Методична розробка відкритого засідання гуртка «Ріднокрай» у формі історичного батлу на тему: «Моя країна – Україна»

АВТОТРАНСПОРТНИЙ КОЛЕДЖ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Циклова комісія суспільних дисциплін

 методичнА РОЗРОБКА

відкритого засідання гуртка «Ріднокрай»

 у формі історичного батлу на тему: 

«Моя країна – Україна»

Дисципліна: Історія  України

Для всіх спеціальностей І,ІІ курсів

Кривий Ріг

2018

           Методична розробка  відкритого засідання гуртка «Ріднокрай» у формі історичного батлу на тему:  «Моя країна – Україна» .

Підготувала: Каліненкова В.С. – викладач суспільних дисциплін, голова циклової комісії суспільних дисциплін,  спеціаліст вищої категорії  Автотранспортного коледжу  ДВНЗ  «Криворізький національний університет».

Рецензент:

Карачун С.Л. -  голова регіонального методичного об’єднання викладачів суспільних дисциплін, викладач суспільних дисциплін, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист  Індустріального коледжу ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Затверджено на засіданні циклової комісії суспільних дисциплін 

від «30»  січня  2018 р.

Голова циклової комісії  ___________________       Каліненкова В.С.

Анотація:         У методичній розробці розкрито  питання формування патріотичних почуттів засобами гурткової роботи та методику проведення інтерактивної гри у формі історичного батлу, яка спрямована  на активізацію знань і умінь студентів з навчальної дисципліни «Історія України», на виховання любові до своєї Батьківщини, піднесення патріотичного духу серед студентської молоді.

Для викладачів історії України вищих навчальних закладів  І-ІІ рівнів акредитації.

Зміст

      Вступ…..………………………………………………………………………………3

1. Формування патріотичних почуттів засобами гурткової роботи………………….3
2. Методичні рекомендації щодо проведення позанавчального виховного заходу  «Моя країна – Україна»……………………………………………………………….7
3. Висновки  ……………………………………………………………………………...8
4. Додатки: 

          Додаток 1.  Програма  історичного батлу………………………………………..9

Додаток 2.  Сценарій проведення історичного батлу………………………….10

Додаток 3. Вимоги до презентації та критерії оцінювання……………………19

Додаток 4.  Рейтингова  таблиця оцінки конкурсів історичного батлу                                   «Моя країна – Україна»………………………………………………………….20

Додаток 5.  Фотофрагменти заходу…………………………………………….21

5. Список літератури..………………………………………………………………….22

Вступ

          Виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані проблемами загальнодержавного масштабу.

         Патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості й ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини, розвитку студентів, їх соціального захисту.

         Виховання громадянина - основа, на якій ґрунтується суспільство держави. Стати громадянином, патріотом, відданим сином Вітчизни,  дуже  непросто.Патріотами не народжуються, ними стають! Патріотизм  здатний  консолідувати суспільство! Виховувати громадянина-патріота – це означає навчати  жити заради Батьківщини. Античні мудреці говорили «Хочеш змінювати державу-виховуй  юнацтво». У молоді необхідно формувати розуміння,  як жити,  якими бути.

          Україна має давні традиції державотворення, вона пройшла непростий

шлях до здобуття своєї  Незалежності.  Її  історія та велич творилась віками

людьми, чиї  імена викарбувані в серці кожного українця. Варто згадати не одне покоління борців за визволення, за відновлення української державності.

          Завдяки їх відвазі та відданості рідній землі ми отримали у спадок вільне та незалежне сьогодення. Ми не маємо права знехтувати цим подарунком.

          Ми ще раз наголошуємо: «Наша Україна – єдина країна!». І не має

значення, на якій частині цієї величної держави ми проживаємо, ми – єдині.

Єдині в думках, у помислах, у бажанні жити у вільній, незалежній державі з

високими показниками її розвитку та співдружності її громадян. Зміцнити державу можуть громадяни, які люблять свою країну, свій народ, готові до захисту національних інтересів та розбудови громадянського суспільства, правової демократичної держави в Україні. Враховуючи актуальність окресленої проблеми та підвищений інтерес суспільства до формування ціннісних орієнтацій студентської молоді, зокрема формування у неї громадянсько-патріотичної позиції, залучення до вивчення історико-культурної   спадщини та процесів українського державотворення, історико-краєзнавчий гурток «Ріднокрай» провів  своє відкрите засідання   у формі історичного батлу на тему «Моя країна – Україна». 

          Методична розробка  містить інформаційний матеріал про історію України, її  культуру та визначних постатей,  відеоматеріали,  конкурси,  цікаві факти про Україну.  Розробка спрямована на розширення світогляду студентів  про Україну, піднесення їх патріотичного духу. Проведення відкритого засідання гуртка «Ріднокрай» сприяло розкриттю творчого потенціалу студентів, виявленню їх нахилів і здібностей, налагодженню більш тісніших і доброзичливих стосунків студентів і викладачів.

         Я сподіваюсь, що запропонована  методична розробка історичного батлу, сприятиме збагаченню внутрішнього духовного світу студента; поширенню знань національної, громадянської та патріотичної  спрямованості; усвідомленню свого національного „Я”; прагненню зробити власний внесок у збереження та розбудову Української держави.

1.Формування патріотичних почуттів засобами гурткової роботи.

          Наша Україна – молода держава, що перебуває на шляху радикальних політичних, соціальних та економічних перетворень. Суверенній Україні потрібні громадяни, які мають глибоко усвідомлену життєву позицію. Виховати таких особистостей можна за умови розвитку національної освіти.

           Теоретичні засади національного виховання закладено у дослідженнях українських вчених, психологів та педагогів М.Боришевського, Д.Віконської, В.Москальця, І.Сікорського, Б.Цимбалістого, В.Яніва, Я.Яреми та ін. У своїх працях значне місце вони приділяють українській національній ідеї, духовності, демократичним принципам навчання і виховання, гуманістичним цінностям.

        Національно-патріотичне виховання на традиціях українського народу розглядають у своїх працях багато сучасних педагогів, такі як Ю.Бондаренко, О.Вишневський, В.Довбищенко, Р.Захарченко, П.Ігнатенко, В.Каюков, О.Онищук, С.Павх,  Б.Ступарик, О.Ярмоленко та ін.      

       Ідея національно-патріотичного виховання особистості втілена в державних документах, зокрема в Законі України "Про освіту", Державній національній програмі "Освіта (Україна ХХІ століття)", Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, у Концепції національного виховання .

      Згідно із переліченими документами, основними завданнями національно-патріотичного виховання студентів у Криворізькому автотранспортному  коледжі є формування свідомого громадянина - патріота своєї держави, активного провідника української національної ідеї, людини, що зберігає та пропагує духовні надбання нашого народу минулих століть. У концепції національного виховання зазначається, що одним із покликань української національної системи освіти та виховання є завдання пробуджувати і виховувати в кожної дитини патріотичні якості, цінності: любов до батька і матері, родичів, своїх предків, рідної природи, землі; любов до рідної мови, культури, народу, пошану до його історичного минулого, національних традицій, звичаїв; глибоке усвідомлення своєї національної приналежності, відчуття єдності з представниками своєї нації;

турботу про добре ім’я - своє і своїх друзів, збереження своєї людської і національної гідності, честі; активну діяльність з метою розвитку рідної культури, мистецтва, науки, демократії, державотворчих процесів; боротьбу за підвищення духовності і добробуту всіх українців, представників національних меншин України; синівську любов до України – Батьківщини, готовність захищати від ворогів рідну землю, здатність на подвижництво, героїчні справи в ім’я свободи і незалежності України; готовність боротися з неправдою, злом, потворністю в будь-яких формах, спростовувати антиукраїнські, антинаукові версії, ідеї, шкідливі і ворожі для нашого народу, Батьківщини.

        Позааудиторна  робота з патріотичного виховання допомагає студентам свідомо включитись у громадянські справи, відчути себе громадянами України, виконувати свої обов’язки, виявляти наполегливість, працьовитість, толерантність тощо.

        Закономірності виховного процесу будуть більш дієвими в позааудиторній виховній роботі з патріотичного виховання, якщо дотримуватися певних вимог:

- по-перше, позанавчальна  робота має спиратись на знання студентів, які вони здобули на заняттях, розширювали та поглиблювали їх ; саме на ґрунті таких знань формуються стійкі патріотичні переконання, відповідна поведінка, а потім дії;

- по-друге, заходи громадянсько-патріотичного змісту повинні логічно продовжувати заняття, мати певну систему, враховуючи принципи послідовності, наступності, зв’язку з життям, а також вікові та індивідуальні особливості студентів, їхні інтереси;

- по-третє, методи, форми позанавчальної  діяльності з патріотичного виховання мають бути цікавими, емоційними, доступними для молоді, щоб студенти  мали змогу виявити творчість, ініціативу, самостійність, відчували від участі радість задоволення та відчуття причетності до історії рідного краю.

           Позанавчальна  робота принесе бажаний результат, якщо викладач буде  дотримуватись принципів сучасного національного виховання, які мають забезпечити належний виховний та освітній ефект.

Уся позанавчальна  робота базується на певних принципах :

1. Принцип добровільності, свобода студентів  у виборі різноманітних форм позанавчальної  роботи з метою реалізації своїх інтересів і захоплень.

2. Принцип особистого орієнтування, який передбачає врахування  індивідуальних особливостей кожного студента.

3. Принцип системності, тобто взаємозв’язок різноманітних форм позанавчальної  роботи з патріотичного виховання.

          Позанавчальна  виховна робота має такі форми: масову, групову, індивідуальну. До масових форм роботи викладачі залучають широку аудиторію студентів, до групових – лише деякі групи студентів, індивідуальні форми передбачають спілкування з окремими студентами.              Тому я, розробляючи програму історико-краєзнавчого гуртка «Ріднокрай» для студентів коледжу, дійшла висновку, що засвоєння студентами  знання про рідний край, родину формує в молоді  почуття причетності  до тих місць, де вони народилися й пізнали щастя життя. І це дуже важливо, бо великий патріотизм починається з любові до того місця, де живеш.

         Робота зі студентами  на гурткових заняттях з історії та краєзнавства допомагає розширити знання молоді  про історію держави, рідного краю. Студенти  вчаться дбайливо ставитися до національних багатств, до природи, до праці, відчувати себе господарями у своїй державі, місті, коледжі.

         Отже, в результаті такої діяльності студенти розширюють знання про минуле нашого краю та країни, в них формується особисте ставлення до життя Батьківщини та свого народу. Під час вивчення та засвоєння історичного матеріалу поглиблюються  патріотичні почуття. Повноцінне виховання патріотизму немислиме без знання історії України. Хто не знає славної історії своєї нації, - писав В. Целевич, – той не може її правдиво любити та присвятити їй життя. „Історична традиція зв’язує минувшину з теперішністю і будучністю, скріплює любов теперішніх і грядущих поколінь до великих предків і тим самим розпалює любов до своєї нації”.

       У результаті аналізу впливу гурткової роботи на формування патріотичних почуттів, я дійшла висновку, що виховати патріотичні почуття у студентів  можливо, якщо:

• розробити технологію патріотичного виховання з використанням різноманітних форм і методів;
• розробити та впровадити програму з патріотичного виховання студентів  у гуртковій роботі;
• систематично використовувати елементи народної педагогіки, традиції національного виховання.

        Патріотичні почуття, що виникають завдяки засобам гурткової роботи, відіграють у житті студента  роль внутрішнього стимулятора, який є найкращим і найсильнішим двигуном його громадянського ствердження на основі природного потягу до родини, рідного міста, краю, країни та Батьківщини в цілому.

        Національно-патріотичне виховання та формування свідомих громадян є пріоритетним напрямком при вивченні історії України. Сухомлинський говорив: «Патріотизм – серцевина  людини, основа її  активної позиції». Саме в навчальній дисципліні  «Історія України» закладені великі можливості для

формування особистості, громадянина-патріота незалежної демократичної  України. Саме тому патріотичному вихованню молоді надається одне з пріоритетних значень. Головне завдання, яке стоїть перед викладачем, допомогти студентам усвідомити і насправді пропустити крізь серце любов до Батьківщини, стійкий інтерес до минулого, сьогодення і майбутнього рідного краю; почуття любові й поваги до рідного народу, мови, дбайливе ставлення до природи і збільшення її багатств; гордість за вітчизняні досягнення в науці, техніці, культурі; прагнення готуватись до захисту своєї Батьківщини.

        Розвивати здібності  молоді, виявляти обдарованих студентів, стимулювати їх творче самовдосконалення, творчу активність, дати їм ґрунтовні, міцні знання, озброїти їх практичним розумінням основ історичної науки, підвищити їх інтерес  до навчальної дисципліни – це далеко не всі завдання, які дає можливість реалізувати   позанавчальна   робота  з історії.

       Форми й методи роботи – найрізноманітніші. Це – олімпіади, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, КВК, турніри, конкурси знавців історії, вікторини, інтелектуальні марафони, аукціони, ігрові тренінги, круглі столи, усні журнали, нуково-практичні конференції, екскурсії, брейн-ринги тощо. Елементи змагання, що містяться в іграх, сприяють розвитку здібностей, творчій активності, зацікавлюють студентів до вивчення навчальної дисципліни.  Гра – це творчість і праця. У грі в студентів виробляються  навички  зосереджуватися, мислити самостійно, розвивається увага, потяг до знань. Захопившись, діти не помічають, що вчаться, орієнтуються в незвичайних ситуаціях, поповнюють запас знань, понять, розвивають фантазію. Навіть найпасивніші включаються у гру з великим бажанням, докладаючи зусиль, щоб не підвести товаришів по грі. Грецький філософ Платон твердив про неприпустимість насильницького викладання наук  дітям і бачив переваги гри: «Жодну науку вільна людина не повинна вивчати як раб. Тому потрібно не по насильницькі викладати дітям науки, а через гру, тоді ти краще побачиш, хто до чого схильний».

          Саме тому відкрите засідання гуртка  «Ріднокрай»  було проведено у формі історичного батлу на тему: «Моя країна – Україна».  Методична розробка  містить інформаційний матеріал про історію України, її  культуру та визначних постатей,  відеоматеріали,  конкурси,  цікаві факти про Україну.

Розробка спрямована на розширення світогляду студентів  про Україну, піднесення їх патріотичного духу.

          Гурткова робота – це традиційна форма навчально-виховного процесу, яка при правильній організації дозволяє розкрити інтелектуальний та духовний потенціал молоді. Проведення відкритого засідання гуртка «Ріднокрай» сприяло тому, щоб студенти зростали успішними, впевненими людьми, відповідальними  громадянами, готовими бути повноцінними членами суспільства, які зможуть знайти шлях до стабільності, миру і злагоди в Україні.

2. Методичні рекомендації щодо проведення позааудиторного виховного заходу  «Моя країна – Україна».

            Як відомо, розвиток студентів  відбувається не тільки на занятті, а й у позанавчальний  час в атмосфері вільного спілкування, праці, дозвілля ,де вони можуть проявити свої творчі здібності.

           Проведення різних інтелектуально-пізнавальних ігор, зокрема історичного батлу, сприяє розвитку творчої особистості студентів, реалізацію патріотичного  виховання молоді. Такі заходи проводяться під керівництвом викладача історії  України  з метою розширення пізнавальних інтересів, закріплення вивченого матеріалу, залучення великої кількості  студентів, створення стійкої позитивної мотивації до творчої активності.

            Історичний батл  проводиться серед трьох  команд першого курсу. Склад команд необхідно сформувати заздалегідь, щоб студенти мали час придумати назву, намалювати емблему й підготувати презентацію команди, а також все необхідне обладнання для проведення гри.

Конкурси історичного батлу:

• Тур  №1- «Представлення  команд»

Капітани оголошують назву команди, девіз, емблему команди і чому обрали саме таку назву. Команди:

“Холодноярці”-гр. ОРДР 14 2 /9;

“Укропи”-гр. ОРЕАТ 14 1/9;

“Патріоти”-гр. ОПА 14 1/9

Максимальна оцінка за цей конкурс-5 балів. Журі виставляє свої оцінки та оголошує їх командам.

• Тур  №2- «Хто швидше»

Дається 15 запитань і 15 секунд на обговорення; команда, яка знає відповідь, швидко піднімає сигнальний папірець і відповідає. Оцінка журі за правильну відповідь-2 бали. Якщо команди не дають правильної відповіді, право відповісти мають вболівальники, які можуть заробити додаткові бали для своїх команд

• Тур  №3 - « Плутослови»

З  літер студенти повинні скласти історичні терміни чи поняття, які стосуються даної теми, а потім пояснити їх.  Дається по одному терміну і 2 хвилини на обговорення. Оцінка журі за правильну відповідь-4 бали.

• Тур  №4- « Архіваріуси»

Студентам потрібно визначити про яку подію йде мова в документі і назвати дату коли ця подія відбулася.  На обговорення дається 2 хвилини. За правильну відповідь команда, яка першою дає відповідь отримує  3 бали, друга-2 бали, третя- 1 бал.

• Тур  №5- « Грошові одиниці України»

 Гра для вболівальників команд. Вболівальникам необхідно, за характеристикою історичної особи, визначити про кого йде мова і назвати на якій грошовій одиниці зображено його портрет. За кожну вірну відповідь вболівальника  його команді  зараховується один бал.

• Тур  №6- «Вибери тему»

Команда, яка набрала найбільше балів за попередні п’ять турів, має право першою обрати тему. Капітан команди дає відповіді на запитання протягом 1 хвилини. Перемагає той, хто дав найбільшу кількість правильних відповідей.

• Тур  №7 - «Домашнє завдання» 

Напередодні гри, методом  жеребкування, команди  обрали теми презентацій:

“Холодноярці”-презентація “Кривий Ріг-моє місто”;

“Укропи”- презнтація “Я люблю Україну”;

“Патріоти”-презентація “Сім чудес України”.

Вимоги до презентації та критерії оцінювання  представленні в додатках.

  Під час проведення історичного батлу між конкурсами  рекомендується продемонструвати  відео «Цікаві факти про Україну», музичні відеокліпи на українську тематику. Жюрі оцінює кожний конкурс окремо, наприкінці підбиваються загальні підсумки (у балах).

3. Висновки

         Позанавчальні заходи дають можливість ширше пропагувати досягнення і значення історії, підвищують інтерес студентів до предмета,  сприяють виявленню і розвитку здібностей вихованців, а також глибшому засвоєнню ними програмного матеріалу.

        Цікава захоплююча гра, а в данній методрозробці – це історичний батл,  як складова частина навчально-виховного процесу, спосіб поглиблення знань з історії. Викладач провів цей захід не тільки як засіб розваг, а й як важливий елемент навчання і виховання.

        У процесі гри студенти не тільки  відпочивали, а й докладали  чимало зусиль, волі і праці для вирішення історичних завдань. Практика свідчить, що кожна історична гра викликає в студентів жвавий інтерес до історичних знань, бажання здобувати нові знання, прагнення познайомитися з додатковою історичною літературою.

       Історичний батл «Моя країна – Україна»  пройшов  змістовно та насичено. Команди-суперники показали свої  знання  з історії України та

краєзнавства. Завдання були складними,  вимагали від учасників знань поза межами навчальної програми, але команди з честю справились з конкурсними  завданнями.

       Отже,позанавчальна  робота є одним із засобів всебічного розвитку особистості. Тут студент  відчуває свою незалежність, можливість чогось досягти, реалізувати себе в майбутньому.

        Досвід позанавчальної роботи завжди викликав інтерес фахівців. Запропонована  методрозробка  є спробою  продемонструвати досвід роботи з історії  України  і громадянського виховання  викладача  Каліненкової  В.С.

4. Додатки

Додаток 1

«МОЯ КРАЇНА – Україна»

(історичний батл)

«Хто не знає свого минулого,

той не вартий майбутнього»

М. Рильський

ПРОГРАМА ІСТОРИЧНОГО БАТЛУ

І. ІНФОРМАЦІЙНА ПРОГРАМА.

1. Україна – найкраще місце на Землі.         Вступне слово викладача.
2. Історія – дорога в часі.                               Слово ведучої

                                                                             –музи  історії  КЛІО.

3. Представлення  журі та почесних

гостей.

4. Представлення 4-х команд:

• «Холодноярці»  гр. ОРДР 14 2/9
• «Укропи» гр. ОРЕАТ 14 1/9
• «Патріоти»  гр. ОПА 14 1/9

ІІ. КОНКУРСНА ПРОГРАМА.

     Тур  №1.

      «Представлення  команд»                           Візитна картка конкурсантів.

       Відео                                                                 «Цікаві факти про Україну»

     Тур  №2.

      «Хто швидше»                                                 Розминка

     Тур  №3.

    « Плутослови»                                                  Знання  термінів, понять

       Відео                                                                 «Цікаві факти про Україну»

     Тур  №4.

    « Архіваріуси»                                                   Робота з документами

       Відео                                                                     «Best of  Ukraine»

     Тур  №5.

    « Грошові одиниці України»                           гра для вболівальників

     Тур  №6.

    «Вибери тему»                                                    конкурс капітанів

     Тур  №7.

  «Домашнє завдання»                                          тематична   презентація

Додаток 2

“МОЯ КРАЇНА-УКРАЇНА”

(сценарій проведення історичного батлу)

(Відео “Україна єдина”)

Вступне слово викладача

      Добрий день, дорогі студенти та гості нашого свята!

      Гурток “Ріднокрай” вітає Вас на своєму відкритому засіданні.

       З кожним днем зростає інтерес українців до проблем нашої історії, витоків національної культури.

      Т.Г. Шевченко писав : “Історія України захоплює кожного своїми подіями і напівказковими героями, народ напрочуд оригінальний, земля прекрасна. І все це досі ніхто не представив перед очі освіченого люду, тоді як Україна давно мала своїх композиторів, і малярів, і поетів”.

       Українці мають усі підстави пишатися своєю Батьківщиною. Найбільше, чим українці пишаються в Україні -це  наша миролюбність, українська природа і перемоги в спорті.

        Український народ – унікальний. Він вижив попри те, що існував на межі «двох світів» - азійського та європейського. Таку кількість окупацій, переслідувань та етнічних чисток зазнавали в світовій історії тільки євреї. Попри все українці не просто вижили, але й почали стверджуватися як нація, здобули власну державу, в якій об’єднано майже всі етнічні українські землі.

        Українці люблять боротися за справедливість, готові її відстоювати будь-коли, будь-де і що головне – не завжди в насильницький спосіб.  

         Сьогодні відбудеться історичний батл “Моя країна-Україна”  між студентами першого курсу. На наше свято ми запросили дуже поважну гостю, музу історії Кліо.

(звучать фанфари)

Кліо  Я, богиня історії, дочка всемогутнього громовержця Зевса, прилетіла до  вас з Олімпійських висот Греції. Мені приємно, що мене шанують і поважають в цьому храмі науки, щорічно проводячи заходи, які присвячують її величності-Історії. Волею богів я наказую:

• Розпочати і провести в коледжі  історичний батл “Моя країна-Україна”.
• Учасникам команд, уболівальникам продемонструвати  свої знання,      інтелект, кмітливість, завзяття, творчість.
• Членам журі судити чесно і справедливо, аби не накликати на себе гнів божий.
• З милості олімпійських богів нехай переможе найкращий.
• Запрошую всіх присутніх вирушити зі мною чарівними стежками в цікавий світ історії.

Викладач

Як говорив Максим Рильський: “ Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього”. Тож давайте завжди шанувати і вивчати наше минуле, дбати про сьогодення та робити висновки на майбутнє, як це роблять учасники історичного батлу.

  (Ознайомлення з умовами гри)

(Представлення журі)

Тур І. “Представлення команд”

Капітани оголошують назву команди, девіз, емблему команди і чому обрали саме таку назву. Команди:

• “Холодноярці”-гр. ОРДР 14 2 /9;
• “Укропи”-гр. ОРЕАТ 14 1/9;
• “Патріоти”-гр. ОПА 14 1/9

Максимальна оцінка за цей конкурс-5 балів. Журі виставляє свої оцінки та оголошує їх командам.

 Викладач

Україна має свою багатовікову історію, своєрідну культуру, літературу. Нам є чим пишатися, що цінувати, вивчати, про що розповісти іншим.  Для Вас студенти-гуртківці підготували  цікаві факти про Україну.

Студент 1. Не дивлячись на те, що з усіх боків українцям намагаються довести, що вони ні на що не здатні, що найкращий вихід для них – «валити з цієї країни якомога швидше», що дивитися в Україні немає на що і світові на нас начхати, цифри статистики та факти говорять нам речі абсолютно протилежні.

Студент2. Україна - найбільша країна, що знаходиться в Європі. Країна, що займає 0,41% світової території суші, в якій мешкає 0,85% населення планети та яка приносить 0,20% світового валового національного продукту. Країна, на території якої зосереджена чверть всіх запасів чорнозему на Землі. Країна, яка входить до трійки найбільших постачальників ячменю, є одним з найпотужніших виробників зерна та разом із Францією, Німеччиною та США є одним з найбільших виробників цукрового буряка.

Студент 1. Наша країна входить до сімки найпотужніших у світі виробників рослинної олії, свинини, цукру та картоплі. Сотні видатних українців були та залишаються творцями світової історії. Художники та науковці, політики та композитори, актори та письменники – всі вони дають нам можливість за кордоном чи в себе вдома з гордістю сказати: «Я – українець!»

(відео "Цікаві факти про Україну”” )

Тур ІІ. Розминка “Хто швидше ?”

Дається 15 запитань і 15 секунд на обговорення; команда, яка знає відповідь, швидко піднімає сигнальний папірець і відповідає. Оцінка журі за правильну відповідь-2 бали. Якщо команди не дають правильної відповіді, право відповісти мають вболівальники, які можуть заробити додаткові бали для своїх команд.

• Місто, до якого, згідно з приказкою, “язик доведе”. (Київ)
• Гербом якого міста є золотий лев? (Львів)
• Таке ім’я носив і літописець, і “батько” Махно. (Нестор)
• Як ще називають тактику “блискавичної війни”? (Бліцкригом)
• Як називалася створена більшовиками багатонаціональна імперія? (СРСР)
• В якому році Українська РСР стала членом ООН? (1945)
• Міста-герої України. (Київ, Одеса, Севастополь, Керч)
• Криворіжці, двічі Герої Радянського Союзу. ( В. Михлик, Д. Глінка)
• Назвіть людину, яка першою піднялась у космос? (Ю. Гагарін)
•  Перший президент УНР. (М. Грушевський)
•  Українська співачка, переможниця Євробачення-2004. (Руслана Лижичко)
•  Володар “Золотого м’яча”-2004. (А. Шевченко)
•  Тренер київського “Динамо”, на його честь  названо стадіон “Динамо”, “Герой України”. (В.Лобановський)
•  Які країни отримали право проведення Чемпіонату Європи з футболу в 2012 році? ( Україна та Польща)
•  Що символізувала в Україні булава?  ( владу)

Тур ІІІ.  Плутослови (терміни, поняття).

З  літер студенти повинні скласти історичні терміни чи поняття, які стосуються даної теми, а потім пояснити їх.  Дається по одному терміну і 2 хвилини на обговорення. Оцінка журі за правильну відповідь-4 бали.
Терміни 
1) А, Д, Р, И, К, У, Т, Т, А (ДИКТАТУРА) 
2) Р, Е, А, В, Л, Н, У, І, С  (УНІВЕРСАЛ) 
3) Я, О, А, Н, Р, Х, М, І (МОНАРХІЯ) 
(відео “Цікаві факти про Україну”)
 

Тур ІV. Архіваріуси.

Студентам потрібно визначити про яку подію йде мова в документі і назвати дату коли ця подія відбулася.  На обговорення дається 2 хвилини. За правильну відповідь команда, яка першою дає відповідь отримує  3 бали, друга-2 бали, третя- 1 бал.

 "Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка...".

(22 січня 1919 р.- Злука УНР і ЗУНР)

"Посадка відбувалася цілком спокійно, якщо не рахувати того, що в останню хвилину прибігла до потягу пані Лукасевич (дружина небіжчика Є. Лукасевича) шукати свого сина Левка, тоді учня 6-ї кляси, який "нелегально" вступив до куреня. Бідна мати гірко плакала, вмовляючи сина лишитися, але, звичайно, безуспішно.

Спокійніше вела себе сестра іншого шестикласника Соколовського. Ледве стримуючи сльози, хрестила брата і всіх від’їжджаючих... Молоденький Соколовський весело заспокоював сестру, не передчуваючи, що за пару днів лежатиме на станційній платформі з пробитою московським багнетом головою. Під спів "Ще не вмерла Україна" ешелон рушив на північ".

(16 січня 1918 р. -бій під Крутами)

Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу.

Зо всіма сусідніми державами, як то Росія, Польша, Австрія, Руминія, Туреччина та інші, ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя самостійної Української Республіки.  Власть у ній буде належати тільки народові України, іменем якого, поки зберуться Українські Установчі збори, будемо правити ми, Українська Центральна рада, представництво робочого народу, селян, робітників і солдатів, та наш виконавчий орган, який однині матиме назву Ради Народних Міністрів.

(9 січня 1918р.-ІV Універсал УЦР)

(відео  “Best of Ukraine” )

Тур V.  “Грошові одиниці України”- конкурс для вболівальників.

        1.Гетьман, про якого йтиме мова, побудував багато шкіл і церков власним коштом. Для Киї вської академії наказав звести новий величний будинок на три поверхи. Такої школи і в Московщині на ті часи не було. Коли 1700-го року російський цар розпочав війну зі шведами, яких очолював сміливий карл XІІ, він домовився з королем, щоб разом ударити на російського царя. Шведський король запевнив, що Україна буде вільною державою по обидва береги Дніпра, і погодився злучитися з козаками. З історії відомо, що військо шведського короля й гетьманські війська були значно слабшими, тому зазнали поразки. Усіх, хто став на бік гетьмана, ловили й карали, а самого гетьмана проклинали в церквах, навіть у тих, які він сам збудував. До революції 1917-го року в усіх церквах царської держави в першу Великодню неділю гетьмана піддавали анафемі. 200 років після смерті гетьмана його ім’я ганьбили, а всіх свідомих українців росіяни прозивали його іменем.

• Про якого з українських гетьманів йшлося?
• На якій грошовій одиниці зображено його портрет? (Іван Мазепа, 10 гривень.)

2. Усе її життя було боротьбою з хворобою, яка позбавила дівчину дитинства та юності, змушувала терпіти нелюдські страждання. Вона багато читала й удома оволоділа німецькою, французькою, англійською, італійською, польською, болгарською, грецькою, латинською мовами. Невиліковна хвороба давала дівчині поштовх до творчості, а її твори ставали прикладом життєлюбства. Писала багато й у гарячковім натхненні, бо поспішала висловити все, що було на серці.

•  Про яку з українських поетес йшлося?
•  На якій грошовій одиниці зображено її портрет? (Леся Українка, 200 гривень.)

3. Чоловік, ім’я якого ви повинні відгадати, був сином українського шляхтича і проживав у невеликому хуторі суботів. Ще замолоду потрапив у турецьку неволю, після неї став сотником козацького війська й зажив слави відважної та розумної людини. Після підписання Зборівської угоди він став гетьманом україни й очолив визвольну війну українського народу проти польської шляхти. Аби захистити Україну від Польщі, пристав на бік московського царя, а коли відчув зраду, спробував здобути поміч для України від Швеції, Туреччини, Молдавії, Угорщини. цей гетьман зажив великої слави, бо перший повів українське військо до боротьби за волю народу й рідної землі.

• Про кого йшлося?
• На якій грошовій одиниці зображено його портрет? (Богдан Хмельницький, 5 гривень.)

 4. Мова йтиме про українського мислителя. перед смертю він вирішив відвідати свого учня Ковалинського в селі Хотетово на Орловщині. Наприкінці серпня він вирушив звідти назад на батьківщину. обіймаючи учня, мислитель сказав: — можливо, я тебе більше не побачу. Вибач! Дорогою потрапив філософ у дощ і мусив затриматися в Курську. Нарешті він дістався Іванівки й зупинився в поміщика Ковалевського, де якийсь час жив і раніше. Як оповідає легенда, був чудовий день. За обідом наш герой був дуже веселий, розповідав про свої блукання і пригоди. після обіду пішов у сад, де і знайшов його господар: мислитель із заступом у руках рив яму під крислатою липою.— Час, друже, закінчити мандри, час заспокоїтися, — сказав він. — Проситиму в тебе останнє. Хай буде тут моя могила. Потім він зайшов у свою кімнату й більше не виходив. А наступного дня його знайшли вже мертвим.

• Про кого йшлося?
• На якій грошовій одиниці зображено його портрет? (Григорій Сковорода, 500 гривень.)

5. Він любив одяг сірого кольору. майже завжди носив вишивану сорочку. На урочисті прийоми одягав чорний фрак. був невибагливий у їжі, не палив. Зовсім не любив письменник полювання, однак був завзятим рибалкою. Навіть сам плів сітки. друга пристрасть поета — збирання грибів. він дуже хотів придбати велосипед, але так і не здійснив свою мрію.

• Про кого з видатних людей україни йдеться?
• На якій грошовій одиниці зображено його  портрет? (Іван Франко, 20 гривень.)

5. Людина, про яку ми поговоримо, відома не тільки в Україні, а й усьому світі. Боронив рідний край від ворогів, дбав про лад, спокій, правосуддя в державі. Цей князь будував церкви, а при них організовував школи, поширюючи освіту. своїми мудрими розпорядженнями й законами зміцнив свою країну так, що володарі сусідніх держав єдналися з його родом. Сини цього князя були одружені з чужоземними королівнами, а дочки — з королями.

Панував  35 літ, прожив 75. його поховали в церкві Святої Софії в мармуровій  домовині.

• Про кого з руських князів йшлося?
• На якій грошовій одиниці зображено його   портрет? (Ярослав Мудрий, 2 гривні.)

7. Умираючи, його батько вирішив розділити своє скромне майно. Зібрав він усю родину — дітей, пасинків, жінку — та оголосив свій останній заповіт: — цьому синові з мого хазяйства нічого не треба, — сказав батько про сина, який пізніше став великим поетом. — Він буде неабияким чоловіком. З нього вийде або велика людина, або велике ледащо. Цей хлопчик із часом виявив багатогранність творчого обдаровання: здібності співака, художника, скульптора, поета, прозаїка, публіциста, драматурга, літературного критика. У всьому світі відомий як захисник прав пригноблених людей.

• Про кого з українських поетів йшлося?
• На якій грошовій одиниці зображено його  портрет? (Т. Г. Шевченко, 100 гривень.)

8. Найважливіше, що зробив він для України, було те, що сам прийняв християнську віру й охрестив увесь народ. відтоді почала ширитися в нас наука й освіта. учені монахи писали українську історію, і тому про цього князя ми знаємо більше, ніж про Олега, Ігоря й Святослава. Саме він наказав карбувати перші срібні гроші. На одному боці монети було його зображення на престолі, а на другій — тризуб. І назвали його великим, бо зробив він великою і міцною нашу державу. А ще називали його «ясне сонечко».

• Про кого з руських князів йшлося?
• На якій грошовій одиниці зображено його  портрет? (Володимир Великий, 1 гривня.)

9. Людина, про яку розповідатиму, є автором близько двох тисяч друкованих праць з різних галузей українознавства. помітний слід він залишив у історії, літературознавстві, фольклористиці, археології та соціології. Його перу належить багато історичних книжок, серед них 10 томів великої історії україни. його заслуга полягає в тому, що він високо підніс українську науку, підняв національну свідомість у Галичині й Наддніпрянській Україні. він був громадсько-політичним і державним діячем України, головою української Центральної Ради й істориком України. Був обраний академіком Української Академії Наук і дійсним членом академії наук СРСР.

• Про кого з істориків йшлося?
• На якій грошовій одиниці зображено його портрет? (Михайло Грушевський, 50 гривень.)

10. Грошима яких трьох видів користуються сучасні українці? (Паперовими, металевими, електронними.)

 11. Яка установа визначає вид грошових знаків, їх номінал, відмінні ознаки й систему захисту? (національний банк України.)

(слайди-відповіді демонструються на екрані)

Тур VІ. Конкурс капітанів “Вибери тему”.

 Команда, яка набрала найбільше балів за попередні п’ять турів, має право першою обрати тему. Капітан команди дає відповіді на запитання протягом 1 хвилини. Перемагає той, хто дав найбільшу кількість правильних відповідей.

(включають таймер на екрані)

“Україна в Першій світовій війні”

• Число, місяць, рік початку І світової війни? (1серпня 1914)
• Між якими військово-політичними блоками розпочалась війна? (Антанта, Троїстий союз)
• Як називались українські землі, які входили до Російської імперії? (Наддніпрянська Україна)
• Яку позицію зайняли українські політичні партії в Галичині щодо Першої світової війни ?(проавстрійську)
• Які території прагнула в ході війни захопити Австро-Угорщина? (Поділля, Волинь)
• Коли остаточно сформувалась Антанта? (1907)
• СВУ виступала за поразку якої держави? (Росії)
• В якому році відбулася Галицька битва? (1914)
• Дата Брусиловського прориву? (1916)
•  В якому році створений Легіон УСС? (1914)
• Яка політична організація була ініціатором створення УСС? (ГУР)
• Коли було утворено Троїстий Союз? (1882)
• Як називалася адміністративна одиниця, створена росіянами після загарбання Галичини в 1914.? (Галицько-Буковинське генерал-губернаторство)
• Хто очолював Головну Українську Раду? ( К. Левицький)
• Чи здійснювали депортацію українського населення росіяни в роки війни? (так)
• Репресії росіян після захоплення Галичини отримали назву...(“європейський скандал”)
• Яке місто було центром Галицько-Буковинського генерал-губернаторства?(Чернівці)
• Який характер носила І світова війна для українського народу? (братовбивчий)
•  Яку позицію зайняла ТУП щодо І світової війни? (нейтралітету)
• Хто був командувачем Південно-Західного фронту в Галицькій битві? (О.Брусилов)

“Українська революція”

• Дата створення УЦР? (4 березня 1917р)
• На чию користь було прийнято ІІ Універсал Тимчасового уряду чи українського народу? (ТУ)
• Хто очолив УЦР? (М.Грушевський)
• Що відбулося в Києві 6-8 квітня 1917 року? (Всеукраїнський Національний конгрес)
• В результаті якої революції відбулося  падіння самодержавства в Росії? (27 лютого 1917 р.)
• Як називалися урочисті грамоти-прокламації, які видала УЦР? (універсали)
• УЦР виступала за автономію чи самостійність України? (автономію)
• Що проголошував І Універсал УЦР? (автономію)
• Дата проголошення І Універсалу? (10 червня 1917)
• Тимчасовий уряд сприйняв І Універсал позитивно чи негативно ? (негативно)
• Яка верства населення була основним прошарком українського суспільства напередодні революції 1917 року? (селяни)
• Орган законодавчої влади в УЦР? (Мала Рада)
• Орган виконавчої влади в УЦР? (Генеральний Секретаріат)
• Хто очолив Генеральний Секретаріат УЦР (перший український уряд)? (В.Винниченко)
• Коли проголошено ІІ Універсал? (3 липня 1917)
• Яким Універсалом було проголошено УНР? (ІІІ Універсал)
• Коли проголошено ІV Універсал? (9 січня 1918)
• Що проголошував ІV Універсал? (незалежність УНР)
• Коли відбувся бій під Крутами? (16 січня 1918)
• Хто в цьому бою став на захист УНР? (студенти, курсанти,гімназисти)
• Хто командував більшовицькими загонами, що наступали на Київ? (М.Муравйов)

“Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1920)

•        За часів якого українського українського уряду було підписано Брестський мирний договір? (УЦР)

• Яку політику проводили німецькі та австро-угорські війська, що допомагали армії УНР у боротьбі з більшовиками? (окупаційну)
• Яку головну мету переслідувала Німеччина, укладаючи мир з УНР? (отримання продовольства)
• Коли Павло Скоропадський проголосив себе гетьманом всієї України?

(29 квітня 1918)

• На які верстви населення була направлена політика Скоропадського? (заможні)
• Як називалась держава за гетьманування П.Скоропадського? (Українська Держава)
• Яким було ставлення країн Антанти до Української Держави гетьмана П.Скоропадського?  (негативним)
• Яка форма правління була характерна для Української Держави гетьмана Скоропадського? (монархічна)
• В якій сфері державного будівництва за часів гетьмана було досягнуто найбільших успіхів? (у культурному житті)
• Хто став першим ректором Української академії наук (УАН)? (В.Вернадський)
• Коли було створено Директорію УНР?(13 листопада 1918)
• Чи визнала Росія Директорію як орган, що представляв інтереси населення України? (ні)
• Коли було проголошено Акт Злуки УНР та ЗУНР? (22 січня 1919 року)
• Хто очолював Директорію? (В.Винниченко)
• Вищий законодавчий орган директорії УНР? (Трудовий конгрес)
• Хто був проголошений Головним отаманом військ Дирекорії УНР? (С.Петлюра)
• Хто був президентом ЗУНР? (Є.Петрушевич)
• Із якою державою ЗУНР довелося  вести збройну боротьбу за свою незалежність? (Польщею)
• Як називалися збройні сили ЗУНР? (УГА-Українська Галицька Армія)
• Як звали лідера селянського повстанського руху в Україні, в народі прозваного “батьком”? (Нестор Махно)
• Хто був лідером білого руху на півдні Росії, який виступав за єдину і неділиму Росію без більшовиків? (Денікін)

Тур VІІ. “Домашнє завдання”

(тематична презентація)

Додаток 3

Вимоги до презентації

1. Демонстраційний матеріал складається з низки слайдів (не менше 15). Перший слайд містить інформацію про тему та виконавця (назва команди, номер групи).

2. Інформація, що виноситься на слайди, супроводжує найсуттєвіші положення доповіді.

3. Слайди не повинні бути «переобтяженими» текстом.

4. Більшу частину демонстраційного матеріалу мають складати фото, мапи, портрети, світлини, інші ілюстрації до доповіді.

5. Зміст презентації повинен включати:

• історичні довідки
• цікаві факти
• краєзнавчі і пошукові матеріали
• фото групи, команди
• музичний супровід

Критерії для оцінювання презентацій.

• Оригінальність представлення презентації (2 бали);
• Розміщений матеріал відповідає тематиці проекту (2 бали);
• Використання спецефектів (анімація, звук, графіка)  (1 бали);
• Відповідність дизайну змісту роботи, єдність стилю в оформленні різних частин роботи (1 бал)
• Зміст цікавих фактів з історії (2 бали);
• Висвітлення краєзнавчого та пошукового матеріалу (2 бали);

       Напередодні гри, методом жеребкування, команди  обрали теми презентацій:

• “Холодноярці”-презентація “Кривий Ріг-моє місто”;
• “Укропи”- презнтація “Я люблю Україну”;
• “Патріоти”-презентація “Сім чудес України”.

Додаток 4

РЕЙТИНГОВА ТАБЛИЦЯ

ОЦІНКИ КОНКУРСІВ ІСТОРИЧНОГО БАТЛУ

“МОЯ КРАЇНА-УКРАЇНА”

Додаток 5

Фотофрагменти заходу

5.Список літератури

1. Духовна велич України. Київ "Просвіта" – 2004 р.С. 86- 198
2. Тиждень історії та правознавства в школі .- Х.:Вид-во «Ранок», 2010.-160с. (Бібліотека творчого вчителя)
3. Тиждень історії та правознавства в школі .Випуск 3/Упоряд.Н.І.Харківська .- Х.:Вид.група «Основа», 2007.-160 с.- (Б-ка журн.»Історія та правознавство» , Вип.5(41)).
4. Кожем’яка О.Л. Інтелектуальні ігри на уроках історії. – Харків, Основа, 2005. – 143с.
5. Баханов К. О. Професійний довідник учителя історії. — Х. : Вид. група «Основа», 2011. — 239 с.