28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

Календарно-тематичне планування з хімії для 8 класу на 2018-2019 навчальний рік

Про матеріал

Календарно-тематичне планування з хімії для 8 класу на 2018-2019 навчальний рік (І семестр) розроблено згідно

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (оновлена), затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804. (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html)

Перегляд файлу

Календарно-тематичне планування на 2018-2019 навчальний рік

Хімія. 8 клас

 (68 год., 2 год. на тиждень)

за/п

Дата

проведення

Теми уроків та розділів

Практична частина

І семестр

Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу (3 год.)

 

 

1

 

 

 

Найважливіші хімічні поняття. Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакція розкладу, сполучення.

 

2

 

Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою.

 

3

 

Масова частка елемента в складній речовині. Масова частка розчиненої речовини.

 

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

наводить приклади формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду і води;  кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення.

Діяльнісний компонент

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині.

Ціннісний компонент

критично ставиться до власних знань і умінь із хімії.

Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома

(15 год.)

 

4

 

 

Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів.

 

5

 

Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.

 

6

 

Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони).

Демонстрації

  1. Моделі атомів (віртуальні 3D).

  7

 

Протонне число. Нуклонне число.

 

8

 

Стан електронів у атомі. Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні.

Демонстрації

3. Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D).

9

 

Заповнення електронами енергетичних рівнів та підрівнів  у атомах хімічних елементів № 1-20.

 

10

 

Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів 1-20.

 

 

Тематична

 

11

 

Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20. Поняття про радіус атома.

 

12

 

Періодичний закон Д. І. Менделєєва (сучасне формулювання).

 

13

 

Періодична система хімічних елементів, її структура.

Демонстрації

  1. Періодична система хімічних елементів (довга і коротка форми).

14

 

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

 

15

 

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

 

16

 

Значення періодичного закону.

 

17

 

Представлення результатів навчальних проектів:

1. Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.

2. Форми Періодичної системи хімічних елементів.

3. Хімічні елементи в літературних творах.

4. Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів.

Навчальні проекти

1. Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.

2. Форми Періодичної системи хімічних елементів.

3. Хімічні елементи в літературних творах.

4. Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів.

18

 

Контрольна робота з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома».

 

 

Тематична

 

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

формулює періодичний закон;

записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів;

пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;

наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів.

Діяльнісний компонент

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

характеризує склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал).

Ціннісний компонент

усвідомлює значення прийому класифікації в науці;

обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;

оцінює значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.

Тема 2. Основні класи неорганічних сполук (9 год.)

 

19

 

Природа хімічного зв’язку. Електронегативність атомів хімічних елементів.

 

20

 

Ковалентний зв'язок, його утворення.

 

21

 

Полярний і неполярний ковалентний зв’язок.

 

22

 

Електронні формули молекул.

 

23

 

Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

 

24

 

Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали.

Демонстрації

  1. Моделі кристалічних ґраток різних типів.
  2. Зразки речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

25

 

Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток

Лабораторний дослід1.Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови. Представлення результатів навчальних проектів:

5. Використання кристалів у техніці.

6. Кристали: краса і користь.

Демонстрації

  1. Моделі кристалічних ґраток різних типів.
  2. Зразки речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

Навчальні проекти

5. Використання кристалів у техніці.

6. Кристали: краса і користь.

Лабораторний дослід 1.

26

 

Практична робота 1. Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток (наприклад: цукру, кухонної солі, графіту).

Практична робота 1.

27

 

Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Основні класи неорганічних сполук».

 

 

Тематична

 

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків.

Діяльнісний компонент

складає електронні формули молекул;

характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку;

визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку;

прогнозує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток;

використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків.

Ціннісний компонент

обґрунтовує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток;

робить висновки про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку в них.

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами (11 год.)

  28

 

Кількість речовини. Моль — одиниця кількості речовини. Стала  Авогадро.

Демонстрації

6. Зразки речовин кількістю речовини 1 моль (або однакової кількості речовини).

  29

 

Розв’язування розрахункових задач. Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.

Розрахункові задачі

6. Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.

  30

 

Молярна маса. Розв’язування розрахункових задач. Обчислення молярної маси речовини.

Розрахункові задачі

5. Обчислення молярної маси речовини.

31

 

Розв’язування розрахункових задач. Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.

Розрахункові задачі

7. Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.

  32

 

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.

Розрахункові задачі

8. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.

 

docx
Пов’язані теми
Хімія, 8 клас, Планування
Додано
8 серпня 2018
Переглядів
3274
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку