До розіграшу
залишилось:
16 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Конспект урок із зарубіжної літератури в 11 класі Тема "Шлях французького поета Гійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму"

Про матеріал

Під час уроку учні мають ознайомитись із сутністю поетичної реформи Аполлінера, простежити шлях творчого встановлення поета-авангардиста, з'ясувати основні риси кубофутуризму; розвивати вміння систематизувати новий матеріал, усне мовлення, мислення, комп'ютерні навички та навички компаративного аналізу; виховувати повагу до творів мистецтва, естетичний смак.

Перегляд файлу

Клас    Урок №    Дата

Тема: Шлях французького поета Гійома Аполлінера  від неоромантизму до кубофутуризму

Мета: ознайомити учнів із сутністю поетичної реформи Аполлінера, простежити шлях творчого встановлення поета-авангардиста, з’ясувати основні риси кубофутуризму; розвивати вміння систематизувати новий матеріал, усне мовлення, мислення, комп'ютерні навички та навички компаративного аналізу; виховувати повагу до творів мистецтва, естетичний смак.

Тип уроку: комбінований.

Епіграф:

Минають дні а я ще є.

Г.Аполлінер

Обладнання: комп’ютер чи ноутбук із програмою тестування, презентацією, записом «Ноктюрну» Ф.Шопена, зображенням каліграм, текстів поезій Г.Аполлінера

 

СТРУКТУРА УРОКУ

 І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

 Слово вчителя.

Франція – країна, на землі якої народилися великі реалісти й романтики, яка стала батьківщиною символістів, а на початку ХХ ст. Привернула до себе увагу митців нових модерністських течій.

 

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Слово вчителя.

         Кожен із письменників-модерністів розумів усю складність існування людини на землі, відчував її незахищеність і кожен із них робив спроби розкрити загадки буття, зрозуміти логіку розвитку світу.

Митці шокували, дивували, бентежили своє оточення. Іноді це робилося навмисно, але найчастіше таким способом вони проявляли свою індивідуальність.

          Сьогодні мова йтиме саме про таку людину. Талановиту, добре виховану, багату на друзів, але незрозумілу для багатьох. Чому? Це ми з’ясуємо протягом уроку. На уроці ми згадаємо основні віхи життя і творчості поета, познайомимося з сутністю його поетичної реформи та збірками «Алкоголі»»Каліграми», дізнаємось, чому вони мають такі назви, що пов’язувало поета з художником Пікассо і чому його не розуміли оточуючі.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

а) Комп’ютерне тестування

- Спробуємо пригадати сторінки біографії поета.

1. Де народився поет? (У Римі, Варшаві, Парижі.)

2. Картина Леонардо да Вінчі, з якою пов’язані біографічні сторінки поета? («Джоконда», «Мадонна Бенуа», «Вітрувіанська людина».)

3. Перша поетична збірка Аполлінера. («Бестіарій», «Каліграми», «Алкоголі».)

4. Що відбулося у 1911 році в житті поета? (Арешт, одруження, вступив на навчання до школи.)

5. Визначте митців, з якими підтримував зв'язки Г.Аполлінер. (П.Пікассо, А.Матісс, Ж.Брак, І.Рєпін.)

6. Чи бере участь Гійом Аполлінер у Першій світовій війні? (Так, ні.)

б) Диктант-речення

Учитель диктує визначення із трьома варіантами. Учень обирає правильний і записує у зошит. Проводиться для того, щоби учні змогли пригадати художні напрямки, течії, тенденції, що зустрічатимуться у творчості Г.Аполлінера.

Неоромантизм (від грец. (новий) і романтизм) – умовна назва естетичних (тенденцій, принципів, методів), що виникли в літературі на межі (ХVІІІ-ХІХ ст., ХІХ-ХХ ст., ХХ-ХХІ ст.) реалістичне зображення життя з романтизмом.

Імпресіонізм – (із фр. (враження)) художній (метод), який сформувався в (Україні, Америці, Франції) наприкінці ХІХ ст.), як своєрідний «культ вражень» з притаманною йому самоцінністю безпосередніх мінливих (відчуттів, явищ, подій).

Символізм – (із фр. (символ)) (художні стиль, напрям, прийом) у європейському мистецтві кінця (ХVІІІ-ХІХ ст., ХІХ-поч. ХХ, ХХ-ХХІ ст.) основним принципом якого було художнє відтворення сутності предметів з використанням символу.

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

– Саме про те, як неоромантизм, імпресіоністичні та символістські мотиви переплітаються у поезіях француза, і що стало причиною переходу від символізму до захоплення кубістським живописом, деякі принципи якого Аполлінер спробував застосувати у поезії, сьогодні піде мова. А ваше завдання – прослідкувати та законспектувати, як висвітлюються ці методи, напрямки, тенденції у поезіях.

ІV. Вивчення нового матеріалу

  1. Слово учителя

 Ранній період творчості поета пов'язаний з фольклором, романтичними традиціями і відображає вплив символізму на творчі пошуки митця. Це поезії «Хвора осінь», «Рейнська осінь», «Дзвони», «Циганка».

  Поезія «Лорелея» за часом написання також належать до раннього періоду творчості, хоча була опублікована пізніше.

Сюжет вірша має фольклорну основу. Він пов'язаний з відомою німецькою легендою про бідну красуню Лору. Ім'я Лорелея  перекладається як «Лор» - «діва» і «лей» - «скеля». Міф про Лорелею в основу свої творів поклали письменники-романтики  К.Бретано, Г.Гайне. Але в поезії Аполінера події позбавлені фантастичного елементу, а вірш в цілому динамічний і драматичний.

 

2. Компаративний аналіз поезії «Лорелей» Г.Аполлінера і Г.Гейне.

Звучить запис із комп’ютерів «Лорелей» Г.Гейне під музику Ф.Шопена.


Не знаю, що стало зо мною,

Сумує серце моє, -

Мені ні сну, ні спокою

Казка стара не дає.

Повітря свіже – смеркає,

Привітний Рейн затих;

Вечірній промінь грає

Ген на шпилях гірських.

Незнана красуня на кручі

Сидить у самоті,

Упали на шати блискучі

Коси її золоті.

Із золота гребінь має,

І косу розчісує ним,

І дикої пісні співає,

Не співаної ніким.

У човні рибалка в цю пору

Поймає нестерпний біль,

Він дивиться тільки вгору –

Не бачить ні скель, ні хвиль.

Зникають в потоці бурхливім

І човен, і хлопець з очей.

І все це своїм співом

Зробила Лорелей.


 Переклад Л.Первомайського

Виразне читання поезії «Лорелея» Г.Аполлінера у ролях.


Жила у Бахарасі білявка чарівна

Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона

 

І врешті сам єпископ позвав її на суд

Та виправдати мусив через її красу

 

О Лорелеє очі у тебе як смарагд

Хто вчив тебе чаклунства який великий маг

 

Прокляті в мене очі проклята я сама

Хто в очі ті загляне тому життя нема

 

У них не самоцвіти пекельнії вогні

В огні огні спаліте ті чари навісні

 

В тім полум’ї шаленім і я старий горю

Хай судить тебе інший а я програв цю гру

 

Не смійся превелебний молися небесам

Спали мене благаю рятуйсь як можеш сам

 

Поїхав мій коханий у чужодальний світ

Спали мене благаю мені не милий світ

 

Болить у мене серце то мабуть не к добру

Сама на себе гляну вже знаю що помру

 

Болить у мене серце відколи я сама

Болить у мене серце бо милого нема

 

Призвав тоді єпископ трьох лицарів як стій

Ведіть цю божевільну в дівочий монастир

 

О Лоро тужна Лоро в очах у тебе шал

Іди іди в черниці забудеш мирний жаль

 

І рушили в дорогу вони учотирьох

І плакалась небога до провожатих трьох

 

Пустіть мене молю вас на верх тії скали

Нехай ще раз спогляну на замок мій згори

 

Нехай ще раз побачу свій образ у воді

А потім прилучуся до дів святих і вдів

 

Вже коси золотаві на вітрі розплелись

Вернися Лорелеє гукали їй вернись

 

Ви бачили по Рейну там човничок пливе

А в човні тім мій милий і він мене зове

 

Вертається мій милий у мене серце мре

Не стямилась причинна шубовснула у Рейн

 

Побачила свій образ та і сама вмирай

Ті сонячнії коси ті очі як смарагд


Переклад М.Лукаша

 

3. Бесіда

– Хто автор першої поезії? Який її мотив? Чому? (Романтичний, сформований на легенді.)

– У чому подібність і чим відрізняється від попередниці Лорелея Аполлінера? (Реальна проблема зображена на фоні фольклору. У Гейне Лорелей карає всіх, у Аполлінера – страждає через фатум-красу.)

– Що переважає у вчинках героїнь: мораль чи любов?

– Яка роль священика? (В.Шекспір «Ромео і Джульєтта».)

– Яке світосприйняття домінує у творі – романтичне чи реалістичне? Думку обґрунтуйте.

– Яка стильова течія модернізму містить у собі поєднання реалістичного зображення життя з романтизмом? (Неоромантизм.)

– Отож, як бачимо, рання поезія Г.Аполлінера неоромантичного спрямування. Прослідкуємо, що чи хто ж стали переворотом поглядів та думок поета.

 

4. Слово учителя

У 1900 році Ґійом Аполлінер захопився кубізмом і був першим, хто виступив у пресі з поясненням засад кубістського мистецтва.

  Кубізм – авангардистська течія в образотворчому мистецтві першої чверті XX століття. Ії представники прагнули виявити геометричну структуру об'єму, розкладаючи його до простих тіл – кулі, конуси, куби.

Представником  кубізму був Пабло Пікассо. Назва течії виникла випадково: А.Матісс побачив картину Брака «Будинки в Екстаці» і сказав, що це нагадує дитячі кубики. З легкої руки випадкового журналіста, що використав це порівняння виникла назва «кубізм».

 Кубізм мав бути мистецтвом, котре, за словами Пабло Пікассо, відтворює світ не таким, яким його бачить митець, а таким, яким він його мислить. Шляхом розкладання всіх предметів і форм на прості геометричні фігури та їх перекомбінування відповідно до задуму митця кубісти сподівалися прийти до створення інтелектуального й аналітичного живопису, здатного розкривати структуру речей і їхню внутрішню сутність, виражати «константи буття», підніматися до рівня вимог сучасності, входити в неї і сприяти її перебудові.

 Пропоную вашій увазі репродукцію картини П.Пікассо «Жінка з віялом», яка виконана в стилі кубізму.  Ця  картина відноситься до періоду творчості  Пікассо, який називається "сезаннівським". Тони - охристі, зеленуваті, коричневі, але більш розмиті, мутні. Використовуються  прості геометричні форми, з яких будується зображення.

 

5. Представлення презентації «Кубізм у творчості Пабло Пікассо».

6. Бесіда за переглянутою презентацією.

– Представником якої течії у живописі був Пікассо? (Кубізму.)

Як зображали світ кубісти? Я малював те, про що думав, а не те, що бачив», говорив П.Пікассо. Кубісти зображали світ не таким, яким бачили, а таким, яким мислили.)

– Сама тематика переглянутих картин Пікассо фантастична. Романтична чи реалістична? (Реалістична.)

– Як митець намагається зобразити предмет? Як щось велике і складне? (Ні, розклавши його на прості геометричні фігури.)

– Хто відзначив картину Пікассо «Авіньонські панянки» схвальним відгуком? (Г.Аполлінер.)

Чим можна трактувати таку реакцію? (Аполлінер шукає нових шляхів відображення дійсності у минулому, але по-новому.)

– Як змінюється світосприйняття Аполлінера після знайомства з Пікассо? (У 1905 році зближується із французькими художниками-авангардистами А.Матіссом, Ж.Браком, пише свої кубофутуристичні поезії.)

 

7. Слово учителя

Свою першу велику поетичну збірку спочатку Аполлінер хотів назвати збірку "Вода життя". Але зміна назви на "Алкоголі" робила поета немовби спадкоємцем теми сп'яніння, розвинутої А. Рембо. У контексті поезії Аполлінера алкоголь поєднується з вогнем і прометеївським началом ("І життя наче спирт полум'яний ти п'єш"). Найвизначнішими у збірці є вірші "Зона", "Міст Мірабо", "Кортеж", "Мандрівник".  Поезія «Міст Мірабо» є яскравим прикладом кубофутуризму.

 

8. Виразне читання поезії «Міст Мірабо».

 

9. Групова пошуково-дослідницька робота.

Завдання для  груп:

1 група - Які поетичні новації стосовно організації віршованої мови ви помітили у творі? Чому, на вашу думку, автор використовує дані прийоми?

2 група – Визначити образи - символи у Ι строфі, інформацію презентувати у вигляді  таблиці.

3 група - Визначити образи - символи у ΙΙ строфі, інформацію презентувати у вигляді  таблиці.

4 група - Визначити образи - символи у ΙΙΙ строфі, інформацію презентувати у вигляді  таблиці.

5 група -  Визначити образи - символи у ΙΥ строфі, інформацію презентувати у вигляді  таблиці.

 

Орієнтовні результати роботи груп.

1 група

В поезії «Міст Мірабо», як ми бачимо,  Аполлінер зовсім відмовився від пунктуації як засобу регулювання ритму вірша. На нашу думку, поет вважав, що читач має сам відчути ритм, емоційну виразність вірша й створити його синтаксичний та інтонаційний малюнок.

2 група

Цитатний матеріал

Образи-символи

Під мостом Мірабо струмує Сена

Вода як символ є відображенням вічного руху, того, що не зупиняється, не може стояти на місці.

Так і любов

Біжить у тебе в мене

 

Любов біжить, як вода, бо здатність «бігти» безпосередньо у тексті має відношення до води. Любов теж перебуває у постійному русі, має змінюватися, бо життя йде далі.

Журба і втіха

«Журба і втіха»: чи може бути втіха від журби, чи то втіха від споглядання води, чи то втіха від думок про кохання

крутнява шалена

Води, кохання, журби, втіхи?

Хай б'є годинник ніч настає

Минають дні а я ще є.

 

 

Годинник – символ руху, часу. з'являється образ ночі.

Ніч, можливо, - символ і час втіхи, перепочинку від журби, сумних думок.

 «Минають дні» - рух, плинність часу.

«...а я ще є» - ствердження, питання, здивування...

3 група

Цитатний матеріал

Образи-символи

Рука в руці постіймо очі в очі

 

Ця фраза є вираженням умовної спроби зупинити час, об'єднати, дійти гармонії. Міст обєднує береги річки, рукостискання може об'єднати на мить абсолютно різних людей (в даному впадку, можливо, - чоловіка і жінку – бо за текстом поезії навіть цього сказати однозначно не можна).

Вода тече хлюпоче

 

«хлюпоче»- символ неспокійного руху, пору чомусь, незадоволення.

Хай б'є годинник ніч настає

Минають дні а я ще є.

Неможливо назавжди зупинити плин води, кохані ще разом, але час пливе невпинно.

4 група

Цитатний матеріал

Образи-символи

Любов сплива як та вода бігуча

Не можна зупини ріку, не можна постійно тримати за руку любов.

Любов сплива

Фраза повторюється двічі (використанн анафори) і підтверджує думку, що спинити час, любов, почуття, а точніше, розвиток і змінність всього у світі неможливо.

Життя хода тягуча

Життя довше за любов. «Тягучим» воно стане, коли любов спливе. У тому житті не буде сенсу.

Надія ж невгамовано жагуча

 

Можливо, це шалена надія зберегти любов, яка ще не пройшла, але думки про те, що зміни невідворотні спричиняють біль.

Хай б'є годинник ніч настає

Минають дні а я ще є.

Рефрен переплітає в собі чекання ночі, кохання. Якщо чекаєш кохання, то хай би час плинув скоріше. Але з плином часу кохання також спливає. То як реагувати тоді на плин днів в очкуванні ночей кохання? «Я ще є» в ночах кохання?

5 група

Цитатний матеріал

Образи-символи

Минають дні години і хвилини

Мине любов

Отже любов мине скоріше ніж хвилини, бо час іде.

І знову не прилине

Любов як ріка. Двічі в неї не війдеш.

Під мостом Мірабо хай Сена плине

Підсилювальна частка «хай» свідчить про згоду з долею, з тим, що час іде.

Хай б'є годинник ніч настає

Минають дні а я ще є.

У такому контексті рефрен сприймається з відчаєм і надією, бо свідчить про завершення чергового дня і наближення до «іншої» любові, бо «я ще є».

 

Вчитель: Зі сказаного можна зробити висновок, що не можна двічі увійти в одну ріку, не можна зупинитися і подивитися на воду відсторонено. Це умовна зупинка часу. «Міст рук» - також спроба зупинити час. Любов мине, але спогади про цю мить щастя, гармонії залишаються назавжди. Міст Мірабо – це певний символ Вічності, в одному із значень – зупинка часу. Разом з тим міст Мірабо – це і символ кохання, і місце зізнань, це і місце побачень закоханих. Ліричний герой сумує за коханням, що ще пройде, страждає, що це відбудеться, але живе і надіється.

Щодо відсутності розділових знаків, то сам Аполлінер писав: «ритм і паузи вірша – оце і є справжня пунктуація, й іншої не треба». Відсутність розділових знаків створює одночасно уявлення і про цілісність, єдність світу, і про плинність часу, і змінність усього. Такий підхід до синтаксису вірша створює ілюзію польоту ліричного героя у просторі і часі, і неможливо виділити головне і другорядне. Бо головне – це реальність душі ліричного героя, яка на все відгукується, впливає на все що бачить у своєму польоті. У цій поезії вона ніби затрималась над мостом Мірабо, сповнена коханням, що минає і готовністю до змін.

В цьому проявляється «надреалізм» поета – сюрреалізм.

 

Або 9. Бесіда.

– Перше, що вас здивує, це відмова від розділових знаків. Чому немає розділових знаків? (У кожної людини індивідуальне сприйняття тексту (настрій); автор хоче викликати читача на співпрацю, передати раптовість, динамізм подій - потік ріки, потік життя комами зупинити не можна…)

– Про що йдеться у поезії – про річку, про міст? (Про життя, яке не зупинити, про любов, яку не можна втримати, журбу і втіху...)

– Який настрій? (Песимістичний.)

– Чому «Міст Мірабо»? Символами чого можуть бути міст, годинник, вода? («Не можна увійти в одну річку», не можна зупинити час, але з мосту можна, зупинившись, подивитись у воду.)

Які події зображені у поезії (фантастичні, романтичні, реалістичні)? (Опоетизоване зображення реальності.)

– Визначте у поезії образи, які накладаються одні на одних, зображені одночасно. («Любов біжить», як вода, журба і втіха, «б’є годинник», «ніч настає», «минають дні»…)

 

10. Слово вчителя.

– Ми підійшли до висновку, що поезія яскраво різниться від неоромантичного вірша «Лорелей» саме тим, що створена у новому для Аполлінера стилі - кубофутуризмі, де є чітке поєднання імпресіоністських та символістських елементів. До того ж у поезії «Міст Мірабо» Г.Аполлінер використовує принцип симультанеїзму.

 

11. Теорія літератури. Запис у зошит.

Кубофутуризм – мистецька течія, що означає зображення в одній площині різноманітних об’єктів, не пов’язаних між собою мотивів, образів, переживань. Визначна риса – симультанеїзм (від франц. – «одночасний»). Саме ж слово «футуризм» походить від латинського і означає «майбутнє».

 

12. Релаксаційна вправа.

– Уявіть собі білий вітрильник, що гойдається на хвилях. Він чекає вітру. Ви теж гойдаєтесь на цій яхті. Нарешті подув свіжий вітерець. Вам приємно. Дуже легко дихається. Яхта теж легко пливе у відкрите море. А ви розплющуєте очі і бачите на обрії міст із людьми, що спостерігають за вами. Повільно переводьте погляд вгору – вниз і навпаки. Стоп. Сідайте дуже повільно на місця.

 

13. Робота над аналізом поезії «Зарізана голубка й водограй».

На моніторах – зображення поезії.


О постаті убиті любі

О дорогі розквітлі губи

Міє Маріє

Отто Лорі

Анні і ти Маріє

Де ви дівчата

Я вас питаю

Та біля водограю

Що плаче й кличе

Голубка маревіє

Душа моя в тремкій напрузі

Де ви солдати мої друзі

Де ви Бійї Даліз Регаль

Печальні ваші імена

Як у церквах ходи луна

Бють відгомоном до небес

Ви в сонну воду глядитесь

І погляд ваш вмирає десь

Де Брак де Макс Жакоб Дерен

Що в нього очі як той Рейн

Де милий Кремніц волонтер

Вже може їх нема тепер

Душа ятриться в непокою

І водограй рида зі мною

А як вони іще живі

Десь бються на Північнім фронті

Тим олеандри всі в крові

І сонце ранене в траві

На багрянистім горизонті 


Переклад М.Лукаша

– Давній друг поета, Рауль Дюфі створював гравюри («Павич», «Верблюд», «Кіт»). Потім сам Г.Аполлінер вирішує об’єднати вірш і малюнок. Так виникли каліграми – зорові вірші (колаж –монтаж). Збірка «Каліграми. Вірші Миру і Війни» присвячена пам’яті друга Рене Даліза, що загинув на фронті.

 

14. Повідомлення раніше підготовленого учня

Друга велика поетична збірка, видана Аполлінером за життя, дістала назву "Каліграми. Вірші миру і війни (1913-1916)" і вийшла друком 1918 року. Збірка присвячена пам'яті друга-поета, літератора Рене Даліза, вбитого на фронті 1917 року.

"Каліграми" складаються з шести розділів і містять 84 поезії. Розділивши книгу на шість частин за хронологічним принципом, Аполлінер ніби підкреслив, що "Каліграми" - ліричний літопис епохи. Послідовність віршів створює щось схоже на проходження кіл пекла, яке завершується коротким оптимістичним апофеозом з кількох звернених у майбутнє віршів 1917-1918 років.

 Вірші, що увійшли до збірки, - зразок аполлінерівського поетичного експерименту: частина віршів видрукована у вигляді "ліричних ідеограм" чи "каліграм", тобто таким чином, щоб їх текст утворював графічний малюнок.

Свої перші ідеограми Аполлінер створив навесні - влітку 1914 року. Такі "малюнки" по-своєму висловлювали аполлінерівську потребу в синтезі словесного та графічного образів. Словесний образ постає на сторінці в просторі, поєднуючи "намальоване" словами з пропусками, з порожнечею, тобто з певним звучанням тексту.      Аполлінер не перший використав цю форму вірша. Відомі ідеограми, що належать ще до IV століття до н.е. трапляються вони і в "Гаргантюа і Пантагрюелі" Ф. Рабле.. Новаторство Аполлінера - не у винахідливості запропонованих малюнків - вони нескладні: сонце, мандоліна, смужка диму, голуб, фонтан, черевик, а у прагненні залишитися ліричним поетом і в експериментальній формі.

Спочатку, Аполлінер спробував поєднати тему війни з мотивами кохання (цикл "Вірші до Лу", численні послання до Мадлени). Наївна віра закоханого в те що, в «ім'я нашого щастя схопилися армії", тому й "гранати схожі на зорі", поступово витісняється розумінням трагедії, почуттям спільності з нею, своєї відповідальності. Поет вражений розмахом бійні: "Хто б міг подумати,  що так розцвіте людожерство. Що треба стільки вогню щоб засмажить м'ясиво людське...".

До збірки "Каліграми" увійшло багато фронтових віршів, в яких автор  протестує проти війни, викриває її криваву абсурдність. У віршах цього циклу Аполлінер виявляє певну стриманість, уникає прямого вираження жалю. Приховане ж  страждання ще більше вражає.

Найвідомішою каліграмою є «Зарізана голубка й водограй» (1914 рік написання). Один з учнів виразно читає вірш.

 

15. Аналіз вірша

  •                                                                         Яке враження справив на вас вірш?
  •                                                                         Яким настроєм він сповнений?
  •                                                                         Чи зрозуміло, про що йдеться в тексті?
  •                                                                         Що можна з’ясувати за назвою цієї каліграми?
  •                                                                         Яка головна тема вірша?
  •                                                                         Завдяки чому загальнолюдська катастрофа набуває у творі характеру особистого горя ліричного героя?

(учні відповідають на питання, використовують цитати)

  •                                    Що відомо ліричному героєві про долю друзів?
  •                                                                         Чому ліричний герой оплакує і мертвих, і живих?
  •                                                                         У який спосіб створюється враження масштабної трагедії?
  •                                                                         Чому автор використовує троп «сонце ранене», а не сонце вбите?
  •                                                                         Чому сонце в траві, олеандри в крові?
  •                                                                                                                               Які почуття охоплюють автора? Знайдіть підтвердження в тексті.
  •                                                                                                                               Які кольори ви обрали б до цієї каліграми?
  •                                                                                                                               Доведіть, що образи вірша багатозначні. 

 (Голубка у Аполлінера — біль, туга;  в Біблії —символ надії,  у Пікассо — символ миру.

Сонце ранене — трагедія. Але є ще надія, є  ще іскра життя.

Водограй—вічна пам'ять. Він здатний омити слизи і кров. Зрушуючи                     спалену землю, вода дає можливість відродитися.) 

               У каліграмі викривається протиприродна сутність війни.

 

15. Слово учителя

Улюбленим образом Пабло Пікассо також був голуб. Знамениту каліграму Аполлінера високо оцінив Пікассо, який навіть свою доньку назвав Паломою (з іспанської – голубка).

Образ голубки став став прототипом знаменитого голуба Пікассо – емблеми миру.

 

V. Підведення підсумків уроку (результати роботи підготовлених за попереднім завданням учнів).

Особливістю стилю Гійома Аполлінера  є співіснування різних поетичних течій і напрямів:

  • «поетичний реалізм»;
  • імпресіонізм;
  • романтичні образи;
  • символізм;
  • футуризм;
  • кубофутуризм;
  • сюрреалізм.

Для творчості Аполлінера характерним є синтез різних видів мистецтва:

  • література (поезії);
  • живопис (каліграми);
  • музика (поезії створюються паралельно з музикою).

Новаторстово Аполлінера:

  • введення поняття сюрреалізм;
  • створення каліграм (пошук нової форми поезій);
  • подальший розвиток верлібру;
  • відмова від синтаксичних знаків.

 

Робота з епіграфім

  • Як ви розумієте слова Гійома Аполлінера після того, як більше дізналися про його творчість?

 

VІ. Аналіз активності учнів, аргументація оцінок.

VІІ. Домашнє завдання.

Написати твір-мініатюру на тему:

Порівняти образ голубки в поезії «Зарізана голубка й водограй» та образ голуба, зображений на картині «Голуб» П.Пікассо.

 

 

Література:

  1.                    Аполлінер Гійом. Поезії. – К., 1984.
  2.                    Балашова Т.В. Французская поэзия  XX в. – М., 1982.
  3.                    Лукаш М.О. Від Бокаччо до Аполлінера. – К., 1990.
  4.                    Тараник К.В. Кубофутуризм та сюрреалізм – ключові категорії побудови уроку: Алгоритми уроку «Г. Аполлінер і становлення авангардистських течій у французькій і європейській поезії» // Всесвітня література у середніх навчальних закладах України. – 2001. - № 4. – С. 2-5.
  5. http://zl.kiev.ua/avtorskii-urok/uroki-sv-tlani-djachok/apol-ner-dlja-shkoli.html

 

 

 

 

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
16 лютого
Переглядів
272
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку