Конспект+презентація 10 клас "Гетьманат П.Скоропадського"

Поміщики й заможні селяни

Промислово-фінансові кола

Бідняцькі верстви селян

Окупаційна адміністрація

Більшовики

Оцінка роботи в групах

Оцінка роботи в групах

Історія України, 10 клас

Розділ 3.  Розгортання визвольних змагань у 1918 – 1920 рр.

Тема уроку: Українська держава гетьмана Павла Скоропадського.

Мета: - схарактеризувати основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана П.Скоропадського, розкрити обставини приходу його до влади та причини падіння гетьманського режиму в Україні;

- розвивати  навички роботи з історичними документами, вміння систематизувати й узагальнювати історичні факти, працювати в групах, визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії;

- виховувати почуття толерантності, національної свідомості та повагу до традицій боротьби народу за свою державність.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

- назвати хронологічні межі правління П.Скоропадського;

- впізнати портрет Скоропадського;

- засвоїти основні дати і терміни

- визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду гетьманського режиму;

- характеризувати внутрішню та зовнішню політику Української держави Павла Скоропадського;

- формулювати власні погляди та оцінки щодо значення Української держави;

- описувати соціально-економічне становище,  настрої населення   за часів правління Павла Скоропадського.

Основні поняття і терміни: окупація, переворот, Гетьманат, Українська Держава, українізація.

Дати і події:

29 квітня 1918 р. – державний переворот у Києві. Проголошення П. Скоропадського гетьманом України.

З0 квітня 1918р. - «Грамота до всього українського народу», якою Центральна і Мала Ради розпускалися, а міністри звільнялися з посад.

Серпень 1918 р. – утворення антигетьманського Українського національного союзу.

13 листопада 1918 р. – утворення Директорії на чолі з В. Винниченком. Початок антигетьманського повстання.

14 листопада 1918 р. – грамота П. Скоропадського про федерацію з Росією.

24 листопада 1918р.  - урочисте відкриття Української Академії наук (УАН), перший президент - В.Вернадський; з 1921 р. — Всеукраїнська Академія наук, з 1994 р. — Національна Академія наук України

14 грудня 1918 р. – війська Директорії вступили до Києва. П. Скоропадський зрікся влади.

Обладнання: підручник, картки, мультимедійна презентація.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку:

І. Організаційна частина.

Прийом “Гарний настрій” - Побажання творчості, гарного настрою.

- Сьогодні ми плануємо провести дуже насичений, змістовний урок. Тож я бажаю вам виявити всі свої знання, показати свої творчі здібності, щоб з уроку ми пішли з гарним настроєм, гарними оцінками, а головне, з запасом корисних знань.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Фронтальне опитування.

¿ - Які події у всесвітній історії та в історії України початку ХХ ст. можна назвати історичним рубіконом? Відповідь аргументуйте.

Прогнозована відповідь: Початок Першої світової війни. Початок Лютневої революції в Російській імперії. Українська революція

Отож, Європою вже п‘ятий рік поспіль котилась Перша світова. Нові види зброї, небачені досі руйнування, величезні людські жертви…

В Україні на фоні російських революційних подій зароджується власний уряд, що намагається знайти свій шлях побудови держави – Центральна Рада.

Після підписання Брестського миру незалежність УНР було визнано на міжнародній арені. Проте фактично було встановлено залежність УНР від Четвертного союзу. Хоча союзники проголошували єдиною метою відновлення в Україні законної влади – Центральної Ради, фактично встановлювався окупаційний режим.

Разом із військами центральних держав до Києва повернулася й УЦР. Але її повернення було сприйнято без особливого ентузіазму. Політика Центральної Ради в нових умовах не змінилася, а це не влаштовувало практично всі верстви суспільства.

¿ - Кого саме це не влаштовувало і чому?

2. Робота в групах.

Ви вже об’єдналися в групи. І ми будемо працювати  в групах впродовж всього уроку. Для ефективної роботи вам потрібно обрати керівника групи, який протягом уроку буде скоординовувати дії всіх членів групи. А наприкінці уроку оцінить членів своєї групи в залежності від їхнього внеску в роботу всієї групи.

Тож, кого ж не влаштовувала Центральна Рада і чому?

Оберіть собі завдання і впродовж 2-3 хвилин обговоріть у групах, чому саме вас не влаштовує УЦР.

Так,

(1) поміщики й заможні селяни хотіли відновити приватну власність на землю, відміна якої була проголошена ІV Універсалом.

(2) Промислово-фінансові кола наполягали на скасуванні або перегляді робітничого законодавства, проти державного контролю над банками, експортом-імпортом та ціноутворенням.

(3) Бідняцькі верстви селян були незадоволені окупацією. Крім того, між ЦР та

(4) окупаційною адміністрацією виникали постійні конфлікти через втручання адміністрації у внутрішні справи УНР. А

(5) більшовики, не бажаючи припиняти боротьбу за контроль над Україною, на сході і півдні України проголосили Донецько-Криворізьку радянську республіку, Одеську радянську республіку і радянську соціалістичну республіку Тавриди. Тим самим намагаючись довести, що це не територія України.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Отже, в той час на Україні склалася ситуація яка потребувала сильної влади для вирішення нагальних проблем. Таку владу міг зосередити в своїх руках нащадок старовинного козацького роду Павло Скоропадський.

Існує легенда, в якій говориться про те, що одного разу під час чергування у Зимовому палаці, тоді ще молодий офіцер почту російського імператора Павло Скоропадський побачив у залі з експонатами зброї гетьманську булаву. Він взяв її до рук, але не втримав і зброя з гуркотом упала. У цей час до зали зайшов цар Микола ІІ і жартома сказав: «Ти, Скоропадський, напевно хочеш стати гетьманом!». Так склалося, що через деякий час Павло Скоропадський дійсно став гетьманом, а от чи вдалося йому стати гарним керманичем Української держави ми сьогодні й поговоримо.

ІV. Оголошення теми і завдань уроку.

Тож, тема нашого уроку: «Українська держава гетьмана Павла Скоропадського».

Під час уроку ми розглянемо основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана П.Скоропадського, розкриємо обставини приходу його до влади та причини падіння гетьманського режиму в Україні;

- будемо працювати з історичними джерелами, систематизувати й узагальнювати історичні факти, працювати в групах, визначати власну позицію щодо питань історії.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Встановлення Гетьманату в Україні.

Деякий час після повернення до влади Центральної Ради зберігалася республіканська форма правління. Але авторитет ЦР серед населення України падав. Ми вже з’ясували, що майже все населення було незадоволене його політикою. (Заможні верстви населення були незадоволені проголошенням націоналізації великої земельної власності, безпорадністю у налагодженні роботи промисловості, їх дратував сам термін «Рада». Зі свого боку селянська біднота відчувала, що після повернення поміщиків обіцянки Ради наділити її землею перетворилися на пустопорожню декларацію.) Водночас почали загострюватися відносини між окупаційним командуванням  і урядом УНР. Рада виявилася неспроможною вивезти до Німеччини продовольство. За такої ситуації кайзерівські чиновники, всупереч своїм обіцянкам, почали дедалі активніше втручатись у внутрішні справи УНР. Поступово складалися передумови усунення УНР з політичної арени.

29 квітня 1918 р. Центральна Рада засідала востаннє. На цьому засіданні було прийнято демократичну конституцію УНР і обрано Президентом України М. Грушевського.

Того ж дня на Всеукраїнському з’їзді землевласників, який зібрав 6 432 делегати, було вирішено встановити монархічну форму державного правління і проголосити гетьманат. Гетьманом України було обрано одного з найбільш відомих організаторів військових частин генерала Павла Скоропадського, нащадка славетного гетьманського роду.

У ніч на З0 квітня 1918 р. відбувся державний переворот, схвалений німецьким командуванням. Прибічники гетьмана захопили державні установи і розігнали УЦР. Серед перших рішень П.Скоропадський проголосив себе гетьманом, а замість УНР було проголошено Українську державу.

Робота з документом.

Знайдіть у себе на партах «Документ №1», ознайомтесь з його змістом та скажіть, як П. Скоропадський обґрунтовує необхідність гетьманського перевороту?

Щоб вам було зручніше відповідати, ви можете в документі робити якісь позначки, підкреслювати, аби не втрачати час на записування відповіді.

Із «Грамоти до всього українського народу» П. Скоропадського. 29 квітня 1918р.

«Громадяни України!

Всім Вам, козаки та громадяни України, відомі події останнього часу, коли джерелом лилася кров кращих синів України і знову і знову відроджена Українська держава стояла коло краю загибелі.

Спаслась вона завдяки могутньому підтриманню центральних держав, які, вірні своєму слову, продовжують і по цей час боротись за цілість і спокій України.

При такій піддержці у всіх зародилась надія, що почнеться відбудування порядку в Державі й економічне життя України увійде, врешті, в нормальне русло. Але ці надії не справдились. Колишнє Українське Правительство не здійснило державного будування України, позаяк було зовсім не здатне до цього. Бешкети і анархія продовжуються на Україні, економічна розруха і безробітниця збільшуються і розповсюджуються з кожним днем, і врешті для багатющої колись-то України встає грізна мара голоду».

Завдання

Як П. Скоропадський обґрунтовує необхідність гетьманського перевороту?

Робота з документом

В цій же грамоті щойно проголошений гетьман обіцяє побудувати Українську Державу.

Прочитайте іншу частину цієї грамоти і скажіть, на яких засадах гетьман обіцяв побудувати Українську Державу?

3 Грамоти П.Скоропадського «До всього українського народу».

«... Як вірний син України... цією грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України... …Створити здібний до державної праці сильний уряд; відбудувати армію та адміністративний апарат, яких у той час фактично не існувало, і за їх поміччю відбудувати порядок, опертий на право; провести необхідні політичні і соціальні реформи. Політичну реформу я уявляю собі так: ні диктатура вищого класу, ні диктатура пролетаріату, а рівномірна участь усіх класів суспільства в політичному житті краю. Соціальні реформи я хотів провести в напрямі збільшення числа самостійних господарств коштом зменшення обширу найбільших маєтків».

Завдання

На яких засадах гетьман обіцяв побудувати Українську Державу?

2. Внутрішня та зовнішня політика Української Держави.

Як вже було зазначено, 29 квітня 1918 р. стався державний переворот. Прихильники гетьмана захопили майже всі державні установи. Переворот відбувся майже безкровно, мирно.

Це свідчить про те, що населенню України набридла вже анархія. Люди були зацікавлені в наведенні порядку, забезпеченні стабільності в економіці й суспільному житті.

У день перевороту 29 квітня гетьман звернувся до українського народу з «Грамотою до всього українського народу», а також видав Закон «Про тимчасовий державний устрій України». Ці два документи стали правовою базою для створення Української держави.

¿ - Яку ж політику проводив гетьман Скоропадський і до яких наслідків вона призвела ви спробуєте визначити самостійно в групах. Для цього ви скористаєтеся матеріалами підручника С. 56 – 60 та додатковими матеріалами.

ХВИЛИНКА ВІДПОЧИНКУ

Для більш ефективної роботи необхідно, щоб обидві півкулі головного мозку працювали одночасно. А для цього виконаємо кілька нескладних вправ. Спершу вам необхідно встати. Спробуйте однією рукою гладити себе по голові, а іншою плескати по животу. А потім навпаки.

Відпочили трішки, зарядилися позитивними емоціями. Повернемось до роботи.

Отож, вам необхідно опрацювати матеріали та дати відповіді на питання.

Робота з історичними текстами

Учні опрацьовують історичні тексти, матеріал підручника і виконують завдання.

1-а група

Формування органів влади

Гетьманський уряд був сформований на професійній основі. До нього Скоропадський намагався включити фахівців, які добре знали свою справу і готові були служити Україні. До уряду увійшли відомі українські діячі, такі як Д. Дорошенко (міністр закордонних справ), М. Василенко (міністр освіти), М. Чубинський (міністр юстиції), І. Кістяківський (державний секретар). Головою уряду було призначено полтавського поміщика, вихідця із старовинного козацького роду Федора Лизогуба. На думку Н. Полонської-Василенко, в уряді «не було соціалістів, але були солідні українські діячі з цілої України, що брали участь в українському житті як земські діячі, професори, правники, громадські працівники».

10 травня 1918 р. Скоропадський та його міністри видали заяву — декларацію уряду про характер, завдання і методи його діяльності. Вони полягали у здійсненні ідей незалежної і вільної України в історичній та національній державній формі, проведенні соціально-економічних реформ, розвитку української культури.

За 230 днів гетьманського режиму в Українській державі було прийнято понад 300 законопроектів. Восени 1918 р. було прийнято закон про правила проведення виборів до національних земств і міських дум в Українській державі. Активне виборче право надавалось особам усіх національностей і віросповідань, але лише з 25 років, якщо вони на 1 липня 1918 р. проживали в повіті не менше одного року, мають постійну оселю або ж володіють будь-яким майном. Обмеження встановлювалися для жінок. До виборів допускалися лише ті, хто володів протягом річного терміну майном, що обкладалося земським збором.

У липні 1918 р. Рада міністрів ухвалила закон про судові палати та апеляційні суди. Згідно із законопроектом в Українській державі діяло три судові палати: Київська, Одеська, Харківська.

Було проведено реформування Генерального суду. Замість цієї установи утворено Державний сенат, який складався з адміністративного генерального суду, цивільного і генерального суду та Загального зібрання сенату. Його президентом призначено М. Василенка. Діяли також військові суди. Вони розглядали справи тих, хто звинувачувався у збройному опорі владі, у нападі на військовослужбовців під час виконання ними своїх службових обов’язків.

Завдання

1. Хто з відомих українських діячів увійшов до гетьманського уряду?

2.  Хто став головою гетьманського уряду?

3. Скільки законопроектів було прийнято за 250 днів гетьманського режиму?

4. На яких принципах здійснювалося формування органів державної влади в державі П. Скоропадського?

2-а група

Економічні перетворення

Гетьману та його уряду необхідно було розв’язати цілий ряд економічних завдань, серед яких головне місце посідало аграрне питання. Це питання було конкретизоване в грамоті «До всього українського народу» та в «Законах про тимчасовий державний устрій України». Основою земельної реформи мало стати відновлення приватної власності на землю і створення в Україні верств селянства, забезпечених землею, щоб якнайбільше підвищити її продуктивність. Основними положеннями майбутнього земельного законодавства були такі:

— серед селян гетьман вбачав дві категорії: великих і середніх землевласників (ті, хто мав понад 5 десятин землі) та дрібних (менше 5 десятин);

— землеволодіння в державі обмежувалося. Найбільшою земельною ділянкою у володінні однієї особи або сім'ї була ділянка площею 25 десятин землі. Землі, що були куплені понад норму, переходили у власність держави;

— це правило не поширювалося на землі цукрових заводів площею до 3 тис. десятин, окремі культурні і дослідні господарства та маєтки поміщиків до 200 десятин землі. Таким чином, в Україні відроджувалась велика земельна власність.

Утворювались нові органи влади — тимчасові земельні комісії, які повинні були повернути колишнім землевласникам їхні господарства, допомогти у підрахунку витрат, примусити селян повернути поміщикам майно, відшкодувати поміщикам збитки за самовільно захоплені землі.

Під тиском командування окупаційних військ та великих землевласників Скоропадський затвердив ряд земельних законів, що мали антиселянський характер. Влітку 1918 р. гетьман підписав закони про примусове використання тяглової сили та інвентаря для державних перевезень, про обов'язкову передачу врожаю 1918 р. у розпорядження держави. У тих, хто намагався ухилятися від здавання хліба, він реквізувався за цінами, нижчими від встановлених на 30 %, а хто приховував — на 50 %.

Також гетьман дав згоду на вивезення з України значної кількості продовольства та сировини. За німецькими даними, з України у вересня–жовтня 1918 р. до Німеччини та її союзників було відправлено близько 2 млн. пудів цукру, 9 132 вагони зерна, 105 тис. голів худоби, 96 тис. коней, вивезено велику кількість різноманітної сировини. Значно погіршилися умови життя і праці робітників.

Власники підприємств, окупаційна влада та гетьманська адміністрація збільшували тривалість робочого дня до 12 годин, карали робітників за участь у страйках.

Гетьман та його уряд намагалися розв’язати складні проблеми в галузі фінансів та грошового обігу, бо на українських землях, крім царських банкнот, в обігу перебували «керенки», карбованці УНР , марки, крони. Гетьманом було створено Фінансову раду, яка розпочала підготовку грошової реформи, що передбачала запровадження нової української валюти — гривні.

Отже, за часів Української держави відбулося певне економічне піднесення. Цьому сприяли відновлення приватної власності, підтримка гетьманом вільного підприємництва, широкий збут товарів за кордон. Були засновані нові акціонерні компанії, відроджені промислові підприємства та біржі. Відновився залізничний рух, ремонтувалися локомотиви, залізниці, мости, було реорганізовано і зміцнено державний флот. За словами одного з мешканців столиці України, «відносний добробут Києва за гетьманських часів різко контрастував зі швидким зубожінням Петрограда і Москви. На півночі вже починався голод, який був нам ще зовсім не знайомий…»

Після «московського пекла» Київ здавався людям своєрідним Ельдорадо.

Завдання

1. Кому мала належати земля за часів Павла Скоропадського?

2.  Скільки тривав робочий день за часів Гетьманату?

3. Як називалася нова українська валюта?

4. Проаналізуйте сильні та слабкі сторони економічних реформ Скоропадського.

3-я група

Військова реформа

20 травня 1918 р. був призначений військовий міністр генерал Рогоза. Уже в червні розпочалося впровадження в життя плану формування регулярної української армії. Вона мала складатися з 8 армійських корпусів, загальною чисельністю 300 тис. чол. Гетьман затвердив структуру та командування військових корпусів.

Нові військові частини створювались через реорганізацію вже існуючих та на базі військових частин Румунського та Південно-Західного фронтів. Планувалося, що в армії будуть різні роди військ: кавалерійські дивізії, ескадрильї, залізничні частини та ін. Формувати армію Скоропадський планував на класовій основі. Її ядро мав становити козацький стан, бо саме козаччина, на думку гетьмана, уособлює цвіт української нації. 16 жовтня 1918 р. своїм універсалом гетьман відродив козацтво у всіх місцях його історичного існування. У документі наголошувалось, що відродження козацтва ставить на меті відновити славетне минуле України, забезпечити державність краю, виховувати підростаюче та майбутнє покоління. Через 2 тижні козацькі лави налічували майже 50 тис. козацьких родин. Проте здійснити цей план гетьману не вдалося, бо заможні селяни віддавали перевагу загонам для боротьби з повстанським рухом, ніж регулярному війську.

11 листопада 1918 р. завершилося формування українського Чорноморського флоту. Він складався з 3 бригад лінійних кораблів, 1 бригади крейсерів, 3 бригад гідрокрейсерів, дивізії міноносців, 22 підводних човнів. Цей процес був перерваний інтервенцією флоту Антанти, який у листопаді 1918 р. окупував Севастополь, Новоросійськ, Одесу, Миколаїв, Херсон, захопивши усі кораблі.

Отже, гетьманський уряд доклав чимало зусиль для створення регулярної армії і флоту, але втілити план не вдалося. Загальна чисельність збройних формувань не досягала 65 тис. чол.

Завдання

1. Хто став військовим міністром за часів правління П.Скоропадського?

2. Скільки мала нараховувати регулярна українська армія?

3. Коли завершилося формування українського Чорноморського флоту?

4. Які кроки були зроблені щодо формування української армії?

5. Чому, на ваш погляд, була здійснена спроба відродження українського козацтва?

4-а група

Національно-культурна політика

Найбільших успіхів Скоропадський досяг у сфері національно-культурної політики, бо тут він мав певну свободу дій. Метою гетьмана було створення умов для національно-культурного відродження України. Гетьман намагався за короткий строк націоналізувати державний апарат, все діловодство вести державною мовою. В усіх установах і частинах організував курси українознавства. Проводилась також українізація загальноосвітньої школи. Поряд з російськими школами та гімназіями відкривались українські. У травні 1918 р. було засновано близько 50 нових українських шкіл, а в серпні ухвалено закон «Про обов’язкове вивчення української мови та літератури, а також історії та географії України в усіх середніх школах».

Восени 1918 р. в Україні налічувалося 150 українізованих гімназій, а для незаможних учнів цих гімназій затверджувалось 350 іменних стипендій — імені Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка та інших письменників та діячів культури.

Із 1 липня 1918 р. Київський український народний університет перетворювався на Київський державний український університет у складі 4-х факультетів: історико-філологічного, фізико-математичного, правничого і медичного. Мовою викладання визнавалась українська, а читання лекцій російською мовою дозволялось міністром освіти лише в окремих випадках на прохання факультетів. З викладацького складу виключались всі особи, що не мали ступенів доктора, магістра чи кандидата наук.

Водночас 22 жовтня у Кам’янці-Подільському розпочав свою роботу ще один український державний університет, що включав історико-філологічний та фізико-математичний факультети. У Київському, Харківському, Одеському російськомовних університетах відкривався комплекс українознавчих кафедр: української мови, літератури, історії, права.

У липні–вересні на чолі з академіком Вернадським була створена комісія з питань заснування Української Академії наук, а вже 14 листопада 1918 року Скоропадський ухвалив закон «Про заснування Української Академії наук». Первісний склад УАН з 12 академіків призначив сам гетьман. До нього увійшли: Д. І. Багалій,А. Ю. Кримський, М. І. Петров, М. Ф. Кащенко та ін. Президентом УАН було обрано В. І. Вернадського.

Гетьман виділяв кошти на організацію великих культурних закладів. У серпні 1918 р. було започатковано Національну бібліотеку України, в якій збиралися всі пам’ятки духовного життя українського народу — як рукописні, так і друковані. Засновувався Національний архів України, Національна галерея мистецтв, Український історичний музей, Український національний театр,«Молодий театр».

У травні 1918 р. було створено Державне видавництво. Головним завданням нової установи було поширення серед народу добрих українських книжок, а також іншої друкованої продукції. З будь-якої літератури були зняті усілякі митні збори.

Гетьман Скоропадський сподівався на підтримку церкви і тому від самого початку шукав союзу з нею. Уже 29 квітня в день перевороту у «Законі про тимчасовий державний устрій України» зазначалось, що «первенствуюча в Українській державі є віра християнська, православна», але уточнювалось, що мешканці України, що не сповідують православ’я, мають право вільно відправляти богослужіння за своїм обрядом.

Завдання

1. В якому місті 22 жовтня 1918р розпочав роботу український державний університет?

2. Коли була заснована Українська Академія наук?

3. Хто став її президентом?

4. Чому П. Скоропадський значну увагу приділяв національно-культурному розвиткові України?

5-а група

Зовнішня політика

Активну політику проводив гетьман Скоропадський на міжнародній арені. Створене міністерство закордонних справ очолив Д. Дорошенко — відомий історик. Під його керівництвом було визначено три напрямки зовнішньої політики Української держави:

1. Встановлення дружніх відносин з країнами Четвертного союзу — Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною.

2. Розв’язання спірних територіальних проблем з сусідніми державами.

3. Встановлення дипломатичних відносин з нейтральними державами.

Виконання цих напрямків політики мало забезпечити мир і захистити суверенітет України. Головним напрямом зовнішньої політики були відносини з країнами Четвертного союзу, бо на території України перебувало окупаційне військо Німеччини та Австро-Угорщини і це впливало на внутрішню і зовнішню політику.

2 червня 1918 р. Німеччина офіційно визнала Українську державу. Її визнали також Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина. Гетьманат намагався також вирішити на свою користь Бессарабське питання, Кримське питання,приєднати до України Холмщину, Підляшшя. Для Гетьманату надзвичайно важливої ваги набували відносини з більшовицькою Росією. Росія прагнула включити українські землі до свого складу.

У результаті переговорів 12 червня 1918 р. було підписано договір, за яким Росія визнавала незалежність Української держави. Припинялися військові дії між обома державами, відбувався обмін консульськими представниками. Розглядалося питання і про кордони. Лінія кордону відступала від української етнографічної межі на 125–200 верств на користь Росії. Гетьманський уряд налагодив добрі відносини з державами, що утворилися на території колишньої Російської імперії — Грузією, Доном, Кримом, Кубанню, Литвою, Фінляндією. Чимало зробила українська дипломатія для визнання України на міжнародній арені. Українська держава мали представництва в 25 країнах світу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, Фінляндія, Польща та ін.).

Завдання

1. Головним напрямом зовнішньої політики гетьмана були відносини з країнами…

2. Коли був підписаний договір з більшовицькою Росією?

3. У скількох країнах світу Українська держава Павла Скоропадського мала свої представництва?

4. Проаналізуйте зовнішньополітичну діяльність Скоропадського? У чому полягало її значення?

Історичне значення Української держави:

• Українська держава була найтривалішою і найміцнішою формою існування самостійної України періоду визвольних змагань 1917–1921 рр.

• Україна впевнено вийшла на міжнародну арену, встановивши дипломатичні відносини з 25 країнами.

• Активізувалося економічне життя, стабільними стали українські гроші.

• Великі зрушення сталися в національно-культурній сфері.

• Почалося створення української армії, запроваджено прокурорський нагляд за діями німецьких та австро-угорських військових судів на українських землях.

- Відносного спокою гетьманський режим добився, але однобічна орієнтація уряду на великих землевласників та підприємців поступово відштовхнула від нього селянство, найманих робітників, а згодом і інтелігенцію. Необхідного компромісу з різними політичними силами, особливо лівими, досягти не вдалося. Це звузило соціальну базу режиму і позбавило гетьманську владу широкої підтримки у вирішальний для неї час.

3. Падіння гетьманського режиму.

11 листопада 1918 року Німеччина підписала Комп’єнське перемир’я, що означало закінчення війни та її програш. Тому Скоропадський терміново почав шукати контакти з Англією і Францією. Але країни Антанти намагались відродити «єдину і неподільну Росію». Тож 14 листопада гетьман видав «Грамоту про федерацію України з не більшовицькою Росією», відмовившись від ідеї Української самостійної держави. Це було вимушеним кроком. Попередня орієнтація на Четверний союз загрожувала втратою державності, бо саме в цей час на кордоні з Україною зосереджувалися війська більшовицької Росії, що загрожували війною Україні. Грамоту  Скоропадського можна вважати політичною декларацією. Обнародування грамоти призвело до активізації українських національних сил.

У Києві було створено Український Національний Союз (УНС), який 14 листопада 1918 року утворює Директорію УНР і починає повстання проти гетьманату. Після поразки гетьманських військ під Мотовилівкою 18 листопада, гетьман П.Скоропадський 14 грудня 1918 року був вимушений скласти свої повноваження.

У телеграмі на ім’я міського голови говорилось: «Я гетман всея Украины, в течение 7,5 месяцев все свои силы клал для того, чтобы вывести страну из того тяжелого положения, в котором она находится. Бог не дал мне сил справиться с этой задачей. Ныне в силу сложившихся условий, руководствуясь исключительно благами Украины, от власти отказываюсь».

VІ. Узагальнення знань.

Наш урок добігає кінця. Впродовж уроку ми говорили про таку неоднозначну постать як Павло Скоропадський. І щоб підсумувати наші знання, ми складемо про нього сенкан.

Сенкан – це п'ятирядковий неримований вірш, що застосовується як засіб заохочення учнів до роздумів над темою.

Складання сенканів передбачає дотримання певного алгоритму:

1 рядок — слово чи словосполучення, яке називає тему;

2 рядок — опис теми, що складається з двох слів-прикметників;

3 рядок – називає дії, пов'язані з темою, він містить три дієслова;

4 рядок – є фразою, що влучно характеризує тему;

5 рядок – складається з одного слова. Це синонім чи антонім до запропонованої теми.

Приклад: Тема. Перша світова війна.

1. Перша світова війна.

2. Жорстока, спустошлива.

3. Знищила, роз'єднала, змусила страждати.

4. Наймасштабніша трагедія початку XX століття.

5. Катастрофа.

Прогнозована відповідь:

1. П.Скоропадський

2. Активний, головний.

3. Проголосив, розвивав, залежав.

4. Державний і політичний діяч, гетьман України.

5. Директорія.

VІІ. Підведення підсумків уроку. Рефлексія, виставлення оцінок та коментування їх.

- Ви чудово впоралися з сенканом. І нам залишилось виставити оцінки за роботу на уроці. Тож із задоволенням послухаємо керівників груп.

VІІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати §11 (С. 56 – 61)
2. Скласти план до будь-якого пункту §11

3. Дати відповідь на питання: Які реформи Павла Скоропадського ви б порадили провести сьогодні?

АБО: Як, на вашу думку, могла розвиватись подальша історія Української революції, якби Гетьманат не був повалений внаслідок повстання Директорії?

Методичний коментар. Ретроальтернативістикою називається область історії, яка має справу з віртуальними сценаріями можливого розвитку подій при певних припущеннях, з метою більш глибокої оцінки історичних подій. Сценарії повинні відповідати критеріям реальності, порівняності, оптимальності (виведення висновків на майбутнє). Кінцева мета побудови віртуальних сценаріїв - розвиток теорії втрачених можливостей, на основі якої будуються висновки на майбутнє.