Конспект уроку Руденкова Ірина Анатоліївна
9 клас
Тема уроку. Соціально – побутова драма «Наталка Полтавка» І. Котляревського. Наталка як уособлення кращих рис української дівчини, що відстоює людську гідність, бореться за своє щастя.
Мета уроку:
Обладнання: презентація, ілюстрації до змісту твору, записи пісень, картина пам’ятника митцю в Полтаві, підручник з української літератури для 9 класу автор О. Міщенко, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Хід уроку
Запишіть тему уроку…
Епіграфами до сьогоднішнього уроку є слова І. П. Котляревського
Де згода в сімействі,
Де мир і тишина,
Щасливі там люди,
блаженна сторона
На уроці ми будемо працювати з карткою активності та заповнювати її під час проходження кожного з етапів уроку.
Мету ж нашого уроку, я думаю, ви зможете сформулювали «незакінченим реченням»
Учитель
Звернімося до експерті , які з’ясують суспільне становище України 18 ст. та дійсні факти із життя І.П. Котляревського.
Експерт 1.
1764 1775 1783 1863
Робота за датами
9.09.1769, 1780- 1789, 1793,1796 – 1808, 1798, 1818 , 1821, 10.11.1838
Асоціативний кущ
Котляревський – людина
Котляревський – митець
Слово вчителя
Театральна діяльність – одна з найцікавіших сторінок біографії Івана Котляревського.
«Під розлогою вербою, що наполовину закриває селянську хату, стоїть струнка кароока чорнобрива дівчина з відрами через плече. Біля неї у шанобливій позі чоловік в одязі чиновника, а з-за дерева виглядає якийсь дідуган. Удалинівишневі садки, луки, в’ється річка...»
Це опис одного з барельєфів на пам’ятнику Котляревському в Полтаві. Скульптор М. Позен цією картиною відобразив факт з історії українського театру (вчитель демонструє картину, звертаючи увагу учнів), бо саме такий живопис побачила в 1819 р. публіка на виставі «Наталка Полтавка».
Глядачі були вражені: замість давно обридлих палаців та альтанок вони побачили милі їхньому серцю краєвиди рідної Надворсклянщини, а замість фальшивої мелодрами чи пустого фарсу — глибоку драму серця простої дівчини – селянки.
Тож і ми сьогодні будемо насолоджуватися цим твором мистецтва слова.
IVСприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
Презентація учнівського проекту істориків «Історія написання п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка», джерела».
Експерт 2 .Поштовхом до написання " Наталки Полтавки " став дійсний факт. У театрі, де був директором І. Котляревський, працював селянин Мефодій Семижон, який одного разу розповів Котляревському, що приїхала його племінниця, до якої сватається писарчук ,але вона не хоче за нього йти, бо чекає свого нареченого, який чомусь забарився і вже не повертається із заробітків цілих чотири роки.
І. Котляревський із Т. Пряженківською прийшли у гості до цієї дівчини. Відбулася приблизно така розмова:
- Як живеться вам, Марусю ? Чи не можна б вам чимось допомогти ? Кажіть, не соромтеся!
- Що ж маю розповідати, коли вам, певно, все розповів дядько мій, він
один мене й розуміє, а от мати й дядина - ні. Кожний Божий день
починається з одного й того ж : йди та йди за писарчука, він багатий,
воли має, у нього хата велика, гроші є... А навіщо мені хата, воли і
гроші ? Мені б...- не договорила, зітхнула важко, з очей покотилися дві
сльозини, за ними ще ...
Іван Петрович раптом захвилювався, підхопився на ноги, підійшов до дівчат:
- Слухайте мене, Марусю, ви молодець, коли так робите, коли чекаєте
судженого. Обіцяю: ми зробимо все, аби допомогти вам. Скажіть тільки, що потрібно.
Маруся підвела на Котляревського прекрасні вологі очі.
- Хіба ж я знаю ? Мати прийде, заплаче, а моє серце не каміння, і ... покорюсь. Хто його зна...- І тихіше додала: - Все ж таки чотири роки,
як його нема. Коли б жив, то звістку подав би".
Експерт 2 .Котляревського схвилювала любов дівчини, її вірність, а водночас
природне покірне схиляння перед сльозами і вмовляннями матері. Того ж
вечора письменник розпочав писати свою драму. Авторові, напевно, були
відомі й інші подібні історії, коли дівчат насильно видавали заміж - у той
час це не було рідкістю - і він узагальнив їх.
(Учні роблять висновки і записують )
1.Найпершим джерелом " Наталки Полтавки" є життя українського суспільства.
2. Друге джерело твору - українські лірично-побутові, обрядові, купальські та баладні пісні.
3. Мали на драматурга деякий вплив і літературні традиції.
Коли вперше поставлено твір?
21 січня 1821 року "Наталка Полтавка " вперше була поставлена в Харківському театрі. 3 великим успіхом і не раз вона йшла на сценах Петербурга, Москви, Кишинева, Мінська, Варшави, Таллінна, Вільнюса, багатьох міст Сибіру , Середньої Азії та Кавказу, її ставили і російські театральні трупи.
Згодом її вітав Париж, далі - Лондон, Загреб, Нью-Йорк, Відень, Сідней, Торонто та інші столиці світу.
Чим насичений твір ? (піснями) Яке враження вони призвели на глядачів?
1 учень. Глядачі були вражені: замість давно обридливих палаців та альтанок вони побачили милі їх серцю краєвиди рідної Надворсклянщини, а замість фальшивої закордонної мелодрами чи пустого фарсу - глибоку драму серця простої дівчини-селянки. Тому вистава, писав сам Котляревський, "була прийнята досить добре в Полтавській, Чернігівській і Харківській губерніях", що в одному тільки Полтавському театрі грали її "не раз, не десять, не сто разів, а більше , і театр завжди був повний, захоплення загальне, оплескам не було краю"
2 учень. Дійшло навіть до того, що антрепренер Штейн викрав текст п'єси з нотами і без дозволу автора ставив її в багатьох містах України.
Один із сучасників Котляревського писав, що " жодна повість, жоден твір досі не припав так до душі українцям, як "Наталка Полтавка "; народ засвоїв її пісні ". Було багато таких людей, які знали напам'ять усю п'єсу, що до надрукування поширювалася в рукописних копіях.
Учитель
Але драма Котляревського - серйозний твір про прекрасну душу народу і його щедре серце, світлий розум і гірке безталання, тяжку щоденну працю і тривалу боротьбу за існування. Сьогодні ми з ним познайомимось.
Впізнай героя за його словами»?
«… заявляє, що театр існує тільки для того, щоб «гроші видурювати»» (виборний)
«… пив, гуляв, а розвіявши добро, залишив дочку й жінку без куска хліба» (старий Терпило)
«… погрожує притягти до відповідальності дівчину, яка відмовилась одружитися з ним»(возний)
«… пропонує останні гроші засватаній за багатія дівчині, щоб нелюб не докоряв їй своїм багатством» (Петро)
«… один живу на світі, як билинка на полі! Сирота – без роду, без племені, без талану і без приюту,… що робить, і сам не знаю»(Микола про себе)
«… чоловік і добрий був би, так біда – хитрий як лисиця. І на всі стьобни мотається, де не посій, там і уродиться… » (Микола про виборного)
Літературознавчий практикум
Презентація учнівського проекту «Роль і функції пісень. Пісенні портрети героїв п’єси» дослідників
Герої п’ єси , які розкажуть, що трапилося у сім* ї Терпелихи від свого імені.
.Я,Петро, коханий Наталки, зображений у творі як сирота-бурлака, «без роду, без племені, безталану і без приюту», у мене «ні кола, ні двора», отже, ніякого багатства й статків. Через бідність мені доводиться постійно мандрувати. У пошуках роботи я був «і у моря, був і на Дону, заходив і в Харків…».Але перебуваючи в Харкові, хоча і беріг кожну копійку, але відвідував театр. Для мене театр — «такедиво — як побачиш раз, то і вдруге схочеться». Думаю, що в культурному відношенні стою вищевиборного і возного, на думку яких, театр існує тільки для того, щоб «гроші видурювати». Але як набурлаку-заробітчанина, я надто чутливий, м’якохараткерний, нерішучий, слабовільний і не здатнийдо впертої боротьби за своє щастя. Я працьовитий, сердечний, щирий, безкорисливий, маю почуттявласної гідності. Крім того, навіть здатний, як і Наталка, на самопожертву, тому й хочу відмовитисявід коханої дівчини, щоб вона жила забезпечено й не йшла проти волі матері, ще й віддаю їйзароблені гроші, щоб возний не докоряв Наталці її бідністю. Кохаю Наталку «більше всього на світі», «більше як самого себе».
.Виборний Макогоненко
Я,Макогоненко — представник сільської влади. «Хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається, де непосій, там і уродиться...» каже про мене дотепний Микола. А мій друг возний характеризує мене,яклюдину, яка вміє «увернутись: хитро, мудро, недорогим коштом». А отже, найвиразніша моя риса крутійство.Я письменний, хоча не розуміюсь на багатьох культурних явищах (театрі, комедії); — люблювипити, добре поїсти, поспівати, побазікати;
Добре розуміється в людях. Про це свідчить МОЯ глибока, прониклива і повна характеристикаНаталки («Золото — не дівка!») Я виявляю симпатію до простих бідних людей і зневажаю чиновників-хабарників, яких називаю «п'явками», відмовляється брехати на користь возного, бо брехня — «тогріх». До того ж у побуті я— товариська людина, весела і жартівлива. А отже, в моєму образі більшепозитивних рис, ніж негативних.
Люблю приказки, прислів'я, дотепні вирази.
Образ Возного в п`єсі «Наталка Полтавка» І. Котляревського
Я, Тетерваковський — дворянин, але займаю найнижчу посаду . Возний, тому що розвожу різні папери до повітових судів, виставляю майно на продаж тих, хто заборгувався. Складаю різним людям позови, скарги . Микола каже,що я: юриста завзятий і хапун такий, що із рідного батька можу злупить!Я упевнений, що основний закон співжиття людей — панування сильного над слабим, багатого над бідним; що весь світ побудований на брехні і люди «один одного обманюють так, як того і треба. Намагаюсь відмежуватися від простого народу своєю мовою.
З одного боку - хапуга, здирник і бюрократ, а з іншого — людина, здатна на щирі почуття й великодушні вчинки. І себе я вважає здатним на добрі діла: «Я — возний і признаюсь, что от рожденія моего расположен к добрим ділам, но, за недосужностію по должності і за другими клопотами, доселі ні одного не зділал. Поступок Петра, толіко усердний і без примісу ухищренія, подвигаєть мене на нижеслідующеє…», «Я одказуюсь од Наталки і уступаю її Петру во вічноє і потомственное владініє з тим, щоб зробив її благополучною».
6.Образ Миколи в п`єсі «Наталка Полтавка» І. Котляревського
Я, Микола — сирота-бурлака, чесний, працьовитий, завжди бадьорий і дотепний, відчайдух, ніколине впадаю у розпач і маю тверду вдачу. Мрію податися на Тамань до чорноморців, бо люблю козаків.До того ж я весельчак і співун. У п'єсі виковую чотири гарні патріотичні пісні.
Виступаю в ролі посередника між Петром та Наталкою. Своїм оптимізмом я намагаюсяпідбадьорити Наталку, коли вона подала рушники возному, розвіяти її тугу,сповнити надією нащасливе майбутнє з коханим: «Так, Наталко! Молись богу і надійся од його всього доброго. Бог такзробить, що ви обоє незчуєтесь, як і щастя на вашій стороні буде».
Питання учнів до головних герої
1.Петре,чому ти відмовився від Наталки?
2.Пане Макагоненко,чому ви допомагаєте возному?
3.Пане Виборний,чому саме Наталка сподобалася Вам?
(відповіді героїв)
Колективне простеження сюжету.
Зараз ми уявно помандруємо в Полтаву 1819 року , зайдемо в театр, піднімемо завісу.
- Дія відбувається в селі біля Полтави, над річкою Ворсклою. Звичайне
село тих далеких, майже двохсотлітньої давності часів. На сцені ми
бачимо сільську вулицю, що простяглася аж до берега Ворскли. Біленькі
хатки, тини з лози, дорога в пилюці. А ось, недалеко від річки, і хата
вдовиТерпелихи.
(Звучить пісня "Віють вітри, віють буйні...")
Перша дія: зустріч возного з Наталкою (інсценізація)
Наталка. Петре! Петре! Де титепер? Може, де скитаєшся в нужді і горі і проклинаєш свою долю; проклинаєш Наталку, що через неї утеряв пристанище
В о з н ы й. Благоденственного і мирного пребиванія! (В сторону). Удобная оказія предстала зділати о собі предложеніє на самоті.
Н а т а л к а (кланяясь). Здоровібули, добродію, пане возний!
В о з н ы й. "Добродію"! "Добродію"! Я хотів би, щобти звала мене - теє-то як його - не вишепом'янутимім'ярек.
Н а т а л к а. Я вас зову так, як все село наше величає, шануючи ваше письменство і розум.
В о з н ы й. Не о сем, галочко, - теє-то як його - хлопочу я, но желаю із медових уст твоїх слишати умилительноє названіє, сообразноє моєму чувствію. Послушай:
От юних літ не знал я любові,
Не ощущал возженія в крові;
Как вдруг предстал Наталки вид ясний,
Как райский крин, душистий, прекрасний;
Не в состоянії поставить на вид тобісилилюбві моей. Єй-єй, люблю тебе до безконечності.
Н а т а л к а. Бог з вами, добродію! Щови говорите! Я річі вашей в толк собі не возьму.
В о з н ы й. Лукавиш - теє-то як його - моя галочко! і добре все розумієш. Ну, коли так, я тобі коротенько скажу: я тебе люблю і женитись на тобі хочу.
Н а т а л к а. Гріх вам над бідноюдівкоюглумитися; чи я вам рівня? Ви пан, а я сирота; вибагатий, а я бідна; вивозний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару.
В о з н ы й. Ізложенниї в отвітних річах твоїх резони суть - теє-то як його - для любові ничтожні. Уязвленное часто реченною любовію серце, по всімбожеським і чоловічеським законам, не взираєтьні на породу, ні на літа, ні на состояніє. Оная любов все - теє-то як його - ровняєть. Рци одно слово: "Люблю вас, пане возний!" - і аз, вишеупом'янутий, виконаю присягу о вірном і вічном союзі з тобою.
Н а т а л к а. У вас єсть пословиця: "Знайся кінь з конем, а віл з волом"; шукайтесобі, добродію, в городі панночки; чи там трохи єсть суддівен, писарівен і гарних попівен? Любую вибирайте... Ось підітьлиш в неділюабо в празник по Полтаві, то побачите таких гарних, що і розказати не можна.
В о з н ы й. Бачив я многих - і ліпообразних, і багатих, но серцемоє не імієть - теє-то як його - к ним поползновенія. Ти одна заложила ему позов на вічнії роки, і душа моя єжечасново лаєть тебе і послі нишпорной даже години.
Н а т а л к а. Воля ваша, добродію, а ви так з-письменна говорите, що я того і не зрозумію; та і не вірю, щоб так швидко і дужезалюбитисьможна.
В о з н ы й. Не віриш? Так знай же, що я тебе давно уже - теє-то як його - полюбив, як тільковиперейшлижити в нашеє село. Моїхділоколичності, возникающіїізнеудобних обстоятельств, удерживали соділатипризнаніє пред тобою; тепер же, читая - теє-то як його - благость в очах твоїх, до формального опреділенія о моєйучасті, открой мні, хотя в терміні, партикулярно, резолюцію: могу лі - теє-то як його - без отсрочок, волокити, проторов і убитковполучити во вічноє і потомственноєвладініє тебе - движимоє і недвижимоєімініє для душімоєй - з правом владіти тобою спокойно, безпрекословно і по своєйволі - теє-то як його - розпоряджать? Скажи, говори, отвічай, отвітствуй, могу лі бить - теє-то як його - мужем пристойним і угоднимдушітвоєй і тілу?
Так, добродію, пане возний! Перестаньте жартовати надо мною, безпомощною сиротою. Моє все багатствоєстьмоє добре ім'я; через вас люди начнутьшептатипро мене, а для дівки, коли об ній люди зашепчуть...
Дискусія учитель – учні
«Мікрофон»
То хто ж така Наталка?
Головна героїня однойменної п’єси, дочка Горпини Терпилихи, бідна дівчина, яка кохає Петра, 4 роки вірно жде його із заробітків. Вона не кріпачка, вільна, живе з матір’ю, шиттям заробляє собі і матері на життя.
Що свідчить про розум дівчини?
Уже під час першої зустрічі з возним бачимо, що Наталка розумна, пряма, чесна, відверта. Вона вміло і вправно відхиляє всі «поползновенія» возного, його замахи на її волю. Вона дає зрозуміти возному, що залицяння пана зовсім не роблять честі бідній дівчині. І робить це з почуттям власної гідності, моральної вищості над возним. Вона не шукає матерiального достатку, навпаки, радіє, що тепер стала рівнею бідному Петрові. На її думку, в заможного чоловіка бiднажiнка "буде гiрше наймички, буде кріпачкою".
один одному». Її не страшить тяжка праця, бідність, аби весь вік жити з коханим.
Через що, на думку Полтавки, соціальна нерівність є суттєвою перешкодою для подружнього життя?
Розумна, вільнолюбна, з твердими поглядами на життя, вона добре усвідомлює, що багатий пан не може бути їй, простій людині, справжнім, щирим другом, що він не шануватиме її, буде дивитися з презирством, обходитися з неповагою, перетворить її на наймичку, кріпачку. Одруження з возним для Наталки – поневолення, а одруження з Петром – вільність.
Учитель.
Несподівано з'являється виборний. Він приязно ставиться до Наталки і
поважає її за чесність, тому його дуже зацікавила розмова возного з дівчиною.
- Виборний вирішує посприяти возному у сватанні до Наталки, а, згорьована нестатками, стара Терпелиха тільки про те і мріє, щоб вигідно видати дочку заміж.
Діалог Терпелихи і Наталки (інсценізація).
Т е р п и л и х а. Тиоп'ятьчогосьсумуєш, Наталко! Оп'ятьщосьтобі на думку спало?..
Н а т а л к а. Мені з думки не йде наше безталання.
Т е р п и л и х а. Що ж робить? Три роки уже, як ми по убожеству своєму продали дворик свій на Мазурівці, покинули Полтаву і перейшлисюдижити; покойнийтвійбатькодовів нас до сього.
Н а т а л к а. І, мамо!.. Так йому на роду написано, щобжитибагатим до старості, а умертибідним; він не виноват.
Т е р п и л и х а. Лучче б була я умерла: не терпіла б такоїбіди, а більше через твою непокорность.
Н а т а л к а (оставляя роботу). Через мою непокорность вибіду терпите? Мамо!
Т е р п и л и х а. Аякже? Скілько хороших людей сватались за тебе - розумних, зажиточних і чесних, а тивсімодказала; скажи, в яку надежду?
Н а т а л к а. В надежду на бога. Луччепосідіюдівкою, як піду замуж за таких женихів, як на мені сватались. Уже нічого сказать - хороші люди!
Т е р п и л и х а. А чому й ні? Дяктахтауловськийчом не чоловік? Він і письменний, розумний і не без копійки. А волоснийписар і підканцеляристСкоробрешенко - чому не люди? Кого ж тидумаєш -може, пана якогоабогуберськогопанича? Лучче б всього, якбивийшла за дяка, - мала б вічнийхліб; була б перше дячихою, а послі і попадею.
Н а т а л к а. Хотя б і протопопшею, то бог з ним! Нехай вони будутьрозумні, багаті і письменнійші од нашоговозного, та коли серцемоє не лежить до їх і коли мені вони осоружні!.. Та і всіписьменні - нехай вони собітямляться!
Т е р п и л и х а. Знаю, чомтобівсі не люб'язні; Петро нав'язтобі в зуби. Н а т а л к а. Не плачте, мамо! Я покоряюсь вашійволі і для вас за первого жениха, вам угодного, піду замуж; перенесу своє горе, забуду Петра і не буду ніколиплакати.
Т е р п и л и х а. Наталочко, дочко моя! Ти все для мене на світі! Прошу тебе: викинь Петра з голови - і тибудешщасливою. Але хтось мелькнув мимо вікна, чи не йдехто до нас?
«Мікрофон»
1. Які риси характеру дівчини проявилися у розмові з матір’ю?
2. Як ви оцінюєте її поступок?
3. А як би ви поступили? Чи є серед вас такі, хто б поступив так, як Наталка?
Одиниці. Але це теж приємно. Пам’ятайте: народна мудрість вчить: «Шануй батька іматір гарненько, буде тобі скрізь добренько».
4.А як про стосунки матері і Наталки говорить виборний Макогоненко? (зачитати цитату).
Героїня весь час вагається між дочірнім обов’язком і пориваннями серця. Її душевна стійкість зазнає випробувань: «Я давно вже поклялась і тепер клянусь, що, окрім Петра, ні з ким не буду». І тут же за наполяганнями матері і з жалості до неї погоджується вийти «за першого жениха», їй «угодного». Розмова з матір’ю переконує, що Наталка здатна до глибокої критичної оцiнки людей, а власнi вчинки доводять, що її слова не якась вiдстороненавiд життя теорiя - Наталка i дiє так, як мислить: помiрковано, але рiшуче.
А який зміст ви вкладаєте у поняття «честь»?
Складання асоціативного куща
Честь- порядність –лицарство- милосердя- вірність- стійкість- повага
Так, опинившись у безвиході, Наталка під тиском матері погоджується вийти за возного, вона з покорою покладається на Божу волю: "Боже! Коли уже твоя воля єсть, щоб я була за возним, то вижени любов до Петра із мого серця і наверни душу мою до возного, а без цього чуда я пропаду навіки".
- І чудо сталося. Несподівано повертається Петро, але застає Наталку вже
засватаною.
Діалог Петра і Наталки .
Як же змінюється поведінка Наталки, коли вона дізнається, що її Петро повернувся?
Дівчина стає сильною, рішучою, готовою боротися за своє щастя, навіть на відміну від Петра, який здається: «Я вам ні в чім не помішаю, кінчайте те, що начали». «Наталко, покорися своїй долі, послухай матері, полюби пана возного і забудь мене навіки!» Котляревський підкреслює й інші дуже важливі риси характеру Наталки: хоробрість, енергійність i наполегливість у боротьбі за своє щастя, її усвідомлення власної гідності.
Чому у боротьбі проти звичаїв свого середовища героїня виявилася переможницею?
Під тиском матері і обставин Наталка змушена була відступити від своїх позицій, але поява Петра, що свідчило про його вірність, зміцнює душевні сили й волю Наталки, знову надихає її на боротьбу. Навіть тоді, коли не тільки мати проти неї, а й сам Петро відступається, вона мусить захищати права не тільки на власне щастя, а й на щастя коханої людини. Вона не складає зброї, рішуче і сміливо виступає проти наділених владою супротивників, проти волі матері, ламає «узаконений порядок».
Як про Наталу говорять герої драми? (зачитують цитати, виписані вдома)
v Возний: «Ти одна заложила єму (серцю) позов на вічнії роки, і душа моя єжечасноволаєть тебе і послінишпорнойдаже години».
v Виборний: «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою. Крім того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна,— яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить».
v Терпилиха про дочку: «...вона добра у мене дитина, вона обіщала для мого покою за первого жениха, аби б добрий, вийти заміж».
v Виборний про Наталку: «...всі матері приміром ставлять її своїм дочкам».
v «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на краю пропасті не тілько не здригнулася, но і другого піддержує.»
«Асоціативний диктант»
Випишіть із ряду слів ті, які асоціюються у вас із образом Наталки.
Здатність до сильних почуттів, пиха, вірність, покірність, хитрість, нерозважливість,працьовитість, кмітливість, щирість, слабкість, рішучість, розум, любов до розкошів, вразливість, сила духу, добросердя, любов до матері і пошана до старших, песимізм. (виписують в зошит)
Учитель
Отже,заради свого кохання Наталка зважується на боротьбу, адже за тодішніми законами дівчина, яка подала рушники, зобов'язана вийти заміж, або буде покарана.. І тоді стається ще одне чудо.
Розв’язка твору – відео з фільму( кінцівка)
У відповідь на покірність, жертовність Петра возний відмовляється від Наталки. В цій сцені ми бачимо його таким же сковородинцем, яким був і сам Котляревський.
«Роль і функції пісень. Пісенні портрети героїв п’єси»
Кожен герой у п'єсі має свою пісню, яка допомагає нам глибше пізнати цей образ. У піснях персонажі виливають свої почуття, висловлюють свої погляди, самохарактеризуються.
У п’єсі – 22 пісні.
(Запис у зошити)
Які види пісень за характером змісту і художніх засобів можна виділити у п’єсі?
o ліричні;
o сатиричні;
o гумористичні.
Найбільше у творі ліричних пісень. Змінюючи прозаїчну мову, ці пісні надають усій п'єсі глибокої задушевності, теплоти і щирості.
Ці пісні не випадково введені в тканину п’єси. Вони є органічним елементом її композиції, кожна з них несе певне сюжетне навантаження, допомагає глибше розкрити образи твору, показати мрії, настрої і прагнення дійових осіб.
Рубрика «Асоціативний портрет»
П – переборює печаль, байдужість, пасивність.
І – інформує, інтригує, іскриться.
С – супроводжує людину все життя.
Н – направляє на добрі справи, допомагає, підтримує.
Я – яскравіє у кожній благородній душі.
1. Інтерактивна вправа
- Ви охарактеризували через пісні кожен образ твору і побачили, які погляди на сім’ю існували на початку XIX століття. Яку роль має сім’я в житті людини сьогодні?
Довідка вчителя.
За твердженням психологів, сім’я – це мала соціальна група, заснована на шлюбі та кровній спорідненості.
Паралель минулого і сучасного
- Сказати, що сучасні погляди на сім’ю гірші, ніж два століття тому, однозначно не можна. Головне, що було актуальним, є і буде – це будувати родину на тих цінностях, що їх утверджував І. П. Котляревський
Де згода в сімействі,
Де мир і тишина,
Щасливі там люди,
Блаженна сторона
та його Наталка Полтавка
2. Складання сенкану
Робота в групах
- Ви вмієте складати сенкан, тому пропоную Вам скласти сенкан на теми: «Сім’я
Наталка Полтавка Сім’ я
Вродлива, любляча Щаслива,повна
Працює, любить, бореться Навчає,виховує, забезпечує
Дівчина честі основа майбутнього дитини
Ідеал Родина
ПІ. Закріплення вивченого матеріалу.
Підсумовуючи почуте і побачене сьогодні на уроці, прослідкуймо основні ознаки народності драми "Наталка Полтавка".
1."Наталка Полтавка" - перший драматичний твір, написаний живою українською мовою.
2.У "Наталці Полтавці" надзвичайно багато народних пісень
3.У драмі нема негативного персонажа.
4.Всі персонажі є носіями української ментальності, типовими українськими характерами.
5.У драмі "Наталка Полтавка" йдеться про неперехідні цінності для кожного українця: вірність у коханні, повагу до батьків.
6.В Україні нема жодної дорослої людини, яка б не читала драми, не бачила її в театрі чи по телебаченню, не чула по радіо. Дехто може не знати автора, герої ж відомі всім.
Оголошення результатів навчальної діяльності
Виставлення рівня активності учнів на уроці.
Підсумок уроку
Вірш - звертання Наталки Полтавки до сучасної молоді
( читає учениця)
Живіть з думками про добро,
І вірте у щасливу долю.
Даруйте людям лиш тепло,
Та не згубіть при цьому долю.
Своїх надій не покидайте,
Мрійте, вірте і кохайте.
Любов прийде до вас лиш раз,
То бережіть її всякчас.
Блиск золота, монет, прикрас,
Запалить серце лиш на раз.
І спалить душу, почуття,
Взамін забере все життя.
Любов і вірність прославляйте,
Цноту і скромність величайте
Живіть, надії сподівайтесь,
І мрій своїх ви не цурайтесь.
У кожного своя є мрія,
Своє бажання, свій секрет.
І той його лише долає,
Хто всі зусилля прикладає.
У чому ж сила п’єси, у чому чаруюча краса?
"Наталка Полтавка"п'єса пісенна, народно - поетична і легка для сприйняття це ще й твір високоморальний, головними мотивами якого є прагнення до миру, злагоди, добра.
І. Котляревський у творі побутового характеру зумів просто і доступно показати практичне втілення принципів у вирішенні сімейних, любовних і, зрештою, соціальних конфліктів.
- В простоті, в правді і найголовніше – в любові автора до свого народу, в любові, котра із серця Івана Петровича перейшла на його твір .
Домашнє завдання
- Повторити зміст драми «Наталка Полтавка», заповнивши паспорт твору.
Написати твір – роздум за творчістю І. П. Котляревського
1764
1775
1783
1863
Де згода в сімействі,
Де мир і тишина,
Щасливі там люди,
блаженна сторона
9.09.1769
1780- 1789
1793
796 – 1808
1798. 1818
1821
10.11.1838
Рубрика «Асоціативний портрет»
П – переборює печаль, байдужість, пасивність.
І – інформує, інтригує, іскриться.
С – супроводжує людину все життя.
Н – направляє на добрі справи, допомагає, підтримує.
Я – яскравіє у кожній благородній душі.