28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

Урок зарубіжної літератури з теми "Літературна вітальня «Через віки з любов`ю» (декламація сонетів Петрарки і Шекспіра)".

Про матеріал
Конспект уроку зарубіжної літератури для учнів 8-го класу "Літературна вітальня «Через віки з любов`ю» (декламація сонетів Петрарки і Шекспіра)" може бути використаним як підсумковий урок, урок розвитку зв'язного мовлення, позакласний захід тощо.
Перегляд файлу

Конспект уроку із зарубіжної літератури для учнів 8-го класу.

Літературна вітальня  «Через віки з любов`ю»  (декламація сонетів Петрарки і Шекспіра).  

 

Мета: познайомити учнів з кращими зразками світової   лірики, звернути увагу на ліричні образи  в  творчості поетів епохи Відродження Петрарки і Шекспіра. Прагнути відчути життєдайну силу кохання, вчити віддавати своє активне життєве тепло іншим людям, виховувати культуру почуттів. Розвивати навички виразного читання сонетів.

Обладнання: вислови про кохання, музичні записи:

1) Оркестр "Поля Моріа - («Історія кохання», «Бабине літо», «Любов синього кольору")

2) М. Легран. " В твоей голове ветряные мельницы "

3) Запис музики Енніо Моріконе із кінофільму «Професіонал»                                                                                                  

3) Відео презентації

Підготовлені ведучі –учні 11-х класів.

Епіграф                                                         Первинніше сущого всього-любов.

                                                              У піснях молодих перше слово-любов.

Бідний вигнанцю дивного світу кохання,

Знай, що всього життя передмова-любов!                                        

 

                                                                                                   Омар Хайям

Слово вчителя:

 

Любов-це почуття, яке в усі часи однаково хвилювало людей. Багато поколінь пройшло по землі, передаючи один одному безсмертя і доброту. Кохання торжествує на світі. Воно поза віком і часом. Воно звеличує людину...  Про нього мріють. Його чекають. І ось воно приходить.

 Кохання може прийти у 8 років, а може і у 80. Іноді кохання переживає  людину і залишається яскравим прикладом для нащадків на століття.

Cьогодні вас буде знову зачаровувати загадковий світ Відродження або Ренесансу - однієї з найяскравіших епох розвитку світової культури, про яку ми вели мову на попередніх уроках. Це епоха вічних цінностей, епоха схиляння перед божественною красою жінки, епоха високої і чистої любові, любові духовної, а не тілесної.

 

Ведуча. Вимовте упівголоса: любов, кохання, закоханість... Схожі слова, але скільки відмінностей таять вони в собі!

Від сотворіння світу всім правила любов. Скільки бурхливих пристрастей, потрясінь, вулканічних вибухів, почуттів бачив світ від своїх першопочатків! А скільки творів мистецтва, скільки безсмертних шедеврів було народжено коханням!

Ведучий. Кохання одухотворяє людину, робить кращим і змістовнішим її життя, наповнює світлою, ніжною радістю, дарує красу почуттів. Кохання-це той прекрасний цвіт папороті, який шукають усі та, на жаль, знаходить далеко не кожний...

Ведуча. Кохання — це  найвище  людське  почуття,  найкраще  з  почуттів,  народжених  людиною.  Любов.  Кохання...  Ніхто  не  зможе  пояснити,  що  це  таке.  Велика  загадка  життя.  Кожне  нове покоління  намагається  розкрити  вічну  таїну  кохання...

Ведучий. Любов буває різною - взаємною і нерозділеною, спокійною і пристрасною, буденною і романтичною.

Ведуча.  Кажуть,  що  кохання  приходить  не  до  всіх,  тому  що  кохати —  не  тільки  насолоджуватися,  упиватися  своїм  щастям;  кохати — це  віддавати  тепло,  ласку,  доброту  найдорожчій  людині.

Ведучий.  Сьогодні багато хто зневірився в існуванні кохання. Але до того часу, поки не звідає на собі всевладної магічної сили цього почуття. Я хочу нагадати вам міф про Купідона. «У хлопчика була пов’язка на очах. Пустун стріляв із лука, не цілячись, із зав’язаними очима - і той, в кого влучала стріла Купідона, раптом запалювався жагучим нестримним коханням.  Любов, наслана Купідоном була сліпою».

Закохані по-іншому бачать світ, по-іншому сприймають дійсність.   Закоханий живе в іншому світі. 

Ведуча. Отже, кохання робить закоханих незрячими і нерозумними? Спірне твердження. Бо як же тоді інтуіція закоханого, та яснобачення кохання, котрі підіймають людину на небачені творчі вершини, і, запалені від вогню любовної пристрасті,  народжуються мистецькі шедеври.

Ведучий.  Саме кохання, любов - джерело творчого натхнення багатьох поколінь. Про кохання, найкраще із почуттів, дарованих людині Богом, сказано багато щирих захоплюючих слів, створено найчудовіші картини, складено    найліричніші мелодії, написані найкращі слова.

Ведуча. Вічна загадка життя люблячого серця, різні відтінки людських стосунків завжди були в центрі уваги поетів і поезії. Чому?

Ведучий.  Мабуть тому, що поети відчувають світ набагато тонше, набагато гостріше, ніж будь-хто інший. Кохання - це та тайна, що давала їм, поетам, поштовх до творчості, силу і живлющу наснагу творити справжні шедеври.

Ведуча.: Данте і Беатріче, Лаура і Петрарка, Шекспір і Смаглява Леді, Ромео і Джульєтта... Ці закохані пари відомі, мабуть, усьому світові.

Ведучий. І ось сьогодні хотілось би хоч трохи відсунути таємничу завісу над тими чудесними почуттями, які живили уяву і творчість, які наповнювали життя відомих поетів епохи Відродження.

 

1-й біограф. " В рік 1327 квітні, о першій годині шостого дня, ввійшов я в лабіринт, де виходу немає". Так написав у 42 - у річницю першої зустрічі з коханою, через 21 рік після її смерті, перший поет доби відродження Франческо Петрарка.

2-й біограф.  6 квітня 1327 року у житті Петрарки сталася важлива подія. У цей день в одному з храмів він побачив молоду жінку, звали її Лаура. Йому було 23, а їй - 20. Вона була заміжньою жінкою, він молодим поетом. Портрет її не зберігся до нашого часу. Петрарка ж красу коханої порівнює з квітами, зірками та перлами.

Декламація. Сонет 162.

2-й біограф. Петрарка кохає Лауру. Без надії, без сподівань, присвячує коханій сонети. Їх більше трьохсот. Сонети ці - як гімн чистому і світлому поетичному почуттю, котре володіло Петраркою протягом всього життя.

 

1-й біограф. Вони зустрічалися на вулицях Авіньйона, в церквах, на службах, і закоханий Франческо, не сміючи відвести від своєї музи очей, дивився на неї, поки вона йшла під руку з чоловіком. За всі роки зустрічей вони не обмовилися жодним словом. Але кожного разу, помітивши звернений до нього ніжний теплий погляд Лаури, щасливий поет повертався додому і до ранку писав присвячені їй сонети.

 

2-й біограф.. Чи знала Лаура про його почуття? Чи могла знати вона, що навічно пов'язана з одним із найвеличніших поетів світу,що через століття нащадки будуть називати її ім'я, як символ безроздільного кохання чоловіка до жінки? 

 

1-й біограф. Прекрасна жінка стала музою, мрією поета у вічності. І навіть коли турботи і вік спотворили її прекрасне обличчя глибокими зморшками, Франческо Петрарка і тоді любив свою Лауру. Чим більше вона старіла, тим більше він захоплювався її жіночністю і чарівністю. Вона і в старості була для нього прекрасна.  

 

2-й біограф.. Франческо Петрарка пережив свою кохану на двадцять шість років. Але і після її смерті він любив Лауру все так само захоплено і трепетно, присвячуючи їй, що  вже пішла з цього світу, прекрасні сонети.

 Дикламатор читає Петрарка. Сонет 132. (Декламує сонет на фоні музики Енніо Моріконе із кінофільму «Професіонал»)                                                                                                  
 


Як не любов, то що це бути може? 
А як любов, то що таке вона? 
Добро? - Таж в ній скорбота нищівна. 
Зло? - Але ж муки ці солодкі, Боже! 
Горіти хочу? Бідкатись негоже. 
Не хочу? То даремно скарг луна. 
Живлюща смерте, втіхо навісна! 
Хто твій тягар здолати допоможе? 
Чужій чи власній долі я служу? 
Неначе в просторінь морську безкраю, 
В човні хисткому рушив без керма; 

Про мудрість тут і думати дарма - 
Чого я хочу - й сам уже не знаю

Палаю в стужу, в спеку-весь дрижу.


1-й біограф. Після смерті Лаури Петрарка написав ще 90 сонетів, в яких все з тою ж ніжністю і пристрастю звертався до коханої жінки, котру продовжував любити з такою ж силою, як і на зорі своєї молодості.

Декламація Сонет 61. (Мелодекламація на фоні музики.)                                                                       


Благословенні будьте день і час,

І мить, і місяць, і місця урочі,

Де спостеріг я ті сяйливі очі.

Що зав’язали світ мені навік!

Благослови вогонь, що серце пік,

Солодкий біль опечаленої ночі

І лек Амура, що в безоболоччі

Пускав у мене стріл ясний потік!

Благословенні будьте серця рани

І вимовлене пошепки ім’я,

Моєї донни – ніжне і кохане,

І ці сторінки, де про неї я

Писав, творивши славу, що не в’яне, -

Й ти, неподільна радосте моя!


Ведучий. Про  кохання  написано  чимало.  Існує  така  християнська  легенда:  “Коли  бог  створив  світ,  він  взяв  горіх,  розколов  його  і  кинув  між  людей.  Відтоді  кожен  шукає  свою  половинку,  а  коли  знаходять — щасливі  в  парі  весь  свій  вік.  Коли  ж  трапляється  половина  не  свого  горіха,  тоді  не  мріяти  про  щастя».

 Ведуча. Німецько-американський психолог Еріх Фромм у своїй книзі  "Мистецтво любити" твердить, що "любов - це головним чином віддавання, а не отримання. Віддавання - це найвища проява сили... Я відчуваю себе надмірним, живим, щасливим. Віддавання більш радісне, ніж отримання. Фромм говорить: "Коли я люблю людину, я люблю людей, люблю світ, люблю життя".

Ведучий. Овіяні волелюбним приходом епохи, дивлячись у майбутнє і відходячи від минулого, жили й творили поети, шукаючи ідеал на височинах людського духу та в глибинах людського почуття.

Ведуча.  Кохання приходить раптово і несподівано, коли терези почуттів раптом виходять з рівноваги і починають швидко коливатися в очікуванні незвіданого, коли у калюжах повсякденного життя відбиваються промені невловимої радості, коли душа спалахує барвистими іскрами мрій. 

Біограф -1: Сонет В. Шекспіра - вінець англійської лірики доби Відродження. Існує думка, що він присвячував їх придворній дамі королеви Єлизавети Мері Фіттон. Поет створює образ жінки, яка своїм розумом, добротою, ніжністю змушує чоловіків захоплюватися нею - земною звичайною жінкою.

                                            Декламація. Сонет 116.

Біограф -2:   Свої сонети В. Шекспір присвятив Смаглявій Леді. Існує думка, що нею була придворна дама королеви Єлизавети Мері Фітон. Поет створює образ жінки, яка своїм розумом, добротою ніжністю, змушує чоловіків захоплюватися нею - земною звичайною жінкою.

Декламація. Сонет 130.

Біограф -1. У творчій спадщині митця сонети займають особливе місце. Коріння лірики Шекспіра має давні традиції й сягає римської та середньовічної поезії. Улюбленцем для В.Шекспіра був Овідій. В. Шекспір увійшов у літературу в той період, коли митці зосередилися на показові внутрішнього світу людини. Саме тому Шекспір прагнув пізнати таїну людського серця, поринути в глибини людської душі.

Біограф -2:   Сонети Шекспіра були, є і залишаються великою таїною поета — його серця, його кохання, його життя. І таїна ця не тільки в тому, кому були присвячені безсмертні поетичні рядки, хто ця «смаглява леді» і «юнак блакитноокий».

Декламація. Сонет

Біограф -1:   Збірка сонетів була створена Шекспіром наприкінці XV століття. Умовно сонети Шекспіра поділяють на 3 частини:

1) Сонети від 1 по 126 – присвячені  юному другові.

2) Сонети від 127 по 152 -  присвячені Смаглявій Леді.

3) Сонети 153 і 154 – заключні, їх тема – радість життя.

Біограф -2:   Шекспір порушує у сонетах проблеми буття, що хвилюють людство, веде мову про щастя і сенс життя, про співвідношення часу і вічності, про тлінність людської вроди, її велич, про мистецтво, про високу місію поезії.

                                                      Декламація.   Сонет 34. Сонет 67

 

Біограф -1:   Вічна невичерпна тема кохання, одна із центральних в сонетах, тісно переплетена з темою чоловічої дружби. У коханні й дружбі поет знаходить справжнє джерело творчого натхнення незалежно від того, чи приносять вони йому радість і блаженство, чи змушують переживати муки ревнощів, печаль, душевні переживання.

                                                          Декламація.   Сонет 29, Сонет 151

 

Біограф -2:   Треба відмітити, що в сонетах Шекспіра - постійне відчуття внутрішньої суперечності: те, що є джерелом постійного блаженства, неминуче породжує страждання і біль, і, навпаки, в тяжких муках народжується щастя.

Декламація.   Сонет

 

Ведуча. Кохання - одна з найстраждальніших тем світової літератури від самого початку її існування. Кажуть, що про любов сказано все, але не всіма. Тобто кожен, поет він, чи прозаїк, драматург, чи людина зовсім не причетна до літератури, у житті обов”язково „ пише” свою неповторну історію кохання.

 

Ведучий.    Кохання- неповторне і полохливе, ніжне, як цвіт яблуні. Кохання здатне перевернути життя цілої держави, змінити віками уставлені звичаї і традиції.

 

Ведуча. XIV століття, італійське містечко Верона. Дві ворогуючі сімї – Монтеккі і Капулетті люто ненавидять одна одну, хоча вже давно забули причину своєї сварки. І ось у такому середовищі, насиченому злобою, де будь-яка дрібничка може стати іскрою для нового поєдинку, розпускається пишна квітка кохання.

 

Ведучий. Молодий Монтеккі і юна Капулетті забули про сімейну непримиримість. Почуття, що заволоділо їхніми серцями, миттєво ламає стіну відчуження, яка розділяла їх.

 

Інсценізація уривку з трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»  (сцена на балконі)

Ведуча.  Життя – це чаша, наповнена краплинами радощів і страждань, злетів і падінь, надій і розчарувань. Розбити її – значить навіки зранити гострими осколками душу, зламати ніжну квітку. Пелюстки, свіжі та прив’ялі, вранішні й вечірні, весняні й осінні, торкнувшись поетичного таланту, впали безцінними перлами на палітру літератури.

Ведучий. Вечорами, коли плачуть небеса і падають зорі, серед незвіданих всесвітів блукає кохання. Мов та пісня, неосяжна і незбагненна, блукає воно.   І як його знайти, як його покликати серед цих невідомих шляхів?  Бо так і полине від тебе, не торкнеться до твого серця, заблукавши десь там у далеких степах, не залишивши тобі навіть споминів, лише гіркі сподівання.


 

Ведуча. Швидко плине час. Століття за століттям. Разом з ним змінюємося і ми.  Любов 21 століття підлаштовується під нас. Швидкий ритм життя, багато роботи, активний відпочинок, сучасні засоби зв'язку і комунікації . Якщо в 16 столітті коханим писали справжнісінькі листи, то зараз досить спілкування в соціальних мережах.
 

Ведучий. Зараз так просто зробити приємний сюрприз своїй половинці: до наших послуг цілодобові служби доставки квітів і подарунків.  


Ведуча.    Можливо,  я не права, але здається часом, що наше покоління давно живе в мережі, то в інстаграмі, то у вайбері, весь день біля монітора. Любов вже не вічна, тепер вона в онлайні, не на словах і почуттях, а просто на стіні. Приховуючи свої почуття, ми знову ставимо смайли.  Ми ніби неживі, штучними стали. Ми пишемо: «Я люблю тебе» і нерозумно чекаємо відповідь. Доходимо до божевілля, ми немов в павутині.  Заплуталися навічно і вихід годі й шукати. Ми любимо і пробачаємо в тому ж віртуальному світі.

Ведучий. Змінюються часи і влада, змінюються життя і людський світогляд. Але незмінними залишаються найвищі істини, незмінною лишається людська потреба любити.

Ведуча. У любові сила людини. Бережіть кохання, бійтесь образити їх, принести біль. Якщо ви розлучаєтеся на мить, бійтеся того, що розлучаєтеся на вічність, і кожну хвилину даруйте один одному радість, надію і любов.

     Світ починається з любові…

    Нехай вона й продовжить світ!

    Щастя вам!

 


 

1

 

docx
Додано
3 березня
Переглядів
172
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку