"Кобзар" - візитівка кожного українця

 

 

 

 

 

Виховний захід

 

«Кобзар» - візитівка кожного українця»

 

Мета:

 

ознайомити учнів з новинками сучасності, пов’язаними із вшануванням

 

пам’яті Кобзаря, викликати зацікавлення його особистістю та творами            

 

у сучасній музиці, виховувати почуття пошани й захоплення видатним

 

українцем – Кобзарем – Тарасом Шевченком.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 «Мені однаково…» у виконанні Кузьми Скрябіна»

 

І учень

Розпашіли в Моринцях калини,

Спалиш очі – тільки подивись.

Перед ними стану на коліна:

Тут Тарас Шевченко народивсь!

 

ІІ учень

Вогневіють вулиці осінні –

Стільки он багать біля воріт…

Моринці зіскучились за сином,

Кетяги дарують дітворі.

 

ІІІ учень

•          Ще сюди приїдеш неодмінно, -

Шепче  серце, - диво  моє з див…

Перед ними стану на коліна:

Тут Тарас Шевченко народивсь! (Микола Палієнко)

 

 

1ведучий

Слово Тарасове струнами б’ється,

Ходить між люди – з серця до серця.

 

 

ІІ ведучий

Ходить між люди, лине світами –

Так йому жити й жити віками.

 

 

І ведучий

Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він  належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять безсмертя.

 

 

ІІ ведучий

Він був поетом, якого ми до того не мали, поетом для всіх, поетом народним, поетом гноблених, але не скорених. Народжений матір’ю-кріпачкою і сам кріпак, він став борцем титанічної сили.  Його боялися царі. Його жахались і смертельно ненавиділи кріпосники. Коли можновладні самодержавці, ті, хто ввігнали свої пазурі в молоду клекотливу душу Шевченкову, - перед ним лягла несходима ніч муштри й солдатчини. Мабуть, ті вінценосні кати вважали, що відправили його в таку безвість, звідки не буде йому вороття.

А він повернувся!

 

                                                                                                                           

 

І ведучий

Вогненною піснею, віщим незборимим словом повернувся поет до рідної своєї України. Відкрите серце народного співця щедро ввібрало в себе  могутній волелюбний дух українського народу. У тій невеликій книжці, що ім’я їй  «Кобзар», клекоче ціле море горя народного, у ній – невольницький поклик до помсти й порив до свободи, мудрий роздум гуманіста й ніжна, чарівна краса української пісні. (Олесь Гончар)

 

(Відео «10 гірсько-штурмова бригада»)

 

 

ІІ ведучий

Після виходу книжки «Кобзар» Тараса Шевченка стали називати Кобзарем. Кобзар – це його ім’я, прізвище, псевдонім… Кобзар – це візитна картка українця в Україні, Канаді, Америці – скрізь по всьому світу.

 

І ведучий

Шевченко – це одне з найбільших прав України на міжнародну повагу. У цьому праві немає жодного образливого слова для інших націй. Воно все, від початку до кінця, написане любов’ю до всіх народів, до всіх людей на землі.

 

Учень

Дивись, Тарасе, знов війна,

В сльозах зажурена калина.

І просить захисту одна,

Для всіх єдина, Україна.

                                                                                                                                     

Ми не забули «Заповіт»,

Йдемо у бій і рвем кайдани.

У наших крил міцний політ,

Нам сили і відваги стане.

 

Реве, як і колись, Дніпро,

Народ бо бою йти готовий:

За волю, долю, за добро,

В сім’ї єдиній, вольній, новій! (Соломія Українець)

 

                                                                                                                         

 

(Пісня «Заповіт» у виконанні Миколи Осадчого)

 

ІІ ведучий

У поезії Шевченка заграла всіма тонами звучна й ніжна українська мова. Шевченко ствердив і виховав національну гідність українського народу. Неможливо не згадати слова Франка, які найточніше визначають суть Шевченка -  мислителя і творця: «Він є немов великий факел з українського воску, що світиться найяснішим і найчистішим вогнем європейського поступу…»

 

І ведучий

З-поміж безлічі книг, із якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті,  що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне.

 

ІІ ведучий

До таких належить «Кобзар», книга, яку народ український поставив на перше місце успадкованих з минулого національних духовних скарбів.

 

 

Учень читає вірш «Кобзар» Анатолія Камінчука

 

У вікні любисток, на підлозі – м’ята,

В золотій оправі книга серед книг.

Наче щедре сонце поселилось в хаті,

Як велике щастя стало на поріг.

                                                                                                                        

Мудра, світла книга, то «Кобзар» Шевченка,

На столі, як в свято, білий коровай,

І пішло повір’я з дідівського часу,

Як «Кобзар» у хаті – буде щастя, знай.

 

То співець-предтеча, наш Кобзар Шевченко,

Знають його люди і широкий світ.

Внук Дніпра-Славути, син Вкраїни-неньки,

Він живе в народі, як і «Заповіт».     

 

                                                              

І ведучий

Дивовижна доля цієї книги. Поезії, що входять до неї, складались на тернистих дорогах життя Тараса, писались то в мандрах, то в казематах, мережились при світлі білих ночей Півночі і в пісках закаспійських пустель, під самотнім сонцем вигнання.

 

ІІ ведучий

Більшість поезій написані поза межами рідної України, у них струменить світлий образ Дніпра, тополі,  далеч степів рідного краю.

 

(Пісня «Тополя» у виконанні групи «Хочу Ще!»)

 

І ведучий

У «Кобзарі»  поет висловив самого себе, свою особистість, від першого й до останнього рядка книга наповнена поетовим почуттям.  Тут думки, картини дитинства, його щира відкрита душа.

 

Учениця

Дівчинка читає «Кобзаря»

По складах – рядочок за рядочком…

Там з-за хмари місяць визира

І пливуть журавлики клиночком.

 

Он стоїть сторожова гора,

А під нею грають бандуристи.

Дівчинка читає «Кобзаря»

Про шляхи несходжені тернисті.

                                                                                                                            

Там Дніпро палає – не згоря –

І співає мама колискову.

Як же гарно вчити рідну мову:

Світиться Шевченкова зоря. (Микола Палієнко)

 

ІІ ведучий

У час тривожний тихо підійду,
До Кобзаря душею доторкнуся,
Із Ним єдиним Богу помолюся
За Україну – матір пресвяту.

І ведучий

А ти, епохо, слухай та мовчи,
Тобі вже досить бути руйнівною,
Озвися Кобзаревою струною,
Не зло, а правду людям несучи.

ІІ ведучий

О, зглянься, люде! Між усіх часів 
Стоїть Шевченко на горі Чернечій.
У вічнім слові нашого Предтечі
Ти відродися дзвоном голосів!

(Відео «Вдови героїв АТО читають Шевченка»)

 

І ведучий

На честь Шевченка названо астероїд 2427 – Кобзар, на Меркурії є кратер Шевченко, названо рідкісний мінерал тарасовіт.

 

ІІ ведучий

Здавалося б, ми знаємо про Шевченка геть усе. Аж ні… Я розповім вам про його захоплення.

Шевченко обожнював котів.

А ще був чудовим співаком.

Він ледь не став професійним фотографом.

Любив курити гаванські сигари.

Мріяв побувати в Римі, але не вдалося

Зате став учасником морської експедиції.

 

                                                                                                                

І ведучий                                                                 

Тарасе, дай нам щирого свого благословення.

Ми прагнем гідними бути синами:

Свого не цураймось, і твоє натхнення

Велично підносимо ми над віками!

 

 

Пісня «Ой на горі роман цвіте»