Хімія.
Запитання до конкурсу: Що? Де? Коли?
1. Якому елементу дав назву дванадцятирічний хлопчик?
В-дь. Коли У. Рамзай уперше випаровував рідкий аргон, перші порції газу він зібрав окремо. Ці газові бульбашки вчений піддав спектральному аналізу і не помилився в своїх сподіваннях. Трубка світилася ясно-червоним сяйвом. Назву новому газу дав дванадцятирічний син Рамзая. Ось як говорить про це сам учений:
- Тату,- сказав він, - як називається цей красивий газ?
- Це ще не вирішено, - відповів я. – що він, новий? – поцікавився син.
- Нововідкритий, - заперечив я. novum
- то чому б не назвати його– novum латинською « новий» ?
- Нововідкритий, - заперечив я.
- Це не підходить, novum не грецьке слово. Ми назвемо його « неоном», бо по грецькому неос означає новий.
2. Назва якої країни походить від назви одного з благородних металів?
В-дь. « Аргентіна» в перекладі з латинської означає срібна. Іспанські завойовники награбували тут величезну кількість срібла. Багату колонію вони назвали Ла Платою (іспанською мовою – « плата» - срібло). Та коли через 300 років було скинуто ненависне іспанське ярмо, назву країни змінили на латинську, щоб від колоніального минулого не лишилось і згадки.
3. Коли не зсідається кров?
В-дь. Кров, позбавлена катіонів кальцію, не зсідається на повітрі. Якби в ній не було кальцію, то від найменшої подряпини організм загинув би від повної втрати крові.
4. Чому електричні лампочки іноді з часом чорніють?
В-дь. В електричних лампочках розжарювання іноді відбувається цікава транспортна реакція. Коли влампову колбу потрапили сліди води, водяна пара реагує з розжареним вольфрамом спіралі:
W + 3H2O = WO3 ↑ + 3H2 ↑
Триоксид вольфраму – летка сполука. Сублімуючись, вона відлітає в холоднішу частину лампової колби і відновлюється тут воднем. Високосперсний чорний порошок вольфраму осідає на стінках лампочки:
WO3 + 3H2 = W ↓+ 3H2O↑
Молекули води знову летять до розжареної спіралі, розкладаються вольфрамом, і процес знову повторюється. Отже, за допомогою водяної пари вольфрам поступово переноситься із спіралі на стінки лампочки, внаслідок чого її скло з часом темніє.
5. Від чого синіє волосся?
В-дь. Кобальт – один з найнеобхідніших мікроелементів. Та коли його до організму потрапляє більше, ніж треба – може статися отруєння. Надлишок кобальту змінює забарвлення волосся – воно набуває блакитного або синього відтінку. Кобальт в природі міститься у плодах гранату, столовий червоний буряк, шипшина, бузина, у організмі потрібний для функціонуваня печінки, для утворення гемоглобіну у крові.
6. В одному з алхімічних трактатів читаємо: « Якщо Марс і своєму блискучому обладунку кинеться в обійми Венери, що розтанула від пекучих сліз, він неминуче почервоніє… ». Як розшифрувати цей запис хімічною мовою?
В-дь. Під Марсом і Венерою адепти розуміли залізо і мідь, а « пекучими сльозами» вони називали сильні (їдкі) кислоти. Отже, наведений уривок можна тлумачити так: « Блискуче залізо, занурене в розчин мідної солі, добутої розчиненням металу в кислоті, неминуче покриється шаром червоної міді»
Cu + 2H2 S O4 = CuSO4 + SO2↑+ 2H2O
Fe + CuSO4 = FeSO4 + Cu↓
7. « Штовхаюсь я; аж землячок,
Спасибі, признався,
З циновими ґудзиками…»
У вірші Т. Г. Шевченка «Сон», з чого були зроблені згадувані ґудзики?
В-дь. Справа в тому, що царські чиновники найнижчого рангу носили мундир з олов’яними ( цинковими) ґудзиками. Свинець на Україні колись називали « оливом». Така, на перший погляд, плутанина не випадкова. Вона сягає своїми коренями в античні часи. Так, стародавні римляни олово називали «Plumbum
album» (олово біле), а свинець – «Plumbum niqrum» (олово чорне). Сплав олова зі свинцем давньоримський учений Гай Пліній Старший у своїх творах називає оловом «Stanum». Цей термін пізніше почали вживати тільки для олова, а « Plumbum» - для свинцю.
8. Одного разу М. В. Ломоносова запросили на царський бал. На банкеті один неук-вельможа став насміхатися з Ломоносова, що, мовляв, у « де с’янс академіка» ґудзики на камзолі дуже дешевенькі - ……, тоді як у нього із самоцвітів. Тоді розгніваний Ломоносов у відповідь написав такі слова:
«Неправо о вещах те думают, Шувалов,
Которые Na2CaSi6O14 чтут ниже Минералов,
Приманчивым лучом блистающих в глаза;
Не меньша польза в нем, не меньша и краса.
………………………………………………….
Пою перед тобой в восторге похвалу
Не камнем дорогим, не злату, но Na2CaSi6O14»
Дайте назву хімічній формулі з чого були зроблені ґудзики, і вставте назву на її місце у вірші.
В-дь. Na2CaSi6O14 – скло. «Неправо о вещах те думают, Шувалов,
Которые Стекло чтут ниже Минералов,
Приманчивым лучом блистающих в глаза;
Не меньша польза в нем, не меньша и краса.
………………………………………………….
Пою перед тобой в восторге похвалу
Не камнем дорогим, не злату, но Стеклу».
9. З чого добувають найчистіший вуглець?
В-дь. Найчистіший вуглець добувають внаслідок сильного прожарювання цукру-рафінаду:
С12Н22О11 → 12С + 11Н2О
10. З чим пов’яана назва «Собачої печери»поблизу Неаполя в Італії?
В.дь. В Італії, поблизу Неаполя є « Собача печера». Дорослі люди можуть знаходитися в ній скільки завгодно, а от собаки, коти та інші низькорослі тварини задихаються там і гинуть.
Ніякого чуда тут немає. Вуглекислий газ важкий і, виділяючись з вулканічного грунту місцевості, нагромаджується на дні печери шаром завтовшки 80-100 см. Тому тварини в печері гинуть.
11.Нерідко можна почути вирази « хромова шкіра», « хромові чоботи». Яке відношення до них має метал хром?
В-дь. Оббілувавши тварину (бика, теля, свиню чи кроля), сиру шкіру піддають дубленню, інакше вона зіпсується і згниє. Для дублення шкір використовують здебільшого синтетичні препарати. Солі хрому, зокрема, хромовий галун
(KCr(SO4)2 . 12H2O) використовують для хромового дублення шкір. Видублена шкіра має підвищену стійкість проти гниття, менше деформується, зберігає пористість при сушінні.
12. Який хімічний елемент О.Є. Ферсман назвав «елементом життя і мислення»?
« Елемент життя і мислення» - фосфор. Так, вуглеводневий обмін у клітинах мозку неможливий без фосфорорганічних сполук. Скорочення м’язів – підтримується енергією, що вивільняється в результаті розпаду молекул АТФ на АДФ і Н3РО4.
Якщо фосфору не вистачає, живі організми (рослини, тварини і людина) слабнуть і нарешті гинуть.
Література: М. Д. Василега. Цікава хімія. 2-ге видання, перероблене і доповнене. Київ «Радянська школа» 1989р.