Календарно-тематичне планування з української мови для 10 класу на 2018-2019 навчальний рік

Рівень

Рівень стандарту

Фронтальні види контрольних робіт

Форми контролю

І

ІІ

Перевірка мовної теми

2

2

Письмо:

есе

2

3

переказ

-

-

твір

-

-

Індивідуальні види контрольних робіт

Говоріння:

  діалог

1

-

усний переказ

1

-

уний твір

-

1

Очікувані результати

навчально-пізнавальної діяльності учнів

ІНВАРІАНТНИЙ ЗМІСТОВИЙ КОМПОНЕНТ

Календарно- тематичне планування

здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність; інші компетентності, передбачені стандартом освіти

КРІЗЬМОВНІ ЗМІСТОВІ ЛІНІЇ

Мовна

(42 год)

Мовленнєва

(24 год)

№

уроку

Тема уроку

Дата проведення

Учень/учениця:

обґрунтовує необхідність підняття престижності української мови; дотримання культури мовлення як показника загальної культури і рівня інтелектуального розвитку особистості і нації в цілому; характеризує основні вимоги до мовлення; розрізняє нормативне і ненормативне використання мовних засобів;

• виділяє тематичне ядро тексту; встановлює залежність будови тексту від його стилістичної належності; усвідомлює взаємозв’язок і взаємозалежність кількісних і якісних характеристик тексту;

• аналізує текст щодо змісту, будови і мовного оформлення;

• будує текст за допомогою різних стилістичних засобів, виявляючи обізнаність із предметом мовлення, дбаючи про його інформаційну достатність, пізнавальну наповненість;

• знає, що таке стилістична норма і стилістична помилка;

• знаходить порушення стилістичних норм; удосконалює власні та редагує чужі висловлення щодо змісту, будови і мовного оформлення;

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ І СТИЛІСТИКА

ВСТУП

Українська мова в нових реаліях.

Культура мовлення – важлива складова загальної культури людини; її соціальне й національне значення.

текст

Текст, його ознаки: інформаційність, будова, системність, зв’язність, цілісність, жанрова і стильова належність.

Аналіз спільних за темою, але різностильових текстів різних жанрів щодо змісту, будови і мовного оформлення.

Будова тексту. Тематичне ядро і його розгортання у текстах різної стильової належності.

Змістовність висловлення –

обізнаність із предметом мовлення, інформаційна достатність; пізнавальна наповненість; конкретність, переконливість мовлення.

Взаємообумовленість кількісних і якісних характеристик тексту.

Основні поняття стилістики мови і мовлення. Стилістична норма. Стилістична помилка.

Стилістичний аналіз текстів.

Конструювання текстів. Добір різних мовних засобів для створення текстів залежно від стилю і жанру мовлення.

• Виявлення порушень стилю в текстах, їх редагування.

1.

Тема №1. Культура мови і стилістика. Правильність мовлення.

Вступ. Українська мова в нових реаліях.

2.

Культура мовлення — важлива складова загальної культури людини; її соціальне й національне значення.

3.

РМ №1. Основні поняття мовлення і спілкування. Види мовленнєвої діяльності, їх взаємозв’язок.

4.

Основні поняття стилістики мови і мовлення. Стилістична норма. Стилістична помилка.

5.

Будова тексту. Тематичне ядро і його розгортання у текстах різної стильової належності. Взаємообумовленість кількісних і якісних характеристик тексту

6.

Стилістичний аналіз текстів.

Конструювання текстів. Добір різних мовних засобів для створення текстів залежно від стилю і жанру мовлення.

7.

РМ №2.  Говоріння. Діалог  «Україна відзначає незалежність». Компонування розроблених мікродіалогів у цілісний тривалий діалог.

8.

РМ №3. Докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням (власне ставлення до подій, дійових осіб, їхніх вчинків тощо) (назва).

9.

Відповідність нормам літературної мови як одна з основних вимог до культури мовлення. Поняття про норму. Варіативність норми.

10.

Правильність, її реалізація в різних стилях, жанрах мовлення і в конкретних текстах. 

11.

Норми української літературної мови.

12.

Контрольна робота №1 (тестові завдання).

ПРАВИЛЬНІСТЬ

МОВЛЕННЯ

Відповідність нормам літературної мови як одна з основних вимог культури мовлення.

Поняття про норму. Варіативність норми.

Правильність, її реалізація в різних стилях, жанрах мовлення і в конкретних текстах.

Норми української літературної мови (фонетичні, орфоепічні, лексичні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні, орфографічні, пунктуаційні) (поглиблене повторення й систематизація).

13.

Тема №2. Правильність мовлення. Орфоепічні норми. Лексичні норми.

РМ №4. Есе на тему: «Здоров’я – найбільше багатство».

14.

РМ №5. Усний докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням (назва).

15.

РМ №6. Повідомлення про події.

Обговорення викладених у тексті фактів..

16

Орфоепічні норми. Вимова ненаголошених голосних; вимова приголосних та їх сполучень . Наголос в українській мові.

• дотримується орфоепічних норм в усному мовленні та під час читання;

• вільно користується орфоепічним словником; помічає і виправляє орфоепічні помилки;

• визначає і комунікативно доцільно використовує стилістичні можливості вивчених мовних одиниць в усному мовленні;

• вживає слова відповідно до їх лексичних значень, правильно використовує у мовленні багатозначні слова, синоніми, антоніми, омоніми, слова в переносному значенні з урахуванням стилю мовлення; дотримується лексичної сполучуваності слів;

• виявляє та усуває порушення лексичних норм, норм слововживання;

• вільно користується тлумачним словником;

ФОНЕТИЧНІ Й ОРФОЕПІЧНІ НОРМИ

• Вимова ненаголошених голосних; вимова приголосних та їх сполучень; вимова звуків у словах іншомовного походження; правильне наголошування слів.

Орфоепічні словники.

Стилістичні засоби фонетики.

лексичні норми

Лексичне значення слів. Слово і контекст; залежність значень слова від контексту.

• Вживання слів відповідно до їх лексичного значення, стилю і жанру мовлення.

Лексична сполучуваність слів.

Правильне поєднання слів за смислом у словосполученні й реченні.

Лексичні та фразеологічні синоніми й антоніми.

Тлумачні і двомовні словники.

• Запобігання недоречного вживання емоційно забарвленої лексики, слів іншомовного походження, паронімів.

Стилістичні засоби лексикології та фразеології.

17.

РМ №7. Відгук про книжку. Складання бібліографії.

18.

Вимова звуків у словах іншомовного походження. Правильне наголошування слів. Орфоепічні словники. Стилістичні засоби фонетики.

19.

Лексичні норми. Лексичне значення слів. Слово і контекст; залежність значень слова від контексту. Вживання слів відповідно до їх лексичного значення, стилю і жанру мовлення. Лексична сполучуваність слів.

Правильне поєднання слів за смислом у словосполученні й реченні.

20.

РМ №8.  Читання текстів різних стилів, типів і  жанрів мовлення із застосуванням  засвоєних стратегій читання.

21.

РМ №9. Есе на тему «Національна самобутність української мови, її багатство і краса».

22.

Лексичні та фразеологічні синоніми й антоніми. Тлумачні і двомовні словники. Стилістичні засоби лексикології та фразеології.

23.

Контрольна робота  №2 (тестові завдання).

• правильно вживає частини мови в усному і писемному мовленні, в т. ч. для зв’язку речень у тексті;

• визначає і комунікативно доцільно використовує стилістичні можливості засвоєних мов­них одиниць у мовленні, вживає різні частини мови для вираження синонімічних значень;

• вільно користується довідковою літературою;

МОРФОЛОГІЧНІ НОРМИ

Рід і число іменників.

• Запобігання помилок у визначенні роду окремих іменників.

Іменники подвійного роду.

• Узгодження прикметників, займенників і дієслів минулого часу з іменниками подвійного роду.

Кличний відмінок.

Синонімія деяких відмінкових конструкцій.

• Правильне вживання паралельних відмінкових закінчень іменників, іменників у кличному відмінку при звертанні.

Ступені порівняння прикметників. Синонімія їх форм.

• Запобігання помилок у використанні форм вищого і найвищого ступенів.

Числівники кількісні й порядкові.

• Правильне вживання відмінкових форм іменників при кількісних числівниках; правильне використання числівників для позначення дат, часу.

Відмінювання займенників.

• Вживання займенників для зв’язку речень у тексті.

Неозначена форма дієслова.

• Використання у мовленні дієслів-синонімів.

Доконаний і недоконаний види дієслова.

• Вживання дієслівних словосполучень, в яких трапляються помилки у формі залежного слова.

Часи дієслова.

• Правильне наголошування дієслів минулого часу.

• Вживання форм одного часу замість іншого.

Способи дієслів.

• Вживання одних способів дієслів замість інших.

• Правильна побудова речень із дієприкметниковими зворотами.

• Складні випадки вживання дієприслівників доконаного і недоконаного виду. Правильне використання дієприслівників у побудові речень.

Прислівник.

Ступені порівняння прислівників.

• Використання прислівників як засобу зв’язку речень у тексті, а також для увиразнення мовлення.

• Вживання прислівників-синонімів.

Службові частини мови.

• Правильне вживання службових частин мови, зокрема синонімічних.

Стилістичні засоби морфології і словотвору.

24.

Тема №3. Морфологічні норми.

РМ №10. Аналіз есе та контрольної роботи. Конспектування висловлювань, що сприймаються на слух.

25.

РМ №11. Ділові папери. Доручення. Розписка.

Електронний лист. СМС-повідомлення.

26.

Морфологічні норми. Рід і число іменників. Іменники подвійного роду. Кличний відмінок.

27.

РМ №12. Тематичні виписки, тези, конспект прочитаного художнього твору з позакласного читання.

28

Правильне застосування кличного відмінка у мовленні. Синонімія деяких відмінкових конструкцій.

29

Контрольний диктант за І семестр (назва).

Контрольна робота №3 (тестові завдання).

30

РМ №13. Аудіювання. Складання плану висловлення за кількома прослуханими фрагментами тексту.

31

РМ  №14. Виступ на зборах, семінарах (підготовлений).

32

Повторення й узагальнення вивченого за семестр. Аналіз контрольної роботи та контрольного диктанту.

33

Тема №4. Морфологічні норми.

Ступені порівняння прикметників. Синонімія їх форм.

34.

Запобігання помилкам у використанні форм вищого і найвищого ступенів.

35.

РМ  №15. Відгук про твір мистецтва у публіцистичному стилі (письмово).

36.

РМ  №16. Есе на тему «Зовнішня і внутрішня краса людини».

37.

РМ  №17. Аналіз есе. Переклад текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення.

38.

Числівники кількісні й порядкові.

39

Правильне вживання відмінкових форм іменників при кількісних числівниках; правильне вживання числівників для позначення дат, часу.

40

Відмінювання займенників. Вживання займенників для зв’язку речень у тексті.

41.

Неозначена форма дієслова. Використання у мовленні дієслів-синонімів.

42

Доконаний і недоконаний види дієслова. Часи дієслова. Вживання дієслівних словосполучень, в яких трапляються помилки у формі залежного слова.

43.

РМ 18. Есе на тему «Міцна родина – міцна країна».

44.

Контрольна робота №4 (тестові завдання). 

• синтаксично правильно будує висловлення в усній і письмовій формах;

• використовує синтаксичні конструкції для вираження різних смислових відношень;

• висловлює той самий зміст за допомогою різних синтаксичних засобів;

• враховує у мовленні стилістичне забарвлення синтаксичних засобів;

• корегує власне і чуже мовлення з погляду дотримання синтаксичних норм;

• вільно користується довідковою літературою;

СИНТАКСИЧНІ НОРМИ

Словосполучення.

• Практичне засвоєння словосполучень, в яких трапляються помилки у формі залежного слова; використання у мовленні синонімічних словосполучень.

Речення.

Підмет і присудок як головні члени речення.

• Правильне вживання форм присудка при підметі, вираженому словосполученням.

Синонімія форм присудка.

Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення.

• Обставини часу як засіб зв’язку речень в описових і розповідних текстах, їх синонімія.

Стилістична роль означень і порівняльних зворотів у художньому мовленні.

Стилістичне значення порядку слів.

Синонімія двоскладних і односкладних речень.

• Вживання неповних речень у діа­лозі.

Вставні слова, словосполучення, речення.

Синонімія вставних слів і речень.

• Використання вставних слів як засобу зв’язку речень у тексті.

Пряма і непряма мова. Діалог. Цитата.

• Заміна прямої мови непрямою. Випадки неможливості та недоцільності такої заміни.

Синонімія різних способів передачі прямої мови.

Складне речення.

Синонімія простих і складних речень, складних речень зі сполучниками і безсполучникових.

• Використання у мовленні синонімічних речень.

Паралельні синтаксичні конструкції з дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами та підрядними частинами речень.

Особливості синтаксису розмовного мовлення.

45.

Тема №5. Морфологічні норми. Синтаксичні норми.

РМ  №19. Аналіз есе та контрольної роботи. Редагування текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення.

46

Способи дієслів. Вживання одних способів дієслів замість інших.

47

Дієприслівниковий зворот. Правильна побудова речень із дієприкметниковими зворотами.

48

Складні випадки вживання дієприслівників доконаного і недоконаного виду. Правильне використання дієприслівників у побудові речень.

49

Прислівник. Ступені порівняння прислівників.

50

РМ  №20.  Есе на тему «Світ сучасних професій. Вибір професії».

51.

Службові частини мови. Стилістичні засоби морфології і словотвору.

52.

Словосполучення. Речення. Підмет і присудок як головні члени речення.

53.

РМ  №21. Говоріння. Навчальний усний твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему «Вільний час і культура молодіжного дозвілля».

54.

Синонімія форм присудка. Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення. Стилістична роль означень і порівняльних зворотів у художньому мовленні. Стилістичне значення порядку слів.

55.

 РМ  22. Інформаційне інтерв’ю (підготовлене) з волонтером, воїном АТО.

56.

Синонімія двоскладних і односкладних речень.

57.

Вставні слова (словосполучення, речення). Синонімія вставних слів і речень.

58

Пряма і непряма мова. Діалог. Цитата. Синонімія різних способів передачі прямої мови. 

59

Складне речення. Паралельні синтаксичні конструкції з дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами і підрядними реченнями. Особливості синтаксису розмовного мовлення.

60

Контрольна робота № 5 (тестові завдання).

• пише відповідно до вивчених орфографічних і пунктуаційних правил;

• обґрунтовує написання;

• користується орфографічними словниками і довідниками з правопису, синтаксису і пунктуації.

ПРАВОПИСНІ НОРМИ

Найскладніші випадки порушення орфографічних норм.

Основні правила постановки розділових знаків у простому й складному реченнях, при прямій мові й діалозі.

61

Тема № 6.  Правописні норми. Повторення.

Стилістичні засоби фонетики, лексикології.

62

Стилістичні засоби лексикології, фразеології.

63

Словотворчі засоби стилістики (повторення).

64

Правописні норми. Найскладніші випадки порушення орфографічних норм.

65

Основні правила постановки розділових знаків у простому й складному реченнях, при прямій мові й діалозі.

Міжпредметні зв’язки

Анафора, епіфора, асонанс, алітерація, рима. Правильне і комунікативно доцільне вживання частин мови, синтаксичних конструкцій та використання їх стилістичних можливостей у художніх творах (література).

66

РМ  23. Переклад речень зі складними випадками слововживання. Редагування текстів, у яких допущено помилки й неточності при перекладі.

Учень/учениця:

• будує висловлення з урахуванням здобутих знань, дотримується вимог культури мовлення; систематично працює над підвищенням особистої культури мовлення;

• адекватно сприймає усне мовлення в будь-якому пред’явленні;

• користується різними видами аудіювання;

• виділяє на слух найбільш важливу й актуальну інформацію; визначає предмет обговорення й основну тезу в чужому мовленні;

• ставить різнотипні проблемні запитання за змістом прослуханого;

• користується різними способами засвоєння почутого;

• визначає жанр усного мовлення та співвідносні з ним елементи композиції;

• складає план, тези і конспект прослуханої лекції, доповіді з реконструкцією основних її положень;

• розуміє зміст кінофільмів;

• помічає і виправляє помилки в усному мовленні;

• аналізує й оцінює композицію, мовне оформлення та дієвість чужого мовлення;

• адекватно сприймає писемне мовлення;

• користується різними стратегіями читання відповідно до визначених вимог;

• виділяє найбільш важливу й актуальну інформацію в прочитаному, користується різними способами її засвоєння;

• знаходить спільне й відмінне у розкритті тієї самої проблеми у різних текстах;

• складає план прочитаного, тези, кон­спект, анотацію, робить тематичні виписки;

• пише відгук про книжку;

• складає бібліографію;

• знаходить і усуває недоліки в змісті, побудові та мовному оформленні тексту;

• аналізує й оцінює композицію, мовне оформлення тексту, досягнення автором комунікативної мети;

• коректно й ефективно веде діалог у діапазоні соціокультурної проблематики, використовуючи відповідні мовні засоби і контролюючи мовний аспект спілкування;

• ініціює, підтримує розмову і реагує на репліки співрозмовника в різних ситуаціях спілкування: виявляє обізнаність/необізнаність із певної проблеми; висловлює припущення щодо імовірності (малоймовірності, неможливості) чогось; висловлює невдоволення діями співрозмовника, спростовує його твердження, виявляє підтримку і т. ін.; пристосовується до зміни напряму розмови;

• робить огляд преси, повідомлення на матеріалі друкованих ЗМІ, мережі Інтернет;

• бере участь в обговоренні викладених у тексті фактів;

• доводить переваги одного з двох тверджень;

• висловлюється майже спонтанно, створює монологічні висловлення різних стилів, типів і жанрів мовлення з урахуванням ситуації спілкування; доречно й контрольовано використовує засвоєні мовні засоби; корегує усне мовлення відповідно до реакції слухача;

• веде телерепортаж;

• дає і бере інтерв’ю;

• розмовляє по телефону, дотримуючись правил телефонної розмови та мовленнєвого етикету;

• готує презентацію;

• знаходить у реченні та в тексті порушення норм, визначає види помилок, виправляє їх, обґрунтовуючи свої дії;

• відтворює на письмі готові тексти, ускладнені творчим завданням;

• складає тези, конспект, робить тематичні виписки на основі виділення найважливішої, значущої інформації із дотриманням вимог до цього виду робіт;

• створює закінчений текст на основі неповного за комунікативним завданням;

• складає тексти різних стилів мовлення на ту саму тему;

• пише твори вказаних у програмі видів відповідно до прийнятих вимог (змістовні, добре структуровані, з чітким, точним і зв’язним викладом думок, розгорнутою аргументацією, відповідними прикладами і виділенням значущих думок, визначенням шляхів і способів розв’язання проблеми, логічним висновком та належним мовним оформленням);

• складає відгук про твір мистецтва;

• складає текст репортажу, запитання для інтерв’ю;

• складає бібліографію, анотацію;

• удосконалює написане;

• складає доручення, розписку, електронний лист, СМС-повідомлення;

• перекладає з російської мови тексти різних стилів, типів і жанрів мовлення, зокрема й професійно орієнтованих;

• здійснює переказ-переклад;

• перекладає речення зі складними випадками слововживання;

• перекладає усно друкований попередньо прочитаний текст;

• редагує тексти, усуваючи помилки й неточності, допущені при перекладі;

• оцінює усні й письмові висловлення щодо мовного оформлення й досягнення комунікативної мети.

повторення в кінці року

67

Контрольний диктант за ІІ семестр. Контрольна робота № 6 (тестові завдання).

68.

Аналіз контрольного диктанту та контрольної роботи.

69.

Повторення вивченого протягом року.

70.

Підсумковий урок.

НАСКРІЗНІ ЗМІСТОВІ ЛІНІЇ

Соціокультурна

Діяльнісна

Система цінностей – абсолютних (вічних), національних, громадянських, особистих, сімейних (родинних); формування ціннісної матриці особистості; здатності дотримуватися норм, які регулюють суспільні відносини; соціалізація старшокласників як членів суспільства.

Орієнтовна тематика

Національна самобутність української мови, її багатство і краса.

Історія, сьогодення і майбутнє України.

Борці за свободу й незалежність України.

Матеріальне і духовне.

Духовні цінності.

Освіта. Наука. Література. Мистецтво. Культура. Будівництво й архітектура.

Земля – наш спільний дім.

Природа та екологія.

Екологічна безпека.

Здоров’я – найбільше багатство.

Здоровий спосіб життя.

Життя в місті та в сільській місцевості.

Міцна родина – міцна країна.

Стосунки між поколіннями.

Зовнішня і внутрішня краса людини. Взаємини між юнаком і дівчиною. Слово честі. Дівоча гідність.

Світ сучасних професій. Вибір професії. Кваліфікаційні вимоги.

Підприємливість і фінансова грамотність.

Шляхи до життєвої гармонії.

Подорожі визначними місцями України і світу.

Враження.

Народні традиції і звичаї.

Вільний час і культура молодіжного дозвілля.

Захоплення.

Функціональний складник:

• уміння здобувати знання, оперувати ними, застосовувати їх на практиці;

• навички багатоакспектної діяльності в різних сферах;

• готовність до співпраці;

• володіння адаптивними якостями (здатністю діяти відповідно до ситуації; умінням пристосовуватися до обставин, що змінюються, до оточення; гнучкістю);

• навички рольової поведінки.

Мотиваційний складник:

• самостійність, самодостатність особистості;

• здатність критично мислити;

• уміння робити власний вибір, визначати особисті цілі.

Проективний складник:

• наявність стратегічного та прогностичного мислення (здатність будувати плани на близьку й далеку перспективу, передбачати результати, а також можливі труднощі й наслідки);

• володіння креативними якостями (спроможністю створювати нову реальність у будь-якій формі);

• здатність реалізовувати заплановане;

• прагнення до самовдосконалення.