Книга просить на гостини, в неї свято – іменини

Тема. Книга просить на гостини, в неї свято – іменини.

Мета. Розширити знання про книгу; прищеплювати любов і викликати почуття поваги до книги, до читання; формувати стійкий інтерес до читання книг; розвивати пам’ять, творчі здібності; виховувати бережливе ставлення до книжок, бажання читати.

Обладнання. Святково оформлена зала, виставка дитячих книг «Ми читаємо завзято, а читання нам за свято!», вислови про книги, книжковий торт, правила користування книжками, поради книжки, плакат «Якщо читає дитина, Україна буде вільна та єдина!», ілюстрації з зображенням казкових героїв, мультимедійна дошка.

Хід свята.

Бібліотекар:  Доброго дня! Вітаю всіх, хто сьогодні прийшов на наше  свято. В Україні щорічно в кінці березня проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Традиції проведення тижня книги були започатковані ще у 1943 році.

Дитяча книга – найкраща серед усіх книг. Вона, наче сонячний зайчик, світла і кольорова. Саме в березні, коли так привітно світить весняне сонечко, розпочинається Всеукраїнський тиждень дитячого читання.

Тільки книжки святкують свої іменини не один день у рік, а цілий тиждень.

– Діти, книга просить на гостини, в неї свято – іменини!

Тож вважаю, що як раз,

Свято розпочати час!

1-й учень

Хто прийшов книжки вітати?

Ми, хлоп’ята і дівчата.

Книги – кращі  друзі всіх.

Ми прийшли вітати їх!

2-й учень

Тиждень книги відмічає

В нашій школі дітвора.

Це для нас всіх означає –

Дивне свято завіта!

3-й учень

День народження у книжки,

Почекати  треба трішки.

Всі про це ми пам’ятаєм

І як друга привітаєм!

4-й учень

Раді книжку ми вітати,

Іменини – гарне свято!

Будем разом відзначати,

Книгу – друга шанувати!

5-й учень

Дружба з книгою свята

Кожен з нас це пам’ята!

Книга нас усіх навчить

Як на світі треба жить.

6-й учень

«Свято книжки!» – зазвучало

Серед школи, як сигнал,

За годину школа стала,

Як один читальний зал.

7-й учень

В кожнім домі, в кожній хаті –

У містах і на селі,

Хто навчився вже читати,

Має книжку на столі!

 8-й учень

Дружба з книгою – це свято,

Не було б його у нас,

Ми б не знали так багато

Про новий і давній час!

9-й учень

Книги дружать з дітворою,

Полюби їх у житті.

І улюблені герої

Стануть друзями в путі!

10-й учень

Сторінки  книжок завітних

Всіх нас доброму навчать –

Працювати і учитись,

І Вітчизну шанувать!

Бібліотекар:

А тепер попросимо нашу любу Книжку

Прийти до нас на свято,

Розважитися  трішки!

Книга:

 – Ну ось ми і зустрілися, мої маленькі друзі. Рада вітати вас!

 Сьогодні у залі зібралися ми,

Неначе в сімейному крузі.

І хочеться вас попросити усіх:

Ви книжку любіть, милі друзі.

Вона — ваш надійний і лагідний друг.

Вона допоможе у скруті.

Звертайтесь до неї завжди у житті.

Ви книжку любіть, милі друзі.

Щоб все на світі знати,

Про все, що є навкруг,

Тож слід книжки читати,

Бо книга – вірний друг!

Ще змалку ви нею усі дорожіть,

Без доброї книжки вам не прожить! 

 (Вибігає Баба-Яга і когось шукає)

Бібліотекар:

 – Бабусю, кого ви тут шукаєте?

Баба-Яга:

 – Я шукаю Буратіно, чули про такого? Знаєте що він задумав? Хоче подарувати дітям золотий ключик від скарбниці непрочитаних книг.

Бібліотекар:

– Вгамуйтеся, будь ласка! Краще привітайтеся з дітьми. Бачите – публіка!

Баба-Яга:

 – Та не бачу я тут ніякого бублика! 

Бібліотекар:

 – Та не бублика, а публіка, привітайтеся з дітьми!

Баба-Яга:

 – Добрий день, коли голову не морочите, а побитися зі мною хочете?

Бібліотекар:

 – Бабусю, у нас свято, а ви – побитися, не соромно вам?

 

Баба-Яга:

 – Яке таке свято?

Бібліотекар:

 – Свято книги, привітайте іменинницю та усіх дітей!

Баба-Яга:

 – Ну добре! Вітаю всіх зі святом! А що таке книга, звідки вона до нас прийшла? Скільки живу, а про неї не чула.

Бібліотекар:

 – Залишайтеся з нами і дізнаєтеся історію виникнення книги.

Книга – це наш друг і порадник! І навіть уявити важко той час, коли на світі не було книжок.

Презентація «Історія книги»

Бібліотекар:

 – Ось  такий довгий шлях пройшла книга, щоб бути поруч з нами. Вона відкриває перед нами чарівний світ. З раннього дитинства вона крокує поруч з нами як вірний друг і порадник.

Ось так книжки з’являлися на світ,

Цікавий шлях пройшли вони віками.

Пролинуло земних багато тисяч літ,

Як книжка опинилась перед нами.

1-й учень

Така, як зараз на столі лежить.

Легка, красива, звична, паперова.

А час нестримно в космосі летить

І щось мінятись, певно, буде знову.

2-й учень

Комп’ютерний настав нестримний час,

Прогрес такий, що годі і встигати.

І щось, звичайно, зміниться для нас,

Але не зможе людство не читати.

3-й учень

Можливо, книжка змінить власний вид,

Сторінки не стиратимуться вічно.

Та поки на Землі живе наш людський рід,

То й книжка буде жити — це логічно.

 

Бібліотекар:

– Діти,  мені здається, що за дверима хтось кричить!

(За дверима чути голос)

Незнайко:

 – Допоможіть, рятуйте! Ой, насилу врятувався!

Бібліотекар:

 – Добрий день! А чому ти так репетував, що трапилося?

Незнайко:

 – Привіт!То я від злодія утікав.

Бібліотекар:

 – А що ж від тебе хотів той злодій? 

Незнайко:

 – Він хотів украсти в мене капелюха.

Бібліотекар:

 – Твій капелюх, навіщо він йому?

Незнайко:

 – Ви хіба не знаєте, чим більший капелюх, тим розумніша голова!

Бібліотекар:

– Ой, Незнайко, не сміши. В тебе розумна голова? Та ти ж нічого не знаєш!

Незнайко:

 – Хто, я? Та я всі на світі книжки перечитав!

Хто придумав, що Незнайко

Не читає зовсім книг?

Це неправда, так і знайте:

Жить не можу я без них.

Я читаю без зупинки:

Пісні, вірші та казки,

Від картинки до картинки,

Ну а потім навпаки!

Я про дідуся Мазая

Пам’ятаю назубок:

Він, заходячи в трамваї,

Забував купить квиток!

Д’артаньян ганяв ворону,

Колобок спав у норі,

І збирали шампіньйони

33 багатирі!

Бармалей спіймав дельфіна,

Чорномор замерз в снігу.

А кирпатий Буратіно

Покохав Бабу-Ягу!

Бібліотекар:

– Ти ж усе знов переплутав! Ну й насмішив!

Залишайся у нас на святі, і послухай, який  подарунок  приготували учні 1-го класу для нашої іменинниці Книги.

Пісня «Антошка»

Бібліотекар:

На Свято Книги ми запросили гостей, але чомусь ніхто не приходить.

Книга:

– Діти, мені на телефон прийшли СМС повідомлення, але вони без підписів. Допоможіть мені дізнатися, хто їх надіслав.

• «З’їв семеро козенят, приїхати не можу, бо болить живіт»  (Вовк)
• «Не приїду, вигнав дід мене із хати, іншу я пішла шукати!» (Коза-Дереза)
• «Поспішаю до лісу, мачуха наказала принести підсніжники» (Падчерка)
•  Мене терміново викликали до Африки лікувати звірів. Не встигну повернутися» (Айболит)
• «Не приїду, бо соромлюся своєї зовнішності» (Гидке каченя)
• «Прибути не зможу, від мене втекли штани» (Бруднуля)
• «Шукаю рукавичку, яку загубив у лісі» (Дід)
• «Приїхати не зможу, пиріжки у печі погорять, немає на кого залишити. Мої помічники співають, танцюють та граються»  (Півник)
• Вибачте, не приїду бо йду до бабусі. Несу їй пиріжки та горщик масла» (Червона Шапочка)
• «Приїду, лише заспіваю лисичці пісеньку» (Колобок)

Бібліотекар:

 – Ну що ж причини поважні, думаю, що всі інші запрошені не запізняться.

(Вибігає Буратіно з золотим ключиком)

Буратіно:

– Нарешті я втік від Баби-Яги. Я приніс золотого ключика дітям, він відчинить скарбницю непрочитаних книг, які є у нашій бібліотеці.

Бібліотекар:

– Дякуємо тобі. Залишайся, будеш з нами святкувати іменини Книги. І зараз ми з вами вирушимо у казку, яку в подарунок Книзі підготували учні 5 класу.

Інсценування казки «Ріпка»

Баба-Яга:

 – Які іменини без подарунків? Я теж хочу подарувати Книжці невеличкий музичний подарунок, бо вона ж іменинниця сьогодні.

Пісня Баби-Яги.

Бібліотекар:

– Діти, у мене для вас є теж невеликий подарунок – це казкова вікторина. Ви готові відправитися у подорож по казках? Тоді вирушаймо!

Вікторина по казках.

Бібліотекар:

 – Бачиш, Незнайко, які розумні діти, а це тому, що вони багато читають. Якщо хочеш бути розумним і грамотним, тобі потрібно записатися до бібліотеки. Ти згоден з тим, що хто багато читає, той багато знає?

А ще, діти, ви повинні ставитися до книг із повагою та любов’ю. Ні в якому разі не можна поводитися з книгами так, як хлопчик з цього віршика.

1-й учень

Тільки я прийшов зі школи,

Миттю в кухню я до столу,

Бо голодний був, як вовк.

Я в обідах знаю толк,

Пообідаю за двох.

З’їв борщу я пів каструлі,

Сала, хліба та цибулі,

З’їв тарілку вінегрету,

А до нього три котлети.

З’їв вареників гарячих

І сметану на додачу.

З’їв п’ять тістечок із джемом.

З’їв із сиром три ватрушки

Й дві солодкі стиглі грушки.

Чаю, врешті, я попив,

А варенням закусив.

2-й учень

Потім в руки книжку взяв

І обід весь записав:

Лишив пляму з вінегрету,

Жирне місце від котлети.

Потім крапельку із джему,

А на ньому – трошки крему.

Потім тато прийшов у хату...

А тут краще замовчати.

Язиком я все злизав,

Потім все це витирав,

Потім вимивав старанно,

Бо втрутилася ще й мама.

З цього часу їм я мало

І терплю пекельні муки.

Кожен раз, як візьму книжку,

Мушу мити з милом руки.

Книга:

– Мені  боляче і соромно за таких горе – читачів. Я впевнена, що серед вас таких немає. Щоб ви не забували правила користування книгою, ми виготовили пам’ятки, які щодня нагадуватимуть вам, як правильно поводитись з нашими друзями — книгами.

Презентація «Правила користування книжками»

Бібліотекар:

 – Пообіцяйте Книзі дотримуватися цих правил.

Пісня про книгу

Бібліотекар:

 – Діти, наше свято добігає кінця. Я хочу подякувати всім вам за увагу. Пам’ятайте, що книга – наш друг і порадник. Тож ставтеся до неї з повагою, шаною і любов’ю – і вона віддасть вам усі ті знання, які люди накопичували протягом тисячоліть.