Конспект уроків із ЗЛ для 8 класу

Про матеріал
Розробка уроків 23-24 для 8 класу за календарним плануванням О.Г.Куцінко. З додатками готовими до друкування.
Перегляд файлу

25.11.2019

Конспект уроків із зарубіжної літератури

№ 23-24 для 8 класу

Тема.  Контрольна робота за розділом «Античність» (твір). Середньовіччя як доба, її хронологічні межі та специфічні ознаки в історії європейських і східних літератур. Вплив релігії, філософії на літературу і культуру за доби Середньовіччя. Основні жанри середньовічної літератури на Заході і Сході

Мета:

навчальна: провести контроль знань з теми «Античність»; учити аргументувати власну точку зору; коротко охарактеризувати хронологічні межі доби Середньовіччя, основні ознаки й тенденції розвитку середньовічних літератур Заходу і Сходу; розкрити історичний і культурний контекст розвитку середньовічних літератур; розкрити вплив релігії та філософії на художню літературу; коротко ознайомити учнів з основними жанрами середньовічної літератури на Заході й Сході;

розвивальна: розвивати письмове зв'язне мовлення та творчі здібності учнів; розвивати навички асоціативного споглядання на світ, зв'язне мовлення, логічне мислення, творчі здібності;

виховна: виховувати інтерес до аналізу літературних творів та шанобливе ставлення до митців слова; виховувати інтерес до Середньовіччя як історичної та культурної доби.

Тип уроку: урок узагальнення та контроль знань, умінь та навичок.

Хід уроку

I. ОГОЛОШЕННЯ МЕТИ УРОКУ

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМАМИ ДЛЯ ТВОРІВ (Додаток 1)

III. РОБОТА З НАПИСАННЯ ТВОРІВ

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

V. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

• Який період у розвитку людства називають Середньовіччям?

• Які хронологічні межі цього періоду?

• Які зміни відбулися в суспільному житті за цей період?

VІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Хронологічні межі Середньовіччя (виділене записати в зошит)

    Середньовіччя — період європейської історії, що тривав від V ст. (падіння Римської імперії і Велике переселення народів) до епохи Відродження та Реформації, яка припадає на кінець XV століття — початок XVI століття. За усталеною періодизацією раннє середньовіччя швидше відбулося у Західній Європі, аніж у Східній (близько IX—XI ст.). Основні періоди:

• Раннє Середньовіччя (кінець V ст. — середина XI ст.);

• Високе Середньовіччя (XI-XIV ст.);

• Пізнє Середньовіччя (XIV-XVI ст.) — у цей час розпочалася централізація держав під королівською владою.

2. Загальна характеристика середньовічної літератури

   Зародження середньовічної літератури ознаменувалося появою християнських євангелій (І ст.), релігійних гімнів Амвросія Медіоланського (340- 397), творів Августина Блаженного («Сповідь», 400 р.; «Про град Божий», 410-428 рр.), перекладу Біблії латинською мовою, здійсненого Єронімом (до 410 року).

   Зародження і розвиток літератури Середньовіччя обумовлено трьома основними факторами: впливом античності, християнством та народною творчістю «варварських» народів.

    Своєї кульмінації середньовічне мистецтво досягло у ХІІ-ХІІІ століття. Згасання середньовічної культури і початок якісно нової стадії — Відродження (Ренесанс) — припадає на XIV ст., розпочавшись в Італії, а пізніше, у XV ст., поширившись на решту країн Західної Європи.

3. Естетика середньовічної літератури

   У середні віки виникає нова, порівняно з античністю, система естетичного мислення.

   Деміфологізація. Античні сюжети і поетика вже не спиралися на міфологічний світогляд, трансформуючись у художню гру тропів.

  Середньовічні жанри. Жанри творів середньовічної літератури розподіляють на:

• функціональні (релігійна проповідь, феодальна хроніка, всілякі порадники (з полювання, турнірів, придворного етикету, з поетики й ін.);

• власне художні жанри (релігійна лірика і драма, художній спадок Аврелія Августина та П’єра Абеляра, лицарська лірична поезія, пізній героїчний епос («Пісня про Роланда»), рицарський роман; сатиричні жанри, особливо побутописні новели (французькі фабліо, німецькі шванки), фарси, сатиричний тваринний епос тощо).

   Середньовічна поетика. У середньовічній свідомості конкретне й абстрактне не розмежовувалося. Взірцем вважалось повторення думок давніх авторитетів, а висловлювання нових ідей засуджувалося. Середньовічні тексти майже всуціль алегоричні, сповнені ремінісценцій, багатозначних символів, прихованого сенсу. Особлива роль за часів Середньовіччя належала усній народній творчості.

   Християнство. Уся європейська середньовічна література позначена впливом християнства. У середні віки формується духовність, порушується питання про сенс життя. Ні того, ні іншого античність не знала.

   Особливості світогляду. Найвищою істиною, навколо котрої групувалися всі уявлення й ідеї середньовічної людини, була віра в Бога, тому й середньовічна культура була теоцентрична (у центрі — Бог).

   Енциклопедичність. Настанова на вірогідність, тяжіння до універсальності, тобто енциклопедичність, пронизують у середні віки усе: науку, художню літературу, образотворче мистецтво. Утім, середньовічна енциклопедичність мала умоглядний характер, була відірваною від практики, заснованої на досвіді, спостереженні.

VІI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

• Які хронологічні межі Середньовіччя?

• Які види літератур були поширеними в епоху Середньовіччя?

• Назвіть жанри, що були найбільш популярними в літературі цієї доби.

VІII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Скласти ґронування за темою «Середньовіччя».

2. Одному-двом учням: підготувати вдома детальний розбір вірша Лі Бо «Печаль на яшмовому ґанку» (визначити особливості теми і настрій, проаналізувати композицію твору, прокоментувати художні засоби, зробити партитуру вірша та дати поради щодо виразного читання).

 

 

 

Додаток 1

Теми для творів

• Зображення людини і світу в античному мистецтві.

• Ахілл і Гектор (порівняльна характеристика образів поеми Гомера «Іліада»).

• Міфологічна основа гомерівського епосу.

• Античний ідеал героя.

• «Дивних багато у світі див, найдивніше із них — людина» (за мотивами античної літератури).

• Античні образи й мотиви у творчості письменників різних часів і народів.

• Вічні образи античності в мистецтві.

• Як я відкрив (-ла) для себе культуру античності.

Теми для творів

• Зображення людини і світу в античному мистецтві.

• Ахілл і Гектор (порівняльна характеристика образів поеми Гомера «Іліада»).

• Міфологічна основа гомерівського епосу.

• Античний ідеал героя.

• «Дивних багато у світі див, найдивніше із них — людина» (за мотивами античної літератури).

• Античні образи й мотиви у творчості письменників різних часів і народів.

• Вічні образи античності в мистецтві.

• Як я відкрив (-ла) для себе культуру античності.

Теми для творів

• Зображення людини і світу в античному мистецтві.

• Ахілл і Гектор (порівняльна характеристика образів поеми Гомера «Іліада»).

• Міфологічна основа гомерівського епосу.

• Античний ідеал героя.

• «Дивних багато у світі див, найдивніше із них — людина» (за мотивами античної літератури).

• Античні образи й мотиви у творчості письменників різних часів і народів.

• Вічні образи античності в мистецтві.

• Як я відкрив (-ла) для себе культуру античності.

Теми для творів

• Зображення людини і світу в античному мистецтві.

• Ахілл і Гектор (порівняльна характеристика образів поеми Гомера «Іліада»).

• Міфологічна основа гомерівського епосу.

• Античний ідеал героя.

• «Дивних багато у світі див, найдивніше із них — людина» (за мотивами античної літератури).

• Античні образи й мотиви у творчості письменників різних часів і народів.

• Вічні образи античності в мистецтві.

• Як я відкрив (-ла) для себе культуру античності.

 

docx
Додано
22 листопада 2019
Переглядів
2115
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку