11 травня о 15:00Вебінар: Закінчення навчального року: документи, звіти, аналіз, планування та власний емоційний стан

Усний журнал "Бринить-співає наша мова"

Про матеріал

Усний жрнал "Бринить-співає наша мова". Мета: вшанувати пам'ять славнозвісних просвітителів слов'ян – Кирила та Мефодія; розповісти про видатного давньоруського письменника-літописця Нестора; ознайомити з історією їх життя; розповісти про виникнення свята – Дня української писемності та мови; подати відомості про великого мецената П. Яцика; познайомити учнів з історією виникнення письма; з'ясувати витоки нашої мови, її місце серед інших слов'янських мов; виховувати повагу до історичного минулого, почуття поваги до слов'янських учителів, інтерес до вивчення мов.

Перегляд файлу

 

Бринить-співає наша мова

Мова – це кров,

що оббігає тіло нації.

Виточи кров – умре нація.

Юліан Дзерович

 

Мета: вшанувати пам’ять славнозвісних просвітителів слов’ян – Кирила та Мефодія; розповісти про видатного давньоруського письменника-літописця Нестора; ознайомити з історією їх життя; розповісти про виникнення свята – Дня української писемності та мови; подати відомості про великого мецената П. Яцика; познайомити учнів з історією виникнення письма; з’ясувати витоки нашої мови, її місце серед інших слов’янських мов;  виховувати повагу до історичного минулого, почуття поваги до слов’янських  учителів, інтерес до вивчення мов.

Тип заняття: усний журнал

Хід

 

 Учитель.    Доброго дня, шановні друзі! Я  рада вітати вас на святі українського Слова – «Бринить-співає наша мова». Нехай цей незвичайний урок збагатить ваші знання про українську мову, її історію, традиції, допоможе дізнатись багато цікавого про визначних діячів української словесності. Або просто дозволить цікаво провести цей час із нами.

Ви всі любите читати газети і журнали. Ви, мабуть, знаєте, що кожен журнал складається зі сторінок. Але ці журнали і газети друковані, а ми вам сьогодні пропонуємо усний журнал.

   Наш журнал складається з кількох сторінок:

І – День української писемності та мови

ІІ – Нестор Літописець –  „батько української історії та словесності”

ІІІ – Петро Яцик – „щирий цінитель українського слова”

ІV. Українська мова – державна мова України

V  - З історії походження української мови

VІ - З історії виникнення української писемності

VІI - Кирило та Мефодій - слов’янські вчителі та просвітителі

VІII - МОВНА ІГРОТЕКА

1-й ведучий. Відомий український письменник XIX століття Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування».

 

1-й ведучий. Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. «Мама, тато, баба, льоля, киця»,— лепече дитина. Які дивні перші двоскладові слова! А потім знання зі словесності поширюються. Дитина спинається на но¬ги, пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода, трава... Світ — мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики...

Отже, словесність — початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою. Адже, слово до слова — зложиться мова!..

1 сторінка

9 листопада – День української писемності та мови

 

Ведучий 1.

- Здрастуй, Слово,

Українська Мово!

Здрастуй на межі тисячоліть!

Квітни калиново й барвінково,

Запашна вічнозелена віть!..

 

Ведучий 2.

- Слово – брила, слово – крила, диво,

У незнане зоряне політ.

Через мову щиро і правдиво

Одкривається нам білий світ…

 

Ведучий 1.   Мова – це диво, яке ми чуємо від миті свого народження, це почуття, які допомагають нам виразити любов і турботу про рідних та друзів, це радість, якою ми ділимось з коханою людиною, це душа, що випромінює життєву силу,  це невичерпне джерело, звідки ми черпаємо наснагу, знання і прагнення осягнути всесвіт.

 

Ведучий 2.  Мова – це одне з багатьох чудес світу. Вона являється тим цінним надбанням нашого буття,

тією скарбницею важливих знань, що визначає нашу ментальність. У ній сконцентровано всі бажання, надії та сподівання мільйонів людей, що являють собою єдиний народ. Саме вона – наша мова – втілює в собі український характер, нашу пам’ять, історію та душевну міць, наші звичаї і традиції, розум і багатющий досвід поколінь, ніжну красу і силу душі людської. І це так, бо, як сказав Володимир Сосюра:

„Мова – це душа народу, а народ без мови не народ”.

 

Ведучий 1. Українська мова входить до групи найбільш розвинених і досконалих мов.  І тому завдяки проголошенню незалежності вона, як і українська культура, по праву  займають належне місце у світі. А для того, щоб ми знали, вивчали і не забували своєї рідної мови, щоб підвищували її значимість для майбутнього, наш національний календар поповнився ще однією важливою датою для кожного справжнього українця – 9 листопада. Це наймолодше державне свято.

 

Ведучий 2. Свято було встановлено 6 листопада 1997 року Президентом України Леонідом Кучмою за підтримки ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі нашої мови для розвитку українського суспільства Указом  № 1241/97 „Про День української писемності та мови”. В Указі було зазначено: „Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

 

2 сторінка

Нестор Літописець –  „батько української історії та словесності”

Нестор Літописець.

„Велика бо бывает польза от ученья книжного: книгами бо кажеми и учими есмы пути пути покаянью, мудрость бо обретаем и воздержанье от словес книжных. Се бо суть реки, наполняющие вселенную, се суть исходищя мудрости: книгам бо есть нещетная глубина: сими бо в печали утешаеми есмы…”.

 

   „Ви, напевно, здогадалися хто я? Так, мене звати Нестором. Народився я у Києві. У 17 років поступив послушником до Печерської обителі, але монахом став не одразу. Згідно з церковними правилами, ті, хто готував себе служінню Богу в монастирі, підлягав обов’язковому трирічному випробуванню. Випробування я витримав і був удостоєний дияконського сану. У Києво-Печерській обителі було багато чоловіків високого розуму, які були взірцем духовного вдосконалення. Тут панували повага і злагода. Старші допомагали молодшим, наставляли їх, укріплювали їх віру. Цей час не пройшов марно. Я написав „Житіє Феодосія Печерського” та „Чтєніє про Бориса і Гліба”. Коли мені було 40 літ, а саме у 1110 році я взявся за написання літописного звіту, щоб розповісти нащадкам, „откуда єсть пошла русская земля, кто въ Киевъ нача первъє княжити…” . Для цього 1097 року я вирушив до Володимир-Волинського та Зимненського монастирів. Там я знайшов Волинський літопис. А ще познайомився з руськими літописними зведеннями і сказаннями, монастирськими записами, візантійськими хроніками. А ще записав цікаві розповіді старців, воїнів, мандрівників, свідків багатьох подій…”

 

Ведучий 1. Писемні пам’ятки, створені видатним давньоруським письменником, прародителем художнього слова, літописцем Нестором, що народився поміж 1040 і 1056 роками, мали значний вплив на розвиток всієї української культури. Результатом такої 20-річної важкої праці Нестора Літописця стала „Повість минулих літ”. Із Києва  „Повість” пішла між слов’ян і стала досить популярною та шанованою. У ній автор використовував також численні праці своїх попередників (Василя, Федора, Никона Великого), а також усні народні перекази, свідоцтва очевидців, власні спостереження, вставки з Біблії, з перекладної грецької та болгарської літератури.

 

Ведучий 2.  Для тих часів це була неймовірна титанічна праця, автором якої була освічена людина, що віддала своє життя улюбленому книжному навчанню, яка знала кілька іноземних мов. На відомій скульптурі Антокольського з Київського музею російського мистецтва ми бачимо Нестора з пером у руці, вічно схиленим над писанням, що творить подвиг життя свого, даруючи нам історію і сам залишаючись в ній. У монастирській бібліотеці було знайдено опис зовнішності Нестора:  „Нестор-литописец подобием сед, брада не раздвоилась, на плечах клобук, в правой руке перо, а в левой – чётки…”.

 

Ведучий 1. У цей день – 9 листопада - за традицією покладають квіти до пам’ятника Несторові Літописцю, відзначають найкращі здобутки просвітителів та мовознавців у сфері мови та культури України, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою. А також у цей час стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Саме він став засновником цього конкурсу серед передової учнівської молоді.

 

3 сторінка.

Петро Яцик – „щирий цінитель українського слова”

Ведучий 2. Як великого мецената і найпалкішого цінителя української культури, його знав увесь світ. Будучи українцем за походженням, він одним із перших у сучасній історії України мислив категоріями патріотизму в контексті глобального розвитку цивілізації. І тому його фраза-афоризм „Справжній патріотизм вищий за будь-які партії…” близька і зрозуміла для нас сьогодні. Його слова ніби промовляють до нас із минулого.

Ведучий 1. Народившись в селі Верхнє Синьовидне на Львівщині у селянській родині, закінчивши семирічку, ставши помічником машиніста і виїхавши за кордон, П. Яцик не переставав вболівати за долю своєї Батьківщини. Канадський будівельник-землевласник українського походження, з кінця 50-х років почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових і культурних проектів української діаспори. Маючи власний бізнес, зароблені гроші він вкладав в освітницьку діяльність й книговидання. Саме П. Яцик на власний кошт видав повне зібрання творів Михайла Грушевського, котре стало йому майже в мільйон доларів.

Ведучий 2. А у 2000 році, не зрадивши таки своєму життєвому креду, Петро Яцик запалив свічку міжнародного конкурсу знавців української мови. Вперше він пройшов у селі Моринцях ( на батьківщині Тараса Шевченка ). Особливістю конкурсу стало те, що грошовими преміями відзначались переможці від І до X місця. Перший преміальний фонд склав 475 тисяч гривень.

Ведучий 1. 2003 року відбувся ІV Міжнародний конкурс з української мови, в якому брали участь 5 мільйонів осіб. За рішенням Ліги українських меценатів, конкурсу було присвоєно ім’я Петра Яцика, а його дочка Надія стала почесним головою конкурсу. На 10-ту річницю Дня Незалежності України П. Яцик був нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня.

Ведучий 2. У 2001 році одним з володарів Міжнародної премії (Людина Року), в галузі благодійництва та меценатства, був визнаний Петро Яцик, який зробив великий внесок у справу збереження самобутності української нації як на Україні, так і за межами нашої держави. Його вклад у розвиток нашої культури, мови, історії та традицій, створення і становлення українських освітніх закладів та центрів мав неоціненне значення для нашого народу, для утвердження молодої незалежної України у світовому співтоваристві.

 

4 сторінка.

Українська мова – державна мова України

 

Ведучий 1. Упродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито „вторинність” української мови, ретельно приховуючи від нас величезний масив української писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще в VІ – ІX столітті. Процес унормування загальнонародної української мови вчені відносять до XІІІ – XІV століття. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови (Х – ХІІІ ст.), українсько-білоруської (ХІVXV ст.), слов’яно-української, староукраїнської („простої мови”), церковнослов’янської (XIVXVII ст.). Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини XVIIIXIX століть.

Ведучий 2. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником – Т. Г. Шевченко. Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією.  Ще Вольтер зазначив, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя. У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статус державної.

 

5 сторінка

З історії походження української мови

 

Ведучий 1. Українську мову відносять до індоєвропейської мовної сім’ї. Разом з російською та білоруською мовами вона входить до слов’янської групи мов світу. За основною версією їх походження вважалося, що після завершення праслов’янської епохи розпочався період, який тривав понад 500 років та закінчився лише в XIXII столітті під час феодальної роздрібленості Київської Русі. У цей час нібито сформувалась так звана давньоруська мова, на основі якої виникли три мови однієї групи – українська, російська та білоруська.

Ведучий 2. Сучасні дослідники, руйнуючи теорію єдності, вважають, що всі три слов’янські мови розвивались незалежно одна від одної як мови самостійні, і ніякої спільної мови не існувало. Хоча безперервний історичний розвиток етносу на наших землях від середини І тисячоліття н. е. до нашого часу може свідчити про те, що після розпаду праслов’янської мовної спільності почав формуватись український етнос, а отже і українська мова.

   Ведучий 1. Разом з християнством до Київської Русі прийшла старослов’янська (або церковнослов’янська) мова, що утворилась на базі давньоболгарських діалектів Кирилом і Мефодієм. Нею писались релігійні та офіційні тексти. Старослов’янська мова тривалий час виконувала функції писемної мови. Поява нової української мови, яка згодом стала сучасною літературною, датується ХІХ століттям.

 

6 сторінка.

З історії виникнення української писемності

 

Ведучий 2.   Надзвичайно важливе значення в історії народу є виникнення письма. Питання походження слов’янської писемності дуже складне і досі не розв’язане. Протягом багатьох років учених цікавлять питання : коли і як народилась слов’янська писемність, абетка і чи мали наші предки до цього якісь інші писемні знаки?

Ведучий 1. Довгий час існувала думка, ща наша писемність з’явилась після хрещення Русі, коли з Болгарії та Візантії привозили церковні книги. Але на більшості території, де колись селились наші пращури, особливо на півночі від Чорного моря, не раз знаходили археологи на кам’яних плитах, надгробках і амфорах незрозумілі писемні знаки. Що змусило вчених і далі працювати над цим питанням.

Ведучий 2. Перший історик давньої слов’янської писемності болгарський книжник і учений Чорногорець Храбр, який жив у Х столітті, у книзі „Сказання про письмена” розповідає про два етапи розвитку слов’янського письма. Перший – коли ще слов’яни були язичниками, і читали та ворожили за допомогою рисок та зарубок. Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими та грецькими письменами. Але це письмо не було пристосоване до слов’янської мови.

Ведучий 1. Дослідники вважають, що слов’яни мали примітивне письмо ще в першій половині І тисячоліття. Пізніше вони почали користуватись грецькими буквами. Докази про наявність писемності і у східних слов’ян можна знайти в арабських істориків. Але, на жаль, ніяких писемних пам’яток з тих часів до нас не дійшло. І так було до тих пір, поки великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом та Мефодієм – не був створений алфавіт.

 

7 сторінка.

Кирило та Мефодій - слов’янські вчителі та просвітителі

 

Ведучий 2. Славнозвісні просвітителі, творці слов’янської абетки, проповідники християнства, перші перекладачі грецьких духовних книг, що були видані слов’янською мовою. Брати народились у місті Солунь (сучасна назва містечка Фісалоніки у Греції) у родині військового начальника. Населення тут поділялось на греків і слов’ян. Їх мати була грекинею, а батько – болгарином, тому брати з дитинства добре володіли двома мовами.

Ведучий 1. Кирило (або його звали ще Костянтином) (827 р. – 14 лютого 896 р.), здобувши освіту в Константинополі, знав східні мови, латинську, арабську та староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці. А також викладав філософію у вищій константинопольській школі. Друге своє ім’я Кирило Костянтин прийняв перед смертю, постригшись у ченці. За свої здібності і розум він згадується як Костянтин Філософ.

Ведучий 2.  Мефодій (815 р. – 6 квітня 885 р.), був управителем однієї слов’янської провінції у Візантії, але незабаром він відцурався мирського життя й усамітнився в одному з монастирів. У 863 році візантійський імператор Михайло направив Кирила та Мефодія в Моравію, де вони на прохання місцевого князя Ростислава повинні були вести церковну службу слов’янською мовою.

Ведучий 1.  Перед від’їздом до Моравії Костянтин розробив слов’янську абетку. А вже 863 року Кирило і Мефодій привезли до Велеграда слов’янську азбуку та три-чотири церковні книги, перекладені слов’янською мовою. У посланні папи Іоанна VIII до моравського князя Святополка (880 р.) Костянтина названо „творцем слов’янського письма”.

 

8 сторінка.

МОВНА ІГРОТЕКА

 

1. Конкурс «Візитки команд» (гра «Мікрофон»)

Ведучий. Дуже часто ми опиняємось у ситуаціях, коли треба проявити свою спритність, кмітливість і розумові здібності. І так просимо вас завітати до мовної ігротеки. Команди просимо зайняти свої місця. Кожна з команд підготувала візитну картку: девіз, назву, емблему.

 

2. Конкурс «Подорож до країни фразеології»

Пояснити значення фразеологізмів і з трьома скласти речення.

Собаку з’їсти, брати за душу, накивати п’ятами, ламати голову, байдики бити, пекти раків, як курка лапою, як сніг на голову, хоч греблю гати, як кіт наплакав.

Завдання для вболівальників №1

З’ясувати значення фразеологізмів і підібрати до них антоніми.

1. Тримати язик за зубами — розпустити язика

2 Побачити світ — піти зі світу

3. Рукою подати — за тридев’ять земель

4. Набрати води в рота — точити ляси

Викинути з голови, передати куті меду, дивитися крізь пальці (не помічати), ні за холодну воду не братися.

 

Конкурс «Друзі мови»

За певний час вивчити та промовити скоромовки (2 хв.)

Хто швидше й правильно промовить скоромовки:

1. Бубоніла діду баба: «Ой , не дмухай на кульбабу, бо з кульбаби полетять сто малих кульбабенят».

2. Стріла якось скоромовка на місточку злого вовка. Скоромовить вовк почав – ледь язик не поламав»

Конкурс для вболівальників

Із частини або зі всіх звуків , з яких складається слово утворити по 5 нових слів

Барбарис, літературний

5. Конкурс «Здійсни пошук»

Закінчи прислів'я

Слово до слова — ... (зложиться мова).

Лагідне слово — ... (ключ до серця).

На чужий роток — ...(не накинеш платок).

Язик кісток не має, ...(але кістки ламає).

Слово — не горобець, ... (вилетить — не впіймаєш).

Слухай сто разів, ... (а говори раз).

Хто хоче більше знати, ... (треба менше спати).

Шабля ранить голову, а слово — ... (душу).

Від гарних слів... (язик не облізе).

Умієш говорити — ... (умій слухати).

Краще мовчати... (аніж брехати).

Гостре словечко коле (сердечко)

6. Конкурс «Мовні «ляпи» в мас-медіа»

Прослухуючи репортажі, знайти мовні помилки у ведучих.

 

7. Конкурс «Слова»

Ведучий. У цьому конкурсі беруть участь усі члени команди. Зі слова треба скласти якомога більше слів, використавши лише один раз одну літеру за 2 хвилини. Увага! Складені слова — самостійні частини мови (пропонується слово «літературний»).

Визначаються переможці, вручаються нагороди.

 

 

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

У 1991 році Україна стала незалежною державою. З розвитком держави інтенсивно розвивається і українська мова. Ми з вами одержали у спадок сучасну українську літературну мову — багату, розвинену, гнучку. Нею і можна висловити все: від найскладніших і найновіших наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень, оповідань. Багатство мови зберігається у незліченній кількості чудових українських пісень, у думах і казках, у творах письменників, у живій розмовній мові. Наше завдання — берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити. І хоч наша мова зазнала гоніння, переслідування, зараз вона живе, квітне і вдосконалюється. Любімо і бережімо її.

 

 

 

 

рамка укр орнамент2.PNGСередня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с.Іванівці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Усний журнал до Дня української писемності та мови

(11 клас)
 

 

 

 

 

1355929706_02-17.jpg                                                                                                                        Учитель: Алієва Т.І.

docx
Додано
27 серпня 2018
Переглядів
2074
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку