Конспект "Хімічні властивості лугів та основ"

Тема. Хімічні властивості лугів та основ

Мета та цілі уроку: закріпити знання учнів про хімічні властивості основ; розвивати вміння й навички проведення хімічного експерименту, складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей лугів і нерозчинних основ; показати дію лугів на індикатори, увести поняття «реакція обміну» та «реакція нейтралізації»; навести правила безпеки під час користування лугами.

Тип уроку: формування вмінь і навичок, урок-дослідження.

Форми роботи: розповідь учителя, демонстраційний експеримент, лабораторні досліди, керована практика, «мозковий штурм», самостійна робота.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, хімічні реактиви, картки із завданнями, мультимедіа, комп’ютер.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Актуалізація опорних знань

«Мозковий штурм»

1. Як відрізнити основи від інших класів неорганічних сполук?
2. Які фізичні властивості основ?
3. Назвіть луги.
4. Де застосовують основи.

III. Мотивація навчальної діяльності

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»

• Основи – це складані речовини, які складаються з ……
•  Основи поділяються на дві групи……
•  Дайте назви основам… NaOH, Ca(OH)2, Al(OH)3, KOH, Cu(OH)2, Ba(OH)2, Fe(OH)3
• Луги це - …… барій гідроксид, купрум(II)гідроксид,    калій гідроксид, алюміній гідроксид, цинк гідроксид, натрій гідроксид, магній гідроксид
• Нерозчинні основи це - …… купрум(II)гідроксид, літій  гідроксид, алюміній гідроксид, цинк гідроксид, натрій гідроксид

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Лабораторний дослід № 2. Дія лугів на індикатори (робота в лабораторному зошиті)

Для проведення цієї лабораторної роботи ми використаємо індикатори (складні органічні речовини, що змінюють своє забарвлення в залежності від середовища)

Наливаємо у три посудини натрій гідроксид, а у другу кальцій гідроксид, а в третю – дистильовану воду. Далі в перше заглиблення з кислотами додаємо одну краплю метилового оранжевого, у друге — одну краплю лакмусу, у третє — одну краплю фенолфталеїну. Записуємо спостереження в лабораторному зошиті, ст. 8-9.

Висновок. У розчинах лугів метиловий оранжевий набуває жовтого забарвлення, лакмус — синього, фенолфталеїн — малинового. Отже, розчини лугів можна визначити з допомогою індикатора.

2. Демонстрація. Хімічні властивості основ

Подивимося практично, які властивості повинні мати основи.

Дослід 1. Безпека під час роботи з лугами (папір, тканина, деревина)

Луги – їдкі речовини, вони роз’їдають шкіру, деревину, папір. Треба оберігати очі захисними окулярами, а при потраплянні на шкіру, промити великою кількістю проточної води та змастити розчином оцтової кислоти.

Дослід 2. Взаємодія лугів з кислотами

• Такі реакції називаються реакціями нейтралізації

Реакції між кислотою та основою, у результаті якої утворюється сіль та вода, називають реакціями нейтралізації.

• Що реакція відбулася, нам допоможе побачити індикатор. У дві пробірки наливаємо NaOH і Са(ОН)₂, додаємо фенолфталеїн.

А потім по краплях знебарвлюємо розчин хлоридною кислотою. Пропонуємо учням записати рівняння реакцій:

Укажіть тип реакції. (Реакція обміну)

Реакція обміну – це реакція у яких дві речовини обмінюються своїми частинами.

Запишіть самостійно: Ca(OH)₂ + HCl =

Дослід 3. Взаємодія лугів з кислотними оксидами.

Збираємо прилад для одержання вуглекислого газу. Одержаний газ пропускаємо крізь розчин кальцій гідроксиду.

— Яку ознаку реакції спостерігаємо? (Випадіння осаду) Записуємо рівняння реакції:

СO₂ + Са(ОН)₂  СаСO₃ + Н₂O

Укажіть тип реакції. (Реакція обміну)

Запишіть самостійно: 2KOH + SO₂ = K₂SO₃ + H₂O

Дослід 4. Взаємодія лугів із солями

У дві пробірки наливаємо CuSO₄, Al₂(SO₄)₃, потім по краплях додаємо розчин їдкого натру.

— Які ознаки реакції спостерігаємо? (Утворення нерозчинного осаду)

Напишемо рівняння реакції:

Запишіть самостійно: Al₂(SO₄)₃ + NaOH =

Дослід 5. Розкладання нерозчинних основ у процесі нагрівання.

Нерозчинні основи за нагрівання розкладаються на оксид і воду. Перевіримо це на практиці.

Одержіть Сu(OH)₂, закріпіть пробірку в пробірко-тримачі.

• Як правильно нагріти пробірку?

• В якій частині полум'я необхідно нагрівати пробірку? (У верхній, найбільш гарячій)

• Що спостерігаємо? Напишемо рівняння реакції:

Cа(OH)₂  СаO + Н₂O

Укажіть тип реакції. (Реакція розкладу)

Запишіть самостійно: 2Al(OH)₃ = Аl₂O₃ + 3H₂O

5. Висновок. З якими властивостями основ ми познайомилися на цьому уроці.
   • Реакція нейтралізації.

• Реакція обміну.
• Розклад нерозчинних основ.
• Взаємодія лугів з солями.
• Взаємодія лугів з кислотними оксидами.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Керована практика, робота в парах.

1. Знайти відповідні закінчення реакцій (робота з картками)
2. Установити відповідність між вихідними речовинами та продуктами реакцій.
3. Установити відповідність між індикаторами і його кольором у лугах.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 33. №3, 8 ст. 180