Комплекс вправ для дітей

Комплекс вправ для щитовидки

 Кожна аеробна вправа для щитовидної залози з нижчеперелічених сприяє досягненню профілактичного або лікувального ефекту. Ноги стають на ширині плечей, тіло випрямляється, руки напружуються, долоні з пальцями спрямовуються вниз. Після цього голову слід відкинути назад, проводиться вдих, затримується дихання, ковтає слина. Повернутися в початкове положення і тільки після проводиться видих. Цю вправу потрібно повторювати кілька разів на день, залежно від самопочуття. Голова нешвидко обертається з боку в бік.

Для більш ефектного масажу щитовидки підборіддя максимально слід притиснути до грудей. Видихнути, нахилити підборіддя максимально вниз, зафіксувати положення, стежачи за диханням. Наступний рух - вдих і затримка дихання в положенні максимально піднятого підборіддя вгору. Вправа рекомендується проводити не менше десятка разів.

Вправа «Берізка» добре знайоме всім з дитинства. Треба лягти на спину, ноги підняти вертикально так, щоб опора припадала на лопатки. Підперти поперек, підтримуючи її руками, щоб лікті упиралися в підлогу. Ноги можна завести за голову на півхвилини, після це повернутися в початкове положення і відновити дихання. Головне, що треба дотримуватися при виконанні вправи - стежити за тим, щоб підборіддя притискався до тіла щільно.

Важливою ознакою проведення лікувальної фізкультури захворювання

щитовидної залози є самопочуття людей, що займаються, так якщо під час занять

у них виникли тривалі та гострі болі, або вони відчули втому, слід припинити

виконання вправ. Пацієнти з захворюваннями щитовидної залози повинні бути

дуже обережні, оскільки м’язова слабкість і низький рівень енергії – спільна

проблема людей з цими захворюваннями. Не проявляйте надмірне стремління до

фізичних навантажень. Лікувальна фізкультура при захворюваннях щитовидної

залози виключає різні нахили, повороти тулуба і голови з різних початкових

положень. Не можна виконувати фізичні вправи в швидкому темпі та з

ускладненнями. Різко змінювати положення тіла не рекомендовано.

Важливою умовою, під час занять не повинно бути негативних емоцій. Призначає

лікувальну фізкультуру лікар. Методи проведення занять визначає спеціаліст з

лікувальної фізкультури. Самі заняття проходять під керівництвом інструктора. В

складних випадках процедури проводить спеціаліст з лікувальної фізкультури.

До лікувальної фізкультури варто включати загальнозміцнюючі вправи,

дихальні та вправи для зміцнення серцево-судинної системи. Водні процедури та

масаж також можуть бути включені до комплексу вправ. Вправи, яку ви можете

виконувати самостійно – це ходьба. Ввечері або вранці краще всього гуляти не

дуже швидким кроком 30 хв. Існують також різні протипоказання до занять

лікувальною фізкультурою, такі як:

 гострі запальні захворювання (підвищена температура, анемія, виражений

лейкоцитоз тощо);

 порушення психіки;

 гострий період або прогресуюче протікання захворювання4

 тахікардія;

 виражений больовий синдром тощо.

При захворюваннях ендокринних залоз – зоб дифузний токсичний (базедова

хвороба, тиреотоксикоз) – важка форма, гіпотиреоз і мікседема важкого

протікання.

Таким чином, лікувальною фізкультурою важливо займатися безперервно,

отримуючи позитивний настрій та контролювати навантаження, щоб не було

перенавантаження на організм.