"Конспект бінарного уроку української мови та зарубіжної літератури на тему "1. Безсполучникове складне речення. Смислові відношення, інтонація, розділові знаки у б

Бінарний урок української мови та зарубіжної літератури.  9 клас

Тема.  1. Безсполучникове складне речення.

               Смислові відношення, інтонація, розділові знаки у безсполучниковому  складному реченні.

           2. У полоні природи. Балада Й.В.Гете „Вільшаний король”.

 

Мета:  на основі аналізу балади Й.В.Гете „Вільшаний король” ознайомити учнів із безсполучниковими складними реченнями як окремим типом складних речень, з’ясувати специфіку побудови і смислових зв’язків у безсполучниковому реченні; формувати вміння й навички відрізняти ці речення від інших складних, правильно інтонувати їх і розставляти розділові знаки; показати переплетіння реального, фантастично-міфологічного та морально-філософського планів у творі, визначити особливості композиції та образної системи; розвивати навички аналізу тексту, виразного читання; виховувати гармонійне ставлення та любов до природи.

 

Обладнання: таблиці „Смислові зв’язки між частинами безсполучникових  складних речень та їх інтонація”; схеми, підручник, репродукція картини М.Врубеля „Пан”; маленькі гілочки дерев – дуба, явору, калини, сосни, ялини, ясена, липи, вільхи, верби; текст балади Й.В.Гете в оригіналі німецькою мовою, у перекладах М.Рильського, П.Куліша.

 

Тип уроку: бінарний, комбінований.

                                                                                        Природа! Ми нею оточені й

                                                                                    охоплені – непереможно, нам                 

                                                                                    не вийти з неї, не проникнути

                                                                                    глибше в неї... Вона – все...                                           

                                                                                    Природа  добра – я славлю її у 

                                                                                    всіх її творіннях.

 

                      Й.В.Гете

                                             Перебіг уроку      

 

І. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

 

        Учитель української мови.

 Сьогодні у нас урок незвичайний, а незвичайним він є тим, що не тільки поєднано мову і літературу, а тим,  що його будуть вести два учителі. Сьогодні ми матеріал складного безсполучникового речення будемо опрацьовувати аналізуючи поезію зарубіжного письменника Й.Гете „Вільшаний король”.

      Учитель зарубіжної літератури.

    Одним із найдавніших досягнень життя і найбільшою його таємницею є природа. Вона завжди неповторна, загадкова. Прекрасна. Немає досконаліших створінь, ніж рослини, тварини, люди. Усе це один-єдиний світ, який оточує нас із дитинства. Але чи знаємо ми його? Чи усвідомлюємо красу й чарівність природи?

    Здавна люди схилялися перед явищами природи прагнучи розгадати їхню суть. Вони замислювалися над своїми відносинами з природою. Ці роздуми наших пращурів знайшли відбиток у різних міфах, легендах, казках. Ось, наприклад, символічні значення, що закріпилися за деякими деревами. Дуб здавна символізував могутню силу, владу, гордість. Його вважали деревом царів і притулком богів. Ялина – дерево сміливості, вірності й безсмертя. У Греції її ще вважали символом надії. Явір у слов’ян – символ козака, парубка, здоров’я, молодості, вічної пам’яті. Ясен у скандинавів – священе космічне дерево, в Україні – символ війни. Сосна у багатьох народів - символ життєвої  сили, плодючості, самотності, безсмертя. Липа в європейській культурі – уособлення жіночої грації, краси, щастя, у греків – емблема подружньої любові. А калина в Україні здавна вважалася символом вогню, сонця, неперервності життя, роду Українців, а також жіночої краси, любові, вірності, материнства. „Без верби й калини нема України”, - каже народна мудрість.

   А от що означає вільха? Де вона росте? І чому саме це дерево увінчав Гете у своїй баладі? Це ми з’ясуємо на уроці коли проаналізуємо баладу „Вільшаний король”.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

 1.  Роботу проводить учитель української мови.

   1).  „Мозкова атака”   

     -  Що називається реченням?

     -  За кількістю граматичних основ речення бувають... (прості й складні)

     -  Складні речення поділяються на... (сполучникові й безсполучникові)

     -  Сполучникові складні бувають... (складносурядні й складнопідрядні)

     -  Сполучники сурядності є...(протиставними, єднальними, розділовими)

     -  Складнопідрядні речення мають такі види...(означальні, з’ясувальні, обставинні)

     -  Прості частини складнопідрядного поєднуються за допомогою... (сполучників,  сполучних слів)

     -  Відмінність між сполучниками і сполучними словами полягає в тому, що... (сполучне слово є членом речення)

 

   2).   На основі диктанту один учень будує на дошці схему.

 

 

Речення

 

Прості

Складні

 

Сполучникові

Безсполучникові

 

Складносурядні

Складнопідрядні

 

Протиставні

Єднальні

Розділові

З’ясувальні

Означальні

Обставинні

 

Розглянувши схему, з’ясуймо, які з цих речень ми не вивчали?   ( Це безсполучникові складні речення).

2. Роботу проводить учитель зарубіжної літератури.

1).  Запитання для учнів.

         Учення яких філософів вплинули на формування філософії природи Й.В.Гете?

  2).  Робота над епіграфом уроку.

        У чому виявилося нове розуміння природи у Гете?

 ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

  Роботу проводить учитель української мови.

   1. Узагальнення відповідей учнів, побудова речень вчителем.

        -  Спіноза був прихильником пантеїзму: для нього природа та Бог тотожні.

-  У творах Гердера природа – сукупність усіх природних, історичних, суспільних відносин; література має наслідувати її.

-   Руссо створив своєрідний культ природи – він визнавав її великий виховний вплив на людство.

     2 .Робота в зошитах.

         Давайте запишемо складені речення в зошит.          

       3. Дати відповіді на запитання.

          1). Які ці речення за будовою?

          2). За допомогою чого об’єднанні в них прості речення?

          3). Чим відрізняються безсполучникові від сполучникових?

          4).Якими засобами виражаються смислові відношення у складних безсполучникових реченнях?

          5). Яку роль відіграє інтонація у складних безсполучникових реченнях?

 

4. Порівняти різні типи речень. Які з них – складні  безсполучникові?

             Чим вони відрізняються від сполучникових? Як вимовляються?

         Зійшло сонце, і природа прокинулась від сну. Зійшло сонце, природа прокинулась від сну. Коли зійшло сонце, природа прокинулась від сну. Сонце зійшло – природа прокинулась від сну. Природа прокинулась від сну, бо зійшло сонце. Природа прокинулась від сну: зійшло сонце.

1. Виведення правила про складне безсполучникове речення та опрацювання §10.
2. Учитель української мови.

       Безсполучникові складні речення дозволяють передавати досить складну семантику меншою кількістю мовних засобів, економніше. Переконатися в цьому допоможе текст на дошці.

          Річка тече, як щире золото, між зеленими берегами. Кучеряві верби купають у воді віти. Цвітуть-процвітають маки городні. Хатина у розквітлому городі, як у віночку ховається.

          Річка тече, як щире золото, між зеленими берегами; кучеряві верби купають у воді віти; цвітуть-процвітають маки городні; хатина у розквітлому городі, як у віночку ховається.

       Перші чотири речення – прості, наступні чотири – входять до складу безсполучникового. Отже, ми маємо приклад економного викладу в описі природи.

          Роботу проводить учитель зарубіжної літератури

1.  Розповідь учителя.

Балада „Вільшаний король” (1782) була написана Гете спочатку як вставна пісня до балади „Рибалка”, однак згодом набула значення самостійного твору. На її створення Гете надихнула данська народна пісня „Донька короля ельфів”, яку написав Й.Г.гердер. У Гердера донька лісового царя, яку зустрів наречений Олуф у нічному лісі, насилає на нього смертельну хворобу. Олуф не доживає до свого весілля, наречена побачила його мертвим. У фантастичній формі тут знай шов відображення забобонний страх середньовічної людини пере ворожими силами природи, перед таємничими міфічними істотами. Ельфи – духи повітря, природи, можуть жити на деревах, люблять танцювати й заворожувати людей, Є ельфи світлі (добрі) й темні (злі), у них є свої королі, свої володіння, межу яких не можна переступити.

 Виразне читання балад Гердера „Донька короля ельфів” і Гете „Вільшаний   король”.

2. Завдання для учнів.  

    З’ясуйте схожість і відмінність балад Гердера й Гете.

3. Бесіда за запитаннями вчителя.   

-  З’ясуйте реальний план балади Гете „Вільшаний   король”. (Повернення батька і сина  додому, нічні страхи дитини, смерть сина.)

- У чому виявляється фантастично-міфологічний план балади? ( У творі використовуються міфологічні образи й символи, казкові персонажі, природа олюднюється.)

-  Визначте морально-філософський план балади. (Тут показано зіткнення різних начал – природного і духовного, життя і смерті, людини і природи.)

4. Усне малювання.

-  Опишіть пейзаж місцевості, де відбувається подія.

-  Яким ви уявляєте вільшаного короля? Хто він такий і чому забирає життя в дитини?

5. Робота зі словником символів.

Верба – символ космічного океану, Всесвіту, Космічної гармонії.

Вітер –  символ духу, дихання Всесвіту.

Ніч –  стихія злих сил.

Туман – символ невизначеності шляху, блукання.

Пан – бог лісів, отар, пастухів, покровитель усієї природи. Коли хтось порушував його спокій, Пан наганяв на нього страх. Най частіше пана вважали злим духом.

6. Демонстрація картини М.Врубеля „Пан”.
7. Завдання для учнів.

-   З’ясуйте значення міфологічних образів у баладі.

-   Яку роль відводить Гете природі?

-   Порівняйте позиції батька й сина у творі.

-   Визначте основну думку балади.

      Роботу проводить учитель української мови.

1. Робота з підручником.

1).Опрацювання  178, 179 вправ підручника, визначення, які смислові відношення – одночасність, послідовність, зіставлення, пояснення, умову, причину, час, наслідок – виражають прості речення у складних безсполучникових. Звірення своїх висновків з теоретичним матеріалом.

   2).Робота у творчій лабораторії

     -   Яке речення називається безсполучниковим?

     -   Як поєднуються частини безсполучникового складного речення в усній мові          та на письмі?

     -   Яка мета сьогоднішнього нашого уроку?

     2. Складання складних безсполучникових речень з різним смисловим відношенням   між   простими реченнями, запис їх в зошити.

Слова використовуємо з балади Гете „Вільшаний король”: верба, вітер, туман, ніч.

 

Вітер віє по діброві, верби хиляться до долу. (одночасність дій)

Повіяв сильний вітер; заскрипіла стара верба.( послідовність дій)

Не туман сів – то ніч настала. (зіставлення)

Прийде ніч – по селу чути тільки шум вітру. (умова – наслідок)

Війнув вітер – з верби жовте листя полетіло. (причина – наслідок)

Туман сідав – вже розвиднялось. (із значенням часу)

Віяли холодні вітри й насувались сірі тумани – то прийшла осінь. (пояснення)

Ніч втрачала свої права: сходило сонце. (причина)

            Роботу проводить учитель зарубіжної літератури.

1. Виразне читання балади Гете в оригіналі й дослівний переклад твору ( у класах де вивчають німецьку мову).
2. Виразне читання балади Гете „Вільшаний король” у різних перекладах: М.Рильського (він вміщений в підручнику зарубіжної літератури), П.Куліша 

     ( він вміщений в підручнику української літератури для 9 класу).

3. Зіставлення перекладів.

• Яка назва перекладу більше відповідає текстові оригіналу й філософським поглядам Гете?

-   Які образи слов’янської міфології ви впізнали в перекладах, адже перекладач   завжди додає до перекладу національний колорит своєї країни?

     -    Порівняйте переклади, з’ясуйте їх емоційну та стилістичну забарвленість.

 ІV. Застосування знань, умінь, навичок.

      Роботу проводить вчитель української мови.

1.  Робота в зошитах.

І варіанту виписати всі складні безсполучникові речення у баладі „Вільшаний король” з підручника зарубіжної літератури; переклад М. Рильського ст. 182

 

ІІ варіанту виписати всі складні безсполучникові речення у баладі „Вільшаний король” з підручника української літератури; переклад М. Куліша ст. 353

     2. Зачитати виписані речення , пояснити в них смислові зв’язки.

3. Пояснювальний диктант.

  У реченнях поставте розділові знаки.

    а) Вітер віє по діброві, верби хиляться додолу.

    б) Повіяв сильний вітер – заскрипіла стара верба.

    в) Не туман сів – то ніч настала.

    г) Ніч втрачала свої права: сходило сонце.

4. Проблема-пошук.

   Знайди зайве речення (речення записані на дошці, або зпроектовані через графопроектор)

      а)  Природа  добра – я славлю її у  всіх її творіннях.

 б) Вивчайте й плекайте природу рідного краю – вона вам віддячить сповна.

      в)  Природа рідного краю нас любить, ніжить і навчає.

     Роботу проводить вчитель зарубіжної літератури.

1. Завдання для учнів.

• Визначте пафос балади Гете „Вільшаний король”.

-   Пригадайте визначення балади. Які риси балади як жанру виявились у творі Гете?

-    Пригадайте, що таке поетичний ритм. З’ясуйте особливості поетичного ритму балади Гете „Вільшаний король”.

            Роботу проводить вчитель української мови.

1. Робота з підручником

  Виконання вправи 183. Взаємоперевірка.

2. Індивідуальна робота .

  До поданих  схем придумати безсполучникові речення.

        V.  Домашнє завдання.

        Виконати вимоги вправи 185.

 VІ.  Підсумок уроку

        Створення діаграми Вена з метою визначення спільних та відмінних ознак складнопідрядних та безсполучникових речень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Заключне слово вчителя зарубіжної літератури.

     Гете залишив нам у спадок велику таїну Природи, яка завжди змушувала людину переосмислювати своє життя й шукати шляхи до гармонії зі світом. І коли людина й Природа зливались в одне ціле, Гете вважав, що наставала та мить, яка називається щастям.   А чи знаходять це щастя його герої?

     На домашнє завдання вам прочитати І частину трагедії Гете „Фауст”.   Визначити які ідеї Просвітництва визначено в творі.