Конспект "Контент аналіз наукового поняття"

Для уточнення поняття „екологічна компетентність” ми використали метод контент-аналізу, яким було охоплено 21 джерело: філософські, психологічні та педагогічні енциклопедії й словники, монографії, посібники з педагогіки та психології. Значну увагу привернули публікації стосовно досліджуваної проблематики у науковій періодиці за останні роки.

Відповідно до вимог контент-аналізу виділялися семантичні одиниці, що входили до структури визначення досліджуваної категорії. Семантичною одиницею вважалося судження (іноді декілька суджень) авторів про поняття „екологічна компетентність”. Були детально проаналізовані поняття, які мали різне змфстове навантаження, а також додаткові семантичні одиниці. Надалі семантичні одиниці класифікувались за категорією і категоріальними поняттями, а потім визначалася частота його використання.

У результаті контент-аналізу було виділено 50 семантичних одиниць, з яких 10 характеризують категорію „екологічна компетентність”, а 40 – її характерні ознаки. У ході подальшого узагальнення було визначено стійкі значення, що характеризують сутність досліджуваної категорії. Це –  готовність до діяльності, усвідомленість, освіченість, формування цінностей та установок,  отримання досвіду, готовність до всіх видів діяльності, попередження виникнення проблем, формування системи цінностей. Найістотніших категоріальних ознак було виділено десять, а саме: ціннісний, усвідомлений, цілісний, інтегративний, проблемний, усвідомлений, особистісний, діяльнісний, соціальний, життєвий. Після систематизації та узагальнення результати контент-аналізу було зведено та представлено у таблиці 1.1.

                                                                                                          Таблиця 1.1.

Результати контент-аналізу поняття „екологічна компетентність”

За результатами проведеного аналізу можна визначити, що 9,5% авторів визначили інтегрований характер досліджуваного поняття, тобто такого, що передбачає поєднання та співдію основних напрямів та видів роботи з екологічного виховання дітей та інших видів роботи (Я.О.Логвінова, С.В. Шмалєй).

Цілеспрямований діяльнісний характер екологічної компетентності визначило 23,8% авторів, які надавали важливе значення різних видів роботи з екологічного та соціального виховання дітей на збереження середовища (О.М.Стефанків, В.В.Маршицька, Д.С.Єрмаков, Т.А.Нечаєва, Г.В.Бєлєнька).

Екологічна компетентність має ситуативний характер у 23,8% дослідників, за якою підкреслюється значення залучення дітей до різних ситуацій вибору та поведінки в природному та соціальному середовищі (В.В.Гузь, О.Л.Пруцакова).

Ціннісний характер поняття визначили 23,8% дослідників, за якими передбачається формування системи цінностей щодо відповідальної та компетентнісної поведінки дітей в природному та соціальному середовищі(О.М.Стефанків, Г.В,Бєлєнька, В.В.Маршицька, О.М.Максимович, Л.М.Титаренко).

Осмислений характер екологічної компетентності як важливої складової екологічної свідомості дитини визначило 19% авторів (Л.Д.Руденко, А.М.Рябов, Т.В.Науменко, Д.С.Єрмаков).

Екологічну компетентність як систему знань визначило 28,5%, системи вмінь і навичок 14,2% авторів, що визначає цілісність поняття. Як здатність приймати рішення в різних ситуаціях екологічна компетентність визначається в 19% дослідників, а розуміння та оцінка визначається у 47,6% авторів.

Екологічна компетентність як творча свідома діяльність визначена у 19% (Д.С.Єрмаков, С.В.Шмалєй, О.Л.Пруцакова, О.М.Стефанків). Значення цінностей та установок визначено у 14,2% (Я.О.Логвінова, Г.В.Бєлєнька, Д.С.Єрмаков).

Аналізуючи визначення поняття „екологічна компетентність дітей дошкільного віку” ученими-педагогами зазначимо, що тут немає єдиної точки зору. Загалом узагальнення наукових поглядів на проблему сутності інноваційної педагогічної діяльності дозволяє представити її багатоаспектний характер (Табл.1.2).

Таблиця 1.2

Сутність екологічної компетентності в наукових дослідженнях

     Зокрема О.Л.Пруцакова зазначала, що екологіна компетентність — це інформаційно-пізнавальний склад екологічної культури.Я.О.Логвінова наголошувала на інтегративному значення, як систему цілісних набутих цінностей екологічного характеру, засвоєння способів діяльності.

В.В.Маршицька визначила здатність особистості до ситуативної діяльності в середовищі, коли набуті знання та досвід трансформуються у вміння та навички.

Н.А.Пустовіт підкреслила важливість особистості вирішувати життєві ситуації, задоволення власних потреб відповідно вимогам сталого розвитку. А.М.Рябов підкреслює значення продуктивної екологічної діяльності та попередження виникнення можливих проблем.

Г.В.Бєлєнька визначила, що екологічна компетентність також включає в себе систему цінностей та осмислення своїх дій в середовищі, розвиток мислення.