Конкурс народних прикмет та прислів’їв про Січень

Конкурс народних прикмет та прислів’їв про Січень

 

Мета: розширити знання дітей про влучність, точність, красу рідного слова; розвивати уяв¬лення учнів про багатство нашого народу у сфері фольклору; виховувати інтерес до вивчення усної народної творчості, любов до природи.

                                                                        ХІД КОНКУРСУ

I.  Організація класу

II.  Вступна бесіда

  Вихователь 

У народі кажуть: скільки днів, стільки й свят. Та проте один із святкових днів особливо празниковий. Ви, очевидно, здогадалися, мова йде про Новий рік. За всіх часів і в усіх народів новолітування, на яку б пору року воно не випадало, пов’язане з неповторними обрядодійством. Та це й природно, кожен з сущих неодмінно вірить у те, що рік грядущий обласкає нас щасливою й удатливою долею.

Історія новолітування для нас, українців, склалася навдивовиж строкато. Очевидно, не всі знають, що сучасне січневе відзначення, це четверте в літочисленні нашого народу. Первісним початком Нового року вважалася весна. Після зимової сплячки пробуджувалася природа, починало оживати село. Але наша розповідь про інше, походження назв місяців. Майже в кожного народу існують свої регіональні назви. Особливо цікава історія походження українських місяців. Ви напевно, звернули увагу, що в нашій мові вони тісно пов’язані з національною специфікою, неповторністю й багатим словесно-смисловим колоритом.

Астрономічно січень вважається другим зимовим місяцем. Про нього в народі побутує чимало влучних прислів’їв та приказок. Одна з них стверджує: Січень снігом січе, а мороз вогнем пече. Воно й справді так: січень знаний як місяць дивних контрастів. Недарма ж народ мовить, що під цю пору сонце хоч і блищить, проте й мороз тріщить. Саме на січень, який пересікає зиму, припадають водохресні морози, що стали вершиною зимової холоднечі. Чи не звідси назва першого новорічного місяця, котрий ділить (січе) зиму навпіл? Крім того, січень утяв ночі.

Дехто вважає, що січнем нарекли його, оскільки під цю пору січуть колючі сніги. З цього приводу Яків Головацький у своїй розвідці «Поділ часу в русинів» зазначав: «Січень, здається, від того так названий, що в той час звичайно сніги, інеї з вітром січуть, або борше від «січа» — вітки, суччя, котрі дають взимі маржині...».

Проте є й інші, не менш переконливі припущення. Місяць прибрав назву від того, що за давнини ратаї починали в цей час розчищати ліс (сікти деревину), щоб до весни підготувати ділянки під обробіток. Взимку було легше вирубувати і спалювати дерева. З настанням весни удобрену попелом площу переорювали й засівали збіжжям  

                                                                Січень (народні прикмети)

Якщо січень холодний, то липень - сухий і спекотний; грибів не ждіть до осені.

У січні - березень, то бійся в березні січня.

Глибокий сніг у січні - будуть дощі влітку.

Сусідка кричить - буде віхола.

Якщо торішній січень був теплий, то нинішній буде холодний.

Як на Новий рік падає сніг, то будуть гриби рости.

Якщо січень сухий, морозяний, то буде сухе спекотне літо.

Неодмінно заморозить, якщо: дим з димаря в'ється стовпом; ранкова зоря дуже яскрава; зірки в нічному небі надмірно поблискують і виразно простежується Чумацький шлях.

Вечірній зіркопад - на нічний мороз.

Далеко чути шум паротяга - на відлигу.

У вечері в ясну погоду дроти виграють, наче струни, - на негоду.

Ясної днини високо летять проти вітру ворони - за добу-дві вітер із снігом.

Якщо ясного дня з'являється лапатий та голкастий іній - чекай різкого похолодання і хуртовини; якщо вночі був іній - сніг удень не йтиме.

Зимова діброва почорніла - настане відлига з вітром.

Взимку ліс без вітру шумить - бути хуртовині.

Якщо вдень свійська птиця відсиджується в курнику - неодмінно збільшиться мороз.

Раннього морозяного вечора дружно розспівалися півні - чекай відлиги.

Пес на снігу згортається калачиком -на мороз, а витягується, розкидає лапи -на відлигу.

Сіра ворона при заході сонця самотиною сидить на верхівці найвищого дерева - чекай лютого морозу.

Дзвінко кричать галки - на відлигу: «Галки тепла накликали».

По зимі літо йде: якщо раптом випаде дощ, то такого ж дня влітку сипоне градом, а коли мороз, то буде спека.

Якщо січень мокрий та з відлигами -жди холодного літа.

Над лісом або чагарниками повітря

засиніло - на потепління.

Якщо дерева в січні часто покриваються інеєм - на щедрий врожай.

З'являються коло сонця чи місяця райдужні кола - в найближчу добу погода погіршиться.

Якщо під вечір снігопад припиняється, а небо не прояснилося, то наступного дня падатиме сніг.

Припиниться під вечір сніг - погода покращає.

Місяць яскравий - до ясної погоди, а блідий, покритий туманцем, - до снігу.

Коли сніг рано ліг - врожай озимини і ярових буде рівним.

Багато снігу - багато хліба.

Снігур заспівав - на хуртовину.

Сорока під стріху лізе - на хуртовину.

Яскраві присмерки - до холоднечі.

Вечір зоряний - ніч морозяна.

Не промерзла земля врожаю доброго не дасть.

Багато снігу - багато хліба, багато води - багато трави.

Зірки блищать яскраво - до морозів, мало їх на небі - чекай негоди.

Місяць світить уночі яскраво, або небо без місяця все в яскравих зірках - завт-

ра буде ясний морозний день.

У січні луна йде далеко - морози міцнішатимуть.

Якщо у січні висить багато густих і довгих бурульок - урожай буде хороший.

Якщо у січні часто будуть снігопади та завірюхи, то в липні часто йтимуть дощі.

Як на Новий рік і на Різдво позамерзають сомплі (бурульки) під стріхою (висить лід намерзлий довгою палкою), то це прикмета, що цього року буде врожай на кукурудзу.

 

1 січня.

Якщо в перший день Нового року сильний мороз і малий сніжок, то добре вродить хліб. Якщо ж тепло й безсніжно -хліб уродить погано.

Якщо після Нового року хмари пливуть проти вітру, то буде сніг.

2 січня — Гната.

Вечірня зоря має рожевий колір, а ранок сірий і похмурий - буде ясний день і вечір із слабким вітром. Яскраво-жовтий, а також золотистий, рожевий, зеленкуватий кольори вечірньої зорі -на суху, часто вітряну погоду.

Хмари йдуть проти вітру - піде сніг.

Білі хмари - на вітер, сині - буде тепло.

Якщо до Різдва буде багато бурульок під стріхою, добре вродить ярина, особливо ячмінь.

Як колют к Різдву кабана, замічають косу (селезінку): як к заду товща - ще зима буде товста, а як тонша, то і зима буде мнякша.

6 січня — Свят-вечір, багатий вечір, багата кутя, вілія.

На багату кутю зоряне небо - кури добре нестимуться і вродить горох.

Як на Святий вечір (під Різдво) є зірки на небі, то будуть кури нестися, а як зір у цей вечір нема, то і не буде яєць.

З кубельця витягували сінину: якщо довга, то рік буде врожайним, а коротка - на недорід.

Дивляться після вечері у вікно: якщо чисте й зоряне небо, то буде сухе й урожайне літо, і навпаки.

Іній або сніг - на мокре літо і дорід зернових.

Сніг іде - врожай на яблука.

Ожеледь на деревах - вродять горіхи й садовина.

Місячна ніч - врожай на баштани.

7 січня — Різдво.

Як за два тижні перед Різдвом рясний іній, то перед Петром буде на гречці рясний цвіт.

Який день Різдва, такий і на Петра (12. 07.), бо як по Різдвові, так і по Петрові.

На Різдво гарна погода, сніг - до урожайного року.

Якщо Різдво на новому місяці, то рік буде неврожайним.

Якщо 7 січня тепло, весна буде холодною.

На Різдво завірюха - бджоли добре роїтимуться.

На деревах рясний іній - озимина дасть добрий урожай.

Якщо на Різдво буде багато бурульок понад стріхою, то вродить ярина, особливо ячмінь.

На Різдво йде сніг - заврожаїться озимина.

Якщо сонячний день - дорід на хліб.

13 січня — Меланки, Щедрий вечір.

Якщо вночі вітер дме з півдня - рік буде жаркий, із заходу - буде вдосталь молока і риби, зі сходу - до врожаю фруктів.

Якщо на Меланки (13 січня) сонячно й відлига, то чекай теплого літа. «Яка Меланка, такі й Петро з Павлом».

Діти клали у батькові чоботи шматочок хліба і вуглинку. Натомість він просив подати правий чи лівий чобіт; якщо втрапила вуглинка, то рік буде голодний, а хлібець - щедрий.

Кілька цибулин посипали сіллю. Якщо вранці сіль набухла вологою, то невдовзі піде дощ, стала геть мокрою - злива.

Дивилися, куди тварина ляже головою: до сходу - на врожай, до заходу - на недорід.

Зоряне небо - добре нестимуться кури.

Ожеледь на деревах - уродить садовина.

Багато пухнастого інею на деревах -до врожаю зернових і доброго медозбору.

Сильний мороз і падає малий сніжок -на врожай хліба, здоров'я людей і тварин; коли ж тепло і без снігу - на неврожай і хвороби.

Падає м'який сніг - на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим.

Небо в зірках - врожай на боби й горох.

Якщо під Новий старий рік добрий сніг - сій гречку.

14 січня — Новий старий рік, Василя.

Якщо на Василя в цей день туман -до урожаю.

Коли 14 січня багато пухнастого інею на деревах, рік буде багатий на мед.

Завірюха в Василів вечір віщує великий урожай горіхів.

Якщо Василева ніч зоряна, то літо буде ягідним.

На Новий (старий) рік погода - буде в полі урода.

15 січня на полях іній - буде мокрий рік.

18 січня - Голодна кутя.

Якщо в цей день завірюха - буде вона і на Масляній; дмуть вітри з півдня - літо буде грозовим.

Якщо в хрещенську ніч зорі дуже блищать, хліби будуть добрі.

Як на голодний вечір темно, то вродить гречка.

Яскраві зорі на голодну кутю - щедрий приплід білих ягниць.

19 січня - Водохреща, Йордань.

Якщо все небо буде похмурим, товсякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході - добре вродить жито,  на  півдні  -  просо,  на півночі - гречка.

Якщо цього дня ясна й холодна погода - на посушливе літо, похмура й сніжна - на рясний урожай.

На Богоявлення сніг іде - до урожаю, ясний день - до неврожаю.

Вірили, якщо, йдучи на Йордан, пролетять поперед хоругв горобці, то велика смерть на дітей, граки - на молодь, а гуси - на літніх.

Під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.

Якщо вдень випав іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.

Удень йде сніг - на врожай гречки: зранці - ранньої, вдень - середньої, а ввечері - пізньої.

Коли на Водохрещі випав повний місяць - бути великій воді.

Якщо в цей день зоряна ніч - вродять горіхи і ягоди.

Йде лапатий сніг - на врожай.

Якщо похмуро - хліба буде вдосталь.

На Водохрещі день теплий - буде хліб темний.

Коли на Водохреща риба табунами ходить - на рої добре.

21 січня стеж за вітром: подме з півдня - на грозове літо.

23 січня — Маркіяна.

Іній на стіжках - на мокрий рік.

25 січня — Тетяни.

Якщо вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а коли сніжно, то літо дощове.

Якщо 28 січня дме вітер, рік буде сирий.

Підсумок заняття.