Ток-шоу «Я так думаю» Тема: Українська мова – генетичний код нації

Ток-шоу «Я так думаю»

Тема: Українська мова – генетичний код нації

Мета: виховувати в учнів повагу до української мови, переконати, що рідна мова – найкраща, самобутня і багата; викликати в учнів почуття гордості за можливість розмовляти українською мовою; виховувати національні та громадянські почуття, вміння вести дискусію, поважаючи своїх опонентів; виховувати толерантність та несприйняття національного нігілізму.

Обладнання: вислови про українську мову, тлумачний словник, план дискусії.

Хід заходу

Молитва

Моя прекрасна українська мово,

Найкраща пісня в стоголоссі трав,

Кохане слово, наше рідне слово,

Яке колись Шевченко покохав.

Ти все знесла: насмішки і зневаги,

Бездушну гру ворожих лжеідей.

Та  сповнена любові і відваги,

З-за ґрат летіла птахом до людей…

Ти наш вогонь на темнім полі битви,

Невинна кров, пролита в боротьбі.

Тебе вкладаєм тихо до молитви

І за спасіння дякуєм тобі.

Вчитель: Рідна мова – це «найбільше і найдорожче добро в кожного народу, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування» - так писав відомий український письменник Панас Мирний.

 Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – в нашій славній Україні. Тут жили наші діди-прадіди, тут живуть наші батьки, тут коріння роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово.

 Тому сьогодні на нашому ток-шоу поговоримо про українську мову, її розвиток, місце серед інших мов світу, значення мови в життєдіяльності народу, про її престиж і популярність.

 Зайве буде говорити, що людина світ пізнає саме завдяки словам, і рідною мовою стає саме та мова, якою говорили мама з татом. То чому ж, живучи в Україні, для багатьох рідною стає, на жаль, не українська. Що це – бідність нашої мови, її недосконалість і важкість, чи наше небажання  бути справді народом.

 На мою думку, ми повинні відчувати гордість за те, що розмовляємо такою милозвучною, ніжною і багатостраждальною мовою. Перед тим, як розпочати обговорювати  ці проблеми, давайте пригадаємо «біографію» української мови.

1720р. – російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою

1769 –видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення України українських букварів, текстів, церковних книг

1775 – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях

1862 – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організували видатні діячі української культури

1863 – указ російського Міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою

1876 – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень

1884 – закрито всі українські театри

1908 – уся культурна й освітня діяльність в Україні царським урядом визнана шкідливою

1938 – Сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській

1983 – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і поділ класів в українських школах на дві групи – російські та українські, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями

1989 - видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план

1989 – прийнятий закон про мови, який затвердив українську мову як державну. Українська мова, як і інші національні мови, дістала можливість розвиватися самостійно

Учитель. Як уже було сказано сьогодні, ще у 1989 році був прийнятий Закон про мови в Україні, який набув чинності з 1 січня 1990 року і утвердив державність української мови.

 В основному законі – Конституції України, прийнятої 28 червня 1996 року в статті 10 сказано: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток і використання, захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається Законом»

 То може абсолютно справедливим буде намагання надати російській мові статусу другої державної?

Обговорення І питання

Українська мова – єдина державна мова в Україні

Орієнтовні запитання:

• Чому зараз стоїть таке запитання?
• Чому не всі згідні з прийняттям цього закону?
• Які плюси і мінуси цього закону?
• Що набуде, а що втратить держава?
• Невже багатомовність – це погано?
• Чи набуття цього закону не стане гарним підґрунтям до поновлення дружніх стосунків із сусідньою державою7
• Що особисто ви набудете чи втратите при цьому?

Учениця. У світі налічується понад 5,5 тис. мов. Більшість із них не мають своєї писемності і державного статусу, ними послуговується невелика кількість мовців. Українська мова належить до східнослов’янської підгрупи слов’янської гілки індоєвропейської мовної єдності. Окремі дослідники вважають її однією з найстаріших мов Європи. Найближчою до української мови із східнослов’янських мов є білоруська,  із південнослов’янських – сербохорватська, із західнослов’янських – серболужицька. Близькими до неї є також російська та польська мови.

 Іншомовні дослідники постійно підкреслюють милозвучність і лексичне багатство української мови, найчастіше зіставляючи її з італійською. У 1939 році на Всесвітньому конкурсі мов українська мова за милозвучністю зайняла ІІ місце, поступившись тільки італійській. То чи не це вже є фактом її престижу, тобто авторитету у міжнаціональному та міжнародному спілкуванні. А про престиж української мови в минулому свідчать такі факти: вона використовувалась як державна у Великому Литовському князівстві як актова мова Молдавського князівства; дипломати при дворі польських королів спілкувалися коли не латиною, то руською (українською), цією ж мовою бахчисарайські хани листувалися з турецькими султанами.

Обговорення ІІ питання

Престижність української мови

Орієнтовні запитання:

- Чому багато українців не хочуть спілкуватися українською мовою?

-  Чому деяка молодь не спілкується рідною мовою?

- Як і коли наша країна стане єдиномовною?

- Що для цього потрібно зробити?

- Чи у мовній проблемі винні лише політики?

Учениця: З проголошенням Незалежності України на весь голос заговорили українські філологи, письменники, громадські діячі, які активно почали піднімати рівень української мови до державного. Стало «модно» розмовляти українською мовою, майже всі державні навчальні заклади стають україномовними, з державної шкільної програми зникли такі обов’язкові для вивчення предмети як російська мова і література. Врешті-решт ми почали дізнаватися про цікаві і жахливі факти становлення рідної мови. Можна сказати, що цією українізацією на початку 90-х років «захлинулися» майже всі культурні, освічені патріоти-українці. У школах почали організовувати різноманітні конкурси і змагання з української мови не тільки Міністерством освіти, а й меценатами з діаспори.

Учитель: То що ж зараз відбувається в політиці, яку зараз ведуть гру наші державні мужі?

Обговорення ІІІ питання

Доля української мови сьогодні

Орієнтовні запитання

• Чому сьогодні не відчувається підняття рівня рідної мови?
• Які основні факти про це свідчать?
• Яка роль мас-медіа в цій політиці?
• Чи це не є кроком назад?
• Які б вимоги ви поклали щодо володіння українською мовою нашими політиками, громадськими і культурними діячами, суспільними людьми? Аргументуйте свою думку.

Учитель. Кожен громадянин України повинен знати рідну мову, збагачувати її, бути готовим захистити українську мову від тих, хто зневажає її. І нехай для вас прозвучать ці слова, як заповідь:

1.Розмовляй рідною мовою – своєю і свого народу. Скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє. Не поступайся своїми мовними правами заради вигоди, привілеїв, лукавої похвали – це зрада свого народу.

2. Ставлення до рідної мови має бути таким, як до рідної матері. Її люблять не за її принади чи вигоди, а за те, що вона – мати.

3. Розмовляй у сім’ї   мовою своєї нації, прищеплюй дітям ставлення до мови як до святині, найдорожчого скарбу. Допомагай кожному, хто хоче вивчити українську мову.

4. Пам’ятай: «Усі головні європейські мови можна вивчити за 6 років, свою ж треба вчити ціле життя» (Вольтер)

 Важливі завдання покладаються на нас. Хочеться вірити, що кожен з нас усвідомить свою причетність до долі рідної української мови. І нехай на останок прозвучить для вас поезія В.Баранова «До українців», яка стане своєрідним застереженням та закликом до національної ідентифікації та гордості за те, що звемось українцями.