Навчально-методична картка заняття

Назва та номер спеціальності 013 «Початкова освіта»

Навчальна дисципліна: Сучасні педагогічні технології

Форма проведення заняття: лекція

Вид лекції за дидактичними завданнями: тематична

Вид лекції за способом проведення: лекція – візуалізація на засадах професійного партнерства зі студентами з елементами тренінгу 

 

Тема лекції.  Технологія розвитку критичного мислення.

Мета заняття: сформувати у студентів поняття про критичне мислення як  педагогічну технологію, ознайомити з історією виникнення, завданнями та цілями технології критичного мислення, дати уявлення про особливості уроку з використанням технології критичного мислення; розвивати критичне мислення та педагогічне мовлення майбутніх учителів, розширювати педагогічний словниковий запас; сприяти вихованню пізнавальних інтересів, формуванню наукового світогляду сучасного вчителя; стимулювати студентів до розкриття потенційних професійних можливостей та професійного вдосконалення в ході самостійної  та тренінгової роботи.

Методична мета заняття: формувати загальні компетентності майбутніх учителів у галузі технології «Нова українська школа».

Забезпечення заняття: наскрізна презентація, шаблони для оформлення конспекту лекції студентами, завдання для роботи в малих групах, картки для групового завдання, підручники початкової школи.

 

Література:

Основна: 

1. Большакова І. Критичне мислення. Початкова школа/Інна Большакова – Київ:»Вид.дім «Перше вересня», 2016. – 144с.
2. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Свобода вибору. Діяльність.Зворотний зв'язок. Ідеальність:посібник для вчителя/А.О.Гін. – 13-е видання. – Х.:Вид.група «Основа», 2018. – 112с.
3. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.:Академвидав, 2004. – 352с.
4. Дмитренко К.А. Звичайні форми роботи – новий підхід: розвиваємо ключові компетентності: метод.посіб. / К.А.Дмитренко, М.В. Коновалова, О.П. Семиволос, С.В. Бекетова. – Х.:ВГ «Основа», 2018. – 119 [1] с.:табл.., схеми, рис. – (Серія «Нові формати освіти»).
5. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій/Автор-укладач Н.П.наволокова. – 2-ге вид. – Х.:Вид.група 2основа», 2014. – 176с.

 

 

 

Рекомендована література:

1. Чепіль М.М. Педагогічні технології:навч.посіб./М.М.Чепіль, Н.З.дудник. – К.:Академвидав, 2012. – 224с.
2. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Свобода вибору. Діяльність.Зворотний зв'язок. Ідеальність:посібник для вчителя/А.О.Гін. – 13-е видання. – Х.:Вид.група «Основа», 2018. – 112с.
3. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.:Академвидав, 2004. – 352с.
4. Дмитренко К.А. Звичайні форми роботи – новий підхід: розвиваємо ключові компетентності: метод.посіб. / К.А.Дмитренко, М.В. Коновалова, О.П. Семиволос, С.В. Бекетова. – Х.:ВГ «Основа», 2018. – 119 [1] с.:табл.., схеми, рис. – (Серія «Нові формати освіти»).

 

Інтернет – ресурси

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. № 1392 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 07.08.2013р. № 538) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF.
2. Державний стандарт початкової  загальної середньої освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011. № 462 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/462-2011-%D0%BF.
3. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VІІІ. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2149-19
4. Концепція Нової української школи https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf
5.   Н.Цюра. Що таке критичне мислення та як його здобути https://high.itstep.org/2018/04/23/chomu-kry-ty-chne-my-slennya-tse-neobhidna-navy-chka-ta-yaki-buvayut-metody-ky-yiyi-rozvy-tku/
6. Що ж таке критичне мислення? Для чого потрібно його розвивати? Що воно дає людині? https://naurok.com.ua/scho-zh-take-kritichne-mislennya-dlya-chogo-potribno-yogo-rozvivati-scho-vono-dae-lyudini-1363.html
7. Як розвивати критичне мислення в учнів (із прикладом уроків) https://nus.org.ua/articles/krytychne-myslennya-2/

 

 

 

 

 

 

 

 

структура ЗАНЯТТЯ

І . Організація студентів до заняття

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово викладача

ІІІ. Повідомлення теми, мети заняття.

ІV. Сприймання й усвідомлення матеріалу лекції

 

План лекції

1. Історія виникнення технології критичного мислення. Поняття про критичне мислення.
2. Сутність, цілі та завдання технології розвитку критичного мислення.
3. Урок у технології критичного мислення.
4. Стратегії розвитку критичного мислення.

Опрацювання І питання плану

1. Слово викладача.
2. Методичний прийом «Мозаїка ІІ» («Джиг-соу ІІ»). «Маркероване читання» (читання з позначками).
3. Стратегія «Мозкова атака».
4. Презентація випереджувального завдання студентами.

Опрацювання ІІ питання плану

Опрацювання ІІІ питання плану

1. Слово викладача.
2. Презентація випереджувального завдання студентами.

Опрацювання VІ питання плану

1. Слово викладача.
2. Групова робота над стратегіями розвитку критичного мислення.

V. Узагальнення та систематизація знань

Метод ПРЕС

Я вважаю, що ... (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваш погляд).

...тому, що... (наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції).

... наприклад... (наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони підсилять вашу позицію).

Отже (тому), я вважаю... (узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це є заклик прийняти вашу позицію).

 

VІ. Підсумок заняття

1. Узагальнюючий висновок.
2. Оцінювання рівня навчальних досягнень студентів.
3. Домашнє завдання.

перебіг ЗАНЯТТЯ

І . Організація студентів до заняття

• Яка істинна закладена в цих словах, з’ясуємо протягом заняття.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

• Зазвичай ми ставимося до процесу мислення так, ніби це щось саме собою зрозуміле та природнє – як дихати чи кліпати очима. При цьому більшість з нас майже не використовують можливості, які закладені в цій дивовижній людській здатності. Насправді ж мислення можна і навіть необхідно постійно вдосконалювати/тренувати, так як тренуються, наприклад, спортсмени чи музиканти. Бо людина – єдина істота в світі, яка може мислити критично. І саме школа – це ідеальне середовище для навчання та розвитку такого мислення.
• Значимість розвитку критичного мислення у школярів зростає особливо  в умовах сьогодення. Підтвердженням цього є фундаментальний документ освітньої реформи – Концепція НУШ, в якій цілком слушно стверджується: «Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці…»
• Тож саме перед вами, майбутніми педагогами,  постає завдання: формування особистості, яка мислить критично. Його реалізація можлива за умови використання педагогічних технологій. Тож варто згадати що таке педагогічна технологія?

(Педагогічна технологія — сукупність психолого - педагогічних установок, що визначають спеціальний добір і компоновку форм, методів, засобів, способів навчання, виховних засобів)

ІІІ. Повідомлення теми, мети заняття

• Отже, тема лекції:  «Технологія розвитку критичного мислення».

План

1. Історія виникнення технології критичного мислення. Поняття про критичне мислення.
2. Сутність, цілі та завдання технології розвитку критичного мислення.
3. Урок у технології критичного мислення.
4. Стратегії розвитку критичного мислення.

 

- Дане питання розглядається в таких джерелах (звертаюсь до виставки літератури).

- Зверніть увагу на Інтернет посилання, на яких ви можете також знайти відповіді на питання, зазначені в плані. (Проєктуються на дошці).

 

ІV. Сприймання й усвідомлення матеріалу лекції

 

1. Історія виникнення технології критичного мислення. Поняття про критичне мислення.

Зазвичай запити держави реалізовувались за рахунок використання педагогічних технологій. У часи, коли суспільство потребувало робітників, активно використовувались освітні технології догматичного навчання, які базувались на заучуванні. З розвитком матеріального виробництва постало питання щодо підготовки фахівців, які зможуть застосовувати знання у нестандартних ситуаціях. Тому удосконалюючи процес навчання почали впроваджувати технології, що забезпечували оптимізацію навчальної діяльності на основі найновіших досягнень науки і техніки.

Сучасна реформа в галузі освіти вбачає продукування  творчої особистості, яка критично мислить. Формування ключових когнітивних вмінь забезпечується за рахунок активного використання стратегій розвитку критичного мислення під час освітнього процесу.

Тож як виникла і розвивалась технологія розвитку критичного мислення? На це питання ми дамо відповідь, використавши різні методичні прийоми.

 Для цього потрібно утворити групи, розбившись по троє.

 Запам’ятайте представників своєї групи. Це домашні групи.

Для опрацювання інформаційного матеріалу нам необхідно перегрупуватись в експертні групи. Тому учасники постійних груп під номером 1 локалізуються у цьому місці, учасники під номером 2 – ваша локація ось тут…. Кожний в робочій групі отримає інформаційний матеріал, під час опрацювання якого використає маркероване читання:

 На цей етап роботи відводиться 2 хвилини.

 

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ОПРАЦЮВАННЯ У МЕТОДИЧНОМУ ПРИЙОМІ

«МОЗАЇКА ІІ»

І група

Якщо звернутись до історії виникнення критичного мислення, воно бере коріння ще зі створення та становлення буддизму як релігії, зокрема філософська його частина тісно пов’язана зі знайомством світу з технологіями критичного мислення.

Будда стверджував, що його вчення не є божественним одкровенням, а отримане через медитативне споглядання особистого духу та всіх речей. Учення не є догмою, однак результати залежать від самої людини.

Однак Будда наголошував: якщо ви самі знаєте, що ці справи, думки є поганими, їх засуджують і критикують мудрі й у результатів вони можуть призвести до шкоди та нещастя, то відкиньте їх… А коли справи, думки хороші, мудреці їх не засуджують, а схвалюють, і в результаті вони можуть привести до щастя та блага, тож прийміть їх.

З огляду на ці слова, Будда пропонує зовсім інший підхід, зокрема: уважно вивчати та перевіряти те чи інше судження перед тим, як прийняти його. Причому перевіряти його потрібно не лише на власному досвіді, а й порівнюючи з досвідом інших людей.

 

 

ІІ група

Дослідження щодо виникнення технології розвитку критичного мислення пов’язують з ім’ям Джона Дьюї, американського філософа, психолога та педагога, якого дехто вважає «батьком» сучасної традиції критичного мислення.

Д. Дьюї називав цей феномен «рефлексивним мисленням» і визначав як активний, наполегливий та ретельний розгляд людиною власних переконань, поглядів або певних знань з урахуванням підстав, на яких вони базуються, та подальших висновків, які вони дають змогу зробити. Визначивши критичне мислення як «активний» процес, Д. Дьюї протиставляв його «пасивному» мисленню, в якому ми просто отримуємо ідеї й інформацію від когось.

Для Д. Дьюї сутність критичного мислення полягає в тім, що воно є «активним» процесом – якщо ви думаєте про себе і для себе, самостійно ставите запитання, знаходите відповідну інформацію тощо, а не навчаєтесь переважно пасивно від когось іншого. Визначаючи критичне мислення як «наполегливе» та «обережне», Д. Дьюі протиставляв його не-рефлексивному мисленню, яке люди зазвичай використовують, наприклад, коли «перескакують» відразу до висновку або ухвалюють рішення, не обміркувавши його.

 

ІІІ група

У 50-х роках XX століття професор педагогіки Чиказького університету Бенджамін Блум міркував над такими питаннями: Чи замислювались ви, які цілі та конкретні завдання ставить перед собою педагог перед тим, як увійти у клас? Як вони пов’язані між собою? Як перевірити, чи досягаються поставлені цілі вчителем? Намагаючись звести до єдиної системи набір розрізнених цілей і завдань, Блум створив теорію, яка ось вже шостий десяток викликає бурхливі суперечки й обговорення.

На думку Блума, цілі навчання безпосередньо залежать від ієрархії розумових процесів, як от запам’ятовування, розуміння, застосування, аналіз, синтез та оцінка. Кожному з цих рівнів за допомогою певних дієслів може пропонуватися набір завдань. Педагоги, які навчають критичного мислення, використовують цей інструмент.

Якщо слідувати розробленій Блумом таксономії, то знання учнів – це лише перший, найпростіший рівень класифікації. Далі йдуть ще п’ять рівнів цілей (або результатів) навчання, причому перші три – знання, розуміння, застосування – цілі нижчого порядку (мисленням низького рівня). А наступні три – аналіз, синтез, оцінювання – вищого порядку (мисленням високого рівня).

Бенджамін Блум встановив також, що між рівнями мислення і відповідями на запитання, які ми ставимо, існує прямий зв’язок. Більше того, самі запитання утворюють ієрархію цілком відповідну таксономії мислення. Питання на запам’ятовування відносяться до найнижчого рівня. Питання на оцінку або судження розглядаються як високий рівень мислення. Насправді, всі запитання важливі й усі вони приводять до різних видів мислення.

Перевірка засвоєння інформаційного матеріалу

1. Критичне мислення бере коріння ще зі створення та становлення буддизму як релігії. (+)
2. Сутність критичного мислення на погляд Д.Дьюї є пасивним процесом. (-) (є активним процесом)
3. Б.Блум розробив таксономію, де знання учнів – це перший найпростіший рівень класифікації. (+)
4. Визначивши критичне мислення як «активний «процес, Д.Дьюї протиставляв його «пасивному» мисленню. (+)
5. Учення, як стверджував Будда, не є догмою, однак результати залежать від самої людини.(+)
6. У таксономії Блума виділяють три рівні цілей (або результатів) (-) (виділяють шість  рівнів)
7. На думку Д.Дьюї коли люди «перескакують» відразу до висновку або ухвалюють рішення, не обміркувавши його, - це є рефлексивне мислення (-) (це не-рефлексивне мислення)
8. На думку Блума, цілі навчання безпосередньо залежать від ієрархії розумових процесів, як от запам’ятовування, розуміння, застосування, аналіз, синтез та оцінка.(+)

 

Отже, які позиції історичного екскурсу вами відзначенні як значимі/головні? (Студенти відповідають, а я на дошці фіксую картки на карту знань)

• Таким чином, можна зробити висновок, що поняття критичне мислення не є абсолютно новим в освітньому процесі. Пройшовши історичні етапи свого становлення критичне мислення сьогодні є найактуальнішим, оскільки у часи інтенсивних соціальних змін його значимість стрімко зростає.

 

стратегія «Мозкова атака»

(на столах студентів знаходяться шаблони для запису ідей стосовно поняття «Критичне мислення»)

• Опрацьовуючи інформаційний матеріал у творчих групах, ви мали можливість частково розкрити сутність поняття «критичне мислення».
• Тож пропоную роботу в парах. Протягом 1-ї хвилини запишіть на шаблоні ваші ідеї стосовно поняття «Критичне мислення». Озвучте записане.
• Чи можете ви передбачити, взявши за основу почуте, що таке «критичне мислення»? (студенти озвучують свої варіанти тлумачення поняття).
• На скільки точними є ваші передбачення, з’ясуємо, розкривши сутність  даного поняття.

 

 

Розуміння терміна «критичне мислення» дещо різниться в різних авторів.

На думку засновника Інституту Критичного мислення  Метью Ліпмана  критичне мислення - вміле відповідальне мислення, що дає змогу людині формулювати надійні ймовірні судження, оскільки:

а) ґрунтується на певних критеріях;

 б) є таким, що самокоригується;

в) випливає з конкретного контексту.

Докторка педагогічних наук Олена Пометун вважає: «Критичне мислення – це здатність ставити нові питання, добирати різноманітні аргументи, приймати незалежні, продумані рішення».

 Критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино правильне розв’язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших  і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції (енциклопедія педагогічних технологій та інновацій).

• Чи справдили ваші передбачення стосовно сутності поняття «критичне мислення»?
• У кожному блоці визначення знайдіть та підкресліть ключові слова.  Назвіть їх.
• Критичне мислення має відповідні характеристики.
• Критичне мислення має такі характеристики:

1. Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер.
2. Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, адже її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок розв’язання проблеми – це збирання інформації про неї, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично неможливо.
3. Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему.
4. Чітка аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може мати декілька розв’язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими власними аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним.
5. Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна в спілкуванні. У результаті спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.

Результат розвитку критичного мислення - творча особистість. Основне завдання вчителя – сформувати особистість, яка  мислить критично.
         Провідні психологи та педагоги вказують на ознаки, за допомогою яких можна визначати себе як особистість, що критично мислить:

– відкритість до інших думок, тобто здатність уважно прислухатися до інших поглядів, оцінювати різні шляхи вирішення проблеми;

– компетентність – прагнення обґрунтовувати свою думку за допомогою реальних фактів і знання справи;

– інтелектуальна активність – виявлення інтелектуальної ініціативи у конфронтаційних ситуаціях, небайдуже сприйняття подій;

– допитливість – вміння проникнути у сутність джерел інформації;

– незалежність мислення – відсутність побоювання незгоди з групою, нездатність до некритичного слідування думкам інших;

– вміння дискутувати – уважне ставлення до протилежних думок, вміння висувати ідеї, які об’єднують;

– проникливість – здатність до проникнення у сутність питання, явища, інформації, не розпорошуватися на дрібні деталі;

– самокритичність – розуміння особливостей свого мислення, своїх «окулярів».

Отже, критичне мислення є мисленням вищого рівня. Дане поняття пройшло непростий шлях свого становлення в системі освіти  особливо в Україні. Адже у слові «критичний» до цього часу бачили негативний аспект – сполучення «критичне ставлення» скоріше ототожнювалось із фразою «негативне ставлення», тобто таке,  що містить зауваження, критику або несприйняття.  В умовах сьогодення критичне мислення з точки зору філософів – це вміння логічно мислити та аргументувати. 

 

2. Сутність, цілі та завдання технології розвитку критичного мислення

 (Робота за посібниками)

 Відкрийте енциклопедії на сторінці 57. Ознайомтесь з її  змістом та занотуйте наступне:

• сутність технології розвитку критичного мислення (М.Ліпманом);
• цілі та завдання технології розвитку критичного мислення.

(Перевірка законспектованих аспектів даного питання)

• Проаналізуйте озвучені цілі та завдання і подумайте, які засоби розвитку критичного мислення дозволяють реалізувати їх в освітньому процесі? (конкурси, вікторини, проблемні, дослідницькі та уточнюючі питання, взаємоперевірка виконання завдань тощо)

 

 

 

3. Урок з використанням технології критичного мислення

Урок розвитку критичного мислення включає три фази:  виклик; осмислення; рефлексія. Розглянемо їх.

•   I фаза - «Виклик».

Її ціль – формування особистого інтересу для отримання інформації. Учні мають подумати та розповісти іншим (за допомогою індивідуальної, парної, групової роботи,  спільних прогнозувань. озвучування проблемних питань тощо) про те, що вони знають з обраної теми для обговорення – так отримані раніше знання усвідомлюються і стають базою для засвоєння нових. Задача вчителя на цьому етапі – узагальнити знання дітей, допомогти кожному визначити «своє особисте знання» і основні цілі для отримання нових.

•   II фаза - «Осмислення».

Учні знайомляться з новою інформацією. При цьому вони  мають відслідкувати своє розуміння і записувати у вигляді запитань те, що вони не зрозуміли – для того, щоб пізніше заповнити ці «білі плями». Ознайомлюючись з інформацією кожен учень має усвідомити, які орієнтири, фрази, слова допомогли йому зрозуміти інформацію, а які, навпаки, заплутували. Головний принцип етапу осмислення – вчитель має давати учням право та установку на індивідуальні пошуки інформації з подальшим груповим обговоренням, аналізом та закріпленням.

 

•   III фаза – «Рефлексія».

Учні мають розмірковувати;  обдумати те, що вони дізналися та як включили нові знання в свої уявлення; обговорити, як це змінило їхні думки, бачення, поведінку тощо.

Ці фази успішно трансформовані сучасними педагогами у  п’ять основних етапів уроку критичного мислення.  Які це етапи, нам підготувала інформацію__________.

Перший етап уроку  - розминка.

Найчастіше урок починається з розминки_, яка заміняє так званий організаційний момент. Головна функція розминки — створення сприятливого психологічного клімату на уроці, ситуації успіху. Теплий психологічний клімат сприяє творчості на уроці,  кращому засвоєнню учнями навчального матеріалу, психологічному розвантаженню учнів, підвищенню авторитету вчителя.

Другий етап уроку -  обґрунтування навчання.

Етап передбачає постановку мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому.

Навчальний матеріал засвоюється краще та швидше, якщо учні розуміють його конкретну практичну значущість для кожного з них, чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці. Вчитель має створити умови для «відкриття», самостійного здобування знань, тоді за цих умов підвищується роль учня на уроці.

Третій етап уроку -  актуалізація опорних знань і вмінь.

Кожен урок розпочинається з етапу актуалізації, під час якої вчитель про­понує учням завдання, що сприяють тому, щоб вони відтворили в пам'яті наявні у них уявлення, знання, вміння, провели їх інвентаризацію,  роздумували і задавали запитання з теми, яку  починають вивчати.

Четвертий етап уроку - осмислення нового матеріалу.

       Цей етап найголовніший, оскільки учень сам отримує та аналізує нову інформацію у вигляді тексту, схем, діаграм, таблиць тощо.

Учень знайомиться з новою інформацією, аналізує, визначає особисте її розуміння, а вчитель має найменший вплив на учня. Етап передбачає розвиток уміння працювати з інформацією, працювати самостійно, виділяти головне, суттєве, формування компетентностей учня з предмета.

П’ятий етап уроку -  рефлексія.

  Під рефлексією  психологи розуміють самоаналіз, роздуми про те, що людина знає, відчуває, про що думає.

 Рефлексія на уроці — це розмірковування про те, як здійснювався процес набуття нових знань, як нове приєднувалося до вже відомого, яку особисту цінність має набута інформація. Рефлексуючи, учень навчається аналізувати та оцінювати власну діяльність, діяльність однокласників, результати навчальної роботи, проектувати майбутню навчальну дію.

Етап передбачає усвідомлення того, що було зроблено на уроці, демонстрацію знань та того, як можна застосувати знання, можливість замислитись над підвищенням якості роботи, визначення необхідності корекції.

Обов’язковою рисою етапу рефлексії є постановка запитань. Учні ставлять запитання і відповідають на запитання, здійснюють контроль і самоконтроль, корекцію знань, отриманих на уроці. Той, хто вміє мислити,- вміє ставити запитання та відповідати на них!

 

• Якщо подивитися на три описані вище фази з точки зору традиційного уроку, то очевидно, що вони не представляють виняткової новизни для учителя. Вони майже завжди присутні, тільки називаються по-іншому. Замість «виклику» звичніше для учителя звучить: вступ у проблему або актуалізація опорних знань і вмінь учнів, мотивація навчання.  А «осмислення» є частиною уроку, що присвячена вивченню нового матеріалу. Третя стадія на традиційному уроці - це закріплення матеріалу, перевірка його засвоєння учнями. Однак глибинна і сутність цих етапів є іншою. Також елементи новизни містяться в методах. прийомах і стратегіях, які  застосовуються на уроці розвитку критичного мислення.
• Таким чином, проаналізувавши дії вчителя і учня визначить ким є педагог на уроці в даній технології? (консультант, модератор, менеджер тощо). Обґрунтуйте свою думку.

 

4. Стратегії розвитку критичного мислення

Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв'язування задач, проблем, оцінки ситуацій, виборі раціональних способів діяльності. Тому такі уроки, де це постійно відбувається, створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Якщо ж планувати урок з використанням доцільних методів та  стратегій технології розвитку критичного мислення, то результат буде ще  кращим.

Стратегії — це певний загальний план дій

 

ОПРАЦЮВАННЯ СТРАТЕГІЙ у ГРУПАХ, ЇХ ПРАКТИЧНА АПРОБАЦІЯ ЗА ПІДРУЧНИКАМИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

• Стратегія «Товсті та тонкі запитання».
• «Діаграма Венна».
• Кубування.

 

• Зробіть висновки: на розвиток яких розумових операцій спрямовані апробовані стратегії?

Інструментів і стратегій для розвитку критичного мислення на сьогодні відомо набагато більше. Їх можна легко знайти в інтернеті, або ж створити самостійно. Важливо при цьому пам’ятати, що розвивати критичне мислення – це значить вчити дітей не тому, що вони повинні думати, а як вони мають думати – розвивати навички аналізу, синтезу, пошуку та переосмисленню інформації, навчити ставити перед собою додаткові запитання, знаходити нестандартні рішення, аналізувати свої вчинки та дії.

             

   V. Узагальнення та систематизація знань

Метод ПРЕС

 Я вважаю, що ... (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваш погляд).

...тому, що... (наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції).

... наприклад... (наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони підсилять вашу позицію).

Отже (тому), я вважаю... (узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це є заклик прийняти вашу позицію).

VІ. Підсумок заняття

1. Узагальнюючий висновок

• Отже, повернемось до вислову Джона Дьюї: «Ми позбавляємо дітей майбутнього, якщо продовжуємо сьогодні навчати так, як навчали цього вчора». На вашу думку, що хотів донести нам реформатор освіти?
• На думку відомого американського психолога Д.Халперн, освіта, розрахована на перспективу, має забезпечити фор­мування в учнів двох основних груп умінь: швидко орієнтуватися у зростаючому потоці інформації та уміння осмислити і застосувати отриману інформацію. Це одне із завдань Нової української школи, яку ми розбудовуєм. А технологія розвитку критичного мислення цьому сприяє, оскільки вона є інноваційною, інтерактивною, актуальною і доцільною в навчальному процесі та в житті кожного з нас.  
  2. Оцінювання рівня навчальних досягнень студентів

 

Домашнє завдання:

1.  Дібрати 5 стратегій розвитку критичного мислення.
2. Змоделювати фрагмент уроку з навчального предмету початкової школи із використанням стратегій розвитку критичного мислення.