"Українське весілля" розробка уроку

 Тема: Українське весілля. Весільні пісні.

 

Мета:  ознайомити учнів із весіллям – українським обрядом  та етапами його проведення;проаналізувати матеріали фольклорної пошукової експедиції; розвивати пам’ять, логічне мислення, вміння спостерігати, висловлювати свої думки; прищеплювати любов до народної творчості;формувати естетичні смаки школярів;виховувати почуття пошани до обрядів українців.

 

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Методи навчання: бесіда, самостійна робота учнів, метод проектів, робота в парах, робота в групах, розігрування ситуацій за ролями, незакінчене речення.

 

Засоби навчання: ноутбук, мультимедійна дошка, відеофільм на основі місцевого матеріалу, презентація «Українське весілля», книжкова виставка, вишиті рушники, коровай, шишки, український вінок із стрічками, написи до уроку.

 

Між предметні зв’язки: народознавство, музичне мистецтво, історія, інформатика.

 

 

                                                     Хід уроку

 

 І.Організаційний момент

 

ІІ .Мотивація навчальної діяльності

    Повідомлення теми, мети уроку.

 

   (Виконується весільна пісня)

 

Та давно я , та цього хотіла,

                                                 Щоб у мене беседа сиділа.

                                                 Та такая веселенькая

                                                 І багата, і бідненькая.

 

Колись у нашому селі не було жодного весілля, на якому б не звучала ця пісня. Бесе-

донька, за  словами пісні, це гості, які з’їхалися, зійшлися на свято, щоб привітати молодих.

Отже, тема уроку – українське весілля, весільні пісні.  (Слайд «Українське весілля»)

                                                                                             (Слайд «Сьогодні на уроці»)

 

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

  Вступне слово вчителя

 

Весілля – найщасливіший день в житті кожної людини. Перша згадка про нього дійшла до нас ще з 1096 року.  У нас, на Україні, весілля  зазвичай справляли після свята Покрови, з 14 жовтня, коли закінчувались сільськогосподарські роботи, або після Водохреща. Найсприятливішою  для весіль була Масляна.

 

    2.Весілля – один із провідних жанрів родинно-обрядової творчості.

 

Україна багата на розмаїті весільні обряди. У кожному регіоні цей обряд проходить по – своєму, має свої відмінності, зокрема різниться весільними піснями.

Ми проживаємо з вами у сільській місцевості, і в нас поки що збереглися звичаї, традиції, обряди, про деякі ви знаєте і ,зокрема, про весілля.

 

 

    3.Дійові особи обряду

 

У селах завжди були і є знавці весільного ритуалу, тож на весіллях повинні бути визначені особи, а саме: молодий, молода, бояри, світилки, свашки, дружки, староста, свати. Обов’язковими учасниками весілля є музики.

 

4. Основні етапи весілля 

                                                                            (Слайд « Основні етапи весілля»)

   Які ж основні етапи весільного обряду?

 Весільне дійство поділяється на етапи: заручини, сватання, оглядини, запросини,  коровай, вінце (гільце), дівич –вечір, саме весілля, покриття, перезва, циганщина(кури мої, кури). Розглянемо коротко основні з них.

 

   Заручини

                                                  (Слайд «Заручини)

Вони відбувалися задовго до сватання. Часом батьки заручали дітей ще в ранньому віці. Але найчастіше хлопець, умовившись з дівчиною, повідомляв про це своїх батьків і з рідним дядьком чи іншим родичем ішов у її сім׳ю домовлятися. Коли батьки погоджувалися на одруження, то обговорювали час сватання.

 

      Сватання 

                                                    (Слайд «Сватання»)

Кожному весіллю передував давній український звичай сватання. Сватання – це перша зустріч посланців молодого з молодою. У свати запрошували, як правило, близьких родичів, поважних одружених чоловіків, які вміли вести розмову.

Сватати дівчину вирушали ввечері, щоб у разі відмови зберегти сватання в таємниці. Після традиційних вітань і промовлянь свати кликали дівчину й прилюдно запитували її згоди на шлюб. На знак згоди сватів перев’язували рушниками, нареченого дівчина перев’язувала хусткою. У разі відмови сватам підносили гарбуз.

       Багато українських  письменників використали у своїх творах звичай сватання. Перегляньте , будь ласка, сцену сватання із повісті Г.Квітки - Основ’яненка «Маруся»       (інсценізація уривка  з повісті )

 

       Оглядини 

                                                   (Слайд «Оглядини»)

Після сватання відбувалися оглядини, під час яких намагалися продемонструвати свій добробут, остаточно домовлялися про дату весілля.

    Потім тривала в обох сім’ях підготовка до нього.

 

         Запросини 

                                                    (Слайд «Запросини»

У п’ятницю в обід молода з дружкою ходили по селу і запрошували дівчат

 на весілля. Зайшовши до хати, молода тричі вклонялася і говорила: «Просили батько, просили мати і я прошу на моє весілля». Шишку вона віддавала в останній хаті. Одночасно шишальниці, визначені весільною матір’ю одружені жінки, одягнені в український одяг, також запрошували всіх гостей на весілля.

 

 

  Коровай 

                                             (Слайд «Коровай»)

Для випікання короваю запрошувалися шановані одружені молоді жінки, які жили зі своїми чоловіками у добрі та злагоді. Коровайниці замішували тісто, випікали коровай, шишки. Всі дії коровайниць супроводжувалися піснями.

      -     Ви, діти, під час пошукової фольклорної експедиції, працюючи в парах, групах, записали пісні, що супроводжували різні етапи весілля. Хто з вас зустрічався із коровайницями?                                        (Демонстрація слайду)

 

(Учні зачитують пісні коровайниць).

 

Як це відбувалося, знають наші гості, учасниці народного аматорського колективу «Молодички», які продемонструють свої знання цього етапу весілля.

 

(Одна з коровайниць розповідає про процес випікання короваю, виконуються весільні пісні ) 

 

          Гільце (вінце)                  (Слайд «Вінце»)

 

У суботу ввечері дружки приходили до молодої і вили гільце, у нашому селі його називають вінцем, тобто прикрашали невелику сосну різними квітами, потім вели молоду на перехрестя доріг, весь час співаючи.

- Які пісні співали дружки? Хто з вас зібрав цей матеріал? (Демонстрація слайду)

 

(Учні зачитують  зібрані пісні)

 

Повернувшись із перехрестя доріг, дружки йшли до молодої додому, під двором співаючи:               Вийди, вийди, матінко, проти нас

                                Та порахуй , матінко, скільки нас,

                                Та нас , матінко, двадцять сім,

                                 Шукай місцечко усім.  

Мати виходила і запрошувала всіх дружок до столу.   Так проходив

           Дівич – вечір – прощання нареченої з дівоцтвом ,   на якому дружки веселились, співали і танцювали.   

 

 

 

          Саме весілля                           (Слайд «Саме весілля»)

 

  У неділю вранці молоду готували до шлюбу, всі чекали весільний поїзд.

До весільного поїзда входили бояри, світилки, свашки, старости (свати),непарна кількість людей. На воротах поїзд зустрічали парубки, які вимагали плату за наречену. Свашки співали пісні, прохаючи пустити їх до двору.

 

- Яка група займалася збором цього матеріалу?         (Демонстрація слайду)

 

( Учні зачитують пісні)

 

   Потім виходила молода, віталася з гостями, мати перев’язувала (значила) поїзд,  продавали «коня»,всіх запрошували до столу. Місце молодого займав брат чи родич молодої, а тому й тут треба було дати викуп. Зрештою весь поїзд сідав за стіл, починалося частування, пісенна перекличка між хором дружок та світилок і свашок..    

 

  - Хто з вас, діти, записав пісні весільного поїзда?    (Демонстрація слайду)

 

(Дев’ятикласники зачитують пісні)

 

   Згодом пришивали молодому квітку, свашки дружкам давали калач та гостинці. Пізніше всі вставали з-за столу, молода прощалася із батьками та родом. Батьки відклоняли молодих , благословляли і виводили з двору. Потім молоді або вінчалися, або реєстрували свій шлюб і поспішали до господи молодого.

     Пропоную вашій увазі відеофільм «Українське весілля». Обряд записаний від 80-річної жительки нашого села Шокодько Г.Д., постановку здійснено мною. У весіллі задіяні учні нашої школи, народні колективи «Молодички» та «Заспів» Сасинівського будинку культури.

 

(Перегляд відеофільму)

 

     Вдома у молодого, при вході у двір, запалювали невелике вогнище, молоді повинні були перейти  і затоптати його, щоб все лихо згоріло, а життя новоствореної сім’ї було щасливим. Свашки співали пісні , звернені до матері:

                                         Тобі , мати, не журитися,

                                         Тобі , мати, веселитися,

                                         Тобі , мати, хати не мести,

                                         Тільки сісти порядок вести.

                   Ламай , мати, ліску,

                   Веде син невістку

                   Високую, як ялину,

                   Червоную, як калину

                   Кидай у піч дрова

                   Невісточка вдома.

 

  Молоду переодягали, голову покривали хусткою.

 

 

     На другий день гості сходились на кури, яких збирали цигани, молотили жито, купали батьків. Ті, в свою чергу, дякували всім, хто був на весіллі.

                                                                 (Слайд «Кури мої, кури…»)

 

              Покалачини                        

                                                                ( Слайд «Покалачини»)

 

    Через тиждень молоді йшли на покалачини  до батьків молодої разом із родичами, бо цілий тиждень повертатись молодій до батьків не можна було, весь цей час вона повинна була бути підв’язана хусткою.

 

              На сучасному етапі народне весілля  зазнало багато змін. Зменшилась кількість учасників, сюжет обмежився трьома етапами, старі обряди майже зникли, пісні й музика забулися.

 

ІУ. Закріплення вивченого матеріалу

 

-Діти, сьогодні ми з вами ознайомилися із весільним обрядом, весільними піснями. Подумайте і доповніть  речення, обгрунтувавши свою відповідь 

 

Обряд – це ……………………………(метод «Незакінчене речення»)

 

Етапи весільного обряду такі: ……………….

 

Дійові особи обряду: ……………………

 

Вінце в нашій місцевості роблять із ……………..

 

Українські письменники у своїх творах використали елементи весільної народної обрядовості для того, щоб……………….

 

     Проаналізувавши пошуковий матеріал, ви побачили, що пісні кожного етапу весілля своєрідні, відрізняються одна від одної.

 

    Тож який характер вони носять?

 

     Яким настроєм пройняті?

                                       (відповідь учнів)

 

V.Оцінювання результатів роботи учнів на уроці

 

У. Підсумок уроку

 

Весільні обряди та пісні створювалися  народом упродовж багатьох віків. Кожна наступна епоха накладала на них свій відбиток: текст змінювався, вносились доповнення..  Хоч багато часу минуло, та ви повинні знати свої звичаї, обряди, не забувати з якого ви роду – племені, розвивати і примножувати кращі традиції нашого народу. І хай сьогоднішній урок вам в цьому допоможе.

 

УІ. Домашнє завдання: вивчити  3-4 весільні пісні.