Класифікація кислот. Фізичні і хімічні властивості кислот

Конспект уроку 15

Тема: Класифікація кислот. Фізичні і хімічні властивості кислот

Мета: формувати знання про класифікацію кислот, їх фізичні та хімічні властивості; дати поняття про ряд активності металів та заходи безпеки при роботі з кислотами; формувати вміння складати рівняння хімічних реакцій, що характеризують хімічні властивості кислот.

Обладнання: роздатковий матеріал, таблиця «Основні класи неорганічних сполук», реактиви і посуд згідно інструкцій до хімічного експерименту

Тип уроку: ВНМ (О)

Форми роботи: бесіда, робота біля дошки, індивідуальна робота, демонстрація, лабораторний дослід

                             д/д № 3. Зразки кислот.

                                        4. Хімічні властивості кислот.

                             л/д № 1. Дія розчинів кислот на індикатори.

 

Хід уроку:

І.  Організація класу

 

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Знайти відповідність:

Оксид	Кислота
CO2	H2SO4
P2O5	H2SiO3
SO2	H3PO4
SiO2	H2CO3
SO3	H2SO3

 

2.  Які сполуки називають кислотами?

 

IV. Мотивація навчальної діяльності

Продовжити завдання АОЗ «Вилучи зайве»:

1. HI, H₂S, HNO₃, HBr
2. H₃PO₄, H₂SO₃, H₂S, H₂CO₃

Проблема: Як класифікують кислоти? Які їх властивості?

 

V. Вивчення нового матеріалу

1. Демонстрація №3 «Зразки кислот».  
2. За зразками описуються фізичні властивості різних кислот (порівнюють своє описання з текстом в підручнику)
3. Класифікація кислот. Схема на дошці, коментується. Дається поняття про основність кислот.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Правила техніки безпеки при роботі з кислотами. Перша медична допомога при роботі з кислотами.

Учитель:

1)  Кислоти - агресивні речовини і поводитися з ними треба обережно.

2)  Досліди з кислотами  слід виконувати  над спеціальним лотком, на відстані від шкіри та очей. Слід запобігати потраплянню кислоти на шкіру і одяг людини.

3)  Якщо кислота потрапить на шкіру, або в очі буде хімічний опік.

4)  Хімічний опік кислотою треба негайно промити великою кількістю води та обробити розчином питної соди( 1 чайна ложка на склянку води), в короткий термін звернутися до лікаря.

Кислоту у воду!

 

5. Хімічні властивості кислот. На дошці схема, яка підтверджується записами хімічних рівнянь на дошці та демонстрацією №4 «Хімічні властивості кислот».

     А) Дія кислот на індикатори.

     Індикатор – це речовина, яка змінює своє забарвлення під дією кислот чи лугів.

     Важливими індикаторами є лакмус, фенолфталеїн  і метиловий оранжевий (або метилоранж) та універсальний індикатор.

     У чотири пробірки з розчином хлоридної кислоти я додам по кілька крапель індикаторів:   у першу – лакмусу, розчин стає червоним;

у другу – фенолфталеїн, розчин залишається безбарвним;

у третю – метилоранж, розчин стає рожево-червоним,

у четверту опускаю  універсальний папірець, його колір зміниться на рожевий. Після демонстрації досліду учні заповнюють таблицю. Для визначення середовища звертаються до таблиці „Змінювання забарвлення індикаторів у розчинах кислот і лугів” в підручнику. Роблять висновок.

Завдання №2

Заповнити таблицю:

Назва індикатору	Колір індикатору
	Середовище .  .  .
Лакмус
Фенолфталеїн
Метилоранж
Універсальний папірець

 

л/д № 1. Дія розчинів кислот на індикатори.

Висновок:

1.  Кислоти можна визначити за допомогою таких індикаторів:  .  .  . 

2.  Середовище в кислоті  .  .  .

3.  Тому кислоти на смак  . . .

Б) Взаємодія кислот з металами

1. Візьмемо 3 пробірки з Mg, Zn, Cu.

2. У кожну пробірку додамо HCl.

3. Спостерігаємо за тим, що відбувається в пробірках.

4. Рівняння реакцій записати в зошит.

    1) Mg   + 2HCl   →       2) Zn   +  2HCl   →     3) Cu   +    HCl   →

      5.  Випаровуємо воду з розчину 1 пробірки і доводимо, що у нас утворилась сіль.

По ходу дається поняття про «Ряд активності металів».

Розповідь вчителя:

     Досліди показують, що всі метали за активністю витіснення Гідрогену можна розмістити в один ряд.

     Цей ряд називається витискувальним рядом металів, або рядом активності.

     Уперше цей ряд склав на основі експериментальних досліджень професор Харківського університету Микола Миколайович Бекетов.

     Його портрет (підручник стр.60).

     Поглянемо на цей ряд (підручник стр.59).

     Метали тут розміщені в порядку зменшення їх активності.

     Метали, які стоять зліва від водню, здатні витісняти водень з кислоти, а ті, що стоять праворуч від водню, цією властивість не володіють.

     Користуючись даним рядом можна без експериментальних досліджень встановити які метали будуть взаємодіяти з кислотою, а які ні.

     Наприклад, ми можемо в алюмінієвий посуд налити кислоту? Чому?  А в мідний?

    А тепер перевіримо як ці знання ви можете використати на практиці. Давайте допоможемо ювеліру.

     Ювелір: «Я ювелір. Звертаюсь до вас по допомогу. Ми отримали партію виробів із срібла, але в мене є підозра, що деякі вироби зроблені із цинку. Як хімічним шляхом відрізнити срібло від цинку?»

В) Взаємодія кислот з основними оксидами

     У пробірку з чорним порошком  купрум (ІІ) оксиду даліємо хлоридну кислоту, нагріємо. Що спостерігаємо? Записати рівняння реакції.

                                                                        

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

     Записати можливі рівняння реакції.

Ag  +  H₂SO₄ =

Zn  +  H₂SO₄  =

                                                          Al  +  HCl  =

                                                          Cu  +  HCl  =

 

VІ. Підведення підсумків уроку

 

VІІ. Домашнє завдання