Календарно-тематичне планування. Зарубіжна література. 6-й клас (для дітей із затримкою психічного розвитку).

Види контролю

1 семестр

2 семестр

Усього

Контрольні роботи:

3

3

6

- у формі контрольного класного твору

1

1

2

• виконання завдань, тестів, відповідей на питання

2

2

4

Уроки розвитку мовлення (РМ)

2 (У+П)

2 (У+П)

4

Уроки позакласного читання

2

2

4

Перевірка зошитів   

4

5

9

• № з/п

Зміст уроку

Дата/Корекція

Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

(за розділами)

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

1

ВСТУП

Література як вид мистецтва. Художній образ.

(ТЛ) Художній образ, початкові поняття про традиційний  образ, вічний образ. 

(ЛК) Специфічні ознаки різних видів мистецтва. Вічні образи в літературі й мистецтві.

(УС) Традиційні образи українського і зарубіжного фольклору.

(ЕК) Особливості зображення одного й того самого образу в різних видах мистецтва.

МІФИ НАРОДІВ СВІТУ

Поняття про міф. Основні тематичні групи  міфів (про створення і будову світу, про героїв, календарні та ін.). Відображення єдності людини й природи в міфах різних народів. Популярні міфологічні образи, сюжети, мотиви різних народів. 

(ТЛ) Міф, мотив. Поглиблення поняття про образ  (міфологічний образ).

Грецькі міфи. Міф про Прометея.

Міфи про Геракла (1-2 міфи).

Учень (учениця):

виявляє ознаки різних видів мистецтва, встановлює своєрідність літератури в системі видів мистецтва, її характерні риси;

дає визначення поняття «художній образ», знає його різновиди – «традиційний образ», «вічний образ»;

наводить 2-3 приклади традиційних і вічних образів (з фольклору, прочитаних літературних творів, знайомих видів  мистецтва);

виявляє специфіку зображення одного й того самого образу в літературі та інших видах мистецтва;

розповідає про свої улюблені твори літератури й мистецтва, виявляє їх специфічні риси;

розкриває значення мистецтва (в тому числі художньої літератури) для становлення особистості, життя людства.

Учень (учениця):

визначає причини появи міфів, особливості міфологічного світосприйняття;

дає визначення поняття «міф», відрізняє його від казки;

називає тематичні групи міфів, наводить приклади сюжетів і образів, що належать до певних груп міфів;

розуміє (на елементарному рівні) поняття «мотив», співвідносить його із поняттям «тема» (як часткове і ціле; мотив – реалізація теми);

називає провідні міфологічні теми (творення світу, діяння героїв та ін.) й мотиви (сонця, ночі, випробування та ін.), що виявляються у міфах різних народів;  

переказує найвідоміші міфи народів світу, розкриває їх загальнолюдський зміст;

характеризує популярні міфологічні образи, показує втілення в них народних уявлень про світ, виявляє актуальний зміст  міфологічних образів;

зіставляє типологічно подібні образи (наприклад, образи героїв та ін.) у міфах народів світу;

виявляє схожість давніх міфологічних уявлень українців і міфології інших народів;

розкриває специфіку втілення міфів народів світу у знайомих творах мистецтва (живопис, музика, театр, кіно, мультиплікація тощо);

розповідає про свої улюблені міфи, міфологічних героїв, висловлює власне ставлення до них.

Продовжувати формувати поняття про різні види мистецтва, їх значення для особистості і життя людства.

Формувати вміння виділяти суттєві ознаки, знаходити спільне і відмінне між різними видами мистецтва і літературою.

Розширювати здатність оперувати поняттями «мистецтво», «література», «фольклор», «художній образ».

Розвивати зв’язне мовлення у процесі складання розповіді про свої улюблені твори літератури.

Формувати вміння наводити приклади, опираючись на свій попередній досвід;

Розвивати навичок зосередження уваги, розширювати об’єм уваги.

Формувати позитивну мотивацію до читання і сприймання міфів різних народів світу та осмислення їх художньої цінності.

Збагачувати лексичний запас поняттями

“міф”, “міфологічний образ”, “мотив”, “тема”, “казка”.

Продовжувати розвивати вміння виділяти основні ознаки та властивості при здійсненні порівняння чи складанні описової розповіді.

Розвивати вміння аналізувати зміст міфів, їх образів, тем, мотивів та сюжетів; встановлювати різноманітні зв’язки між предметами, вчинками героїв та подіями, які описані у міфі.

Розвивати зв’язне мовлення шляхом розповідання та переказування міфологічного сюжету.

Розширювати здатність давати пояснення й обґрунтування у відповідь на запитання вчителя.

Розвивати вміння розрізняти вчинки персонажів міфів, відділяти позитивне від негативного, співчутливо ставитися до персонажів, які потребують допомоги та радіти разом із позитивними героями

2

Дедал і Ікар. Нарцис. Пігмаліон і Галатея. Орфей і Еврідіка. Деметра і Персефона (3-4 за вибором учителя).

3

Індійські міфи. Творення. Про створення ночі. Про потоп. Про золоті часи (2-3 за вибором учителя).

(УС) Давні міфологічні уявлення українців (про створення світу, про природу, про добрі й злі сили).

4

Єгипетські міфи. Ра та Апоп. Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет (1-2 за вибором учителя).

(ЕК) Подібність елементів у міфах різних народів (образи, сюжети, мотиви). Міф і казка.

Розвиток мовлення (У) № 1.

Розповідь. «Улюблені міфи та міфологічні герої».

(ЛК) Втілення міфів народів світу в мистецтві (живопис, музика, кіно, театр, мультиплікація та ін.).

5

МУДРІСТЬ БАЙКИ

Байка як літературний жанр, її характерні ознаки, особливості художньої будови, повчальний зміст.

(ТЛ) Байка, езопова мова. Поглиблення понять про алегорію, образ (алегоричний образ).

Езоп. «Лисиця і виноград», «Вовк і Ягня», «Крук і лисиця», «Мурашки й Цикада» (2-3 за вибором учителя). Поєднання конкретного і загального в байках Езопа. Втілення людських якостей (працелюбність, розум, хитрість, дурість, жорстокість, лінощі та ін.) в алегоричних образах. Мораль байок Езопа. 

(УС) Поетичне переосмислення традиційних сюжетів і образів Езопа в українських байках.

Учень (учениця):

дає визначення жанру «байки», називає її характерні ознаки, підтверджує прикладами з прочитаних творів;

розкриває специфіку художньої структури байки;

пояснює мораль  байок, визначає місце її розташування в прочитаних творах;

розуміє поняття «езопова мова», демонструє на конкретних прикладах особливості езопової мови;

зіставляє байки Езопа («Мурашки й цикада», «Вовк і Ягня») та І.А. Крилова («Бабка й Муравель», «Вовк і Ягня»), виявляє в них схожість і відмінності;

характеризує алегоричні образи байок, виявляє в них прихований зміст;

називає українські байки, в яких знайшли відображення сюжети й образи байок Езопа;

розкриває специфіку художнього втілення сюжетів і образів байок Езопа та І.А. Крилова у світовому мистецтві (на прикладі окремих творів образотворчого мистецтва, мультиплікації та ін.).

Формувати поняття “байка”, “езопова мова”.

Розвивати вміння висловлювати власне ставлення до дій персонажів байки, обґрунтувати його, робити висновок.

Розвивати здатність до довільної організації власної поведінки та планування своєї активності при оформленні відповіді на запитання вчителя.

Вправлятися у відповідях на запитання вчителя за змістом прочитаних байок.

Формувати вміння виявляти й оцінювати діях героїв байки прояви людських якостей та чеснот, розвивати усвідомлення необхідності послуговуватися ними в житті.

Розвивати вміння визначати підтекст, прихований смисл сюжету, мораль байки.

На основі визначення моралі байки тренувати здатність до встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Вправлятися у здатності визначати спільне і відмінне у сюжетах, образах, поняттях.

Заохочувати висловлення емоційної реакції на зміст прослуханої та прочитаної байки, виявляти й усвідомлювати свої почуття.

Сприяти оволодінню морально-етичними нормами поведінки на прикладі сюжетів байки.

6

Іван Андрійович Крилов (1769-1844). «Квартет»,  «Бабка й Муравель», «Вовк і Ягня» (1-2 за вибором учителя). Моральні проблеми в байках І.А. Крилова. Яскравість алегоричних образів.

(ЕК) Специфіка художнього втілення сюжетів Езопа в байках І.А. Крилова. 

(ЛК) Втілення сюжетів і образів байок Езопа та І.А. Крилова у мистецтві.

Позакласне читання № 1. І.А. Крилов. Байки.

7

Контрольна робота № 1 з тем:  «Міфи народів світу. Мудрість байки» (тести та завдання)

8

ПРИГОДИ І ФАНТАСТИКА

Ж.Верн «П’ятнадцятилітній капітан»,

Р.Л. Стівенсон «Острів скарбів» (1 твір за вибором учнів)

Жуль Верн (1828-1905). «П'ятнадцятилітній капітан».  Тема духовного випробування людини в романі Ж. Верна.

(ТЛ) Поглиблення понять про роман (пригодницький роман), повість. Композиція.

(УС) Висловлювання українських митців про творчість Ж. Верна

Образ Діка Сенда, моральні якості героя, його мужність і людяність.

переказує (стисло) основні події роману «П’ятнадцятилітній капітан» Ж. Верна розкриває основні теми і проблеми роману Ж. Верна;

визначає роль описів природи у творі Ж. Верна;

характеризує образ Діка Сенда, порівнює його з іншими персонажами, визначає етапи духовного зростання героя, зміни в його внутрішньому світі, у сприйнятті людей і життя;

Формувати навички самоконтролю у процесі читання художнього твору та опрацювання його сюжету;

Продовжувати розвивати вміння використовувати різноманітні мовленнєві засоби для виразного читання чи переказу тексту: інтонація, темп, гучність, тембр, чіткість.

Розвивати здатність здійснювати аналіз та порівняння художніх образів, характеристик персонажів і їх вчинків, подій, явищ у художніх текстах;

Поглиблювати інтерес до прочитаного за рахунок вираження свого емоційного сприймання образів та динаміки сюжету у тексті.

Стимулювати висловлювання власної думки з приводу тих чи інших вчинків героїв твору за посередництвом звернення до власного досвіду.

Формувати вміння складати описово-порівняльну розповідь, збагачувати словниковий запас прикметниками на позначення рис характеру, особистісних якостей, емоційних переживань.

Спонукати використовувати у мовленні епітети, порівняння, метафори, слова з переносним значенням, фразеологізми.

Розвивати здатність робити самостійні узагальнення з приводу основної теми чи проблеми художнього твору у вигляді зв’язних логічних висловлювань.

Сприяти позитивному уявленню учнів із ЗПР про себе, як про читача.

Підсилювати мотивацію до читання фрагментів творів шляхом проведення паралелі між подіями твору і реальним досвідом школярів.

9

Дік Сенд і Негоро. Проблема рабства в романі. Описи природи. 

10

Чарльз Діккенс (1812-1870). «Різдвяна пісня в прозі». Подорож у часі й просторі Скруджа.

(УС) Музей Ч. Діккенса у Великобританії (Лондон). Висловлювання українських митців про творчість Ч. Діккенса.

Динаміка образу Скруджа, причини його духовного переродження.

визначає ключові моменти сюжету повісті Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі»;

простежує динаміку образу Скруджа, знаходить у тексті відповідні цитати;

висловлює власне ставлення до Скруджа (до зміни героя і після його внутрішньої зміни);

знаходить елементи фольклору в повісті Ч. Діккенса, виявляє їх роль у тексті;

11

Сюжет і композиція повісті.

(ТЛ) Поглиблення понять про повість. Композиція.

Значення образу  Різдва у творі.

Розвиток мовлення (п) № 2. Навчальний твір-роздум «Що в житті людини найцінніше?»

Елементи фольклору (казки, пісні). 

(ЕК) Традиції фольклору (казка, пісня, народні образи)  у творі  Ч. Діккенса.

12

Контрольна робота № 2 з теми «Пригоди і фантастика» (Ж. Верн., Ч. Діккенс)  у формі контрольного класного твору.

розповідає про зв’язки     М.В. Гоголя з Україною (окремі факти біографії), знає про музеї М.В. Гоголя в Україні (Гоголеве, Великі Сорочинці);

виявляє національні традиції й звичаї, що знайшли відбиток у повісті М. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом», елементи українського фольклору у творі (традиційні образи, символи, елементи казки та ін.);

характеризує образи Оксани й Вакули («Ніч перед Різдвом»);

інтерпретує окремі епізоди повісті М.В. Гоголя;

висловлює власні враження, емоції, почуття, роздуми від прочитаних творів;

визначає особливості композиції творів;

знаходить у творах письменників портрети персонажів, визначає роль портретів у розкритті образів;

коментує висловлювання українських митців про Ж. Верна, Ч. Діккенса, М. Гоголя;

називає 1-2 твори мистецтва за мотивами прочитаних творів, висловлює враження від них. 

13

Микола Васильович Гоголь (1809-1852). «Ніч перед Різдвом». Народні традиції і звичаї у творі.

(УС) М.В. Гоголь і Україна, музеї М.В. Гоголя в Україні  (Полтавщина). Висловлювання українських митців про творчість М. В. Гоголя.

Тема кохання. Образи Оксани і Вакули.

14

Роль фантастики в повісті.

Елементи фольклору (традиційні образи – відьма, чорт, місяць та ін.; різдвяні символи; елементи казки). 

(ЕК) Традиції фольклору (казка, народні образи)  у творі  М.В. Гоголя.

Контрольна робота № 3  з теми «Пригоди і фантастика» (М.В. Гоголь) (тести).

15

Позакласне читання № 2.  Дефо Д. «Життя і незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо»

ІІ СЕМЕСТР

16

ЛЮДСЬКІ СТОСУНКИ  

Антон Павлович Чехов (1860-1904). «Хамелеон»; «Товстий і тонкий».  Викриття пристосуванства, підлабузництва в оповіданнях А.П. Чехова. Діалог як основна форма розкриття сюжету. Майстерність письменника у змалюванні персонажів. Роль художньої деталі. Підтекст. Символічність назви.

(УС) А.П. Чехов і Україна. Літературні музеї А.П. Чехова (Ялта)  в Україні.

(ЕК) Порівняння образів чеховських персонажів (Очумєлов, «товстий», «тонкий»): схожість і відмінність між ними. Зіставлення літературних творів з екранізаціями, ілюстраціями до них.

(ТЛ) Гумор, іронія, художня деталь.

Учень (учениця):

за допомогою навідних питань вчителя визначає актуальні проблеми у прочитаних творах, висловлює своє ставлення до порушених питань;

за допомогою вчителя виявляє особливості сюжету і композиції творів, визначає кульмінаційні моменти;

характеризує персонажів у їх ставленні до світу, природи, людей, мистецтва;

за допомогою вчителя пояснює вчинки персонажів, мотиви їхньої поведінки;

за допомогою навідних питань учителя пояснює символічний зміст назв творів;

має уявлення про поняття «художня деталь» та  їх роль у тексті (змалювання персонажів, розкриття їх внутрішнього стану, увиразнення авторської ідеї та ін.);

знає схоже і відмінне між поняттями «гумор» та «іронія», виявляє гумор та іронію в текстах, значення для розкриття образів персонажів, авторської позиції;

за допомогою вчителя знаходить в окремих епізодах підтекст, намагається визначити прихований зміст висловлювання;

знає про окремі факти життєвої і творчої біографії митців, про літературні музеї письменників;

має уявлення про спільні й відмінні риси образів (чеховських персонажів);

порівнює літературні твори з їх екранізаціями, ілюстраціями (за вибором).

Закріплювати розуміння понять “сюжет”, “тема”, “мотив”, “підтекст”, “персонаж”, “художній образ”, “кульмінаційний момент”, “художня деталь”, “гумор”, “іронія”.

Збагачувати словник прикметниками, користуватися ними при складанні описової характеристики портрету персонажа.

Підкріплювати і розвивати позитивні особистісні якості учнів із ЗПР: доброта, чесність, щедрість, справедливість тощо, здатність здійснювати оцінку власних вчинків, виявляти паралелі між характером та вчинками персонажів літературного твору і реальним життям.

Розвивати зв’язне мовлення у процесі складання розповіді про свої окремі факти біографії письменників, при складанні характеристики персонажів чи переповідаючи сюжет твору.

Розширювати здатність встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між діями персонажів та подіями сюжету художнього твору.

Продовжувати формувати навички аналізу художніх образів, характеристик персонажів і їх вчинків, подій за навідними питаннями вчителя, порівняння.

Вчити висловлювати своє ставлення та переживання з приводу подій, описаних у художньому творі, та вчинків головних героїв.

Вчити називати почуття головних героїв.

Розвивати вміння давати пояснення діям і переживанням персонажів;

17

Джек Лондон (1876-1916). «Жага до життя». Проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі.

Характеристика героїв твору. Описи природи та їх роль у тексті. Значення назви оповідання.

(ЕК) Зіставлення літературних творів з екранізаціями, ілюстраціями до них.

18

Володимир Галактіонович  Короленко (1853-1921). «Сліпий музикант». Пошук головним героєм (Петро Попельський) свого місця у світі. Тема мистецтва. Петро Попельський і Евеліна. Образ  Максима Яценка, твердість його переконань, увага і повага до інших. Українська природа, народні  образи й традиції в повісті. 

 (УС) В.Г. Короленко і Україна. Літературні музеї В.Г. Короленка (Полтава)  в Україні.

(ЕК) Зіставлення літературних творів з екранізаціями, ілюстраціями до них.

19

Антуан де Сент-Екзюпері (1900-1944). «Маленький принц». Людські взаємини, моральні цінності в казці-притчі «Маленький принц». Філософський зміст твору. Художні образи.  (ТЛ) Притча.

(УС) Музеї А. Сент-Екзюпері в різних країнах  (Франція, Японія та ін.).

(ЛК) Втілення сюжетів прочитаних творів у мистецтві. Актуальність проблематики творів у контексті сучасної культури: ставлення до людей різних народів, рас, національностей; пошук свого місця у сучасному світі; роль мистецтва; відповідальність за долю іншого і світу загалом  та ін.

(ЕК) Зіставлення літературних творів з екранізаціями, ілюстраціями до них.

20

Контрольна робота №  4 з теми   «Людські стосунки» у формі контрольного класного твору.

21

ПОЕТИЧНЕ БАЧЕННЯ СВІТУ

Мацуо Басьо (1644-1694). Хайку. Відображення японських   уявлень про красу в поезії митця. Лаконізм форми і широта художнього змісту хайку. Зображення станів природи в ліриці М. Басьо. Роль художньої деталі. Підтекст.

(ТЛ) Хайку, поема, ліричний герой.

Роберт Бернс (1759-1796). «Моє серце в верховині…». Ідея любові до батьківщини у вірші Р. Бернса. Антитеза (рідний край – чужина). Елементи фольклору (традиційні образи, постійні епітети, повтори та ін.).

(ЕК) Елементи фольклору і міфів  у творах Р. Бернса.

намагається виразно читати твори поетів в українських перекладах та іноземною мовою (за умови володіння нею);  

висловлює враження від прочитаного, а також емоції й почуття, що виникли від зустрічі з поезією;

має уявлення про жанри хайку, поема та їх характерні ознаки; 

за допомогою вчителя визначає особливості розвитку сюжету (ліричного – не тільки перебіг зовнішніх подій, а передовсім плин образів, почуттів, емоцій, думок);

за допомогою навідних питань вчителя характеризує образ ліричного героя, простежує зміни його внутрішнього стану, знаходить відповідні цитати в тексті;

виявляє окремі особливості художньої мови  у творах письменників (використання відповідних засобів – епітетів, метафор, повторів, інверсії тощо);

за допомогою вчителя знаходить у поетичних текстах художні деталі, виявляє їх роль у розкритті картин природи, станів ліричного героя;

розуміє підтекст у прочитаних творах,  за допомогою навідних питань вчителя намагається по-різному його трактувати;

намагається визначати за допомогою вчителя провідні теми, мотиви, ідеї прочитаних творів;

має початкові уявлення про специфіку розуміння краси в різних культурах на прикладі поетичних творів;

вирізняє елементи фольклору (традиційні образи й символи, ознаки пісні) у вірші Р. Бернса «Моє серце в верховині…», елементи міфів і фольклору (традиційні образи, символи, сюжети, ознаки казки) в «Пісні про Гайавату» Г. Лонгфелло;

за допомогою навідних питань учителя характеризує образ Гайавати як національного героя;

знає імена видатних українських перекладачів творів зарубіжних поетів. 

Продовжувати формувати навик читання з використанням різноманітних засобів виразності — інтонування, логічних наголосів, тембру, темпу тощо;

Розширювати словниковий запас синонімами, антонімами, омонімами, фразеологізмами, стимулювати використання їх при аналізі художнього твору, визначенні особливостей художніх образів, почуттів, емоцій, думок.

Розвивати здатність до розуміння прихованого смислу, підтексту, переносного значення слів, гумору, метафор, символізму образів;

Розвивати тривалість зосередження слухової уваги при сприйманні поетичних творів на слух;

Покращувати діалогові навички при обговоренні проблематики сюжету художнього твору.

Заохочувати до спостереження та опису природи у своєму реальному житті.

22

Генрі Лонгфелло (1807-1882). «Пісня про Гайавату» (1 розділ за вибором учителя). Міфи північноамериканських індіанців та їх втілення в поемі «Пісня про Гайавату». Елементи фольклору у творі (пісні, казки, легенди та ін.). Образ Гайавати. Ідеї миру, національного єднання, служіння народові.

(ЕК) Елементи фольклору і міфів  у творах Г. Лонгфелло.  

Джанні Родарі (1920-1980). «Листівки з видами міст». Широта світу та його сприйняття ліричним героєм вірша. Листівки як символ широти світу і прагнення до його відкриття.

(ЛК) Початкові відомості про специфіку розуміння краси в різних культурах.

(УС) Видатні українські перекладачі творів зарубіжних поетів. 

23

Позакласне читання № 3. Тургенєв І.С. Вірші в прозі («Горобець», «Собака», «Жебрак» та ін.) (2-3 за вибором)

24

Розвиток мовлення (У) №  3. Усний аналіз творів з висловленням власного враження. 

25

Контрольна робота  № 5 з теми «Поетичне бачення світу» (тести та завдання).

26

ОБРАЗ МАЙБУТНЬОГО В ЛІТЕРАТУРІ

Рей Дуглас Бредбері (нар. 1920). «Усмішка». Тривога за руйнування духовних цінностей в оповіданні «Усмішка». Образ Тома, його динаміка. Значення образу Джоконди для розкриття головної ідеї твору.

(ТЛ) Конфлікт.  Поглиблення поняття про фантастику.

читає текст і за допомогою навідних питань учителя переказує основні події, що ілюструють головну думку прочитаного;

має уявлення про основні ознаки фантастичної літератури та виявляє їх у прочитаних творах;

характеризує образи головних героїв фантастичних оповідань Р. Бредбері і Р. Шеклі (за допомогою вчителя);

розуміє сутність конфлікту поміж героєм і світом (Том і натовп, Кліві і неземна цивілізація);

визначає й описує за допомогою вчителя образи майбутнього у творах письменників;

описує персонажів фантастичних творів (Том і Кліві);

називає твори сучасного мистецтва на тему майбутнього (кіно, живопис, музика тощо), зіставляє їх із творами Р. Бредбері й Р.Шеклі;

висловлює свою думку щодо майбутнього людства, ролі літератури й мистецтва в майбутньому.

Продовжувати тренувати навички виразного читання та здатність переказувати основні події твору.

Збагачувати словниковий запас різними частинами мови на позначення рис характеру, особистісних якостей, емоційних переживань.

Розвивати зв’язне мовлення, складати описову, описово-порівняльну, розповідну, з власного досвіду розповідь.

27

Роберт Шеклі (1928-2005). «Запах думки». Утвердження сили людської думки у творі. Духовне й фізичне випробування Кліві. Роздуми автора про майбутнє людини та людства. Гуманістичний зміст оповідання – віра в перемогу людського розуму.

(ЛК) Образ майбутнього у творах сучасного мистецтва (живопис, кіно, музика та ін.).

(ЕК) Том і Кліві: схожість і відмінності. Образи майбутнього в літературі  та інших видах мистецтва.

28

Позакласне читання № 4.  Українські письменники-фантасти, їхні твори для дітей. (УС)

29

Розвиток мовлення (П) № 4. Твір-роздум за прочитаними творами.

30

СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА

ЗРОСТАННЯ І ВЗАЄМИНИ ЗІ СВІТОМ

Крістіне Нестлінґер (нар. 1936). «Конрад, або Дитина з бляшанки». Незвичайність образу Конрада, риси його характеру.

Конрад і його становлення у світі.

розповідає про основні події сюжету творів, виокремлює в них кульмінаційні моменти;

має уявлення про відображувані актуальні проблеми у творах митців, що пов’язані із зростанням дитини, її взаєминами із колективом, світом дорослих;

висловлює своє ставлення щодо персонажів, їхніх вчинків і стосунків;

має уявлення про жанрові ознаки (казки, повісті, роману) в прочитаних творах;

за допомогою навідних питань учителя виявляє риси характерів героїв у життєвих випробуваннях;

висловлює своє розуміння стосовно понять «добро» і «зло», «життя» і «смерть», «любов» і «ненависть», «милосердя» і «байдужість», робить спроби знаходити їх відображення в епізодах прочитаних творів;  

розповідає (на вибір) про образ персонажу одного із дітей чи підлітків із прочитаних протягом року творах і висловлює власне ставлення до них;

розповідає про зміст своїх улюблених творів сучасних письменників;

має уявлення про значення категорії  «художність» для оцінки творів масового мистецтва.

Уточнити смислове і лексичне значення понять, що відображають тему взаємин, стосунків, моральних цінностей. Вчити давати пояснення, наприклад, що таке “дружба”, “добро”, “зло”, “повага до інших”, “милосердя” тощо

Закріплювати здатність виявляти і називати риси характерів головних персонажів художнього твору.

Продовжувати розширювати вміння учнів ідентифікувати та називати емоційні стани, риси характеру;

Удосконалювати вміння словесно характеризувати образи персонажів.

Стимулювати активне використання засвоєних, нових й уточнених лексичних понять при складанні розповідей різного типу і при переказі.

Вправлятися в умінні аналізувати, оцінювати й описувати моральні якості, вчинки і взаємостосунки героїв творів

31

Контрольна робота № 6  з тем: «Образ майбутнього в літературі»; «Сучасна література. Зростання і взаємини зі світом» (тести і завдання)

32

(УС) Сучасна  українська література для дітей і про дітей.

(ЕК) Порівняння образів дітей у творах українських і зарубіжних авторів.

33

ПІДСУМКИ

Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.

34

Резервний час

35

Резервний час