конспект уроку 8 клас гуморальна регуляція

ТЕМА УРОКУ: ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ

Мета

навчальна: познайомити учнів з  такими    основними  термінами  і  поняттями  як гуморальна регуляція, її видах та ролі встановлення зв’язку між організмом та навколишнім середовищем;

розвиваюча:  розвивати  вміння  працювати  з  інформаційними  джерелами  та  складати  опорні конспекти,  уміння  порівнювати,  робити  узагальнюючі  висновки,  розвивати  пам'ять,  увагу;

виховна: виховувати ціннісне ставлення до власного здоров’я. 

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи і методичні прийоми:

 Методи:

• інформаційно-рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення,опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з

        підручником;

           б) наочний: ілюстрації, таблиця, технічними засобами навчання;

    -     проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання;

    -     візуальний: складання схем, таблиць.

Методичні прийоми:

• виклад інформації;
• пояснення;
• активізація та мислення;
• одержання з тексту та ілюстрацій нових знань;
• постановка взаємопов’язаних проблемних запитань.

Міжпредметні зв’язки: медицина, психологія.

Обладнання  й  матеріали:  презентація  до  уроку,  відеоматеріали

Базові поняття й терміни: гуморальна регуляція, гормони, ендокринологія, ендокринні захворювання, гіперфункція, гіпофункція.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Перевіряємо поставу,налаштовуємось на роботу, створюємо позитивний настрій

Вправа “Незакінчені речення”. Учням надається можливість визначити свої очікування від даного уроку.

Вчитель роздає кожному учневі аркуш паперу, на якому написані такі незакінчені речення:

-         від вчителя я очікую…

-         від себе я очікую…

-         мета, яку  я маю намір досягнути…

До вправи повертаються в кінці уроку. Якщо хтось із учнів має бажання, може озвучити свої відповіді.

Питання для бесіди

1.Які системи відповідають за регуляцію процесів в організмі?

2.Які відмінності між нервовою і гуморальною регуляцією?

3.Яке значення має саморегуляція фізіологічних процесів в організмі?

II.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Умови зовнішнього середовища постійно змінюються, впливаючи на обмін речовин.. Здоровий організм  має властивість при цьому швидко відновлювати рівновагу процесів обміну, зберігаючи постійність внутрішнього середовища.

Організм людини – саморегулююча система. Завдання саморегуляції є підтримка всіх хімічних, фізичних І біологічних показників роботи організму в певних межах. Стан організму під час якого всі параметри його функціювання залишаються відносно сталими, називається гомеостазом. На підтримку гомеостазу спрямована робота регуляторних системи організму

Обговоримо разом.

 У процесі  свого життя  людина змінюється, вона  росте і розвивається. Як ви вважаєте, яким чином забезпечується узгоджена робота всіх органів і систем, що призводить до потрібних змін?

     Французький фізіолог XIX сторіччя Клод Бернард (1813–1878) першим помітив, що всі вищі живі організми активно і постійно протидіють тому, щоб фактори зовнішнього середовища порушили ті умови, які необхідні для підтримки життєдіяльності організму.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

В організмі людини постійно виникає потреба в регулюванні фізіологічних процесів, які здійснюються за допомогою двох механізмів: нервової та гуморальної регуляцій.

Способи регуляції

За допомогою хімічних речовин через                 За допомогою нервової системи

рідкі середовища організму(кров, лімфу,

міжклітинну рідину)

Частково-пошукове завдання з опорою на використання попереднього досвіду і знань учнів

Що ви вже знаєте про гуморальну регуляцію систем органів які ми вже вивчили?

•                   гуморальна регуляція органів системи кровообігу

(Прикладом гуморальної регуляції є дія гормону адреналіну, під впливом якого дрібні судини шкіри, органів травлення, нирок і легенів звужуються, а артеріоли головного мозку, серця, скелетних і м’язів розширюються.)

•                   гуморальна регуляція роботи органів дихання

(Процес дихання регулюється нервовою системою і гуморальною. Гуморальний чинник – є кількість вуглекислого газу в крові, від якого залежить частота дихальних рухів і збудження центру дихання в ЦНС.)

•                   гуморальна регуляція роботи органів шлунково-кишкового тракту.

(Залозисті клітини шлунку рефлекторно, від подразнень нервових закінчень шлунку, виділяють гормон гастрин. Гастрин з кров’ю по капілярах шлунку досягає його залозистих клітин. Під дією гастрину клітини збільшують виділення шлункового соку. Клітини дванадцятипалої кишки виділяють гормони секретин і холецистокинін, які активують процес роботи жовчного міхура і виділення жовчі.)

1.  Гуморальна  (ендокринна)  регуляція,  її  еволюція  у  тваринному  організмі.  Чинники гуморальної  регуляції  (гормони,  нейрогормони, гормоноподібні  речовини,  метаболіти). 

(побудова опорної схеми у зошитах або

ознайомлення залежно від наявності часу)

- Що ж таке гуморальна регуляція?

Гуморальна (ендокринна)  регуляція (від лат. гумор  рідина, регуляр – упорядковувати) – один з механізмів  регуляції  фізіологічних  функцій організму,  що  здійснюється    за  допомогою гуморальних чинників через рідини внутрішнього середовища організму (кров, лімфу, тканинну рідину).

-  Гуморальна  регуляція  –  це    еволюційно  найбільш  давня  форма  регуляції  функцій  організму.

Удосконалювалась  будова  організму  тварин,  а  разом  з  тим  удосконалювалася  й  система гуморальної регуляції. 

Спочатку вона здійснювалася через рідини організму за допомогою біологічно активних речовин – метаболітів, що виділяються клітинами і тканинами організму в процесі метаболізму. Згодом з появою  спеціалізованої  нервової  системи  окремі  нервові  клітини  –  нейросекреторні  клітини,  - почали  здійснювати  секрецію  нейрогормонів.    Поступово  у    ході  еволюції  у  тварин  виникли органи, які спеціалізувалися на виділенні гормонів – ендокринні залози, які й утворили ендокринну систему. 

- Отже, чинниками гуморальної регуляції виступають такі речовини як: (записати схему зі слайду  в зошити) 

1) біологічно активні речовини – гормони;

2) гормоноподібні речовини та нейрогормони;

3)  метаболіти  –  продукти  обміну  речовин.  (продукти  розпаду  білків,  вуглекислий  газ,  молочна кислота тощо). 

-  Гуморальні  чинники, які  потрапляють  у кров або  лімфу, дифундують  у міжклітинну рідину, і тому  дія  їх  може  поширюватися  на  близько  розташовані  клітини-органи,  тобто  їх  вплив  має місцевий  характер.  Вони  також  можуть  мати  дистантний  вплив,  що  поширюється  на  клітини-мішені на відстані.

-  Основні  сполуки,  що  забезпечують  гуморальну  регуляцію,  це  гормони  -  біологічно  активні речовини,  які  виробляються  основними  залозами  ендокринної  системи  (н-д,  інсулін,  адреналін, норадреналін,  тироксин)  та  дрібними  залозами  так  званої  дифузної  ендокринної  системи,  що містяться  у  стінках  шлунку,  дванадцятипалої  кишки,  тонкого  кишечника  (н-д,  гістамін, серотонін). Регуляція функцій за участі лише гормонів ще носить назву гормональна регуляція.

Гормоноподібні речовини утворюються неспеціалізованими клітинами різного виду, виконують роль  сигналів  міжклітинної  комунікації  між  близько  розташованими  клітинами,  тканинами, органами, (гастрит, секретин, соматостатин).

Нейрогормони  (нейросекретини)  —  фізіологічно  активні  речовини,  що  виробляються особливими  нейронами  –  нейросекреторними  клітинами  (н-д,  гормони  що  викидаються  в  кров через задню долю гіпофізу -  вазопресин, окситоцин).

Метаболіти –   продукти   розпаду, що  утворюються у клітинах тканин  під час обміну речовин (н-д, похідні білків, вуглекислий газ, молочна кислота, аденозин  тощо).

ОТЖЕ, Гуморальна, або ендокринна, регуляція фізіологічних процесів в організмі людини відбувається за участю біологічно активних речовин: гормонів, йонів, деяких продуктів обміну речовин (наприклад, вуглекислого газу), які переносяться кров'ю, лімфою та тканинною рідиною. Вони надходять до всіх тканин та органів тіла, але поширюються досить повільно. Тож дія біологічно активних речовин проявляється через певний час після потрапляння в кров.

Порівняльна  характеристика  нервової  та  гуморальної  регуляції.  Нейрогуморальна регуляція. (Прийом «Класифікатор». Складання таблиці з оформленням у робочому зошиті)

Таблиця «Нервова та гуморальна регуляція»

1. Порівняльна характеристика нервової та гуморальної регуляції функцій

ХВИЛИНКА РОЗВАНТАЖЕННЯ

Гра «Час похвали»

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

Вправа « Три журналістські запитання» (варіант для учнів)

Гуморальна регуляція — це ко­ординація фізіологічних функцій організму людини через рідинні середовища: кров, лімфу, тканин­ну рідину. Чинниками гумораль­ної регуляції є біологічно активні речовини (гормони) та продукти обміну речовин, або метаболіти (продукти розпаду білків, вуглекис­лий газ тощо). Гормони, що виді­ляються ендокринними залозами (залозами внутрішньої секреції), є найважливішими біологічними регуляторами обміну речовин та інших функцій організму людини. Гуморальна регуляція виникла раніше від нервової. З удоскона­ленням організму удосконалюва­лася й система гуморальної регу­ляції — виникла ендокринна сис­тема. Гуморальна регуляція підпо­рядковується нервовій регуляції й становить з нею єдину систему нейрогуморальної регуляції.

             Що ?                          гуморальна регуляція

      Через що?                         рідинні середовища: кров, лімфа, тканинна рідина

За допомогою чого?                         Біологічно активні речовини, гормони

 VIІ. ПІДСУМОК УРОКУ 

1.  Аналіз  роботу класу.   Чи досягнули мети уроку?

2.  Рефлексія: 

-  Що нового дізналися?

-  З якими новими термінами і поняттями ознайомилися?

-  Які питання хотіли б з’ясувати для себе?

VIІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.