Розвиток мовлення та навички каліграфічного письма є « вічними» завданнями, які покликана розв’язати початкова школа
Нині високі вимоги до швидкості письма обумовлені тим, що на уроці потрібно зафіксувати досить велику кількість інформації. Але не менш важливим, на мою думку, є дотримання вимог каліграфічного письма.
Вміле володіння каліграфічним письмом – це виток інтелігентності, вишуканості, краси.
Основними завданнями уроків каліграфії є:
Тому я пропоную використовувати на уроках каліграфічні хвилинки для вдосконалення навичок письма, а також для розвитку пам’яті , кращого засвоєння програмового матеріалу, підвищення загального рівня інтелектуального розвитку учнів.
Методика проведення
Учитель записує на дошці каліграфічну хвилинку, зачитує її. Протягом 1 – 2 хв учні читають її та запам’ятовують. На початковому етапі вчитель стирає з дошки кілька слів з вірша, поступово зменшуючи їх кількість. Вищий рівень – стирається весь уривок, а учні відтворюють його по пам’яті.
На матеріалах каліграфічних хвилинок можна запропонувати учням завдання:
Каліграфічні хвилинки на уроках української мови
2 – 3 клас
А ва АБ здавалося б’ється
Ну що б , здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце бється – ожива,
Як їх почує! ( Т. Шевченко)
Вив Об ВО слівце деревце
В рідній мові своїй
Мусиш вивчити кожне слівце,
Доглядати його,
Як старий садівник деревце. ( Б.Чалий)
ПП Бл Уж місяць сонце
Попрощалось ясне сонце
З чорною землею,
Виступає круглий місяць
З сестрою зорею. ( Т.Шевченко)
Бб Бу БК воскресни ребра
Куди ти ділась, річенько? Воскресни!
У берегів потріскались вуста.
Барвистих лук не знають твої весни,
І світить спека ребрами моста. ( Л.Костенко)
Бл лм Ело золото ллється
Літній вечір… Гори в млі,
В золоті вершини…
А під ними ллється десь
Пісня України… ( О.Олесь)
Гг ГА Об долини обняв
Гасне вечір … Сон обняв
Гори і долини…
А між горами літа
Пісня України… ( О.Олесь)
Яся Ян яв вогонь полум’я
Запалив я у серці вогонь.
Хто здолає його, загасить?
Ясне полум’я в грудях пала,
Доки дихаю – вогник горить. ( В.Єрошенко)
Оо ог ор орден оранка
Оголилось поле од серпа й коси;
Ніде приліпитись крапельці роси ( Я.Щоголів)
Її їм їх Україна Батьківщина
Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають садах солов’ї. ( М. Бакай)
Мм мо вм веселка хата
Мій отчий дім, ти дав усе мені,
Моя маленька білі рідна хата
Ввійшла у серце співом голосним
І словом тим, яке дарує мати. ( І. Драч)
Лл зл ка витчеться сорочка
Все – із доброго чи злого –
Починається з малого.
Листя виросте з листочка,
З нитки витчеться сорочка. ( М.Сингаївський)
Цц цл цв козацький цвіт
Ми любимо сонце і квіти,
І сонце нам шле свій привіт.
Ми роду козацького діти.
Землі української цвіт. (Д.Комілевська)
Шш шле ш постаєш линеш
Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня линеш, рідне слово,
Ти наше диво калинове,
Кохана материнська мово. ( Д.Білоус)
Яя як тя життя тяжко
Як не любить той край,
Де вперше ти побачив
Солодкий дивний світ,
Що ми звемо життям! ( В.Сосюра)
Кк кл ск ніщо ніким
Мене ліси здоров’ям напували,
Коли бродив у їхній гущині.
Мені поля задумливо шептали
Свої ніким не співані пісні. ( В. Симоненко)
Тт ал ох матері українська
Ти наше диво калинове,
Кохана материнська мово! ( Д.Білоус)
Сс ри ож тривога терпіння
Слова, слова … Вони в собі всі різні;
Тривожні й тихі, радісні й сумні,
Є терпеливі, є жорстокі й грізні,
Лукаві й чесні, мудрі й смішні… ( М.Ткач)
Пп хр ат хрущі плугатарі
Садок вишневий коло хати.
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть.
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть. ( Т.Шевченко)
Чч ут іл могутній стоїть
Могутній дуб, прадавній дуб
Стоїть побіля яру.
Розкинув свій листатий чуб,
Чолом торкає хмару. ( М. Пригара)
Дц еч ір сім’я вечір
Сімя вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Та соловейко не дає. ( Т.Шевченко)
Нн зе од дитина зелень
На зеленому горбочку,
У зеленому садочку
Притулилася хатинка,
Мов маленька дитинка. ( Леся Українка)
Бб бр бу березень Берегиня
Розплела береза коси
На веснянім вітерці,
Опустила ніжку босу
В тиху воду у ріці… ( В. Ладижець)
Чч че оч черешня черемха
Зацвітай , молода калино,
Серед тихого повесіння.
Чиста хвиля до тебе плине,
Оминає твоє коріння… ( В.Діденко)
Ее ем це материнство лебеді
Можна вибрати друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
За тобоюзавше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата. ( В. Симоненко)
Аа ар ам арфа смарагд
Рожеві сосни… Арфа вечорова …
Але прислухайтесь: ми тут не одні.
Он гномики заготовляють дрова
В смарагдовій вечірній тишині. ( Л.Костенко)
Сс ес сл солдат славний
Пливуть по Дніпру пароплави,
Над хвилями чайка ячить,
І памятник вічної Слави
На схилах крутих височить. ( Г.Демченко)
Хх хл ух хлібороб художник
Ти добро лиш твори повсюди.
Хай тепло твої повнить груди.
Ти посій і доглянь пшеницю.
Ти вкопай і почисть криницю. ( Л.Іванків)
Ии ич им блискавиця колиска
Буду я навчатись мови золотої
У трави – веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою. ( А. Малишко)
Оо оз ськ милозвучна невмируще
О милозвучна наша мово!
О пісне мами колискова!
Тараса невмируще слово.
О рідна українська мово! ( Л. Шило)
Вв це іт Україна негода
Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, як трави, як води …
В годину щшасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди . ( В. Сосюра)
Дц до ов гнуться земля
Дуби не перед ким
Не гнуться до землі! ( В. Симоненко)
Лю ар вд життя забуття
Товаришу, любий життя,
Люби людей, природу, а кривду кинь у забуття,
Мов камінь в чисту воду. ( Б.Лепкий)
Оо ой що обійма
Ой весела в нас зима,
Веселішої нема:
Грає срібними зірками,
Вється синіми димками,
Снігом землю обійма. ( М. Рильський)
Каліграфічні хвилинки
4клас
А А А А а а а ай за та ан
Останні айстри горілиць зайшлися болем . ( Л. Костенко)
Б Б Бб бр уб бе бі
Біля будинку берізки стояли,
Вранці ясне сонечко зустрічали.
Ви ростіть, берізки, виростайте,
Рідну землю нашу прикрашайте!
В В В В в в Ве во вс вт ув ев
Весна у лісі
Ведмідь прокинувсь волохатий
І все старому невтямки:
Чому, неначе пташенята,
Розкрили дзьобики бруньки? ( Л. Пшенична)
Г Г Г Г г г г га го гл гайок
Затих гайок, і верби кучеряві
Пташиним співом вже не 8омонить. ( І. Савицька)
Ґ Ґ Ґа ґр ґв
Ґавеня – немовля зранку все ґерґоче,
Плаче, заливається – гроно ягід хоче.
Ґава – мама здійняла ґвалт на весь ліс:
Тато – ґава лиш одну ягідку приніс. ( За Г. Храпачем)
Д Д Д Д д д Ду до др уд ді
Дуб до дуба дріботів:
Е Е Е Е е е е ек не ел ес ще
Піл неквапний шелест його листя гарно думається про минувшину і майбутність, про високе і священне. ( Є. Шморгун)
Є Є Є Є є є є єд ає ює
Єднає нас, браття,
Козацьке завзяття,
Любов’ю окрилює груди. ( О. Богачук)
Ж Ж Ж Ж ж ж жу жл ож же
На крилах бабиного літа летять у вирій журавлі. ( А. Білевич)
и и и им ир ит их ах проталинах
Листя в проталинах – як мідяки.
Сонце кублиться у хмарах.
Ковдру зими продають граки.
На лісових базарах. ( М. Руденко)
І І І І ін із лі іж
Сплететься іній з беріз
Впору чудову ранкову.
Хтось на верхів’я заліз
І ніжну скидає обнову. ( Ю. Збанацький)
« скидає»
Ї Ї Ї Ї ї їж їжак їл їд
Сю ніч зорі чомусь колючі,
Як налякані їжаки. ( Л. Костенко)
Й Й Й ай уй ій нам пам’ятай
Пам’ятай , не забувай
Батьківську стежину.
Прикрашай, шануй свій край,
Дім свій – батьківщину. ( В. Гринько)
К К К К к к кн кр инк ір
Кружляють , падають сніжинки,
Вдягають все у білі шати,
Летять легенькі, мов пір’їнки ,
Вкривають поле, ліс і хати. ( В. Сухомлинський)
Л Л Л Л л л л Лі гл ля кл ел ле
Літо осені у вічі
Синім вересом глядить,
В сад рожеву айстру кличе
І метеликом летить. ( Т. Мазенцева)
М М М м Мм ам ом мА
Вже тиха ходить берегами,
На вербахтрусить листячко руде!
А Гриць бадилля тягне за ногами,
Іде, маленький, дибає, іде…
( Л. Костенко)
Н Н н н Нн Нн На но не ни ну вн ун ен
Навшпиньках підійшов вечір,
Засвітив зорі,
Послав на травах тумани
І, на вуста поклавши палець,
Ліг. ( П. Тичина)
О О О о о о о ро оз ой то ом
Самі на себе дивляться ліси,
Розгублені від власної краси.
Немов пройшов незримний Левітан,
То там торкнув їх пензликом, то там. ( Л. Костенко)
П П П П п п п п Пе по пр
Щоб задобрити Перуна, слов’яни поклонялися його дереву – дубові, приносили жертви у священних дубових гаях. ( Є Шморгун)
Р Р Р Р р р р ро ос си ся вс
В росі осінній заросився вітер,
Сердито воду з вуха вилива.
( Л. Пшенична)
С С С с с Со ск св
Сорка скроїла на свято
Сорочки сороченятам . ( Л. Пшенична)
Т Т Т Т т т т тр ут тл
Вчора тридцять три сороки
Знов не вивчили уроки . ( Л. Куліш – Зіньків)
У У У У у у у ру уу уд уб Бу ву уду
У труді ми всі примножим наших предків славу.
Розбудуємо дбайливо ми свою державу.
( Ю.Загорський)
Ф Ф Ф ф ф ф фа фл оф фарба
По діброві ходить осінь –
Олівці у торбі носить.
І фарбує в жовтий колір
Клени, лип і тополі. ( Л. Куліш)
Х Х Х Х х х х хл іх хн усміхнувся
Вийшов травень з гаю,
Нивам усміхнувся,
Потім на стежині,
Як хлопчак, роззувся. ( М. Сингаївський)
Ц Ц Ц ц ц цв цл ця оц цвіт
Цвіту не вирви задаром,
Гілки невтни для забави. ( П. Ситченко)
Ч Ч Ч ч чв оч чок листочок
Чи, може, це спинається грибочок?
Чи, може, це скридається хижак?
То пролетить березовий листочок,
То пробіжить невидими їжак… ( Л.Костенко)
Ш Ш Ш ш ш ш шп шу шпак
Плаче шпак уранці після зливи,
Де шумлять на греблі явори,
Що шпаківню вітер чорногривий
Перекинув денцем догори.
( Л.Костенко)
Щ Щ Щ Щщ що ощ ще
Щедрівка ходить коло хати,
Як завжди з карими очима.
Якщо забув ти рідну матір –
Нема му тебе Батьківщини.
ь ь ь нь ль ьо льо ньо
Летять листки, замовкли птахів хори,
А сонце все біжить кудись, біжить.
Ах літечко ! Вернись до дітвори
Хоч на якусь годину, хоч на мить. ( І Савицька)
Ю Ю Ю Юю ою тю Лю в ‘ю
Як тепло пахне хліб!
Любов’ю трударів, радістю земною.
І сонцем, що всміхалося весною. ( П. Воронько)
Я Я Я Яся я я я яя яє яс ся
Як засяє сонце ясне,
Ясно стане у віконці.
Як прокинуся я рано,
То й мені світленько стане.