ЯК СТВОРИТИ ТЕРАПЕВТИЧНУ КАЗКУ?Вибір героя близького дитині за статтю, віком, характером. Описати життя героя у казковій формі, знайти схожість. Ввести героя в проблемну ситуацію, схожу на ту, яку переживає дитина. Наприклад ( "Дід і баба відвели курочку рябу до дитсадка…" "Колобок захотів навчитися читати . але у нього нічого не виходило" і т. д.)Знайти разом із героєм казки шляхи подолання проблеми, показати ситуацію з різних боків. Проговорювати висновок , залучаючи дитину. Щоб ми не робили, які б новітні чи давно забуті технології, форми, методи та прийоми не використовували, головним і найважливішим завданням є і залишається забезпечити, створити й підтримати дитину, допомогти почуватися щасливою, безтурботною, справжньою дитиною. Коли дитина "проживає " казку, утворюються зв'язки між казковими подіями і поведінкою у реальному житті. Якщо обговорювати з дитиною прочитані казки – життєві уроки швидше засвоюються, сприяють подальшому гармонійному розвитку дитини та її успішній самореалізації. Якщо казки не обговорюються, життєві уроки та цінності засвоюються пасивно. Усі казки мають щасливий кінець. Це дуже важливо для дитини – бути впевненою у тому, що у її житті все буде гаразд.
Провідні принципи казкотерапії:усвідомлення власних можливостей;усвідомлення цінності власного життя;розуміння закону причини та наслідку;пізнання різних стилів світовідчуття;пізнання світу власних емоцій та переживань;свідома творча взаємодія зі світом;внутрішнє відчуття світу та гармонії. Варто завжди пам'ятати про ці принципи, використовуючиказкотерапію.