Дідух
Нині ми не можемо уявити новорічного вечора без ялинки. Ця запозичена традиція стала для багатьох родин неабиякою проблемою: оскільки Україна за останні десятиліття добряче обліснилась, а відтак з кожним роком стає все тяжче придбати соснові чи ялинкові деревця. Щоб задовольнити цю забаганку, дехто вдіється навіть до злочину: самовільно вирубує красунь у скверах, парках, на майданах чи обочинах доріг і цим завдає непоправної шкоди на тільки краєвидам, але й екології.
З цього огляду годилося б глибше познайомитися з нашими давніми національними традиціями. Живучи серед дрімучих лісів, наші пращури побожно ставилися до, як ми нині кажемо, своїх зелених друзів. Окремі породи дерев і навіть цілі гаї вважалися священними. Як же прикрашали на різдвяно-новорічні празники свої помешкання наші предки? Своєрідним замінником нинішніх ялинок був Дідух. Сучасникам ця назва мало про що говорить. Але раніше в кожній оселі на почесному місці – покуті – стояв необмолочений сніп. Його готували під час жнив. Завершуючи косовицю жита чи пшениці, женчики гуртом в’язали жнив’яного снопа. Для цього вибирали найкраще колосся.
Обряд виготовлення Дідуха супроводжувався багатьма дійствами. Женчики вибирали з-поміж себе найгарнішу дівчинку, піднімали її на руках і, вручивши «святочного Дідуха», з піснями та іграми йшли до оселі. Біля воріт їх мали зустріти господар з господинею й викупити «вінця жнив», після чого всі заходили у світлицю, ставили снопа на покуть і сідали за святочну вечерю.
В одних випадках Дідуха тримали в хаті, доки не обсіються на зиму, в інших – по завершенні обжинкової вечері господар виносив його в комору.
Дідух стояв у коморі до Різдва. На святвечір господар, зодягшись у праздникову одіж, йшов за колядником, поштиво вносив снопа в хату і прилаштовував його колосся вгору біля кубельця з сіном, що лежало на покуті, примовляючи:
- Дай, Боже, того свята щасливого спровадити і Нового року дочекатися, од Нового року до Богоявлення, од Богоявлення до Воскресення, од Воскресення аж до ста літ, поки Пан-Біг визначив вік усьому посполу, хто є в тому дому!
Дідуха, як правило. Обперізували житнім перевеслом; дехто перев’язував його ще й залізним ланцюжком, а зверху клав господарське начиння – ярмо, плуга, борону чи окремі деталі від них. Традиційно «святочний Дід» стояв до другого дня Водохрещ, після чого його разом з сіном виносили з хати й молотили. У деяких регіонах, зокрема на Чернігівщині, пропонували це робити засівальникам на Василя. Зерно використовували в магічних діях – робили перший весняний засів. Це був запобіжний та охоронний засіб.
Щоправда, в різних регіонах були свої особливості. Скажімо, на Поліссі Дідом називали в’язанки соломи чи сіна. Їх напередодні Різдва вносили до хати, притрушували долівку, найчастіше під столом, і клали господарський ренамент. Тут збиралися в гурти діти й кудкудакали, коли господиня несла на покуть кутю – «щоб курча добре плодилося». За Дідуха могла правити й околотина – вимочений сніп.
Солому чи сіно від Діда тримали від Різдва до Нового року. Опівночі, як наступало Новоліття, батько з найстаршим сином згрібали солому, виносили в садок й підпалювали, щоб дим обкурив фруктові дерева – «тоді щедро вродить садовина і не пошкодить її ні мороз, ні гусінь». Тут же спалювали сміття, яке протягом свят не можна виносити з хати. Вогнище підтримували аж до світанку – «народин сонця». Дійство це називалося «палити Діда».
З околотяного Дідуха поліщуки крутили перевесла, якими обв`язували фруктові дерева, а також використовували для господарських потреб – виготовляли устілки, додавали до пійла, коли телилась корова, тощо. Це саме вчиняли із сіном: господині тримали його для кубел, коли садовили на яйця квочку – «щоб курчата добре висиджувались», прикривали новонароджених телят і ягнят, робили подушки для небіжчиків.
Розмаїті обряди, пов’язані з обрядовим «святочним Дідом»; але все ж найшляхетнішим був Дідух з обжинкового снопа. Він не лише прикрашав оселю, але й символізував пращурів давнього роду. Не випадково до свят-вечірнього столу запрошували всіх кревних духів, щоб у такий спосіб заручитися їхньою опікою.
Підсумкова комплексна діагностична робота з української мови
7 клас (І семестр)
І. Усно взаємодіє (ГР 1) Аудіювання тексту (12 балів)
А. ялинки Б. свячених овочів В. вінка Г. гілки вишні.
2. Наші пращури ставилися до дерев:
А. байдуже Б. не надавали їм особливого значення
В. як до дерев Г. бережно (вважали їх священними)
А. туя Б.дідух В. барвінок Г. гілки вишні.
4. Дідуха готували:
А.навесні Б. на Івана Купала В. під час жнив Г. восени
А. у хліву Б. у коморі В. біля мисника Г. під лавою
6. Господар у віншуванні бажав:
А. довголіття Б. сварок В. безхліб’я Г. добрих взаємин із сусідами.
7. Дідух стояв у хаті до:
А. Великодня Б. Стрітення В. Василя Г. другого дня Водохреща
8. Обмолочене зерно вважали:
А засобом, який має магічну силу
Б. засобом, завдяки якому ведеться господарство
В. охоронним засобом
Г. засобом, який зберігає мир між сусідами
9. На Поліссі Дідом називали:
А. в’язанки соломи чи сіна Б. гілки сосни
В. квітки безсмертника Г. засушений барвінок
10. Палячи Дідуха, обкурювали димом:
А. хату Б. фруктові дерева В. хлів (стайню) Г. квітник
11. Сіно, яке служило Дідухом, господині:
А. викидали Б. спалювали
В. використовували в господарстві Г. закопували
12. Дідух з обжинкового снопа символізував:
А. пращурів давнього роду Б. мир
В. довголіття В. заможність
ІІ. Працює з текстом ( ГР 2)
Прочитай повідомлення із сайту Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Дай письмово відповіді на питання. Дбай про те, щоб твоя відповідь була повною, чіткою і зрозумілою.
ЕкоЗагроза – це офіційний вебресурс і мобільний додаток Міндовкілля, завдяки якому кожен зможе дізнатись достовірну інформацію про стан повітря, води, ґрунту та інші довкіллєві дані. Наприклад, якщо телеграм-канали лякають радіаційним забрудненням – перевірити, чи радіація зараз в нормі. Горять ліси неподалік – подивитися актуальні дані про якість повітря.
«Більшості з нас знайома ситуація, коли після новин про авіаудари по нафтобазам або підрив цистерн з хімікатами, починаєш швидко шукати інформацію про екологічну небезпеку поряд. В умовах активних бойових дій на території України та інформаційної війни, ми розуміємо, що українцям важливо мати у СМАРТФОНІ єдине офіційне джерело перевіреної інформації. Тому ми створили вебресурсі мобільний додаток Міндовкілля – ЕкоЗагроза», – прокоментував Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
Українці також можуть повідомляти про всі факти екологічних злочинів проти довкілля, свідками яких вони стали. Наприклад, про горіння військової техніки; пожежі в лісі; розлив нафтопродуктів чи отруйних речовин у ґрунт або водойму; викид отруйних речовин (хлор, аміак, сірководень, синильна кислота, азотна кислота) у повітря тощо. (Із сайту Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України).
ІІІ. Письмова взаємодія (ГР 3) (12 балів)
Складіть твір - мініатюру на тему: ,,Зимовий день’’.
Використайте і виділіть у тексті безособові дієслова.
Довідка :сіє, гуде, сніжить, мете, смеркає, темніє, замело, гуде.
IV. Досліджує мовлення (ГР 4) Мовна тема «Дієслово»
Завдання з 1 – 6 по 1 балу, 7 – 9 по 2 бали.
1.Вкажіть дієслово:
а) вікно; б) той ; в) вечірній ; г) садити.
2.Вкажіть дієслово доконаного виду:
а) говорити ; б) писати;
в) пришити; г) співати.
3.Знайдіть дієслово наказового способ:
а) малюю; б) малював; в) буду малювати; г) малюй.
4.Виділіть дієслово у 2 -й особі однини:
а)пам'ятаю; б) пам’ ятаєш; в) пам’ятають; г) пам’ятаєте.
5.Виділіть дієслово у 3 особі множини:
а) буде вчитись; б) будемо вчитись; в) будете вчитись; г) будуть вчитися.
6.Виділіть інфінітив:
а) малюєш; б) люблять; в) копаєш; г)збирати.
7. Встановіть відповідність між дієсловами та їх формами:
1. Читати А. Майбутній час
2. Читає Б. Теперішній час
3. Читав В. Минулий час
4. Читатиме Г. Інфінітив
8. Запишіть слова, вставляючи пропущені букви. Виділіть закінчення. Вкажіть дієвідміну, число та особу дієслів.
Їзд…ти, сто…мо, вод…те, прил...чу, ріж…ш.
9.Доповніть визначення.
Дієслово-це…
Безособові дієслова - це…