28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

Календарно-тематичне планування з хімії для 8 класу на 2018-2019 навчальний рік

Про матеріал

Календарно-тематичне планування з хімії для 8 класу на 2018-2019 навчальний рік (ІІ семестр) розроблено згідно Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (оновлена), затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804. (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html)

Перегляд файлу

Календарно-тематичне планування на 2018-2019 навчальний рік

Хімія. 8 клас

 (68 год., 2 год. на тиждень)

за/п

Дата

проведення

Теми уроків та розділів

Практична частина

ІІ семестр

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами (11 год.)

(продовження)

33

 

Розв’язування розрахункових задач. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.

Розрахункові задачі

8. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.

  34

 

Відносна густина газів. Обчислення з використанням відносної густини газів.

Розрахункові задачі

9. Обчислення з використанням відносної густини газів.

35

 

Розв’язування розрахункових задач з теми «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами».

Розрахункові задачі

 

36

 

Розв’язування  розрахункових задач з теми «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами».

Розрахункові задачі

 

37

 

Тренувальні вправи по темі.

 

38

 

Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами».

 

 

Тематична

 

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро;

пояснює сутність фізичної величини кількість речовини.

Діяльнісний компонент

установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

Ціннісний компонент

робить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.

         Тема 4. Основні класи неорганічних сполук (30 год.)

39

 

Класифікація неорганічних сполук. Оксиди, їх склад, номенклатура. Класифікація оксидів.

Демонстрації:

  1. Зразки оксидів.

40

 

Основи, їх склад, номенклатура. Класифікація основ.

Демонстрації:

11. Зразки основ.

41

 

Кислоти, їх склад, номенклатура. Класифікація кислот.

Демонстрації:

9.Зразки кислот.

42

 

Солі (середні), їх склад, номенклатура.

Демонстрації:

16.Зразки солей.

43

 

Тренувальні вправи.

 

44

 

Фізичні властивості оксидів. Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

Демонстрації:

8.Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою.

45

 

 

 

Фізичні властивості основ. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Лабораторний дослід 2. Взаємодія лугів з кислотами в розчині.

Демонстрації:

12.Хімічні властивості лугів.

15.Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів та солей.

Лабораторний дослід 2.

46

 

Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання. Заходи безпеки під час роботи з лугами.

Демонстрації:

13.Добування і хімічні властивості нерозчинних основ.

15.Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів та солей.

 

Тематична

 

47

 

Фізичні властивості кислот. Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами. Ряд активності металів. Реакції заміщення.  Лабораторний дослід 3. Взаємодія хлоридної кислоти з металами.

Демонстрації: 10.Хімічні властивості кислот.

Лабораторний дослід 3.

 

48

 

Хімічні властивості кислот: взаємодія з основними оксидами, основами, солями. Реакції обміну. Реакція нейтралізації. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

Демонстрації: 10.Хімічні властивості кислот.

49

 

Хімічні властивості амфотерних гідроксидів: взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні).

Демонстрації:

14.Доведення амфотерності цинк гідроксиду.

50

 

Тренувальні вправи.

 

51

 

Розв’язування розрахункових задач. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

Розрахункові задачі

5. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

52

 

Розв’язування розрахункових задач. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

Розрахункові задачі

5. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

53

 

Розв’язування розрахункових задач, виконання тренувальних вправ.

 

 

Тематична

 

54

 

Фізичні властивості середніх солей. Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Лабораторний дослід 4.Взаємодія металів із солями у водному розчині.

 

Демонстрації:

17.Хімічні властивості солей.

15.Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів та солей.

Лабораторний дослід 4.

55

 

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Лабораторні досліди:

5. Взаємодія солей з лугами у водному розчині.

6. Реакція обміну між солями в розчині.

 

Демонстрації:

17.Хімічні властивості солей.

15.Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів та солей. Лабораторні досліди 5, 6.

56

 

Хімічні властивості середніх солей. Лабораторний дослід 7. Розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну.

Лабораторний дослід 7.

57

 

Практична робота 2. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.

Практична робота2.

Д/з: домашній експеримент:

1.Дія на сік буряка лимонного соку,оцту, розчину харчової соди, мильного розчину.

58

 

Тренувальні вправи по темі.

 

59

 

Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Класифікація неорганічних сполук. Хімічні властивості оксидів, кислот, основ, солей».

 

60

 

Контрольна робота з теми «Основні класи неорганічних сполук».

 

 

Тематична

 

61

 

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

Демонстрації:

18. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу в   розчин, що утворився.

62

 

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

 

63

 

Практична робота 3. Розв’язування експериментальних задач.

Практична робота 3.

64

 

 Поширеність у природі та використання оксидів, кислот. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

 

65

 

Поширеність у природі та використання основ і середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

 

66

 

Представлення результатів навчальних проектів:

7. Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті.

8. Хімічний склад і використання мінералів.

9. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.

Навчальні проекти

7. Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті.

8. Хімічний склад і використання мінералів.

9. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.

67

 

Узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок учнів з теми «Основні класи неорганічних сполук».

 

68

 

Екскурсія (орієнтовні об’єкти екскурсій: краєзнавчий і мінералогічний музеї).

Екскурсія.

 

Тематична

 

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою;

наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей.

Діяльнісний компонент

розрізняє несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;

складає хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів,  середніх солей;

порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи;

класифікує неорганічні сполуки за класами;

характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів;

установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук;

обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення

кислот і лугів;

планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки;

прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами

розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

Ціннісний компонент

обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин;

оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень.

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.5
Оригінальність викладу
4.5
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.7
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Одиниця Інна Володимирівна
    Дякую за планування. Дійсно гарне.
    Загальна:
    4.3
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Коваленко Людмила Віталіївна
    Варто використати. Дякую за розробку.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Пов’язані теми
Хімія, 8 клас, Планування
Додано
8 серпня 2018
Переглядів
1971
Оцінка розробки
4.7 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку