Казки "Царівна-не-жаба", "Новорічна амнезія"
Казка «Новорічна амнезія»
Вчителька (голос за кулісами). Ну що, будемо на Новий рік ставити «Попелюшку». Хлопці, апаратура готова? Що там мікрофони? Працюють? А-ну, вмикніть.
(Чути тріск, звук, ніби вибухає апаратура. На сцені гасне світло. Через деякий час світло вмикається, грає пісня «Хоть поверьте…», на сцені лежить Попелюшка. )
(Заходять сестри.)
Сестра 1.Ти глянь, сестро, глянь, як вона солодко спить!
Сестра 2.Ага! Не уявляю, як можна так спокійно спати, коли ще стільки справ!
Сестра 1. Неподобство! Ей, Попелюшко, ти що, геть страх втратила? В хаті гармидер, ми на бал поспішаємо, а вона спить!
Сестра 2. Негайно просинайся! Мамо, вона спить!
(входить мачуха)
Мачуха (Ніжно до доньок.) Ну що, донечки-голубочки, тут сталося?
Сестра 2. Та ось, помилуйся- роботи не початий край, а вона, бачте-но, спить!
Мачуха. Попелюшко! Негайно до роботи! (розтормошує Попелюшку. Та здивовано дивиться на мачуху і доньок)
Попелюшка. Де це я? Що сталося? Любо Олексіївно, а чому ви так дивно одягнені? О, дівчата, у вас новий прикид?
Мачуха(гнівно). Ой, людоньки! Що діється? Ти що, з глузду з’їхала? А –ну прокидайся! Ти мені тут хвору не вдавай! Он боби перебери, в хаті прибери, сніг прополи, щоб пухнастенький був.
Сестра 1. Ага! А нам ніколи.
Сестра 2. Нам за нареченими потрібно їхати на бал.
(Сестри йдуть зі сцени під мелодію пісні «Если вам немного за 30».)
Попелюшка (здивовано). Нічого не розумію. Які боби? Який сніг? І хто я, врешті-решт? Чи в мене амнезія почалася? Отут (показує на правий бік голови) пам’ятаю, що я вчителька, а отут (показує на лівий бік) — нічого не пам’ятаю. Кого ж спитати? О, хтось іде. Спитати чи що?
(Заходить Голохвастов.)
Голохвастов. От якби Проні не пропустить! Треба сьогодні на нейо рішительно налягти. Здається, я єй пондравился… Ну, да кому я не пондравлюсь? І канахветов купив. Де ж вона?
Попелюшка. Діма? Що тут відбувається?
Голохвастов. Честь імєю, за великое щастя одрикамендуватися: Свирид Петрович Голохвастов собственною персоною. Позвольте до ручки?
Попелюшка(невпевнено). Діма,не видурюйся. Я ж тебе знаю
Голохвастов. Нічаво нєту вдивительного — міня знаєт увесь Київ чисто.
Попелюшка (знову не зовсім впевнено). Сьогодні ми бачилися…
Голохвастов. Нє удивітельно. Я чоловік не очень посидющий: люблю в проходку з образованними людьми ходить… Ноги чоловіку, видите, для того й дані, штоб бити ними землю, потому вони і ростуть не з голови… А дозвольте спросить, какое такое ви обо мне понятіе держите?
Попелюшка. Що я про тебе думаю? Гарний ти артист, натурально так граєш.
Голохвастов. Мерсі! Натурально, в кожном обхождєнії главная форма — вченость. Поєтому єжелі человек учений, так йому уже свет переміняється, того, того, приміром, що комусь буде бєлоє, то йому рябое,- што комусь буде цяця, то йому… пардон… Ну, ви мене понімаєте?
Попелюшка. Я вже нічого не розумію.
Голохвастов. Ну, я з вами тут забалакався, а мінє ж Проня Прокоповна ждуть. Де ти, Проня? В моєй грудє Везувій так і клекотить!
(Голохвастов йде зі сцени під мелодію «В небі канарєєчка літає».)
Попелюшка. Так, ясності не додалося, ще більше заплуталося. О, Василь Іванович іде, може, хоч цей у нормі?
(Заходить Іван-Царенко під супровід пісні «Где же ты, где, звездочка алая».)
Іван-Царенко. Скажіть, будь ласка, ви тут пораненої жабки не бачили? Цілився у зайця, а тут серед зими десь жаба взялася і прямо на постріл мій і стрибнула. Ось шукаю, треба допомогти їй
Попелюшка.(здивовано, мовчки хитає головою)
Іван-Царенко. Ну що ж, піду далі шукати свою Царівну-жабу. (Під музику виходить)
Попелюшка. Так. Одне з двох: або мої колеги впали у дитинство, або… Не знаю, що й думати.
(Заходять кіт Базіліо і лисиця Аліса (музика з фільму «Золотий ключик»)
Аліса. Тільки ж дивися, щоб на цей раз дурник Буратіно не вислизнув з наших лап. Ти все зрозумів?
Кіт Базіліо. Та зрозумів.
Аліса. Повтори, що маєш зробити?
Базіліо. Я маю заманити Буратіно на поле Дурнів. Ха-ха, тобто Чудес і…
Аліса. Т-сс… тут хтось є.
Базіліо. О, шановна пані…
Аліса. Яка пані? Ти що, не бачиш, що це якась злидарка?
Попелюшка. Це хто тут злидарка?
Аліса. Тихо-тихо, шановна пані, а ви не бачили тут часом хлопчика маленького, з таким довгим носом?
Попелюшка. Хлопчика не бачила, а от мисливець з рушницею був тільки що
Базиліо. Що? Мисливець?
Аліса. Щось ми заговорилися з вами. А у нас ще тільки справ! До побачення!
(виходять)
Попелюшка (до залу) Що, я справді виглядаю, як злидарка?
(Заходить пасербиця)
Пасербиця . Страшно як … Звірі й ті поховалися в свої нірки . Сама я в лісі . І не знаю , куди зайшла. Ні вперед , ні назад дороги не знайти. От і прийшла моя смерть . Небагато я доброго бачила , а все – таки боязко вмирати … Хіба що гукнути , покликати на допомогу ? Може , й почує хтось – лісничий чи лісоруб запізнілий , або мисливець якийсь. Агов ! Рятуйте ! Агов !
Попелюшка. Ну і чого ти розкричалася? Хіба не бачиш, скільки народу тут зібралося?
Пасербиця. Ой , що це? Це мені сниться , мабуть ? Сниться , як матінка моя рідна йде до мене зі свічкою, а вогник прямо в очі світить . Ой, справді вогники палають. Добрий вечір вам, добрі люди. Дозвольте мені нагрітися біля вашого вогника. Зла мачуха змусила мене в новорічну ніч в ліс іти, підсніжники шукати. А де ж я їх можу знайти серед зими?
Попелюшка. Здається, тобі ще гірше, ніж мені. Мені тільки боби перебирати треба, а тобі підсніжники серед зими знайти, то взагалі…
Пасербиця. Дякую, що зігріли, піду далі підсніжники шукати(виходить) Заходять мачуха і сестри. Сестра 1 накульгує)
Мачуха(грізно). Я не зрозуміла. Чому сніг досі утрамбований, не пухнастий? Чому боби не перебрані? Не прибрано?
Сестра 1. Ой, мамцю, і не набридло тобі сваритися?
Сестра 2. Така тусовочка чудова була! Он сестра навіть Івановича-Царевича собі знайшла.
Попелюшка. Так це її шукав тільки що Василь Іванович?
Мачуха. Не Василь Іванович,а Іванович-Царевич. Але це вже не твоя справа, берися до роботи, а ми відпочивати. Так, мої красунечки? (До Попелюшки грізно.) Дивись мені! (Йдуть)
(Сестра 2 повертається)
Сестра 2. Попелюшко, зробиш мені манікюр і гарну зачіску? Завтра знову поїду на бал.
Попелюшка. Ольго Анатоліївно, ви що? Це ж ви робите манікюри-педікюри, я зроду такого не робила
Сестра 2 Не хочеш допомогти зачарувати принца, то так і кажи. Поскаржусь мамі, вона швидко тебе до пам’яті приведе (виходить)
Попелюшка (здивовано). Невже я таки справді Попелюшкою стала? В казку потрапила, чи що? Але якщо так, то повинна бути і Фея.
(ЗаходитьФея.)
Фея. Якщо повинна, значить буде. Фея до ваших послуг.
Попелюшка. Точно в казці. А ви все можете?
Фея. Ну, може, й не все, а дещо можу. Збираймося на бал!
Попелюшка. На бал? Та ні, це вже пройдений етап. А ось із Дідом Морозом не завадило б зустрітися. Новий рік все-таки.
Фея. Будь ласка.
(Фея чаклує під музику. Під звуки пісні «В лесу родилась елочка» входить Дід Мороз.)
Дід Мороз. Добрий день, любі хлопчики і дівчатка. А ось і я, добрий чарівник.
Ну, кажіть, чого б ви хотіли у Новому році?
Мачуха. Діду Морозе, одна моя донька знайшла собі принца. Хочеться, щоб і друга теж вийшла заміж.
Дід Мороз. Буде вам принц на білому БМВ. (До Попелюшки.) Ну, а ти, що хочеш попросити в цю новорічну ніч?
Попелюшка. Хочеться мені, щоб усі люди на землі були щасливі і ніколи не хворіли.
Дід Мороз(нерішуче) Ну, це не так просто. Є багато факторів, які… Коротше. Проси щось простіше.
Попелюшка. Я зрозуміла. Ну, тоді я хочу, щоб у нашій школі були нові мікрофони і озвучення.
Дід Мороз. А ну повтори, що ти до цього прохала.
Попелюшка (розчаровано). І ти не всемогутній.
Дід Мороз. А ти вір і надійся. Спи, дитино, спи, і хай тобі сниться казка.
(Дід Мороз іде зі сцени. Знову чути «Хоть поверьте…». Дзвонить мобільний телефон.)
Попелюшка (прокидається, шукає телефон, говорить по телефону). Алло! Попелюшка слухає. Що? А! Та це я, це ми «Попелюшку» ставимо. Так, так, Любо Михайлівно. Що? Мікрофони нові привезли? От спасибі за добру новину! До зустрічі. (Вимикає телефон.) А де ж це Дід Мороз? Значить, це все мені наснилося? Це казка? А шкода, що тільки наснилося.
(Заходить Фея.)
Фея. Чому шкода? Казка завжди залишається з нами.
Фея.1. Рік Новий – казковий час!
Хай здивує щастям Вас
Рік добра і рік кохання.
Тож приймайте привітання:
Попелюшка 2. Будьте добрі та здорові,
Побажаємо любові,
Світла й радощів багато,
Щоб життя було, як свято!
Мачуха3..З Новим роком, українці!
Хай в квартирі і хатинці
Заіскриться вогник чуда,
Хай добро до вас прибуде.
Сестра 2.4.Хай насіється із неба
Те, чого усім вам треба.
Хай зійде вам Божа ласка,
І в життя ввірветься казка!
Сестра1.5.Вітаєм, друзі, з Новим роком,
Зі всіма Різдвяними Святами!
Нехай життя із кожним кроком
Ваш дім наповнює скарбами!
Іван-царевич 6.Нехай тепло людських сердець
Вам душу щиро зігріває,
І переможних справ вінець
Хай Вашу голову вінчає!
Голохваств7 .Хай ширшим стане друзів коло:
Протягне руку всякий стрічний,
І буде кожен день казковим
Як ніч Різдвяна й Новорічна!
Аліса. 8.Хай Новий рік у вишиванці
Розбудить вас щасливо вранці,
І принесе у вашу хату –
Усмішок й радощів багато.
Базиліо 9.Розбудить приспані надії,
Зерном і щастям вас засіє,
Зігріє миром і любов’ю
І подарує вам здоров’я!
Дід Мороз11.Нехай в новому році
Щодня й на кожнім кроці
Дива чарівні стануться
І мрії всі збуваються.
Пасербиця1о.Нехай хурделиця змете
Усе лихе, що сталося,
А новий рік нехай несе
Все те, що так бажалося.
Снігурка12.Незгоди всі забудуться,
Що мріялось — все збудеться,
Злагода в сім’ї панує.
Дарунки Дід Мороз готує!
1
Казка «Царівна- не- Жаба»
Пісня (звучить за кулісами, на мотив з мультфільму «Пластилінова ворона»).
Одну звичайну казку,
А, може, і не казку,
А, може, не звичайну
Ми хочем розказать.
Її давно всі знають,
А, може, і не знають,
А, може, і недавно
З’явилася вона.
Звучить музична заставка «В гостях у казки»
Оповідач. Десь, колись, в якійсь країні
Проживала зла цариця.
Була грізна і свавільна,
Як в казках писать годиться.
Мала вона три синочки,
три синочки-голубочки.
Виросли всі браві, гарні,
Час прийшов їм одружиться.
Кличе юнаків цариця:
Виходить Цариця
Цариця. Любі мої царевичі!
На сцену виходять царевичі
Старший. Слухаємо, матінко-царице!
Цариця . Хочу я вже відпочити,
Між вами царство поділити,
Та станеться це лиш тоді,
Коли одружитеся ви.
Ось навігатори беріть
І шлях до щастя оберіть.
Роздає телефони
Старший. Навігаторе, веди
І до багатства приведи! (іде зі сцени)
Середній. Навігаторе, веди і до красуні приведи! (іде зі сцени)
Менший. Навігаторе, веди і до кохання приведи! (іде зі сцени)
Звучить музична заставка.
Оповідач. Ось проходить місяць-другий.
Повертаються сини.
Старший –доньку олігарха, (проходить по сцені з нареченою)
Середній-красуню-топ-модель, (проходить по сцені з нареченою)
Кого мріяли – знайшли.
Молодший лиш сумний прийшов,
Бо не знав, кого знайшов:
Сумку зошитів несла,
Мабуть, вчителька була.
Менший виходить з вчителькою в масці, окулярах, рукавичках, захисному плащі з сумкою з зошитами і т.д.
Оповідач. Кличе матінка-цариця
До себе своїх синів.
Виходять сини без наречених
Цариця. Ну що, синочки-голубочки, знайшли собі наречених?
Старший. Так, матусю. Я знайшов собі Мар’яну Олігархівну. Буду в багатстві купатись і горя не знати.
Середній. А я знайшов Олену Прекрасну. Буду вродою її милуватись і в щасті купатись.
Цариця. Ну, а ти, Іване Царевичу, чого мовчиш?
Менший. Видно, доля це моя – на вчительку натрапив я.
Цариця. Що ж , хочу побачити, які ваші наречені господині. Нехай на завтра спече кожна коровай.
Оповідач. Пішли сини до своїх обраниць і передали побажання цариці.
На сцену виходять Старший з Мар’яною Олігархівною
Старший. Веліла матінка-цариця коровай на завтра спекти.
Мар’яна Олігархівна. Хм, я що, селючка яка, що маю коровай пекти?
Де наша кухарка?
Заходить кухарка- іноземка
Мар’яна Олігархівна. Необхідно на завтра спекти коровай!
Кухарка (з акцентом) Шо є коровай? Я не можу коровай, я можу еклер, круасан, торт.
Мар’яна Олігархівна. Торт? Ну добре, давай торт. Ще й краще!
Виходять. Заходить Олена Прекрасна з Середнім царевичем
Середній. Веліла матінка-цариця коровай на завтра спекти.
Олена Прекрасна. Який ще коровай? Ти можеш уявити, що я своїми прекрасними ручками з ідеальним манікюром можу щось пекти?
Дзвонить у службу доставки
- Алло, можна замовити коровай? Як не печете? А що печете? Піцу? Ну піцу так піцу. Ще й краще.
Виходять
Менший заходить зажурений , за ним - Вчителька
Вчителька. Що зажурився, Іване - царевичу? Розповідай. Може, я чимось допоможу?
Менший. Та загадала матінка-цариця, щоб ти на завтра коровай спекла.
Вчителька. Лягай спати, Іване-царевичу, і ні про що не журися.
Менший йде зі сцени. Вчителька дістає ноутбук.
Вчителька. Окей, гугл. Як справжній коровай спекти?
Йде зі сцени. Звучить музична заставка
Оповідач. Ніч пройшла. Сини із рання
До Цариці поспішали,
Щоб найшвидше похвалитись,
Що жінки приготували.
Сини несуть торт, піцу.
Цариця. Ну, показуйте, на що здатні ваші наречені. (бере торт) Це що ви мені принесли? Торт? Це ж суцільна хімія, ним можна й отруїтися.
(бере піцу) Піца? Що туди намішали? Це тільки студентам їсти під час сесії
(віддає прислузі і торт, і піцу)
Іван приносить коровай і дає Цариці.
Цариця. Ось це справжній коровай! З ним і весілля можна справляти! Молодчина твоя дружина, Іване.
Тепер хочу побачити, якими рушниками сватів вони зустрічатимуть. Нехай на завтра вишиє кожна по рушнику.
Оповідач. Пішли царевичі знову до своїх наречених.
На сцену виходить Мар’яна Олігархівна.
Мар’яна Олігархівна. Вишити рушник? Я? На завтра? Де наша працівниця по господарству? Нехай негайно вишиє рушника.
Іде зі сцени, заходить Олена Прекрасна
Олена Прекрасна (загорнута в банний рушник, в тапочках). Вишити рушник? Та в мене ось який гарний рушник є (показує банний рушник)
Заходить Іван-царевич сумний
Вчителька. Чому знову зажурився? Розповідай. Може, я чимось допоможу?
Іван царевич. Та загадала матінка-цариця, щоб ти на завтра рушник вишила.
Вчителька. Лягай спати, Іване-царевичу, і ні про що не журися.
Іван-царевич іде
Вчителька.(до залу) Недаремно я три роки гурток «Умілі руки» вела. Зробимо все в кращому вигляді.
Звучить музична заставка
Оповідач. Знову ранок,
Знов сини до Цариці поспішають
І по черзі рушники
Урочисто їй вручають
Цариця (бере звичайний купований рушник Старшого,сердиться).
Цариця. Це що таке? Цим рушником тільки посуд витирати (викидає, бере купальний рушник Середнього) . А це що таке? Цим рушником тільки підлогу витирати (викидає, бере вишитий рушник Меншого)
А цим рушником можна і сватів зустрічати! Молодчина твоя наречена, Іване!
Ну що ж, настав час мені особисто познайомитися з вашими нареченими. Нехай завтра прийдуть до мене в гості.
Оповідач. І знову Іван-царевич прийшов додому зажурений. Але наречена заспокоїла його, сказала, щоб він йшов до Цариці сам, а вона трохи пізніше прийде.
На сцені Цариця. Заходить Старший син з нареченою під пісню гурту АВВА «Мани, мани…». Заходить Середній з нареченою під пісню Вєрки Сердючки «А я иду такая вся…» кланяються Цариці, стають збоку. Заходить Менший
Цариця. А чому ти один, Іване – царевичу? Де твоя наречена?
Середній. Та, напевно, не всі ще зошити перевірила.
Мар’яна Олігархівна. Чи, може, одягнути нема що?
Всі сміються, Менший мовчки стає збоку. Звучить пісня «Вчителька, мікрорайону нашого жителька». Заходить Вчителька спочатку в плащі, потім знімає плащ, маску, рукавиці і залишається у вечірній сукні, всі в захопленні дивляться на неї. Підходить і кланяється Цариці.
Цариця. Бачу, що Іван – Царевич знайшов собі не тільки хорошу господиню, але й красуню. Що ж, запрошую всіх до столу!
Всі виходять, а Іван – царевич забирає речі Вчительки і вибігає зі сцени
Оповідач. Побачив Іван – царевич, яка у нього наречена красуня, побіг швидко додому і спалив одяг, в якому була його Вчителька.
На сцену виходить Вчителька, з другої сторони – Іван -царевич
Вчителька. Що ж ти зробив, Іване -царевичу? Не бути тепер нам разом. Злий чаклун Ковід зачарував мене, змусив ходити у масці і рукавицях. Тепер мушу покинути тебе. Прощавай, царевичу!
Іван - царевич. Куди ж ти?
Вчителька. На самоізоляціююю…
Оповідач. Зажурився Іван-царевич. Де шукати йому тепер кохану?
Покинув він домівку і подався світ за очі.( Звучить пісня «Я піду в далекі гори…») Ішов він, ішов, аж бачить хатинку на галявині. Здогадався, що це хатинка баби Яги.
Іван - царевич. Хатинко-хатинко, повернися до лісу задом, а до мене передом! (хатинка зі скрипом повертається)
Баба Яга (вибігає у спортивному костюмі, говорить, одночасно роблячи вправи) Ну що за мода? Кожен, кому заманеться, крутить мною, як захоче.
Ех, де мої роки молодії! Я би покрутила! І Кощеєм, і Змієм…
(Іван – царевич здивовано дивиться на Ягу) Що дивишся? Не впізнав? Та Яга я, Яга. Ось зайнялася спортом. Кажуть, від усяких хвороб, вірусів захищає. А ти чого приперся? На свято до дітей не піду і не проси. Нехай тепер Новий рік без мене святкують. Тепер часи такі непевні настали. Краще дома полежу, в інтернеті посиджу
Іван - царевич. Та не на свято я прийшов тебе кликати. Думав, може підкажеш, де мені наречену мою шукати. Де той чарівник Ковід живе, що її зачаклував?
Яга. А, це ти - Іван -царевич, що маску, рукавиці і захисний костюм вчительки спалив?
Іван - царевич. Та я. Не знав я, що не можна було цього робити. А тепер шукаю ту країну Самоізоляцію, куди подалася моя кохана.
Яга. Хороша ти людина, Іване. Бачу, що і вчительку щиро любиш. Поможу тобі. Відкрию тобі таємницю. Протягом 14 днів ти повинен знайти чарівні вчительські обладунки: маску-невидимку, живу воду, що антисептиком називається, рукавиці-захисниці, плащ невразливий. Як тільки ти знайдеш ці чарівні обладунки, твоя кохана повернеться з самоізоляції до тебе назавжди.
Іван - царевич. Дякую, Бабую -Ягусю, за допомогу.
Баба Яга. Та іди вже, іди! Ходять тут …(розходться в різні сторони)
Звучить музична заставка
Оповідач. 14 днів Іван -царевич обладунки шукав, в царському замку прибирав, кімнати провітрював, підлогу витирав (Іван – царевич виходить на сцену з шваброю, тряпкою на плечі, імітує, ніби миє підлогу, пил витирає)
Оповідач. А тим часом у країні Самоізоляція…
Звучить музична заставка.
Учителька сидить за ноутбуком, щось друкує. Заходить мати
Мати. (до залу) А щастя було таким близьким, таким можливим!
(до Вчительки) Ой, доню, може, і погарячкувала ти з тою самоізоляцією? Такий принц тебе покохав! А ти все зі своїми принципами! Подавай їй чарівні обладунки! А якщо не знайде він їх, не виконає все за 14 днів? Знову одна залишишся?
Вчителька. Мамо, не хвилюйся, все знайде, все виконає. Я вже відправила йому підказки.
Мати. Як? Точніше, ким?
Вчителька. Не ким, а чим. Матусю, невже ти не знаєш, що тепер є безліч варіантів передати інформацію. Був би лише інтернет. Ось месенджер, вайбер. Правда, він ще хоче побачитись… Але я ще не вирішила, де я гарніше виглядатиму: у скайпі, зумі чи міті…
Мати. Ну, якщо так, то я за тебе вже спокійна. От за принца переживаю… (махнула рукою, пішла)
Звучить музична заставка
Оповідач. Через 14 днів чари Ковіда розвіялись. Принц зробив все необхідне, і кохана повернулась. Стали вони жити- поживати і добра наживати.
На сцені Вчителька і Іван –царевич, по черзі виходять решта учасників
1. Мораль цієї казки,
2. А може і не казки
3.Повинні зрозуміти дорослі і малі:
4.Тримайтеся дистанції
5. І руки з милом мийте,
6. Без масок не виходьте
7. Й поборете ковід!
Звучать Новорічні побажання (під музику «Happy New Year»)
- Незабаром – Новий рік!
То ж бажаємо щоб він
- Миру, щастя і здоров’я
Кожному із нас приніс!
- Нехай лишиться назавжди
Ковід в минулім році,
- Щоб щирі усмішки, без масок
Стрічали нас на кожнім кроці!
- Благополуччя вашій хаті,
Щоб на добро були багаті!
- Щоб не лише наступний рік
Щасливим був, а цілий вік!
- Нехай вас люблять, обнімають
І за дрібниці хай не лають!
- На роботі хай шанують,
Часто премії дарують!
- Хай мрії збудуться, бажання,
Задумки, плани, сподівання,
- Удача хай допомагає
І Бог нехай благословляє!
- Хай мир нарешті запанує
У нашій Вкраїні,
Хай щасливий сміх лунає
У кожній родині!
Всі. З Новим роком!
З Новим щастям!
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку