Матеріал для проведення тижня: "Хімії, біології та екологічного виховання"

    Відповідно до плану роботи Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Полтавській області на передодні Дня довкілля (21 .04) та Всесвітнього Дня Землі (22.04) з 16 по 21 квітня 2018 року на базі Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців м.Хорол  Полтавської області, було проведено тиждень біології, хімії та екологічного виховання.

В рамках тижня було проведено:

• Виставка тематичних газет та плакатів;

Виставка учнівських фото-газет

 

 

 

 

 

• Проведення тематичних виховних годин в навчальних групах;

 

Під час проведення виховної години у групі 35 кух.конд.

 

 

Розробка виховного заходу та відеоматеріалів додається (Додаток 1.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• Участь в акції;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            Спільно із  завідуючою сектором  дендрології Черняк  Таїсією Василівною, науковим співробітником Зубенок Олексієм Василовичем та іншими працівниками ботанічного саду наші учні здійснили  висадження близько 30 кущів самшиту, 8 клематисів , три кущі калини та близько тисячі пророщених жолудів з яких в подальшому виростуть паростки дубів. Учні Центру завжди співпрацюють з ботанічним садом та беруть участь у різноманітних акціях та заходах.

Учасники акції                                 Посадка пророщених жолудів

• Благоустрій території Центру;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Благоустрій території учнями 34 кух.                Посадка гліциній біля Центру

 

 

 

 

 

 

    Насадження багаторічної трави

• Роз’яснювання учням навчальних груп про важливість та необхідність роздільного збирання сміття;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роз’яснення учням про сортування сміття

 

 

 

                                                                                        Утилізація відпрацьованого матеріалу

 

• Проведення підсумків тижня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

Виховний захід

«Збережемо нашу Землю блакитною та зеленою», присвячена Дню Землі

 

Мета: розширити знання  про екологічну кризу на Україні, сприяти формуванню в учнів етичних взаємовідносин  людини з довкіллям, виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї.

Слайд 1

Тихо звучить пісня «Чом, чом, чом, земле моя»

 

Майстер в/н.  Із тих далеких часів, як Господь сотворив людину і покарав, земля була її матір’ю і годувальницею. Людина – це частина природи і частина землі. Саме землі і Богові зобов’язана вона своїм існуванням, своєю досконалістю, могутністю. Сила, краса і вічність кожного з нас починається на землі. З неї ми вийшли, по ній ходимо, в неї і йдемо. І тому земля в нашого народу була в особливій пошані. Вірили, що вона всюди і в усьому допомагає людям, бо є могутньою. Її називаємо і дотепер «свята земля», «годувальниця наша», «рідна земля».

 

 Класний керівник.  Ми всі говоримо: «Земля», а кожен бачить і розуміє своє. Для космонавта, серед зірок і сузір’їв, - вона планета, єдина у Всесвіті; для моряка – вона берег, суша, така жадана після довгого плавання; для геолога – твердиня, яка зберігає руди, нафту, газ. Для солдата земля – образ Батьківщини,її просторів, та цінність, яку він захищає, та сила,яка живить його. Для хлібороба земля – це те, у що він вкладає свою працю і любов, від чого жде безцінного хлібного дару. І для всіх нас земля – наш край, де живемо, рідна хата, рідна природа, все, що нас оточує.

Слайд 2

Пісня про село

Слайд 3-9

 Небо синє-синє і гніздо пташине,

 Вишня і калина, й пісня солов’їна,

 Наша рідна мова і вода Дніпрова,

 Хліб на рушникові, пісні колискові,

 І теплом багата батьківська хата,

 Місяць над ставочком і хисткий місточок,

 Дорога перлина – росяна краплина,

 Розмаїття степу, смак полину терпкий,

 Лісові дзвіночки і сади-віночки,

 Лісу темне диво, що шумить звабливо,

 І степів простори, і поля, і гори,-

 Вся краса ця, сину, - наша Україна.

Слайд10

Заставка «Земля наш рідний дім»

 

Майстер в/н.  Земля - колиска людства. Яка ж вона Земля? Земля народжує прозорі струмки і потоки. Носить на собі океани, хмари та їх тіні. Розкривається джерелами, пускає в небеса пта­хів, вбирає в себе всі сніги й дощі, дає всьому життя.

 

 

Слайд 11

Класний керівник.  Прекрасна наша голуба планета - єдина жива серед мертвих світів. Ми отримали в спадок невимовно дивовижний і багатогран­ний сад життя.

 Красива, багата, щедра наша земля. Кого не чарували рожеві літні світанки і тихі зоряні ночі, солов’їні співи та барвисті килими квітів, тривожний шум лісу перед бурею чи щедрі дари осені? Стоїш іноді, наче зачарований, вдив-ляєшся, ніби вперше, в це неземне диво, і по-новому світяться в душі з дитинства знані слова:

Слайд 12

…Дивлюся, аж світає,

 Край неба палає,

 Соловейко в темнім гаї

 сонце зустрічає.

 Тихесенько вітер віє,

 Степи, лани мріють,

 Між ярами, над ставами

 Верби зеленіють.

 Сади рясні похилились,

 Тополі по волі

 Стоять собі, мов сторожа,

 Розмовляють з полем.

 І все то те, вся країна

 Повита красою,

 Зеленіє, вмивається

 дрібною росою.

 Споконвіку вмивається,

 Сонце зустрічає…

 І нема тому почину,

 І краю немає!

Слайд 13

 Майстер в/н. Ми так привикли до цієї краси, що інколи перестаємо помічати її. І майже ніколи не задумуємось над тим, що може настати момент, коли все це зникне.

 

 В життя ввійшла людина непомітно

 І тихо землю заселила всюди.

 А зникнуть може з гуркотом всесвітнім,

 Хоча почути нікому вже буде.

 Невже й загроза всеземної смерті

 Не змусить нас обачнішими бути?

 Дверима можна грюкнуть спересердя,

 Планетою ж… Та схаменіться, люди!

Слайд 14

Класний керівник.  Нашу голубу планету часто порівнюють з величезним космічним кораблем, який летить просторами Всесвіту. А людство – екіпаж цього корабля. Красиве і мудре порівняння. Але ми всі повинні осмислити, що у нашого космічного корабля немає аварійного виходу. Тому й лунає сьогодні: «Тривога на космічному кораблі «Земля»! Майбутнє Землі у небезпеці!»

Слайд 15

Майстер в/н.  Так, велика загроза висить сьогодні над планетою. Стогне наша земля, плачуть ріки… Вже сьогодні постає питання питної води, на планеті з’являються нові пустелі, що утворюють суховії, які знищують рослинність. Атмосфера перенасичена аерозолями, оксидами азоту, вуглецю, сірки, хлором, йонами важких металів. Іде знищення озонового шару.

Слайд 16

Класний керівник.  За науковими підрахунками, у процесі виробництва щороку в світі в ріки, озера, моря в середньому викидається до 6,5 млрд. кубометрів забрудненої води, десятки мільйонів тонн шкідливих речовин; в світовий океан потрапляє до 15 млн тонн нафтопродуктів, до 7 млн тонн фосфору та 2,5 млн тонн свинцю. В атмосферу щорічно викидається 200 млн тонн вуглекислого газу та 146 млн тонн оксиду сірки.

Слайд 17-18

Майстер в/н.  Кожна десята річка світу – забруднена. В океанах збирається щорічно близько 6,5 млн тонн сміття. На кожного з нас припадає 480 тонн накопичених твердих відходів, що повсякчас загрожують нашому здоров’ю. Загублено понад 2 млрд га орної землі, ліси на планеті зникають зі швидкіс-тю 20 га за хвилину.

Слайд 19

Класний керівник.  За 60 років на планеті не стало 76 видів тварин і кілька сот видів рослин. Причиною 70 % ракових захворювань у людей і тварин є порушення взаємодії організму і навколишнього середовища. Дитяча смертність на Україні досягла 5%, а народжуваність зменшилася на на 12%. Виникає загроза майбутнім поколінням.

Слайд 20

Природа просить порятунку

Зеленим шепотом лісів,

Тривожним лебединим криком,

Знімілим плеском рік, морів.

Вона до нас із щемом в серці

Зболілі руки простягає,

Надіючись на кращу долю,           

Про милосердя всіх благає.

Слайд 21

Від споживацького безглуздя

Довкілля треба вберегти –

Тож маємо навчитись жити

Ми за законами краси.

Слайд 22

Ми – люди, а тому повинні

Розумне й вічне в світ нести:

У серці кожної людини

Зростити пагін доброти.

Слайд 23

О, земле рідна! Боляче душі

 За ту збіднілу фауну і флору

 І сором за нещасних тих сліпців,

 Що нівечать безцінну твою вроду

Слайд 24

Пам'ятайте люди назавжди:

Неможливо жити без води –

Це роса і квітка на межі;

Це тумани, ріки, це моря,

Джерело у спеку, це - життя.

 

 

 

Хоч іноді, хоч раз в житті.

На самоті з природою залишся,

І подивуйся ніжній чистоті

 Того зеленого затишшя

Слайд 25

Прислухайся, як трави шелестять.

Як розмовляють і дерева, й квіти.

Які предивні дні стоять! -

Попробуй це збагнути й зрозуміти.

 

І ти відчуєш, як очиститься душа,

Як легко серце стрепенеться,

І як народяться рядки вірша,

  Спіши... Бо все от-от минеться

 

  Воскресайте камінні душі.

  Розчиняйте серця і чоло.

  Щоб не сказали про вас грядущі

  Їх на землі, не було.

Слайд 26

Відеоролик « Збережемо природу землі разом»

Майстер в/н.  Але найбільшою екологічною катастрофою ХХ століття стала аварія на ЧАЕС. Чорнобиль… Чорний біль нашої землі. Скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи. Як грізне попередження, була послана нам зірка Полин, і мало хто знав, що у книзі книг – Біблії - говориться про цю страшну катастрофу.

Слайд 27

Класний керівник.  «…Засурмив третій ангел – і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І стала вона на третину річок та водні джерела. І ймення тієї зорі Полин. І стала третина води, як полин, і багато людей повмирали з води, бо згіркла вона…»

Слайд 28

Майстер в/н. На момент аварії в реакторі знаходилось 200 тонн радіоактивного урану і плутонію. 3% радіоактивних матеріалів потрапило в навколишнє середовище. За офіційними даними, в Україні вважають забрудненими 16 областей, але фактично забруднена вся територія України.

Слайд 29

 Впала з неба додолу потривожена ангелом зірка.

 Покотилась по обрію, збурила зоряну синь.

 На душі стало сумно, на устах стало солоно-гірко,

 Бо чорнобиль-трава – то полин.

 Чом же ти, Україно, материнська вербова колиско,

 Знов така мовчазна, мов обпалена груша, стоїш?

 І течуть твої сльози, і болять твої рани так близько.

 Чом не просиш у Бога ти здоров’я для діток своїх?

 Ти завжди булла з Богом – не нужденні ні хлібом, ні сіллю.

 Як же ти допустила, що скалічили душу твою?

 …Впала з неба зоря – покотилась чорнобильська зірка.

 Чуєш, рідна моя, Бог шепоче до тебе: «Люблю…

 Я люблю твоїх діток, матерів твоїх сльози рахую,

 і батьків твоїх стогін віддасться у серці моїм.

 Ти хоч слово скажи, хоч тихенько, - тебе я почую,

 Я за тебе страждаю, я за тебе помер на хресті…»

 Сіра осінь прийде, готуватись до вічності треба,

 І петля радіації стягує шию твою.

 Встань, моя Україно, простягни свої руки до неба!

 Знай: Син Божий Ісус ще чекає молитву твою.

Слайд 30

Класний керівник.  Страшною раною на тілі України став Чорнобиль. Мічена атомом земля дихає небезпекою; вода і повітря, грунт і рослинність становлять загрозу всьому живому. І не дивно, що народжуються каліки, що кількість онкологічних захворювань стрімко росте, що з’являються нові і нові інфекційні хвороби. Ми самі, наша безпечність, безвідповідальність виною цьому.

Слайд 31

 Плакав лебідь у мертвім місті,   

 А навколо сади буяли,

 А навколо –дими зловісні,

 На півнеба вогні палали.

 

 Плакав лебідь: - Ну як це, люди,

 як могли ви таке вчинити?

 Що ж тепер із землею буде?

 Де тепер ми будемо жити?

 

 Плакав лебідь… Не чули люди,

 Хижа смерть підкрадалась тихо.

 …Мертвий цвіт на пташині груди

 Осипав смертоносний вихор.

Слайд 32

 Жасмин цвіте, і трави косять,

 І сіно пахне і п’янить,

 І йдуть дощі, коли не просять,

 Із вітром колос гомонить, -

 Усе живе жадає жити,

 Снаги і сили повне вщерть.

 І важко, й страшно зрозуміти,

 Що над усім чекає смерть…

Слайд 33

Майстер в/н.  Чорнобиль… Мертва зона… Сьогодні ці слова гірким болем відлунюють в наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово, тихо руйнуються хати. Повертаючись у безлюдну зону, журавлі дивуються, чому не чути веселих дитячих голосів, чому тут немає життя…

Слайд 34

 

 Над Чорнобилем птахи летіли –

 З вирію вертались навесні.

 Мов сніжниця, попелище біле

 Розвівалось в рідній стороні.

 Там горіли гнізда і гніздечка,

 Поржавіли хвоя і трава.

 Журавлина крихітна вервечка

 Напиналась, наче тятива.

 Не було ні стогону, ні крику, -

 Тільки посвист виморених крил.

 Журавлі несли печаль велику,

 Наче тінь невидимих могил.

Слайд 35

Класний керівник.  У диявольському казані Чорнобиля згоріли не лише наші уявлення про перемогу над силами природи. Тут перетворюються на попіл людські долі, сподівання на щастя, сама воля до життя.

Слайд 36

 Чорний бусел уже не літає,

 На верхівці смереки згорілий.

 Вже мене в листопаді немає.

 Все минає, лиш сни уціліли.

 І підхоплять вітри-трубадури

 Сторозколоте зорями небо.

 Ми самі заховались за мури,

 Заворожені. Може, так треба.

 І я кличу із літа: - Не вірю,

 Що лелека уже не в повітрі!

 Його чорне розкошлане пір’я

 Смерекові обтрушує вістря.

 Іще ходять по груди у травах

 Лелечата з минулого – білі.

 Стигне кава в долонях гіркава…

 Облітають пір’їни згорілі.

Слайд 37

Майстер в/н.   Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль, завданий землі, не вщухає, рани землі не загоюються, і все це стукає в двері наших домівок захворюваннями, спустошеними селами, непогамованим людським нещастям. Тривога не полишає людей, пов’язаних скорботним часом ядерного апокаліпсиса. З’явившись під знаком біблійної зірки Полин, той чорний Чорнобиль став якщо й не розплатою, то найсерйознішою пересторогою нашому варварству, технократичній сваволі,коли дозволяють собі знущатися з природи – нашої одвічної матері і заступниці. Ця зірка Полин наче була послана нам усім з майбутнього, як грізне попередження: опам’ятайтеся, поки не пізно!

Слайд 38-39

Все на землі потрібно берегти:

 І птаха, і звіра, і оту травину.

Не чванся тим, що цар природи ти,

Бо, врешті, ти її частинка.

 

Та частинка невелика і залежна.

 Цю істину сприймай беззаперечно –

Якщо береш, то треба віддавати,

 Коли надалі, хочеш царювати.

 

Природа нам - як рідний дім,

Вона усім як мати,

Щоб лад завжди був в домі тім,

Про це нам треба дбати.

Не рви трави товсті жмути,

Не рви оберемки квітів.

Все, що навколо бачиш ти,

Рости повинно й жити.

Слайд 40

Класний керівник.  Що ж ми зробили із нашою Землею? Своїм руками ми нищимо природу, не думаючи, в якому світі житимуть наші діти і внуки.

 

Спинися, технократії експрес!

Єднайте голос, вчені і поети!

Страшну ціну ми платим за прогрес…

Це зветься – самознищення планети!

Слайд 41

Чую голос із майбутнього тривожний,

 Голос зраненої нашої Землі:

«Схаменіться, люди, так не можна,

 Що залишите нащадкам ви своїм?

 

 Прислухайтесь, земляни, як плачуть океани,

 І як ліси ридають, шумлять ніч і день…

 Опам’ятайтесь, люди, бо іншої не буде

 У Всесвіті цілому домівки для людей!

 

 Щоб нащадки потім нас не осудили,

 Щоб жили у світі сонця і краси,

 Збережімо, люди, Землю нашу милу,

 Гори ці, і ріки, і ліси!

 Відеоролик « Зов земли»

 

Слайд 42

Майстер в/н.  Земля від роду і до роду

                        У спадщину передається.

                         Шануймо ж все на ній, що зветься

                        Так просто й коротко – Природа!

                        І буйні трави, й тихі води,

                        І кожну квіточку в росі…

                        Щоб світ у всій своїй красі

                       Дістався і новому роду.

Слайд 43

 

Класний керівник.      Не знаю я, що буде після нас,

                                     В які природа убереться шати.

                                     Єдиний, хто не втомлюється – час.

                                     А ми живі, нам треба поспішати

                                     Зробити щось, лишити по собі,

                                     А ми – нічого, пройдемо, як тіні.

                                    Щоб тільки неба очі голубі

                                    Цю землю завжди бачили в цвітінні.

                                    Щоб ці ліси не вимерли, як тур,

                                    Щоб ці слова не вичахли, як руди.

                                   Життя іде і все без коректур,

                                   І як напишеш, так воно і буде.

Слайд 44

 

Майстер в/н.  Так, плин часу ніхто не в змозі повернути назад, як не можна змінити того, що вже зроблено. Один мудрець казав: «І якщо мені хочеться іноді жити до 120 років, то тільки тому, що одного життя мало, щоб випробувати до кінця всю чарівність і всю цілющу силу нашої природи. Любов до природи – одна з найвірніших ознак любові до Батьківщини». І це справді так, адже природа, довкілля – невід’ємна частинка Вітчизни.

 

Пісня «Моя Україна»

 

Класний керівник.  Одвічні цінності: благословенна земля, тихі небеса та цілюща вода…Ось той скарб її величності Природи, що оповитий легендами, оспіваний у піснях та прекрасних поезіях. І ми надіємось, що кожен з нас, тут присутніх, ні сьогодні, ні через багато років не залишиться байдужим до долі нашої планети. Хай квітують наші сади, хай сміється веселкою небо, хай кришталево чисте повітря п’янить нас ароматом весняних квітів і пташиним дзвінким щебетом!

Майстер в/н.  Ми мали можливість переконатися, що екологічні проблеми актуальні не тільки у світових масштабах, що вони тут, поруч. Вирішувати їх - наше завдання й обов'язок.

             Тож бережіть природу, Люди!

                    Поля, річки, ліси, сади...

                   Щоб проліскам з онуками радіти

                   І випити джерельної води.

 

Класний керівник.   Пройдуть роки, і, можливо, хтось із нас  те­перішніх учнів стане господарем і охоронцем лісу, а може просто доброю людиною, яка поведе своїх дітей на природу й навчить її любити.

                         Людина і природа — то одне єдине,

                    І годує нас природа, як матінка сина.

                    Як же можна свою матір нищити, карати?

                    Нам же тільки з нею жити,

                   Разом і вмирати.

 

Майстер в/н.  Схаменіться, люди добрі,

                         Захистіть  природу.

                         Як не буде лісу й річки,

                         Не буде й народу!

 

Слайд 45

 

               В місті, де кружля сірчаний газ,

               Де феноли часто душать нас,

               Замість неба ясного де висне чорний дим, -

               Пам’ятаймо, люди, кожну мить:

               Цього нам планета не простить,

               І розплата за гріхи нас завжди знайде!

Слайд 46

 

               Ми бажаєм вам завжди

               Чистого повітря й води 

               І сонця промені хай сміються вам завжди!

               Ми бажаєм щастя вам,

               Та воно тоді лиш прийде,

               Коли природу в нас

               Кожен берегти буде!

Слайд 47

 

               В селах, де нітрати на полях,

               Де з лісів зникає звір і птах,-

               А річки калюжами де стали вже давно, -

               Щоб буяли трави і ліси,

               Щоб дзвеніли птахів голоси, -

               Ми на захист рідної землі всі станьмо заодно!

Слайд 48

 

           О, боже милий, всім нам поможи

           В труді кохану Землю відродити,

           Щоб, стоячи на батьківській межі,

           Змогли як люди в цьому світі жити.

 

Пісня « Мій рідний край »

Кліп « Моя Україна »