Кобзарі (дидактичний матеріал)

КОБЗАРІ

(ДИДАКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ)

5-й клас

                 Відомості з синтаксису й пунктуації. Речення. Його граматична основа

           Завдання 1. Знайдіть  реченнях граматичну основу.

                  Звався сліпий старець-кобзар Божим Чоловіком. Темний він був на очі, а ходив без поводиря, у латаній свиті й без чобіт. А грошей носив повні кишені. Що ж він робив із тими грішми? Викупляв невольників із неволі. Іще ж до того знав лікувати всякі болісті й замовляти всякі рани. Може, він допомагав своїми молитвами над недужими, а може, і своїми піснями (За П. Кулішем).

          Завдання 2.Текст для докладного переказу розповідного характеру.

                                        В степу на могилі

                Зморений дорогою, сів-зупинився старий кобзар. До самого обрію зеленів степ, де-не-де прошитий темними пасмугами балок та ярів, поцяцькований білими й жовтими озерцями квітучого катрану і буркун-зілля, від яких аж сди, на могилу, віяло медом. Помалу відступили чорні думки. Заспівав пісню про козаків. І згадалося: цю пісню вивчив колись першу, як пішов до кобзаря в науку.

                 Молодий був – двадцять літ мав чи й менш. Як бились під перекопом, вибив татарин око стрілою. Місяць тоді лежав у гарячці і на друге почав тоді сліпнути. Якось одужав, не осліп – тільки бачив ледве-ледве, як туманом усе затягло.

                 І полізла в голову нечисть: нащо його жити калікою? Що на Січі робити – курінь підмітати? Мабуть, укоротив би собі віку, та порятував старий січовик із сусіднього куреня…

                 Згадуючи, старий тільки посміхнувся та похитав головою. Бо хоч кобзар Данило, почувши про Стецькове лихо, і взяв його в науку, та втовкмачував ту науку по-своєму. Перепадало Стецькові й кийком по спині, і бандурою по голові, коли виводив пісню не так чи, крий Боже, переінакшував думу. Запальний був дід, а таки, спасибі йому, навчив усього, що сам знав. А знав він без ліку пісень і дум (За М. Пригарою). 

             Завдання 2. Визначте тип речення за метою висловлювання.

                     А що то за подорожній іде в полудневу спеку, намацує стежку в траві довгим києм? За поясом у нього пістоль, а за плечима – бандура.

                     Зійти б десь у ярок, посидіти в холодку, напитися води з джерела; та не видно близько яру. А он степова могила бовваніє попереду.

• Чуєш, Гнідашу, уже недалеко! Кульгай, не зупиняйся!

Оддалік - невеличкий ярок. Може, у ньому й вода є? Кінь витяг морду, зафоркав. Є вода! Старий випив трохи води з баклаги й ліг на землі. Ой кобзарю, кобзарю, чи не відспівав ти своє? Чи не відтоптав рясту? (За М. Пригарою).

                                      6-й клас

                                                           Іменник

          Завдання 1. Спишіть. Підкресліть іменники, позначте їх рід, число, відмінок.

                   Українські кобзарі та лірники – талановиті співці та музиканти.  Майстерно та виразно виконуючи думи й пісні, найкраще доносили їх до слухачів, розкривали красу народних поетичних скарбів. Вони відіграли велику роль у громадському житті українського народу, у розвитку його поезії та музики (А. Омельченко, Б. Кирдан).

                                                            Прикметник

           Завдання 1. Знайдіть у тексті прикметники. Визначте, якими членами речення вони виступають, у якому роді, числі та відмінку вживаються.

                Роздумуючи над тим, як йому, незрячому, добувати на шматок хліба, Михайло Кравченко вдався до кобзарського мистецтва. Сімнадцятирічним юнаком пішов учитися до відомого миргородського кобзаря Самійла Яшного. Згодом він навчався в знаменитого кобзаря Федора Гриценка-Холодного. Це був неперевершений митець. Від учителів віртуозну гру перейняв учень.

                  Кобзарське життя було повне непередбаченостей. А тому, крім гри на бандурі, Михайло Кравченко займався нелегким ремеслом – плетінням вірьовок. Без допоміжної роботи кобзар не міг би проіснувати (За Ф. Лавровим).

                                                            Числівник

     Завдання 1. Спишіть. Запишіть числа словами. Поясніть уживання числівників з іменниками. Зробіть фонетичний і морфологічний розбори виділених слів.

             В Україні існувала Державна капела бандуристів, заснована в 1918 році. Але 5 серпня  1942 року німці підступно вивозять її до Гамбурга в концентраційний табір. Після довгих випробувань митці потрапляють в Америку, м. Детройт. Капела бандуристів із Детройта своїм завданням вважає, з 1-го боку, виконання обов’язку перед кількасоттисячною українською громадою, що опинилася за кордоном, а з іншого – донести піснею до чужих народів правду про Україну. За 52 роки існування на чужині капела дала понад 544 концерти, обдарувала піснею понад 4 мільйони слухачів, виїжджаючи в турне по США, Австралії, Канаді, Європі понад 60 разів. Мистецький керівник капели із 1984 року – Володимир Колесник (За Ф. Лавровим).

                                                           Займенник

       Завдання 1. Із тексту випишіть займенники, назвіть їх розряди.складав свої твори

                Серед народних співців Сумщини Григорій Семенович Кожушко був одним із найвидатніших кобзарів. Він не лише виконував чиїсь пісні, а й складав свої твори.

                Уже котрий раз приїжджав Кожушко до Катеринослава, де його почув і запросив до себе професор Яворницький. Саме тоді (1915 р.) із кобзарем зустрілася письменниця Олена Пчілка. Вона так розповідала про свої враження від зустрічі: «Хоч у кобзаря гучний, дзвінкий голос, але не це становить особливу привабу його співу, а ще до того – велика виразність, глибина почуття. Співав Кожушко одну річ на вірші Шевченка. Хто добрав мелодії – невідомо, тільки вона гарна, дуже гарна. Не довелося чути, щоб ті вірші хто-небудь ще співав» (За Ф. Лавровим).

                                                            Дієслово

                Завдання 1. Знайдіть дієслова. Визначте дієвідміну кожного з них. Зробіть словотвірний розбір виділених дієслів.

                        Як у кожному ремеслі, у кобзарстві та лірництві також були свої майстри та учні.  Щоб стати кобзарем і цим ремеслом заробляти собі на прожиття, потрібно було добре вчитися кобзарській чи лірницькій справі, опанувати «лебійську» мову, одержати «визвілку», дотримуватися  всіх звичаїв і законів. Особи, які виявляли бажання йти в науку до старого кобзаря чи лірника, мусили навчатися в нього 2-3 роки, а то й більше. За підготовку хлопця до самостійного кобзарювання цілком відповідальність лягала на панотця (старшого кобзаря). Усі молодші вчилися в старших кобзарів та лірників. Члени братства дбали про честь своєї корпорації, про повагу людей до неї, не допускали, щоб до їхніх лав прибивалися кобзарі із сумнівною репутацією, п’яниці тощо (За Ф. Лавровим).

                                               7-й клас

                                         Дієприкметник

Завдання 1. У поданому тексті підкресліть дієприкметники із залежними словами, поясніть правила вживання розділових знаків.

   Наслідком спеціальних умов того часу дев’яте десятиліття XIX ст. в історії дум стало десятиліттям монографій, присвячених окремим кобзарям або територіальним групам кобзарів та лірників. Це роботи, що продовжували напрям праці, намічений ще в «Записках про Південну Русь» П. Куліша, метод, розвинений статтями Русова й Іващенка про Вересая, Братицю й Дуба. Та в цей же час серед окремих студій про кобзарів  з’явилися й монографії зовсім  нового типу: розвідки, присвячені дослідові окремих дум (За К. Грушевською).

                                             Дієприслівник

Завдання 1. Випишіть у стовпчики дієслова й дієприслівники. Визначте роль дієприслівника в реченні.

   Особи, які виявляли бажання йти в науку до старшого кобзаря чи лірника, мусили навчатися в нього протягом 2-3-х років, а то й більше. Учень повинен був добре володіти грою на кобзі чи лірі, вивчити кілька релігійних пісень, псалмів, молитов, історичних, сатиричних та інших пісень і дум, усвідомивши всі звичаї та правила братства. Одержавши «визвілку», кобзар ставав повноправним членом братства («визвілка» - одержання кобзарським учнем права на самостійне кобзарювання та вступ до кобзарського гурту). Майстер і учень розходились. Згодом зустрівшись, вони радо вітали, частували один одного. Члени братства, дбаючи про честь своєї корплрації, про повагу до неї людей, не допускали до своїх лав кобзарів із сумнівною репутацією, аморальних, п’яниць тощо (За Ф. Лавровим).

Завдання 2. Змініть речення так, щоб у них були дієприслівникові звороти, і виділіть їх комами. Зробіть морфологічний розбір дієприслівників.

                    1.Кобзарі захоплювалися доблестю, відвагою, завзяттям, героїзмом українського козацтва й охоче вславляли бойові походи війська Запорізького. 2. Як талановитий державний діяч і видатний полководець Богдан Хмельницький прекрасно розумів велику агітаційну роль і не раз використовував народних співців для допомоги в організації повстань проти польської шляхти. 3. Полковник Максим Кривоніс звертається до великого гурту кобзарів і наказує їм іти від села до села, від міста до міста й піднімати народ на священну боротьбу проти феодального кріпосництва й національного гноблення (За Ф. Лавровим).

                                                            Прислівник

Завдання 1.Випишіть прислівники, утворіть вищий і найвищий ступені порівняння, поясніть їх спосіб творення. Визначте синтаксичну роль прислівників.

              За часів Запорозької Січі козацтво жило бурхливим життям, насиченим героїкою, самовідданими подвигами. Тоді запорозькі козаки та кобзарі створили багато зворушливих героїчно-патріотичних дум та історичних пісень. У цих епічних творах оспівані подвиги січовиків у боротьбі з ворогами, відтворено нестерпно тяжкі муки турецької неволі («Втеча трьох братів з Азова», «Маруся Богуславка», «Самійло Кішка» та інші).

              Кобзарі охоче вславляли бойові подвиги війська Запорізького, його доблесть, відвагу, героїзм. Отже, недарма називали кобзарів справжніми скальдами цього славного війська. А М. Гоголь по праву вважав їх охоронцями бойової слави України, талановитими поетами й літописцями.

             Де ж узялися на Січі кобзарі?

             Чимало кобзарів потрапляло на Запорізьку Січ, тікаючи звідусюди від експлуатації сільських дуків-багатіїв. Часто кобзарями-професіоналами ставали козаки, які в жорстоких боях з іноземними загарбниками втратили зір. Тоді їх, як правило, зараховували до полкової музики (За Ф. Лавровим).

                                                              Прийменник

             Завдання 1. Прочитайте текст, випишіть прийменники, поясніть їх правопис. Зробіть розбір підкреслених прийменників як частини мови.

             1.Перше видання дум князя Миколи Цертелева, яке проклало думам дорогу до літератури, не вважаючи на свою безпрецедентність, є дуже типовою збіркою. 2. Шість   з-поміж десяти дум Цертелева належать до найбільш розповсюджених. 3. Кобзарів, яких описує Куліш у першому томі «Записок про Південну Русь» - три: _про  двох він оповідає з власних спостережень, про третього – за словами Ніговського. 3. Особисті знайомі Куліша це Андрій Шут та Архип Никоненко _з-під Оржиці (За К. Грушевською).

  Андрій Шут.

  Архип Никоненко. 

Завдання 2. Визначте відмінки слів, ужитих із прийменниками. Дайте заголовок тексту.

           Глибокий знавець і палкий прихильник кобзарської музики і співу як своєрідного національного виду народного мистецтва, що сягає своїми традиціями в далеке минуле, Дмитро Яворницький розшукав, заохотив до праці не одного кобзаря-бандуриста. У житті багатьох кобзарів він відіграв винятково важливу роль. Степан Пасюга, Іван Кучугура-Кучеренко,  Григорій Кожушко – ось далеко не повний перелік тих талантів, яких учений підтримував матеріально, організовував з їх участю концерти, виступав перед їх початком із доповіддю або ж вступним словом.

                 Такі концерти кобзарської музики з ініціативи Д. Яворницького відбулися в різних містах України, найчастіше, звичайно, у Катеринославі та його околицях. До популяризації й пропаганди кобзарського мистецтва серед народу Яворницький залучав також відомих учених (наприклад, Я. Новицького, М. Сумцова), використовував й особисті знайомства.

Д. Яворницький. С. Пасюга.  І. Кучугура-Кучеренко.

Харківські кобзарі Г.Кожушко та С. Пасюга.

                                   Розвиток зв’язного мовлення

              Завдання 1. Напишіть докладний або стислий переказ тексту з елементами опису зовнішності людини та процесів праці.

             Перебуваючи в 1874 році в Києві на Археологічному з’їзді, французький учений Альфред Рамбо двічі слухав виступ Остапа Вересая і був захоплений його майстерним співом та грою на кобзі.  Свої враження Рамбо висловив у статті, яку надрукував в одному з французьких журналів.

            «Одного чудового вечора, -пише Альфред Рамбо, - ми зібралися в університетському саду, щоб послухати кобзаря.; його посадили на стільчику, а слухачі утворили навкруг нього коло, що з кожною хвилиною ставало все більшим. Єдина лампа, ховаючись у зелені, досить освічувала обличчя кобзаря, голос якого вночі звучав так само чітко, як спів солов’я…

             Коли Остап виконує одну зі своїх жартівливих пісень, варто подивитися в цей час, як він притупує ногами й рухами тулуба супроводить музику, беручи голосом і на своїй кобзі найхимерніші ноти. Те ж саме, якщо йдеться про мотив танцювальний, він підводиться й відбиває такт ногою; у цей момент його можна було прийняти за молодого козака. Його життя дещо відрізняється від того,що грецькі перекази приписують самому Гомеру. Селянин Остап Вересай є більш безпосереднім нащадком старих слов’янських співців, він – законний нащадок Бояна й інших «солов’їв минулих часів».

                 Кобзар, стверджує автор статті, зберіг і доніс до нашого часу невмирущу скарбницю народної поезії, яку передали йому попередники.

                  На думку французького вченого, він нагадував усім присутнім, що був лише бідним мандрівником та зберіг відбиток звичайної бідності й приниження бродячого життя. Але високий і випуклий лоб, увесь у зморшках, закриті повіки, ніби приховані під густими бровами, мали своє благородство й носили сліди високих дум, властивих цій розумній

людині.

              Одяг Вересая був типовим одягом українського старця: носив він широкі українські штани, що були заправлені в досить грубі чоботи, шапку з баранячого смушку, стареньку свиту.

              Прослухані Рамбо думи та пісні дали французькому вченому більше відомостей про український епос, ніж доповіді вчених, які виступили на з’їзді зі своїми рефератами (За   Ф. Лавровим).

О. Вересай.

                                                           8-й клас

                                          Односкладні речення

      Завдання 1. Перепишіть. Визначте типи односкладних речень.

             У народній пісні, думі зображено багатовікову історію і справжній характер України. Повернімося до джерел становлення національної культури. Кобзареві І. Кучугурі-Кучеренку довірили створити пісню для співу на похороні Т. Г. Шевченка. Нею став твір «На високій дуже кручі». Патріотичний внесок кобзарів у справу народну важко переоцінити. Київська і Харківська школи гри на бандурі. Перша передбачає використання хроматичних інструментів без перестроювачів, а друга – діатонічних інструментів із перестроювачами.

     Завдання 2. Визначте двоскладні та односкладні речення. Укажіть на спосіб вираження в них головних членів.

              У 1927 році кобзареві Кучеренку присвоєно звання народного артиста. Селяни виявляли кобзарям своє довір’я й наділяли великими повноваженнями. Так кобзаря Д. Симоненка з села Стільного на Чернігівщині було обрано до комітету селянської бідноти, а пізніше – до сільської ради. А на одному з концертів Остапові Вересаю в «нагороду» князі подарували срібну табакерку з написом. Ця табакерка потім стала в пригоді кобзареві. Так при поїздці з Петербурга до Москви Вересай був забраний до поліції. Його запідозрили в професійному жебрацтві, а це заборонялося. Проте, коли побачили князівський подарунок, вибачившись, одразу відвезли кобзаря на станцію.              

                                                            9-й клас

                                             Складносурядні речення

                      Завдання 1. До яких груп за сполучниками належать ці складносурядні речення?

                      1.Історія, криваві січі погубили імена багатьох кобзарів, загубивши їхні життєписи, їхні могили, та пам’ять народна зберегла кобзарські думи – їхнє волелюбне в довершеній художній формі слово, їхній мелос, їхню тугу та сподівання. 2. Серцевиною українського народного епосу XVI-XVII століть є любов до рідного краю, заклик до єдності народної та боротьба з поневоленням та поневолювачами, чи то вони з арканами і ятаганами мчали по ясир із дикого поля, чи то з вогнем і мечем стугоніли з одичалого в ненаситстві заходу.

3. Напевне, ми б почули думи й про трагедійну Коліївщину, але страшний коденський «суд» у свої диявольські дні карав на горло не тільки всіх гайдамаків, а й усіх відомих йому кобзарів (За Ф. Лавровим).

                Завдання 2. На місці крапок поставте сполучники сурядності та пропущені розділові знаки.

                 1.На XVII та  XVIII століття припадає найбільший розквіт кобзи …. (і) в ці часи, можна сміливо сказати сказати, вона зажила собі найбільшої слави. 2. Звуки кобзи бриніли …. (то) в простій козацькій хаті ….(то) в заможних обійстях старшини заслуховувалися нею …. (то) в гетьманських покоях тішила вона душу державного вождя. 3. Із кінця XVIII століття кобза вже не є інструментом вільного козака  …. (зате) її прийняли до рук убогі каліки-кобзарі, при допомозі кобзи випрошуючи собі милостиню. 4. У Мені (містечко Мена – центр сосницьких кобзарів на Чернігівщині) збираються братчики на ярмарках і по храмових празниках. 5. По цілій Україні лунатиме радісний спів великого, щасливого народу …. (а) часом до того співу болісно приємним дисонансом озвуться сумні акорди кобзи та почується пісня-плач …. (то) співатимуть кобзарі про славу полеглих за Україну (За В. Ємцем).

                                                Складнопідрядні речення

               Завдання 1. Укажіть, якими сполучниками (сполучними словами) підрядні речення з’єднуються з головними. Поясніть уживання розділових знаків.

              1.Гетьман Іван Мазепа грав на торбані, який із його власним гербом і досі зберігається в Чернігівському історичному музеї імені Тарновського.  2. Треба думати, що кобзар, залежно від своїх здібностей, співаючи думу, на одній і тій самій канві може вишити найрізноманітніші узори справжнього артистизму. 3. Філарет Колесса справедливо сказав, що співання дум вимагає небуденного музичного таланту й дару імпровізування (За В. Ємцем).

              Завдання 2. Визначте складнопідрядне речення з підрядним часу. Зробіть синтаксичний розбір його.

               1.Як тільки про кобзаря Гната  Гончаренка  Довідалася Леся Українка, вона запросила його до себе в Ялту, де жила в той час (За Ф. Лавровим). 2. А коли сивий сліпець дужим басом затягнув пісню, присутні аж подих затаїли (За М. Глухеньким).

Г. Гончаренко.

                Завдання 3. Укажіть головну й підрядну частину речень. Накресліть схеми цих складнопідрядних речень. Поясніть уживання розділових знаків.

1.Якби я осліп більшим, тоді б я знав сонце та вогонь (За О. Вересаєм). 2. Хоча Єгор Мовчан складав і пісенні тексти, більша ж сила цього кобзаря полягала в його хисті творити нові мелодії. 3. Дарма що хлопець через своє каліцтво не міг бачити цього чарівного інструмента, та він наче приріс, пробуючи перші ніжні звуки на кобзі (За Ф. Лавровим).

                                     Складне речення з різними видами зв’язку

            Завдання 1. Установіть відношення між частинами складного речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку. Поясніть уживання розділових знаків у ньому. Накресліть схеми речень.

                    1.Кобзарі за царату зазнавали значних утисків і переслідувань: їх били, розбивали їхні бандури, проганяли з ярмарків, де вони співали та грали, інколи навіть забирали до в’язниці. 2. У дні Другої світової війни в одній із газет була опублікована стаття військового кореспондента з діючої армії під назвою «Кобзар», де розповідалося про благородну роль сліпого кобзаря Бориса – він часто в присутності багатьох людей під акомпанемент кобзи співав глибокопатріотичні пісні, спрямовані проти ненависних фашистських загарбників. 3. Добувши нову кобзу (стару розбили німці), яку співцеві подарували люди з Полісся, Борис знову почав співати про тяжке народне горе; і в Києві, Борисполі, Переяславі знову залунали його пісні (За Ф. Лавровим).

                                                                                                                              Микола Чабада,

                                                                                        учитель української мови і літератури

                                                                                 комунального закладу Сумської обласної ради

                                                                                   «Обласний ліцей спортивного профілю «Барса».