демонстрації:

Порівняння розмірів різних типів зір; Зображення (фотографії) зоряних скупчень і туманностей.

називає: зорі головної послідовності; основні фізичні  характеристики зір; пояснює: різницю між типами зір; залежність кольору зорі від її температури; природу нових та наднових зір; наводить приклади: різних типів зір; зоряних скупчень, туманностей.

розрізняє: зорі, зоряні скупчення й асоціації, туманності, міжзоряне середовище; описує: спектральну класифікацію зір; характеризує:  якісно шкалу зоряних величин; природу нейтронної зорі.

висловлює судження: про залежність кольору зорі від її температури.

I. Організаційний етап

Налаштувати на продуктивну працю.

Словесно-інформаційні.

Фронтальна.

Привітання з класом.

Привітання з вчителем.

II.

Етап орієнтації

Виявити рівень знань. Визначення типових помилок.

Бесіда, пояснення.

Бліц-опитування,

бесіда.

Актуалізація  опорних  знань:

1. Відмінності між зорями, зоряними скупченнями, туманностями.
2. В чому полягає різниця між типами зір; залежність кольору зорі від її температури?

Інтелектуальна розминка.

III. Етапи

покладання мети 

і проектування

Викликати пізнавальний інтерес; організувати самостійне формулювання теми і  мети уроку.

Створення проблемної ситуації і труднощів інтерпретації фактів і явищ.

Фронтальна бесіда з елементами проблемного навчання.

Мотивація. Програмно-цільове управління

  «Якщо поставити наївне дитяче запитання, які з космічних об'єктів є «найголовнішими», я не вагаючись відповім: зорі. Чому? Ну хоча б тому, що 97 % речовини в на­шій Галактиці зосереджено в зорях».

Й. С. Шкловський

Обговорюють і записують в зошит планування навчальної діяльності.

IV. Етап організаційно         -діяльнісний. Пошуково-дослідницький етап. Практичний етап.

Організувати планування і вибір методу отримання інформації.

Мотивація, спонукання до пошуку.

Використання QR-кодів.

Демонстрація експериментів.

Демонстрація: Порівняння розмірів різних типів зір; Зображення (фотографії) зоряних скупчень і туманностей.

Пропонує переглянути і обговорити відео «Зорі», «Утворення та еволюція зір»

Здійснюють евристичне спостереження з послідуючим поясненням.

Евристичний. Робота з мережею Інтернет.

Використання QR-кодів.

Робота в групах.

Пропонує переглянути і обговорити

сторінку «Зорі», де розміщені матеріали для ознайомлення з основними типами та спектральними класами зір, діаграмою Герцшпрунга-Рассела, фізичними характеристиками зір, основними стадіями еволюції зір,

Пропонує переглянути і обговорити інтерактивний плакат «Еволюція зір»

Переглядають ресурс, обговорюють свої ідеї. Роблять записи в зошит у вигляді опорного конспекту.

Робота з джерелами інформації.  

Робота в групах,

«мозковий штурм».

Пояснює умови роботи.

Вивчення  нового  матеріалу: зіткнення учнів з фактами, явищами, які потребують теоретичного пояснення.

Сократівська бесіда (пояснення нового матеріалу опираючись на знання учнів).

1. Записують питання по темі.
2. Письмово дають відповіді на запитання.
3. Обговорюють які виникали труднощі.
4. Робота з джерелами інформації,

пошук пояснення.

Робота з мережею Інтернет.

Використання QR-кодів.

Індивідуальна робота.

Пропонує переглянути електронну книгу «Астрофізичне моделювання зіткнення зоряних скупчень» (після сканування QR-коду посилання книги відкрити в браузері).

Записують висновки в зошит.

Аналіз і логічне мислення.

Групова робота.

Коментує порядок вивчення «Діаграми Герцшпрунга-Рассела».

Якщо на вертикальній осі відкласти світність L (або абсолютну зоряну величину М), на горизонтальній ― спектральний клас (або температуру Т), зорі зображати точками, то виявиться, що вони розташуються не хаотично, а утворюють певні лінії (смуги) чи послідовності.

Записують висновки в зошит.

Евристичний.

Робота в парах з програмою

«Открытая Астрономия 2.6 - Физикон», встановленою на комп'ютерах в кабінеті.

Коментує порядок роботи з моделлю 6.1. 

«Звездные величины».

Модель демонструє шкалу зоряних величин. У слайді центрального вікна відображається небесне тіло, що має зазначену видиму зоряну величину. Вибравши перемикач Абсолютна, можна подивитися, які абсолютні зоряні величини мають небесні тіла.

Перейти до іншого слайду можна за допомогою шкали, розташованої в нижній частині моделі. Для цього потрібно перетягнути повзунок на потрібну позначку або просто клацнути по цій позначці мишею.

Коментує порядок роботи з моделлю 6.2.  «Эволюция звезды». Натисніть на кнопку Старт. Ви побачите, як розташована в правій частині моделі протозоря почне переміщатися у напрямку до головної послідовності, при цьому спалахуючи все яскравіше і яскравіше. Вік зірки відображається зліва. Через деякий час (сотні мільйонів або навіть мільярди років) зірка почне йти з головної послідовності, перетворюючись на червоного гіганта. Зрештою, вона скидає оболонку і стає білим карликом. Кнопки Стоп і Скидання керують анімацією.

Використовуючи вікно введення, можна змінювати масу зірки. При великих масах зірка закінчує свою еволюцію вибухом наднової, після чого перетворюється на нейтронну зірку або навіть в чорну діру, залишаючи навколо себе розширюється шлейф планетарної туманності.

Записують висновки в зошит.

V. Етап контрольно-             

оцінювальний. Практичний етап.

Орієнтувати діяльність учнів на використання знань на практиці.

Логічне доказове мислення.

Поєднання загальнокласних та індивудуальних.

Формуються вчителем групи так, щоб у кожній з них був хоча б один учень, який правильно виконав дану задачу.

Вчитель слухає пояснення, переходячи від одної групи до іншої, відмічає тих, хто проводить навчання, якщо потрібно-проводить пояснення.

Використовуючи діаграму Герцшпрунга-Рассела, можна знаходити відстані до зір. Суть методу спектральних паралаксів полягає у тому, що за виглядом спектра зорі встановлюють її належність до однієї з послідовностей діаграми «спектр-світність». На діаграмі визначають абсолютну зоряну величину (М). Знаючи зі спостережень видиму зоряну величину (т), обчислюють відстань до світила за формулою:

lqr=0,2  m – M)+1

Задачі.  

1. Обчислити  абсолютну  зоряну  величину  Сонця.
2. Знайти відстані до трьох зір на вибір.

«Базар задач»

У сформованих групах іде обговорення поставленої проблеми, а потім «обмін задачками».

Індивідуально  розв’язують задачі  за дидактичними матеріалами з  послідуючим коментуванням  та  записом  на   дошці.

VІ. Завершальний

етап

Забезпечити осмислення процесу і результати діяльності.

Бесіда.

Метод ПРЕС.

Фронтальна

Підводить підсумок уроку.

Рефлексія

Пропонує заповнити робочий лист

1. Учні починають заповнення робочого листа.
2. Записують домашнє завдання в щоденник.

Розв’язати задачу: 

Закінчити заповнення робочого листа:

демонстрації: Модель небесної сфери; Зоряні мапи і каталоги; Глобус зоряного неба; Телурій;

практичні роботи: Спостереження сузір’їв та пошук планет та зір (з допомогою Google SkyMap  і / або аналогічних програм). Визначення географічної широти місцевості зі спостережень за Полярною зорею.

називає: точки і лінії небесної сфери; небесні координати; пояснює: поділ зоряного неба на сузір’я, їх кількість за сучасним поділом; методи визначення відстаней до небесних тіл, а також їх розмірів і маси.

проводить: спостереження зоряного неба; характеризує: визначення відстаней до небесних світил; вміє використовувати: координати світил на небесній сфері; зоряні карти, каталоги.

обґрунтовує: принцип введення небесної сфери та розташування на ній небесних світил;

оцінює: сузір'я як пам'ятники стародавньої культури людства.

I. Організаційний етап

Налаштувати на продуктивну працю.

Словесно-інформаційні.

Фронтальна.

Привітання з класом.

Привітання з вчителем.

II.

Етап орієнтації

Виявити рівень знань. Визначення типових помилок.

Бесіда, пояснення.

Бліц-опитування,

бесіда.

Актуалізація  опорних  знань:

1. Що ви знаєте про зоряні мапи і каталоги?
2. Як можна спостерігати сузір’я та шукати планети і зорі?

Інтелектуальна розминка.

III. Етапи

покладання мети 

і проектування

Викликати пізнавальний інтерес; організувати самостійне формулювання теми і  мети уроку.

Створення проблемної ситуації і труднощів інтерпретації фактів і явищ.

Фронтальна бесіда з елементами проблемного навчання.

Мотивація. Програмно-цільове управління

 «...Бо що може бути чарівнішим від небосхилу, який вміщує у co6i все прекрасне?».

М. Коперник

Обговорюють і записують в зошит планування навчальної діяльності.

IV. Етап організаційно         -діяльнісний. Пошуково-дослідницький етап. Практичний етап.

Організувати планування і вибір методу отримання інформації.

Мотивація, спонукання до пошуку.

Демонстрація.

Демонстрація: Модель небесної сфери; Зоряні мапи і каталоги; Глобус зоряного неба; Телурій.

Здійснюють евристичне спостереження з послідуючим поясненням.

Евристичний. Робота з мережею Інтернет.

Робота в групах.

Пропонує переглянути і обговорити

сторінку «Небесна сфера», де розміщені матеріали для ознайомлення з темою.

Переглядають ресурс, обговорюють свої ідеї. В зошиті креслять небесну сферу, її основні лінії та точки.

Робота з джерелами інформації.  

Робота в групах,

«мозковий штурм».

1. Пояснює умови роботи.

Вивчення  нового  матеріалу: зіткнення учнів з фактами, явищами, які потребують теоретичного пояснення.

Сократівська бесіда (пояснення нового матеріалу опираючись на знання учнів)

Пропонує переглянути і обговорити

сторінку «Видимий річний рух Сонця. Екліптика», де розміщені матеріали для ознайомлення з темою.

1. Записують питання по темі.
2. Письмово дають відповіді на запитання.
3. Обговорюють які виникали труднощі.

Робота з джерелами інформації,

пошук пояснення.

Аналіз і логічне мислення.

Групова робота.

Пропонує переглянути і обговорити відео «Как узнать расстояние до звезд», «Сравненте зазмеров звезд»

Пропонує переглянути і обговорити

сторінку «Короткий путівник зоряним небом»

Записують висновки в зошит.

Знайомляться з інструментами

Google Sky  та Зоряне небо онлайн

V. Етап контрольно-             

оцінювальний. Практичний етап.

Орієнтувати діяльність учнів на використання знань на практиці.

Логічне доказове мислення.

Поєднання загальнокласних та індивудуальних.

Формуються вчителем групи так, щоб у кожній з них був хоча б один учень, який правильно виконав дану задачу.

Вчитель слухає пояснення, переходячи від одної групи до іншої, відмічає тих, хто проводить навчання, якщо потрібно-проводить пояснення.

Задачі.  

1. знайдіть на рухомій карті зоряного неба північний полюс світу, небесний екватор, точку весняного рівнодення та ознайомтесь з координатною сіткою.
2. за картою зоряного неба визначте:
   • Координати зорі α Ліри (α=18 год 40 хв; δ=38^о);
   • Зорю, координати якої α=5 год 50 хв; δ=7^о (α Оріона).

Пропонує пройти тест

«Базар задач»

У сформованих групах іде обговорення поставленої проблеми, а потім «обмін задачками».

Індивідуально  розв’язують задачі  за дидактичними матеріалами з  коментуванням  та  записом  на   дошці.

VІ. Завершальний

етап

Забезпечити осмислення процесу і результати діяльності.

Бесіда.

Метод ПРЕС.

Фронтальна

Підводить підсумок уроку.

Рефлексія

Запитання

1. Що таке небесна сфера?
2. Скільки основних точок і ліній небесної сфери Вам відомо?
3. Що таке сузір’я та скільки їх є? Звідки походять назви сузір’їв?
4. Що характеризує видима зоряна величина? Ким було запроваджено це поняття?
5. Що означає запис «Полярна ― α Малої Ведмедиці»? Як ще позначаються зорі?
6. Покажіть на карті і назвіть 8 сузір’їв та 8 зірок.

1. Учні висловлюють свої думки за формою: «Я вважаю, що… тому, що… Наприклад… Отже…».
2. Записують домашнє завдання в щоденник.

практична робота: Спостереження дискретності речовини.

називає: основні положення молекулярно-кінетичної теорії речовини; творців МКТ; пояснює: дискретну будову речовини; наводить приклади: підтвердження дискретності речовини.

характеризує: застосування знань з молекулярної фізики для пояснення явищ в неживій і живій природі.

усвідомлює: важливість знань про будову речовини  для розвитку сучасної техніки та технологій, встановлення чинників шкідливого впливу на людину та навколишнє середовище та вироблення методів його зменшення.

I. Організаційний етап

Налаштувати на продуктивну працю.

Словесно-інформаційні.

Фронтальна.

Привітання з класом.

Привітання з вчителем.

II.

Етап орієнтації

Виявити рівень знань. Визначення типових помилок.

Бесіда, пояснення.

Бліц-опитування,

бесіда.

Актуалізація  опорних  знань:

1. Відмінності між атомами, йонами, молекулами.
2. В чому полягає залежність властивостей речовин від складу і будови їхніх молекул на основі положень теорії будови органічних сполук.

Інтелектуальна розминка.

III. Етапи

покладання мети 

і проектування

Викликати пізнавальний інтерес; організувати самостійне формулювання теми і  мети уроку.

Створення проблемної ситуації і труднощів інтерпретації фактів і явищ.

Фронтальна бесіда з елементами проблемного навчання.

Мотивація. Програмно-цільове управління

Знати:

1. Основні  положення  МКТ,  їх  дослідне  обґрунтування.
2. Поняття  про  тепловий  рух  молекул.

Вміти:

1. Обґрунтовувати  основні  положення  МКТ  на  прикладах  експериментальних  досліджень.

Обговорюють і записують в зошит планування навчальної діяльності.

IV. Етап організаційно         -діяльнісний. Пошуково-дослідницький етап. Практичний етап.

Організувати планування і вибір методу отримання інформації.

Мотивація, спонукання до пошуку.

Демонстрація експеиментів.

Демонстрація: дослідні  підтвердження  МКТ.  

Які явища підтверджують рух молекул? Безпосереднім експериментальним підтвердженням руху молекул у газах, рідинах і твердих тілах є явища дифузії (від лат. Diffusion — поширення) та броунівського руху. Явище дифузії зумовлене тим, що внаслідок руху молекули однієї речовини можуть проникати між молекулами іншої без жодного зовнішнього втручання.

Які явища підтверджують взаємодію молекул?

Здійснюють евристичне спостереження з послідуючим поясненням.

Евристичний. Робота з мережею Інтернет.

Робота в групах.

Пропонує переглянути і обговорити інтерактивний таймлайн «Основні етапи вивчення молекулярної будови речовини»

В ході історії було проведено безліч дослідів, експериментів; були відкриті нові закони і фізико-хімічні властивості матеріалів. Багато в чому це відбувалося завдяки відкриттю понять «молекула» і «атомно-молекулярна будова речовини».

Історія вивчення молекулярної будови речовини така обширна, що її дуже важко викласти в одному ресурсі. Тому наведений контент варто сприймати лише як найпростіший орієнтир до ціє важливої і цікавої теми.

Переглядають ресурс, обговорюють свої ідеї. Доповнюють своїми матеріалами.

Робота з джерелами інформації.  

Робота в групах,

«мозковий штурм».

Вивчення  нового  матеріалу: зіткнення учнів з фактами, явищами, які потребують теоретичного пояснення.

Сократівська бесіда (пояснення нового матеріалу опираючись на знання учнів)

1. Записують питання по темі.
2. Письмово дають відповіді на запитання.
3. Обговорюють які виникали труднощі.
4. Робота з джерелами інформації,

пошук пояснення.

Аналіз і логічне мислення.

Групова робота.

Коментує порядок виконання практичної роботи «Спостереження дискретності речовини».

Розбризкайте (або налийте) трохи пахучої речовини в одному з кутків кімнати. Дочекайтеся появи запаху цієї речовини в іншому кутку кімнати (якщо працюєте вдвох, то можна стати на різних відстанях від пахучої речовини та порівняти час поширення запаху).

• Як можна пришвидшити процес дифузії в цьому досліді?
• Чи є дифузія основною причиною розповсюдження запаху в цьому випадку?

Виконують роботу.

V. Етап контрольно-             

оцінювальний. Практичний етап.

Орієнтувати діяльність учнів на використання знань на практиці.

Логічне доказове мислення.

Поєднання загальнокласних та індивудуальних.

Формуються вчителем групи так, щоб у кожній з них був хоча б один учень, який правильно виконав дану задачу.

Вчитель слухає пояснення, переходячи від одної групи до іншої, відмічає тих, хто проводить навчання, якщо потрібно-проводить пояснення.

1. Для вивчення броунівського руху фізик Жан Перрен (1870—1942, Франція, США) використовував частинки діаметром близько 0,1—1 мкм. У скільки разів діаметр цих частинок більший за діаметр молекул води? Уважайте, що середній діаметр молекули води приблизно дорівнює 0,25 нм. Чи вдасться спостерігати броунівський рух частинки розміром 0,1 мм?
2. Лінійний розмір молекули білка становить 40 · 10^-8 см. Якою була б кількість таких молекул у ряду завдовжки 1 см за умови, що розміри проміжків між молекулами дорівнюють розмірам самих молекул?
3.  Маса молекули води 3 · 10^-26 кг. Визначте кількість молекул у воді об’ємом 60 см³. 

«Базар задач»

У сформованих групах іде обговорення поставленої проблеми, а потім «обмін задачками».

Індивідуально  розв’язують задачі  за дидактичними матеріалами з  коментуванням  та  записом  на   дошці.

VІ. Завершальний

етап

Забезпечити осмислення процесу і результати діяльності.

Бесіда.

Метод ПРЕС.

Фронтальна

Підводить підсумок уроку.

Рефлексія

Запитання

1. Основні положення МКТ.
2. дослідні підтвердження МКТ.
3. Основна задача МКТ.
4. Тепловий рух молекул.
5. Молекулярні явища в техніці і природі.
6. Якими спостережними даними можна підтвердити положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини?
7. Чи можна вважати безладний рух порошинок у повітрі броунівським?
8. Чому плями від розлитої кави легше видалити відразу й значно важче зробити це згодом?

1. Учні висловлюють свої думки за формою: «Я вважаю, що… тому, що… Наприклад… Отже…».
2. Записують домашнє завдання в щоденник.

Вступ (8 годин)

1

Що вивчає курс «Природничі науки». Значення природничих наук в сучасному світі та їх зв’язок з іншими науками.

практична робота:  з синхроністичною таблицею розвитку природничих наук.

розуміє: роль природничих наук  у їх історичному і сучасному контексті як процес отримання наукових знань.

характеризує: етапи наукового дослідження.

усвідомлює: значення природничих наук у сучасному світі та необхідність їх вивчення.

2

Взаємовідносини людини і природи. Природний об’єкт як система.

навчальний проект: природа – джерело творчого натхнення діячів мистецтв.

наводить приклади: взаємодії людини і природи.

описує: природний об’єкт як систему.

висловлює й обґрунтовує судження: щодо взаємозв’язків людини і природи.

3

Можливості людини у пізнанні світу.

дослідження: Що розповість про куряче яйце біолог, географ, фізик та хімік? (журналістське розслідування).

називає:  критерії науковості.

застосовує: метод моделювання  для дослідження об’єктів, явищ і процесів природи.

оцінює: можливості людини у пізнанні світу.

4

Методи наукового пізнання  природи.  

навчальний проект: Фантастика, що стала реальністю (за аналізом художніх творів, кінофільмів); практична робота: Порівняльна характеристика науки та псевдонауки; створення опорного конспекту: Методи наукових досліджень.

знає: етапи і складові наукового пізнання; наводить приклади: різних підходів до пізнання світу.

описує: природні явища і об’єкти як системи.

робить висновок:

про значення моделювання в структурі наукового дослідження.

5

Найважливіші природознавчі ідеї та відкриття, що змінили уявлення про світ та вплинули на розвиток цивілізації.  

навчальний проект: Нобелівські лауреати.

знає: найважливіші природознавчі ідеї та відкриття, що змінили уявлення про світ та вплинули на розвиток цивілізації.

описує: відмінності наукового пізнання світу від релігійного та естетичного.

усвідомлює: значення природничих, гуманітарних та технічних наук для досягнення бажаного майбутнього

6

Визначні природничі дослідження і відкриття українських учених.

навчальний проект:

Українські вчені.

знає: визначні природничі дослідження і відкриття українських учених.

опрацьовує: наукові публікації з українських та міжнародних наукових сайтів.

робить висновки: щодо перспектив розвитку науки в Україні.

7

Великі відкриття.

практична робота: Упорядкування хронологічної шкали (таблиці); створення ментальної карти; фотоальбому тощо.

знає: великі природничі відкриття в світі.

установлює причинно-наслідкові зв’язки між: результатами науково дослідження та підтвердженням гіпотез.

робить висновки: щодо перспектив розвитку науки в світі.

8

Джерела інформації.

навчальні проекти: 24 години: події у вашій місцевості, світі, Всесвіті (інтерв'ю з природодослідником); Українські наукові та науково-популярні видання; Наукові видання світового рівня.

знає та розуміє: відмінності науки від псевдонауки, поняття авторське право та плагіат, значення використання істинних джерел інформації в українському та світовому науковому співтоваристві.

класифікує: джерела інформації; розвиває вміння: користуватися різними джерелами природничо-наукової інформації, критично оцінюючи достовірність її. 

висловлює судження: про  псевдонауку, плагіат в Україні та світі; обґрунтовує: необхідність вільного доступу до інформації через мережу бездротового зв'язку.

I. Всесвіт (48 годин)

9

Походження Всесвіту. Історія розвитку уявлень про Всесвіт. Гіпотеза Великого Вибуху.

практична робота: Дослідження Всесвіту за допомогою фотографій телескопу Габбл.

пояснює: сутність гіпотези «Великого вибуху»;

наводить приклади: спостережних даних, які підтверджують теорію Великого вибуху.

описує: великомасштабну структуру Всесвіту та

загальноприйняті моделі його походження й розвитку; характеризує:

вклад Коперника, Кеплера, Галілея, Ньютона в розвиток уявлень про Всесвіт; моделі походження й розвитку Всесвіту.

оцінює: масштаби астрономічних явищ та об’єктів; робить висновок: про унікальність нашого Всесвіту.

10

Фундаментальні взаємодії в природі.

створення опорного конспекту: «Фундаментальні взаємодії в природі».

називає: чотири типи взаємодій у природі: гравітаційної, електромагнітної, сильної і слабкої взаємодій, які описуються двома загальноприйнятими теоріями: загальною теорією відносності і Стандартною моделлю; розуміє: яку роль відіграють закони збереження у фізиці елементарних частинок.

розрізняє і порівнює: типи фундаментальних взаємодій, що не зводяться одна до одної.

усвідомлює: важливість створення теорії, яка б об’єднала всі типи взаємодій, пояснивши їх з єдиної точки зору.

11

Мікро- макро- та мегасвіти.

створення опорного конспекту: «Мікро-макро- та мегасвіти».

називає: три рівні будови матерії: мікро- макро- та мегасвіти.

розрізняє: способи опису об'єктів і систем: дискретний і неперервний; порівнює: об’єкти мікро-, макро- і мегасвіту за розмірами і масами.

усвідомлює: що, хоча на цих рівнях діють свої специфічні закономірності, мікро-, макро- і мегасвіти найтісніше взаємопов'язані.

12

Речовина та поле, їх фізичні властивості.

практична робота: Створення ментальної карти.

 знає: поняття «поле» й «речовина» як види матерії; називає: основні фізичні та хімічні властивості речовин, методи дослідження речовин;  види і характеристики фізичного поля; розуміє: відмінності між речовиною і полем.

характеризує: види і властивості фізичного поля; хроматографічний метод дослідження речовин.

робить висновок: про дві форми матерії: речовину і поле.

13

Кванти.

дослідження: Фотон – це  квант електромагнітного поля,  гравітон – це квант гравітації.

розуміє: що світло випромінюється та поглинається певними неподільними порціями (квантами). 

порівнює: енергію, масу, імпульс фотона з відповідними характеристиками одного з макротіл.

обґрунтовує: те, що фотони мають як корпускулярні так і хвильові властивості.

14

Елементарні частинки. Античастинки.

створення опорного конспекту: «Елементарні частинки. Античастинки».

наводить приклади: елементарних частинок, сучасних методів вивчення частинок; пояснює: методи реєстрації елементарних частинок.

здатний спостерігати і користуватися:

фотографіями треків елементарних частинок і визначати їх масу, енергію і електричний заряд; описує: функціонування та значення для світової науки Великого адронного колайдера; досліджує: сучасні методи вивчення частинок в Україні та світі.

обґрунтовує: значення дослідження частинок науковцями.

15

Корпускулярно-хвильовий дуалізм.

навчальний проект: Прояв хвильових і квантових властивостей світла у природі.

пояснює: положення хвильової і квантової теорії світла.

описує: корпускулярно-хвильовий дуалізм світла; розрізняє: хвильові й квантові властивості світла.

робить висновок:

про корпускулярно-хвильову природу світла; обґрунтовує: його суть та місце в сучасній фізичній картині світу; оцінює:  історичні особливості розвитку вчення про світло, становлення квантової фізики.

16

Хімічні елементи. Атоми. Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва.

демонстрації: Модель досліду Резерфорда; Періодична система елементів Д.І.Менделєєва.

називає: складові частинки атома; пояснює: протонно- нейтронну модель атомного ядра; передбачає: властивості хімічних елементів та простих речовин залежно від їх розташування в періодичній системі

класифікує: атоми хімічних елементів; характеризує:

ядерну модель атома, будову атома, ядра;

роль періодичного закону і періодичної системи елементів як основи характеристики будови атомів, хімічних властивостей елементів, фізичних властивостей їхніх простих речовин.

аналізує:  явища,  що  свідчать  про  складну  структуру атомів   і   атомних   ядер; оцінює:  внесок українських учених у дослідження будови атомів і ядер атомів.

17

Йони. Молекули.

демонстрації: Моделі молекул органічних сполук (у тому числі 3D-проектування);

практична робота: Оцінювання розмірів молекул.

пояснює: відмінності між атомами, йонами, молекулами; залежність властивостей речовин від складу і будови їхніх молекул на основі положень теорії будови органічних сполук

характеризує: суть теорії будови органічних сполук.

усвідомлює: необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля.

18

Основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини.

практична робота: Спостереження дискретності речовини.

називає: основні положення молекулярно-кінетичної теорії речовини; творців МКТ; пояснює: дискретну будову речовини; наводить приклади: підтвердження дискретності речовини.

характеризує: застосування знань з молекулярної фізики для пояснення явищ в неживій і живій природі.

усвідомлює: важливість знань про будову речовини  для розвитку сучасної техніки та технологій, встановлення чинників шкідливого впливу на людину та навколишнє середовище та вироблення методів його зменшення.

19

Кристали.

демонстрації: Вирощування кристалів;

Властивості та застосування рідких кристалів.

називає: типи кристалів; наводить приклади:

аморфних та кристалічних тіл; рідких кристалів; пояснює: фізичні властивості кристалів у залежності від типу кристалічної решітки.

описує: кристалічну будову тіл та їхні загальні  властивості; порівнює:

кристалічні та аморфні тіла.

робить висновок:

про можливість отримання матеріалів з наперед заданими фізико-хімічними властивостями.

20

Прості речовини.

демонстрації: Періодична система хімічних елементів.

називає:  основні фізичні та хімічні властивості речовин, методи дослідження речовин.

розрізняє: прості й складні речовини; описує: якісний і кількісний склад речовин за хімічними формулами.

висловлює судження: про багатоманітність простих речовин.

21

Метали і неметали.

демонстрації: Моделі кристалічних ґраток металів; навчальні проекти: Вирощування кристалів; Поширення металічних елементів у природі; Роль хімії у технічному прогресі.

наводить приклади: металів і неметалів; називає:  їх основні фізичні та хімічні властивості, методи дослідження.

розрізняє: метали і неметали; характеризує: метали і неметали, їхні фізичні властивості та застосування (у тому числі сплавів металів).

оцінює:  значення металургії в суспільному господарстві України; висловлює судження: про роль металів у розвитку сучасної техніки і цивілізації загалом; про важливість знань про властивості металів з метою їх використання; про охорону навколишнього середовища; доводить:

практичну значущість металів і неметалів.

22

Інертні гази.

навчальний проект: Інертні гази: історія відкриття.

знає: фізичні та хімічні властивості інертних газів; пояснює: переваги та недоліки інертних газів.

характеризує: властивості інертних газів з теорії про атомні структурах. 

усвідомлює: біологічну дію інертних газів; робить висновок: щодо їх застосування.

23

Світло. Збуджений стан атома. Атом та молекула як джерело випромінювання.

навчальний проект: Внесок українських учених у до­слідження будови атомів і ядер.

пояснює: сутність квантових постулатів Бора, енергетичні стани атома; атомні і молекулярні спектри.

характеризує: атом та молекулу як джерело випромінювання.

усвідомлює: значення світла для життя на Землі та в побуті; оцінює:  історичний характер становлення знань про природу світла.

24

Електромагнітна і квантова  природа світла. Фотоефект.

демонстрації: Фотоефект на пристрої з цинковою пластинкою.

називає:  хвильові та квантові властивості світла; пояснює: квантову та хвильову природу світла; явище фотоефекта.

записує: рівняння Ейнштейна для фотоефекту.

робить висновки: щодо широкого застосування явища фотоефекту в науці та техніці.

25

Інтерференція та дифракція світлових хвиль.

практична робота: Спостереження інтерференції та дифракції світла.

наводить приклади: інтерференції та дифракції хвиль.

розрізняє: інтерференцію і дифракцію світла.

оцінює:  застосування інтерференції та дифракції світлових хвиль у техніці й виробництві.

26

Поляризація  та дисперсія світла.

демонстрації: Дисперсія світла при його проходженні через тригранну призму.

наводить приклади: практичного застосування поляризації та дисперсії світла.

проводить: прості експериментальні дослідження хвильової природи світла.

оцінює:  застосування поляризації та дисперсії світла у техніці й виробництві.

27

Поглинання і випромінювання. Спектри (лінійчатий, смугастий, неперервний). Поняття «абсолютно чорного тіла».  Спектральний аналіз та його застосування.

практичні роботи:  Вивчення спектра Сонця; Спостереження неперервного і лінійчатого спектрів речовини;

навчальний проект:  Побудова саморобного спектроскопа і порівняння спектрів доступних джерел світла.

розуміє: поняття «абсолютно чорного тіла»; пояснює: механізм випромінювання й поглинання світла; розрізняє: спектри поглинання і випромінювання.

характеризує: енергію випромінювання залежно від його знаходження в спектрі електромагнітних хвиль; сутність спектрального аналізу та його застосування в астрономічних дослідженнях.

робить висновки: щодо широкого застосування спектрального аналізу в науці й техніці.

28

Випромінювання небесних світил.

Сучасні наземні й космічні телескопи.

демонстрації: Труба Галілея (оптичний телескоп); Зображення (фотографії) та схеми сучасних наземних і космічних телескопів, детекторів нейтрино та гравітаційних хвиль; Фотографії астрономічних обсерваторій;

практична робота:  Cкладання і дослідження параметрів оптичної схеми телескопа (на моделі).

пояснює: принцип дії оптичного телескопа та радіотелескопа; особливості реєстрації випромінювання небесних світил; називає: діапазони випромінювання небесних тіл, телескопи та приймачі випромінювання для різних діапазонів електромагнітного спектра, найвідоміші

детектори нейтрино та гравітаційних хвиль, провідні астрономічні обсерваторії України та світу.

характеризує: застосування в телескопобудуванні

досягнень техніки й технологій.

дотримується правил:  спостереження небесних об’єктів з допомоги шкільного телескопа.

оцінює: внесок астрономічних обсерваторій України та світу у розвиток теоретичної та практичної астрономії, застосування в телескопобудуванні досягнень техніки й технологій; важливість астрономічних спостережень у всьому діапазоні електромагнітного спектра.

29

Взаємозв`язок енергії та речовини. Закони збереження.

навчальний проект:  Симетрія в природі. Зв'язок симетрії світу із законами збереження.

розуміє: сутність закону збереження енергії; що законам збереження підкоряються усі процеси, що відбуваються як в неживій, так і в живій природі, і вони є фундаментальними законами природи; пояснює: перетворення енергії на підставі законів збереження.

описує: шляхи перетворення енергії в різних процесах; складає: схеми перетворення енергії в різних процесах.

оцінює: роль видатних учених у розвитку знань про перетворення енергії;  робить висновок: про значення моделювання у розумінні процесів перетворення енергії.

30

Ентропія як фактор, що обумовлює фізичні та хімічні процеси.  «Теплова смерть Всесвіту».

дослідження: Демон Максвелла (розроблення та випробовування моделі).

пояснює: ентропію як характеристику напрямку і необоротності протікання процесів у системі; має уявлення: про «Теплову смерть Всесвіту».

опрацьовує: наукові публікації з українських та міжнародних наукових сайтів.

усвідомлює:  проблему майбутнього розвитку Всесвіту.

31

Небесна сфера. Сузір’я. Визначення відстаней до небесних світил. Зоряні величини.

демонстрації: Модель небесної сфери; Зоряні мапи і каталоги; Глобус зоряного неба; Телурій;

 практичні роботи: Спостереження сузір’їв та пошук планет та зір (з допомогою Google SkyMap  і / або аналогічних програм).

Визначення географічної широти місцевості зі спостережень за Полярною зорею.

називає: точки і лінії небесної сфери; небесні координати; пояснює: поділ зоряного неба на сузір’я, їх кількість за сучасним поділом; методи визначення відстаней до небесних тіл, а також їх розмірів і маси.

проводить: спостереження зоряного неба; характеризує: визначення відстаней до небесних світил; вміє використовувати: координати світил на небесній сфері; зоряні карти, каталоги.

обґрунтовує: принцип введення небесної сфери та розташування на ній небесних світил;

оцінює: сузір'я як пам'ятники стародавньої культури людства.

32

Розширення Всесвіту. Розвиток уявлень про простір та час. Закон Габбла.

демонстрації: моделювання Всесвіту, що розширюється, за допомогою повітряної кульки; Схема великомасштабної структури Всесвіту;

навчальні проекти:  Моделі світобудови в уявленнях людей.

має уявлення: про класичні властивості простору, часу і матерії; пояснює:  суть закону Габбла.

опрацьовує: наукові публікації з українських та міжнародних наукових сайтів.

усвідомлює: проблему «прихованої маси», факт

прискореного розширення Всесвіту.

33

Вплив руху і матерії на властивості простору і часу.

навчальний проект:  Великий адронний колайдер: що шукають фізики всього світу?

розуміє: сутність реляційної концепції простору і часу.

установлює причинно-наслідкові зв’язки між: результатами науково дослідження та підтвердженням гіпотез.

робить висновок: про зв'язок фізичних характеристик тіл і явищ із властивостями простору й часу.

34

Спеціальна теорія відносності.

навчальний проект:  Передумови до виникнення теорії.

пояснює:  основні положення СТВ та їхні наслідки; відносність довжини й часу, відносність одночасності подій у рухомій і нерухомій системі відліку, просторово-часові властивості фізичного світу; взаємозв'язок маси і енергії, як наслідок теорії відносності; розуміє:  межі  застосування  законів класичної та релятивістської механіки.

застосовує:   постулати   СТВ,   релятивістський   закон додавання  швидкостей; визначає  повну  та  кінетичну

енергії тіла в рамках СТВ.

виявляє  ставлення  та  оцінює:  зміну  уявлень  про  час і простір після створення СТВ.

35

Зорі, їх види. Зоряні скупчення.

демонстрації:

Порівняння розмірів різних типів зір; Зображення (фотографії) зоряних скупчень і туманностей.

називає: зорі головної послідовності; основні фізичні  характеристики зір; пояснює: різницю між типами зір; залежність кольору зорі від її температури; природу нових та наднових зір; наводить приклади: різних типів зір; зоряних скупчень, туманностей.

розрізняє: зорі, зоряні скупчення й асоціації, туманності, міжзоряне середовище; описує: спектральну класифікацію зір; характеризує:  якісно шкалу зоряних величин; природу нейтронної зорі.

висловлює судження: про залежність кольору зорі від її температури.

36

Термоядерні реакції. Виникнення легких елементів внаслідок термоядерних реакцій.

демонстрації: Схеми термоядерних реакцій у надрах зір;

навчальний проект:  Теорії елементарних частинок: це фізика чи хімія?

розуміє: механізми ядерних процесів у Сонця й зір; пояснює: походження хімічних елементів у різних процесах в зорях.

описує: різні типи подвійних та змінних зір, пульсарів.

робить висновок: про ядерний синтез як джерело енергії в зорях.

37

Життєвий цикл зорі.

навчальний проект:  Моделювання чорної діри та подвійних зір за допомогою тканини та металевих куль

пояснює: зміну фізичних характеристик, хімічного складу та внутрішньої будови зорі із часом.

описує: етапи життєвого циклу зір.

висловлює судження: про життєвий цикл зір: від народження у зоряних яслах до завершення життя у вигляді чорної діри або наднової зорі.

38

Вибухи наднових. Поява важких елементів.

демонстрації: Фотозображення спалахів нових та наднових зір.

пояснює:  механізм утворення хімічних елементів під час спалаху наднової зорі.

описує: природу нових та наднових зір.

оцінює: роль нових та наднових зір в поширенні у Всесвіті хімічних елементів.

39

Планетні системи зір.

демонстрації: Зображення планетних систем зір.

наводить приклади:

планетних систем інших зір; називає: методи реєстрації навколозоряних об’єктів.

розрізняє: зорі і планети; описує: розподіл зір із планетами в околиці Сонця.

усвідомлює: важливість відкриття планет за межами Сонячної системи. 

40

Еволюція зір.

демонстрації: Космічні знімки глобул та регіонів зореутворення; Схеми еволюційних шляхів зір на діаграмі Герцшпрунга–Рассела; Нейтронні зорі та чорні діри у подвійних зоряних системах (малюнки); створення опорного конспекту: «Еволюція зір».

називає: основні стадії еволюції зір; наводить приклади: зір на різних стадіях еволюції.

описує: еволюцію зір

(зокрема Сонця).

обґрунтовує: народження зір в асоціаціях, зоряну еволюцію, як важливий чинник розвитку Всесвіту в цілому.

41

Галактики. Загальні відомості про галактики. Види галактик.

демонстрації: Схема будови Галактики; Зображення (фотографії) різних типів га­лактик.

називає: найближчі до Землі галактики;

складові частини галактики; пояснює:  природу активності ядер галактик.

характеризує: природу галактик і квазарів;

описує: класифікацію галактик за Габблом; природу активності ядер галактик; застосовує: методи вимірювання відстаней до галактик.

обґрунтовує: фізичну суть спостережного червоного

зміщення в спектрах галактик.

42

Наша галактика - Молочний шлях.

демонстрації: Схема будови Галактики.

пояснює: причину існування Молочного Шляху на зоряному небі Землі; називає: найближчі до Землі галактики.

характеризує: місце Сонячної системи в Галактиці.

висловлює судження: про особливість місця Сонячної системи в Галактиці.

43

Сонце, його характеристики, будова та джерела енергії.

демонстрації:

Світлини Сонця в різних

діапазонах хвиль; Світлини активних утворень на диску Сонця.

практична робота: Визначення діаметра Сонця за допомогою камери-обскури.

називає: головні фізичні характеристики Сонця;

пояснює: будову Сонця, фізичний механізм

генерування енергії Сонця; наводить приклади:  впливу сонячної активності на

біосферу Землі.

описує: фізичні умови на Сонці, джерела енергії

Сонця, особливості реєстрації сонячних нейтрино, прояви сонячної активності та її циклічність; характеризує: «спокійне» й «активне» Сонце; дотримується правил:  безпеки під час спостереження Сонця.

висловлює судження: про вплив Сонця на життя на Землі; усвідомлює значення: вивчення Сонця для практичних потреб людства.

44

Прояви сонячної активності та її вплив на Землю та на здоров’я людини. Сонячний вітер.

навчальний проект:  Модель приладу для визначення сонячної активності.

знає: механізми впливу сонячного випромінювання на життєдіяльність організмів; наводить приклади: впливу сонячної активності на біосферу; пояснює:  механізм утворення і склад сонячного вітру; циклічність сонячної активності.

характеризує: прояви сонячної активності та її вплив на Землю та на здоров’я людини.

висловлює судження: про результати впливу сонячної активності на атмосферні, кліматичні та біосферні процеси.

45

Сонячна система.

демонстрації:

Схема Сонячної системи; Світлини планет, їхніх

супутників, малих тіл Сонячної системи;

практична робота: Визначення відстаней до тіл Сонячної системи методами астрономії.

називає: планети Сонячної системи та порядок їх розміщення відносно Сонця; малі тіла Сонячної системи; основні етапи формування Сонячної системи; наводить приклади: відомих комет та метеорних

потоків, дослідження тіл Сонячної системи за

допомогою космічних апаратів.

описує: будову Сонячної системи, природу планет і малих тіл Сонячної системи, гіпотези і теорії

формування Сонячної системи.

обґрунтовує: поділ тіл Сонячної системи на планети, карликові планети та малі тіла.

оцінює: місце Сонячної системи в Галактиці.

46

Земля і Місяць.

практична робота: Дослідження Землі за допомогою фотографій Міжнародної космічної станції NASA.

називає: фізичні характеристики Землі як планети, складові її внутрішньої будови, фізичні характеристики Місяця.

порівнює: особливості будови Землі з іншими планетами Сонячної системи; установлює причинно-наслідкові зв’язки між: наявністю великого супутника Місяця та особливостями процесів на Землі.

оцінює: значення геофізичних особливостей Землі як планети для виникнення життя; значення вивчення Місяця для практичної діяльності людини.

47

Планети земної групи й планети-гіганти.

створення опорного конспекту: Планети земної групи й планети-гіганти.

пояснює: принцип поділу планет на дві групи; наводить приклади: з історії вивчення будови Сонячної системи.

характеризує: природу планет земної групи й планет-гігантів.

обґрунтовує: значення вивчення поверхні Місяця для практичної діяльності людини в майбутньому.

48

Природа тіл Сонячної системи та їх дослідження за допомогою космічних апаратів.

демонстрації: Зображення об’єктів Сонячної системи;

Зображення міжпланетних

космічних апаратів;

Таблиці фізичних та орбітальних

характеристик планет.

наводить приклади: дослідження тіл Сонячної системи з допомогою космічних апаратів.

характеризує: природу планет і малих тіл Сонячної системи; порівнює: процеси, що відбуваються всередині небесних тіл.

оцінює:  значення вивчення Сонячної системи для природничих наук.

49

Закони Кеплера. Закон всесвітнього тяжіння. Видимий рух Сонця та  планет.

навчальний проект:  Побудова аналеми. Аналеми на інших планетах. Сонячний годинник з аналемою.

пояснює: причини видимих рухів світил по небесній сфері; наводить приклади: застосування законів Кеплера.

описує: добовий рух світил на різних географічних широтах.

оцінює: використання законів руху в небесній

механіці.

50

Дослідження Всесвіту. Антропний принцип у Всесвіті.

навчальний проект:  Астрологія: передбачення долі за зірками. Вірити чи не вірити?

пояснює: суть антропного принципу.

характеризує: антропний принцип у вивченні космосу.

усвідомлює: значення дослідження Всесвіту.

51

Космічні програми.  Сучасні космологічні дослідження.

навчальний проект:  Освоєння космосу людиною.

називає:  космічні апарати та космічні програми; пояснює:  суть астероїдної небезпеки для Землі.

характеризує: космічні програми.

усвідомлює: вплив чинників Всесвіту (сонячної активності, гравітації тощо) на життя і здоров’я людей та біосферу в цілому.

52

Проблема вивчення темної матерії та темної енергії.

навчальний проект:  Темна матерія, темна енергія: загадки Всесвіту.

пояснює:  суть проблеми темної матерії та темної енергії; знає: різні методи, які застосовують вчені, щоб відшукати темну матерію.

опрацьовує: наукові публікації з українських та міжнародних наукових сайтів.

усвідомлює: значення астрономічних досліджень для розвитку природничих наук.

53

Космогонія Сонячної системи.

демонстрації: Схеми будови Сонячної системи.

називає:  донаукові космогонічні уявлення; імена вчених, діяльність яких пов’язана з розвитком космогонічних знань; методи сучасних космологічних досліджень; пояснює: оглядово гіпотези і теорії походження Сонячної системи; наводить приклади: гіпотез і теорій виникнення Сонячної системи.

описує: схематично механізм утворення планет у Сонячній системі; характеризує: основні етапи формування Сонячної

системи.

усвідомлює:

світоглядне значення наукових космогонічних теорій.

54

Загальна теорія відносності як основна теорія, що описує будову, походження й розвиток Всесвіту.

демонстрації: Таблиця-схема основних етапів розвитку Всесвіту;  Діаграма співвідношення різних типів матерії у Всесвіті.

пояснює:   значення теорії відносності в сучасній науці й техніці; називає: факти, що свідчать про матеріальну єдність світу в контексті його еволюції; імена видатних вчених-космологів; пояснює: природу реліктового випромінювання,

особливості явища гравітаційного лінзування; наводить приклади: космологічних моделей будови Всесвіту.

характеризує: загальноприйняті моделі (сценарії) походження й розвитку Всесвіту; описує: основні етапи еволюції Всесвіту.

оцінює унікальність Землі та Всесвіту; висловлює судження: щодо світоглядного значення сучасних уявлень про будову Всесвіту та його

еволюцію.

55

Імовірність життя на інших планетах.

демонстрації: Зображення послань землян до представників позаземних цивілізацій (радіопослання, космічні

зонди «Вояджери»); Світлини телескопів та обладнання, призначених для пошуку позаземного життя; навчальний проект:  Можливість життя на інших планетах.

пояснює:  пошук життя на інших планетах Сонячної системи; міжнародні наукові проекти з пошуку життя у Всесвіті; наводить приклади: пошуку життя на інших планетах Сонячної системи, міжнародних наукових

проектів з пошуку життя у Всесвіті.

описує: імовірність існування життя на інших планетах;

характеризує: зв’язок між основними

фундаментальними константами й життям, гіпотезу про існування інших всесвітів;

опрацьовує: наукові публікації з українських та міжнародних наукових сайтів.

висловлює судження: щодо міжнародних наукових проектів з пошуку життя у Всесвіті; робить висновки:  про можливість існування позаземних форм життя і цивілізацій у Всесвіті, розуміє складність проблеми контакту.

56

Екзопланети.

демонстрації: Порівняння розмірів, густин та складу різних типів екзопланет;

навчальні проекти:  Екзопланети і можливість життя за межами Сонячної системи; Колонізація людством інших планет: чиста фантастика чи потенційна можливість?

називає: методи відкриття та дослідження екзопланет.

описує: типи екзопланет; характеристики екзопланети, які свідчать про можливість існування життя подібного до земного.

обґрунтовує: причини появи життя на нашій планеті та  можливість існування позаземного життя у Всесвіті; важливість освоєння інших планет для виживання людства в цілому.

IІ. Земля (56 годин)

57

Утворення і розвиток Землі. Історія формування Землі. 

демонстрації: Космічні світлини Землі; геохронологічна таблиця;

навчальний проект:  Найважливіші події та основні етапи розвитку планети Земля.

називає: наукові методи дослідження історії Землі; наводить приклади: наукових гіпотез щодо

виникнення життя на Землі; катастрофічних подій у історії Землі.

складає: план дослідження для певної проблеми.

усвідомлює: особливість Землі – «колиски життя» в Сонячній системі.

58

Внутрішня будова Землі.

демонстрації:

відхилення Землі від кулеподібної форми внаслідок її обертання.

називає:  форму Землі, фізичні характеристики Землі як планети, складові її внутрішньої будови.

характеризує: складові внутрішньої будови Землі.

обґрунтовує: значення вивчення внутрішньої будови Землі.

59

Поява Місяця і його вплив на процеси на Землі.

демонстрації:

Фотографія поверхні Місяця, глобус Місяця.

знає: фази Місяця; як Місяць впливає на процеси на Землі.

характеризує: фізичні умови на поверхні Місяця.

оцінює: унікальність планети Земля, роль Місяця у земних процесах.

60

Форма і рухи Землі, їх наслідки. Сила Коріоліса.

дослідження:  Моделювання природних явищ на Землі у дні рівнодень та сонцестоянь;

Прояви сили Коріоліса на річках своєї місцевості.

називає:  види рухів Землі,  параметри та наслідки осьового й орбітального рухів планети; розпізнає: на схемах руху Землі точки сонцестоянь і рівнодення; знає: наслідки рухів Землі, межі поясів освітленості,  види часу;  наводить приклади: прояву сили Коріоліса.

характеризує: осьовий та орбітальний рух Землі;  установлює: послідовність зміни пір року у Північній та Південній півкулі, причини зміни пір року;

використовує: знання про силу Коріоліса для пояснення причин формування пасатів, циклонів та антициклонів, течій.

оцінює: пізнавальну та конструктивну роль знань про рухи Землі.

61

Електромагнітне та гравітаційне поле Землі.

практична робота: Дослідження магнітного поля Землі за допомогою смартфону.

знає:  прояви дії магнітного та гравітаційного полів; пояснює: вплив магнітного поля на живі організми; вплив гравітації на розвиток людського тіла.

характеризує:  фізичні поля Землі.

оцінює: значення магнітного поля Землі для життєдіяльності організмів;  усвідомлює: вплив електромагнітного та гравітаційного полів.

62

Місцевий, поясний та літній час. Часові  пояси. Час в Україні.

демонстрації: карта «Часові пояси Європи»; практична робота: Аналіз карти годинних поясів Землі.

знає:  розташування території України відносно міжнародної системи часових поясів; порядок обчислення часу на території України.

визначає: місцевий і поясний час, час в країнах світу та в Україні.

обґрунтовує: вплив літнього часу на господарську діяльність та здоров’я людини; оцінює: значення знань про систему відліку часу.

63

Літосфера. Будова і хімічний склад літосфери.

демонстрації: Діаграма глибинної будови Землі за геофізичними даними.

називає: складові літосфери,  структурні елементи літосферних плит; знає:  хімічний склад літосфери.

аналізує та порівнює: відсотковий вміст хімічних елементів у літосфері.

оцінює:  вплив людини на літосферу.

64

Складні речовини. Оксиди. Кислоти. Основи. Амфотерні гідроксиди.  Мінерали і гірські породи.

навчальний проект:  Хімічний склад і використання мінералів та гірських порід.

наводить приклади: складних речовин, оксидів і солей, що входять до складу літосфери.

уміє: безпечно поводитися з розчинами кислот, основ та солей; розрізняє: прості й складні речовини; за зовнішніми ознаками гірські породи та мінерали; описує: якісний і кількісний склад речовин за хімічними формулами; характеризує: поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів.

висловлює судження: про багатоманітність речовин; обґрунтовує: залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин.

65

Гірський цикл.

демонстрації: Схема «Цикл перетворення гірської породи».

знає:  гірські породи та закономірності їх поширення; розуміє: походження гірських порід і мінералів.

виявляє: закономірності формування рівнин і гір; характеризує:  цикл перетворення гірської породи.

робить висновки: щодо циклу перетворення гірської породи.

66

Фізичні властивості речовин літосфери.

складання узагальнюючої таблиці «Фізичні властивості речовин літосфери».

називає:  найпоширеніші елементи та мінерали літосфери.

характеризує:  фізичні властивості речовин літосфери (густина, твердість, тепло та електропровідність, колір).

оцінює: пізнавальну та конструктивну роль знань про фізичні властивості речовин літосфери.

67

Літосферні плити та їх рухи.  Формування материків і океанів.  Стійкі та рухомі ділянки земної кори. 

демонстрації: Карта «Тектонічні плити Землі».

називає: складові літосфери,  структурні елементи літосферних плит; розуміє: причини і наслідки руху літосферних плит; роль океанів у формуванні гірських порід і рельєфу узбережжя; пояснює: формування материків і океанів. 

показує на карті: найбільші літосферні плити; складає: схеми руху літосферних плит Землі.

визначає: стійкі та рухомі ділянки земної кори.

68

Сейсмічні пояси Землі. Землетруси. Макросейсмічні шкали. 

навчальний проект:  Дослідження сейсмічно активних територій України і світу.

знає:  правила поведінки під час землетрусу.

показує на карті: сейсмічні пояси Землі; виявляє: закономірності поширення сейсмічних зон; використовує: тектонічну карту для визначення ступеня загрози сейсмічних явищ на материках і території України.

визначає: рівень безпеки проживання в районах з різною інтенсивністю сейсмічних явищ.

69

Вулканізм. Гейзери.

навчальний проект:  Катастрофічні землетруси і виверження вулканів в історії людства.

називає: катастрофічні явища, що зароджуються в надрах Землі.

характеризує: небезпеку гейзерів, вулканічних, сейсмічних, гравітаційних (зсувних) процесів.

визначає: рівень безпеки проживання в районах з різною інтенсивністю вулканічних, гравітаційних явищ.

70

Загальні закономірності формування поверхні Землі.

навчальний проект:  «Урановий щит» і максимально можливий бал землетрусу певної місцевості

знає:  тектонічні структури та пов’язані з ними форми рельєфу.

встановлює: причинно-наслідкові зв'язки між порушенням структури літосфери і природними катаклізмами.

робить висновки: про вплив геологічних процесів і рельєфу на розміщення населення, господарську діяльність.

71

Рельєф України.

демонстрації: Карта «Рельєф України»;

практична робота: Опис рельєфу місцевості, яка оточує вашу школу.

знає:  сили, що приводять у рух літосферу і змінюють рельєф Землі.

показує на карті: найбільші форми рельєфу; характеризує:

різноманітність форм рельєфу.

робить висновки: щодо найбільших форм рельєфу України.

72

Ґрунти. Утворення, типи і властивості ґрунтів. Склад ґрунту.

дослідження: Деградовані ґрунти: причини і перспективи використання.

знає:  склад ґрунтів; ґрунтотвірні чинники; властивості ґрунтів;

пояснює: його утворення.

розрізняє: типи ґрунтів за основними характеристиками;

встановлює: сукупність чинників, що формують ґрунти, рослинність і тваринний світ певної місцевості;

характеризує: природні зони; прогнозує:  рН середовища кислотних і лужних ґрунтів.

обґрунтовує: вплив ґрунтів на  спеціалізацію рослинництва; причини існування кислотних і лужних ґрунтів;

усвідомлює: загрозу зменшення біорізно-маніття,  виснаження, забруднення ґрунтів;

пропонує: способи збереження родючості ґрунтів.

73

Солі у природі. Середні та кислі солі.

практична робота: Дослідження якісного складу солей.

знає:  про солі у природі; називає та розрізняє:  середні та кислі солі.

характеризує: поширення солей у природі; досліджує: якісний склад солей.

висловлює судження: щодо поширення солей у природі.

74