Категорія біорізноманіття. Генетичне, видове і екосистемне біорізноманіття. Причини і наслідки деградації біорізноманіття

Тема: «Категорія біорізноманіття.

Генетичне, видове і екосистемне біорізноманіття.

Причини і наслідки деградації біорізноманіття.»

Мета:

Навчальна: продовжити формувати знання учнів про генетичне, видове і екосистемне біорізноманіття, причини і наслідки деградації біорізноманіття, ознайомити з дією позитивних та негативних впливів людини як антропогенного фактора; ознайомити учнів із природоохоронним законодавством України та основними напрямками збереження різноманітності організмів; розширити знання про охорону природи, Червону книгу, заповідники, природоохоронні території.

Розвиваюча: створювати умови для розвитку логічного мислення учнів і вміння передбачувати можливі наслідки впливу людини на біосферу, розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки; формувати вміння працювати в групі, а також застосовувати отриманні знання на практиці при виконанні домашніх творчих завдань. Формувати вміння та навички роботи з комп’ютерними програмами.

Виховна: виховувати спостережливість, старанність та працелюбність; виховувати бережливе ставлення до живих організмів планети, а також до життя людини як найвищої цінності; навчати дітей бачити красу навколишнього світу; виховувати милосердя, співчуття до всього живого, готовність прийти на допомогу природі, охороняти її скрізь і завжди.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Матеріали та обладнання: малюнки, виставка науково-популярної літератури з теми, мультимедійні презентації «Збереження біорізноманіття», «Червона книга України», комп’ютер, мультимедійний проектор, підручник.

Очікувані результати: відтворення учнями таких основних понять і термінів як біорізноманіття, деградація, її причини та наслідки, збереження біорізноманіття, Червона книга, природо-заповідний фонд.

Девіз уроку: «Природа, в якій вам, молодим, доведеться жити, забруднюється, піддається руйнуванню, знищується. Чи багатьом із вас щастило бачити прозору річкову воду, чистий пісок, насолоджуватися тишею без реву моторів, дихати чистим повітрям без домішок бензину, мазуту, пестицидів? Ваше майбутнє може стати жахливим, якщо не почати негайно лікувати цю проказу. Настав час діяти.»

Хід уроку.

І. Організаційний момент: привітання, визначення відсутніх на уроці, виявлення підготовленості учнів до уроку.

- Доброго дня, діти. Сідайте, будь-ласка!!!

ІІ. Актуалізація опорних знань умінь, уявлень та чуттєвого досвіду.

• Давайте з вами пригадаємо, що ми вивчали на попередньому уроку?

(Найважливіші баланси у сфері природокористування. Збалансованість між біологічною продуктивністю і споживанням біопродукції)

1.               Усне опитування «П’ятихвилинка»

Завдання:

•                   Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями:

(відповідь: 1- В, 2- А, 3- Б.)

2. Продовжте речення:

1.               об’єктом природокористування є … (комплекс взаємовідносин між природними ресурсами, природними умовами життя суспільства та його соціально-економічним розвитком)
2.               розвиток території вважається прогресивним за умов … (збалансованості соціальної та економічної сфери)
3.               найбільшому дисбалансу піддані території … (рівнинні вододільні, що охоплюють площі на межиріччях)
4.               розв’язати проблему дисбалансу біопродуктивності та біоспоживання можна у разі … (докорінної зміни структури земельного фонду, скорочення орних земель, вилучення малопродуктивних земель і переведення їх під заліснення та залуження)

3. «Екологічний диктант»

1.               Автор терміну «екологія». (Геккель)
2.               Наука про структуру виду. (Демекологія)
3.               Хто вперше вжив термін «біосфера»? (Зюсс)
4.               Основоположник вчення про біосферу. (В. Вернадський)
5.               Сукупність усіх живих організмів нашої планети. (Жива речовина)
6.               Новий стан біосфери, за якого визначальним фактором є розумова діяльність людини. (Ноосфера)
7.               Зміна якості навколишнього середовища, що призводить до негативних наслідків. (Деградація)
8.               Вчення про геохімічну діяльність живих організмів. (Біогеохімія)
9.               Поняття «екологічна совість» увів американський еколог. (О.Леопольд)
10.          Це здатність природних угрупувань чи окремих їх компонентів підтримувати певну швидкість відтворення. (Біологічна продуктивність)
11.          Назвіть професію людини, що охороняє і оберігає заповідники? (Лісник)
12.          Сукупність методів контролю екообмежень при соціально-економічному розвитку країни, регіону чи людства в цілому. (Екополітика)

ІІI. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель: Щоб отримати будь - який результат ми повинні вирішити, що ми сьогодні будемо робити і яким чином. Як ви думаєте, з чого потрібно починати будь-яку справу? (підведення до теми уроку) Правильно, треба визначити тему уроку. А яка ж тема уроку у нас сьогодні? От ви послухайте таку історію.

(На екрані демонструється відеоролик про природу)

Центральна зірка нашої системи, Сонце - звичайний жовтий карлик, зірка ординарна, нічим не примітна - просто ще одна зірка з мільярдів. Навколо зірки утворилася система з 9 планет. Той що? В галактиці безліч зірок і планет! Так, все вірно, якби не одне маленьке «але» - на одній з цих планет з’явилося життя.

Без природи життя людини неможливе. Природа, що оточує нас, створює природні умови нашого існування. У цьому «беруть участь» усі її компоненти – гірські породи, повітря, ґрунти, вода. Тваринний світ -дивовижний та захоплюючий. Кожна тварина - унікальне, неповторне творіння природи, це багатовіковий витвір еволюції.

Різноманітна рослинність, вражаючі мальовничі пейзажі, розмаїття квітів, синє небо - все це ми маємо змогу спостерігати на власні очі, оскільки нам, пощастило жити на цій землі.

ІV. Оголошення теми уроку.

Учитель: Отже, тема нашого з вами уроку “Категорія біорізноманіття. Генетичне, видове і екосистемне біорізноманіття. Причини і наслідки деградації  біорізноманіття.”

V. Вивчення нового матеріалу

І. Категорія «Біорізноманіття». Генетичне, видове й екосистемне біорізноманіття

Учитель:Людина завжди існувала в оточенні різноманітного рослинного і тваринного світу. Задовольняючи свої потреби, вона дедалі активніше втручалася у взаємозв’язки живої природи. Людське суспільство не може існувати поза природою, хоча в ході свого розвитку воно все більше віддаляється від прямої залежності від природного середовища. На відміну від інших живих організмів, котрі лише користуються можливостями, які надає їм навколишнє середовище, людина примушує його служити своїм цілям, змінюючи (трансформуючи) природу, спричиняючи її деградацію. У зв’язку з ростом населення все менше залишається місць, які людина ще не освоїла. Але освоєння нових територій завжди тягне за собою порушення структури природних екосистем, втрату їхніх окремих елементів. Збір рослин, полювання на звірів призводять до зникнення деяких видів на освоєних ділянках території чи акваторії. Внаслідок вирубування лісів, розбудови населених пунктів, розорювання земель, створення водосховищ змінюються або зникають цілі екосистеми. Вилучення з екосистеми хоча б одного її елемента призводить до зниження її стійкості і порушення функціонування.

Поняття «біорізноманіття» почало широко застосовуватися після того, як 1986 року в США відбувся Національний форум з біорізноманіття, а 1988 року за результатами його діяльності американський біолог Едвард Вілсон видав книжку «Біорізноманіття».

Отже термін «біорізноманіття» – це тканина життя, складовою частиною якої є ми і від якої ми повністю залежимо. /учні записують визначення до зошитів/

Конвенція засвідчила, що біорізноманітність — це поняття багатопланове, і виділила три його основних аспекти: генетична різноманітність, видова й екосистемна.

     Конвенція зазначила також, що збереження біорізноманітності пов'язане як із комплексними заходами для забезпечення виживання людства (ці питання розглядаються в розділі «Стратегія й тактика виживання людства»), так і з конкретними діями заради збереження біорізноманітності певного рівня — генетичної, видової, екосистемної.

Тож давайте більш детально розглянемо аспекти біорізноманіття.

Завдання: Користуючись текстом підручника с.60-63, складіть схему «Аспекти біорізноманіття» коротко їх охарактеризуйте та наведіть приклади.

1 група: дати визначення поняттям «Аспекти біорізноманіття» та коротко їх охарактеризувати. (с.60-61)

2 група: дати визначення поняттям «Аспекти ландшафтного різноманіття» та коротко їх охарактеризувати. (с.61, починаючи з другого абзацу – 62)

/Презентація виступів груп/

3 група: дати характеристику основним категоріям заповідних об’єктів (с.63 та мережа Інтернет)

Для людей біорізноманіття має економічну, рекреаційну, культурну, екологічну та інші цінності. Наше власне здоров’я, а також здоров’я економіки та суспільства в цілому залежить від безперервного отримання різноманітних “екосистемних послуг”, замінити які буде або дуже дорого, або просто неможливо.

Рослинний світ України вражає багатством і різноманіттям. Рослинність лісів, степів, луків, боліт дуже багата і нараховує понад 25 тисяч видів рослин: 5100 судинних рослин, більше 15 тис. грибів і слизовиків, більш ніж 1 тис. лишайників, майже 800 мохоподібних і близько 4 тис. водоростей. Незважаючи на все природний рослинний покрив України зберігся у вигляді фрагментів на загальному фоні розораних площ і являє собою вузькі смуги по річкових долинах, балках, на площах відчужень, вздовж залізничних колій, а також на природоохоронних територіях у межах природнозаповідного фонду.

Тваринний світ України налічує більше 45 тис. видів: понад 35 тис. комах, майже 3,5 тис. членистоногих, 1800 найпростіших, 1600 круглих червів, 1280 плоских червів та 440 кільчастих червів; серед більш ніж 44 тис. безхребетних, близько 200 риб і круглоротих, 17 земноводних, 21 плазунів, близько 400 птахів і 108 ссавців із хребетних. Біорізноманіття України характеризується певним ендемізмом та реліктовістю. Проте навіть не дуже спостережливі городяни помічають, що дедалі менше стає птахів, метеликів, риби, грибів, ягід, а передмістя, куди вони виїжджають на відпочинок, з кожним роком втрачають свою привабливість. Зникнення видів і деградація довкілля викликають дедалі більше занепокоєння не лише вчених-екологів, а й усіх, хто хоч трохи стикається з природою.

ІІ. Причини і наслідки деградації біорізноманіття

Учитель: Діти, як ви думаєте, які існують загрози біорізноманіттю?

3. Випереджувальне завдання (повідомлення учня)

• Руйнування природного середовища життя та надмірна експлуатація природних ресурсів

Руйнування природного середовища життя - це основна причина вимирання біологічних видів. Сюди включається заготовка деревини, добування корисних копалин, вирубка лісу під пасовища, будівництво дамб і автомагістралей на місці незайманих ділянок дикої природи. Надмірна експлуатація природних ресурсів призводить до того, що екосистеми змушені відступати, а флора і фауна, що живе в них, втрачає необхідні умови існування. Природне середовище розчленовується, руйнується і знищується. Порушуються маршрути міграцій. Генетичне різноманіття бідніє. Популяції тварин і рослин не можуть протистояти хворобам та іншим несприятливим факторам. Біологічні види один за одним вимирають. Зникнення окремих видів може викликати ланцюгову реакцію: руйнування одного з компонентів природного комплексу не проходить безслідно для інших його компонентів. Якщо вимирають основні види екосистеми – це пагубно впливає на більшість інших видів.

• Чужорідні види

Коли людина ввозить в будь – яку екосистему чужорідні біологічні види, вони можуть зайняти екологічні ніші, що до того належали іншим видам. Іноді чужорідні види змінюють всю екосистему настільки, що витісняють інші види, або приносять із собою такі хвороби, проти яких у них немає імунітету.

• Надмірна експлуатація природних ресурсів.

Деякі біологічні види гинуть саме з цієї причини. Яскравий приклад цьому – мандруючий голуб. На початку XIX століття популяція цих птахів у Північній Америці була найчисельнішою. Але наприкінці того ж століття, у результаті полювання на них, цей вид опинився на межі зникнення, а у вересні 1914 року в зоопарку міста Цінціннат помер останній мандруючий голуб.

• Швидкий ріст населення

В середині XIX століття чисельність населення Землі складала один міль’ярд чоловік. Через півтора століття, коли ця цифра збільшилась до шести міль’ярдів, люди стали замислюватися, що використання ними природних ресурсів перевищує допустимі норми. Населення нашої планети невпинно зростає, і з кожним роком темпи витіснення нами різних видів тварин викликають все більшу тривогу.

• Загроза глобального потепління

Але основною загрозою, на мою думку, є низький рівень природоохорони. Згідно оцінки Міжурядової комісії з кліматичних змін, протягом останнього століття температура на Землі може підвищитися на 3,5 градуса за Цельсієм. Таке різке потепління може викликати зникнення деяких видів тварин і рослин. За даними досліджень, підвищення температури води – одна з причин загибелі коралових рифів, які слугують середовищем життя багатьох морських організмів.За оцінками вчених, підняття рівня Світового океану на 1 м може призвести до затоплення великих прибережних ділянок заболочених земель, багатих різноманітною флорою та фауною. Деякі вчені вважають,що глобальне потепління викличе танення льодового покриву Гренландії і Антарктиди, а це загрожує екологічною катастрофою.

Висновок: Проблеми екології – найгостріші проблеми нашого часу, і збідніння біорізноманіття – це свого роду бомба уповільненої дії, закладена під людську цивілізацію.

Збереження біорізноманітності — спільна справа всього людства.

Вчитель: Основними засобами здійснення загальних заходів щодо збереження і невиснажливого використання біорізноманіття є:

•                 розвиток економічних та заохочувальних підходів щодо збереження біорізноманіття;
•                 інтеграція зацікавлених сторін в загальну справу збереження та невиснажливого використання біорізноманіття;
•                 забезпечення фінансування різних природоохоронних заходів за рахунок Державного бюджету України;
•                 координація діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та громадських організацій щодо збереження біорізноманіття центральним органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища;
•                 екологічна та біологічна освіта та просвіта населення, поширення знань щодо збереження біорізноманіття та невиснажливого використання ресурсів рослинного та тваринного світу;
•                 підтримка ініціатив громадськості щодо збереження біорізноманіття, розвиток та поширення екологічного руху;
•                 популяризація елементів місцевої народної культури та традицій.

    Ну, а більш детально про форми збереження біорізноманіття розповість група №3

/презентація виступу групи/

Розповідь учнів про генофонд біорізноманіття області.

Висновок: У природоохоронному законодавстві є стаття 60, у якій сказано, що існують природні території та об’єкти, які мають значну екологічну цінність і підлягають особливій охороні. В Україні для збереження рідкісних видів рослин і тварин створено природно-заповідний фонд із 17 заповідників, 7 природних парків, 259 заказників, 124 пам’яток природи, 17 ботанічних садів, 710 заповідних урочищ, 6 зоопарків, 24 дендрологічних парків. Усього мережа природно-заповідного фонду налічує 6450 територій та об’єктів загальною площею 1665 тис. гектарів, що становить 2,8% території України.

Вчитель: 1948 року було організовано постійну комісію з видів рослин і тварин, яким загрожує зникнення. Результатом роботи комісії стало створення Міжнародної Червоної книги. В Україні перше видання Червоної книги побачило світ у 1980 році. Червона книга – це державний документ про сучасний стан видів рослин і тварин, які перебувають під загрозою знищення, та про заходи щодо їхнього збереження і науково обґрунтованого відтворення.

4. Перегляд відео слайдів презентації про Червону книгу з коментарем.

У книзі є такі сторінки: червоні, чорні, зелені, білі.

На червоній сторінці зазначено види, які перебувають на межі зникнення (махаон, жук-олень, шафран жовтий, проліска дволиста).

На чорній сторінці – види тварин і рослин, які вже зовсім зникли з лиця Землі (тур, тарпан, морська корова, мандрівний голуб, безкрила гагарка).

На зеленій сторінці – види, кількість яких збільшилася завдяки турботі людей (зубр, бобер, лось, біла чапля, кедрова сосна, модрина, ялина).

На білій сторінці – види, які мало вивчені й відомі (мала панда, журавель японський).

У Червоній книзі України для кожного виду наведені дані про його поширення, особливості будови, функціонування, життєвий цикл, чисельність у природі, вжиті заходи охорони тощо. Нині в Україні потребують охорони близько 600 видів рослин і понад 380 видів тварин.

5. Поетична хвилинка (декламація поетичного твору С. Островського «Червона книга» під музичний супровід та слайди презентації «Червона книга»).

В Червону книгу ми занесли

Світ неповторний і чудесний,

Що поступово вимирає,

Давно рятунку в нас благає.

Невже в майбутньому на світі

Не будуть зеленіти віти-

Верби, берізки, горобини

І диво дівчини калини.

Невже ми більше не побачим,

Як біля річки верби плачуть.

Як розцвітають на майданах

Високі красені каштани.

Ми всі господарі природи,

Тож збережемо її вроду.

VI. Закріплення, систематизація та узагальнення.

6. «Екологічний турнір»

Завдання потрібно виконати не лише правильно, а й швидко:

Завдання:

1.               «Так – Ні»

1.               Зміни біорізноманіття мають зворотній характер.
2.               Видова різноманітність – це сукупність унікальних і типових угрупувань.
3.               Збереження біорізноманіття передбачає збільшення площі лісів.
4.               Поняття «ландшафтне різноманіття» містить такі аспекти: ландшафтознавче, антропічне, біоцентричне, гуманістичне.
5.               Заповідна справа спрямована не лише на збереження і охорону заповідних територій.
6.               Створення екологічної мережі є запорукою збереження видового різноманіття.
7.               Конвенція про біорізноманіття була ухвалена на конференції ООН.
8.               Ландшафтно-екологічну оптимізацію території можна досягти під час       порівняння природних і антропогенних ландшафтів у співвідношенні ландшафтної структури: 60% до 40%.

9. Збереження генофонду регіону можливе за умови заповідності його площі: 10-15%

10. Міжнародний день біорізноманіття відзначають 22 травня.

11. Унікальні екосистеми внесені в Зелену книгу.

Відповіді:

2. Робота з картою:Користуючись картою підручника «Національна екологічна мережа» та власними знаннями з попередніх класів вам потрібно нанести на карту України природозаповідні об’єкти.

VII. Підбиття підсумків уроку.

• Оцінювання учнів

Ми завершили наш урок, і я сподіваюся, що кожне сказане тут слово дійшло не тільки до вашого слуху, але й до вашого серця. В одному зоопарку в клітці за міцними гратами висить дзеркало з багатозначним написом: «Ви дивитеся на найбільш небезпечного звіра з усіх звірів на Землі, що коли небудь жили на планеті. Тільки цей здатний винищити ( і вже винищив ) цілі види…». Віддаючи належне дотепності авторів напису, необхідно відзначити, що роль людини в долі живої природи може бути іншою, якщо вона берегтиме і примножуватиме біорізноманіття Землі. Ми люди, і всі маємо розуміти, що тільки в єдності з природою, тільки в разі бережливого ставлення до неї в нас буде майбутнє. Пам’ятайте слова Андрія Платонова, що «людство без ушляхетнення його тваринами і рослинами загине, збідніє, впаде в злобу відчаю, як одинак наодинці». Отже, любіть природу так, як ви любите своїх батьків, свою домівку, свою Батьківщину.

VIII. Домашнє завдання.

Учитель: Ось і добіг кінця наш урок, і я б хотіла дізнатися, чи змінили ви своє ставлення до природи. Відомий еколог і філософ Е. Калленбах виробив етичні правила поводження людини на Землі. Ви спробуєте продовжити їх згідно зі своїми принципами, провівши самостійну роботу «Закінчи речення» дома, а ми на наступному уроці перевіримо чи співпадуть ваші відповіді з етнічними правилами поводження людини на Землі відомого еколога та філософа Е. Калленбаха.

Люби, шануй Землю, яка _________________________________________

Вважай кожен твій день на Землі священним і святкуй _________________,

Не вважай себе вищим за інші живі істоти й не поводься так, щоб вони ______________________________________________________.

Будь вдячним тваринам і рослинам за ____________________________.

Обмежуй кількість своїх нащадків, бо велике число людей ________________.

Не ганяйся за прибутками від багатств Землі, а намагайся _________________.

Не обкрадай майбутніх поколінь, виснажуючи __________________________.

Споживай дари Землі помірно, бо всі її мешканці ________________________.

1. Опацювати параграф 14 та запитання і завдання для самоконтролю на с.64
2. Дати коротку характеристику одній із заповідних територій України.