71-1,72-1).

Поняття про оксиди, окиснення (горіння, повільне окиснення, дихання). Умови виникнення та припинення горіння.

Демонстрації

9. Спалювання простих і складних речовин.

1

32

Взаємодія кисню зі складними речовинами (повне окиснення метану, гідроген сульфіду).

Демонстрації

9. Спалювання простих і складних речовин.

1

33

Взаємодія кисню з простими та складними речовинами.

1

34

Колообіг Оксигену в природі. Озон. Проблема чистого повітря. Застосування та біологічна роль кисню. Навчальний проект №7 «Проблема забруднення повітря та способи  розв’язування її.»

1

35

Представлення результату Навчального проекту №8  «Поліпшення стану повітря у класній кімнаті під час занять.»

1

36

Контроль знань з теми «Кисень». Самостійна робота.

1

37

Аналіз самостійної роботи та коригування знань

учнів.

1

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

    Умови виникнення та припинення горіння.

Здоров’я і безпека

Безпечне поводження з речовинами.

Колообіг Оксигену в природі. Озон. Проблема чистого повітря.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Склад повітря. Проблема чистого повітря.

Застосування та біологічна роль кисню.

Поняття про окиснення (горіння, повільне окиснення, дихання).

Підприємливість і фінансова грамотність

Проблема чистого повітря.

     Поняття про каталізатор.

Тема 3. Вода

12

38

Вода, склад и молекули, поширеність у природі, фізичні властивості. Вода — розчинник.

1

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає склад молекули води;

наводить приклади водних розчинів; формули кислот і основ.

Діяльнісний компонент

описує поширеність води у природі, фізичні властивості води;

розрізняє розчинник і розчинену речовину;

складає рівняння реакцій води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом;

обчислює масову частку і масу розчиненої речовини, масу і об’єм  води в розчині, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

виготовляє розчини з певною масовою часткою розчиненої речовини;

розпізнає дослідним шляхом кислоти і луги;

використовує здобуті знання та навички в побуті для раціонального використання води та збереження довкілля;

володіє елементарними навичками очищення води в домашніх умовах;

Ціннісний компонент

обґрунтовує значення розчинів у природі та житті людини;

оцінює роль води в життєдіяльності організмів;

висловлює судження про вплив діяльності людини на чистоту водойм та охорону  їх від забруднень;

відповідально ставиться до збереження водних ресурсів.

39

Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина.

1

40

Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини.

Розрахункові задачі

4. Обчислення масової частки, маси розчиненої речовини, маси і об’єму  води в розчині.

41

Виготовлення розчину.

Розрахункові задачі

4. Обчислення масової частки, маси розчиненої речовини, маси і об’єму  води в розчині.

Демонстрації

10. Виготовлення розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини.

1

42

Інструктаж з БЖД(59-1,61-1,68-1,71- 1).

Практична робота №5 «Виготовлення водних розчинів із заданими масовими частками розчинених речовин.»

1

43

Взаємодія води з оксидами. Поняття про кислоти й основи. Поняття про індикатори. Інструктаж з БЖД(59-1,61-1,68-1,71- 1). Лабораторний  дослід №10             

«Випробування водних розчинів кислот і лугів індикаторами.»

Демонстрації

11. Взаємодія кальцій оксиду з водою. Випробування водного розчину добутої речовини індикатором.

1

44

Взаємодія води з оксидами. Поняття про кислоти й основи. Поняття про індикатори. Інструктаж з БЖД(59-1,61-1,68-1,71- 1). Лабораторний  дослід №10             

«Випробування водних розчинів кислот і лугів індикаторами.»

Демонстрації

12. Взаємодія карбон(ІУ) оксиду з водою. Випробування водного розчину добутої речовини індикатором.

1

45

Значення води і водних розчинів у природі та житті людини. Кислотні дощі.  Представлення результатів  Еколого-економічного проекту №13: «Зберігаючи воду – заощаджую родинний бюджет».

1

46

Проблема чистої води. Охорона водойм від забруднення. Представлення результатів навчальних проектів №9: « Дослідження якості води з різних джерел.»; №10 «Дослідження фізичних і хімічних властивостей води.»

1

47

Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах. Представлення результатів навчальних проектів №11: «Способи очищення води в побуті.»; №12: «Збереження чистоти водойм: розв’язування проблеми у вашій місцевості.»

1

48

Контрольна робота №2.

1

49

Аналіз контрольної роботи та коригування знань

учнів.

1

50

Повторення: Взаємодія кисню з простими та складними речовинами. Взаємодія води з оксидами.

1

51

Повторення: Розв’язання розрахункових задач:«Обчислення масової частки елемента в складній речовині»; «Обчислення масової частки, маси розчиненої речовини, маси і об’єму  води в розчині.»

1

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах.

Здоров’я і безпека

Хімічні властивості води.

Кислотні дощі.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Проблема чистої води. Охорона водойм від забруднення.

Значення води і водних розчинів у природі та житті людини. Кислотні дощі.

Підприємливість і фінансова грамотність

Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах.

Охорона водойм від забруднення.

     Розв’язування розрахункових задач за темою «Масова частка розчиненої речовини».

Орієнтовні об’єкти екскурсій. Хімічні лабораторії промислових і сільськогосподарських підприємств, науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів. Пожежна частина. Водоочисна станція. Аптека. Краєзнавчий музей.

№

Зміст (тема) уроку

К-ть годин

Дата

Примітка

Очікуванірезультатинавчально-пізнавальноїдіяльності

Повторення найважливіших питань

курсу хімії 8 класу

4

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

наводить приклади формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду і води;  кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення.

Діяльнісний компонент

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині.

Ціннісний компонент

критично ставиться до власних знань і умінь із хімії.

1

Вступний інструктаж з БЖД (71-1,72-1). Найважливіші хімічні поняття. Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакції розкладу, сполучення.

1

2

Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакції розкладу, сполучення.

1

3

Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою. Масова частка елемента в складній речовині.

1

4

Діагностичний контроль знань за курс 7 класу. Самостійна робота.

1

Тема 1. Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів

14

5

Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів.

Навчальний проект №1 «Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.»

1

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

формулює періодичний закон;

записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів;

пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;

наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів.

Діяльнісний компонент

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

характеризує склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал).

Ціннісний компонент

усвідомлює значення прийому класифікації в науці;

обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;

оцінює значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.

6

Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.

1

7

Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число.

Демонстрації

2.Моделі атомів (віртуальні 3D).

1

8

Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів № 1-20. Стан електронів у атомі. Поняття про радіус атома.

Демонстрації

3. Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D).

1

9

Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20.

Демонстрації

3. Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D).

1

10

Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20.

1

11

Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20.

1

12

Періодичний закон Д. І. Менделєєва (сучасне формулювання).

1

13

Періодична система хімічних елементів, її структура.

Представлення результатів навчального проекту №2  «Форми Періодичної системи хімічних елементів.»

Демонстрації

1. Періодична система хімічних елементів (довга і коротка форми).

1

14

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

1

15

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

1

16

 Представлення результатів навчальних проектів №3 «Хімічні елементи в літературних творах.»; №4 «Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів.»

1

17

Значення періодичного закону.

1

18

Контроль знань з теми «Будова атома. Періодичний закон та періодична система хімічних елементів.». Самостійна робота.

1

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність

Значення періодичного закону

Тема 2.

Хімічний зв’язок і будова речовини

9

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків.

Діяльнісний компонент

складає електронні формули молекул;

характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку;

визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку;

прогнозує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток;

використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків.

Ціннісний компонент

обґрунтовує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток;

робить висновки про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку в них.

19

Природа хімічного зв’язку. Електронегативність атомів хімічних елементів. Інструктаж з БЖД (66-1,70-1,71-1,72-1). Лабораторний дослід №1 «Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.»

Демонстрації

4. Моделі кристалічних ґраток різних типів.
5. Зразки речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

1

20

Ковалентний зв'язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул. Інструктаж з БЖД (66-1,70-1,71-1,72-1). Лабораторний дослід №1 «Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.»

1

21

Ковалентний зв'язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул.

1

22

Йони. Йонний зв’язок, його утворення. Інструктаж з БЖД (66-1,70-1,71-1,72-1). Лабораторний дослід №1  «Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.»

1

23

Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

1

24

Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.

Демонстрації

6. Моделі кристалічних ґраток різних типів.
7. Зразки речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

1

25

Інструктаж з БЖД (66-1,70-1,71-1,72-1). Практична робота №1 «Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток (наприклад: цукру, кухонної солі, графіту).»

1

26

Представлення результатів навчальних проектів  №5 «Використання кристалів у техніці.»; №6 «Кристали: краса і користь.»

1

27

Контрольна робота №1.

1

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток

Атомні, молекулярні та йонні кристали.

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами

9

28

Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Стала Авогадро.

Демонстрації

6. Зразки речовин кількістю речовини 1 моль (або однакової кількості речовини).

1

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро;

пояснює сутність фізичної величини кількість речовини.

Діяльнісний компонент

установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

Ціннісний компонент

робить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.

29

Розв’язування розрахункових задач №6 «Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.»

1

30

Молярна маса. Розв’язування розрахункових задач №5 «Обчислення молярної маси речовини.»

1

31

Повторний інструктаж з БЖД (71-1,72-1). Молярна маса. Розв’язування розрахункових задач №7 «Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.»

1

32

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів. Розв’язування розрахункових задач №8 «Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.»

1

33

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів. Розв’язування розрахункових задач №8 «Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.»

1

34

Відносна густина газів. Розв’язування розрахункових задач №9 «Обчислення з використанням відносної густини газів.»

1

35

Відносна густина газів. Розв’язування розрахункових задач №9 «Обчислення з використанням відносної густини газів.»

1

36

Контроль знань з теми «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами».  Самостійна робота.

1

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність

Розв’язування розрахункових задач за даною темою.

Тема 4.

Основні класи неорганічних сполук

27

37

Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура.

1

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою;

наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей.

Діяльнісний компонент

розрізняє несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;

складає хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів,  середніх солей;

порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи;

класифікує неорганічні сполуки за класами;

характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів;

установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук;

обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення

кислот і лугів;

планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки;

прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами

розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин;

оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень.

38

Фізичні властивості оксидів. Поширеність у природі та використання оксидів. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

Демонстрації

7. Зразки оксидів. 

1

39

Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

Демонстрації

8. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою.

1

40

Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

1

41

Фізичні властивості кислот. Поширеність у природі та використання кислот. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

Демонстрації

9. Зразки кислот. 

1

42

Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Реакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

Інструктаж з БЖД (66-1,67-1,71-1,72-1). Лабораторний дослід №3 «Взаємодія хлоридної кислоти з металами.»

Демонстрації

10. Хімічні властивості кислот.

1

43

Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Реакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

Домашній експеримент

1. Дія на сік буряка чи червоноголової капусти лимонного соку, оцту, розчину харчової соди, мильного розчину.

Демонстрації

15. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів і солей.

1

44

Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Реакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

1

45

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

1

46

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

1

47

Фізичні властивості основ.    Поширеність у природі та використання основ. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

Демонстрації

11.  Зразки основ.

1

48

Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Заходи безпеки під час роботи з лугами.

Інструктаж з БЖД (66-1,67-1,71-1,72-1). Лабораторний дослід №2 «Взаємодія лугів з кислотами в розчині.»

Демонстрації

12. Хімічні властивості лугів.

1

49

Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання.

Демонстрації

13. Добування і хімічні властивості нерозчинних основ.

1

50

Хімічні властивості амфотерних гідроксидів: взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні).

Демонстрації

14. Доведення амфотерності цинк гідроксиду.  

1

51

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

1

52

Контроль знань з тем: «Оксиди. Кислоти. Основи». Самостійна робота.

1

53

Фізичні властивості середніх солей.    Поширеність у природі та використання середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

Інструктаж з БЖД (66-1,67-1,71-1,72-1). Лабораторні досліди №4 «Взаємодія металів із солями у водному розчині»; №5 «Взаємодія солей з лугами у водному розчині.»; №6 «Реакція обміну між солями в розчині.»

Демонстрації

 15. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів і солей.

16. Зразки солей.

1

54

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

Демонстрації

17. Хімічні властивості солей.

1

55

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

Інструктаж з БЖД (66-1,67-1,71-1,72-1). Лабораторний дослід №7 «Розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну.»

Демонстрації

18. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу в   розчин, що утворився.

1

56

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

1

57

Інструктаж з БЖД (66-1,67-1,71-1,72-1). Практична  робота №2: «Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.»

1

58

Інструктаж з БЖД (66-1,67-1,71-1,72-1). Практична  робота №3: «Розв’язування експериментальних задач.»

1

59

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

1

60

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

1

61

Представлення результатів навчальних проектів №7 «Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті.»; №8 «Хімічний склад і використання мінералів.»; №9  «Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.»

1

62

Контрольна робота №2.

1

63

Систематизація, аналіз та коригування знань учнів .

1

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля.

Здоров’я і безпека

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

Заходи безпеки під час роботи з кислотами і лугами.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

Безпечне поводження з речовинами.

Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля.

Підприємливість і фінансова грамотність

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

Орієнтовні об’єкти екскурсій. Краєзнавчий і мінералогічний музеї.

РЕЗЕРВНІ години

64

Повторення. Ковалентний та йонний зв'язки, їх утворення.

65

Повторення. Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

66

Повторення. Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

67

Повторення. Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

68

Повторення. Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

№

Зміст (тема) уроку

К-ть годин

Дата

Примітка

Очікуванірезультатинавчально-пізнавальноїдіяльності

Повторення найважливіших питань

курсу хімії 8 класу

3

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

наводить приклади назв і формул речовин, що належать до основних класів неорганічних сполук.

Діяльнісний компонент

класифікує неорганічні сполуки;

порівнює склад і властивості неорганічних сполук різних класів; властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови;

характеризує йонний і ковалентний хімічні зв'язки; хімічні властивості основних класів неорганічних сполук.

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність властивостей речовин від їхніх складу і будови.

1

Вступний інструктаж з БЖД (71-1,72-1). Склад і властивості основних класів неорганічних сполук.

1

2

Хімічний зв'язок і будова речовини.

1

3

Діагностичний контроль знань за курс 8 класу. Самостійна робота.

1

Тема 1.Розчини

16

4

Поняття про дисперсні системи. Колоїдні та істинні розчини. Суспензії, емульсії, аерозолі.

Домашній експеримент

1. Виготовлення колоїдних розчинів (желе, кисіль тощо).

1

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, розчинників, суспензій, емульсій, аерозолів, електролітів і неелектролітів, сильних і слабких електролітів, кристалогідратів;

пояснює вплив різних чинників на розчинність речовин; утворення водневого зв’язку; суть процесу електролітичної дисоціації.

Діяльнісний компонент

розрізняє компоненти розчину, насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони, електроліти й неелектроліти, сильні й слабкі електроліти; рН лужного, кислого та нейтрального середовища;

описує розчинення речовин у воді як фізико-хімічне явище; якісну реакцію на хлорид-іони; виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену;

складає рівняння електролітичної дисоціації лугів, кислот, солей, рівняння реакцій обміну в повній та скороченій йонній формах; рівняння якісних реакцій на хлорид-іони в молекулярній та йонній формах;

розв’язує експериментальні задачі, обираючи й обґрунтовуючи спосіб розв’язання .

обчислює масу, об’єм, кількість речовини за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

характеризує електроліти за ступенем дисоціації;

визначає  характер середовища за значенням рН;

проводить реакції між розчинами електролітів з урахуванням умов їх перебігу; якісні реакції на карбонат-, сульфат- хлорид-іони;

виявляє у розчині гідроксид-іони і йони Гідрогену;

використовує значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища.

Ціннісний компонент

обґрунтовує перебіг реакцій між електролітами у водних розчинах;

оцінює важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо;

висловлює судження про значення розчинів у природі та житті людини; про застосування знань щодо  виявлення деяких йонів; про роль експерименту в науці.

5

Будова молекули води, поняття про водневий зв’язок. Розчинність речовин, її залежність від різних чинників.

1

6

Насичені й ненасичені, концентровані й розведені розчини.

Навчальний проект №3:«Виготовлення розчинів для надання домедичної допомоги.»

1

7

Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин. Розчинення як фізико-хімічний процес. Поняття про кристалогідрати. Навчальний проект №2: «Вирощування кристалів солей.»

Демонстрації

1.Теплові явища під час розчинення (розчинення амоній нітрату і безводного кальцій хлориду у воді).

1

8

Розрахункові задачі

1. Розв’язування задач за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини.

1

9

Розрахункові задачі

1. Розв’язування задач за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини (розчини кристалогідратів).

1

10

Електролітична дисоціація. Електроліти й неелектроліти. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах.

Демонстрації

2.Дослідження речовин та їхніх водних розчинів на електричну провідність (кристалічний натрій хлорид, дистильована вода, розчин натрій хлориду, кристалічний цукор, розчин цукру, хлоридна кислота).

1

11

Ступінь електролітичної дисоціації. Сильні й слабкі електроліти. Навчальний проект №1:«Електроліти в сучасних акумуляторах.»

1

12

Поняття про рН розчину (без математичних розрахунків). Значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища.

Інструктаж з БЖД (66-1,67-1,71-1). Лабораторні досліди №1 «Виявлення йонів Гідрогену та гідроксид-іонів у розчинах.»; №2 «Установлення приблизного значення рН води, лужних і кислих розчинів (натрій гідроксиду, хлоридної кислоти) за допомогою універсального індикатора.»; №3«Дослідження рН харчової і косметичної продукції.»

1

13

Представлення результатів навчальних проектів № 4:«Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості.»; №5 «Дослідження впливу кислотності й лужності ґрунтів на розвиток рослин.»; №6 «Дослідження рН атмосферних опадів та їхнього впливу на різні матеріали в довкіллі.»; №7 «Дослідження природних об’єктів в якості кислотно-основних індикаторів.»; №8 «Дослідження рН середовища мінеральних вод України.»

1

14

Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Йонно-молекулярні рівняння хімічних реакцій.

Інструктаж з БЖД (66-1,67-1,71-1). Лабораторні досліди №4 «Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються випаданням осаду.»; №5 «Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються  виділенням газу.»; №6 «Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються утворенням води.»

Демонстрації

3.Реакції обміну між електролітами у водних розчинах.

1

15

Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Йонно-молекулярні рівняння хімічних реакцій.

Демонстрації

3.Реакції обміну між електролітами у водних розчинах.

1

16

Інструктаж з БЖД (66-1,67-1,71-1). Практична робота №1: «Реакції йонного обміну між електролітами у водних розчинах.»

1

17

Виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену. Якісні реакції на деякі йони. Застосування якісних реакцій.

Інструктаж з БЖД (66-1,67-1,71-1). Лабораторні досліди№7 « Виявлення хлорид-іонів у розчині.»; №8 «Виявлення сульфат-іонів у розчині.»; №9 «Виявлення карбонат-іонів у розчині.»

1

18

Інструктаж з БЖД (66-1,67-1,71-1). Практична робота №2: «Розв’язування експериментальних задач.»

1

19

Узагальнюючий контроль знань учнів з теми «Розчини».  Самостійна робота.

1

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Поняття про суспензії, емульсії, аерозолі.

Розв’язування розрахункових задач за цією темою.

Здоров’я і безпека

Розв’язування розрахункових задач за цією темою.

Поняття про суспензії, емульсії, аерозолі. Колоїдні та істинні розчини.

Безпечне поводження з речовинами.

Електроліти й неелектроліти.

Поняття про рН розчину.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Розв’язування розрахункових задач за цією темою.

Поняття про рН розчину.

Застосування якісних реакцій.

Тема 2. Хімічні реакції

11

20

Класифікація хімічних реакцій за кількістю і складом реагентів та продуктів реакцій: реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну.

Демонстрації

4. Реакції розкладу, сполучення, заміщення, обміну, екзо- та ендотермічні реакції.

1

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

знає і розуміє суть понять: хімічна реакція, ступінь окиснення, окисник, відновник, процеси окиснення і відновлення, тепловий ефект реакції, швидкість хімічної реакції;

наводить приклади основних типів хімічних реакцій; відновників і окисників.

Діяльнісний компонент

визначає ступені окиснення елементів у сполуках за їхніми формулами;

розрізняє реакції сполучення, заміщення, обміну, розкладу; окисно-відновні та реакції без зміни ступеня окиснення; екзо- та ендотермічні, оборотні й необоротні реакції; окисники і відновники; валентність і ступінь окиснення елемента;

складає хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів; рівняння найпростіших окисно-відновних реакцій на основі електронного балансу, термохімічні рівняння; рівняння оборотних і необоротних реакцій;

класифікує реакції за різними ознаками;

характеризує процеси окиснення, відновлення, сполучення, розкладу, заміщення, обміну; вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій; роль окисно-відновних процесів у довкіллі;

дотримується правил використання побутових хімікатів.

Ціннісний компонент

обґрунтовує процеси окиснення й відновлення з погляду електронної будови атомів;

висловлює судження про значення хімічних реакцій та знань про них у природі, промисловості, побуті;

21

Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки. Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів.

1

22

Окисно-відновні реакції. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники.

1

23

Складання рівнянь окисно-відновних реакцій.

1

24

Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці.

1

25

Екзотермічні й ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння.

1

26

Представлення результатів навчальних проектів №9 «Ендотермічні реакції на службі людині.»; №10 «Екзотермічні реакції в життєдіяльності живих організмів.»

1

27

Оборотні й необоротні реакції.

1

28

Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників.

Інструктаж з БЖД (66-1,71-1). Лабораторний дослід №10 «Вплив концентрації і температури на швидкість реакції цинку з хлоридною кислотою.»

Демонстрації

5. Залежність швидкості реакцій металів (цинк, магній, залізо) з хлоридною кислотою від активності металу.

1

29

Інструктаж з БЖД (66-1,71-1). Практична робота №3 «Вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій.»

1

30

Контрольна робота №1.

1

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці.

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність

Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці.

Екзотермічні та ендотермічні реакції.

Оборотні й необоротні реакції.

     Швидкість хімічної реакції.

Тема 3.

Початкові поняття про органічні сполуки

30

31

Повторний інструктаж з БЖД (71-1,72-1).

Особливості органічних сполук (порівняно з неорганічними).Елементи-органогени.

Демонстрації

6. Моделі молекул вуглеводнів (у тому числі 3D-проектування).

1

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

знає і розуміє суть понять гомолог, гомологія; поділ органічних речовин за якісним складом на вуглеводні, оксигеновмісні та нітрогеновмісні сполуки;

називає елементи-органогени, найважливіші органічні сполуки (метан і перші десять його гомологів, етен, етин, метанол. етанол, гліцерол, етанова кислота, глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза, стеаринова, пальмітинова, олеїнова, аміноетанова кислоти), основні продукти перегонки нафти;

наводить приклади гомологів метану; природних і синтетичних речовин, спиртів, карбонових кислот, жирів, вуглеводів;

пояснює реакції горіння органічних речовин, заміщення для метану, приєднання для етену й етину; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти.

Діяльнісний компонент

складає молекулярні й структурні формули метану та перших десяти його гомологів, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот; молекулярні формули глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози; рівняння реакцій горіння (метану, етену й етину, метанолу, етанолу), заміщення для метану (хлорування), приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування), етанової кислоти (електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями); загальну схему полімеризації етену;

розрізняє за складом метан, етен, етин, метанол, етанол, гліцерол, етанову кислоту, вищі карбонові кислоти, глюкозу, сахарозу, крохмаль, целюлозу, мило, природні й гідрогенізовані, тваринні й рослинні, тверді й рідкі жири,

 білки, поліетилен, природні і штучні жири;

порівнює: органічні й неорганічні речовини, крохмаль і целюлозу, склад гомологів метану, насичені й ненасичені вуглеводні;

характеризує склад, фізичні властивості метану і його гомологів, етену, етину, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти, жирів, глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози, білків, поліетилену;

визначає дослідним шляхом гліцерол, етанову кислоту, глюкозу, крохмаль;

розв’язує розрахункові задачі на обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями та інших раніше вивчених типів на прикладі органічних сполук;

дотримується правил безпечного поводження з горючими речовинами, побутовими хімікатами.

Ціннісний компонент

усвідомлює значення вуглеводневої сировини в енергетиці; природних і синтетичних органічних сполук; моральну та соціальну відповідальність за насідки вживання алкогольних напоїв; необхідність збереження довкілля для майбутніх поколінь;

обґрунтовує роль органічних сполук у живій природі;

оцінює згубну дію алкоголю на здоров’я; вплив продуктів синтетичної хімії на навколишнє середовище в разі неправильного використання їх;

висловлює судження щодо значення органічних речовин у суспільному господарстві, побуті, харчуванні, охороні здоров’я тощо; захисту довкілля від стійких органічних забруднювачів.