Календарно-тематичне планування з хімії для 8 класу на 2018-2019 навчальний рік (ІІ семестр) розроблено згідно Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (оновлена), затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804. (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html)
Календарно-тематичне планування на 2018-2019 навчальний рік
Хімія. 8 клас
(68 год., 2 год. на тиждень)
№ за/п |
Дата проведення |
Теми уроків та розділів |
Практична частина |
ІІ семестр Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами (11 год.) (продовження) |
|||
33 |
|
Розв’язування розрахункових задач. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов. |
Розрахункові задачі 8. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов. |
34 |
|
Відносна густина газів. Обчислення з використанням відносної густини газів. |
Розрахункові задачі 9. Обчислення з використанням відносної густини газів. |
35 |
|
Розв’язування розрахункових задач з теми «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами». |
Розрахункові задачі
|
36 |
|
Розв’язування розрахункових задач з теми «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами». |
Розрахункові задачі
|
37 |
|
Тренувальні вправи по темі. |
|
38 |
|
Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами». |
|
|
Тематична |
|
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності |
|||
Учень/учениця Знаннєвий компонент називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро; пояснює сутність фізичної величини кількість речовини. Діяльнісний компонент установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини); обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання; Ціннісний компонент робить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач. |
|||
Тема 4. Основні класи неорганічних сполук (30 год.) |
|||
39 |
|
Класифікація неорганічних сполук. Оксиди, їх склад, номенклатура. Класифікація оксидів. |
Демонстрації:
|
40 |
|
Основи, їх склад, номенклатура. Класифікація основ. |
Демонстрації: 11. Зразки основ. |
41 |
|
Кислоти, їх склад, номенклатура. Класифікація кислот. |
Демонстрації: 9.Зразки кислот. |
42 |
|
Солі (середні), їх склад, номенклатура. |
Демонстрації: 16.Зразки солей. |
43 |
|
Тренувальні вправи. |
|
44 |
|
Фізичні властивості оксидів. Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами. |
Демонстрації: 8.Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою. |
45 |
|
Фізичні властивості основ. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Лабораторний дослід 2. Взаємодія лугів з кислотами в розчині. |
Демонстрації: 12.Хімічні властивості лугів. 15.Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів та солей. Лабораторний дослід 2. |
46 |
|
Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання. Заходи безпеки під час роботи з лугами. |
Демонстрації: 13.Добування і хімічні властивості нерозчинних основ. 15.Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів та солей. |
|
Тематична |
|
|
47 |
|
Фізичні властивості кислот. Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами. Ряд активності металів. Реакції заміщення. Лабораторний дослід 3. Взаємодія хлоридної кислоти з металами. |
Демонстрації: 10.Хімічні властивості кислот. Лабораторний дослід 3.
|
48 |
|
Хімічні властивості кислот: взаємодія з основними оксидами, основами, солями. Реакції обміну. Реакція нейтралізації. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. |
Демонстрації: 10.Хімічні властивості кислот. |
49 |
|
Хімічні властивості амфотерних гідроксидів: взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні). |
Демонстрації: 14.Доведення амфотерності цинк гідроксиду. |
50 |
|
Тренувальні вправи. |
|
51 |
|
Розв’язування розрахункових задач. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій. |
Розрахункові задачі 5. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій. |
52 |
|
Розв’язування розрахункових задач. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій. |
Розрахункові задачі 5. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій. |
53 |
|
Розв’язування розрахункових задач, виконання тренувальних вправ. |
|
|
Тематична |
|
|
54 |
|
Фізичні властивості середніх солей. Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Лабораторний дослід 4.Взаємодія металів із солями у водному розчині.
|
Демонстрації: 17.Хімічні властивості солей. 15.Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів та солей. Лабораторний дослід 4. |
55 |
|
Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Лабораторні досліди: 5. Взаємодія солей з лугами у водному розчині. 6. Реакція обміну між солями в розчині.
|
Демонстрації: 17.Хімічні властивості солей. 15.Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів та солей. Лабораторні досліди 5, 6. |
56 |
|
Хімічні властивості середніх солей. Лабораторний дослід 7. Розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну. |
Лабораторний дослід 7. |
57 |
|
Практична робота 2. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук. |
Практична робота2. Д/з: домашній експеримент: 1.Дія на сік буряка лимонного соку,оцту, розчину харчової соди, мильного розчину. |
58 |
|
Тренувальні вправи по темі. |
|
59 |
|
Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Класифікація неорганічних сполук. Хімічні властивості оксидів, кислот, основ, солей». |
|
60 |
|
Контрольна робота з теми «Основні класи неорганічних сполук». |
|
|
Тематична |
|
|
61 |
|
Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук. |
Демонстрації: 18. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу в розчин, що утворився. |
62 |
|
Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук. |
|
63 |
|
Практична робота 3. Розв’язування експериментальних задач. |
Практична робота 3. |
64 |
|
Поширеність у природі та використання оксидів, кислот. Вплив на довкілля і здоров’я людини. |
|
65 |
|
Поширеність у природі та використання основ і середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини. |
|
66 |
|
Представлення результатів навчальних проектів: 7. Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті. 8. Хімічний склад і використання мінералів. 9. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини. |
Навчальні проекти 7. Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті. 8. Хімічний склад і використання мінералів. 9. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини. |
67 |
|
Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Основні класи неорганічних сполук». |
|
68 |
|
Екскурсія (орієнтовні об’єкти екскурсій: краєзнавчий і мінералогічний музеї). |
Екскурсія. |
|
Тематична |
|
|
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності |
|||
Учень/учениця Знаннєвий компонент називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою; наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей. Діяльнісний компонент розрізняє несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації; описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі; складає хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей; порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи; класифікує неорганічні сполуки за класами; характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів; установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук; обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання; використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення кислот і лугів; планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки; прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів; дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання. Ціннісний компонент обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин; оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук; висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень. |