19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

Конкурсні матеріали учасника Всеукраїнського конкурсу навчальних матеріалів до інтегрованого курсу «Природничі науки»

Про матеріал
Авторські матеріали учасника Всеукраїнського конкурсу навчальних матеріалів до інтегрованого курсу «Природничі науки». Розроблені на основі навчальної програми для закладів загальної середньої освіти (авторський колектив під керівництвом Засєкіної Т. М.)
Перегляд файлу

Всеукраїнський конкурс навчальних матеріалів до інтегрованого курсу «Природничі науки»

 

Заявка

учасника Всеукраїнського конкурсу

навчальних матеріалів до інтегрованого курсу «Природничі науки»

 

Відомості про учасника

ПІБ учасника

Охотник Галина Григорівна

Рік народження

1964

Місце роботи

 

Комунальний заклад «Середня загальноосвітня школа № 23» Кам'янської міської ради

Посада

Вчитель фізики, інженер-електронік

Педагогічний стаж

28 років

Кваліфікаційна категорія, звання

Вища, вчитель-методист

Адреса навчального закладу

вул. Братська, 4, м. Кам'янське, 51921,  Дніпропетровська обл., Україна 

Телефон учасника

+380963128876

Електронна адреса учасника

e-mail: galinaokhotnik@gmail.com

Сайти: http://okhotnik-galina.ucoz.ru/

            http://galinaokhotnik.ucoz.ru/

ВІДОМОСТІ ПРО КОНКУРСНІ МАТЕРІАЛИ

Назва курсу

«Природничі науки»

Клас

10 клас

 

Назва файлу

Стисла інформація про ресурс (+ примітки)

1

Планування курсу

ПРИРОДНИЧІ НАУКИ  Інтегрований курс

Авторський ресурс розроблений на основі навчальної програми для закладів загальної середньої освіти

(авторський колектив під керівництвом Засєкіної Т. М.)

2

Що вивчає курс «Природничі науки». Значення природничих наук в сучасному світі та їх зв’язок з іншими науками.

Урок 1.  Конспект уроку.

Авторський робочий лист до уроку (Wizer), в якому використані: відео «Природничі науки», «Учение Вернадского о Ноосфере» – із відкритих першоджерел на YouTube,

авторська інфографіка «Методи дослідження фізичних явищ» (Easelly),

авторська інфографіка «Основні етапи розвитку природничих наук» (Canva).

Мій авторський ресурс до уроку:

https://app.wizer.me/preview/H9CUVI

3

Походження Всесвіту. Історія розвитку уявлень про Всесвіт. Гіпотеза Великого Вибуху.

Урок 9. Конспект уроку.

Використання QR-кодів.

Лонгріди «Всесвіт», «Теорія та експериментальні дослідження проявів «Великого Вибуху» (Tilda).

Тест «Будова Всесвіту» (Online Test Pad),

Мої авторські ресурси до уроку:

http://galinaokhotnik.tilda.ws/universe

http://galinaokhotnik.tilda.ws/bb

http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/vsesvit/0-8

4

Фундаментальні взаємодії в природі.

Веб-квест до уроку 10.

Використання QR-кодів.

Відео – із відкритих першоджерел на YouTube.

Авторська інтелект-карта «Види фундаментальних взаємодій» (Вubbl.us).

Мій авторський ресурс до уроку:

https://okhotnikgalina.blogspot.com/

5

Хімічні елементи. Атоми. Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва

Урок 16. Конспект уроку.

Використання QR-кодів, AR-технології: авторський бліп «Будова атома» (Blippar).

Відео «Хімічні елементи в малюнках», «Дослід Резерфорда», «Поняття планетарної моделі атома, її якісне обґрунтування на основі постулатів Бора», «Відмінність понять атом та іон», «У чому ж геніальність таблиці Менделєєва?» (відео – із відкритих першоджерел на YouTube).

Авторський інтерактивний плакат «Будова атома» (ThingLink).

Мій авторський ресурс до уроку:

https://sites.google.com/site/kvantovipostulatinbora/

6

Основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини.

Урок 18. Конспект уроку.

Авторський інтерактивний таймлайн «Основні етапи вивчення молекулярної будови речовини» (Sutori). Використання QR-кодів.

7

Небесна сфера. Сузір’я. Визначення відстаней до небесних світил. Зоряні величини.

Урок 31. Конспект уроку.

Використання QR-кодів.

Інструменти Google Sky та Зоряне небо онлайн

Тест «Основи практичної астрономії» (Online Test Pad)

Мої авторські ресурси до уроку:

https://sites.google.com/site/nebesnasfera/home

http://galinaokhotnik.tilda.ws/starrysky

http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/korotkij_putivnik_zorjanim_nebom/0-14

http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/vchimosja_shukati_suzir_39_ja/0-154

http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/suzir_ja_zodiaku/0-28

8

Зорі, їх види. Зоряні скупчення.

Урок 35. Конспект уроку.

Використання QR-кодів.

Авторський інтерактивний плакат «Еволюція зір» (H5P).

Програма «Открытая Астрономия 2.6 - Физикон», моделлю 6.1. «Звездные величины», модель 6.2.  «Эволюция звезды».

Відео – із відкритих першоджерел на YouTube.

Авторська електронна книга «Астрофізичне моделювання зіткнення зоряних скупчень» (Bookemon).

Авторський робочий лист до уроку (Wizer), в якому використані: презентації з астрономії ВГ «Ранок».

Мої авторські ресурси до уроку:

http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/video/0-79

http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/zori/0-26

http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/zminni_zori/0-72

http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/chorna_dira/0-210

https://app.wizer.me/preview/ZE0XV4

9

Сонячна система

До уроку 45.

Авторський інтерактивний плакат «Сонячна система» (ThingLink). https://sites.google.com/site/thinglinkfizikataastronomiiea/sonacna-sistema

Авторське агамотто «Планети Сонячної системи» (H5P).

https://sites.google.com/site/h5pnaurokahfizikitaastronomiie/planeti-sonacnoie-sistemi

Вільна текстова відповідь «Планети Сонячної системи» «Learning Apps»

https://sites.google.com/site/learningappsinteraktivnivpravi/vilna-tekstova-vidpovid

Мої авторські ресурси до уроку:

http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/sonjachna_sistema/0-4

http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/sklad_sonjachnoji_sistemi/0-29

 

©   Охотник Г. Г. e-mail: galinaokhotnik@gmail.com

 

Перегляд файлу

Всеукраїнський конкурс навчальних матеріалів до інтегрованого курсу «Природничі науки»

ПРИРОДНИЧІ НАУКИ, 10 клас

Охотник Галина Григорівна, вчитель фізики КЗ «СЗШ № 23» Кам'янської міської ради

 

УРОК НА ТЕМУ   «Зорі, їх види. Зоряні скупчення»

 

Мета  уроку:  Дати учням відомості про основні характеристики зір, розкрити особливості спектральної класифікації зір; ознайомити з методами вимірювання відстаней до зір та за діаграмою Герцшпрунга-Рассела; розглянути різноманітність зір, скупчень, туманностей. Формувати уявлення про матеріальну єдність світу і його пізнаваність. Розвивати інтерес до вивчення навчального предмета.

 

Тип  уроку:   вивчення нового навчального матеріалу.

 

Практична складова навчання

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Знаннєвий:

Діяльнісний:

Ціннісний:

демонстрації:

Порівняння розмірів різних типів зір; Зображення (фотографії) зоряних скупчень і туманностей.

називає: зорі головної послідовності; основні фізичні  характеристики зір; пояснює: різницю між типами зір; залежність кольору зорі від її температури; природу нових та наднових зір; наводить приклади: різних типів зір; зоряних скупчень, туманностей.

розрізняє: зорі, зоряні скупчення й асоціації, туманності, міжзоряне середовище; описує: спектральну класифікацію зір; характеризує:  якісно шкалу зоряних величин; природу нейтронної зорі.

висловлює судження: про залежність кольору зорі від її температури.

 

ХІД УРОКУ

Таблиця елементів структурних знань та шляхи їх формувань

Етапи уроку

Завдання етапу

Методи, прийоми навчання

Форми навчальної взаємодії

Дії вчителя

Дії учнів

I. Організаційний етап

Налаштувати на продуктивну працю.

Словесно-інформаційні.

Фронтальна.

Привітання з класом.

Привітання з вчителем.

II.

Етап орієнтації

Виявити рівень знань. Визначення типових помилок.

Бесіда, пояснення.

Бліц-опитування,

бесіда.

Актуалізація  опорних  знань:

  1. Відмінності між зорями, зоряними скупченнями, туманностями.
  2. В чому полягає різниця між типами зір; залежність кольору зорі від її температури?

Інтелектуальна розминка.

III. Етапи

покладання мети 

і проектування

Викликати пізнавальний інтерес; організувати самостійне формулювання теми і  мети уроку.

Створення проблемної ситуації і труднощів інтерпретації фактів і явищ.

Фронтальна бесіда з елементами проблемного навчання.

 

 

Мотивація. Програмно-цільове управління

  «Якщо поставити наївне дитяче запитання, які з космічних об'єктів є «найголовнішими», я не вагаючись відповім: зорі. Чому? Ну хоча б тому, що 97 % речовини в на­шій Галактиці зосереджено в зорях».

Й. С. Шкловський

Обговорюють і записують в зошит планування навчальної діяльності.

IV. Етап організаційно         -діяльнісний. Пошуково-дослідницький етап. Практичний етап.

Організувати планування і вибір методу отримання інформації.

 

Мотивація, спонукання до пошуку.

Використання QR-кодів.

Демонстрація експериментів.

 

Демонстрація: Порівняння розмірів різних типів зір; Зображення (фотографії) зоряних скупчень і туманностей.

Пропонує переглянути і обговорити відео «Зорі», «Утворення та еволюція зір»

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\зорі відео.png

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\еволюція зір.png

Здійснюють евристичне спостереження з послідуючим поясненням.

Евристичний. Робота з мережею Інтернет.

Використання QR-кодів.

 

Робота в групах.

Пропонує переглянути і обговорити

сторінку «Зорі», де розміщені матеріали для ознайомлення з основними типами та спектральними класами зір, діаграмою Герцшпрунга-Рассела, фізичними характеристиками зір, основними стадіями еволюції зір,

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\зорі.png

Пропонує переглянути і обговорити інтерактивний плакат «Еволюція зір»

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\еволюція зір плакат.png

Переглядають ресурс, обговорюють свої ідеї. Роблять записи в зошит у вигляді опорного конспекту.

Робота з джерелами інформації.  

 

Робота в групах,

«мозковий штурм».

Пояснює умови роботи.

Вивчення  нового  матеріалу: зіткнення учнів з фактами, явищами, які потребують теоретичного пояснення.

Сократівська бесіда (пояснення нового матеріалу опираючись на знання учнів).

 

  1. Записують питання по темі.
  2. Письмово дають відповіді на запитання.
  3. Обговорюють які виникали труднощі.
  4. Робота з джерелами інформації,

пошук пояснення.

Робота з мережею Інтернет.

Використання QR-кодів.

Індивідуальна робота.

Пропонує переглянути електронну книгу «Астрофізичне моделювання зіткнення зоряних скупчень» (після сканування QR-коду посилання книги відкрити в браузері).

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\790561_qr.png

Записують висновки в зошит.

Аналіз і логічне мислення.

Групова робота.

Коментує порядок вивчення «Діаграми Герцшпрунга-Рассела».

Якщо на вертикальній осі відкласти світність L (або абсолютну зоряну величину М), на горизонтальній ― спектральний клас (або температуру Т), зорі зображати точками, то виявиться, що вони розташуються не хаотично, а утворюють певні лінії (смуги) чи послідовності.

Записують висновки в зошит.

Евристичний.

Робота в парах з програмою

«Открытая Астрономия 2.6 - Физикон», встановленою на комп'ютерах в кабінеті.

Коментує порядок роботи з моделлю 6.1. 

«Звездные величины».

Модель демонструє шкалу зоряних величин. У слайді центрального вікна відображається небесне тіло, що має зазначену видиму зоряну величину. Вибравши перемикач Абсолютна, можна подивитися, які абсолютні зоряні величини мають небесні тіла.

Перейти до іншого слайду можна за допомогою шкали, розташованої в нижній частині моделі. Для цього потрібно перетягнути повзунок на потрібну позначку або просто клацнути по цій позначці мишею.

Коментує порядок роботи з моделлю 6.2.  «Эволюция звезды». Натисніть на кнопку Старт. Ви побачите, як розташована в правій частині моделі протозоря почне переміщатися у напрямку до головної послідовності, при цьому спалахуючи все яскравіше і яскравіше. Вік зірки відображається зліва. Через деякий час (сотні мільйонів або навіть мільярди років) зірка почне йти з головної послідовності, перетворюючись на червоного гіганта. Зрештою, вона скидає оболонку і стає білим карликом. Кнопки Стоп і Скидання керують анімацією.

Використовуючи вікно введення, можна змінювати масу зірки. При великих масах зірка закінчує свою еволюцію вибухом наднової, після чого перетворюється на нейтронну зірку або навіть в чорну діру, залишаючи навколо себе розширюється шлейф планетарної туманності.

Записують висновки в зошит.

V. Етап контрольно-             

оцінювальний. Практичний етап.

Орієнтувати діяльність учнів на використання знань на практиці.

Логічне доказове мислення.

Поєднання загальнокласних та індивудуальних.

Формуються вчителем групи так, щоб у кожній з них був хоча б один учень, який правильно виконав дану задачу.

Вчитель слухає пояснення, переходячи від одної групи до іншої, відмічає тих, хто проводить навчання, якщо потрібно-проводить пояснення.

Використовуючи діаграму Герцшпрунга-Рассела, можна знаходити відстані до зір. Суть методу спектральних паралаксів полягає у тому, що за виглядом спектра зорі встановлюють її належність до однієї з послідовностей діаграми «спектр-світність». На діаграмі визначають абсолютну зоряну величину (М). Знаючи зі спостережень видиму зоряну величину (т), обчислюють відстань до світила за формулою:

lqr=0,2  m – M)+1

Задачі.  

  1. Обчислити  абсолютну  зоряну  величину  Сонця.
  2. Знайти відстані до трьох зір на вибір.

«Базар задач»

У сформованих групах іде обговорення поставленої проблеми, а потім «обмін задачками».

Індивідуально  розв’язують задачі  за дидактичними матеріалами з  послідуючим коментуванням  та  записом  на   дошці.

VІ. Завершальний

етап

Забезпечити осмислення процесу і результати діяльності.

Бесіда.

Метод ПРЕС.

 

Фронтальна

Підводить підсумок уроку.

Рефлексія

Пропонує заповнити робочий лист

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\робочий лист зорі.png

  1. Учні починають заповнення робочого листа.
  2. Записують домашнє завдання в щоденник.

 

Домашнє  завдання:   підготувати повідомлення про ядерний синтез як джерело енергії в зорях.

Розв’язати задачу: 

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\задача.png

Закінчити заповнення робочого листа:

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\робочий лист зорі.png

 

Мої авторські ресурси до уроку:

http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/video/0-79

http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/zori/0-26

http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/zminni_zori/0-72

http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/chorna_dira/0-210

https://app.wizer.me/preview/ZE0XV4

©   Охотник Г. Г. e-mail: galinaokhotnik@gmail.com

Перегляд файлу

Всеукраїнський конкурс навчальних матеріалів до інтегрованого курсу «Природничі науки»

 

ПРИРОДНИЧІ НАУКИ, 10 клас

Охотник Галина Григорівна, вчитель фізики КЗ «СЗШ № 23» Кам'янської міської ради

 

УРОК НА ТЕМУ   «Небесна сфера. Сузір’я. Визначення відстаней до небесних світил. Зоряні величини»

 

Мета  уроку:  Сформувати в учнів поняття про небесну сферу та її основні елементи; ознайомити з екваторіальною системою небесних координат; навчити визначати координати зір за картою зоряного неба; сформувати уявлення учнів про поділ зоряного неба на сузір’я, їх кількість за сучасним поділом; методи визначення відстаней до небесних тіл, а також їх розмірів і маси. Формувати уявлення про матеріальну єдність світу і його пізнаваність. Розвивати інтерес до вивчення навчального предмета.

Тип  уроку:   вивчення нового навчального матеріалу.

 

Практична складова навчання

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Знаннєвий:

Діяльнісний:

Ціннісний:

демонстрації: Модель небесної сфери; Зоряні мапи і каталоги; Глобус зоряного неба; Телурій;

практичні роботи: Спостереження сузір’їв та пошук планет та зір (з допомогою Google SkyMap  і / або аналогічних програм). Визначення географічної широти місцевості зі спостережень за Полярною зорею.

називає: точки і лінії небесної сфери; небесні координати; пояснює: поділ зоряного неба на сузір’я, їх кількість за сучасним поділом; методи визначення відстаней до небесних тіл, а також їх розмірів і маси.

проводить: спостереження зоряного неба; характеризує: визначення відстаней до небесних світил; вміє використовувати: координати світил на небесній сфері; зоряні карти, каталоги.

обґрунтовує: принцип введення небесної сфери та розташування на ній небесних світил;

оцінює: сузір'я як пам'ятники стародавньої культури людства.

 

ХІД УРОКУ

Таблиця елементів структурних знань та шляхи їх формувань

Етапи уроку

Завдання етапу

Методи, прийоми навчання

Форми навчальної взаємодії

Дії вчителя

Дії учнів

I. Організаційний етап

Налаштувати на продуктивну працю.

Словесно-інформаційні.

Фронтальна.

Привітання з класом.

Привітання з вчителем.

II.

Етап орієнтації

Виявити рівень знань. Визначення типових помилок.

Бесіда, пояснення.

Бліц-опитування,

бесіда.

Актуалізація  опорних  знань:

  1. Що ви знаєте про зоряні мапи і каталоги?
  2. Як можна спостерігати сузір’я та шукати планети і зорі?

Інтелектуальна розминка.

III. Етапи

покладання мети 

і проектування

Викликати пізнавальний інтерес; організувати самостійне формулювання теми і  мети уроку.

Створення проблемної ситуації і труднощів інтерпретації фактів і явищ.

Фронтальна бесіда з елементами проблемного навчання.

 

 

Мотивація. Програмно-цільове управління

 «...Бо що може бути чарівнішим від небосхилу, який вміщує у co6i все прекрасне?».

М. Коперник

Обговорюють і записують в зошит планування навчальної діяльності.

IV. Етап організаційно         -діяльнісний. Пошуково-дослідницький етап. Практичний етап.

Організувати планування і вибір методу отримання інформації.

 

Мотивація, спонукання до пошуку.

Демонстрація.

 

Демонстрація: Модель небесної сфери; Зоряні мапи і каталоги; Глобус зоряного неба; Телурій.

Здійснюють евристичне спостереження з послідуючим поясненням.

Евристичний. Робота з мережею Інтернет.

 

Робота в групах.

Пропонує переглянути і обговорити

сторінку «Небесна сфера», де розміщені матеріали для ознайомлення з темою.

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\небесна сфера.png

Переглядають ресурс, обговорюють свої ідеї. В зошиті креслять небесну сферу, її основні лінії та точки.

 

Робота з джерелами інформації.  

 

Робота в групах,

«мозковий штурм».

1. Пояснює умови роботи.

Вивчення  нового  матеріалу: зіткнення учнів з фактами, явищами, які потребують теоретичного пояснення.

Сократівська бесіда (пояснення нового матеріалу опираючись на знання учнів)

Пропонує переглянути і обговорити

сторінку «Видимий річний рух Сонця. Екліптика», де розміщені матеріали для ознайомлення з темою.

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\Видимий річний рух Сонця. Екліптика.png

  1. Записують питання по темі.
  2. Письмово дають відповіді на запитання.
  3. Обговорюють які виникали труднощі.

Робота з джерелами інформації,

пошук пояснення.

Аналіз і логічне мислення.

Групова робота.

Пропонує переглянути і обговорити відео «Как узнать расстояние до звезд», «Сравненте зазмеров звезд»

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\відео небесна сфера.png

Пропонує переглянути і обговорити

сторінку «Короткий путівник зоряним небом»

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\короткий путівник зоряним небом.png

Записують висновки в зошит.

Знайомляться з інструментами

Google Sky  та Зоряне небо онлайн

V. Етап контрольно-             

оцінювальний. Практичний етап.

Орієнтувати діяльність учнів на використання знань на практиці.

Логічне доказове мислення.

Поєднання загальнокласних та індивудуальних.

Формуються вчителем групи так, щоб у кожній з них був хоча б один учень, який правильно виконав дану задачу.

Вчитель слухає пояснення, переходячи від одної групи до іншої, відмічає тих, хто проводить навчання, якщо потрібно-проводить пояснення.

Задачі.  

  1. знайдіть на рухомій карті зоряного неба північний полюс світу, небесний екватор, точку весняного рівнодення та ознайомтесь з координатною сіткою.
  2. за картою зоряного неба визначте:
    • Координати зорі α Ліри (α=18 год 40 хв; δ=38о);
    • Зорю, координати якої α=5 год 50 хв; δ=7о (α Оріона).

Пропонує пройти тест

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\тест небесна сфера.png

«Базар задач»

У сформованих групах іде обговорення поставленої проблеми, а потім «обмін задачками».

Індивідуально  розв’язують задачі  за дидактичними матеріалами з  коментуванням  та  записом  на   дошці.

VІ. Завершальний

етап

Забезпечити осмислення процесу і результати діяльності.

Бесіда.

Метод ПРЕС.

 

Фронтальна

Підводить підсумок уроку.

Рефлексія

Запитання

  1. Що таке небесна сфера?
  2. Скільки основних точок і ліній небесної сфери Вам відомо?
  3. Що таке сузір’я та скільки їх є? Звідки походять назви сузір’їв?
  4. Що характеризує видима зоряна величина? Ким було запроваджено це поняття?
  5. Що означає запис «Полярна ― α Малої Ведмедиці»? Як ще позначаються зорі?
  6. Покажіть на карті і назвіть 8 сузір’їв та 8 зірок.
  1. Учні висловлюють свої думки за формою: «Я вважаю, що… тому, що… Наприклад… Отже…».
  2. Записують домашнє завдання в щоденник.

 

Домашнє  завдання:   підготувати захист навчального проекту  «Моделі світобудови в уявленнях людей»

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\практична робота.png

Для допитливих: D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\qr-code.png

 

Мої авторські ресурси до уроку:

https://sites.google.com/site/nebesnasfera/home

http://galinaokhotnik.tilda.ws/starrysky

http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/korotkij_putivnik_zorjanim_nebom/0-14

http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/vchimosja_shukati_suzir_39_ja/0-154

http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/suzir_ja_zodiaku/0-28

©   Охотник Г. Г. e-mail: galinaokhotnik@gmail.com

Перегляд файлу

Всеукраїнський конкурс навчальних матеріалів до інтегрованого курсу «Природничі науки»

 

ПРИРОДНИЧІ НАУКИ, 10 клас

Охотник Галина Григорівна, вчитель фізики КЗ «СЗШ № 23» Кам'янської міської ради

 

УРОК НА ТЕМУ   «Основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини»

 

Мета  уроку:  Ознайомити учнів з основними положеннями МКТ та їх дослідним підтвердженням. Удосконалити ужиткові уявлення учнів про дифузію, осмос, броунівський рух. Охарактеризувати застосування знань з молекулярної фізики для пояснення явищ в неживій і живій природі.Продовжити операційні основи мислительної діяльності учнів (вміння порівнювати, класифікувати, узагальнювати, означувати поняття і конкретизувати їх суть, виділяти головне). Формувати усвідомлення важливость знань про будову речовини  для розвитку сучасної техніки та технологій, встановлення чинників шкідливого впливу на людину та навколишнє середовище та вироблення методів його зменшення.. Розвивати інтерес до вивчення навчального предмета.

 

Тип  уроку:   вивчення нового навчального матеріалу.

 

Практична складова навчання

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Знаннєвий:

Діяльнісний:

Ціннісний:

практична робота: Спостереження дискретності речовини.

називає: основні положення молекулярно-кінетичної теорії речовини; творців МКТ; пояснює: дискретну будову речовини; наводить приклади: підтвердження дискретності речовини.

характеризує: застосування знань з молекулярної фізики для пояснення явищ в неживій і живій природі.

усвідомлює: важливість знань про будову речовини  для розвитку сучасної техніки та технологій, встановлення чинників шкідливого впливу на людину та навколишнє середовище та вироблення методів його зменшення.

 

ХІД УРОКУ

Таблиця елементів структурних знань та шляхи їх формувань

Етапи уроку

Завдання етапу

Методи, прийоми навчання

Форми навчальної взаємодії

Дії вчителя

Дії учнів

I. Організаційний етап

Налаштувати на продуктивну працю.

Словесно-інформаційні.

Фронтальна.

Привітання з класом.

Привітання з вчителем.

II.

Етап орієнтації

Виявити рівень знань. Визначення типових помилок.

Бесіда, пояснення.

Бліц-опитування,

бесіда.

Актуалізація  опорних  знань:

  1. Відмінності між атомами, йонами, молекулами.
  2. В чому полягає залежність властивостей речовин від складу і будови їхніх молекул на основі положень теорії будови органічних сполук.

Інтелектуальна розминка.

III. Етапи

покладання мети 

і проектування

Викликати пізнавальний інтерес; організувати самостійне формулювання теми і  мети уроку.

Створення проблемної ситуації і труднощів інтерпретації фактів і явищ.

Фронтальна бесіда з елементами проблемного навчання.

 

 

Мотивація. Програмно-цільове управління

Знати:

  1. Основні  положення  МКТ,  їх  дослідне  обґрунтування.
  2. Поняття  про  тепловий  рух  молекул.

Вміти:

  1. Обґрунтовувати  основні  положення  МКТ  на  прикладах  експериментальних  досліджень.

Обговорюють і записують в зошит планування навчальної діяльності.

IV. Етап організаційно         -діяльнісний. Пошуково-дослідницький етап. Практичний етап.

Організувати планування і вибір методу отримання інформації.

 

Мотивація, спонукання до пошуку.

Демонстрація експеиментів.

 

Демонстрація: дослідні  підтвердження  МКТ.  

Які явища підтверджують рух молекул? Безпосереднім експериментальним підтвердженням руху молекул у газах, рідинах і твердих тілах є явища дифузії (від лат. Diffusion — поширення) та броунівського руху. Явище дифузії зумовлене тим, що внаслідок руху молекули однієї речовини можуть проникати між молекулами іншої без жодного зовнішнього втручання.

Які явища підтверджують взаємодію молекул?

Здійснюють евристичне спостереження з послідуючим поясненням.

Евристичний. Робота з мережею Інтернет.

 

Робота в групах.

Пропонує переглянути і обговорити інтерактивний таймлайн «Основні етапи вивчення молекулярної будови речовини»

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\основні етапи вчення про будову речовини.png

В ході історії було проведено безліч дослідів, експериментів; були відкриті нові закони і фізико-хімічні властивості матеріалів. Багато в чому це відбувалося завдяки відкриттю понять «молекула» і «атомно-молекулярна будова речовини».

Історія вивчення молекулярної будови речовини така обширна, що її дуже важко викласти в одному ресурсі. Тому наведений контент варто сприймати лише як найпростіший орієнтир до ціє важливої і цікавої теми.

Переглядають ресурс, обговорюють свої ідеї. Доповнюють своїми матеріалами.

Робота з джерелами інформації.  

 

Робота в групах,

«мозковий штурм».

Вивчення  нового  матеріалу: зіткнення учнів з фактами, явищами, які потребують теоретичного пояснення.

Сократівська бесіда (пояснення нового матеріалу опираючись на знання учнів)

  1. Записують питання по темі.
  2. Письмово дають відповіді на запитання.
  3. Обговорюють які виникали труднощі.
  4. Робота з джерелами інформації,

пошук пояснення.

Аналіз і логічне мислення.

Групова робота.

Коментує порядок виконання практичної роботи «Спостереження дискретності речовини».

Розбризкайте (або налийте) трохи пахучої речовини в одному з кутків кімнати. Дочекайтеся появи запаху цієї речовини в іншому кутку кімнати (якщо працюєте вдвох, то можна стати на різних відстанях від пахучої речовини та порівняти час поширення запаху).

  • Як можна пришвидшити процес дифузії в цьому досліді?
  • Чи є дифузія основною причиною розповсюдження запаху в цьому випадку?

Виконують роботу.

V. Етап контрольно-             

оцінювальний. Практичний етап.

Орієнтувати діяльність учнів на використання знань на практиці.

Логічне доказове мислення.

Поєднання загальнокласних та індивудуальних.

Формуються вчителем групи так, щоб у кожній з них був хоча б один учень, який правильно виконав дану задачу.

Вчитель слухає пояснення, переходячи від одної групи до іншої, відмічає тих, хто проводить навчання, якщо потрібно-проводить пояснення.

  1. Для вивчення броунівського руху фізик Жан Перрен (1870—1942, Франція, США) використовував частинки діаметром близько 0,1—1 мкм. У скільки разів діаметр цих частинок більший за діаметр молекул води? Уважайте, що середній діаметр молекули води приблизно дорівнює 0,25 нм. Чи вдасться спостерігати броунівський рух частинки розміром 0,1 мм?
  2. Лінійний розмір молекули білка становить 40 · 10-8 см. Якою була б кількість таких молекул у ряду завдовжки 1 см за умови, що розміри проміжків між молекулами дорівнюють розмірам самих молекул?
  3.  Маса молекули води 3 · 10-26 кг. Визначте кількість молекул у воді об’ємом 60 см3. 

«Базар задач»

У сформованих групах іде обговорення поставленої проблеми, а потім «обмін задачками».

Індивідуально  розв’язують задачі  за дидактичними матеріалами з  коментуванням  та  записом  на   дошці.

VІ. Завершальний

етап

Забезпечити осмислення процесу і результати діяльності.

Бесіда.

Метод ПРЕС.

 

Фронтальна

Підводить підсумок уроку.

Рефлексія

Запитання

  1. Основні положення МКТ.
  2. дослідні підтвердження МКТ.
  3. Основна задача МКТ.
  4. Тепловий рух молекул.
  5. Молекулярні явища в техніці і природі.
  6. Якими спостережними даними можна підтвердити положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини?
  7. Чи можна вважати безладний рух порошинок у повітрі броунівським?
  8. Чому плями від розлитої кави легше видалити відразу й значно важче зробити це згодом?
  1. Учні висловлюють свої думки за формою: «Я вважаю, що… тому, що… Наприклад… Отже…».
  2. Записують домашнє завдання в щоденник.

 

 

Домашнє  завдання:   підготувати повідомлення про можливість отримання матеріалів з наперед заданими фізико-хімічними властивостями.

©   Охотник Г. Г. e-mail: galinaokhotnik@gmail.com

 

Перегляд файлу

Всеукраїнський конкурс навчальних матеріалів до інтегрованого курсу «Природничі науки»

 

Планування курсу

ПРИРОДНИЧІ НАУКИ  Інтегрований курс

Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти

авторський колектив під керівництвом Засєкіної Т. М.

10 клас

D:\Okhotnik-Galina\УМІТИ\Використовувати QR-коди у навчанні\роботи\візитівка.png     D:\Okhotnik-Galina\УМІТИ\Використовувати QR-коди у навчанні\роботи\Посилання на сайт +.png     D:\Okhotnik-Galina\УМІТИ\Використовувати QR-коди у навчанні\роботи\Посилання на сайт +астрономія.png     D:\Okhotnik-Galina\УМІТИ\Використовувати QR-коди у навчанні\роботи\побажання.png

дата

Орієнтовний зміст навчального матеріалу

Практична складова навчання

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Знаннєвий:

Діяльнісний:

Ціннісний:

 

 

Вступ (8 годин)

 

 

 

 

1

 

Що вивчає курс «Природничі науки». Значення природничих наук в сучасному світі та їх зв’язок з іншими науками.

практична робота:  з синхроністичною таблицею розвитку природничих наук.

розуміє: роль природничих наук  у їх історичному і сучасному контексті як процес отримання наукових знань.

характеризує: етапи наукового дослідження.

усвідомлює: значення природничих наук у сучасному світі та необхідність їх вивчення.

2

 

Взаємовідносини людини і природи. Природний об’єкт як система.

навчальний проект: природа – джерело творчого натхнення діячів мистецтв.

наводить приклади: взаємодії людини і природи.

описує: природний об’єкт як систему.

висловлює й обґрунтовує судження: щодо взаємозв’язків людини і природи.

3

 

Можливості людини у пізнанні світу.

дослідження: Що розповість про куряче яйце біолог, географ, фізик та хімік? (журналістське розслідування).

називає:  критерії науковості.

застосовує: метод моделювання  для дослідження об’єктів, явищ і процесів природи.

оцінює: можливості людини у пізнанні світу.

4

 

Методи наукового пізнання  природи.  

навчальний проект: Фантастика, що стала реальністю (за аналізом художніх творів, кінофільмів); практична робота: Порівняльна характеристика науки та псевдонауки; створення опорного конспекту: Методи наукових досліджень.

знає: етапи і складові наукового пізнання; наводить приклади: різних підходів до пізнання світу.

описує: природні явища і об’єкти як системи.

робить висновок:

про значення моделювання в структурі наукового дослідження.

5

 

Найважливіші природознавчі ідеї та відкриття, що змінили уявлення про світ та вплинули на розвиток цивілізації.  

навчальний проект: Нобелівські лауреати.

знає: найважливіші природознавчі ідеї та відкриття, що змінили уявлення про світ та вплинули на розвиток цивілізації.

описує: відмінності наукового пізнання світу від релігійного та естетичного.

усвідомлює: значення природничих, гуманітарних та технічних наук для досягнення бажаного майбутнього

6

 

Визначні природничі дослідження і відкриття українських учених.

навчальний проект:

Українські вчені.

знає: визначні природничі дослідження і відкриття українських учених.

опрацьовує: наукові публікації з українських та міжнародних наукових сайтів.

робить висновки: щодо перспектив розвитку науки в Україні.

7

 

Великі відкриття.

практична робота: Упорядкування хронологічної шкали (таблиці); створення ментальної карти; фотоальбому тощо.

знає: великі природничі відкриття в світі.

установлює причинно-наслідкові зв’язки між: результатами науково дослідження та підтвердженням гіпотез.

робить висновки: щодо перспектив розвитку науки в світі.

8

 

Джерела інформації.

навчальні проекти: 24 години: події у вашій місцевості, світі, Всесвіті (інтерв'ю з природодослідником); Українські наукові та науково-популярні видання; Наукові видання світового рівня.

знає та розуміє: відмінності науки від псевдонауки, поняття авторське право та плагіат, значення використання істинних джерел інформації в українському та світовому науковому співтоваристві.

класифікує: джерела інформації; розвиває вміння: користуватися різними джерелами природничо-наукової інформації, критично оцінюючи достовірність її. 

висловлює судження: про  псевдонауку, плагіат в Україні та світі; обґрунтовує: необхідність вільного доступу до інформації через мережу бездротового зв'язку.

 

 

I. Всесвіт (48 годин)

 

 

 

 

9

 

Походження Всесвіту. Історія розвитку уявлень про Всесвіт. Гіпотеза Великого Вибуху.

практична робота: Дослідження Всесвіту за допомогою фотографій телескопу Габбл.

пояснює: сутність гіпотези «Великого вибуху»;

наводить приклади: спостережних даних, які підтверджують теорію Великого вибуху.

описує: великомасштабну структуру Всесвіту та

загальноприйняті моделі його походження й розвитку; характеризує:

вклад Коперника, Кеплера, Галілея, Ньютона в розвиток уявлень про Всесвіт; моделі походження й розвитку Всесвіту.

оцінює: масштаби астрономічних явищ та об’єктів; робить висновок: про унікальність нашого Всесвіту.

 

10

 

Фундаментальні взаємодії в природі.

створення опорного конспекту: «Фундаментальні взаємодії в природі».

називає: чотири типи взаємодій у природі: гравітаційної, електромагнітної, сильної і слабкої взаємодій, які описуються двома загальноприйнятими теоріями: загальною теорією відносності і Стандартною моделлю; розуміє: яку роль відіграють закони збереження у фізиці елементарних частинок.

розрізняє і порівнює: типи фундаментальних взаємодій, що не зводяться одна до одної.

усвідомлює: важливість створення теорії, яка б об’єднала всі типи взаємодій, пояснивши їх з єдиної точки зору.

11

 

Мікро- макро- та мегасвіти.

створення опорного конспекту: «Мікро-макро- та мегасвіти».

називає: три рівні будови матерії: мікро- макро- та мегасвіти.

розрізняє: способи опису об'єктів і систем: дискретний і неперервний; порівнює: об’єкти мікро-, макро- і мегасвіту за розмірами і масами.

усвідомлює: що, хоча на цих рівнях діють свої специфічні закономірності, мікро-, макро- і мегасвіти найтісніше взаємопов'язані.

12

 

Речовина та поле, їх фізичні властивості.

практична робота: Створення ментальної карти.

 знає: поняття «поле» й «речовина» як види матерії; називає: основні фізичні та хімічні властивості речовин, методи дослідження речовин;  види і характеристики фізичного поля; розуміє: відмінності між речовиною і полем.

характеризує: види і властивості фізичного поля; хроматографічний метод дослідження речовин.

робить висновок: про дві форми матерії: речовину і поле.

13

 

Кванти.

дослідження: Фотон – це  квант електромагнітного поля,  гравітон – це квант гравітації.

 

розуміє: що світло випромінюється та поглинається певними неподільними порціями (квантами). 

порівнює: енергію, масу, імпульс фотона з відповідними характеристиками одного з макротіл.

обґрунтовує: те, що фотони мають як корпускулярні так і хвильові властивості.

14

 

Елементарні частинки. Античастинки.

створення опорного конспекту: «Елементарні частинки. Античастинки».

наводить приклади: елементарних частинок, сучасних методів вивчення частинок; пояснює: методи реєстрації елементарних частинок.

здатний спостерігати і користуватися:

фотографіями треків елементарних частинок і визначати їх масу, енергію і електричний заряд; описує: функціонування та значення для світової науки Великого адронного колайдера; досліджує: сучасні методи вивчення частинок в Україні та світі.

обґрунтовує: значення дослідження частинок науковцями.

15

 

Корпускулярно-хвильовий дуалізм.

навчальний проект: Прояв хвильових і квантових властивостей світла у природі.

 

пояснює: положення хвильової і квантової теорії світла.

описує: корпускулярно-хвильовий дуалізм світла; розрізняє: хвильові й квантові властивості світла.

робить висновок:

про корпускулярно-хвильову природу світла; обґрунтовує: його суть та місце в сучасній фізичній картині світу; оцінює:  історичні особливості розвитку вчення про світло, становлення квантової фізики.

16

 

Хімічні елементи. Атоми. Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва.

демонстрації: Модель досліду Резерфорда; Періодична система елементів Д.І.Менделєєва.

називає: складові частинки атома; пояснює: протонно- нейтронну модель атомного ядра; передбачає: властивості хімічних елементів та простих речовин залежно від їх розташування в періодичній системі

класифікує: атоми хімічних елементів; характеризує:

ядерну модель атома, будову атома, ядра;

роль періодичного закону і періодичної системи елементів як основи характеристики будови атомів, хімічних властивостей елементів, фізичних властивостей їхніх простих речовин.

аналізує:  явища,  що  свідчать  про  складну  структуру атомів   і   атомних   ядер; оцінює:  внесок українських учених у дослідження будови атомів і ядер атомів.

17

 

Йони. Молекули.

демонстрації: Моделі молекул органічних сполук (у тому числі 3D-проектування);

практична робота: Оцінювання розмірів молекул.

пояснює: відмінності між атомами, йонами, молекулами; залежність властивостей речовин від складу і будови їхніх молекул на основі положень теорії будови органічних сполук

характеризує: суть теорії будови органічних сполук.

усвідомлює: необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля.

18

 

Основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини.

практична робота: Спостереження дискретності речовини.

називає: основні положення молекулярно-кінетичної теорії речовини; творців МКТ; пояснює: дискретну будову речовини; наводить приклади: підтвердження дискретності речовини.

характеризує: застосування знань з молекулярної фізики для пояснення явищ в неживій і живій природі.

усвідомлює: важливість знань про будову речовини  для розвитку сучасної техніки та технологій, встановлення чинників шкідливого впливу на людину та навколишнє середовище та вироблення методів його зменшення.

19

 

Кристали.

демонстрації: Вирощування кристалів;

Властивості та застосування рідких кристалів.

називає: типи кристалів; наводить приклади:

аморфних та кристалічних тіл; рідких кристалів; пояснює: фізичні властивості кристалів у залежності від типу кристалічної решітки.

описує: кристалічну будову тіл та їхні загальні  властивості; порівнює:

кристалічні та аморфні тіла.

робить висновок:

про можливість отримання матеріалів з наперед заданими фізико-хімічними властивостями.

20

 

Прості речовини.

демонстрації: Періодична система хімічних елементів.

називає:  основні фізичні та хімічні властивості речовин, методи дослідження речовин.

розрізняє: прості й складні речовини; описує: якісний і кількісний склад речовин за хімічними формулами.

висловлює судження: про багатоманітність простих речовин.

21

 

Метали і неметали.

демонстрації: Моделі кристалічних ґраток металів; навчальні проекти: Вирощування кристалів; Поширення металічних елементів у природі; Роль хімії у технічному прогресі.

наводить приклади: металів і неметалів; називає:  їх основні фізичні та хімічні властивості, методи дослідження.

розрізняє: метали і неметали; характеризує: метали і неметали, їхні фізичні властивості та застосування (у тому числі сплавів металів).

оцінює:  значення металургії в суспільному господарстві України; висловлює судження: про роль металів у розвитку сучасної техніки і цивілізації загалом; про важливість знань про властивості металів з метою їх використання; про охорону навколишнього середовища; доводить:

практичну значущість металів і неметалів.

22

 

Інертні гази.

навчальний проект: Інертні гази: історія відкриття.

знає: фізичні та хімічні властивості інертних газів; пояснює: переваги та недоліки інертних газів.

характеризує: властивості інертних газів з теорії про атомні структурах. 

усвідомлює: біологічну дію інертних газів; робить висновок: щодо їх застосування.

23

 

Світло. Збуджений стан атома. Атом та молекула як джерело випромінювання.

навчальний проект: Внесок українських учених у до­слідження будови атомів і ядер.

пояснює: сутність квантових постулатів Бора, енергетичні стани атома; атомні і молекулярні спектри.

характеризує: атом та молекулу як джерело випромінювання.

усвідомлює: значення світла для життя на Землі та в побуті; оцінює:  історичний характер становлення знань про природу світла.

24

 

Електромагнітна і квантова  природа світла. Фотоефект.

демонстрації: Фотоефект на пристрої з цинковою пластинкою.

називає:  хвильові та квантові властивості світла; пояснює: квантову та хвильову природу світла; явище фотоефекта.

записує: рівняння Ейнштейна для фотоефекту.

робить висновки: щодо широкого застосування явища фотоефекту в науці та техніці.

25

 

Інтерференція та дифракція світлових хвиль.

практична робота: Спостереження інтерференції та дифракції світла.

наводить приклади: інтерференції та дифракції хвиль.

розрізняє: інтерференцію і дифракцію світла.

оцінює:  застосування інтерференції та дифракції світлових хвиль у техніці й виробництві.

26

 

Поляризація  та дисперсія світла.

демонстрації: Дисперсія світла при його проходженні через тригранну призму.

наводить приклади: практичного застосування поляризації та дисперсії світла.

проводить: прості експериментальні дослідження хвильової природи світла.

оцінює:  застосування поляризації та дисперсії світла у техніці й виробництві.

27

 

Поглинання і випромінювання. Спектри (лінійчатий, смугастий, неперервний). Поняття «абсолютно чорного тіла».  Спектральний аналіз та його застосування.

практичні роботи:  Вивчення спектра Сонця; Спостереження неперервного і лінійчатого спектрів речовини;

навчальний проект:  Побудова саморобного спектроскопа і порівняння спектрів доступних джерел світла.

розуміє: поняття «абсолютно чорного тіла»; пояснює: механізм випромінювання й поглинання світла; розрізняє: спектри поглинання і випромінювання.

характеризує: енергію випромінювання залежно від його знаходження в спектрі електромагнітних хвиль; сутність спектрального аналізу та його застосування в астрономічних дослідженнях.

робить висновки: щодо широкого застосування спектрального аналізу в науці й техніці.

28

 

Випромінювання небесних світил.

Сучасні наземні й космічні телескопи.

демонстрації: Труба Галілея (оптичний телескоп); Зображення (фотографії) та схеми сучасних наземних і космічних телескопів, детекторів нейтрино та гравітаційних хвиль; Фотографії астрономічних обсерваторій;

практична робота:  Cкладання і дослідження параметрів оптичної схеми телескопа (на моделі).

пояснює: принцип дії оптичного телескопа та радіотелескопа; особливості реєстрації випромінювання небесних світил; називає: діапазони випромінювання небесних тіл, телескопи та приймачі випромінювання для різних діапазонів електромагнітного спектра, найвідоміші

детектори нейтрино та гравітаційних хвиль, провідні астрономічні обсерваторії України та світу.

характеризує: застосування в телескопобудуванні

досягнень техніки й технологій.

дотримується правил:  спостереження небесних об’єктів з допомоги шкільного телескопа.

оцінює: внесок астрономічних обсерваторій України та світу у розвиток теоретичної та практичної астрономії, застосування в телескопобудуванні досягнень техніки й технологій; важливість астрономічних спостережень у всьому діапазоні електромагнітного спектра.

29

 

Взаємозв`язок енергії та речовини. Закони збереження.

навчальний проект:  Симетрія в природі. Зв'язок симетрії світу із законами збереження.

розуміє: сутність закону збереження енергії; що законам збереження підкоряються усі процеси, що відбуваються як в неживій, так і в живій природі, і вони є фундаментальними законами природи; пояснює: перетворення енергії на підставі законів збереження.

описує: шляхи перетворення енергії в різних процесах; складає: схеми перетворення енергії в різних процесах.

 

оцінює: роль видатних учених у розвитку знань про перетворення енергії;  робить висновок: про значення моделювання у розумінні процесів перетворення енергії.

30

 

Ентропія як фактор, що обумовлює фізичні та хімічні процеси.  «Теплова смерть Всесвіту».

дослідження: Демон Максвелла (розроблення та випробовування моделі).

пояснює: ентропію як характеристику напрямку і необоротності протікання процесів у системі; має уявлення: про «Теплову смерть Всесвіту».

опрацьовує: наукові публікації з українських та міжнародних наукових сайтів.

усвідомлює:  проблему майбутнього розвитку Всесвіту.

31

 

Небесна сфера. Сузір’я. Визначення відстаней до небесних світил. Зоряні величини.

демонстрації: Модель небесної сфери; Зоряні мапи і каталоги; Глобус зоряного неба; Телурій;

 практичні роботи: Спостереження сузір’їв та пошук планет та зір (з допомогою Google SkyMap  і / або аналогічних програм).

Визначення географічної широти місцевості зі спостережень за Полярною зорею.

називає: точки і лінії небесної сфери; небесні координати; пояснює: поділ зоряного неба на сузір’я, їх кількість за сучасним поділом; методи визначення відстаней до небесних тіл, а також їх розмірів і маси.

проводить: спостереження зоряного неба; характеризує: визначення відстаней до небесних світил; вміє використовувати: координати світил на небесній сфері; зоряні карти, каталоги.

обґрунтовує: принцип введення небесної сфери та розташування на ній небесних світил;

оцінює: сузір'я як пам'ятники стародавньої культури людства.

32

 

Розширення Всесвіту. Розвиток уявлень про простір та час. Закон Габбла.

демонстрації: моделювання Всесвіту, що розширюється, за допомогою повітряної кульки; Схема великомасштабної структури Всесвіту;

навчальні проекти:  Моделі світобудови в уявленнях людей.

має уявлення: про класичні властивості простору, часу і матерії; пояснює:  суть закону Габбла.

опрацьовує: наукові публікації з українських та міжнародних наукових сайтів.

усвідомлює: проблему «прихованої маси», факт

прискореного розширення Всесвіту.

33

 

Вплив руху і матерії на властивості простору і часу.

навчальний проект:  Великий адронний колайдер: що шукають фізики всього світу?

розуміє: сутність реляційної концепції простору і часу.

установлює причинно-наслідкові зв’язки між: результатами науково дослідження та підтвердженням гіпотез.

робить висновок: про зв'язок фізичних характеристик тіл і явищ із властивостями простору й часу.

34

 

Спеціальна теорія відносності.

навчальний проект:  Передумови до виникнення теорії.

пояснює:  основні положення СТВ та їхні наслідки; відносність довжини й часу, відносність одночасності подій у рухомій і нерухомій системі відліку, просторово-часові властивості фізичного світу; взаємозв'язок маси і енергії, як наслідок теорії відносності; розуміє:  межі  застосування  законів класичної та релятивістської механіки.

застосовує:   постулати   СТВ,   релятивістський   закон додавання  швидкостей; визначає  повну  та  кінетичну

енергії тіла в рамках СТВ.

виявляє  ставлення  та  оцінює:  зміну  уявлень  про  час і простір після створення СТВ.

35

 

Зорі, їх види. Зоряні скупчення.

демонстрації:

Порівняння розмірів різних типів зір; Зображення (фотографії) зоряних скупчень і туманностей.

називає: зорі головної послідовності; основні фізичні  характеристики зір; пояснює: різницю між типами зір; залежність кольору зорі від її температури; природу нових та наднових зір; наводить приклади: різних типів зір; зоряних скупчень, туманностей.

розрізняє: зорі, зоряні скупчення й асоціації, туманності, міжзоряне середовище; описує: спектральну класифікацію зір; характеризує:  якісно шкалу зоряних величин; природу нейтронної зорі.

висловлює судження: про залежність кольору зорі від її температури.

36

 

Термоядерні реакції. Виникнення легких елементів внаслідок термоядерних реакцій.

демонстрації: Схеми термоядерних реакцій у надрах зір;

навчальний проект:  Теорії елементарних частинок: це фізика чи хімія?

розуміє: механізми ядерних процесів у Сонця й зір; пояснює: походження хімічних елементів у різних процесах в зорях.

описує: різні типи подвійних та змінних зір, пульсарів.

робить висновок: про ядерний синтез як джерело енергії в зорях.

37

 

Життєвий цикл зорі.

навчальний проект:  Моделювання чорної діри та подвійних зір за допомогою тканини та металевих куль

пояснює: зміну фізичних характеристик, хімічного складу та внутрішньої будови зорі із часом.

описує: етапи життєвого циклу зір.

висловлює судження: про життєвий цикл зір: від народження у зоряних яслах до завершення життя у вигляді чорної діри або наднової зорі.

38

 

Вибухи наднових. Поява важких елементів.

демонстрації: Фотозображення спалахів нових та наднових зір.

пояснює:  механізм утворення хімічних елементів під час спалаху наднової зорі.

описує: природу нових та наднових зір.

оцінює: роль нових та наднових зір в поширенні у Всесвіті хімічних елементів.

39

 

Планетні системи зір.

демонстрації: Зображення планетних систем зір.

наводить приклади:

планетних систем інших зір; називає: методи реєстрації навколозоряних об’єктів.

розрізняє: зорі і планети; описує: розподіл зір із планетами в околиці Сонця.

усвідомлює: важливість відкриття планет за межами Сонячної системи. 

40

 

Еволюція зір.

демонстрації: Космічні знімки глобул та регіонів зореутворення; Схеми еволюційних шляхів зір на діаграмі Герцшпрунга–Рассела; Нейтронні зорі та чорні діри у подвійних зоряних системах (малюнки); створення опорного конспекту: «Еволюція зір».

називає: основні стадії еволюції зір; наводить приклади: зір на різних стадіях еволюції.

описує: еволюцію зір

(зокрема Сонця).

обґрунтовує: народження зір в асоціаціях, зоряну еволюцію, як важливий чинник розвитку Всесвіту в цілому.

41

 

Галактики. Загальні відомості про галактики. Види галактик.

демонстрації: Схема будови Галактики; Зображення (фотографії) різних типів га­лактик.

називає: найближчі до Землі галактики;

складові частини галактики; пояснює:  природу активності ядер галактик.

характеризує: природу галактик і квазарів;

описує: класифікацію галактик за Габблом; природу активності ядер галактик; застосовує: методи вимірювання відстаней до галактик.

обґрунтовує: фізичну суть спостережного червоного

зміщення в спектрах галактик.

42

 

Наша галактика - Молочний шлях.

демонстрації: Схема будови Галактики.

пояснює: причину існування Молочного Шляху на зоряному небі Землі; називає: найближчі до Землі галактики.

характеризує: місце Сонячної системи в Галактиці.

висловлює судження: про особливість місця Сонячної системи в Галактиці.

43

 

Сонце, його характеристики, будова та джерела енергії.

демонстрації:

Світлини Сонця в різних

діапазонах хвиль; Світлини активних утворень на диску Сонця.

практична робота: Визначення діаметра Сонця за допомогою камери-обскури.

називає: головні фізичні характеристики Сонця;

пояснює: будову Сонця, фізичний механізм

генерування енергії Сонця; наводить приклади:  впливу сонячної активності на

біосферу Землі.

описує: фізичні умови на Сонці, джерела енергії

Сонця, особливості реєстрації сонячних нейтрино, прояви сонячної активності та її циклічність; характеризує: «спокійне» й «активне» Сонце; дотримується правил:  безпеки під час спостереження Сонця.

висловлює судження: про вплив Сонця на життя на Землі; усвідомлює значення: вивчення Сонця для практичних потреб людства.

44

 

Прояви сонячної активності та її вплив на Землю та на здоров’я людини. Сонячний вітер.

навчальний проект:  Модель приладу для визначення сонячної активності.

знає: механізми впливу сонячного випромінювання на життєдіяльність організмів; наводить приклади: впливу сонячної активності на біосферу; пояснює:  механізм утворення і склад сонячного вітру; циклічність сонячної активності.

характеризує: прояви сонячної активності та її вплив на Землю та на здоров’я людини.

висловлює судження: про результати впливу сонячної активності на атмосферні, кліматичні та біосферні процеси.

45

 

Сонячна система.

демонстрації:

Схема Сонячної системи; Світлини планет, їхніх

супутників, малих тіл Сонячної системи;

практична робота: Визначення відстаней до тіл Сонячної системи методами астрономії.

називає: планети Сонячної системи та порядок їх розміщення відносно Сонця; малі тіла Сонячної системи; основні етапи формування Сонячної системи; наводить приклади: відомих комет та метеорних

потоків, дослідження тіл Сонячної системи за

допомогою космічних апаратів.

описує: будову Сонячної системи, природу планет і малих тіл Сонячної системи, гіпотези і теорії

формування Сонячної системи.

обґрунтовує: поділ тіл Сонячної системи на планети, карликові планети та малі тіла.

оцінює: місце Сонячної системи в Галактиці.

46

 

Земля і Місяць.

практична робота: Дослідження Землі за допомогою фотографій Міжнародної космічної станції NASA.

називає: фізичні характеристики Землі як планети, складові її внутрішньої будови, фізичні характеристики Місяця.

порівнює: особливості будови Землі з іншими планетами Сонячної системи; установлює причинно-наслідкові зв’язки між: наявністю великого супутника Місяця та особливостями процесів на Землі.

оцінює: значення геофізичних особливостей Землі як планети для виникнення життя; значення вивчення Місяця для практичної діяльності людини.

47

 

Планети земної групи й планети-гіганти.

створення опорного конспекту: Планети земної групи й планети-гіганти.

пояснює: принцип поділу планет на дві групи; наводить приклади: з історії вивчення будови Сонячної системи.

характеризує: природу планет земної групи й планет-гігантів.

обґрунтовує: значення вивчення поверхні Місяця для практичної діяльності людини в майбутньому.

48

 

Природа тіл Сонячної системи та їх дослідження за допомогою космічних апаратів.

демонстрації: Зображення об’єктів Сонячної системи;

Зображення міжпланетних

космічних апаратів;

Таблиці фізичних та орбітальних

характеристик планет.

наводить приклади: дослідження тіл Сонячної системи з допомогою космічних апаратів.

характеризує: природу планет і малих тіл Сонячної системи; порівнює: процеси, що відбуваються всередині небесних тіл.

оцінює:  значення вивчення Сонячної системи для природничих наук.

 

49

 

Закони Кеплера. Закон всесвітнього тяжіння. Видимий рух Сонця та  планет.

навчальний проект:  Побудова аналеми. Аналеми на інших планетах. Сонячний годинник з аналемою.

пояснює: причини видимих рухів світил по небесній сфері; наводить приклади: застосування законів Кеплера.

описує: добовий рух світил на різних географічних широтах.

оцінює: використання законів руху в небесній

механіці.

50

 

Дослідження Всесвіту. Антропний принцип у Всесвіті.

навчальний проект:  Астрологія: передбачення долі за зірками. Вірити чи не вірити?

пояснює: суть антропного принципу.

характеризує: антропний принцип у вивченні космосу.

усвідомлює: значення дослідження Всесвіту.

51

 

Космічні програми.  Сучасні космологічні дослідження.

навчальний проект:  Освоєння космосу людиною.

називає:  космічні апарати та космічні програми; пояснює:  суть астероїдної небезпеки для Землі.

характеризує: космічні програми.

усвідомлює: вплив чинників Всесвіту (сонячної активності, гравітації тощо) на життя і здоров’я людей та біосферу в цілому.

52

 

Проблема вивчення темної матерії та темної енергії.

навчальний проект:  Темна матерія, темна енергія: загадки Всесвіту.

пояснює:  суть проблеми темної матерії та темної енергії; знає: різні методи, які застосовують вчені, щоб відшукати темну матерію.

опрацьовує: наукові публікації з українських та міжнародних наукових сайтів.

усвідомлює: значення астрономічних досліджень для розвитку природничих наук.

53

 

Космогонія Сонячної системи.

демонстрації: Схеми будови Сонячної системи.

називає:  донаукові космогонічні уявлення; імена вчених, діяльність яких пов’язана з розвитком космогонічних знань; методи сучасних космологічних досліджень; пояснює: оглядово гіпотези і теорії походження Сонячної системи; наводить приклади: гіпотез і теорій виникнення Сонячної системи.

описує: схематично механізм утворення планет у Сонячній системі; характеризує: основні етапи формування Сонячної

системи.

усвідомлює:

світоглядне значення наукових космогонічних теорій.

54

 

Загальна теорія відносності як основна теорія, що описує будову, походження й розвиток Всесвіту.

демонстрації: Таблиця-схема основних етапів розвитку Всесвіту;  Діаграма співвідношення різних типів матерії у Всесвіті.

пояснює:   значення теорії відносності в сучасній науці й техніці; називає: факти, що свідчать про матеріальну єдність світу в контексті його еволюції; імена видатних вчених-космологів; пояснює: природу реліктового випромінювання,

особливості явища гравітаційного лінзування; наводить приклади: космологічних моделей будови Всесвіту.

характеризує: загальноприйняті моделі (сценарії) походження й розвитку Всесвіту; описує: основні етапи еволюції Всесвіту.

оцінює унікальність Землі та Всесвіту; висловлює судження: щодо світоглядного значення сучасних уявлень про будову Всесвіту та його

еволюцію.

55

 

Імовірність життя на інших планетах.

демонстрації: Зображення послань землян до представників позаземних цивілізацій (радіопослання, космічні

зонди «Вояджери»); Світлини телескопів та обладнання, призначених для пошуку позаземного життя; навчальний проект:  Можливість життя на інших планетах.

пояснює:  пошук життя на інших планетах Сонячної системи; міжнародні наукові проекти з пошуку життя у Всесвіті; наводить приклади: пошуку життя на інших планетах Сонячної системи, міжнародних наукових

проектів з пошуку життя у Всесвіті.

описує: імовірність існування життя на інших планетах;

характеризує: зв’язок між основними

фундаментальними константами й життям, гіпотезу про існування інших всесвітів;

опрацьовує: наукові публікації з українських та міжнародних наукових сайтів.

висловлює судження: щодо міжнародних наукових проектів з пошуку життя у Всесвіті; робить висновки:  про можливість існування позаземних форм життя і цивілізацій у Всесвіті, розуміє складність проблеми контакту.

56

 

Екзопланети.

демонстрації: Порівняння розмірів, густин та складу різних типів екзопланет;

навчальні проекти:  Екзопланети і можливість життя за межами Сонячної системи; Колонізація людством інших планет: чиста фантастика чи потенційна можливість?

називає: методи відкриття та дослідження екзопланет.

описує: типи екзопланет; характеристики екзопланети, які свідчать про можливість існування життя подібного до земного.

обґрунтовує: причини появи життя на нашій планеті та  можливість існування позаземного життя у Всесвіті; важливість освоєння інших планет для виживання людства в цілому.

 

 

IІ. Земля (56 годин)

 

 

 

 

57

 

Утворення і розвиток Землі. Історія формування Землі. 

демонстрації: Космічні світлини Землі; геохронологічна таблиця;

навчальний проект:  Найважливіші події та основні етапи розвитку планети Земля.

називає: наукові методи дослідження історії Землі; наводить приклади: наукових гіпотез щодо

виникнення життя на Землі; катастрофічних подій у історії Землі.

складає: план дослідження для певної проблеми.

усвідомлює: особливість Землі – «колиски життя» в Сонячній системі.

58

 

Внутрішня будова Землі.

демонстрації:

відхилення Землі від кулеподібної форми внаслідок її обертання.

називає:  форму Землі, фізичні характеристики Землі як планети, складові її внутрішньої будови.

характеризує: складові внутрішньої будови Землі.

 

обґрунтовує: значення вивчення внутрішньої будови Землі.

59

 

Поява Місяця і його вплив на процеси на Землі.

демонстрації:

Фотографія поверхні Місяця, глобус Місяця.

знає: фази Місяця; як Місяць впливає на процеси на Землі.

характеризує: фізичні умови на поверхні Місяця.

оцінює: унікальність планети Земля, роль Місяця у земних процесах.

60

 

Форма і рухи Землі, їх наслідки. Сила Коріоліса.

дослідження:  Моделювання природних явищ на Землі у дні рівнодень та сонцестоянь;

Прояви сили Коріоліса на річках своєї місцевості.

називає:  види рухів Землі,  параметри та наслідки осьового й орбітального рухів планети; розпізнає: на схемах руху Землі точки сонцестоянь і рівнодення; знає: наслідки рухів Землі, межі поясів освітленості,  види часу;  наводить приклади: прояву сили Коріоліса.

характеризує: осьовий та орбітальний рух Землі;  установлює: послідовність зміни пір року у Північній та Південній півкулі, причини зміни пір року;

використовує: знання про силу Коріоліса для пояснення причин формування пасатів, циклонів та антициклонів, течій.

оцінює: пізнавальну та конструктивну роль знань про рухи Землі.

61

 

Електромагнітне та гравітаційне поле Землі.

практична робота: Дослідження магнітного поля Землі за допомогою смартфону.

знає:  прояви дії магнітного та гравітаційного полів; пояснює: вплив магнітного поля на живі організми; вплив гравітації на розвиток людського тіла.

характеризує:  фізичні поля Землі.

оцінює: значення магнітного поля Землі для життєдіяльності організмів;  усвідомлює: вплив електромагнітного та гравітаційного полів.

62

 

Місцевий, поясний та літній час. Часові  пояси. Час в Україні.

демонстрації: карта «Часові пояси Європи»; практична робота: Аналіз карти годинних поясів Землі.

знає:  розташування території України відносно міжнародної системи часових поясів; порядок обчислення часу на території України.

визначає: місцевий і поясний час, час в країнах світу та в Україні.

 

обґрунтовує: вплив літнього часу на господарську діяльність та здоров’я людини; оцінює: значення знань про систему відліку часу.

63

 

Літосфера. Будова і хімічний склад літосфери.

демонстрації: Діаграма глибинної будови Землі за геофізичними даними.

називає: складові літосфери,  структурні елементи літосферних плит; знає:  хімічний склад літосфери.

аналізує та порівнює: відсотковий вміст хімічних елементів у літосфері.

оцінює:  вплив людини на літосферу.

64

 

Складні речовини. Оксиди. Кислоти. Основи. Амфотерні гідроксиди.  Мінерали і гірські породи.

навчальний проект:  Хімічний склад і використання мінералів та гірських порід.

наводить приклади: складних речовин, оксидів і солей, що входять до складу літосфери.

уміє: безпечно поводитися з розчинами кислот, основ та солей; розрізняє: прості й складні речовини; за зовнішніми ознаками гірські породи та мінерали; описує: якісний і кількісний склад речовин за хімічними формулами; характеризує: поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів.

висловлює судження: про багатоманітність речовин; обґрунтовує: залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин.

65

 

Гірський цикл.

демонстрації: Схема «Цикл перетворення гірської породи».

знає:  гірські породи та закономірності їх поширення; розуміє: походження гірських порід і мінералів.

виявляє: закономірності формування рівнин і гір; характеризує:  цикл перетворення гірської породи.

робить висновки: щодо циклу перетворення гірської породи.

66

 

Фізичні властивості речовин літосфери.

складання узагальнюючої таблиці «Фізичні властивості речовин літосфери».

називає:  найпоширеніші елементи та мінерали літосфери.

характеризує:  фізичні властивості речовин літосфери (густина, твердість, тепло та електропровідність, колір).

оцінює: пізнавальну та конструктивну роль знань про фізичні властивості речовин літосфери.

67

 

Літосферні плити та їх рухи.  Формування материків і океанів.  Стійкі та рухомі ділянки земної кори. 

демонстрації: Карта «Тектонічні плити Землі».

називає: складові літосфери,  структурні елементи літосферних плит; розуміє: причини і наслідки руху літосферних плит; роль океанів у формуванні гірських порід і рельєфу узбережжя; пояснює: формування материків і океанів. 

показує на карті: найбільші літосферні плити; складає: схеми руху літосферних плит Землі.

визначає: стійкі та рухомі ділянки земної кори.

68

 

Сейсмічні пояси Землі. Землетруси. Макросейсмічні шкали. 

навчальний проект:  Дослідження сейсмічно активних територій України і світу.

знає:  правила поведінки під час землетрусу.

показує на карті: сейсмічні пояси Землі; виявляє: закономірності поширення сейсмічних зон; використовує: тектонічну карту для визначення ступеня загрози сейсмічних явищ на материках і території України.

визначає: рівень безпеки проживання в районах з різною інтенсивністю сейсмічних явищ.

 

69

 

Вулканізм. Гейзери.

навчальний проект:  Катастрофічні землетруси і виверження вулканів в історії людства.

називає: катастрофічні явища, що зароджуються в надрах Землі.

характеризує: небезпеку гейзерів, вулканічних, сейсмічних, гравітаційних (зсувних) процесів.

визначає: рівень безпеки проживання в районах з різною інтенсивністю вулканічних, гравітаційних явищ.

70

 

Загальні закономірності формування поверхні Землі.

навчальний проект:  «Урановий щит» і максимально можливий бал землетрусу певної місцевості

знає:  тектонічні структури та пов’язані з ними форми рельєфу.

встановлює: причинно-наслідкові зв'язки між порушенням структури літосфери і природними катаклізмами.

робить висновки: про вплив геологічних процесів і рельєфу на розміщення населення, господарську діяльність.

71

 

Рельєф України.

демонстрації: Карта «Рельєф України»;

практична робота: Опис рельєфу місцевості, яка оточує вашу школу.

знає:  сили, що приводять у рух літосферу і змінюють рельєф Землі.

показує на карті: найбільші форми рельєфу; характеризує:

різноманітність форм рельєфу.

робить висновки: щодо найбільших форм рельєфу України.

72

 

Ґрунти. Утворення, типи і властивості ґрунтів. Склад ґрунту.

дослідження: Деградовані ґрунти: причини і перспективи використання.

 

знає:  склад ґрунтів; ґрунтотвірні чинники; властивості ґрунтів;

пояснює: його утворення.

розрізняє: типи ґрунтів за основними характеристиками;

встановлює: сукупність чинників, що формують ґрунти, рослинність і тваринний світ певної місцевості;

характеризує: природні зони; прогнозує:  рН середовища кислотних і лужних ґрунтів.

обґрунтовує: вплив ґрунтів на  спеціалізацію рослинництва; причини існування кислотних і лужних ґрунтів;

усвідомлює: загрозу зменшення біорізно-маніття,  виснаження, забруднення ґрунтів;

пропонує: способи збереження родючості ґрунтів.

73

 

Солі у природі. Середні та кислі солі.

практична робота: Дослідження якісного складу солей.

знає:  про солі у природі; називає та розрізняє:  середні та кислі солі.

характеризує: поширення солей у природі; досліджує: якісний склад солей.

висловлює судження: щодо поширення солей у природі.

74

 

Біологічне значення металічних і неметалічних елементів.

навчальний проект:  «Кругообіг металічних і неметалічних елементів у біосфері».

називає:  металічні елементи, їхні сполуки за сучасною українською номенклатурою; неметалічні елементи, відповідні їм прості речовини; основні природні сполуки неметалічних елементів, їх родовища в Україні; фізичні властивості металів (густина, твердість, тепло та електропровідність, колір); родовища залізної руди і кольорових металів на Україні; розуміє: біологічне значення хімічних елементів.

характеризує: роль металічних і неметалічних елементів у неживій та живій природі; складає: формули оксидів, гідроксидів, солей Нартію, Калію, Кальцію, Магнію, Алюмінію, Феруму; формули сполук неметалічних елементів з Гідрогеном, Оксигеном, хлоридів, сульфатів, нітратів, карбонатів, солей амонію; рівняння реакцій, що характеризують основні хімічні властивості неметалічних елементів та їх сполук.

оцінює: біологічне значення металічних (Кальцію, Калію, Натрію, Магнію, Феруму) і неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів;

висловлює судження: про роль людини в кругообігу металічних і неметалічних елементів елементів у біосфері; про охорону навколишнього середовища.

75

 

Мінеральні й органічні добрива.

навчальний проект:  Раціональне використання добрив та проблема охорони довкілля.

називає та розрізняє:  мінеральні та органічні добрива.

обґрунтовує: роль азотних і фосфорних добрив як джерела мінерального живлення рослин; значення виробництва та раціонального використання добрив для розв’язування продовольчої проблеми.

висловлює судження: щодо нераціонального використання мінеральних добрив.

76

 

Родючість ґрунтів, способи її збереження та підвищення. Причини зниження родючості ґрунтів (ерозія, її види та причини, засолювання ґрунтів).

навчальний проект:  Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості. Складання карти родючості.

знає:  способи збереження та підвищення родючості ґрунтів.

характеризує: причини зниження родючості ґрунтів (ерозія, її види та причини, засолювання ґрунтів).

доводить: практичну значущість способів збереження та підвищення родючості ґрунтів.

77

 

Ґрунти і земельні ресурси України.

демонстрації: Таблиця «Розподіл земельного фонду України».

розуміє: економічне й біогеоцентричне значення ґрунтів.

характеризує: типи ґрунтів України.

робить висновки: щодо основних заходів спрямованих на покращення ґрунтів.

78

 

Основні джерела антропогенного забруднення ґрунтів, їх наслідки. Необхідність охорони ґрунтів.

демонстрації: Таблиця «Наслідки антропогенних впливів на ґрунти».

називає:  основні джерела антропогенного забруднення.

описує: наслідки антропогенних впливів на ґрунти.

обґрунтовує: необхідність охорони ґрунтів.

79

 

Гідросфера. Властивості води. Хімічний склад прісної та морської води.

практична робота: Порівняння  хімічного складу морської води і крові людини та біологічних рідин деяких тварин.

знає:  властивості води; склад гідросфери; розрізняє: хімічний склад прісної та морської води.

аналізує та порівнює: відсотковий вміст хімічних елементів у гідросфері.

висловлює судження: щодо опріснення морської води.

80

 

Поняття про жорсткість води та способи її усунення. Мінеральні і термальні води.

практична робота: Вплив жорсткості води на мийну дію натурального мила та синтетичних миючих засобів. Способи усунення жорсткості води; навчальний проект:  Усунення тимчасової і постійної жорсткості води.

пояснює: причини жорсткість води; знає:  способи усунення жорсткість води; розрізняє: мінеральні й термальні води.

аналізує: види жорсткості води і пропонує: безпечні способи усунення жорсткості води у побуті; характеризує:

поширення, використання мінеральних і термальних вод.

доводить: уплив жорсткої води на побутові прилади і комунікації.

81

 

Питна і промислова вода. Проблеми отримання прісної води. Очищення води.

практична робота: Порівняльна характеристика забезпечення питною водою населення в Україні та світі; навчальний проект:  сучасні технології отримання питної води та інструментальна оцінка її якості.

розуміє: різницю між питною та промисловою водою; проблеми отримання прісної води;  знає:  способи очищення води.

аналізує та порівнює: екологічний стан водойм України, рівень забезпечення питною водою населення в Україні та світі.

обґрунтовує: доцільність використання певних методів очищення води, миючих та косметичних засобів;

оцінює: рівень забезпечення питною водою населення України та світу.

82

 

Вода – основа життя.

навчальний проект:  Країни – лідери за ресурсами прісних вод.

знає:  склад і властивості води.

 

характеризує:

роль води в природі, в географічній оболонці і живій природі.

усвідомлює: вплив якості води на здоров’я людини; оцінює: роль і практичне значення води і водяної пари в процесах утворення живих організмів та забезпечення умов їхньої життєдіяльності; обґрунтовує: норми вживання води людиною в різних умовах оточуючого середовища.

83

 

Осмос. Капілярні явища. Поверхневий натяг. Змочування.

практичні роботи: Дослідження капілярних ефектів та осмосу; Дослідження явища поверхневого натягу речовин.

пояснює: явища осмосу, поверхневого натягу, капілярні явища.

спостерігає: прояв явищ поверхневого натягу і капілярних явищ.

оцінює: важливість  поверхневих  явищ  у  природі  та техніці.

84

 

Гідростатичний тиск. Вплив гідростатичного тиску на мешканців морів і океанів.

навчальний проект:  Чому кров називають «полоненим морем»?

знає: чим зумовлений гідростатичний тиск.

характеризує: від чого залежить гідростатичний тиск рідини.

усвідомлює: вплив гідростатичного тиску на мешканців морів і океанів.

85

 

Плавання тіл.

демонстрації: Зміна тиску в рідині з глибиною; Рівність архімедової сили вазі витісненої рідини в об’ємі зануреної частини тіла; Плавання тіл.

знає: умови  плавання тіл.

характеризує:  основні поняття теорії плавання тіл.

усвідомлює:  основну задачу теорії плавання тіл – визначення рівноваги тіла, зануреного в рідину, з’ясування умов стійкості рівноваги.

86

 

Лід в океані. Утворення айсбергів. 

демонстрації: анімація «Сезонне поширення льоду у Світовому океані»;  Супутникові світлини льоду в океані.

знає: що айсберги – комора найчистішої прісної води; пояснює: умови утворення льоду  в океані; утворення айсбергів. 

класифікує: льодовики за різними критеріями.

усвідомлює:  великий вплив льодового покриву океану на клімат Землі, на життя в самому океані.

87

 

Склад гідросфери. Світовий океан.

практична робота: Визначення географічного розташування  найбільших морів, заток, проток, річок, водоспадів, озер світу; навчальний проект:  Унікальні водойми планети.

називає: складові Світового океану, найбільші гідрографічні об’єкти материків;  знає: формулу обрахунку показника забезпеченості  водними ресурсами;

формулює: залежність між тектонічною, геологічною будовою, рельєфом, кліматом  і водами суходолу.

аналізує та порівнює: відсотковий вміст хімічних елементів у гідросфері; показує на карті: найбільші водні об’єкти України і світу;

класифікує: річки, озера, болота, льодовики за різними критеріями;

складає: характеристику вод певного регіону (країни); порівнює: водозабезпеченість окремих регіонів світу; аналізує: систему течій у Світовому океані, густоту і конфігурацію річкової мережі території, режим річок; застосовує: гідрографічні поняття для опису водних об’єктів.

оцінює: ресурси Світового океану, вплив запасів водних ресурсів на розташування водомістких виробництв; обґрунтовує: рівень безпеки проживання на узбережжях океанів, в районах поширення катастрофічних паводків, повеней, карсту; усвідомлює: загрози забруднення вод  Світового океану, вплив якості води на здоров’я людей.

88

 

Рухи води. Механіка рідин.

практична робота: Складання та аналіз схеми системи течій у Світовому океані; навчальний проект:  Жива та мертва вода: міфи та реальність.

називає:  види рухів води в Світовому океані. розуміє: причини і наслідки руху вод Світового океану.

складає та аналізує: схеми системи течій у Світовому океані; порівнює:  вплив  холодної та теплої океанічних течії на клімат одного з материків. 

оцінює: важливість  руху вод Світового океану у  природі  та техніці.

89

 

Вітрові хвилі.

демонстрації: Рух води в Світовому океані.

пояснює: причини виникнення вітрових хвиль; розуміє: роль Світового океану у  формуванні глобальних і місцевих систем повітряних потоків у нижніх шарах тропосфери. 

характеризує: механізм утворення та поширення вітрових хвиль.

обґрунтовує: те, що на межі моря і суходолу вітрові хвилі виконують велику руйнівну та творчу роботу.

90

 

Приливи та відливи. Цунамі.  Течії.

дослідження:Рух води в океані.

пояснює: причини виникнення припливів і відпливів; цунамі; течій.

розрізняє: види руху води в океані; аналізує: вплив  течій в океанах на погоду прибережних частин материків.

усвідомлює: що припливи й відпливи мають велику енергію, яку людина починає використовувати в своїх цілях; визначає: рівень безпеки проживання на узбережжях океанів, в районах, де можливі припливи, відпливи, цунамі.

91

 

Води суходолу. Води суходолу і водні ресурси України.

дослідження: Система протидії паводкам, повеням, селям і лавинам в окремих районах України; Прозорість води у річці (озері, ставку): від чого залежить і чому змінюється?

називає: найбільші гідрографічні об’єкти України; знає:  чинники нерівномірного розподілу вод суходолу на материках та по території України. 

класифікує: річки, озера, болота, льодовики за різними критеріями;

складає: характеристику вод України; аналізує: систему течій, густоту і конфігурацію річкової мережі території, режим річок; застосовує: гідрографічні поняття для опису (характеристики) водних об’єктів; порівнює: водозабезпеченість України з країнами Європи і світу; пропонує: способи розв’язання проблеми забруднення річок і водойм своєї місцевості.

оцінює: ресурси прісних вод на суходолі, вплив запасів водних ресурсів на розташування водомістких виробництв; визначає: рівень безпеки проживання на узбережжях океанів, в районах поширення катастрофічних паводків, повеней, карсту; усвідомлює: загрози забруднення вод  суходолу, вплив якості води на здоров’я людей;

пропонує: способи розв’язання проблеми забруднення річок і водойм своєї місцевості.

робить висновки: про важливість використання у повсякденному житті екологічно безпечних розчинів та сумішей, збереження чистоти водних ресурсів України.

92

 

Атмосфера. Вертикальна будова атмосфери: тропосфера, стратосфера та верхні шари атмосфери.

дослідження:  шаруватої будови атмосфери (щільність повітря, вміст водяної пари, температура, інші особливості шарів).

називає: складники атмосфери, наводить приклади: взаємодії атмосфери з літосферою, гідросферою, біосферою.

характеризує: шари атмосфери.

усвідомлює: значення атмосфери для життя на Землі.

93

 

Залежність складу повітря від антропогенних та природних процесів. Вплив складу повітря на природні процеси.

навчальний проект:  Ліси – легені планети.

знає:  склад повітря; пояснює: залежність складу повітря від антропогенних та природних процесів.

аналізує та порівнює: відсотковий вміст хімічних елементів у атмосфері; характеризує:  вплив складу повітря на природні процеси.

усвідомлює: вплив якості повітря на здоров’я людини.

94

 

Фізіологічна дія карбон (ІІ) оксиду на організм людини.

навчальний проект:  Вплив концентрації вуглекислого газу на природні процеси.

знає:  властивості та застосування карбон (ІІ) оксиду.

характеризує: фізіологічну дію карбон (ІІ) оксиду на організм людини.

обґрунтовує: наслідки забруднення повітря карбон (ІІ) оксидом і його вплив на здоров'я людини.

95

 

Парниковий ефект.

навчальний проект:  Моделювання «парникового ефекту».

пояснює:  явище та причини парникового ефекту.

установлює причинно-наслідкові зв’язки між: результатами науково дослідження та підтвердженням гіпотез.

висловлює судження: щодо парникового ефекту.

96

 

Кислотні дощі.

навчальний проект:  Кислотні дощі.

 

пояснює: механізм та причини утворення кислотних дощів.

описує: наслідки зміни газопилового складу атмосфери.

висловлює судження: щодо кислотних дощів; усвідомлює: їх негативний вплив на навколишнє середовище.

97

 

Електричні, оптичні і магнітні явища в атмосфері.

навчальний проект:  Рідкісні явища в атмосфері.

наводить приклади: видимого прояву складних фізико-хімічних процесів, що відбуваються в повітряній оболонці Землі –атмосфері.

характеризує: електричні, оптичні та магнітні явища в атмосфері.

оцінює:  вплив електричних, оптичних і магнітних явищ в атмосфері на життєдіяльність людей і технологічні

процеси.

98

 

Йонізація повітря. Озоновий шар.

навчальний проект:  Цікаві факти про озоновий шар.

знає: фізичні фактори йонізації повітря; розуміє: що руйнування озонового шару робить життя на Землі беззахисним, жертвою згубної дії космічних променів.

характеризує: конкретні шляхи збереження озонового шару.

усвідомлює: негативний вплив йонізації повітря на самопочуття людей;

висловлює судження:

щодо біологічної ролі озону і його застосування, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру.

99

 

Характеристики  атмосфери. Фізичні властивості атмосфери.

дослідження:  Ресурсний потенціал атмосфери своєї місцевості та приклади його використання. 

знає: характеристики  атмосфери.

характеризує: фізичні властивості атмосфери.

усвідомлює: вирішальну роль атмосфери у різних природних циклах. 

100

 

Газові закони.  Температура.

практична робота: Дослідження розподілу температури повітря з висотою в класній кімнаті.

знає: способи вимірювання температури;  вміє: доводити,  що температура є енергетичною характеристикою стану речовини; пояснює: термодинамічний та молекулярно-кінетичний зміст температури;

формулює та пояснює: основне рівняння ідеального газу; газові закони.

визначає: показники температури повітря; порівнює: ідеальний та реальний гази.

обґрунтовує: практичне значення газових законів.

101

 

Атмосферний тиск. Вплив атмосферного тиску на живі організми. Кесонна і висотна хвороби. 

практична робота: Зміна атмосферного тиску з висотою. Вимірювання висоти.

знає: поняття атмосферного тиску і нормального атмосферного тиску; пояснює: зміну атмосферного тиску з висотою; розуміє: як уникнути небезпечних ситуацій альпіністам і водолазам.

визначає: показники атмосферного тиску.

усвідомлює: вплив атмосферного тиску на живі організми.

102

 

Вологість повітря. Точка роси.

демонстрації: Властивості насиченої пари; Будова і принцип дії психрометра.

 

знає: фізичні  величини,  які  характеризують  вологість  повітря:  абсолютну  та  відносну  вологість.

спостерігає та описує: властивості насиченої пари; вимірювання вологості повітря; порівнює: насичену і ненасичену пару.

оцінює:  вплив вологості повітря на життєдіяльність людей і технологічні

процеси.

103

 

Хмарність.  Опади. Вплив вологості повітря на живі організми.

практична робота: Вимірювання вологості повітря.

знає: норми вологості повітря і вплив на організм; розрізняє:  наслідки надмірної сухості повітря; наводить приклади: опадів, хмарності.

характеризує: хмарність;  уміє: користуватись  приладами  для  експериментального  вимірювання  відносної  вологості  повітря.

усвідомлює: вплив вологості  повітря на живі організми; обґрунтовує: необхідність дотримання режиму вологості  на виробництві, в побуті, музеях, бібліотеках тощо.

104

 

Вітер. Постійні та змінні вітри. Циклони і антициклони. Атмосферні фронти.

практична робота: Аналіз рози вітрів.

пояснює: причину руху повітряних мас; механізм утворення глобальних і місцевих систем потоків у тропосфері; розрізняє:  циклони і антициклони.

визначає: напрям вітру.

усвідомлює: вплив руху повітряних мас в атмосфері на життєдіяльність людей і технологічні процеси.

105

 

Погода й клімат. Типи клімату. Мікроклімат. 

модель: Наслідки кліматичних змін;

демонстрації:

Синоптичні карти; Кліматична карта; Карта кліматичних поясів.

називає: кліматотвірні чинники й типи клімату; 

розуміє: взаємозв’язки між елементами погоди; пояснює:  причини і наслідки зміни погоди і клімату; космічні причини кліматичних змін на Землі.

визначає: типи погоди, типи клімату; характеризує: елементи погоди, типи клімату;

читає: синоптичні та кліматичні карти, графіки зміни (добової, місячної, річної) температури повітря, діаграми хмарності та розподілу опадів, рози вітрів; розрізняє: погоду під час проходження циклону, антициклону, холодного і теплого атмосферних фронтів; встановлює: сукупність чинників, що формують клімат певної місцевості.

усвідомлює: загрози кліматичних змін і забруднення атмосфери;

пропонує: способи розв’язування проблеми глобального потепління.

106

 

Комфортні умови життєдіяльності. Метеочутливість.

навчальний проект:  Дослідження метеочутливості: тривала реєстрація загального самопочуття та порівняння зі змінами параметрів стану повітря.

називає: комфортні умови життєдіяльності;  пояснює:  значення метеочутливості.

уміє: користуватись метеорологічними приладами; описує: комфортні умови життєдіяльності.

висловлює судження:

щодо кліматичних умов як чинника розселення і розташування виробництва та  інфраструктурних об’єктів; усвідомлює: наслідки природних процесів.

107

 

Вплив погодних умов на стан здоров’я людини.

практична робота: Визначення середніх температур та амплітуди їх коливань за добу, місяць, рік.

називає: стихійні атмосферні явища, їх прогнозування та засоби протидії.

описує: вплив метеопоказників на  самопочуття людей.

усвідомлює: причини і наслідки реагування організму людини на зміни погоди.

108

 

Клімат України.

демонстрації:

Кліматична карта. Карта кліматичних поясів.

називає:  кліматичні зони України.

 

установлює причинно-наслідкові зв’язки між: глобальними змінами клімату та їхнім впливом на певні регіони та екосистеми в Україні; порівнює: клімат окремих регіонів на материках і території України.

висловлює судження:

щодо клімату України.

109

 

Природні ресурси. Види природних ресурсів.

демонстрації: Класифікація природних ресурсів.

знає і розуміє: види природних багатств материків та океанів; наводить приклади: корисних копалин щодо їх використання.

характеризує: зміни природних комплексів під впливом людської діяльності та виникнення антропогенних ландшафтів.

оцінює: наслідки загострення ресурсної проблеми на планеті; дає господарську оцінку: природним ресурсам.

110

 

Ресурсозабезпеченість країн світу.

навчальний проект:  Глобальна ресурсна проблема  людства; практична робота: Встановлення за картами (тектонічною, геологічною, фізичною) зв’язків між тектонічною, геологічною будовою, рельєфом та корисними копалинами.

розуміє: необхідність раціонального використання природних ресурсів.

опрацьовує: наукові публікації з українських та міжнародних наукових сайтів.

обґрунтовує: необхідність раціонального використання природних ресурсів.

111

 

Природно-ресурсний потенціал України.

навчальний проект:  Складові частини біоресурсів: біомаса Світового океану, біомаса суходолу.

наводить приклади: об’єктів природно-заповідного фонду України;  розуміє: необхідність раціонального використання природних ресурсів України.

характеризує: сучасну екологічну ситуацію в

Україні;  аналізує: природно-ресурсний потенціал у різних регіонах України, аспекти

раціонального природокористування, вплив екологічної ситуації на здоров’я населення;

визначає: об’єкти природно-заповідного

фонду своєї місцевості;

дотримується: правил безпеки та норм

поведінки в природі.

оцінює: переваги створення національної

екологічної мережі, наслідки використання й охорони природних умов та природних

ресурсів України;

дає оцінку: земельним та водним ресурсам своєї місцевості.

112

 

Природокористування та його наслідки. 

практична робота: Складання плану дій, що визначає пріоритети й етапи, важливі для раціонального природокористування.

наводить приклади: природокористування; знає і розуміє: наслідки природокористування.

опрацьовує: наукові публікації з українських та міжнародних наукових сайтів.

оцінює: можливі наслідки різних видів природокористування на стан генетичного, видового та екосистемного біорізноманіття;

усвідомлює: вплив людської діяльності на довкілля; висловлює судження: щодо охорони та раціонального використання природних ресурсів.

 

 

ІІI. Біорізноманіття (20 годин)

 

 

 

 

113

 

Біосистемна (рівнева) організація життя: клітина, організм, популяція, біоценоз, екосистема. Стійкість біосистем.

навчальний проект:  Біоіндикація стану навколишнього середовища.

називає: рівні організації життя; неклітинні та клітинні форми життя; наводить приклади: біосистем.

установлює причинно-наслідкові зв’язки між:  ускладненням будови клітин і багатоклітинних організмів та складність процесів у них.

усвідомлює: чому поява життя на Землі має закономірний характер.

 

114

 

Біорізноманіття як наслідок еволюції. Природній відбір та боротьба за існування.

навчальний проект:  Зміни біорізноманіття у просторі й часі.

практична робота: Визначення розмірів тіла та швидкості руху за відбитками опорних кінцівок.

наводить приклади: дії природного відбору та боротьби за існування; пояснює:  значення біологічного різноманіття та вплив на нього діяльності людини.

описує: рівні і типи біорізноманіття;

методи вивчення біорізноманіття;

порівнює: штучний і природний добір.

усвідомлює: значення біорізноманітності для функціонування біологічних систем; вплив діяльності людини на біорізноманіття; оцінює: естетичне, соціальне, здоров’язберігаюче значення біорізноманіття.

115

 

Екосистемне різноманіття.

демонстрації: моделей екосистем; навчальний проект:  Моделювання взаємозв’язків у природних і штучних екосистемах;

практична робота: Складання трофічних ланцюгів різних екосистем.

пояснює:  значення організмів продуцентів, консументів, редуцентів і людини в штучних і природних екосистемах.

характеризує:

взаємодію організмів в екосистемах;

ланцюги живлення; порівнює: природні та штучні екосистеми;

складає:  трофічні ланцюги різних екосистем.

оцінює:  стан екосистем своєї місцевості.

116

 

Функціональне різноманіття організмів в угрупованні; різноманіття екологічних ніш.

практична робота: Розпізнавання різних представників рослин, тварин та грибів своєї місцевості;  навчальні проекти:  Створення фотогербаріїв та фотоколекцій; Фізика в живій природі.

пояснює:  закономірності поширення живих організмів.

описує:  механізм проникнення вірусів в організм; вплив діяльності людини на видову різноманітність рослин і тварин, на середовище життя, наслідки цієї діяльності.

робить висновок: про ієрархічність рівнів організації життя; про значення природних угруповань для збереження рівноваги у біосфері.

117

 

Таксономічне різноманіття. Принципи наукової класифікації організмів. Неклітинні форми життя. Археї, бактерії, еукаріоти.

практична робота: Виявлення  аналогічних та гомологічних органів у представників різних таксономічних груп.

називає: ознаки представників царств органічного світу;

таксономічні одиниці.

виявляє: аналогічні та гомологічні органи у представників різних таксономічних груп; порівнює: різні форми життя (неклітинні, археї, бактерії та еукаріоти).

оцінює: значення різноманіття живої природи.

118

 

Пристосування організмів до середовища існування як результат еволюції.

практична робота:

Моделювання середовища життя для організмів різних екологічних груп.

пояснює: шляхи пристосування організмів до умов існування; механізми виникнення видів, рушійні сили еволюції; наводить приклади:

пристосованості організмів до умов життя;

визначає: оптимальні умови середовища життя для організмів різних екологічних груп.

робить висновок: про цілісність і саморегуляцію живих систем.

119

 

Адаптації організмів до впливу різних фізичних чинників середовища.

практична робота: Визначення рис адаптованості рослин та тварин до середовища мешкання.

пояснює: різноманіття адаптацій організмів як результат еволюції;

наводить приклади: різних адаптацій організмів; внутрішньовидової, міжвидової боротьби за існування; форм природного добору.

визначає: риси адаптованості рослин та тварин до середовища існування.

усвідомлює: значення адаптації організмів до впливу різних фізичних чинників середовища для збереження життя на Землі.

120

 

Біосфера-вищий рівень організації життя. Вчення В.І.Вернадського про біосферу. Склад біосфери.

навчальний проект:  Біосфера-вищий рівень організації життя.

знає: основні положення вчення про біосферу.

описує:  склад біосфери; характеризує:

функціональні компоненти і межі біосфери.

усвідомлює: цінність вчення В.І.Вернадського.

121

 

Жива речовина планети, її хімічний склад та геохімічна роль.

створення опорного конспекту: «Жива речовина планети».

знає: сучасну систему органічного світу.

складає: план дослідження для певної проблеми.

усвідомлює: єдність живої і неживої природи.

122

 

Колообіг речовин і перетворення енергії у біосфері (біогеохімічні цикли) як необхідна умова її існування.

демонстрації:

Таблиця «Колообіги елементів у природі»; модель: колообіг елементів-органогенів;

навчальний проект:  Колообіг речовин у природі.

пояснює: колообіг Оксигену, Нітрогену, Карбону, Сульфуру у природі, роль діяльності людини у цих процесах та її наслідки.

дотримується правил:  складання схем колообігу елементів та речовин.

 

обґрунтовує:

значення колообігу речовин у збереженні екосистем.

123

 

Джерела енергії для життєдіяльності. Закони збереження в природі.

навчальний проект:  Розвиток ідеї збереження в науці.

називає: джерела енергії для  життєдіяльності організмів.

описує:  шляхи перетворення енергії в різних процесах та

складає: їх схеми;

порівнює: джерела енергії для життєдіяльності організмів; застосовує: закони збереження для пояснення процесів життєдіяльності організмів.

робить висновок:

про значення моделювання у розумінні процесів перетворення енергії.

124

 

Фотосинтез - процес планетарного значення. Хемосинтез, бродіння, дихання.

практична робота:

Дослідження процесу фотосинтезу рослин за наявності різних світлових фільтрів; навчальний проект:  Поглинання сонячної енергії живими організмами та сонячними батареями (іншими пристроями).

пояснює:  процеси фотосинтезу, хемосинтезу, бродіння, дихання.

 

описує: значення фотосинтезу та хемосинтезу для біосфери.

висловлює та обґрунтовує судження: щодо значення хемосинтезу, фотосинтезу, бродіння, дихання для живих організмів і Землі в цілому.

125

 

Регуляторні механізми стійкості біосфери.

навчальний проект:  Чому зникли й повернулися таргани?

розуміє: що біосфері в цілому властивий стійкий стан, що має назву гомеостаз, який характеризується динамічною рівновагою між народжуваністю та смертністю, споживанням і звільненням речовини й енергії; пояснює:  регуляторні механізми стійкості біосфери.

описує:  зв’язки між стійкістю екосистем та біологічним різноманіттям; прогнозує:

наслідки зменшення біорізноманіття; планує:

самостійно або в групі теоретичні та емпіричні дослідження біорізноманіття різних типів.

робить висновок: про пряму залежність стійкості екосистем будь-якого рівня від біологічного різноманіття;

про значення збереження біорізноманітності  для сталого розвитку людської цивілізації.

 

126

 

Закономірності поширення живих організмів на Землі.

навчальні  проекти:  Рекорди в живій природі; Синантропні організми.

наводить приклади: тварин і рослин природних зон світу.

описує: основні події з історії органічного світу Землі.

висловлює та обґрунтовує судження: щодо впливу астрономічних і геологічних факторів на виникнення та розвиток життя на Землі.

127

 

Ландшафтне різноманіття. Флора і фауна України.

демонстрації: Класифікація антропогенних ландшафтів Землі;

навчальні  проекти:  Роль ландшафту (природи) у становленні духовності народу України; 7 чудес своєї місцевості.

називає: пануючі види сучасної флори і фауни України; наводить приклади: ландшафтного різноманіття України.

розпізнає: представників рослин, тварин та грибів своєї місцевості.

оцінює: значення для людини ландшафтного різноманіття, флори і фауни.

128

 

Міжнародне співробітництво у збереженні рідкісних видів. Червоний список МСОП (Міжнародного союзу охорони природи). Червона книга України. Природоохоронні території.

навчальні  проекти:  Виявлення місцезростань червонокнижних видів своєї місцевості; Природоохоронні території; Заповідна справа в Україні.

 

наводить приклади: природоохоронних територій; рослин і тварин, занесених до Червоної книги;

пояснює:  роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері.

опрацьовує: наукові публікації з українських та міжнародних наукових сайтів.

виявляє ставлення: до збереження екологічної стабільності та біологічного різноманіття; робить висновок: про роль регулювання чисельності видів, охорони природних угруповань для збереження стійкості у біосфері.

129

 

Концепції ноосфери та планетарної цивілізації.

навчальний проект:  Біоніка: минуле, сьогодення, майбутнє.

знає: основні положення концепції ноосфери.

опрацьовує: наукові публікації з українських та міжнародних наукових сайтів.

висловлює судження: щодо Концепції ноосфери та планетарної цивілізації.

130

 

Єдність світу. Геохронологічна шкала. Методи дослідження історії Землі та філогенезу живих систем.

практична робота: реконструкція філогенезу та побудова філогенетичних дерев; навчальні  проекти:  Секрети поведінки домашніх тварин; Стерилізація тварин: за і проти.

називає: методи дослідження історії Землі; складає: моделі філогенезу окремих груп організмів (та інших об’єктів).

 

класифікує:  різні пояснення виникнення життя на Землі (креаціонізм, спонтанне зародження, біохімічна еволюція, панспермія) за ознаками науковості.

висловлює судження: щодо гіпотез походження життя.

131

 

Еволюція органічного світу, її зв'язок з геологічною історією Землі. Докази еволюції.

демонстрації: Геохронологічна таблиця історичного розвитку органічного світу;

навчальні  проекти:  Чому зникли динозаври?  Види, що зникли за останні роки; Чого не може пояснити еволюційна теорія?

наводить приклади: доказів еволюції; розуміє: зв’язок між еволюційним  розвитком  природи та геологічною історією Землі.

характеризує: різні погляди на еволюцію;

рушійні сили еволюції;

природний добір, його види; основні положення синтетичної теорії еволюції;

застосовує знання:  про еволюцію для обґрунтування єдності органічного світу; дотримується правил:  складання таблиць, схем, що демонструють еволюційний розвиток рослинного та тваринного світу Землі.

робить висновок: про значення моделювання у розумінні еволюції життя на Землі.

132

 

Способи обміну інформацією у довкіллі.

створення опорного конспекту: «Способи обміну інформацією у довкіллі», створення ментальної карти тощо..

наводить приклади: способів обміну інформацією в довкіллі.

опрацьовує: наукові публікації з українських та міжнародних наукових сайтів.

робить висновок: про єдність органічного світу.

 

 

Резерв (8 годин)

 

 

 

 

 

 

 

©   Охотник Г. Г. e-mail: galinaokhotnik@gmail.com

Перегляд файлу

Всеукраїнський конкурс навчальних матеріалів до інтегрованого курсу «Природничі науки»

ПРИРОДНИЧІ НАУКИ, 10 клас

Охотник Галина Григорівна, вчитель фізики КЗ «СЗШ № 23» Кам'янської міської ради

 

УРОК НА ТЕМУ   «Походження Всесвіту. Історія розвитку уявлень про Всесвіт. Гіпотеза Великого Вибуху»

 

Мета  уроку:  Дати учням відомості про сутність гіпотези «Великого вибуху». Ознайомити з прикладами спостережних даних, які підтверджують теорію Великого вибуху. Розглянути масштаби астрономічних явищ та об’єктів. Формувати уявлення про унікальність нашого Всесвіту. Розвивати інтерес до вивчення навчального предмета.

 

Тип  уроку:   вивчення нового навчального матеріалу.

 

Практична складова навчання

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Знаннєвий:

Діяльнісний:

Ціннісний:

практична робота: Дослідження Всесвіту за допомогою фотографій телескопу Габбл.

пояснює: сутність гіпотези «Великого вибуху»; наводить приклади: спостережних даних, які підтверджують теорію Великого вибуху.

описує: великомасштабну структуру Всесвіту та

загальноприйняті моделі його походження й розвитку; характеризує: вклад Коперника, Кеплера, Галілея, Ньютона в розвиток уявлень про Всесвіт; моделі походження й розвитку Всесвіту.

оцінює: масштаби астрономічних явищ та об’єктів; робить висновок: про унікальність нашого Всесвіту.

 

ХІД УРОКУ

Таблиця елементів структурних знань та шляхи їх формувань

Етапи уроку

Завдання етапу

Методи, прийоми навчання

Форми навчальної взаємодії

Дії вчителя

Дії учнів

I. Організаційний етап

Налаштувати на продуктивну працю.

Словесно-інформаційні.

Фронтальна.

Привітання з класом.

Привітання з вчителем.

II.

Етап орієнтації

Виявити рівень знань. Визначення типових помилок.

Бесіда, пояснення.

Бліц-опитування,

бесіда.

Актуалізація  опорних  знань:

  1. Як можна здійснювати дослідження Всесвіту?
  2. Наведіть приклади співвідношення масштабів астрономічних явищ та об’єктів.

Інтелектуальна розминка.

III. Етапи

покладання мети 

і проектування

Викликати пізнавальний інтерес; організувати самостійне формулювання теми і  мети уроку.

Створення проблемної ситуації і труднощів інтерпретації фактів і явищ.

Фронтальна бесіда з елементами проблемного навчання.

 

 

Мотивація. Програмно-цільове управління

 «Є все таки в цьому житті одна-єдина гідна людини справа –

 дізнаватися правду про світ і про своє місце в цьому світі» 

Н. Копернік.

 

 

Обговорюють і записують в зошит планування навчальної діяльності.

IV. Етап організаційно         -діяльнісний. Пошуково-дослідницький етап. Практичний етап.

Організувати планування і вибір методу отримання інформації.

 

Мотивація, спонукання до пошуку.

Використання QR-кодів.

Демонстрація експериментів.

 

Пропонує переглянути і обговорити сторінки «Всесвіт»

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\Всесвіт.png

«Теорія та експериментальні дослідження проявів «Великого Вибуху»

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\ВВ.png

Здійснюють евристичне спостереження з послідуючим поясненням.

Евристичний. Робота з мережею Інтернет.

Використання QR-кодів.

 

Робота в групах.

Пропонує переглянути і обговорити

сторінку «Всесвіт» сайту «Світ астрономії»

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\Всесвіт СА.png

Переглядають ресурс, обговорюють свої ідеї. Роблять записи в зошит у вигляді опорного конспекту.

Робота з джерелами інформації.  

Аналіз і логічне мислення.

Використання QR-кодів.

 

Робота в групах,

«мозковий штурм».

Пояснює умови роботи.

Вивчення  нового  матеріалу: зіткнення учнів з фактами, явищами, які потребують теоретичного пояснення.

 

  1. Записують питання по темі.
  2. Письмово дають відповіді на запитання.
  3. Робота з джерелами інформації,

пошук пояснення.

V. Етап контрольно-             

оцінювальний. Практичний етап.

Орієнтувати діяльність учнів на використання знань на практиці.

Логічне доказове мислення.

Поєднання загальнокласних та індивудуальних.

Формуються вчителем групи так, щоб у кожній з них був хоча б один учень, який правильно виконав дану задачу.

Вчитель слухає пояснення, переходячи від одної групи до іншої, відмічає тих, хто проводить навчання, якщо потрібно-проводить пояснення.

Задачі:  

  1. Яка  доля  закритого  Всесвіту?
  2. Що  чекає  в  майбутньому  відкритий  Всесвіт?
  3. З  якої  події  почалося  розширення  Всесвіту?
  4. Про  що  свідчить  реліктове  випромінювання  Всесвіту?
  5. Галактика  перебуває  на  відстані  100  млн  пк.  Обчисліть,  скільки  років  летить світло  від  неї до  Землі.
  6. З якою  швидкістю  віддаляється  від  нас  галактика, яка  розташовується  на  відстані  109  св.  років  від  Землі?

«Базар задач»

У сформованих групах іде обговорення поставленої проблеми, а потім «обмін задачками».

Індивідуально  розв’язують задачі  за дидактичними матеріалами з  послідуючим коментуванням  та  записом  на   дошці.

VІ. Завершальний

етап

Забезпечити осмислення процесу і результати діяльності.

Бесіда.

Метод ПРЕС.

 

Фронтальна

Підводить підсумок уроку.

Рефлексія

Запитання

  1. Які головні  ери  в  історії Всесвіту?
  2. Наводіть приклади спостережних даних, які підтверджують теорію Великого вибуху.
  1. Учні висловлюють свої думки за формою: «Я вважаю, що… тому, що… Наприклад… Отже…».
  2. Записують домашнє завдання в щоденник.

 

Домашнє  завдання:   підготувати повідомлення про вклад Коперника, Кеплера, Галілея, Ньютона в розвиток уявлень про Всесвіт; моделі походження й розвитку Всесвіту.

Завдання для  спостережень: Чи  можна  за  допомогою шкільного телескопа  побачити,  що  галактики  від  нас віддаляються?

Захист навчального проекту «Космологічні моделі Всесвіту»

Тест «Будова Всесвіту» D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\тест всесвіт.png

 

Мої авторські ресурси до уроку:

http://galinaokhotnik.tilda.ws/universe

http://galinaokhotnik.tilda.ws/bb

http://galinaokhotnik.ucoz.ru/index/vsesvit/0-8

©   Охотник Г. Г. e-mail: galinaokhotnik@gmail.com

Перегляд файлу

Всеукраїнський конкурс навчальних матеріалів до інтегрованого курсу «Природничі науки»

 

ПРИРОДНИЧІ НАУКИ, 10 клас

Охотник Галина Григорівна, вчитель фізики КЗ «СЗШ № 23» Кам'янської міської ради

 

УРОК НА ТЕМУ  «Хімічні елементи. Атоми. Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва»

 

Мета уроку: Актуалізувати, систематизувати та узагальнити набуті внаслідок попереднього життєвого досвіду знання про будову атома, досліди Резерфорда, ядерну модель атома. Розкрити зміст поняття елементарні частинки: електрон, протон, нейтрон, відмінність  понять  атом  та  іон. Формувати поняття планетарної моделі атома, її якісного обґрунтування на основі постулатів Бора. Навчити передбачати властивості хімічних елементів та простих речовин залежно від їх розташування в періодичній системі. Продовжити формування в учнів переконань у пізнавальності закономірностей Природи, усвідомлення кінцевої мети цього пізнання; осмислення Людиною свого місця в Природі, задоволення практичних потреб Людини. Формувати політехнічний кругозір учнів, виховувати їх інтерес до фізичних знань. Продовжити формувати вміння учнів працювати з електронними освітніми та інформаційними ресурсами. Здійснювати виховання в учнів гуманістичних цінностей.

 

Тип  уроку: комбінований

 

Практична складова навчання

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Знаннєвий:

Діяльнісний:

Ціннісний:

демонстрації: Модель досліду Резерфорда; Періодична система елементів Д.І.Менделєєва.

називає: складові частинки атома; пояснює: протонно- нейтронну модель атомного ядра; передбачає: властивості хімічних елементів та простих речовин залежно від їх розташування в періодичній системі.

класифікує: атоми хімічних елементів; характеризує: ядерну модель атома, будову атома, ядра; роль періодичного закону і періодичної системи елементів як основи характеристики будови атомів, хімічних властивостей елементів, фізичних властивостей їхніх простих речовин.

аналізує:  явища,  що  свідчать  про  складну  структуру атомів   і   атомних   ядер; оцінює:  внесок українських учених у дослідження будови атомів і ядер атомів.

 

ХІД УРОКУ

Таблиця елементів структурних знань та шляхи їх формувань

Етапи уроку

Завдання етапу

Методи, прийоми навчання

Форми навчальної взаємодії

Дії вчителя

Дії учнів

I. Організаційний етап

Налаштувати на продуктивну працю.

Словесно-інформаційні.

Фронтальна.

Привітання з класом.

Привітання з вчителем.

II.

Етап орієнтації

Самостійно виявити рівень знань.

Використання AR-технології.

Індивідуальна.

Актуалізація  опорних  знань: демонсрація бліпу «Будова атома» (925287).

 

 

 

D:\Okhotnik-Galina\УМІТИ\Створювати доповнену реальність для навчання\роботи\Будова атома.png

За допомогою мобільного додатку BlippAr (конструктор доповненої реальності) сканують бліп і вивчають.

III. Етапи

покладання мети 

і проектування

Викликати пізнавальний інтерес; організувати самостійне формулювання теми і  мети уроку.

Створення проблемної ситуації і труднощів інтерпретації фактів і явищ.

Використання QR-кодів.

 

Фронтальна бесіда з елементами проблемного навчання.

 

 

Мотивація. Програмно-цільове управління

Знати: D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\на урок\Новая папка\знати атом.png

Вміти:  D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\на урок\Новая папка\вміти атом.png

Пропонує демонстрацію відео «Хімічні елементи в малюнках»

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\Хімічні елементи в малюнках.png

Обговорюють і записують в зошит планування навчальної діяльності.

Переглядають відео і здійснюють записи в зошит.

IV. Етап організаційно         -діяльнісний. Пошуково-дослідницький етап. Практичний етап.

Організувати планування і вибір методу отримання інформації.

 

Мотивація, спонукання до пошуку.

Демонстрація таблиць.

 

Пропонує роботу з інтерактивним плакатом «Будова атома»

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\будова атома.png

Наприкінці XIX ― на початку XX ст. у фізиці було  отримано кілька визначних дослідних фактів, які привернули увагу вчених до мікросвіту. Це відкриття χ-променів (1895 р., В. К. Рентген, І. Пулюй), названих згодом рентгенівським випромінюванням, радіоактивності (1896 р., А. Беккерель), електрона (1897 р., Дж. Дж. Томсон). Вони ставили під сумнів уявлення давніх вчених про неподільність атома, суперечили усталеним класичним уявленням про будову речовини, спонукали до поглиблення знань про явища, які відбуваються в мікросвіті. Так зародилася атомна фізика, яка вивчає будову і властивості атомів, процеси на атомному рівні.

01_14_31_07 Внутрішня будова атомів різних хімічних елементів ― одне з фундаментальних питань науки. З’ясовуючи його, англійський вчений Е. Резерфорд (1871 – 1937) провів досліди з розсіяння α-частинок (ядер атомів гелію) при проходженні їх крізь тоненьку фольгу з різних матеріалів (золото, платина, мідь, срібло).

Здійснюють евристичне спостереження з послідуючим поясненням та записами в зошит.

Евристичний. Робота з мережею Інтернет.

 

Робота в групах.

Пропонує обговорити дослід Резерфорда.

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\на урок\Новая папка\дослід Резерфорда.png

Переглядають відео досліду, обговорюють свої ідеї.

Евристичний. Робота з підручником,  з мережею Інтернет. 

 

Робота в групах,

«мозковий штурм».

 

Координує «мозковий штурм».

Результати досліду Резерфорда:

  • більшість α-частинок не відхилялася;
  • менша частина їх кількості відхилялася на невеликі кути;
  • дуже незначна частина кількості α-частинок відхилялася на великі кути.

Висновки з досліду Резерфорда:

  • маса атома зосереджена в дуже незначній частині його об’єму ― ядрі атома, розміри якого у 10 4 – 10 5 разів менші за розміри атома;
  • весь позитивний заряд атома також зосереджений у його ядрі.

 Планетарна модель атома:

01_14_04_01атом складається з позитивно зарядженого ядра, у якому зосереджена майже вся маса атома, і негативно заряджених електронів, які обертаються по орбітах навколо ядра. Сумарний заряд ядра за абсолютним значенням дорівнює сумарному заряду електронів.

  1. Письмово дають відповіді на запитання.
  2. Обговорюють які виникали труднощі.
  3. Робота з текстом

підручника,

пошук пояснення.

Аналіз і логічне мислення. Робота з мережею Інтернет.

 

Робота в групах.

Пропонує обговорити поняття планетарної моделі атома, її якісне обґрунтування на основі постулатів Бора.

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\на урок\Новая папка\Квантові постулати Бора.png D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\на урок\Новая папка\сайт Квантові постулати Бора.png

Переглядають запропонований контент, перевіряють власні пояснення з наданими.

Аналіз і логічне мислення. Робота з мережею Інтернет.

Робота в групах.

Пропонує ознайомитись з відмінністю понять атом та іон.

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\на урок\Новая папка\Анімація моделі атома.png

Переглядають запропоноване відео. Пояснюють різницю між атомом та іоном.

Евристичний. Робота з мережею Інтернет. 

Робота в парах.

Пропонує демонстрацію відео «У чому ж геніальність таблиці Менделєєва?»

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\У чому ж геніальність таблиці Менделєєва.png

Переглядають запропоноване відео, перевіряють власні пояснення з наданими.

V. Етап контрольно-             

оцінювальний. Практичний етап.

Орієнтувати діяльність учнів на використання знань на практиці.

Логічне доказове мислення.

Поєднання загальнокласних та індивудуальних.

Формуються вчителем групи так, щоб у кожній з них був хоча б один учень, який правильно виконав дану задачу.

Вчитель слухає пояснення, переходячи від одної групи до іншої, відмічає тих, хто проводить навчання, якщо потрібно-проводить пояснення.             

«Базар задач»

У сформованих групах іде обговорення поставленої проблеми, а потім «обмін задачками».

Індивідуально  розв’язують задачі  за дидактичними матеріалами з  коментуванням  та  записом  на   дошці.

VІ. Завершальний

етап

Забезпечити осмислення процесу і результати діяльності.

Бесіда.

Метод ПРЕС.

 

Фронтальна

Підводить підсумок підсумок уроку.

Рефлексія

Запитання:

  1. Чому планетарна модель атома не узгоджується із законами класичної фізики?
  2. Від чого залежить частота випромінюваного атомом світла?
  3. У чому полягають протиріччя між постулатами Бора та законами класичної механіки й класичної електродинаміки?
  4. У чому ж геніальність таблиці Менделєєва?

 

  1. Учні висловлюють свої думки за формою: «Я вважаю, що… тому, що… Наприклад… Отже…».
  2. Записують домашнє завдання в щоденник.

 

Домашнє  завдання:   підготувати повідомлення щодо внеску українських учених у дослідження будови атомів і ядер атомів.

 

Мій авторський ресурс до уроку:

https://sites.google.com/site/kvantovipostulatinbora/

©   Охотник Г. Г. e-mail: galinaokhotnik@gmail.com

 

Перегляд файлу

Всеукраїнський конкурс навчальних матеріалів до інтегрованого курсу «Природничі науки»

 

ПРИРОДНИЧІ НАУКИ, 10 клас

Охотник Галина Григорівна, вчитель фізики КЗ «СЗШ № 23» Кам'янської міської ради

 

УРОК НА ТЕМУ  «Що вивчає курс «Природничі науки». Значення природничих наук в сучасному світі та їх зв’язок з іншими науками»

 

Мета уроку: Актуалізувати, систематизувати та узагальнити набуті внаслідок попереднього життєвого досвіду знання про природничі науки. Розкрити роль природничих наук  у їх історичному і сучасному контексті як процес отримання наукових знань. Продовжити формування в учнів переконань у пізнавальності закономірностей Природи, усвідомлення кінцевої мети цього пізнання; осмислення Людиною свого місця в Природі, задоволення практичних потреб Людини. Продовжити формувати вміння учнів працювати з електронними освітніми та інформаційними ресурсами. Здійснювати виховання в учнів гуманістичних цінностей.

 

Тип  уроку: комбінований

 

Практична складова навчання

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Знаннєвий:

Діяльнісний:

Ціннісний:

практична робота:  з синхроністичною таблицею розвитку природничих наук.

розуміє: роль природничих наук  у їх історичному і сучасному контексті як процес отримання наукових знань.

характеризує: етапи наукового дослідження.

усвідомлює: значення природничих наук у сучасному світі та необхідність їх вивчення.

 

ХІД УРОКУ

Таблиця елементів структурних знань та шляхи їх формувань

Етапи уроку

Завдання етапу

Методи, прийоми навчання

Форми навчальної взаємодії

Дії вчителя

Дії учнів

I. Організаційний етап

Налаштувати на продуктивну працю.

Словесно-інформаційні.

Фронтальна.

Привітання з класом.

Привітання з вчителем.

II.

Етап орієнтації

Самостійно виявити рівень знань.

Використання QR-кодів.

Індивідуальна.

Актуалізація  опорних  знань.

За допомогою мобільного QR сканера переходять за посиланням.

III. Етапи

покладання мети 

і проектування

Викликати пізнавальний інтерес; організувати самостійне формулювання теми і  мети уроку.

Створення проблемної ситуації і труднощів інтерпретації фактів і явищ.

Фронтальна бесіда з елементами проблемного навчання.

 

 

Мотивація. Програмно-цільове управління.

Природа!  Ми  нею  оточені  й  охоплені  непереможно, 

нам  не  вийти  з  неї...

Й. В. Гете

 

Обговорюють і записують в зошит планування навчальної діяльності.

IV. Етап організаційно         -діяльнісний. Пошуково-дослідницький етап. Практичний етап.

Організувати планування і вибір методу отримання інформації.

 

Евристичний.

Аналіз і логічне мислення. Робота з мережею Інтернет.

Використання QR-кодів.

 

Робота в групах,

«мозковий штурм».

 

Пропонує розпочати роботу з робочим листом.

D:\Okhotnik-Galina\июль 2018\ПРИРОДНИЧІ НАУКИ\Засєкіна\малюнки\qr-code\Що вивчає курс Природничі науки.png

 

  1. Переглядають запропонований контент сторінки, обговорюють свої ідеї.
  2. Дають відповіді на запитання.
  3. Обговорюють які виникали труднощі.
  4. Робота з джерелами інформації.
  5. Пошук пояснення.

V. Етап контрольно-             

оцінювальний. Практичний етап.

Орієнтувати діяльність учнів на використання знань на практиці.

Логічне доказове мислення.

Індивідуальна.

Надає адресну допомогу в роботі з робочим листом.

Індивідуально  працюють з робочим листом.

VІ. Завершальний

етап

Забезпечити осмислення процесу і результати діяльності.

Бесіда.

Метод ПРЕС.

 

Фронтальна

Підводить підсумок уроку.

Рефлексія

  1. Учні висловлюють свої думки за формою: «Я вважаю, що… тому, що… Наприклад… Отже…».
  2. Записують домашнє завдання в щоденник.

 

Домашнє  завдання:   провести дослідження: Що розповість про куряче яйце біолог, географ, фізик та хімік? (журналістське розслідування).

 

Мій авторський ресурс до уроку:

https://app.wizer.me/preview/H9CUVI

©   Охотник Г. Г. e-mail: galinaokhotnik@gmail.com

 

zip
Додано
30 березня
Переглядів
116
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку