Презентація «П.Целан «Фуга смерті»
|
Історія написання вірша «Фуга смерті»
|
Асоціації метафори, побудованої на оксюмороні
|
|||
«Його „Фуга смерті“ є, мабуть, віршем століття» Біограф Целана Вольфганг Еммеріх
|
|||||
Paul Celan "Todesfuge". Музика John Williams - скрипка із "Списку Шиндлера"
|
|||||
Тема вірша
|
|||||
Головна думка: Зображується протиставлення і духовне протиборство життя і смерті, добра і зла. Перемагає смерть. Звучить мотив приреченості, характерний для модерністської літератури. |
|||||
Тема вірша: тема Освенціма; тема особистої та суспільної трагедії; тема кохання німецького ката до золотокосої Маргарити; тема рівноправності і рівноцінності німців і євреїв. |
|||||
Особливості вірша: відсутність розділових знаків; відсутність рими; несхожість з класичної формою поезії; наявність безлічі художніх засобів: (антитез, метафор, повторів) В основі твору покладено антитезу: протиставлення «нас» і «одного чоловіка». Автор використовує уособлення: «Ми» – євреї, «Один чоловік» – ворог, що приручає змій, собак і намагається підкорити людей. Образи “Фуги смерті” не стільки пробуджують до роздумів, скільки впливають емоційно. |
|||||
Жанр: «Фуга смерті» є за своєю формою явищем складним: її жанр важко піддається визначенню, адже вона має в собі риси елегії і балади, плачу, лірики ритуального танцю, документального репортажу.
|
|||||
|
|
||||
Матеріали для учителя:
|
23 листопада 1920 р. на Буковині, у місті Чернівці, у німецькомовній небагатій єврейській родині Анчелів, народився хлопчик Пауль. У 1938 р. Пауль Анчель складає випускні іспити і їде вивчати медицину в Підготовчій медичній школі французького міста Тур. Друга Світова війна наздогнала поета у Чернівцях, де він, як і десятки тисяч євреїв, став жертвою нацистських переслідувань, пережив втрату батька й матері (вони були замордовані в одному з таборів Трансністрії). Незадовго до кінця Другої світової війни Чернівці були звільнені радянськими військами, а Целан виїхав до Бухареста. У 1947 р., після встановлення тоталітарної системи комуністичної влади, Целан подався до Відня. 1948 р. Целан переїхав до Парижа, який став постійним місцем його проживання. Пауль Целан був лауреатом премії міста Бремен (1958 р.). Але глибока самотність, якої він, єврей і уродженець Буковини, а одже - двічі чужинець, не міг позбутися у Парижі, атакувала травмовану психіку митця і привела Целана на оспіваний Аполлінером міст Мірабо, звідки він 20 (21) квітня 1970 року кинувся у Сену.
|