КІРОВОГРАДЩИНА - МІЙ РІДНИЙ КРАЙ!
(урок-гра)
Мета: поглибити знання дітей про Кіровоградщину; формувати національну свідомість; розвивати пізнавальний інтерес; сприяти вихованню почуття любові до рідного краю, поваги до людей праці.
Обладнання: карта України та Кіровоградської області, презентація, ілюстрації, фотографії, картки із завданням для індивідуальної та групової роботи.
Хід уроку
І. Організація класу
Привітання.
Пролунав і стих дзвінок, починається урок.
Він і перший, і цікавий, і гостей зібрав чимало –
Тож і ми часу не гаймо – вже роботу починаймо!
П. Створення ситуації успіху
Учитель. Прочитайте вірш:
Куди не глянь, де не спитай,
І кожен скаже:
Рідний край –
Об’ємна моя сторона,
Велика, бо вона моя.
Ошатна квітами земля,
Гляди, вона така одна!
Ріднішої ніде нема!
А ще я називаю її рай,
Де красить все: степи і гай,
Щиросердечні люди знамениті,
Надра багаті, чорноземи ситі,
А ще, бо тут родилась я і вся моя рідна сім’я!
Л. Горлова
- Про що говориться у вірші? (Про Кіровоградщину).
- Як інакше можна назвати цей вірш? (Акровірш).
- Чим цікаві для нас акровірші? (Коли скласти перші букви кожного рядка, утворюється слово).
- Яке слово утворилося? (Кіровоградщина).
Учитель. Тож, напевно, ви здогадалися, про що йтиметься мова на нашому першому уроці? (Про нашу Батьківщину).
Ш. Повідомлення теми і мети уроку
IV. Актуалізація знань учнів. «Мозковий штурм».
Учитель. Кожна людина любить той край, де народилася і живе. Кожен пишається своєю рідною землею. Завжди хоче сказати про неї найкраще. А ми попробуємо її описати.
(Учні по черзі називають слова, вчитель записує на дошці).
V. Основна частина уроку
1. Читання та обговорення вірша.
В світі є краї багаті, Та дорожчий той, де в хаті Слухав ти пісні матусі, Де зостались кращі друзі, Де спинався ти на ноги, І куди тебе дороги Знов ведуть, немов до Рима, |
Де душа твоя незримо Вже давно перебуває, – Кращих бо країв немає... Для одних – то сиві гори, для онаких – синє море, А для нас, синів козацьких, – Спів степів Кіровоградських! |
Учитель.
- Яка головна думка вірша?
- В якій області ми живемо? В якому районі?
- Чи любите ви рідний край? Чому?
2. Робота з картою України.
Учитель. Далекого 1939 року на карті України з’явилась Кіровоградська область. Вона уторилась із районів південної Київщини і північної Херсонщини. Ці землі від сивого Дніпра до каменистого Південного Бугу, вздовж трьох з половиною сотнею кілометрів поєднали і мрійливий затінок невеличких гаїв, і шепіт різнотрав’я сонячного степу.
Місце Кіровоградщини особливе – на її території розташований географічний центр України, а саме у Добровеличківському районі.
(Учитель пропонує учням переглянути фотографію з пам’ятним знаком «Географічний центр України»).
На півночі наша область межує з Черкаською, на північному сході – з Полтавською, на сході і південному сході – з Дніпропетровською, на півдні – з Миколаївською, на південному заході – з Одеською, на заході – з Вінницькою областями України.
3. Презентація «Рідна земле, барвистий мій краю».
4. Бесіда за наслідками перегляду презентації.
5. Робота в парах. (Розмістити малюнки, відповідно до теми).
Промисловість
|
Сільське господарство |
Транспорт |
Зв’язок
|
Споживчий ринок |
Охорона здоров’я |
Освіта |
Культура і спорт |
Пам’ятки архітектури
|
6. Виразне читання поезій про Кіровоградщину.
Учитель. Безмежна любов до людей, до рідного краю звучить у поезії Анатолія Петровича Чечеля, який народився в с. Ново-Стародуб Петрівського району.
Учень 1. МОЯ ЗЕМЛЯ Моя земля, Кіровоградський крає, Де пахнуть медом трави край села, Радіє серце, і тобі бажає, Щоб ти з роками кращою була.
Лани широкі, сині небосхили, Степи в шовкових хвилях ковили... У цьому краї ми росли й мужніли, Тому до нього серцем приросли.
Моя земля, Кіровоградський крає! Пливуть жита у берегах ланів... В твоїх степах мужніє і зростає Славетний рід, плеяда трударів.
Моя земля, Кіровоградський краю! В тобі талантів ллється водоспад. Перед тобою голову схиляю, Молюсь за тебе, мій Кіровоград. |
Учень 2. Кіровоградщина моя! Широкі ниви, хліб в долонях. Тобі цілком належу я, З дитинства до сивин на скронях
Кіровоградщина моя! Віддам тобі я спалах серця. Нехай для всіх людей сія, Й луною в душах одізветься.
Кіровоградщина моя, У кожній думці, в кожнім слові, Тобі, мій крає, зичу я Цвісти, як мальви світанкові.
Кіровоградщина моя! Широкі ниви, стигле жито, Родюча батьківська земля, Де я живу і буду жити! |
Учитель. Не можна собі уявити Кіровоградську землю без розлогих степів, зелених лісів і мальовничих сіл, які з великою синівською любов’ю оспівали у своїх віршах Володимир Могилюк, Микола Пироженко, Станіслав Стриженюк, Сава Голованівський.
Учениця 1.
СТЕПОВІ
Степе, – я твоє чадо і гострий твій біль,
Хоч століттями славсь під комонних і піших,
Я виорювавсь вкупі з череп’ям трипіль,
Я випалювавсь глиною пишних опішних.
Я – твоєї Січі непогасла зоря,
Я – вишневі сузір’я твоїх вишиванок,
Вже твої сім вітрів – то луна Кобзаря,
Вже Дніпровий потік – оселедець Богданів.
Степе, я – спадкоємець просторів твоїх,
Затяжких лихоліть і переспівів гожих...
Вже ніхто не злякає моїх солов’їв,
Вже ніхто петриківок моїх не потрощить...
Володимир Могилюк
Учениця 2.
Степи, степи… І зір не обійма. Як розказать вам про любов, не знаю. Ні, тут нема екзотики, нема. Та я її, повірте, й не шукаю.
В моїй душі ні крапельки жалю, Що тут не так, як в Африці далекій. Степи... Я по-синівськи їх люблю, До них лечу, як до гнізда лелека.
|
Люблю степи, як вечір догорить І жито колос обважнілий схилить. В цей час багато вміють говорить Козацькі запечалені могили.
Оці степи я ще в дитинства дні За щедрість і за широчіть сподобав. Бо цим вони нагадують мені Широку й щедру душу хлібороба. Микола Пироженко
|
8. Дослідницька робота. (Учні працюють з картою Кіровоградщини і визначають населені пункти).
9. Практична робота. (Робота учнів у групах з контурною картою).
Учитель. Ми пишаємося своєю рідною землею. Безмежні простори, родючі ґрунти, різноманітні корисні копалини, сучасні міста, мальовничі села, повноводні ріки та озера, багаті ліси, а найбільша цінність – добрий, працьовитий український народ.
Я впевнена, що ми побудуємо краще майбутнє, де світ буде добрим, справедливим, радісним, даруватиме дітям і дорослим щасливе життя.
VІ. Рефлексія
Я тільки колосок на лані, А ти, Вітчизно, лан. Я тільки хвиля в океані, А ти, Вітчизно, океан. |
Дубовий жолудь я в долині, А ти, Вітчизно, дуб-краса. Я зірка у небесній сині, А ти Вітчизно, небеса. |
VІІ. Підсумок уроку
Творче завдання.
1. Підготуватися до виразного читання віршів поетів-земляків (на вибір).
2. Скласти власну поезію про рідний край (за бажанням).