Конспект бінарного уроку з предметів «Зарубіжна література», «Всесвітня історія» та «Мистецтво»

                     Конспект бінарного  уроку з предметів

    «Зарубіжна література», «Всесвітня історія» та «Мистецтво»

Анотація:

Представлений бінарний урок є прикладом поєднання в навчанні тем, які співпадають за учбовим матеріалом. Період формування такого художнього метода, як «Класицизм» розглядається завдяки проектній методиці по предметам «Всесвітня історія», «Мистецтво» та «Зарубіжна література» на етапі узагальнення. При підготовці використовується пошуковий метод роботи, дослідницький, узагальнюючий. Таким чином, у учнів формується активність та відповідальність при виконанні завдань в групах, акцентується увага на їхніх особливостях як потенційних акторів, що дає можливість більше розкрити їх творчість. Поєднання тем дозволяє учням систематизувати знання, отримані з різних предметів.

Тип матеріалу: Конспект уроку

Навчальний рівень: 8 клас

            Тема:  Різнобарвність  класицизму в його жорстких межах

Тип уроку: повторювально  - узагальнюючий

Вид уроку: урок-практикум з елементами захисту проектів та інсценуванням комедії Мольєра «Міщанин – шляхтич»

                                    Загальна структура уроку

Зарубіжна                            Всесвітня        Мистецтво

література         історія

Мета та задачі  уроку:

Мета:

• Інтеграція, реалізація, наочність міжпредметних зв’язків;
• більш глибоке засвоєння отриманих раніше знань,  узагальнення та  систематизація матеріалу з історії, зарубіжної літератури, мистецтва по одній темі;
• виявлення якості і рівня оволодіння знаннями й уміннями;
• узагальнення матеріалу як системи знань;
• забезпечення  глибокого обґрунтування теоретичного матеріалу;
• комплексне формування знань учнів;
• підвищення інтересу учнів до предметів, що вивчаються;
• виховання загальної культури, естетичного сприйняття навколишнього середовища;

Задачі:

• розвиток комунікативних навичок при роботі в групах;
• формування творчого сприйняття творів літератури різних культур;
• відпрацювання навичок самостійного аналізу запропонованого для роботи матеріалу;
• виконання розумових операцій: пізнавання нового, розуміння задач уроку, застосування проектної методики, аналіз матеріалу, синтез, оцінка).

Обладнання:

• мультимедійний  проектор;
•  ілюстративний матеріал з історії, мистецтва (картини, архітектура, скульптури періоду Великого стилю: роботи  Ф. де Орбе,  Л. Лево, А. Ленотра, Ж. Ардуэна Мансара, М. фан Лен Богарта та інших);
• фото файли костюмів персонажів комедії «Міщанин-шляхтич»;
• музика Моцарта та Бетховена.
•  

                                                Хід уроку:

I.  Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності.

1.) Учитель Мистецтва:

Доброго дня, діти та гості!  Сьогодні у нас буде незвичайний урок, адже ви бачите перед собою не одного вчителя, а трьох вчителів: зарубіжної літератури, історії  та мистецтва. І наша робота присвячена тому періоду в європейській культурі, коли головним пріоритетом становиться влада розуму, але не слід вважати, що це дуже сірий та нецікавий етап, який переживали люди. Мені здається, що після нашого уроку ви зрозумієте, наскільки важливо не втрачати «голову», а використовувати її можливості повною мірою.

Учитель Історії:

Вивчення історії –  це важлива і необхідна частина в освіті сучасної людини, бо без знання того, що було в минулому, не побудуєш майбутнє. І маленькі «історики» сьогодні наведуть приклад того, наскільки вони наблизилися до своєї якісної освіти. Крім того, розкажуть нам, що відбувалося в європейській культурі, коли почав складатися класицизм як головний художній метод.

Учитель Зарубіжної літератури:

Література не тільки дає нам зразки творчої напруженої роботи письменників давніх часів, а допомагає наблизитися до культурної спадщини різних народів, стати ближче до витонченої мови, етикету, зрозуміти мотиви поведінки людей, навчатися будувати кращі стосунки між такими різнобарвними особами, якими насичений навколишній світ.  Ми починаємо нашу естетично-історичну подорож до 17 - 18 століть.

2.) Звучить музика Моцарта Serenade No. 13 (Маленька нічна серенада) та Бетховена «Місячна соната» (без імен авторів)

 Учитель Мистецтва питає учнів класу про їх почуття та уявлення під час звучання. Головна теза: навіть якщо ти не знаєш, до якого напряму належить твір та чий він, можна їм просто насолоджуватися. Але дуже цікавим є період  виникнення щойно почутих творів.

(Краще знайти дітей, що можуть додатково виконати деякі твори, наприклад,  на скрипці – Моцарт чи Бетховен, на вибір, але учитель повинен знати, які).

Після цього учні, що працювали вдома в заздалегідь підготованій групі, характеризують  особливість музичних творів класицизму та дають історичний коментар.

Необхідний історичний коментар групи: у розвитку класицизму відзначають два історичних етапи. Класицизм,  що виріс з  Відродження у XVII столітті розвивався одночасно з бароко, як в боротьбі, так і  у взаємодії з ним. Найбільший  розвиток отримав у Франції. Пізній класицизм має зв’язок з Просвітництвом (середина XVIII - початок XIX століття) асоціюється з віденської класичної музичною школою.

Складні взаємини класицизму і бароко породили дискусію: в Німеччині розглядають бароко як єдиний стиль європейської музики в період  Відродження – Просвітництво.  Франція,  батьківщина класицизму, вважає стиль бароко  одним з приватних проявів класицизму.

Необхідний висновок: музика цього періоду різнобарвна, емоційна, бурхлива, динамічна, як і сам історичний період. (Висновок, за необхідності, допомагає робити учитель Мистецтва).

II. Актуалізація  опорних  знань.

Вступне слово учителя Історії:

Познайомимося ближче з тим періодом історії, що  мав значний вплив на розвиток багатьох культур і чиїм культурним надбанням ми користуємося і зараз.

1.) Використовуючи ілюстративний матеріал, працює група «істориків», які завчасно підготувалися, розповідаючи про такі необхідні історичні дані:

- економічна та політична обстановка, яка сформувалася напередодні виникнення в мистецтві Франції такого напряму, як класицизм (спершу виникає у Франції: економічне піднесення французької нації, яка до того часу стає наймогутнішою абсолютистською монархією Європи; в XVI ст. у Франції виникають елементи капіталістичного виробництва; французи не зреклись католицької побожності, але вважали, що  повинні плекати  внутрішню свободу, базуючись  на  раціоналізмі);

- особливість правління Короля-Сонця, Людовика XIV, його вплив на формування нової культури в суспільстві (демонструє велику прихильність до живопису, архітектури, музики; полюбляє  танці та балет; з другої половини XVII століття в світі панує французький двір Людовика XIV; французька мода захоплює всю Європу;  королівство Франція досягає великого економічного розвитку, політично впливає  на інші країни Європи);

- поява класу буржуа, у яких були гроші і прагнення стати вище на сходинку в суспільстві, але не було освіти (мода століттями не змінювалася, зараз щороку оновлюється; з'являється  багато товарів - зброя, ювелірні прикраси, карети, без яких уже не може існувати дворянство; тих грошей, що було  достатньо сто років назад, не вистачає; товари, я к і гроші,  є у виробників та торговців, з ними потрібно рахуватися; дворяни це роблять зверхньо, демонструючи здебільшого свою зневагу; дворянство змушене  потіснитися в справах управління державою; буржуазія була не ще готова одноосібно демонструвати владу, бо не мала освіти).

Учитель Історії узагальнює представлений матеріал, ставлячи питання, що носять характер повторення:

• що зробило Францію такою впливовою державою?
• які економічні фактори сприяли розвитку абсолютної монархії?
• якими важелями влади дворяни були змушені поступитися буржуазії?
• до якого висновку доходять представники буржуазії, аналізуючи особливості часу влади Людовика ХIV? (треба вчитися, щоб стати на щабель вище)

Необхідний висновок: абсолютна монархія стала в нагоді при формуванні класицизму, не дивлячись на негативні наслідки для народу соціальної політики правлячого класу.

2.) На екрані – таблиця «Головні риси класицизму і бароко» з помилками, які треба виправити, використовуючи знання, здобуті на минулих уроках.

 Учитель Мистецтва проводить фронтальне опитування-вікторину, присвячену стилю бароко в мистецтві та класицизму, поступово підводячи до формування поняття «бароковий класицизм», термін, який існував в німецькій культурі.

Наприклад:

1. Слово, яке в перекладі з португальського означає «перлина»? (бароко)

2. Якою була людина за часів бароко? (життя – трагічне, людина цінує радощі та насолоди)

3. Коли і де класицизм досяг найвищого розквіту? ( Франція 17 ст.)

4. Головні риси бароко (парадність, урочистість, пишність, динамічність)

5. Головне правило класицизму в драматургії (закон «трьох єдностей» (дії, часу й місця)

6. Хто критикував класицизм? (автор знаменитих «Казок матінки Гуски» Шарль Перро).

Необхідний висновок:

Класицизм співіснував з бароко, формуючи нові форми і нових героїв.

III.  Етап узагальнення з зарубіжної літератури:

1.) Група підготованих «літераторів» демонструє обізнаність з історії написання комедії Мольєра «Міщанин – шляхтич»:

- цікаві факти біографії та творчої особистості самого письменника, його весела вдача (використовується цитата твору Михайла Булгакова «Життя пана де Мольєра» - Король йде. Він хоче бачити Мольєра. Мольєр! Що з ним? - Помер. І принц, побігши назустріч Людовику, вигукне: - Государ! Мольєр помер! І Людовик XIV, знявши капелюх, скаже: - Мольєр безсмертний!);

Необхідне питання: Чому так сказав король?

- особливість жанру комедії в цілому (як драматичний твір, де засобами гумору і сатири викриваються негативні явища, суспільні та побутові; комедії характерів чи положень);

- історія створення комедії-балету в 1670 році (замовлення Короля-Сонця, який прагне принизити Османську імперію).

 Учитель Зарубіжної літератури узагальнює матеріал, запитуючи учнів, що вже знайомі з твором, які риси класицизму можна виділити в комедії та де порушення цих рис.

Робота з таблицею (заповнюється в процесі опитування):

 Необхідний висновок: перемагає розум, але всі події відбуваються в комедії, що вважалася низьким жанром.

 2.) Демонструються фото файли  костюмів персонажів, які ілюструють пишність бароко, в деяких епізодах навіть гіперболічну.

Але цей висновок мають зробити самі учні за допомогою учителя Зарубіжної літератури.

IV.  Узагальнення - інсценування деяких сцен комедії Мольєра «Міщанин – шляхтич» (наприклад, коли Журден «здобуває освіту», діалог вчителів, присвячення Журдена в «мамамуші» тощо)

Учитель Зарубіжної літератури дякує акторам, ставлячи потім запитання глядачам:

• чи вдалося в інсценуванні передати головні риси характеру головного героя?
• чи співпала гра акторів з вашим баченням поведінки образів? тощо.

Необхідний висновок:

 підвести учнів до думки про цікавість періоду, з яким вони сьогодні познайомились завдяки таланту Жана Батиста Мольєра та своїй наполегливості і працелюбності в добуванні знань.

V. Домашнє  завдання

Відповідь в зошиті: які відмінності можна назвати в здобутті освіти паном Журденом і сучасними школярами.