Тренінг "Насильство над дітьми"

«Насильство над дітьми: види, причини та наслідки»

Тренінг для психологів і соціальних працівників

 

Завдання: сфокусувати увагу учасників семінару на проблемі насильства над дітьми, якого вони зазнали в минулому та можливо продовжують зазнавати в дитячих виховних та допоміжних закладах, та її впливу на дитину

 

Учасники: психологи, соціальні працівники

 

Кількість учасників: 20 осіб

 

09:45 – 10:00	Реєстрація учасників
10:00 – 10:30	Вступ, знайомство, очікування
10:30 – 11:30	Актуальність проблеми насильства над дітьми Міні-лекція   Що таке насильство? Види насильства Робота в групах
11:30 – 12:00	Кава-пауза
12:00 – 13:30	Вплив насильства на формування особистості дитини Міні-лекція   З наслідками яких видів насильства ви стикаєтесь в своїй роботі? Мозковий штурм   Причини виникнення насильства Робота в групах
13:30 – 14:00	Кава-пауза
14:00 – 14:30	Чим можна нашкодити дитині? Чим можна допомогти?   Домашнє завдання – роль психологів і соціальних працівників у вирішенні проблеми насильства над дітьми
14:30 – 15:00	Підсумки, заповнення анкет

1.         Актуальність проблеми насильства над дітьми

 

Коли дорослі говорять про насильство щодо дітей, вони, як правило, мають на увазі лише обмежене коло його проявів, зокрема, побиття, ляпаси, стусани, ляпани, сексуальну агресію (найчастіше згадуючи лише про зґвалтування або інцест) тощо, і майже зовсім забувають про такі форми насильства як психологічний тиск, емоційну депривацію, нехтування потребами дитини і т.п. Але все таки варто відмітити, що будь-яке насильство призводить до порушення розвитку гармонійної особистості дитини.

 

Причини жорстокого поводження з дітьми кореняться у давніх часах, коли до дітей ставилися як до дорослих, не враховуючи особливості формування ще незрілої особистості. Розуміння того, що дитяча психологія є кардинально відмінною від дорослої ще й досі є притаманне лише незначній частині населення, що призводить до нерозуміння проблем дитини, її потреб, її поведінки. І як все незрозуміле, це непорозуміння призводить до неприйняття і до агресивного ставлення, як щось  неправильне, чуже, що потребує негайної жорсткої корекції. Сприйняття того, що в нашому світі існують два паралельних світи, змогло би допомогти дорослим зрозуміти, що не варто вимагати від дітей життя, яке неодмінно відповідало би вимогам, які їм висуваються. Натомість, відбувається ще більше віддалення між двома світами, але намагаючись утримати біля себе дітей, не розуміючи ані їх призначення в нашому житті, ані свого місця в їх, дорослі реагують на «неприйнятні» для них дитячі прояви своїми найбільш простими реакціями, тобто, агресією. Така корекція може мати форму як фізичної агресії в будь-якому вигляді, так і форму емоційного ігнорування, психологічного насильства, економічних обмежень, тощо. 

 

Проблема насильства над дітьми стає ще більш актуальною, якщо її розглядати під кутом зору, що діти – це майбутні дорослі й чим більше вони піддаються насильству, тим більше засвоюють патерни поведінки агресора або жертви. Відповідно, коли вони стануть дорослими, їх поведінка зумовлюватиметься засвоєними навичками реагування на ситуацію. Суспільні проблеми формуються з проблем окремих членів суспільства, а відтак, ті проблеми, що закладаються в дітях, з якими ми стикаємося, з часом визначатимуть умови життя нас і наших дітей в майбутньому.

 

2. Що таке насильство? Види насильства

 

Робота в групах

 

Мета: виявити знання, які мають учасники тренінгу, стосовно проблемі насильства, та нагадати учасникам про те, що вони повинні застосувати свої знання для формування свого уявлення щодо дітей, які зазнають насильства

 

Хід проведення: тренер формує 4 групи з учасників та пропонує кожній групі обговорити та занотувати те, що, на їх думку, відноситься до одного з видів насильства над дитиною (кожна із груп розглядає по одному виду, обговорюючи його окремі форми). Протягом всього заняття треба спиратися на досвід та знання учасників.

 

Треба щоб кожен із видів насильства (див. Попередню вправу) був як можна більше деталізований. Наприклад:

 

сексуальне насильство над дитиною це:

• пропозиція статевих відносин
• сексуальні пестощі
• демонстрація статевих органів
• демонстрація мастурбації дорослої людини
• оральний секс
• вагінальне або анальне проникнення
• використання дитині для порнографічних зйомок
• сексуальні стосунки дитини з тваринами
• сексуальна експлуатація дитини з метою заробітку.

 

3. Вплив насильства на формування особистості дитини

 

Мета: на прикладах розглянути вірогідні варіанти насильства відносно дитини та визначити  вид насильства, його форми, та які самі факторі впливають на формування особистості дитини.

 

Хід проведення:

Тренер об’єднує учасників в групи по 4-5 особи.

Кожній групі пропонується ситуація, де описується будь-яка ситуація насильства та пропонується групам визначити вид насильства та його вплив на дитину. Учасникам пропонується протягом 10 хвилин обговорити ситуацію, визначити, що саме в їм   допомагає визначити, що над дитиною, можливо, чиниться насильство, як це впливає на розвиток дитини.

 

Ситуація 1.

Світлані  9 років. Вчиться в 3 класі. Дівчинка достатньо повненька, діти дражнять її. Майже не має друзів в школі. Під час перерв часто просить їжу у однокласників, також пропонує свою, однак робить це так нав’язливо, що ніхто з нею не обмінюється їжею. Сім’я Світлани досить забезпечена. Мати з батьком багато працюють, ввечері приносять доньці щось солодке. Дитина практично весь час проводить з нянями, які  часто змінюються. За весь час навчання батьки жодного разу не відвідали школу.

 

Ситуація 2.

Богданові 8 років. Виглядає значно молодше – років на 5-6.  Вчиться в другому класі школи-інтернату без інтернірування. Часто хворіє, не має одягу на холодну пору року. Ніколи не має своєї їжі в школі, на перервах спостерігає за однокласниками,  іноді доїдає їжу, яка залишається від них. Хлопчика виховує багатодітна мати-одиначка, інші діти в сім’ї подібних проблем не мають.

 

Ситуація 3.

Наталці 6 років. У дитячому будинку проживає перший рік. Одного разу, під час переодягання на урок фізкультури вчителька помітила великого синця на спині дівчинці. На запитання звідки він, Наталя відповіла, вдарилася дверми. Надалі вчителька неодноразово помічала синці та подряпини на обличчі та тілі дівчинки.

 

Ситуація 4.

Миколі 11 років. Навчається в 5 класі. Останній місяць його поведінка різко змінилася. Він став неадекватно себе поводиться - з’явились різкі зміни настрою, поведінка стала носить сексуалізований характер відносно інших хлопців, в зошитах – багато малюнків на сексуальну тему.

 

4.  З наслідками яких видів насильства ви стикаєтесь у своїй роботі?

 

Учасникам тренінгу пропонується методом мозкового штурму визначити, з якими видами та формами насильства над дітьми (як зі сторони дітей, так і зі сторони дорослих) вони стикаються у своїй повсякденній роботі.

 

Наприклад:

вид:  психологічне насильство

Його форми :

     – образи

• лайки
• крик
• приниження
• порівняння
• порушення прав дитини
• формування віктимності
• ігнорування
• навішування ярликів
• і т.д.

 

5.   Причини виникнення насильства

 

Робота в групах

Мета: на прикладах розглянути вірогідні фактори виникненя різних форм  насильства відносно дитині та визначити загальні фактори щодо виникнення насильства в цілому.

 

Хід проведення:

Тренер об’єднує учасників в 2 групи. Одній із груп пропонується визначити загальні фактори виникнення насильства відносно дитини, друга група з’ясовує, які вірогідні специфічні фактори є для кожного із видів насильства. Учасникам пропонується протягом 15 хвилин обговорити завдання та зробить групову презентацію.

 

Загальні причини:

 

• Ієрархічна структура відносин в родині
• Непогодженість із твердженням: «Дитина має право…»
• Роль дитини в родині як «хлопчика для побиття»
• Особистісна незрілість батьків
• Невміння спілкуватися й вирішувати проблеми зважаючи на потреби всіх членів родини
• Економічні проблеми родини
• Багаточисельність родини
• Проблема узалежнення в родині (алкоголізм, наркоманія тощо)

• Замовчування проблеми домашнього насильства в суспільстві
• Міфи та стереотипи щодо цієї проблеми
• Правова необізнаність

 

Специфічні причини насильства:

 

Фізичного:

 

• Невміння розв'язувати конфлікти мирними шляхами
• Звичка використовувати силу для досягнення результату
• Невизнання тілесної недоторканності дитини
• Наслідування прислів'я: «Кого люблю – того б’ю, навчаю розуму»

 

Економічного:

 

• Бажання підкреслити повну залежність дитини від батьків
• Прагнення апелювати до фізичних потреб дитини, щоб сформувати тваринних страх щодо себе

 

Психологічного:

 

• компенсація свого комплексу неповноцінності шляхом приниження слабшого
• Неприйняття іншої точки зору
• Бажання створити психологічну залежність від себе

 

Сексуального:

 

• Сексуальні порушення
• Низькі моральні засади

 

6.   Чим можна нашкодити дитині? Чим можна допомогти

 

Мета: допомогти спеціалістам усвідомити, чим можна зашкодити, а чим допомогти дітям, які зазнали насильства в сім’ї.

 

Хід проведення: тренер пропонує учасникам методом “мозкового штурму” обговорити, чим можна, в умовах дитячого закладу, нашкодити дитині, яка зазнала насильства.

 

На початку можна навести конкретний приклад ситуації.

Дівчинка 9 років, сидить під час уроків в коридорі школи та плаче. Її побачив соціальний педагог та з’ясував, що дівчинку після уроку фізкультурі хлопці закрили в роздягальні, що ще сталося - не відомо.

 

Учасники повинні назвати не менше 15 пропозицій того, чим можна нашкодити дитині в цій ситуації. Серед них, розбір у класі з хлопцями, виклик батьків до директора школи, розголос серед батьків класу, школи, в СМІ, класні збори з цього приводу, шкільні збори, поставити питання про переведення дівчинки на індивідуальну форму навчання, покарання хлопців і т.д.

 

Далі  пропонується  учасникам методом “мозкового штурму” обговорити, чим можна, в умовах дитячого закладу, допомогти тій самій дитині, яка зазнала насильства. Пропозиції фіксуються на  іншому листі на фліпчарті.

 

Зауваження для тренера:

Не повинно бути багато пропозиції, але серед них обов’язково повинно бути “НЕ НАШКОДИТИ!” та запропонувати відвести дівчинку до психолога.

 

Підбиваючи підсумки цього семінару необхідно ще раз зробити наголос на широкому розповсюдженні насильства над дітьми, на його впливі на формування дитячої психіки і на необхідності вирішувати цю проблему не лише для конкретної дитини, але і для продуктивної роботи всіх співробітників закладу, в якому перебуває така дитина.

 

Важливим моментом є усвідомлення спеціалістами, що з цією проблемою вони стикають надзвичайно часто, оскільки саме наслідки насильства як правило визначають поведінку жертви і її оточення. Одним із основних підсумків семінару потрібно вважати розуміння спеціалістами, що нашкодити дитині, яка зазнала насильства, поглибити тягар її психологічної травми набагато легше, аніж допомогти.

 

«Насильство над дітьми: види, причини та наслідки»

Тренінг для адміністративного персоналу

 

Завдання: сфокусувати увагу учасників семінару на проблемі насильства над дітьми, якого вони зазнали в минулому та можливо продовжують зазнавати в дитячих виховних та допоміжних закладах, та її впливу на дитину

 

Учасники: директори, заступники з виховної роботи, тощо

 

Кількість учасників: 20 осіб

 

09:45 – 10:00	Реєстрація учасників
10:00 – 10:30	Вступ, знайомство, очікування
10:30 – 11:30	Причини, чому діти потрапляють в дитячу установу Мозковий штурм   Особливості психічного стану дитини, яка потрапляє в дитячу установу Міні-лекція   Мої цінності Вправа
11:30 – 12:00	Кава-пауза
12:00 – 13:30	Актуальність проблеми насильства над дітьми Міні-лекція   Що таке насильство? Види насильства Робота в групах   З якими видами насильства ви стикаєтесь в своїх закладах? Мозковий штурм   Причини насильства
13:30 – 14:00	Кава-пауза
14:00 – 14:30	Чим можна нашкодити дитині? Чим можна допомогти?   Домашнє завдання – роль адміністративного персоналу в вирішенні проблеми насильства над дітьми
14:30	Підсумки, заповнення анкет

 

 

 

1.  Причини, чому діти потрапляють в дитячу установу

 

Мета: ідентифікувати вихованців інтернатних закладів як постраждалих від насильства.

 

Методом “мозкового штурму” учасники перераховують причини, які призводять до потрапляння дитини в дитячу установу.

 

Це наприклад:

- алкоголізм батьків

• жорстоке поводження з дитиною
• позбавлення батьківських прав
• смерть батьків
• відмова від дитини
• тікання із дому (за різних обставин)
• переведення з одного дитячого закладу в інший
• і т. д

 

2. Особливості психічного стану дитини, яка потрапляє в дитячу установу

 

Дитина, яка зазнає будь-якого з видів насильства, потребує місця психологічної реабілітації. Найкращим варіантом для дитини є той, в якому місцем реабілітації від різних форм насильства є будинок або родина. Але часто виявляється, що родина сама є агресором по відношенню до свого маленького члена, і тоді місцем психологічної реабілітації можуть стати школа, гуртки, спортивні секції або просто вулиця. Останній варіант є найбільш неблагополучним, оскільки саме він призводить до формування девіантних форм поведінки в дітей і підлітків.

 

Варто врахувати, що якщо дитина потрапляє в дитячий заклад з неблагополучних сімейних умов, то ця дитина підсвідомо шукає на місце психологічного спокою і комфорту, тобто місця психологічної реабілітації. І саме таким місцем має намагатися стати ваше місце роботи. Інша ситуація з дітьми, які потрапляють в дитячі заклад з вулиці. Незважаючи на неблагополучні умови проживання, вулиця є для таких дітей місцем психологічного комфорту і тому вони сприймають вихід звідти як стресову, несприятливу для них ситуацію, і відкрито або в непрямий спосіб намагаються повернутись до звичних та зрозумілих для них умов життя, до яких вони пристосувалися, де існують свої правила виживання, своя ієрархія, де в них є своє визначене місце. Ці діти сприймають своє перебування у вас як тимчасову необхідність, впоратися з якою вони поки що не в силі, і тому вони або займають очікувальну позицію, аналізуючи, яку користь вони можуть тут отримати, або намагаються перенести сюди умови і правила життя на вулиці.

 

Таким чином психологічний стан дитини, яка потрапила до дитячого закладу, визначатиметься не стільки пережитими травмами, скільки тим, що для неї було місцем психологічної реабілітації, якщо таке було взагалі. 

 

3. Мої цінності

 

Мета: дати можливість зрозуміти, які різні цінності у дорослих спеціалістів та дітей, з якими вони працюють.

 

Хід проведення: тренер пропонує учасникам по черзі назвати одну із своіх цінностій, які фіксуются на фліпчарті. Потім методом “мозкового штурму” учасники переликовують вірогідні цінності дитини, яка мешкає у дитячому закладі. Після цього потрібно порівняти ці два переліки та зробить висновок.

 

Висновком цієї вправи має стати розуміння відмінностей між цінностями дорослого і дитини. Діти більш схильні формувати матеріальні цінності, аніж моральні, адже вони часто не мають поруч себе такого дорослого, який би прививав і формував у них духовність.

 

З нематеріальних цінностей діти в інституціях над усе цінують свободу і родину, тобто саме те, чого їм як правило бракує, тоді як навчання і знання знаходяться на останньому місці, оскільки вони не бачать практичного застосування цим цінностям.

 

4.      Актуальність проблеми насильства над дітьми

 

Коли дорослі говорять про насильство щодо дітей, вони, як правило, мають на увазі лише обмежене коло його проявів, зокрема, побиття, ляпаси, стусани, ляпани, сексуальну агресію (найчастіше згадуючи лише про зґвалтування або інцест) тощо, і майже зовсім забувають про такі форми насильства як психологічний тиск, емоційну депривацію, нехтування потребами дитини і т.п. Але все таки варто відмітити, що будь-яке насильство призводить до порушення розвитку гармонійної особистості дитини.

 

Причини жорстокого поводження з дітьми кореняться у давніх часах, коли до дітей ставилися як до дорослих, не враховуючи особливості формування ще незрілої особистості. Розуміння того, що дитяча психологія є кардинально відмінною від дорослої ще й досі є притаманне лише незначній частині населення, що призводить до нерозуміння проблем дитини, її потреб, її поведінки. І як все незрозуміле, це непорозуміння призводить до неприйняття і до агресивного ставлення, як щось  неправильне, чуже, що потребує негайної жорсткої корекції. Сприйняття того, що в нашому світі існують два паралельних світи, змогло би допомогти дорослим зрозуміти, що не варто вимагати від дітей життя, яке неодмінно відповідало би вимогам, які їм висуваються. Натомість, відбувається ще більше віддалення між двома світами, але намагаючись утримати біля себе дітей, не розуміючи ані їх призначення в нашому житті, ані свого місця в їх, дорослі реагують на «неприйнятні» для них дитячі прояви своїми найбільш простими реакціями, тобто, агресією. Така корекція може мати форму як фізичної агресії в будь-якому вигляді, так і форму емоційного ігнорування, психологічного насильства, економічних обмежень, тощо. 

 

Проблема насильства над дітьми стає ще більш актуальною, якщо її розглядати під кутом зору, що діти – це майбутні дорослі й чим більше вони піддаються насильству, тим більше засвоюють патерни поведінки агресора або жертви. Відповідно, коли вони стануть дорослими, їх поведінка зумовлюватиметься засвоєними навичками реагування на ситуацію. Суспільні проблеми формуються з проблем окремих членів суспільства, а відтак, ті проблеми, що закладаються в дітях, з якими ми стикаємося, з часом визначатимуть умови життя нас і наших дітей в майбутньому.

 

5.  Що таке насильство? Види насильства

 

Робота в групах

 

Мета: виявити знання, які мають учасники тренінгу, стосовно проблемі насильства, та нагадати учасникам про те, що вони повинні застосувати свої знання для формування свого уявлення щодо дітей, які зазнають насильства

 

Хід проведення: тренер формує 4 групи з учасників та пропонує кожній групі обговорити та занотувати те, що, на їх думку, відноситься до одного з видів насильства над дитиною (кожна із груп розглядає по одному виду, обговорюючи його окремі форми). Протягом всього заняття треба спиратися на досвід та знання учасників.

 

Треба щоб кожен із видів насильства (див. Попередню вправу) був як можна більше деталізований. Наприклад:

 

сексуальне насильство над дитиною це:

• пропозиція статевих відносин
• сексуальні пестощі
• демонстрація статевих органів
• демонстрація мастурбації дорослої людини
• оральний секс
• вагінальне або анальне проникнення
• використання дитині для порнографічних зйомок
• сексуальні стосунки дитини з тваринами
• сексуальна експлуатація дитини з метою заробітку.

 

6.  З наслідками яких видів насильства ви стикаєтесь у своїй роботі?

 

Учасникам тренінгу пропонується методом мозкового штурму визначити, з якими видами та формами насильства над дітьми (як зі сторони дітей, так і зі сторони дорослих) вони стикаються у своїй повсякденній роботі.

 

Наприклад:

вид:  психологічне насильство

Його форми :

     – образи

• лайки
• крик
• приниження
• порівняння
• порушення прав дитини
• формування віктимності
• ігнорування
• навішування ярликів
• і т.д.

 

7.   Причини виникнення насильства

 

Робота в групах

 

Мета: на прикладах розглянути вірогідні фактори виникненя різних форм  насильства відносно дитині, та визначити  загальні фактори що до виникненя насильства вцелому.

 

Хід проведення:

Тренер об’єднує учасників в 2 групи. Одній з груп пропонується визначити загальні фактори виникненя насильства відносно дитини, друга група зьясовує, які вірогітні спеціфічни фактори є для кожного із віда насильства. Учасникам пропонується протягом 15 хвилин обговорити завдання та зробить групову презентацію.

 

Загальні причини:

 

• Ієрархічна структура відносин в родині
• Непогодженість із твердженням: «Дитина має право…»
• Роль дитини в родині як «хлопчика для побиття»
• Особистісна незрілість батьків
• Невміння спілкуватися й вирішувати проблеми зважаючи на потреби всіх членів родини
• Економічні проблеми родини
• Багаточисельність родини
• Проблема узалежнення в родині (алкоголізм, наркоманія тощо)

• Замовчування проблеми домашнього насильства в суспільстві
• Міфи та стереотипи щодо цієї проблеми
• Правова необізнаність

 

Специфічні причини насильства:

 

Фізичного:

 

• Невміння розв'язувати конфлікти мирними шляхами
• Звичка використовувати силу для досягнення результату
• Невизнання тілесної недоторканності дитини
• Наслідування прислів'я: «Кого люблю – того б’ю, навчаю розуму»

 

Економічного:

 

• Бажання підкреслити повну залежність дитини від батьків
• Прагнення апелювати до фізичних потреб дитини, щоб сформувати тваринних страх щодо себе

 

Психологічного:

 

• компенсація свого комплексу неповноцінності шляхом приниження слабшого
• Неприйняття іншої точки зору
• Бажання створити психологічну залежність від себе

 

Сексуального:

 

• Сексуальні порушення
• Низькі моральні засади

 

8.   Чим можна нашкодити дитині? Чим можна допомогти

 

Мета: допомогти спеціалістам усвідомити, чим можна зашкодити, а чим допомогти дітям, які зазнали насильства в сім’ї.

Хід проведення: тренер пропонує учасникам методом “мозкового штурму” обговорити, чим можна, в умовах закладу, нашкодити дитині, яка зазнала насильства.

 

На початку можна навести конкретний приклад ситуації.

Дівчинка 9 років, сидить під час уроків в коридорі школи та плаче. Її побачив соціальний педагог та з’ясував, що дівчинку після уроку фізкультурі хлопці закрили в роздягальні, що ще сталося - не відомо.

 

Учасники повинні назвати не менше 15 пропозицій того, чим можна нашкодити дитині в цій ситуації. Серед них, розбір у класі з хлопцями, виклик батьків до директора школи, розголос серед батьків класу, школи, в СМІ, класні збори з цього приводу, шкільні збори, поставити питання про переведення дівчинки на індивідуальну форму навчання, покарання хлопців і т.д.

 

Далі  пропонується  учасникам методом “мозкового штурму” обговорити, чим можна, в умовах школи, допомогти тій самій дитині, яка зазнала насильства. Пропозиції фіксуються на  іншому листі на фліпчарті.

 

Зауваження для тренера:

 

Не повинно бути багато пропозиції, але серед них обов’язково повинно бути “НЕ НАШКОДИТИ!” та запропонувати відвести дівчинку до психолога.

 

 

Підбиваючи підсумки цього семінару необхідно ще раз зробити наголос на широкому розповсюдженні насильства над дітьми, на його впливі на формування дитячої психіки і на необхідності вирішувати цю проблему не лише для конкретної дитини, але і для продуктивної роботи всіх співробітників закладу, в якому перебуває така дитина.

 

Важливо, щоб адміністративний персонал усвідомив, що ця проблема має місце в їх закладі. Зважаючи на те, що саме наслідки насильства як правило визначають поведінку жертви і її оточення, вирішення проблеми насильства може кардинально змінити атмосферу в закладі, де перебуває дитина.

 

Одним із найважливіших підсумків семінару має бути розуміння того, що нашкодити дитині, яка зазнала насильства, поглибити тягар її психологічної травми, набагато легше, аніж допомогти їй, тому  вирішення проблеми має відбуватися обережно, з обов’язковим залученням психолога.