Конспект логопедичного заняття за лексичною темою "Зима"

О.О. Зубченко

КОНСПЕКТ

логопедичного заняття

за лексичною темою «ЗИМА»

(6-7 років)

Мета: Викликати у дітей потребу наслідувати мову дорослого.

Формувати звуко-складову будову слів з правильним відтворенням наголошеного складу та інтонаційно-ритмічного малюнку.

Розвивати експресивне мовлення: називати предмети (картинки) на матеріалі ігор, формувати словник дієслів (активне засвоювання наказового способу дієслів), поповнювати активний словник дітей за рахунок прикметників, які позначають ознаки, котрі діти можуть відчути – доторкнутися, побачити, почути: колір; розмір; смакові якості.

Вдосконалювати вміння складати колективні розповіді за коректурною таблицею «Зима».

Вводити в мовлення прислівників за допомогою питання «Скільки?» (багато, мало) та числівників «Один-десять».

Формувати природно-екологічну компетентність дітей.

Технології: ігри, інформаційна технологія, дихальна гімнастика, логоритміка, кріотерапія, музикотерапія, мнемотехніка.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІТЕЙ ДО ЗАНЯТТЯ

Кабінет оформлений зимовим дизайном. Привітання.

ІІ. РОЗВИТОК ФОНЕМАТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Гра «Запам’ятай і повтори»

Логопед: Діти, до зимової казки потрапить той, хто запам'ятає і повторить такі словосполучення: холодна, морозна, сніжна зима; білий, пухнастий сніг; холодні, великі сніжинки; прозорий, гладкий, рівний лід; холодний, сильний вітер; снігурі, горобці, синиці. (Логопед слідкує за правильною звуко-складовою будовою слів, вірним відтворенням наголошеного складу та інтонаційно-ритмічного малюнку.)

ІІІ. РОБОТА ЗА ТЕМОЮ «ЗИМА»

Бесіда про зиму

Логопед: Я вам загадаю загадку:

Сніг на полях, лід на річках.

Завірюха гуляє, Коли це буває? (Взимку)

Сьогодні ми з вами будемо говорити про зиму. Яке зараз пора року?

Діти: Зима.

Логопед: Яка погода стоїть взимку?

Діти: Холодна.

Логопед: Якщо взимку холод, то яка це зима?

Діти: Холодна

Логопед: Що випадає взимку?

Діти: Сніг

Логопед: Якщо взимку сніжно, то значить зима яка?

Діти: Снігова.

Логопед: А якщо взимку морозно, то яка зима?

Діти: Морозна.

Аналогічно діти утворюють прикметники від прислівників: рано, пізно, заметільна – рання, пізня, заметільна.

Логопед: Ось як багато ми розповіли про зиму. А тепер згадаємо все, що ми розповіли. Яка зима?

Діти: Холодна, сніжна, морозна, рання, пізня, заметільна.

Логопед: Зараз ми будемо складати речення про зиму. Але вони мають бути різні, несхожі один на одного. Ось, наприклад, послухайте, яку я склала речення: Настала холодна, сувора зима.

Робота з інтерактивною дошкою

Логопед демонструє на інтерактивній дошці дерева, будинок, діти складають речення про зиму. Перегляд картинок на дошці.

Дихальна гімнастика

На інтерактивній дошці зображено сніжинки. Треба дмухати сильно на них, щоб вони полетіли.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Логоритміка

«Що за гомін, що за гра?»

Що за гомін? Що за гра? Ліпить бабу дітвора…

Ну, і баба снігова, біла в баби голова.

Ой, у баби горб на спині…І ломака он яка!

Ніс у баби із морквини, рот у баби з буряка.

(діти виконують рухи згідно змісту віршованого тексту)

Логопед: Ви говорили, що взимку падає сніг. Який випадає сніг?

Діти: Білий, пухнастий, легкий, блискучий, холодний, липкий, мокрий.

Діти складають поширені речення про сніг: Випав липкий, білий сніг.

Логопед: Які бувають замети? Багато їх чи мало взимку?

Діти: Великі, високі, волохаті, пухнасті.

Логопед: Складіть речення.

Діти: З'явилися величезні пухнасті замети.

Логопед: Що відбувається з річками, озерами, ставками взимку?

Діти: Вони замерзають, покриваються льодом.

Логопед: Який буває лід? Колір і відтінки: білий, блакитний, сіруватий.

Діти: Твердий, прозорий, слизький, товстий, тонкий, блискучий, крихкий.

Кріотерапія

Логопед пропонує дітям дослід з снігом, льодом: холодний-чистий, розталий-брудний. Діти торкаються до снігу, льоду. Логопед демонструє чистий лід, пропонує згадати, як вони разом заморожували його в холодильнику: цей лід можна їсти, кидати в гарячу воду, щоб охолодити швидко.

Логопед: Річки та озера покрилися прозорим, слизьким льодом?

На інтерактивній дошці виставляється відповідна картинка.

Назвіть птахів, які зимують у нас.

Діти: Снігурі, горобці, синиці.

Логопед: Якщо вони зимують, то, як їх називають?

Діти: зимуючими.

Логопед: Якщо погода холодна, немає корми, то, яке пташкам?

Діти: Холодно, голодно.

Діти складають відповідні речення: Зимуючим птахам холодно і голодно.

Логопед: А як можна допомогти птахам?

На дошці картинка, де діти вішають годівниці і годують птахів.

Фізкультхвилинка (використання музикотерапії: звучить «Пори року: зима», Вівальді)

Один-один-одиничка,

До вікна летить синичка.

Та синичка лиш одна

Клює крихти в годівничці

Біля нашого вікна.

Мнемотехніка

Вчитель-логопед демонструє дітям коректурну таблицю. Складає типову розповідь.

Наприклад: «Настала холодна зима. Вона триває три місяці. У цю пору року погоді нестійка: від приморозків, суворів морозів до теплої відлиги. Сніжинки кружляють у повітрі і вкривають білою пухнастою (слизькою) ковдрою доріжки, дерева, кущі і всю  землю. Сонечко взимку сідає раніше, тому на вулиці швидко темнішає. Люди обігрівають свої будинки і квартири, підгодовують пташок, роблять годівнички. Для собак і котів утеплюють маленькі домівки. Зате хлопчики і дівчатка можуть взимку ходити до лісу, парку, милуватися природою, кататися на санчатах, ліпити снігову бабу».

Потім діти відтворюють описи, дивлячись на коректурну таблицю і об'єднують їх у поширену розповідь.

V. ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ

Вправа «Мікрофон»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВЗАЄМОДІЯ ЛОГОПЕДА З КОМАНДОЮ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ

Що таке психолого-педагогічний супровід дитини?

Психолого-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами в закладі освіти з інклюзивним навчанням – це взаємоузгоджена комплексна діяльність команди фахівців та батьків дитини, спрямована на створення необхідних умов, що сприяють розвитку особистості дитини, засвоєнню нею знань, умінь і навичок, успішній адаптації, реабілітації, її самореалізації та інтеграції в соціум.

Психолого-педагогічний супровід — це комплексна система заходів з організації освітнього процесу та розвитку дитини, передбачена індивідуальною програмою розвитку.

Від чого залежить результативність психолого-педагогічного супроводу?

Взаємодія фахівців має ґрунтуватись на таких принципах:

                     повага до індивідуальних особливостей дитини з ООП;

                     дотримання інтересів дитини з OOП, недопущення дискримінації та порушення її прав;

                     командний підхід – комплексність психолого-педагогічного супроводу (супровід дитини з особливими освітніми потребами має здійснюватися на основі комплексного підходу: аналізу порушень функцій розвитку дитини);

                     неперервність супроводу (супровід має бути постійним і неперервним, починаючи з раннього віку і протягом дорослого життя);

                     системність роботи (робота фахівців має відбуватись в системі, за якої кожна дія і стратегія члена команди відповідають не лише меті окремого спеціаліста, а й є засобом реалізації загальної мети психолого-педагогічного супроводу дитини);

                     конфіденційність та дотримання етичних принципів;

                     міжвідомча співпраця – узгодженість роботи (дії фахівців мають координуватись і узгоджуватись, має відбуватись постійне взаємоінформування про роботу кожного спеціаліста);

                     активна співпраця з батьками дитини з ООП, залучення їх до освітнього процесу та розроблення IПP.

Команда супроводу виконує такі завдання:

                     збір інформації про особливості розвитку дитини, її інтереси, труднощі, освітні потреби на етапах створення, реалізації та моніторингу виконання ІПP;

                     створення належних умов для інтеграції дітей з ООП в освітнє середовище;

                     різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування інтересів і потреб;

                     збереження і зміцнення здоров’я дітей;

                     корекційно спрямоване виховання школяра як культурної і моральної людини;

                     надання у процесі навчання і виховання комплексної психолого-педагогічної допомоги дитині з урахуванням стану її здоров’я, особливостей психофізичного розвитку; визначення напрямів психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, що можуть бути надані в межах закладу освіти на підставі висновку ІРЦ, та забезпечення надання цих послуг;

                     розроблення ІПР для кожної дитини з ООП та моніторинг її виконання з метою коригування та визначення динаміки розвитку дитини; моніторинг динаміки результатів навчальної, виховної і корекційно-розвиткової роботи, змін в стані здоров’я, інтелектуальній та емоційно-вольовій сферах дитини, її соціальній ситуації розвитку;

                     консультування родини з питань виховання і розвитку дитини з ООП;

                     надання методичної підтримки педагогічним працівникам закладу освіти з організації інклюзивного навчання;

                     професійна взаємодія фахівців.

                     створення позитивного соціального середовища для інклюзії через підготовку учнів з типовим розвитком та їхніх батьків до взаємодії з дітьми з ООП; проведення інформаційно-просвітницької роботи у закладі освіти серед педагогічних працівників; батьків і дітей з метою недопущення дискримінації та порушення прав дитини; формування дружнього та неупередженого ставлення до дітей з ООП.

До складу Команди супроводу дитини з ООП входять:

У закладі дошкільної освіти:

•                     постійні учасники: директор або вихователь-методист, вихователь, асистент вихователя, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП), вчитель-реабілітолог та батьки або законні представники (далі— батьки) дитини з ООП тощо;
•                     залучені фахівці: медичний працівник закладу освіти, лікар, асистент дитини, спеціалісти системи соціального захисту населення, служби у справах дітей тощо.

У закладі загальної середньої освіти:

•                     постійні учасники: директор або заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель початкових класів (класний керівник), вчителі, асистент вчителя, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП), вчитель-реабілітолог та батьки) дитини з ООП тощо;
•                     залучені фахівці: медичний працівник закладу освіти, лікар, асистент дитини, спеціалісти системи соціального захисту населення, служби у справах дітей тощо.

У навчальних закладах з інклюзивним навчанням особлива роль належить психологам і логопедам, підкреслюється важливість їхньої співпраці. Співпраця логопеда та психолога спрямована на вирішення таких завдань:

 оцінювання рівня психічного та мовленнєвого розвитку дитини та узгодження отриманих результатів;

 участь у складанні та реалізації ІПР для учнів з особливими потребами (рекомендації, консультації педагогам у здійсненні освітнього процесу), виходячи з позицій спільного бачення труднощів, що виникають у процесі опанування знань;

 планування та проведення спільних індивідуальних та групових занять;

 проведення консультацій з питань психологічних аспектів розвитку, навчання, виховання учнів, а також специфіки логопедичної роботи з дітьми з особливими потребами для педагогів та батьків;

 розроблення програм психологічної освіти педагогів навчального закладу (з елементами логопедичної роботи).

Перед вчителем-логопедом значне місце посідає формування навичок письмового та усного мовного спілкування. Основне завдання корекційного впливу – навчити дітей з особливими потребами складно й послідовно, граматично й фонетично правильно викладати свої думки, розповідати про події з навколишнього життя. Це має важливе значення для спілкування з дорослими й дітьми, формування особистісних якостей. Успішне здійснення корекційної роботи залежить від співпраці вчителя-логопеда з вчителями початкових класів. Однією із важливих умов інклюзивного навчання є вироблення єдиних вимог до учнів з мовленнєвими порушеннями з боку вчителя та логопеда. Вчитель-логопед має докласти максимум зусиль, щоб переконати педагога у необхідності уважно і обережно оцінювати роботу дітей з мовленнєвими порушеннями. Подолання мовленнєвих порушень надає дитині впевненості у власних силах, сприяє розвитку її пізнавальних здібностей. Розширюючи рамки спілкування, як у середовищі однолітків, так і з дорослими, дитина стає емоційною, чуйною. Змінюються її погляди на світ, її ставлення до оточуючих.

Список використаних джерел:

1.                   Закон України «Про освіту».– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
2.                   Наказ Міністерства освіти і науки України № 609 від 08.06.2018 року «Про затвердження примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-primirnogo-polozhennya-pro-komandu-psihologo-pedagogichnogo-suprovodu-ditini-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-v-zakladi-zagalnoyi-serednoyi-ta-doshkilnoyi-osviti
3.                   Педагогіка інклюзивної освіти: навчально-методичний посібник / С.П. Миронова. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, – 164 с.