Компетентнісно зорієнтовані завдання до теми "Історія України в пам'ятках"
РОЗДІЛ ІV. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ПАМ’ЯТКАХ
Вправа «Картографи»
Компетенції: уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури, інформаційно – цифрова.
Робота в групах. Здобувачі освіти діляться на групи за обраними ними смайликами.
На столиках, для кожної групи, лежать картки із зображенням пам’яток культури та карта України.
Завдання:
- Розташувати на карті пам’ятки культури там, де їх було встановлено.
- Ознайомити інших учнів із назвами пам’яток культури та трьома змістовними реченнями повідомити коротку історію про одну із пам’яток. Для виконання цього завдання можна використати Інтернет-ресурси.
Прийом «Плакат думок»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури.
Варіант 1.
Здобувачі освіти діляться на групи, які працюватимуть у цілковитій тиші. За допомогою ватмана, на якому буде приклеєний текст «Повчання Володимира Мономаха ділям», та кольорових фломастерів для записів, виконують поставлене завдання протягом 15 хвилин, а після виконання своєї частини завдання групи зможуть ознайомитись з роботами інших груп, доповнити їх, а наприкінці уроку разом обговорюють результати роботи із вчителем.
Завдання:
- Проаналізувати інформаційний текст.
- Визначте: автора, час і місце створення тексту, мету автора(ів) тексту, про що йдеться в даному тексті
- Під час вивчення тексту формулюйте головні думки джерела й записуйте їх у вигляді тез або цитат, ключових слів.
- В яких ситуаціях можна використовувати цю інформацію?
- Виявіть значення джерела та інформацію, що в ньому міститься для сучасності та для кожного з нас.
- Для зручності подальшого аналізу роботи, для записів використайте кольорову умовність позначень. Наприклад, запропонуйте окреслювати структуру чи робити тематичні помітки-роздуми за допомогою зеленого кольору, ставити запитання учасникам групи – червоним, надавати відповіді на них – чорним тощо.
- Записи можна робити на будь-якій частині аркуша або для кожного блоку-питання виділіть певну область ватману.
- Робіть на своєму аркуші певні записи: залишіть коментарі, поставте запитання один одному та напишіть відповіді на них, позначте певні помітки-асоціації.
Варіант 2.
Прийом «Плакат думок» цілком можна запровадити і для спільної роботи всіх учнів класу. Помітки ж можна робити або на спільному ватмані за допомогою кольорових фломастерів, або на дошці, використовуючи різнобарвну крейду чи маркери (якщо класна дошка призначена для цього).
Обрати для мовчазного аналізу можна проблемне питання, зображення героя тощо. Зачитати текст або показати зображення класу і дати пару хвилин на роздуми. Попросити усіх дітей зробити свої помітки чи записати коментарі на спільному аркуші, передавши його по класу. Замість ватману для записів також можна використати безпосередньо класну дошку.
Обов'язкова умова – під час виконання вправи має бути цілковита тиша. Обговорення змісту загальної роботи починається лише після того, як ватман повертається до вчителя або, відповідно, всі учні зробили записи на класній дошці.
Вправа «Хто швидше»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Здобувачі освіти діляться на групи за обраним кольором смайлика. Кожна група отримує лінійку часу, в конвертах із позначками 1, 2, 3 картки із зображенням князів, пам’яток культури, пам’ятників культури. Виграє та команда, яка швидко і вірно виконала завдання.
Завдання:
- Працюючи із конвертом 1, на лінійці часу розмістіть у хронологічній послідовності правління князів.
- Працюючи із конвертом 2, співвіднесіть князя і пам’ятку культури.
- Працюючи із конвертом 3, співвіднесіть князя і пам’ятник культури.
Метод «Кожен вчить кожного»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Варіант 1.
Учитель готує картки з фактами, що стосуються теми «Русь-Україна», по одній для кожного здобувача освіти. Роздає по одній картці кожному.
Завдання:
- Впродовж кількох хвилин прочитати інформацію на картці.
- Пройтись по класу та ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників і запам’ятати те, що вони вам розкажуть.
- Під час роботи дотримуйтесь правил:
а) можна одночасно говорити лише з однією особою;
б) поспілкуватися необхідно з усіма однокласниками
- Після завершення вправи відтворіть отриману інформацію у вигляді коротенької розповіді.
Варіант 2.
Здобувачі освіти самостійно відшуковують інформацію, на запропоновану тему, за допомогою Інтернет-джерел. При цьому вчитель націлює учнів, що потрібно шукати і на що потрібно звертати увагу.
Завдання:
- Впродовж кількох хвилин прочитати інформацію.
- Пройтись по класу та ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників і запам’ятати те, що вони вам розкажуть.
- Під час роботи дотримуйтесь правил:
а) можна одночасно говорити лише з однією особою;
б) поспілкуватися необхідно з усіма однокласниками
- Після завершення вправи відтворіть отриману інформацію у вигляді коротенької розповіді.
Інформаційна картка 1
Українці – це один зі слов’янських народів. Зростання числа слов’ян спонукало їх до освоєння теренів усього Подністров’я та Середнього Подніпров’я. Щоб захищати набуті землі, культурно споріднені слов’янські племена утворили порівняно стійкі військові союзи склавинів та антів. Управляли кожним союзом спеціально створені органи влади: збори дорослих чоловіків, які називалися вічем; рада, до якої входили глави найвпливовіших родів; військовий глава союзу – князь. Поступово найбільш авторитетні роди – знать – зосереджували у своїх руках владу та майно. Авторитет роду залежав від особистих якостей дорослих родичів та, значною мірою, від обставин, наприклад, від стану здоров’я та воєнного щастя чоловіків. Хто буде князем, вирішувало віче. Зазвичай ним ставав хтось зі знаті. Але у випадку невдач, його могли змістити або й убити.
Інформаційна картка 2
Початки державності. У VІІ—VІІІ ст. слов’яни об’єдналися у племінні княжіння. Останні відрізнялися від союзів тим, що влада князів тут була спадковою. Князі очолювали дружини (групи професійних воїнів) та могли залучати до війська селян. Кілька сусідніх сіл виставляли сто, плем’я – тисячу, а союз племен – тьму (десять тисяч, безліч) вільних мужів-воїнів. Проживали князі та дружинники в укріплених поселеннях – градах, частина з яких, як-от Київ, з часом переросла в міста. Трофеї, тобто захоплене під час походів майно та зібрані з підлеглого населення продукти, племінні князі через посередників продавали за кордоном. Щоб здобути підтримку дружинників, вони почали роздавати їм землі, влаштовували бенкети, наділяли повноваженнями посадовців. Підтримка дружинників дозволила князям самим встановлювати правила взаємовідносин у своїх володіннях. Так князі стали монархами, а їхні старшини – урядовцями (посадовими особами). З літопису нам відомі назви племінних княжінь, утворення яких сприяло формуванню українського народу. Це волиняни, деревляни, поляни, сіверяни, хорвати, уличі і тиверці. Поляни, деревляни та сіверяни усвідомили свою культурну спорідненість та спільні інтереси ще в ІХ ст., коли київські князі об’єднали їх під своєю владою. Про усвідомлення цими племенами своєї спільності свідчить використання ними єдиної самоназви. Піддані київських князів іменували себе русами, а свій край та державу – Руською Землею, Руссю.
Інформаційна картка 3
Заснування і розвиток Київської держави. У VIII ст. слов’янські племена, що жили на українських землях, досягли рівня розвитку, коли почала формуватися держава. Центром цієї держави стало місто Київ, яке, за легендою, було засноване князем союзу племен полян Києм. Вчені вважають, що це відбулося наприкінці V — на початку VI ст., а Кий був реальною історичною постаттю. Він став засновником династії, яка правила полянами до кінця IX ст. Князівство полян, згідно з історичними джерелами, називалося Руссю, Руською землею, Куявією. Останній князь із династії Києвичів Аскольд розширив свої володіння. Він боровся з набігами кочових племен хозар, що на той час панували в причорноморських степах. Крім того, Аскольд здійснював далекі походи на столицю Візантійської імперії місто Константинополь (тепер це місто називається Стамбул). На той час ця імперія була однією з наймогутніших держав світу. Аскольд уклав перший відомий договір Русі з Візантійською імперією. Також він був першим київським князем, який прийняв християнство. Проте не йому судилося поширити нову віру на Русь. У 882 р . Аскольд був убитий князем Олегом.
Інформаційна картка 4
Олег був правителем іншої слов’янської держави — Славії, де правила династія Рюриковичів. Вони були нащадками войовничих вікінгів, вихідців із Північної Європи (Швеція, Норвегія, Данія). Олег захопив владу в Києві та правив від імені малолітнього сина Рюрика Ігоря. Олег зумів розширити межі своїх володінь, здійснював успішні походи на Константинополь та укладав нові договори. Політику Олега продовжив Ігор, але він не був таким успішним. Під час збирання данини з підвладних племен деревлян його було вбито.
Інформаційна картка 5
Правителькою Київської держави стала княгиня Ольга. Вона здійснювала більш зважену політику. Княгиня зуміла навести лад у своїх володіннях, а питання відносин із Візантією вирішувала шляхом переговорів. Ольга також усвідомила й необхідність прийняття християнства. Саму княгиню особисто хрестив у Константинополі імператор Візантії. Проте її не зрозумів навіть син Святослав. Ставши князем, він усі суперечки із сусідніми державами вирішував воєнною силою. Святослав зосередив свою увагу на походах проти хозар, болгар, Візантії. Він мечем розширив кордони Русі, яка стала однією з найбільших держав Європи. Повертаючись із чергового походу, Святослав потрапив у засідку нових володарів степу — печенігів — і загинув.
Інформаційна картка 6
Незабаром новим правителем Києва став син Святослава Володимир, названий нащадками Великим. За його правління Київська держава набула ще більшої могутності. Для захисту від набігів кочівників на південному кордоні було зведено систему захисних валів, фортець протяжністю в кілька тисяч кілометрів. Вона отримала назву «Змієві вали». Головним здобутком князя стало хрещення Русі в 988 р. Завдяки цій події Київська держава долучилася до групи християнських держав. За наказом Володимира було зведено перший мурований храм Русі — Десятинну церкву.
Інформаційна картка 7
Син Володимира Ярослав Мудрий (1019–1054 рр.) розширював кордони держави, розгромив грізних нападників печенігів. Добрі взаємини з провідними державами князь підтримував за допомогою «шлюбної дипломатії», одружуючи своїх дітей із правителями держав та їхніми дітьми. Саме за його правління було створено першу писану збірку законів в українських землях — «Руську правду». Християнство вплинуло на формування моральності українського народу. З його прийняттям українські землі долучилися до кращих здобутків культури: на Русі поширювалася освіта, книжкова справа, при монастирях зародилося літописання. Величні християнські храми стали візитівкою стародавніх міст України — Києва, Чернігова, Переяслава… Символом Русі-України є одна з найкрасивіших архітектурних пам’яток нашої країни — Софійський собор. Він був не лише релігійним центром держави, а й важливим осередком культурного життя. При соборі діяла школа, тут розміщувалося легендарне зібрання книг — бібліотека Ярослава Мудрого. Також собор є важливим історичним джерелом для дослідження життя суспільства Київської держави.
Інформаційна картка 8
У середині ХІІІ ст. руські князівства підкорили монголи. Єдиним державним утворенням умежах території колишньої Русі, яке в цих умовах залишалося достатньо сильним, була Галицько-Волинська держава Романовичів (1199—1340). Її наймогутніші володарі Данило Галицький (1238— 1264) та Юрій І (1301—1308) титулували себе королями Русі. Як наслідок, корінне населення західноукраїнських земель навіть у ХІХ ст. називало себе русинами. У Подніпров’ї самоназву руси/русини у ХVІІ ст. витіснила інша – козаки, українці. В умовах, коли держава ототожнювалася з володарем (династією), смерть князя за відсутності спадкоємців розцінювалася як втрата державою свого права на незалежність (див. мапу 5). Через вимирання династії Романовичів у XІV ст. Галицьку землю та титул володаря Королівства Руського привласнив собі польський король. До влади на Волині та у князівствах Подніпров’я тоді ж прийшла литовська династія Гедиміновичів (1340—1471). Зберігши більше ніж на століття традиційний для Русі державний устрій, руське право та руську писемну мову, Гедиміновичі забезпечили тривкість самосвідомості русів. Отже, княжа доба – це період, коли в Україні складається цивілізація землеробів та ремісників. Саме в цю добу виникають міста, стани, держава та право. У княжі часи з’являється професійна культура: Церква – очолюване духовенством об’єднання вірних християнському вченню; монастирі, при яких були школи і скрипторії; гурти акторів, лікарі та барди на зразок літописного Бояна.
Вправа «Опиши»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Опишіть церемонію передачі корони Данилу Галицькому і поясніть, яким був її зміст.
Вправа «Поміркуй»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Поміркуйте над проблемою: коли Русь - Україна була агресивнішою державою – в часи правління Княгині Ольги чи князя Святослава? Свою відповідь поясніть.
Вправа «Поміркуй»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Поміркуйте над проблемою: неодноразово землі Русі - України зазнавали вторгнень різних кочових племен і кожного разу їм вдавалось прогнати ворога, але монголи зуміли встановити свою владу над руськими землями. Що стало причиною поразки русичів? Чи можна було уникнути завоювання Русі монголами?
Вправа «Поміркуй»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Поміркуйте над проблемою: чому спочатку жителі Русі - України
недовіряли християнам, а згодом самі прийняли християнство? Як це можна
пояснити?
Вправа «Так чи ні»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Правильно чи помилково вважати, що «історія є вчителькою життя»?
Свою відповідь проілюструйте історичними фактами.
Вправа «Поміркуйте»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Поміркуйте над проблемою: правильно чи помилково стверджувати, що у
суспільстві княжої доби існувала біологічна нерівність, яка виявлялася в
підкоренні фізично слабших людей сильнішими? Наведіть історичні факти на
користь вашої думки.
Вправа «Обери»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Яке із тверджень, на вашу думку, є правильним й чому:
1) природа у часи княжої доби мала великий вплив на господарство і
суспільство;
2) людина в часи княжої доби мала великий вплив на господарство і суспільство.
- Свою відповідь поясніть, спираючись на історичні факти.
Вправа «Поміркуй»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Поміркуйте над проблемою: яка оцінка устрою Русі - України
найбільше відповідає історичним фактам?
1) життя людей в часи княжої доби – це "Золотий вік
людства";
2) життя людей в часи княжої доби – це боротьба за виживання.
Свою відповідь поясніть, спираючись на приклади з історії.
Вправа «Поясни»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Поясніть, чому нерівність серед жителів Русі - України була закріплена указами князів? Як Ви вважаєте, чи справедливим є поділ людей на залежних і вільних? Чи можливо було в тих історичних умовах організувати українське суспільство в інший спосіб?
Вправа «Поміркуй»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Поміркуйте над проблемою. Завойовницькі війни оцінюють по-різному:
1) дехто вважає, що завойовницькі війни зміцнюють державу;
2) інші стверджують, що завойовницькі війни поступово підривають міць держави.
- Як Ви вважаєте, яку з цих оцінок можна застосувати до завойовницьких війн князя Святослава? Відповідь поясніть прикладами з історії.
Вправа «Обери»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Оберіть одного з історичних діячів: Княгиня Ольга, князь Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Данило Галицький — і охарактеризуйте його за планом:
1) Зовнішній вигляд і внутрішні якості, риси характеру історичного діяча;
2) Найважливіші напрями його діяльності;
3) Його внесок в історію;
4) Ваше ставлення до цього діяча.
Вправа «Визнач»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Визначте позитивні та негативні чинники, що впливали на життя людини в середньовіччі. Передайте інформацію у вигляді таблиці.
Вправа «Фантастичні гіпотези»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Доберіть випадкові підмет і присудок та вигадайте історію на кшталт «Що було б, якби...?» з підстановкою запропонованої пари слів.
Наприклад, підмет – козак, присудок – дружив. Отже, отримаємо гіпотезу, на якій має будуватися подальша історія – «Що було б, якби козак із ляхом дружив?».
Вправа «Веб-дизайнер»
Компетенції: математична, спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури, інформаційно – цифрова
Варіант 1.
Здобувачі освіти працюють в парах розподіливши між собою завдання.
Завдання:
- За допомогою Інтернет-джерел віднайти пам’ятки та пам’ятники козацької доби.
- Перетворити отриману з Інтернету та з інформаційної картки інформацію у схему, тобто складіть схему за прочитаним текстом використовуючи при цьому зображення пам’ятків та пам’ятників української культури. Для того, щоб створити схему потрібно створити документ Microsoft Word, відкрити його, вгорі віднайти Вставка, а далі – SmartArt. Після цього обираємо уже створену схему далі ок. Як тільки з’явиться схема, на ній розміщуємо раніше скопійоване і зменшене у розмірі фото пам’ятки чи пам’ятника.
Варіант 2.
Здобувачі освіти працюють в парах розподіливши між собою завдання.
Завдання:
- За допомогою Інтернет-джерел віднайти пам’ятки та пам’ятники козацької доби.
- Перетворити отриману з Інтернету та з інформаційної картки інформацію у схему, тобто складіть схему за прочитаним текстом використовуючи при цьому назви пам’ятків та пам’ятників української культури.
Інформаційна картка
У кожному регіоні є свої визначні пам’ятки історії — це фортеці, палаци, давні монастирі, храми та багато інших унікальних витворів мистецтва. Історичні пам’ятки становлять частину культурної спадщини країни, людства загалом і охороняються законом. Для увічнення пам’яті про історичні події та людей, котрі брали в них участь, споруджують пам’ятники. Також споруджують на честь видатних діячів історії, культури, державотворення. Найпоширеніші види пам’ятників — скульптурна група, статуя, бюст, меморіальна дошка, тріумфальна арка, колона, обеліск. Пам’ятники та історичні пам’ятки є носіями історичної пам’яті, адже вони містять певну інформацію про минуле народу, конкретні історичні події та видатних осіб. Тому важливим євміння їх аналізувати.
Вправа «Фантастичні гіпотези»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Доберіть випадкові підмет і присудок та вигадайте історію на кшталт «Що було б, якби...?» з підстановкою запропонованої пари слів.
Наприклад, підмет – козак, присудок – дружив. Отже, отримаємо гіпотезу, на якій має будуватися подальша історія – «Що було б, якби козак із ляхом дружив?».
Вправа «Несподіванка»
Компетенції: уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури.
Після пояснення вчитель пропонує здобувачам освіти скласти розповідь про Кримське ханство за допомогою таких слів – хан, Крим, скотарство, землеробство, видубування солі, ясир. При цьому просить використати в розповіді такі нові слова, наприклад, Софіївський собор. Діти мають або органічно вписати ці слова в існуючий сюжет, або переписати зміст відомої історії, вигадавши в ній нові обставини.
Завдання:
- Передати основний зміст розповіді за допомогою 6 ключових слів: хан, Крим, скотарство, землеробство, видубування солі, ясир і створити нову історію, додавши нові слова - Софіївський собор.
Гра «Якби ви жили 200 років тому»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Здобувачі освіти працюють самостійно, обдумують відому їм інформацію, аналізують побут минулого, поєднують перше з другим і, зважуючи цінність та користь, доходять обґрунтованих висновків.
Завдання:
- Якби ви жили 200 років тому, то що б краще мали — коня, корову чи автомобіль? Обґрунтуйте свою відповідь.
- Якби ви жили 100 років тому, то працювали б ювеліром, гончарем, маркетологом?
- Якби ви жили 400 років тому, то одягали б джинсові штани, довгу сукню, вишиванку?
- Якби ви жили 400 років тому, то жили б у хатині – мазанці, п’ятиповерховому будинку, двоповерховому будинку?
Вправа «Машина часу»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності, інформаційно – цифрові.
Клас ділиться на команди. Одна обирає фото пам’яток культури козацької доби. Дає завдання іншій команді підготувати інформацію на наступний урок. Так само діє друга команда, підбираючи завдання для першої.
Завдання:
- Користуючись різними Інтернет-джерелами відшукайте зображення пам’яток культури, які свідчать про життя киян 400 років тому.
- Користуючись різними Інтернет-джерелами відшукайте зображення пам’яток культури, які свідчать про життя львівян 400 років тому.
Вправа «Поміркуй»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Спираючись на історичні факти поміркуйте: правильно чи помилково
стверджувати, що господарство українців в ХVІІІ столітті удосконалювалось й піднялося на більш високий щабель?
Вправа «Поміркуй»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Поміркуйте над становищем українців: національно-визвольна боротьба з під влади іноземних держав була неминуче приречена на поразку чи могла б перемогти й змінити життя в Україні?
Вправа «Обери»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Оберіть одного з історичних діячів: П. Канашевич – Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа і підберіть з додаткових джерел інформацію про нього. Напишіть розгорнуту (за пам’яткою) його характеристику.
Пам’ятка - схема характеристики історичної особи
Цілі діяльності та можливості їх досягнення.
Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.
Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.
У чому значення діяльності цієї особистості.
Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?
Вправа «Розкажи»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Розкажіть про роль Б. Хмельницького у перемозі козаків над польськими військами. Що було б, якби не було Богдана Хмельницького?
Вправа «Охарактеризуй»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Коротко охарактеризуйте, яке становище у суспільстві посідав кожен із станів козацької доби.
Вправа «Відшукай»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- За допомогою Інтернет-джерел відшукайте пам’ятки культури, що преставляють Кримське ханство.
- Покажіть на карті міста, у яких побудували такі визначні пам'ятки культури.
Вправа «Покажи»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Покажіть на карті кордони Гетьманщини, Речі Посполитої та Московської держави. Зафарбуйте різними кольорами території цих держав
Вправа «Познач»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Позначте в контурній карті напрямки козацьких походів на Кафу та розкажіть, якими були їхні наслідки.
Методика «Доповідач-респондент»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Здобувачі освіти працюють в парах над текстом підручника.
Завдання:
- Прочитати і запам’ятати текст.
- Одному учневі потрібно переказати зміст прочитаного, другому уважно вислухати. Потім все, що було пропущено першим учнем, другий має показати за допомогою рухів, жестів, міміки, схематичних малюнків. Оповідач намагається доповнити свою розповідь тим, про що ще не було сказано.
Вправа «Казка»
Компетенції: спілкування рідною мовою, обізнаність та самовираження у сфері культури.
Учитель в скриньку кладе фото світлини різних пам’яток та пам’ятників доби Української революції 1917-1921рр. Кількість фотосвітлин має відповідати кількості учнів.
Завдання:
- По черзі наосліп кожному необхідно із скриньки витягти один предмет і скласти про нього речення так, щоб воно продовжувало попереднє, решта класу записує його в зошит. Так пишеться казка, яка починається словами «Колись давним давно…».
Товсі/тонкі питання
Компетенції: Інформаційно – цифрова, обізнаність та самовираження у сфері культури, спілкування державною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Вчитель влаштовує опитування за темою «Українська революція 1917 – 1921 рр» (питання готуються заздалегідь).
- Хто у 1917 році в Україні піднявся на революцію?
- Що спонукало укрїнців до початку революції?
- Чи правда, що в результаті революціїї українці створили свою державу?
- Чи правильне твердження, що більшовики знищили українську державу?
- Як звати президента держави, яка створена в результаті революції?
- Яку назву мала держава?
- Поясніть, чому була знищена українська держава?
- Що було б, якби українці вистояли у боротьбі з більшовиками?
Дерево припущень
Компетенції: спілкування державною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Здобувачі освіти працюючи у парах над матеріалом підручника ознайомлюються із початком Української революції 1917 – 1921рр., а далі озвучують свої ідеї та спільно створюють «дерево передбачень», де стовбур – задана тема, гілки – передбачення (я думаю, що …; ймовірно, що буде так…), а листя – аргументи на користь тверджень.
Технологія «6 капелюхів»
Компетенції: спілкування державною мовою, уміння вчитися впродовж життя, математична, соціальна та громадянська компетентності.
Здобувачі освіти працюючи над матеріалом підручника (українсько – більшовицька війна) діляться на команди (або це можуть бути окремі ролі для 1 людини), кожна з яких отримує свого «капелюха».
Колір капелюха вказує на тип завдання:
Білий капелюх – розкажіть про тему лише у фактах і цифрах та позначте основні події на лінійці часу.
Жовтий капелюх – подумайте, чому більшовики намагалися захопити територію Української держави?
Чорний капелюх – доведіть, що українці усіма своїми силами боронили рідну Україну.
Червоний капелюх – подумайте, який емоційний стан може викликати в нас ця тема.
Зелений капелюх – подумайте, які позитивні та негативні моменти має ця тема?
Синій капелюх – узагальніть висловлювання всіх попередніх груп капелюхів/підсумуйте, що корисного та нового ми взнали в результаті цього завдання.
Вправа «Визнач»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- За допомогою підручника визначіть основні причини Української революції 1917-1921 рр.
- Вкажіть рушійні сили та наслідки Української революції 1917-1921 рр.
Вправа «Поясни»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Поясніть, чи можна вважати Українську революцію 1917-1921 рр важливим кроком на шляху будівництва української держави? Обґрунтуйте свою думку.
Логічний ланцюжок
Компетенції: спілкування державною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Учням дається завдання, де є уривки з тексту, цитати, факти, події, визначні персони – все це потрібно поєднати, або записати в хронологічному порядку, згідно з логікою.
Вправа «Інтелект - картка»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності, інформаційно – цифрові, математичні.
Здобувачі освіти працюють в групі. Кожна група отримує інформаційну картку, ватман, фломастери, маркери. Вчитель розповідає яким чином створюються інтелект-карти, показує приклади інтелект-карт і діти приступають до виконання.
За основу інтелект – картки дітям можна запропонувати малюнки дерева із гілками, сніжинку.
Завдання:
- Переглянути фотосвітлини та прочитати текст.
- За допомогою ватмана, фломастерів, маркерів створити інтелект – карту на запропоновану тему.
Інформаційна картка
На початок 1920-х рр. російські більшовики зуміли здобути перемогу у збройній боротьбі за владу на землях колишньої Російської імперії. Проте ця перемога була здобута ціною розорення країни через тривалі бойові дії та спробу шляхом насилля негайно побудувати комунізм — суспільство загальної рівності й достатку.
Невдоволення населення спричиняло великі й малі повстання. У 1921—1923 рр. посуха призвела до великого голоду. Щоб утриматися при владі, більшовики в 1921 р. пішли на запровадження нової економічної політики (неп). Вона передбачала часткове відновлення приватної власності та дозвіл на торгівлю результатами своєї праці. Особливо позитивно ця політика позначилася на житті українського селянина, який працею міг забезпечити свій добробут. За короткий час із 5 мільйонів селянських господарств 500 тисяч стали заможними.
Зміни торкнулися й міста, де завдяки появі приватних підприємців (їх тоді називали непманами) вдалося подолати нестачу предметів широкого вжитку і продовольства. Із поверненням достатку й стиранням із пам’яті важких років війни український селянин і житель міста почали більш прихильно ставитися до влади більшовиків, яку раніше сприймали вороже або з підозрою
Прагнучі укріпити владу і зробити її у сприйнятті людей своєю, вони запровадили заходи щодо українізації. Українську мову впроваджували в державних установах, школах, на виробництві, у пресі тощо. Українців призначали до різних органів влади, щоправда, давали не найвищі посади. Крім того, було розпочато заходи щодо подолання неграмотності населення. Створювали умови для розвитку української культури.
Заручившись довірою частини населення, більшовики не полишали надій на здійснення комуністичних перетворень. Першим кроком до цього стало зміцнення влади.
Наприкінці 1920-х рр. Й. Сталін вирішив, що настав час для чергової спроби збудувати комунізм. А для цього слід було модернізувати промисловість і сільське господарство, здійснити індустріалізацію. Ці заходи мали бути втілені завдяки реалізації п’ятирічного плану розвитку. За цей час в Україні планувалося збудувати 400 підприємств, електростанцій, серед яких 14 підприємств-гігантів, що мали стати найбільшими в Європі або навіть у світі.
Методика «Взаємні запитання»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Робота в групі з текстом підручника «Голодомор 1932-1933 рр.»
Здобувачі освіти працюють з картою і текстом, який необхідно поділити на логічно завершені частини.
Завдання:
- Роздивитися карту, прочитати свою частину і поставити запитання по прочитаному та переглянутому одне одному в групі.
- Після обговорення інформації в групі, презентувати свою здобуту інформацію іншим групам, які також можуть ставити запитання
Інформаційна картка
Вправа «Оповідач»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури, математична, інформаційно – цифрова.
Робота в групах. Після виконання вправи діти обирають оповідача, який презентує виконану роботу.
Завдання:
- Переглянувши відео фрагмент та прочитавши текст підручника складіть стислу розповідь про Україну в роки Другої світової війни за наведеним планом:
- Коли розпочалася Друга світова війна?
- Коли Німеччина напала на територію України?
- Що довелось українцям пережити в роки окупації?
- Коли звільнили Україну від нацистів?
- На лінійці часу позначте хронологічні межі Другої світової війни та Німецько- радянської війни.
- Що вам відомо про події Другої світової війни у вашому краї?
Інформаційна картка
Друга світова війна
1 вересня 1939 р. з нападу нацистської Німеччини на Польщу розпочалася наймасштабніша війна в історії людства — Друга світова війна. У роки Другої світової війни на території України велися криваві бої, наслідком яких були жахливі руйнування і загибель мільйонів воїнів і мирних жителів. Загалом було зруйновано близько 700 міст і понад 28 тис. сіл, більшість промислових підприємств, шкіл, лікарень та інших установ. Під час війни загинуло близько 8 млн українців — кожен п’ятий житель України. На примусові роботи до Німеччини було вивезено з території нашої країни понад 2 млн осіб. Лише спільними зусиллями країнам антигітлерівської коаліції вдалося перемогти нацистську Німеччину та її союзників. Друга світова війна закінчилася 2 вересня 1945 р. капітуляцією Японії. В Європі війна завершилася раніше—8 травня 1945 р., коли Німеччина визнала свою поразку і припинила воєнні дії. В Україні 8 травня відзначають День пам’яті та примирення, а 9 травня — День Перемоги над нацизмом.
Вправа «Поміркуй»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Поміркуйте над проблемою: чому Адольфу Гітлеру не вдалося завоювати ввесь світ? Якби мрія Гітлера про завоювання світу здійснилась, які б це мало наслідки для світової історії? Свою відповідь поясніть.
Вправа «Аналітик»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Переглянути відео фрагмент https://www.youtube.com/watch?v=XiQBH2qTl3A та текст підручника і зробити висновки.
В разі необхідності вчитель може націлювати дітей даючи запитання:
- Які факти в тексті і у відео свідчать, що Друга світова війна є найкривавішою трагедією в історії людства?
- Які права дітей були порушені нацистами під час війни?
- Чому потрібно пам’ятати про трагічні сторінки історії свого народу?
Вправа «Промовець»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, обізнаність та самовираження у сфері культури.
Учитель пропонує обрати картку, на якій зображений пам’ятник чи пам’ятки культури приуроченні подіям Другої світової війни.
Завдання:
- Описати пам’ятку культури користуючись запропонованим планом:
- Намагайтеся зробити опис пам’ятки зрозумілим.
- Вказати повну назву пам’ятки.
- Місце розташування.
- Період створення.
- Історичні постатті, що пов’язані з пам’яткою.
- Чому визнана, як пам’ятка?
- Історичне значення.
Прийом ІНСЕРТ
Компетенції: математична, спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури, інформаційно – цифрова.
Здобувачі освіти працюють в парах.
Завдання:
-
Прочитати запропонований текст , позначаючи його спеціальними значками:
V - я це знаю;
+ - Це нова інформація для мене;
- - Я думав по-іншому, це суперечить тому, що я знав;
? - Це мені незрозуміло, потрібні пояснення, уточнення - Маркування в тексті робити на полях олівцем. Або можна підкладе смужку паперу, щоб не бруднити підручники.
- Створити і заповнити таблицю.
- Зачитати таблицю дітям класу. При необхідності записати нову інформацію або якісь тези переписати з однієї колонки в іншу.
|
V |
+ |
- |
? |
|
Тут тезисно записуються терміни і поняття, що зустрічаються в тексті, які вже були відомі. |
Відзначається все нове, що стало відомо з тексту |
Відзначаються протиріччя. Тобто, учень відзначає те, що йде врозріз з його знаннями і переконаннями. |
Перераховуються незрозумілі моменти, ті, що вимагають уточнення або питання, що виникли у міру прочитання тексту. |
Інформаційна картка
Символом нацистських злочинів в Україні є Бабин Яр. Під час нацистської окупації в Бабиному Яру, який під час війни розташовувався на околиці Києва, гітлерівці розстріляли десятки тисяч людей. Жертвами нацистів стали радянські військовополонені, заручники, душевно хворі, а також роми, діячі українського Руху Опору. Найбільше тут загинуло євреїв. Лише протягом 29–30 вересня 1941 р. нацисти розстріляли в Бабиному Яру більш як 33 000 євреїв. До кінця німецької окупації Києва, під час розстрілів у Бабиному Яру втратили життя понад 100 000 людей. Адольф Гітлер та інші керівники нацистської Німеччини вважали євреїв найбільшими своїми ворогами. Для знищення «ворогів нацистської держави» нацисти утворювали табори смерті. Найвідомішим з них був Аушвіц-Біркенау поблизу містечка Освенцим на окупованій території Польщі. Тут було вбито понад мільйон осіб — євреїв, а також поляків, радянських військовополонених та в’язнів, звезених сюди звідусіль. Способом знищення євреїв на окупованій території України були в основному розстріли. Протягом Другої світової війни нацисти знищили близько 6 млн євреїв. Цей геноцид отримав назву Голокост. 27 січня 1945 року табір смерті Аушвіц-Біркенау був звільнений солдатами 1-го Українського фронту Червоної армії. Тому щороку 27 січня відзначається як День пам’яті жертв Голокосту. Також цього дня вшановують пам’ять людей, які, ризикуючи власним життям, рятували євреїв від знищення. Їх називають «Праведниками народів світу». Це почесне звання присвоює спеціальна комісія ізраїльського меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем. Україна посідає четверте місце у світі за кількістю визнаних «Праведників народів світу». Ними є 2619 українців, хоча українських рятівників було значно більше. Жертвами нацистських злочинів стали різні категорії людей. Гітлерівці знищували ромів, душевно хворих. Українців, росіян та інших слов’ян нацисти вважали «неповноцінними» та планували використання їх рабської праці. У нацистських концентраційних таборах голодні та змучені люди змушені були тяжко працювати, а потім багатьох з них стратили.
Вправа «Письменник»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури.
Здобувачі освіти працюють в парах або самостійно.
Завдання:
- Розгляньте фотосвітлини і напишіть історичне есе (розповідь) про подію, з якою вони пов’язані.
- Зачитайте учням класу.
Інформаційна картка 1
Інформаційна картка 2
Вправа «Військові експерти»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, основні компетентності у природничих науках та технологіях, соціальна та громадянська компетентності.
Завдання:
- Порівняйте військову техніку І світової війни, ІІ світової війни та техніку, яку використовують під час Російсько-української війни 2014-2021рр.
- Які почуття викликають у вас фотосвітлини військової техніки?
- Як вдосконалення військової техніки може вплинути на розвиток людства?
- Чи потрібна військова техніка країнам?
- Висловіть судження, чому важливо зберігати пам’ять про війну та її наслідки?
Інформаційна картка
Військова техніка Першої світової війни
Військова техніка Другої світової війни
Військова техніка Російсько-української війни 2014 – 2021рр.
Вправа «Юний слідчий»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури, математична, інформаційно – цифрова.
Здобувачі освіти переглядають на інтерактивні дошці фотосвітлини Помаранчевої революції, а потім - Революції Гідності.
Завдання:
- Визначте, що об’єднує зображення?
- Про яку історичну подію чи явище йдеться.
- Чому її так назвали?
- Позначте на лінійці часу хронологічні межі революцій.
- Скільки років пройшло від Помаранчевої революції до Революції Гідності?
Вправа «Ромашка Блума»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури, інформаційно – цифрова.
Здобувачі освіти діляться на 6 груп. Спікер з кожної групи вибирає одину з пелюстків та інформаційну картку. Вчитель може запропонувати опрацювати текст з підручника, за яким працює клас, або здобувачі освіти самостійно, за вказаним посиланням, віднаходять текст та працюють з ним.
Завдання:
- Скласти блок запитань до запропонованого тексту.
1 група – уточнюючі (Хто, що?)
2 група – прості (Де, коли?)
3 група – пояснюючі (Чому?)
4 група – оцінюючі (Добре чи погано, як би ви вчинили, оцініть поведінку ?)
5 група – творчі (Як будуть розвиватися події після..?)
6 група – практичні (Як би ви поступили на місці…? Як можна використати?Встановіть взаємозв’язок між причинами та наслідками).
(Запитання здобувачі освіти можуть записувати на пелюстках).
- Після виконання завдань, один з учнів від кожної групи виходить і задає запитання всьому класу і вішає пелюстку на дошку.
Інформаційна картка
Революція Гідності
Проголошення незалежності України, здавалося б, завершило складний шлях нашого народу до омріяного гідного життя. Головними напрямами розвитку України, на переконання більшості громадян, мала бути побудова демократичного суспільства. Зразком для розвитку було обрано Європейський Союз — об’єднання високорозвинених країн, де найбільше цінують чесність, турботу про ближнього, правопорядок. Саме така мета державного будівництва була окреслена в Конституції України. На шляху розбудови незалежної держави українське суспільство змушене було долати перешкоди. Найбільшу загрозу становили спроби окремих представників влади завадити розвиткові демократії, привласнити державне майно, повернути Україну в підпорядкування Росії, як було колись за Російської імперії та СРСР. Однак українське суспільство виявило волю до життя за європейськими зразками свободи. Уперше своє прагнення будувати нову європейську Україну суспільство захистило під час Помаранчевої революції 2004 р. Однак невдовзі відновили свої позиції нечесні політики, які зловживали владою задля власного збагачення. Новий президент Віктор Янукович вів подвійну гру. Суспільству обіцяли продовження курсу держави на встановлення тісніших контактів з Європейським Союзом, а насправді всіляко загальмовували оновлення та реформування країни. Невдоволення такою політикою досягло найвищої точки наприкінці листопада 2013 р., коли президент Віктор Янукович оголосив про відмову підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Починаючи з 21 листопада 2013 р., відбувалися мітинги активних громадян. 30 листопада за наказом влади в центрі столиці жорстоко побили студентів, які провадили мирне зібрання. Після цього сплеск народного невдоволення виявився в організації революційного наметового містечка в центрі столиці на майдані Незалежності. Антиурядові акції протесту прокотилися хвилею по всіх великих і малих містах та містечках України. Головними вимогами мітингарів були подолання корупції, дотримання прав і свобод людини, відновлення європейського напряму розвитку держави. Ці події ввійшли в історію під назвою Революція Гідності.
Кошик ідей/Бреінстормінг
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності.
Здобувачі освіти працюють за вказівками вчителя, а наприкінці заняття вчитель може виправити недостовірні тези і вписати туди разом з дітьми нову правдиву інформацію.
Завдання:
- Що вам відомо про сучасну Російсько-українську війну?
- Запишіть те, що згадаєте.
- Обміняйтесь інформацією в командах – записавши нові ідеї, якщо такі в когось з’являться.
- Назвіть по колу якийсь із записаних фактів і всі разом складіть єдиний список ідей у вигляді тез – в один «кошик» (можна використати справжній кошик у який діти вкинуть свої картки з написаними фактами)
Вправа «Покажи»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури.
Завдання:
- Покажіть на карті основні етнографічні частини України та охарактеризуйте географічне положення кожної з них. Поясніть зв’язок між географічним положенням і господарським розвитком міст і сіл.
Вправа «Підготуй»
Компетенції: спілкування рідною мовою, уміння вчитися впродовж життя, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури.
Завдання:
- Підготуйте коротке повідомлення про одну з визначних пам’яток чи досягнень української культури.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку