Казки народів світу: різновиди, ознаки, загальнолюдські ідеали та національна самобутність

Казки народів світу: різновиди, ознаки, загальнолюдські ідеали та національна самобутність У казках людство здавна вчилося жити. Шарль Перро. Вчитель зарубіжної літератури Ряснянського ліцею Карпенко О. М.

Походження народних казок Казка – один із найдавніших жанрів народної творчості. Вона здавна посідала важливе місце у фольклорі всіх народів світу. Найдавніша казка виділилась із міфу. У народних оповідях відбилися стародавні вірування і обряди, міфологічні уявлення наших предків-язичників. Недарма дослідники розглядали казку як “уламок давнього міфу”. Згадки про казку знаходимо в найрізноманітніших писемних пам’ятках, що дійшли до нашого часу крізь віки і тисячоліття. Ще в античному світі казка, як пізнавальне і художнє джерело, використовувалась істориками і поетами. Ряд казок Стародавнього Єгипту було зафіксовано у XIVст. до н. е. За багато століть до нашої ери активно розвивались казки в Індії. Широкого розголосу набули стародавні казки Арабського Сходу, що склали збірку “Тисяча і одна ніч” і були перекладені на мови багатьох народів світу. Казка – колективне творіння народного розуму й таланту, сплетене із різноманітних таємниць, уявлень про світ, із мрій про перемогу над злими силами і очікування щастя.

Теорія літератури. Фольклор або усна народна творчість – сукупність творів колективного походження, що виникли в глибоку давнину і існували в усній формі, про народні уявлення та ідеали. Народна казка – епічний сюжетний твір про вигадані події та явища, які сприймаються й розповідаються як реальні. Алегорія (іносказання або при́повідь) – утілення двопланового художнього зображення, що грунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями та характерними ознаками приховуваного.

Народні казки{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Різновиди казок. ОсобливостіПерсонажіПриклад. Про тварин-конфлікти відображають життєві стосунки людейзвірі, птахи: ведмідь, лисичка, жар-птиця, вовк, журавель“Лисиця та Журавель”,“Фарбований шакал” Чарівні (фантастичні)-наявність чарівництва, дива;-зіткнення з чарівною силоюлюди, тварини, фантастичні істоти: баба Яга, відьма, Кощій, змій“Подорожі Синдбада-мореплавця”,“Аладдін і чарівна лампа”Соціально-побутові- незвичайна подія, у якій відсутнє чарівництвозвичайні люди: пан, мачуха, селянин, хлопець, дівчина“Хазяїн і працівник”,“Кмітлива дівчина”

Ознаки народної казки. Вираження суспільного й трудового досвіду людей. Цікавий сюжет. Багатство вимислу (казкові герої, чудодійні предмети, надприродні явища)Казкові пригоди і дива. Яскравість образів. Своєрідність побудови та мови (словесні повтори, казкові формули)Повчальний зміст (добро завжди перемагає зло)

Побудова казки. Зачин (початок твору). Основна частина (розповідь про події та дійових осіб):а) герою нанесли шкоду, він вирішує боротися;б) герой зустрічає помічника (помічників) або отримує чарівний предмет, без якого неможливо здолати ворога;в) герой вступає у двобій з ворогом і перемагає. Кінцівка (підсумок того, про що йшлося, характерні казкові вислови): перемога добра над злом.

Казкові формули. Приказка, зачин:-”За давніх часів…”, “В однім селі…”, “У добрі давні часи…”Кінцівка:-”І з тих пір вони жили, не тужили…”-”Всі вони зажили щасливо…”Формули звертання:-”О, повелителе!”, “Сине мій!”, “Добра людина!” Формули простору і часу:- “давно-давно”; “багато днів та ночей”; “із сходом сонця”.

Подібність образів і сюжетів у казках народів світу. Мандрівні сюжети – це спільні, однакові історії, пригоди, які зустрічаються у казках різних народів світу. Казки мандрують по світу, від одного народу до іншого. Вони так перехрещувалися, переплутувалися і перероблялися, зникаючи часто на батьківщині і живучи на чужині, що важко буває іноді навіть вказати місце початкового їх виникнення і той шлях, який вони пройшли: “Казка про хлопця-ведмедя” (Франція, Куба, В’єтнам), “Казка про рибалку та рибку” (Латинська Америка, Канада, Африка, Ісландія), “Про жар-птицю та вовка” (слов’янські народи, Куба).

Загальнолюдські ідеали. Провідною ідеєю всіх народних казок є: - утвердження людини, як мудрої, духовно і фізично досконалої особистості; - боротьба проти злих, темних сил, що заважають досягненню її благородної мети. Головний конфлікт народної казки: - боротьба добра зі злом.

Збирачі народних казок. Брати Якоб і Вільгельм Грімм з Німеччини (збірка “Дитячі й родинні казки”);Француз Шарль Перро (збірка «Казки матінки моєї Гуски, або ж Історії та оповідки минулих часів з повчальними висновками»);Фольклорист Олександр Афанасьев. 

Список використаних джерел Лутковська В. В. Методичні підходи до вивчення казки як жанру, в основі яких використання елементів структурного аналізу і залучення до самостійної творчості// Відродження. – 1995. - №3. - С. 44-45. Матяш І. Б. Матеріали до тематичного планування і проведення уроків із зарубіжної літератури// Відродження – 1995. - №2.- С.62-67. Мокрій Н. О. Казки народів світу // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1999. - №9.- С.5-7. Ніколенко О., Рудніцька Н. Зарубіжна література: Підручник для 5 класу. – К., 2022.