«Калина під моїм вікном». Інтегрований урок.

«Калина під моїм вікном».

Інтегрований урок.

Розвиток зв’язного мовлення: Твір – розповідь з елементами опису на основі власних спостережень «Калина під моїм вікном».

Трудове навчання: Ліплення з пластиліну гілочки калини.

Мета: Вчити складати твір – розповідь з елементами опису. Розвивати навички усного і писемного мовлення. Повторити типи текстів. Розширити знання учнів про калину. Виховувати любов до рідної землі, до свого краю,бережливе відношення до живої природи.

Обладнання: Роздатковий матеріал – калина на кожній парті, гілка калини на дошці, картини із зображенням калини, вірші, загадки, прислів’я, пісні про калину. Рушник, коровай хліба. План твору і опорні слова. Грамзапис пісні про калину.

Хід уроку:

І. Організація класу до уроку.

(Звучить гр. запис пісні). 

        Діти, сьогоднішній урок ми розпочнемо з вами незвично. Про що йтиме

мова на уроці, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку:

                             У вінку зеленолистім,

                             У червоному намисті

                             Видивляється у воду

                            На свою хорошу вроду.

                             Навесні цвіте білим цвітом,

                             А в жнива – червоним плодом.

 Калина

ІІ. Робота над новим матеріалом.

1) Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці мова йтиме про калину. Ми будемо складати письмовий

твір – розповідь про цю рослину, з елементами опису, а також ви

розширите свої знання про калину.

        2) Бесіда про калину.

        Кожна пора року дарує свою красу. Весна – ніжні білі квіти. Осінь – червоні ягоди. Це калина. Люблять в Україні цю рослину. Важко уявити Сумське подвір’я на Сумщині (та й в усій Україні), де б не ріс кущ калини.

        У канадців – клен, У росіян – берізка, а в нас, українців, верба і калина.

                             Перша квіточка – наша родинонька.

                             Друга квіточка – наша сторона.

        На луках і узліссі можна побачити цілі калинові гаї. Цим і пояснюється те, що в Україні багатонаселених пунктів з назвами Калинове, Калинівка, Калиновий гай та інші. Правду каже прислів’я: «Без верби і калини – нема України».

        Калина є вірною супутницею людини від її народження і до останніх днів. А чому?

        Не було в народній медицині корисніших ліків, ніж калиновий чай.

        Свіжі ягоди калини з медом та водою вживали при кашлі, серцевих захворюваннях, для регулювання травлення, тиску крові. Соком навіть очищали обличчя, щоб рум’янилось.

        А як потрібна була калина на весіллі! Коли випікали коровай, необхідно прикрашали його калиною. (Показати коровай на рушникові).

        Подивіться, діти, на цьому рушникові вишиті грона калини. А в кого з вас вдома росте калина? Хто її посадив? Хто доглядає?

        Про калину складаються пісні, вірші, легенди, загадки, прислів’я, повір’я.

3. Розповіді учнів легенд про калину.

        Діти, готуючись сьогодні до уроку, ви повинні були підібрати різний матеріал про калину. А хто з вас може розповісти легенду.

Легенда

        Колись давно в одному селі жила привітна й ласкава дівчинка. Звали її Калинкою. Всі люди в селі любили дівчинку за її добре та щире серце.

        Якось , ідучи в лісі, Калинка викопала тоненьке стебельце, посадили його край дороги. А щоб прийнялося воно, дівчинка аж від своєї хати з криниці носила воду та поливала.

        Звеселилося стебельце. Тут, на привіллі, швидко розрослося у великий крислатий кущ.

        Іде шляхом подорожній, стомився. Ну як не сядеш тут перепочити? Усміхнувся весело і сказав:

• Спасибі тим роботящим рукам, що цей кущ посадили, і тому доброму серцю, що його викохало.

        Тут кущ увесь стрепенувся і враз вкрився білим – білим цвітом. А коли цвіт осипався, заблищали, як намистинки, червоні ягоди, а в кожній ягідці заховане зернятко, схоже на маленьке сердечко.

        Прийшла одного разу Калинка, а кущ їй каже:

• Це на згадку про твоє добре серце, а щоб люди тебе не забули, подаруй

 мені своє ім’я, Калинко.

        Відтоді всі так і називають той кущ – калиною.

Легенда

        Давно це діялось. Тяжкі часи були для України, коли на її землі нападали татарські орди. Нищили села, грабували, убивали людей, а молодих хлопців і дівчат забирали до себе в неволю.

        Одного разу вороги напали на українське село, в якому жила карсуня Калинка. Дівчинка дуже любила свою Україну, свій рідний край.

        І от, коли вороги напали на село, Калинка, щоб врятувати його, завела їх у дрімучий ліс, де загинула й сама.

        Там, де розбризкалася дівоча кров, виросли калинові кущі.

• Ось, діти, чому наша Україна, мов калина, бо багато було таких дівчат, як

Калинка, які любили свою Батьківщину.

        А хто вивчив якісь прислів’я?

        –  Без верби і калини – нема України.

• Калина хвалилась, що з медом солодка.
• Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.

1. Написання твору.

        Добре. А зараз ми будемо складати твір.

        а) Повторення про типи текстів.

        Діти, які типи текстів ви знаєте? (Типи текстів: опис, розповідь, міркування, інструкція,художній, науковий, лист).   

б) Ознайомлення з планом твору.

        Ми будемо складати твір – розповідь з елементами опису.

        Давайте познайомимося з планом, за яким будемо складати твір. Також ми використаємо і опорні слова.

План

1. Як називають калину в народі?
2. Де росте калина?
3. Як вона цвіте?
4. Коли достигають плоди?
5. Що являє собою плід?
6. Опис ягідок.
7. Чим корисна ця рослина?
8. Як треба відноситися до калини?

        в) Словникова робота.

        Серед опорних слів ви зустріли незнайомі слова. А що вони означають ви зараз дізнаєтесь.

Кетяги – пучок ягід або квіток на одній гілці, стеблині. Кетяги ще називають гронами, китицями.

Коровай – велика кругла хлібина із прикрасами, яку випікають на весілля.

Символ – умовне позначення предмета, явища, поняття.

г) Складання відповідей до кожного запитання.

        Діти, допоможуть скласти відповіді на запитання – віршики, які вивчали в дома та опорні слова.

        –  Як називають калину в народі ? 

• Калина – лісова красуня.
• Де росте?

 

                            У полі калина, у полі червона

Хорошенько цвіте.

                             Ой, роде наш красний,

                                       роде, наш прекрасний,

                             Не цураймося, признаваймося

                             Бо багацько нас є.

                                       Тече вода з – під явора,

                                       Яром на долину.

                                       Пишається над водою

                                       Червона калина.

                             Зацвіла в долині

                             Червона калина,

                             Ніби засміялась

                             Дівчина – дитина.

         Складаємо речення: Росте вона в полі, в лісі, в долинах рік, біля осель.

• Як цвіте калина?

                             А калина біля броду

                             Білі квіти розпускає.

                             На свою чарівну вроду

                             Задивляється у воду.

        Речення: Калина цвіте білими пишними квітами.

        – Коли достигають плоди калини?

                             Осінь мрійна, осінь мила

                             Все багрянцем притрусила.

                             І астма в багрянім листі,

                             У червоному намисті

                             Відійшла в ранкову пору

                             За високу темну гору.

        Речення: Пізньої осені достигають плоди калини.

• Що являє плід?

                             Ось калина над рікою

                             Віти стелить по воді.

                             Хто це щедрою рукою

                             Їй намистечко надів?

        Речення: Це кетяги ягідок. 

• Опис ягідок.

                         Червоняста, промениста –

                             Розцвітає, як вогні.

                             Дай хоч трішечки намиста,                             

                             Калинонько, і мені.

        Речення: Ягідка яскраво – червона, соковита, кисло – гіркувата.

• А що в середині ягідки?
• В ягідці заховане велике зернятко.
• Чим корисна калина?

                             Чи я в лузі не калина була,

                             Чи я в лузі не червона була?

                             Взяли ж мене поламали,

                             І в пучечки пов’язали.

                             Така доля моя!

                             Гірка доля моя!

                   На калині мене мати колихала,

                   Щастя – долі в чистім полі виглядала.

                   Ой, калинонько червона, не журися,

                   Від землі ти сили й соку наберися.

Загадка

                             З калини вирізана,

                             Гладенько витесана,

                             Співає, заливається,

                             Як називається?

Калина

• Діти, а тепер давайте складемо речення за віршами.

        Речення: Плоди калини ламають і в’яжуть в пучки, тому що вона має лікувальні властивості. З гілок калини роблять сопілки, колиски для немовлят, на весіллі ягодами калини прикрашають коровай.

• Як треба відноситися до калини?

Найдеш у гаю тую калиноньку,

                             То й пригорнись,

                             Бо я любила, моя дитинонько,

                             Її колись.

        Речення: Калину треба саджати й оберігати.

        д) Усне повторення складеного твору.

        Діти, а тепер повторимо твір, який щойно склали.

Калина

        Калина – лісова красуня. Росте вона в полі, в лісі, в долинах рік.

        Весною вкривається білим ніжним цвітом, а восени вкривається плодами. Це кетяги ягідок. Ягідка яскраво – червона, соковита, кисло – гіркувата. В кожній заховане велике зернятко, схоже на сердечко. Плоди калини ламають і в’яжуть к пучечки через те, що вона має лікувальні властивості.

        З гілок роблять сопілки, колиски для немовлят. На весіллі її ягодами прикрашають коровай.

        Калину треба саджати і оберігати.

е) Запис твору в зошитах. Робота в парах.

1 – а пара

        Калина – лісова красуня.

          (План)

        Калину треба саджати і оберігати.

2 – а пара

                             Опорні слова

        Лісова красуня. В лісі, в полі, в долинах рік. Білий ніжний цвіт. Кетяги ягідок. Яскраво – червона, соковита, кисло – гіркувата. Велике зернятко, сердечко. Ламають, в’яжуть, пучки, лікувальні властивості. Сопілки, колиски немовлят. На весіллі, ягодами, коровай. Саджати, оберігати.

3 – а пара

                             Деформований текст

1. Лісова,красуня, калина.

        2. Рік, долинах, в, вона, лісі, в, росте, полі, в.

3. Зацвітає, вона, цвітом, білим, навесні, запашним.

4. Червоніють, восени, важкі, кетяги, і, соком, наливаються, калини.

5. Велике, в, заховане, зернятко, кожній, сердечко, схоже на.

6. Шанують, і, красу, здавна, лікувальні, за, люди, властивості.

        ж)Перевірка творів написаних учнями.

 

2. Усна підсумкова робота.

Діти, а чи знаєте ви ще інші твори про калину.

                             Ой єсть в лісі калина,

                             Ой єсть в лісі калина,      

                             Калина, калина,

                             Комарики – дзюбрики калина.

                                       При долині кущ калини

                                       Похилився до води.

                                       Ти скажи, скажи, калино,

                                       Як попала ти сюди?

 

Повір’я

        Якщо з калини виготовити сопілку, то в сім ї з’явиться продовжувач роду – син.

Вірш – колискова

                             Спи, дитино, бо покину,

                             Сама піду по калину.

                             Наламаю калиноньки

                             Та й покладу в голівоньку

                             Калина буде цвісти,

                             А дитина буде рости.

        ІV. Домашнє завдання.

        1) Скласти невеличкий римований віршик.

        2) Намалювати кущ калини.